2. Вертеброневрологія — наука, яка вивчає
неврологічні ускладнення захворювань хребта.
Сформувалась на межі неврології, нейрохірургії,
ортопедії, ревматології.
3. Для кваліфікації вертеброневрологічних
синдромів використовується клінічна
класифікація, запропонована І. П. Антоновим
(1987), в якій в якості варіантів
вертеброневрологічних синдромів виділені:
рефлекторні,
корінцеві,
корінцево-судинні (радикулоішемічні)
синдроми,
повязані з ураженням різних рівнів хребта.
4. Клінічна класифікація вертеброгенних захворювань
периферичної нервової системи (по І. П. Антонову, 1987)
1. Шийний рівень:
1.1.Рефлекторні синдроми:
1.1.1.Цервікалгія.
1.1.2. Цервикокраніалгія.
1.1.3. Цервікобрахіалгія з мязево -тонічними, вегетативно-судинними або
нейродистрофічними проявами.
1.2.Корінцеві синдроми:
1.2.1. Дискогенні (вертеброгенні) ураження корінців.
1.3. Корінцево-судинні синдроми (радикулоішемія).
2. Грудний рівень:
2.1. Рефлекторні синдроми:
2.1.1. Дискогенні (торакалгія з мязево-тонічними, вегетативно-
вісцеральними або нейродистрофічними проявами).
2.2. Корінцеві синдроми:
2.2.1. Дискогенне (вертеброгенне) ураження корінців.
6. Однак наведена класифікація не
враховує специфіку первинної
вертебральної патології, яка в значній
мірі визначає:
особливості клінічної картини у даного
хворого,
прогноз та
тактику лікування.
7. Причиною неврологічних синдромів можуть
бути самі різноманітні захворювання хребта:
1. Дегенеративно-дистрофічні (остеохондроз хребта, грижа
межхребцевих дисків, спондильоз, спондилоартроз,
осифікуючий лігаментоз та ін.);
2. Травми (переломи тіл, дужок, відростків хребців,
переломовивихи, травматична грижа міжхребцевого
диску, розтягнення або розрив звязок та ін.);
3. Первинні і метастатичні пухлини;
4. Інфекційні і паразитарні захворювання — неспецифічні
гнійні спондиліти, туберкульозні, бруцельозні, грибкові
спондиліти, ехінококкоз хребта;
8. 5. Неінфекційні запальні спондилопатії — при дифузних
захворюваннях сполучної тканини (ревматоїдному
артриті), серонегативних спондилоартропатіях (ідіопатичному
анкілозуючому спондилоартриті, синдромі Рейтера,
псориатичному артриті, ентеропатичному спондилоартриті),
подагрі;
6. Метаболічні захворювання, які приводять до розвитку
остеопорозу (менопаузальний остеопороз, гіперпаратиреоз та
ін.);
7. Нейрогенна сподилоартропатія (при сифілісі, сирінгомієлії,
цукровому діабеті);
8. Аномалії розвитку (вроджений стеноз хребтового каналу,
краніовертебральні аномалії, аномалії люмбосакрального
переходу, аномалії розвитку дужок і суглобових відростків та ін.);
9. Дисплазії хребта (ідіопатичний сколіоз, остеохондропатії,
ахондроплазія, генералізований гіперостоз, фіброзна дисплазія і
т. д.).
9. В МКХ-10 вертеброгенні неврологічні синдроми
представлені в основному в розділі «Захворювання
кістково-м'язової системи та сполучної тканини»
(M00—M99), підрозділі «Дорсопатії» (М40—М54).
10. Термін «дорсопатії» (від лат. dorsum — спина) включає в
себе не тільки всі можливі варіанти патології хребта
(спондилопатії), але і патологію м'яких тканин спини —
паравертебральних м'язів, зв'язок і т. д.
Найважливішим проявом дорсопатії є дорсалгія — біль в
ділянці спини.
За походженням виділяють
вертеброгенну (спондилогенну) дорсалгію, пов'язану з
патологією хребта (дегенеративного, травматичного,
запального, неопластичного та іншого характеру), і
невертеброгенну дорсалгію, викликану розтягненням
зв'язок та м'язів, міофасциальним синдромом,
фіброміалгією, соматичними захворюваннями,
психогенними факторами та ін.
11. В залежності від локалізації болю виділяють наступні
варіанти дорсалгій:
цервікалгію — біль в шиї;
цервікобрахіалгію — біль в шиї з розповсюдженням
в руку;
торакалгію — біль в грудному відділі спини та в грудній
клітці;
люмбалгію — біль в попереку або попереково-
крижовому
віділі;
люмбоішіалгію — біль в попереку з розповсюдженням
в ногу;
сакралгію — біль в крижовому відділі;
кокцигодинію — біль в куприку.
