Лекцція на тему "Гістологія органу зору" (Автор - доц. Ходоровська А.А., Буковинський державний медичний університет, 2012)

1. Органи чуття.
Орган зору
Лектор –Ходоровська Алла Анатоліївна
кандидат медичних наук, доцент кафедри

2. Органами
чуття
називають
спеціалізовані
органи, через які
нервова система
отримує подразнення
із зовнішнього і
внутрішнього
середовища і
сприймає ці
подразнення у
вигляді відчуттів.

3. І.П. Павлов
визначив:
«Аналізатори - це
такі апарати, що
розкладають зовні-
шній світ на
елементи і потім
трансформують
подразнення у
відчуття».

4. Кожен аналізатор
складається
з 3 частин:
•Периферійної
•Проміжної
•Центральної

5. Орган зору
Орган слуху Периферійна
та рівноваги
частина
Це органи чуттів,
Орган смаку
рецептори яких
сприймають
Орган нюху подразнення і
перетворюють його в
Рецепторні
нервовий імпульс.
нервові
закінчення

6. До складу проміжної частини входить ланцюг
нейронів, який несе нервовий імпульс у кору
великих півкуль головного мозку.
головного

7. Центральна частина
представлена окремими
зонами кори великих
півкуль головного
мозку.
Скронева ділянка кори
є кірковим центром
слухового аналізатора,
Потилична – зорового
аналізатора,
Тім’яна – смаку і нюху.
головного

8. Органи чуття за походженням і будовою
класифікують на 3 типи:
Нейросенсорні (первинночутливі), їхні рецепторні
клітини є нервові і утворюються зі стінки мозкових
пухирців до них відносяться:
•орган зору
•орган нюху
Сенсоепітеліальні (вторинночутливі) їхні
рецепторні клітини є епітеліальні і утворюються з
ектодерми, до них відносяться:
•орган слуху та рівноваги
•орган смаку
Рецепторні (капсульовані та некапсульовані)
нервові закінчення, які не мають чіткої органної
будови.

9. Нейросенсорні (первинночутливі), їхні
рецепторні клітини є нервові і
утворюються зі стінки мозкових
пухирців до них відносяться:
орган зору орган нюху
паличка колбочка нюхові клітини

10. Сенсоепітеліальні (вторинночутливі)
їхні рецепторні клітини є епітеліальні і
утворюються з ектодерми, до них
відносяться:
орган слуху і рівноваги орган смаку

11. Рецепторні (капсульовані та
некапсульовані) нервові
закінчення, які не мають
чіткої органної будови.

12. Для всіх сприймаючих клітин характерна наявність
спеціалізованих структур, які забезпечують сприйняття
специфічних подразників це війок (кіноцілій), зв’язаних з
базальним тільцем або мікроворсинок (стереоліцій).
В плазмолему війок або мікроворсинок вмонтовані молекули
особливих фото-, хемо- і механорецепторних білків, які кодують
енергію стимулу у специфічну інформацію клітини.
Потенціали, які утворюються поступають в ЦНС, де
відбувається декодування стимулу.
кіноцілій
стереоліцій

13. Орган зору
Периферійною частиною зорового аналізатора є око.
Воно складається з очного яблука, яке містить фоторецепторні
клітини і допоміжного апарату, до якого відносять - повіки,
м’язи очного яблука та слізний апарат.

14. Очне яблуко містить 3 оболонки:
Зовнішню (фіброзну), Зовнішня
яка складається з: оболонка
склери
Середня
рогівки оболонка
Середню (судинну),
яка включає:
власне судинну
оболонку
війкове тіло
райдужку
Внутрішню, яка
зв’язана з мозком Внутрішня
зоровим нервом це оболонка
сітківку

15. рогівка
війкове тіло
склера
сітківка
судинна
оболонка

16. Розрізняють також функціональні апарати ока:
Діоптричний апарат забезпечує заломлення світлових
променів. До нього відносять: рогівку, кришталик, вологу
передньої за задньої камер ока, склисте тіло.
Акомодаційний апарат забезпечує фокусування зображення,
змінює силу заломлення кришталика. До нього відносять:
райдужку, війкове тіло, війковий м’яз.
Фоторецепторний апарат забезпечує сприйняття світлових
сигналів. Представлений сітківкою.
рогівка жовта пляма
ромені
світ лові п
сітківка

17. зовнішня
(склера і
рогівка)
середня
(судинна
оболонка,
війкове тіло
і райдужка)
внутрішня
(сітківка)

18. Око людини
Забарвлення: гематоксилін-еозин

19. Передня камера ока розміщується між
рогівкою, райдужкою і кришталиком.
Задня камера – між райдужкою, відростками
війчастого тіла, війчастим пояском і
кришталиком.
Передня камера
Задня
камера

20. Обидві камери заповнені водянистою вологою,
яка виробляється війчастим тілом і
всмоктується у венозному синусі склери. За
кришталиком і війчастим пояском
розміщується простір, оточений сітківкою,
який заповнений скловидним тілом.
скловиднe тіло

21. Зовнішня оболонка
складається із
рогівки – Рогівка
прозорого
переднього відділу,
яка вкриває
передню 1/6.
склери – щільної
непрозорої
оболонки, яка
вкриває задні 5/6 Склера
поверхні очного
яблука.

