рослинні орнаменти сокальської писанки

1. ПИСАНКА –– ООББРРААННККАА ССООННЦЦЯЯ,,
ППИИССААННККАА –– ССИИММВВООЛЛ ННААРРООДДННООГГОО
ЖЖИИВВООППИИССУУ,,
ППИИССААННККАА –– ММУУДДРРІІССТТЬЬ ННААРРООДДННАА
Роботу виконала:
Процик Христина,
учениця 10-Б класу
Сокальської гімназії
імені Олега Романіва
кандидат в дійсні члени
Сокальської МАН
Науковий керівник:
Владичко Ольга Петрівна,
вчитель образотворчого
мистецтва
Сокальської гімназії
імені Олега Романіва.

2. ММееттаа ттаа ззааввддаанннняя
Мета мого дослідження – зібрати, систематизувати
відомості про писанку і орнаментальні мотиви
Сокальщини.
Згідно мети поставлені завдання :
Дослідити літературу про писанкарство;
дослідити народні легенди та оповідки про
походження писанки;
дослідити значення та техніку виконання;
проаналізувати оберегову символіку писанок
Сокальщини;
ознайомитися з творчими шляхами типових
сокальських писанкарок.
Завдяки цій роботі я детальніше ознайомлюсь із
символами та технікою виконання писанок рідного
краю.

3. ДДЕЕККООРРААТТИИВВННОО--ППРРИИККЛЛААДДННЕЕ
ММИИССТТЕЕЦЦТТВВОО
З прадавніх часів людству було властиве прагнення наповнити своє життя та оточуючий
предметний світ красою.
Народна вишивка, ткацтво, писанкарство, килимарство, гончарство, іграшка, художня
обробка металу, дерева та шкіри, ювелірні вироби – усе це види декоративно-прикладного
мистецтва.

4. Писанкарство (розписування яєць) – вид декоративно прикладного мистецтва, поширений у
слов’ян та інших народів. Розпис писанок має стародавні язичницькі коріння, характеризується
вишуканими і символічними орнаментальними мотивами – геометричними, рослинними, які
чітко й злагоджено підпорядковуються сферичній формі яйця. Тому писанку справедливо
називають твором мініатюрою, це унікальний шедевр народного мистецтва.
ППИИССААННККАА ККРРІІЗЗЬЬ ВВІІККИИ
У народі кажуть, що писанка — це енциклопедія українського народного орнаменту. І
сьогодні твори народного мистецтва дарують нам всі ті духовні і естетичні цінності, які
століттями нагромаджував народ. Тут - історія країни, її сьогоднішній день і майбутнє.
Тому, що досвід і різностороннє мистецтво народу - є успіхом його життєдайної сили,
морального здоров'я і історичного довголіття .
Писанкарство збереглося завдяки таким майстрам, як Олена Кульчицька, Тарас Городецький
та інші.

5. ООллееннаа ККууллььччииццььккаа
Виняткова постать нашої культури, творча діяльність якої
була і залишається визначальною не тільки для її доби
(кінц.ХІХ - поч.ХХ ст.), а й для поступу прийдешніх поколінь.
Працювала майстриня у різних видах живопису, а також в
ужитковому мистецтві, зокрема створювала неперевершені
гобелени.

6. ТТаарраасс ГГооррооддееццььккиийй
 Гобелени Олени Кульчицької надихали писанкаря Сокальщини Тараса Городецького
творити писанки. Переважно митець складав власні композиції писанок, які вражають
своєю пишнотою геометричних мотивів, але любив і народні. Цей унікальний писанкар
передчасно пішов із життя, залишивши по собі неоціненну спадщину – свої писанки.

7. ССттааррооддааввнніі ннаарроодднніі ппееррееккааззии ттаа
ллееггееннддии
 Складено дуже багато легенд, переказів, приповідок, в
яких ідеться про велич мальованої писанки, її появу та
значення.
Ось одна із них:
Галицьке повір'я розповідає про вбогого чоловіка, який
ніс на базар повний кошик яєць. Але побачив як дорогою на
Голгофу розлючений натовп провадив Ісуса. Спаситель
знеси-лювався під тягарем хреста. Тож змило-сердився
чоловік, полишив кошик на дорозі, а сам, взявши хрест, ніс
його аж до місця розп'яття. Коли ж він повернувся до
кошика, то побачив, що яйця перетворились у кольорові
писанки.

8. ТТррааддииццііїї,, ппоовв’’яяззаанніі зз
ппииссааннккааммии
 З яйцем пов'язано чимало ритуалів. З покоління у покоління
передавалася історія, котра переконує, що яйце — це й
талісман; який захищає людину від усіляких бід.
 Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого) —
тільки-но молоде сонце набирає сили, прямуючи до весни.
Розписують писанки аж до Зелених свят, магічними
візерунками відзначаючи періоди весняних змін.
 За традицією, писанки пишуть дівчата і жінки. Дівчата
пишуть писанки, щоб прикликати щасливу долю. Бездітні
жінки — щоб дитинку народити, господині — щоб у хаті були
злагода й достаток. Дівчата можуть писати гуртом, а матері —
тільки самі, вночі, коли всі поснуть.