12. При гострому інтенсивному болю
використовують також терміни:
«шийний простріл» - цервікаго
«поперековий простріл» - люмбаго.
13. По гостроті виділяють:
гострі
хронічні
дорсалгії.
Хронічні дорсалгії продовжуються без
ремісії більше 3 місяців — тобто понад
звичайного періоду загоювання м'яких
тканин.
14. Зміни в хребті, що виявляються за допомогою
рентгенографії, КТ і МРТ, нерідко бувають
асимптомними.
Виявлення грижі диска, спондильозу і стенозу
хребетного каналу ще не означає, що саме вони
винні за наявні у хворого неврологічні розлади.
Тому діагноз того чи іншого варіанту
вертеброневрологічної патології можливий лише
при відповідності клінічних і параклінічних
даних.
15.
16. В деяких випадках вертеброгенна патологія
виступає в ролі фонового процесу, будучи лише
одним з чинників розвитку
периартропатії або
ентезопатій
Поряд з:
перевантаженням кінцівки,
неадаптивним руховим стереотипом
і т. д.
17. У більшості випадків вертеброневрологічна патологія
повязана з дегенеративно-дистрофічними змінами
хребта.
В цих випадках на практиці прийнято діагностувати
«остеохондроз хребта», в основі якого лежить
первинне дистрофічне ураження міжхребцевих
дисків.
18. Термін "остеохондроз" був запропонований в
1933 р. німецьким ортопедом Хільдебрандтом
(Hildebrandt) для сумарного позначення
інволюційних процесів в тканинах хребетного
стовпа.
18
19. •МХД складається з:
• пульпозного,
студенистого ядра
• фиброзного кільця.
•Пульпозне (мякотне)
ядро є залишком хорди і
являє собою
еліпсоподібне
безсудинне утворення,
яке складається з:
• аморфної міжклітинної
речовини
• хрящових клітин
(хондроцитів).
19
23. З роками МХД поступово втрачає еластичність.
Цьому сприяє наступаюча у людей у віці старше 20 років
облітерація судин МХД, у зв'язку з чим кровопостачання
його надалі здійснюється головним чином за рахунок
дифузії з паренхіми прилеглих тіл хребців, але і воно з
часом виявляється недостатнім для забезпечення
регенеративних процесів в диску.
В результаті МХД "старіє".
При цьому відбувається його зневоднення, пульпозне
ядро стає менш пружним і сплощеним, що посилює
навантаження, яке припадає на фіброзне кільце.
В результаті відбувається разволокнення, розтягування і
випинання фіброзного кільця за межі країв тіл хребців.
23
24.
25.
26. Виникаючі при
дископатії реактивні
зміни в прилеглій
кістковій тканині тіл
хребців ведуть до
утворення остеофітів,
які зазвичай
розглядаються як ознака
деформуючого
спондильоза.
26
27.
28.
29. Для характеристики ступеня випинання диска
використовують наступні терміни:
«протрузія диска» - початкова стадія
випинання диска, коли пульпозне ядро
ще не прорвало зовнішні шари
фіброзного кільця
«грижа диска» - ситуація, коли
пульпозне ядро або його фрагменти
прорвали зовнішні шари фіброзного
кільця
«пролапс диска» - - випадання
грижового матеріалу, що втратив зв'язок
з диском, в хребетний канал.
30. Клінічне значення мають леше дорзальні випинання
міжхрецевого диску
Вентральна грижа (стрілка) перевищує розміри
дорсальної парамедіанної, проте не має клінічного
значення.
30
31. Протрузія міжхребцевого диску
• При протрузії міжхребцевий диск зберігає
цілісність фіброзного кільця.
Проте жоден з сучасних методів променевої
діагностики не дозволяє довести цей факт.
Тому під протрузією умовно розуміється будь-
яка горизонтальна деформація диска, при якій
висота випинання не перевищує третини її
ширини.
31
32. Усі грижі, за
винятком
інтракорпоральних,
утворюються
внаслідок розриву
фіброзного кільця.
32
34. Медіанна грижа міжхребцевого диску L4-L5
a) аксіальна томограма,
b) сагіттальна реконструкція зображення.
Грижа розташовується на рівні міжхребцевого диска
(стрілка).
Можливе ураження обох корінців L5.
34
35. Правобічна форамінальна грыжа міжхребцевого
диска L3 - L4
Величина грижі перевищує розміри міжхребцевого
отвору.
35
37. Інтракорпоральні грижі (Шморля)
утворюються внаслідок проникнення пульпозного
ядра міжхребцевого диска в губчасту речовину
тіла хребця з руйнуванням його замикальної
пластини.
При цьому навколо грижі утворюється зона
остеосклерозу.