22. Рогівка – випукла назовні прозора
пластинка, яка потовщується від центру
до периферії.
Живлення рогівки відбувається за
рахунок водянистої вологи і дифузії судин
області лімба. Рогівка

23. До ії складу входить п’ять шарів:
•Передній епітелій – побудований з
багатошарового плоского незроговілого
епітелію, містить багаточисленні нервові
закінчення, які забезпечують чутливість
рогівки, постійно зволожується секретом
слізних залоз.
Передній
епітелій

24. •Передня погранична пластинка (Боуменова
мембрана) – ущільнений зовнішній шар
власної речовини рогівки; розміщується під
базальною мембраною переднього епітелію,
складається з сітки колагенових фібрил;
Передній епітелій
Боуменова мембрана
Власна
речовина

25. Власна речовина (строма) – складає 90% товщини
рогівки – особлива щільна волокниста сполучна
тканина, яка складається з плоских пучків
(пластинок) колагенових волокон, розміщених під
кутом один до одного, між якими містяться плоскі
фіброцити, які занурені в аморфну речовину багату на
кератинсульфати, Передній епітелій
які забезпечують
прозорість.
Відсутні
Боуменов
кровоносні і а
лімфатичні мембрана
Власна
судини. речовина

26. •Задня погранична пластинка (десцеметова
мембрана) – трьохмірна сітка колагенових
філаментів;
•Задній епітелій (ендотелій) – одношаровий
плоский, утворений інтердегітуючими
клітинами.
Передній епітелій
Боуменова мембрана
Десцеметова мембрана
Власна
речовина
Задній епітелій

27. Рогівка ока
Забарвлення: гематоксилін-еозин

28. Склера утворена
щільною волокнистою
сполучною тканиною,
Рогівка
яка складається з
пластинок колагенових
волокон розташованих
паралельно поверхні
ока, між якими є
фібробласти і окремі
еластичні волокна. У
глибоких шарах
поблизу виходу
Склера
зорового нерва є
чисельні меланоцити.

29. Склера
Виконує захисну і
опорну функції,
до її зовнішньої
поверхні
прикріплюються
сухожилки очних
м’язів.
Переходить в
рогівку в області
лімба.

30. Судинна
оболонка
включає:
• власне судинну
оболонку
• війчасте тіло
• райдужку

31. Судинна оболонка

32. Власне судинна оболонка здійснює живлення сітківки,
складається з пухкої волокнистої сполучної тканини з
високим вмістом пігментних клітин. Вона має 4 шари:
• надсудинна пластинка – зовнішня межує зі склерою
утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною;
• судинний – містить артерії і вени і велику кількість
меланоцитів;
• хоріокапілярний – густа сітка
капілярів нерівномірного калібру,
ендотелій яких фенестрований на
стороні, обернутої до сітківки;
• базальна (мембрана Бруха) –
в ній розрізняють три шари:
еластичний, волокнистий і
базальну мембрану.

33. Власне судинна оболонка

34. • Війкове (циліарне) тіло – потовщена передня
ділянка судинної оболонки, яке має вигляд м’язово-
волокнистого кільця. Приймає участь в акомодації
ока (змінюючи кривизну кришталика) і в утворенні
водянистої вологи, яка заповнює камери ока.
Війкове (циліарне) тіло

35. • Основну масу війкового тіла утворює циліарний
м’яз, представлений гладкими міоцитами, які
розміщуються у трьох напрямках – меридіонально,
радіально і циркулярно. Між м’язовими пучками
розташована пухка сполучна тканина з пігментними
клітинами.
Війкове (циліарне) тіло

36. Війкове тіло має дві частини:
Внутрішню – війкове кільце
Зовнішню – війкова корона
Від поверхні корони до напрямку до кришталика
відходять війкові відростки.
війкове кільце
війкова корона

37. •Війкові відростки – це складки, які виступають у
задню камеру ока. Утворені сполучною тканиною з
великим вмістом пігментних клітин і фенестрованих
капілярів; від них відходять волокна війкового пояска,
яким кришталик фіксується до війкового тіла.
Війкові відростки

38. •Скорочення циліарного м’яза розслаблює волокна
війкового пояска, внаслідок чого кришталик, стає
опуклим, а його заломлююча сила зростає.