9. ТТЕЕХХННООЛЛООГГІІЇЇ
ВВИИГГООТТООВВЛЛЕЕННННЯЯ
ППИИССААННООКК
 У писанкарстві орнаментують курячі , качачі , гусячі, чи страусині яйця.
 Матеріали, необхідні для розпису — бджолиний віск, різноманітні барвники натурального
походження .
 Інструменти для нанесення воску і фарби нескладні. Це писачки з цвяшками і шпильками,
писачки з конусоподібними трубочками, шила для продряпування, пензлики тощо.
 Найпростіший прийом декорування — фарбування яйця в один колір - крашанки.
 Для знежирювання і протравлювання поверхні яйця користуються оцтом (галуном), звідси
давня назва таких писанок - галунки.
 Існують також – дряпанки, скрябанки, різьбянки. Техніка дряпання полягає у нанесенні
витонченого візерунку гостроконечним писаком на поверхню яйця, пофарбовану в один
колір.
 Мальовки (кальовки) виконують технікою малювання пензликом олійними фарбами на
світло-му тлі шкаралупи.
 Крапанки, за допомогою техніки накрапування на шкаралупу яйця маленьких крапок.
 Чи не найцікавішими є малярські писанки. Малювали їх пензлем та олійними, клеєвими або
акварельними фарбами.

10. ООББЕЕРРЕЕГГООВВАА
ММООВВАА
ССИИММВВООЛЛІІВВ УУ
ППИИССААННККААРРССТТВВІІ
ССООККААЛЛЬЬЩЩИИННИИ
Писанка – символ радості, всепрощення й великоднього
привіту. Символіка писанки потрійна: це символіка самого
яйця, орнаментації та кольору.
Мудрі представники старшого покоління кажуть: "У світі
доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". І
справді тільки велика любов може творити такі дива
гармонії та уяви. Кожна писанка — це окремий
малесенький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і
древо життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі
церкви — усе це вималювано в певному порядку для того,
щоб підтримувати лад та рівновагу і в нашому, великому
світі.

11. ДДееккооррааттииввнноо--уужжииттккооввее
ммииссттееццттввоо ССооккааллььщщииннии
Багата та щедра талантами українська земля, не обминув цей дар і Сокальщину.
Прекрасні народні вироби свідчать про художній смак і обдарованість населення нашого
району. Це видно і в тканинах, і в одязі, у вишивці, кераміці та писанці. Століттями народ
розвивав їх, вдосконалював, пристосовував до нових умов. Більшість з цих творів, про які йтиме
мова, виникли в кінці ХІХ і в першій чверті нашого століття, маючи у собі відбитки тієї епохи та
змін , що сталися в матеріальній культурі.

12. ССООККААЛЛЬЬССЬЬККІІ ППИИССААННККИИ
•Сокальська писанка цікава, оригінальна своїм орнаментом і композицією, які вироблялись
протягом століть.
•Писанки Сокальщини — це писанки з рослинним орнаментом, своєрідним композиційним
розміщенням його на площині яйця, специфічним колоритом. Вони мали чорне, інколи
червоне тло. Часто на природний колір яйця наносився контурний малюнок червоною
фарбою.

14. Мотиви в ооррннааммееннттаахх ссооккааллььссььккиихх ппииссаанноокк
 У своїх роботах сокальські майстри відбували одвічний потяг людини до навколишньої краси. І в
цьому йому допомагала сама природа. Вони спрощували форми квіток, листя, дерев, птахів,
тварин, передаючи красу сокальського краю. Тому тут переважають рослинні мотиви, які
вражають та чарують своєю пишністю і простотою водночас.
Решітка – простий сітчастий візерунок із перехрещених
ліній. Решето і сітка – символи охорони від демонів і це
пояснює чому мало не в кожному візерунку присутні
елементи з перехрещених ліній.
«Вітряки» - хрестова композиція чотирьох рамен. Оскільки
графічне вирішення «вітряка» майже ніколи не містить усіх
компонентів цієї споруди, можна вважати такий мотив одним
із варіантів «хреста», що обертається на чотири сторони світу.
Промені, закручені праворуч, указують на рух сонця по
небозводу.
Природньо, що улюбленим мотивом
українців-хліборобів є квітка. Це усміх
рослини, знак її глибинної суті, вершина
щорічного циклу розвитку від зернини до
плоду, що дасть нове насіння. Квітка в
народному мистецтві – один із
найзмістовніших його символів.
Найчастіше квіти – це шести-
восьми-пелюсткові розетки схожі на
«звізди». А також зірки - символ
сонця.
Антропоморфна богиня схожа на Оранту
перетворюється на квіткову композицією з
розпростертими пагонами. «Вазон» - це образ древа
життя, світового дерева, яке у дохристиянських
слов’ян було знаком єднання зі світом предків. У
Святому Письмі дерево позначає все добре й
вартісне, є образом Божої мудрості.
Силуети птахів у кроні чи біля стовбурів
символізують віщунів із іншого світу.
«Грабельки» - пишні паростки рослин у пік
літнього зростання.
Одні із найпоширеніших візерунків – «дубові листя» (частіше, ніж
саме дерево), де акцентують характерний хвилястий образ даної
реалії. У давній слов’янській міфології дуб і його листя
символізують Перуна або Зевса-Юпітера – богів блискавки.
Український фольклор осмислює дуб і дубове листя як ознаку сили
та влади: дуб є царем рослинного світу. Дуб – явний символ
чоловічої статі.
«Сосонки» - візерунки у вигляді ліній з
рисками або листками з обох листків,
які частіше скомпоновані дзеркально-
семетрично.

15. ДДЯЯККУУЮЮ ЗЗАА УУВВААГГУУ!!