Грижі Шморля свідчать про вираженість
дегенеративно-дистрофічних змін в цілому і
частіше не мають істотного клінічного значення.
37
38. Грижі Шморля
Виділяють:
центральні,
передні,
задні,
бічні
грижі;
вони можуть бути одиничними і множинними.
Центральні і бічні грижі Шморля зазвичай
бувають асимптомними.
Передні і множинні грижі Шморля можуть
приводити до нестабільності хребетно-рухових
сегментів і бути причиною хронічних локальних
больових синдромів.
39. Грижі Шморля
Задні грижі Шморля, що рідко
зустрічаються, можуть приводити
до відшаровування і потовщення
задньої подовжньої зв'язки і
сприяти розвитку стенозу
хребетного каналу
Можливе ускладнення
інтракорпоральних гриж - набряк
кісткового мозку хребця, який
супроводжується місцевим, але
нерідко інтенсивним больовим
синдромом.
40. Грижа Шморля
1. ділянка впровадження пульпозного ядра
міжхребцевого диска в губчасту речовину тіла хребця,
2. зона остеосклерозу.
40
41. У відповідності до етапів дегенерації міжхребцевого диску (протрузія,
грижа, пролапс) виділяють 4 стадії клінічних проявів остеохондрозу.
43. Клінічні прояви на першій
стадії неврологічних
ускладнень остеохондрозу
обумовлені протрузією
МХД назад, у бік
хребетного каналу, і
подразненням задньої
подовжньої зв'язки, багатої
больовими рецепторами.
43
44. Основним проявом цієї стадії є локальний
больовий синдром.
Якщо він проявляється на поперековому
рівні, то позначається як люмбаго,
люмбалгія, якщо на шийному рівні -
цервікаго, цервікалгія, якщо на грудному
рівні - торакалгія.
Торакалгія внаслідок остеохондрозу
відзначається рідко, оскільки грудний відділ
хребта малорухомий.
44
45. Разом з локальним болем на рівні ураженого ХРС, внаслідок
рефлекторної м'язової реакції, в першій стадії виникає:
45
46. Тобто клінічними
проявами першої стадії є:
біль,
напруга м'язів спини,
обмеження рухливості
хребта.
У гострий період дефанс
паравертебральних
м'язів можна розглядати
як захисну реакцію.
46
47. При огляді хворого можуть виявлятися:
фіксація голови або попереку
напруження м'язів
сплощення поперекового лордозу (симптом
дошки)
виражене обмеження рухів в поперековому або
шийному відділі хребта
болючість остистих відростків і паравертебральних
точок на рівні проявів дископатії і протрузії МХД.
47
48. Cкаленус синдром (синдром переднього
драбинчастого м'яза, синдром Наффцігера)
Стиснення первинного нижнього
пучка плечового сплетення (CVIII
—ThI) і підключичної артерії між
переднім і середнім
драбинчастим м'язами через
рефлекторну напругу м'язів при
шийному остеохондрозі.
49. Синдром грушовидного м'яза
Клінічно- ішіалгія (біль по ходу
сідничного нерву).
Характерний симптом Бонне –
біль в ділянці сідниці та по ходу
сідничного нерву під час
пасивного приведення стегна з
одночасною його ротацією до
середини.
50. Міофасциальний синдром
Міофасциальний синдром тазового дна
характеризується наявністю тонічного
напруження або міодистрофічних змін у
м'язах у поєднанні з наявністю в них
латентних та активних тригерних точок.
51. тунельна пудендопатія
Стиснення статевого нерву
в каналі Олкока (кістково-
фіброзний канал біля
нижньої гілки лонної кістки).
В результаті розвивається
симптоматика з боку
структур, які іннервуються
цим нервом: статевий член,
м'язи тазу, зовнішній
сфінктер.
діагностична неврологічна
ознака порушується
чутливість в ділянці
промежини.
52. У першій стадії неврологічних проявів при
остеохондрозі немає ознак корінцевого
синдрому і, як правило, негативні симптоми
натяжіння.
52
53. Нерідко при шийному остеохондрозі, що ускладнився
проявами цервикалгії і шийного радикуліту, який
знаходиться у стадії ремісії, виникає:
нічна дизестезія рук (брахіалгія Вартенберга, нічна
брахіалгія Путмена - Шультца) - біль, дизестезії,
парестезії, що виникають в зоні дерматомів С6-С8 під
час сну і зникають при активних рухах руками.
53
54. Нічна дизестезія рук частіше проявляється у жінок
в період менопаузи.
Розцінюється як наслідок розтягування плечового
сплетення або вторинних гемодинамічних
розладів.
Перебіг цього клінічного синдрому може
приймати хронічний ремітуючий характер і
тривати роками.
55. При шийному остеохондрозі разом
з рефлекторною м'язово-тонічною
реакцією виникають вегетативно-
трофічні розлади, які, зокрема,
можуть проявлятися у формі
плечолопаткового періартриту
(синдрому "замороженого" плеча
або синдрому Дюпле).
55
56. Хронічний плечолопатковий періартрит у
поєднанні з набряком і іншими вегетативно-
трофічними змінами в ділянці кисті і
променезап'ясткового суглоба відомий як
синдром "плече - кисть"(синдром Штайнброкера).
Ліктьовий суглоб при цьому не страждає.
Часто супроводжує ішемічну хворобу серця в
поєднанні з шийним остеохондрозом.
57. До подразнення больових рецепторів задньої
подовжньої зв'язки з часом настає адаптація.
Згасанню больового синдрому при цервікалгії і
люмбалгії сприяє іммобілізація ураженого ХРС.
При цьому загострення патологічного процесу
трансформується в стадію ремісії, яка може
тривати невизначений час.
57
58. Загострення цервікалгії або люмбалгії можуть
повторюватися.
Кожне загострення вказує на додаткове зміщення
МХД, що призводить до посилення його тиску на
задню подовжню зв'язку, що з часом веде до її
стоншування і зниження міцності.
Під час чергового епізоду, що провокує додаткове
пролабування МХД у бік хребетного каналу, виникає
перфорація задньої подовжньої зв'язки, що
призводить до розвитку другої стадії неврологічних
ускладнень при остеохондрозі.
58
60. Задня подовжня зв'язка
піддається перфорації
частіше в області
стоншеного краю ("де
тонко, там і рветься"), а
не в центральній,
найміцнішій її частині.
60
61. В результаті перфорації задньої
подовжньої зв'язки пролабуюча
тканина МХД проникає в епідуральний
простір поблизу від міжхребцевого
отвору і спинномозкових корінців та
корінцевих артерій, що проходять
через нього.
У таких випадках диск може
безпосередньо подразнювати
спинальні корінці, викликаючи клініку
корінцевого синдрому на рівні
ураженого спінального сегменту.
61
62. Проте важливе значення
серед причин патологічної
дії на спінальні корінці
мають не лише механічні
чинники, але і біохімічні і
імунологічні.
Вони обумовлені реакцією
тканин епідурального
простору на проникнення в
них фрагмента хрящової
тканини МХД, що формує
грижу.
62
63. Хрящова тканина, що
опинилася в епідуральному
просторі, виконує в таких
випадках функції антигена.
В результаті в епідуральному
просторі виникає вогнище
асептичного аутоіммунного
запалення.
У таких випадках в запальний
процес залучаються і нервові
корінці.
63
64. Характерні клінічні особливості грижі шийного
міжхребцевого диска:
гострий початок після фізичного навантаження,
ніякового руху або травми;
посилення болю в шиї і руці при підвищенні тиску в
епідуральному просторі (при кашлі, чханні,
натужуванні, стисненні яремних вен);
посилення болю в шиї і руці при згинанні шиї, нахилі
голови у бік болю з осьовим навантаженням на неї,
обертанні голови у бік болю з її закиданням;
вимушене положення голови з легким нахилом
вперед
і сторону, протилежну локалізації болю;
зменшення болю при тракції голови або заведенні
руки за голову (за рахунок розширення
міжхребцевого отвору).
65. Клінічно розвиток радикуліту
можна встановити якщо на
фоні цервікобрахіалгії у
хворого з'являються симптоми
випадіння функції корінців
гіпестезія з елементами
гіперпатії в потиличній ділянці
зниження сили м'язів
гіпотрофія м'язів (при
тривалому, хронічному
больовому синдромі).
65
66. Ураження міжхребцевого диска шийного відділу
Дискогенна шийна радикулопатія
У людини причиною
радикулопатії частіше всього
являються бокові грижі дисків
CIV-CV, CV-СVI, СVI-СVII.
Тобто у людини частіше
страждають С5, С6 та С7
корінці.
67. Особливості дискогенного больового синдрома
поперекового рівня:
гострий розвиток болю після різкого руху, нахилу,
підйому тяжкості або падіння;
вказівка в анамнезі на епізоди люмбалгії і
люмбоішіалгії, що повторюються;
біль посилюється при русі, натужуванні, сидінні в
глибокому кріслі, тривалому перебуванні в одній
позі, кашлі і чханні, натисканні на яремні вени і
слабшає у спокої, особливо якщо хворий лежить
на здоровому боці, зігнувши хвору ногу в
колінному і тазостегновому суглобі.
68. В більшості випадків уражаються
два останні диски: LV—SI и LIV-LV,
рідше — LIII-Llv.
Тобто стражадють корінці LV та SI
Початкові фази формування грижі
диска супроводжуються
локальним і рефлекторним болем,
що нерідко іррадіює в крижово-
клубове зчленування, крижі,
куприк, мошонку або промежину;
для пізнішої фази характерний
корінцевий біль.
69. при огляді спина зазвичай фіксована в злегка зігнутому
положенні;
нахил вперед різко обмежений і здійснюється лише за
рахунок тазостегнового суглоба; різко обмежений і нахил в
хвору сторону;
виявляеться виражена напруга паравертебральних
м'язів, що зменшується в положенні лежачи;
часто виявляється сколіоз, що посилюється при нахилі
вперед, але пропадає в положенні лежачи (при бічній
грижі сколіоз направлений в здорову сторону, при
парамедіанній - в хвору).
70. При огляді хворого з люмбоішіалгією в положенні
стоячи на стороні ураження відзначається
приспущеність, згладженість або зникнення сідничної
складки (симптом Бонне), обумовлені гіпотонією
сідничних м'язів.
У зв'язку з гіпотонією і гіпотрофією сідничних м'язів
на стороні ураження міжсіднична щілина, особливо її
нижня частина, перекошується і зміщується в здорову
сторону (сідничний симптом Ожеховского).
70
72. У разі порушення функції рухового нервового корінця
L5 або рухової порції спинномозкового нерва L5:
хворий, що стоїть, не може, спираючись на п'яту, розігнути
стопу,
не може йти, спираючись тільки на п'яти,
оскільки на стороні ураження стопа звисає (симптом
Алажуаніна - Тюреля).
Виникає парез розгинача великого пальця.
72
73. У разі ураження спинномозкових корінців або
спинномозкового нерва S1 хворий не може ходити
навшпиньки, оскільки на стороні ураження стопа
опускається на п'яту.
Можливі гіпотонія і гіпотрофія литкового м'яза
(симптом Барре при ішіорадикуліті).
Виявляється випадання або зниження ахіллового
рефлексу - симптом Бабінського при ішіорадикуліті.
Можна відмітити гіпестезію або анестезію в зоні
дерматома S1 на стороні патологічного процесу -
симптом Сабо.
73
74. Грижа диска може виявлятися лише
рефлекторним м'язово-тонічним
синдромом, і не викликати корінцевий
синдром.
75. Таким чином, друга (корінцева) стадія неврологічних
ускладнень при остеохондрозі хребта
характеризується:
болем на рівні ураженого ХРС і
корінцевою симптоматикою, зазвичай
гомолатеральною по відношенню до сторони
випинання грижі диска.
75
76. Загострення другої стадії неврологічних проявів
при остеохондрозі, чергуючись з різними за
тривалістю ремісіями, можуть повторюватися
багаторазово.
У віці старше 60 років оссифікація зв'язкового
апарату веде до поступового обмеження об'єму
рухів в хребті.
Загострення дискогенного радикуліту при цьому
стають все рідше.
76
77. 77
Поперековий біль, що виникає у осіб
літнього віку, частіше пов'язаний з
іншими причинами, і при
диференціальній діагностиці в першу
чергу слід мати на увазі можливість
розвитку:
гормональної спондилопатії і
метастазів злоякісних пухлин в хребті.
78. При радикуліті, обумовленому остеохондрозом
хребта, можливий розвиток порушень
кровопостачання:
нервових корінців,
спинномозкових нервів і
спинного мозку,
а також розвиток церебральної судинної патології.
У таких випадках можна говорити про розвиток
третьої і четвертої стадії неврологічних порушень
при остеохондрозі.
78
80. Грижа МХД може привести до
стиснення корінцевої артерії.
Внаслідок цього виникає
оклюзія корінцевої артерії та
ішемія відповідного корінця.
Це приводить до швидкого
(інсультоподібного) розвитку
рухових розладів і порушення
чутливості в певному міотомі і
дерматомі.
80
81. В основному у людини виникає оклюзія L5 корінцевої
артерії з розвитоком синдрому "паралітичного ішіасу".
Клініка: після незграбного або різкого руху виникає
короткочасний гострий біль в попереково-крижовій ділянці
і по ходу сідничного нерва ("гіпералгічний криз ішіасу"), і
відразу ж виникає парез або параліч розгиначів стопи і
пальців.
Виникає "степпаж« ("штампуюча", або "півняча", хода):
хворий під час ходьби високо піднімає ногу, викидає її
вперед і при цьому хлопає передньою частиною стопи
(носком) об підлогу.
Одночасно у відповідному дерматомі виникають чутливі
розлади.
81
82. "Паралітичний ішіас", що виникає внаслідок
порушення кровообігу в корінцевій артерії S1, при
остеохондрозі хребта з явищами дископатії
спостерігається значно рідше.
Гостра ішемія в спінальних корінцях і спинномозкових
нервів на інших рівнях діагностується украй рідко.
82
84. Спровоковані грижею МХД порушення
кровопостачання спинного мозку і кінського
хвоста можуть бути визнані четвертою
стадією неврологічних проявів при
остеохондрозі.
84
85. Спинний мозок постачається
передніми і задніми
корінцево-спинномозковими
артеріями.
Число передніх корінцево-
спинномозкових артерій
невелике – від 2 до 5-6.
Кожна передня корінцево-
спинномозкова артерія,
підійшовши до передньої
серединної щілини,
розділяється на низхідні і
висхідні гілки.
Вони йдуть уздовж країв цієї
щілини, створюючи передню
спинномозкову артерію.
86. Артерія Адамкевича (7) входить у
хребцевий канал з одним із корінців від
Th5 до L5 (частіше з Th11-L1), звичайно
зліва.
При високому розташуванні артерії
Адамкевича зустрічається додаткова
артерія – артерія Депрож-Готерона (8).
У цих випадках весь грудний і
верхньопоперековий відділи спинного
мозку живляться артерією Адамкевича,
а самий каудальний – додатковою.
87. При поступовому розладі функцій корінцево-
спинномозкових артерій стражадє кровопостачання
спинного мозку і розвивається клінічна картина
мієлопатії.
При гострому розладі функцій корінцево-
спинномозкових артерій внаслідок гострого
формуванням грижі МХД можуть виникнути гострі
порушення спінального кровообігу за типом
спінального ішемічного інсульту.
87
88. До можливих, іноді
небезпечних, проявів
ускладненого шийного
остеохондрозу потрібно
віднести і різні по мірі
вираженості
гемодинамічні розлади у
вертебрально-
базилярному басейні.
88
Аксілярна ангіографія зліва
Значне звуження просвіту
хребцевої артерії
остеофітами на двох рівнях
(стрілки)
89. Кісткові розростання (остеофіти) у
шийних хребцях нерідко є
причиною стиснення хребетних
артерій.
Іншими факторами компресії
можуть бути:
підвивихи суглобних відростків
зсув тіл хребців.
90. Стиснення обох хребцевих артерій остеофітами на рівні
V і VI шийних хребців.
Фронтальний зріз шийного відділу хребта. Макропрепарат.
93. Методи нейровізуалізації: КТ та МРТ
Оглядова рентегнограма різних
відділів хребта в двох проекціях
(спондилограма)
З метою виявлення порушення функції
корінців та нервів –
електронейроміографія (ЕНМГ).
З метою оцінки стану кровообігу у
магістральних судинах шиї – лінійне та
дуплексне ультразвукове дослідження
(доплерографія) - УЗДГ
98. Медикаментозне лікування включає:
Боротьба з больовим синдромом (НПЗС: моваліс,
диклофенак тощо)
Вплив на аутоіммунне запалення в
субарахноїдальному просторі (НПЗС,
глюкокортикоїди)
Покращення мікроциркуляції в уражених
корінцях (препарати гінкго-білоба, трентал)
Венотонізуючі засоби (детралекс, ескузан,
венодіол)
Покращання метаболічних процесів в уражених
корінцях (вітаміни гр.В, актовегін, нуклео ЦМФ)
98
99. Медикаментозне лікування включає:
Хондропротектори (хондроітину сульфат і глюкозамін):
дона, артрадол, алфлутоп, мукосат, терафлекс, артрон-
комплекс тощо.
Дегідратуюча терапія (Lлізину есцинат, фуросемід,
торасеміди)
99
100. Венотонізуюча терапія
Веноактивні препарати (діосмін +
гесперидин): детралекс, венодіол тощо
Відмова від вживання алкоголю.
ГІРУДОТЕРАПІЯ
101.
102.
103.
104. З метою швидкого зняття больового
синдрому:
Дексаметазон 1,0 (4 мг)
Баралгін 5,0
Еуфілін 2% 5,0
Фізрозчин 100,0
В/в, крапельно (60 крапель на хвилину) під
контролем АТ.
В кінці системи – фуросемід 1% - 2,0.
106. Наприклад, операція
абсолютно показана при
секвестрації МХД (коли
частина грижі цього
диска відділяється від
іншої маси і виявляється
своєрідним чужорідним
тілом, що повисає на
спинномозкових
корінцях в
епідуральному просторі).
106
108. Остеохондроз відносно рано
розвивається у осіб з
відповідною генетичною
схильністю.
Розвитку остеохондрозу
сприяють статодинамічні
перевантаження, які виникають
не лише при важкій фізичній
роботі, але і при тривалому
перебуванні в нефізіологічній
позі, що призводить до
нерівномірного навантаження
на окремі фрагменти МХД, ХРС в
цілому.
108
109. При цьому дуже значну роль відіграють ступінь
загального фізичного розвитку людини і маса його
тіла.
Слабкість м'язів як наслідок малорухомого способу
життя, м'язової детренованості, поганий розвиток так
званого м'язового корсета провокують появу в хребті
змін, характерних для остеохондрозу.
Наростання маси тіла підвищує і без того дуже значне
навантаження на хребетний стовп, особливо на МХД.
109
110. Рекомендації для пацієнтів
Своєчасно проводити корекцію викривлень хребта і
порушень осанки в ранньому шкільному віці.
Активно займатися спортом, що дозволить сформувати
м'язовий корсет. Ніякі "стояння" біля стінки і "старання"
сидіти прямо не замінять вам м'язи, які самі повинні
піклуватися про вашу осанку, навіть коли ви про неї не
думаєте.
Дотримуватися дієти, вживаючи продукти з достатнім
вмістом кальцію і магнію (риба і інші дари моря, капуста,
шпинат, боби, горіхи, насіння, горох, хліб грубого помелу і
парне молоко здорових корів) і повного набору вітамінів.
Боротися із зайвою вагою.
110
111. Рекомендації для пацієнтів
При перенесенні ваги забезпечити
рівномірне навантаження на обидві руки,
носіння рюкзаків замість сумок.
Піднімати вагу тільки з використанням ніг, а
не хребта, як це роблять штангісти.
Уникати закрута хребта при переміщенні
вантажу.
І - висіти, висіти, висіти на турніку, не лише
витягаючи хребет, але і зміцнюючи руки.
111
112. Рекомендації для пацієнтів
Сидіть завжди з максимально випрямленою спиною.
Намагайтеся обмежити час перебування у вимушеній
позі згинання.
Допустима поза, коли голова спирається на руку.
Іноді стояти краще, ніж сидіти.
Сидячи - максимум навантаження на диск.
Стоячи - навантаження на диск на 30% менше, ніж
сидячи.
Лежачи - навантаження на диск на 50% менше, ніж
сидячи.
112
114. У рамках заснованого за підтримки Американської
ради з медицини внутрішніх хвороб (American Board
of Internal Medicine - ABIM Foundation) проекту
"Choosing Wisely®" опубліковані нові рекомендації
для практичних лікарів і пацієнтів.
Північноамериканське співтовариство по
захворюваннях хребта (North American Spine Society -
NASS) розробило перелік з 5 пунктів, які треба взяти
до уваги лікареві і пацієнтові :
115. 1. Не слід призначати проведення складних
нейровізуалізаційних обстежень (наприклад МРТ) в перші 6 тиж
у пацієнтів з гострим болем в нижній частині спини без
насторожуючих ознак (red flags).
Це не поліпшить результату захворювання, але істотно
підвищить фінансові витрати.
До насторожуючих ознак відносяться:
травма або онкологічне захворювання в анамнезі,
нез'ясовна втрата маси тіла,
імуносупресія,
застосування кортикостероїдів або будь-яких внутрішньовенних
препаратів,
остеопороз,
вік >50 років,
фокальний неврологічний дефіцит і прогресування клінічних
симптомів основного захворювання.
116. 2. Не проводьте селективних спінальних ін'єкцій без
візуального контролю (якщо він не протипоказаний).
Щоб проконтролювати вірне розташування голки,
максимально підвищити діагностичну точність і
терапевтичну ефективність, при проведенні
селективних спінальних ін'єкцій (наприклад при
епідуральному введенні кортикостероїдів) слід
застосовувати флуороскопію або комп'ютерну
томографію з контрастуванням.
Без візуального контролю високий ризик введення
препарату в неналежну зону, що понизить
ефективність процедури і підвищить потребу в
додатковому лікуванні.
117. 3. Не застосовуйте рутинно кістковий
морфогенетичний білок (bone morphogenetic protein -
BMP) при проведенні переднього спондилодеза в
шийному відділі хребта.
BMP використовують для стимуляції формування
кістки, проте при рутинному застосуванні
рекомбінантного людського BMP при операції
переднього спондилодеза в шийному відділі хребта
зафіксовані небезпечні для життя ускладнення:
за рахунок набряку м'яких тканин можливе здавлення
дихальних шляхів і порушення дихання.
118. 4. Не використайте електроміографію і дослідження
нервової провідності для визначення причини
аксіального болю в шиї, спині або попереку.
Аксіальний біль, тобто не іррадіюючий біль в
медіальній частині шиї, спини або попереку, не може
бути викликаний ушкодженням спінального нерва, а
тому дослідження його функцій неінформативне при
такому болі.
119. 5. Не рекомендуйте дотримуватися постільного
режиму довше 48 г при лікуванні болю в нижній
частині спини.
Згідно з результатами систематического огляду
Кокрановского співпраці, тривалий(>48 г) постільний
режим не приносить користі таким пацієнтам.
North American Spine Society (2013) Five things physicians and patients should
question. Choosing Wisely® www.choosingwisely.org/doctor-patient-lists/north-
american-spine-society/North American Spine Society).
Editor's Notes
Немає інтернатури, займаються всі, кому не лінь, або хто хоче швидко заробити нормальні гроші.
В цьому МКХ 10 перегукується з класифікацією Антонова
Nukleus pulposus et annulus fibrosus
Анатомічний комплекс, що складається з: одного МХД, прилеглих до нього двох суміжних хребців і зв'язкового апарату, що сполучає їх називаеться хребетно-руховим сегментом (ХРС).
Інтерлікіни та інші цитокіни
Під питанням
фізіологічний смисл таких кісткових розростань – збільшення площі дотику двох сусідніх хребців на тлі зниження міцності міжхребцевого диску
фізіологічний смисл таких кісткових вертикальних розростань – перешкоджання зміщення сусідніх хребців
при зниженні міцності міжхребцевого диску зростає навантаження на мілкі (фасеточні) суглоби хребта. Їхня капсула розтягується і може защемлюватись між суглобовими поверхнми.
Фасеточні суглоби добре видно на оглядовій рентгенограмі і на МРТ
грижа = пролапс. Інші дослідники під пролапсом розуміють наступну стадію дегенерації диску, коли частина диску втрачає зв’язок з основною часиною і зміщується вниз вздовж під задньою повздовжною звязкою або епідуральним простором.
Показати на оглядовій рентгенограмі ознаки гриж Шморля.
Тому біль в попереку чи в шиї це не завжди радикуліт в прямому розумінні цього слова.
Напруження певної групи мязів може формувати чітко окреслені синдроми. Так, на шийному рівні це скаленус-синдром.
Розказати про псевдотумор Ковтуновича
Проявом мязево-тонічних порушень можуть бути локальні напруження в межах мязів, так звані міофасциальні синдроми.
Приклад з яйцми
Розказати про хронічний тазовий біль
Та про облітерацію каналу Олкока як можливий прояв дистрофічних порушень при остеохондрозі
Зауважити на тому, що молоді неврологи допускають помилку – раз нема порушень чутливості за корінцевим типом, нема рухових та вегетативних порушень, значить і нема хвороби. Це правильно – в такому випадку нема радикуліту, але неврологічні прояви остеохондрозу є.
Класичне уявлення і питання лікарів: руки після сну терпнуть?, якщо так, значить є остеохондроз
Капсула плечового суглобу погано васкуляризована і тому на тлі порушеної іннервації в ній скоріше виникає асептичне запалення а згодом і дистрофічні явища
також розцінюється як нейродистрофічний і вегетативно-судинний синдром при шийному остеохондрозі.
Таким чином частіше виникає латеральна, форамінальна грижа, як Ви вже знаете
Термін "радикуліт" застосовувався давно, коли більшість хвороб периферичної нервової системи визнавалися наслідком інфекційного ураження нервових корінців.
Надалі, коли ця версія була спростована, він деякий час викликав гарячі спори, проте з визнанням розвитку при дискогенній патології епідурального асептичного запалення термін "радикуліт" виявився реабілітований і знову отримав визнання, хоча трактування його суті зазнало принципових змін.
Вставити картину по дерматомам
Слід вернутись до рефлекторних проявів остеохондрозу на 3-ому абзаці.
Розказати про корінцевий біль – у вигляді лампаса по задньозовнішній поверхні ноги (S1)
Тугі попки – ознака відсутності радикуліту і гарних сексуальних можливостей.
Розказати про особливості КТ та МРТ в нашому місті.
при цервікалгії показано носіння коміра Шанца, при люмбалгії - перебування в ліжку впродовж 3-5 днів ("краще 3 дні полежати, ніж тиждень полікуватися"),
показано зменшення маси тіла пацієнта,
На генетику важко вплинути, а от не сидіти за компютером цілком у нашій владі
Звідси висновок- займатись фізичними вправами та слідкувати за своєю вагою
Коли добре розвинуті м'язи – дуже сильні мязево-тоніч.ні порушення
Осанна осанке
Розказати про тролейбус і рюкзак
Рекомендація для незаміжніх дівчат – висіти на шиї у чоловіка
Виявляється висіти на шиї в чоловіка корисно в плані профілактики неврологічних проявів остеохондрозу хребта
Черчіль сказав колись, що дожив до такого віку тільки тому, що ніколи не стояв, коли можна було сидіти, і ніколи не сидів, коли можна було лежати.