39. Війкове (циліарне) тіло

40. Райдужна
оболонка
це забарвлений
диск з отвором
змінної величини
у центрі –
зіницею.
Строму утворює
пухка сполучна
тканина з
великою
кількістю судин і
пігментних
клітин які
зумовлюють
колір очей.

41. Розрізняють п’ять шарів райдужної оболонки:
• передній епітелій – одношаровий плоский, який є
продовженням заднього епітелію рогівки;
• зовнішній пограничний – сполучна тканина;
• судинний (містить багаточисленні судини);
• внутрішній пограничний – сполучна тканина;
• задній пігментний епітелій – є продовженням
двошарового епітелію сітківки.
М’язи райдужки
змінюючи діаметр зіниці
регулюють кількість
світла, яке падає на
сітківку.

42. повіки
зіниця
склера
райдужка
сітківка
війкове тіло судинна
рогівка Скловидне
тіло
райдужка
зоровий нерв
кришталик
склера
склера

43. Кришталик - головний елемент діоптричної системи
ока, забезпечує автоматичне (рефлекторне)
фокусування зображення різновіддалених предметів на
сітківці.

44. Кришталик
– це прозорий двоопуклий утвір, сполучений з
цилірним тілом за допомогою волокон війкового
пояска. Завдяки цьому кришталик змінює свою
форму при скороченні циліарного м’яза. Кришталик
вкритий прозорою капсулою.

45. На передній стінці під капсулою міститься
одношаровий плоский епітелій. На екваторі
епітеліальні клітини утворюють росткову зону.
Кришталик
волокна
росткова зона
з’єднання
волокон
капсула

46. Клітини перетворюються у волокна, які мають форму
шестигранних призм, у цитоплазмі їх міститься білок
кристалін. Волокна з’єднані між собою спеціальною
речовиною, яка має такий самий коефіцієнт
заломлення.
Кришталик
волокна
росткова зона
з’єднання
волокон
капсула

47. Скловидне тіло
Це прозора маса
желеподібної
консистенції,
розташована в
порожнині між
кришталиком і
сітківкою.
Скловидне тіло
містить білок
вітреїн
гіалуронову ислоту

48. Сітківка
Внутрішня, світлочутлива оболонка ока. Ділиться на
зорову частину, яка вкриває більшу частину очного
яблука і передню, сліпу частину, яка вкриває війчасте
тіло і задню поверхню райдужини.

49. На задній поверхні сітківки знаходиться сосочок
сітківки – ділянка, в якій відсутні фоторецепторні
клітини - сліпа пляма, яка є місцем виходу зорового
нерва, який зв’язує її з головним мозком.
рогівка
жовта пляма
р омені
світ лові п сліпа пляма
сітківка

50. Латеральніше розташовується жовта пляма – ділянка,
яка характеризується найбільшою концентрацією
фоторецепторних клітин (колбочок).
рогівка
жовта пляма
р омені
світ лові п сліпа пляма
сітківка

51. Сітківка
має 10 шарів, які
утворені впорядковано
розміщеними
нейронами, ядерні
частини яких
утворюють:
ядерні шари
гангліонарний
шар
А їх синаптичні зв’язки
сітчасті шари.

52. Структурними компонентами сітківки є її
нейрони, пігментний епітелій, нейроглія і
судини. нейрони
пігментний епітелій
Світлові
Світлові промені
промені

53. I. Пігментний шар
щільно зв’язаний з базальною
мембраною судинної оболонки
та менш щільно з шарами
сітківки, що обумовлює
“відшарування сітківки” та
пошкодження фотосенсорного
шару .
Утворений кубічними (на
периферії) або призматичними (в
центрі) клітинами в яких
присутні гранули меланіна.
На апікальній поверхні є довгі
та коротки відростки, які
проникають у фотосенсорний
шар між зовнішніми сегментами

54. I. Пігментний шар
забезпечує:
трофіку і захист
периферичних відростків
фоторецепторних клітин;
фагоцитує і перетравлює
кінцеві відділи зовнішніх
сегментів
фоторецепторних клітин,
поглинає світло;
Пігментний
шар

55. ІI.Фотосенсорний - представлений
периферійними відростками
ІI
фоторецепторних клітин
(палочками і колбочками) ;
ІІI.Зовнішня гліальна погранична ІII
мембрана – відповідає зовнішній
ІV
межі мюлерових клітин;
ІV. Зовнішній ядерний шар – V
містить ядра фоторецепторних
VI
клітин;
V.Зовнішній сітчатий шар –
ділянка синапсів між VII
центральними відростками
фоторецепторних клітин, VIII
біполярними і горизонтальними IХ
клітинами;

56. VI.Внутрішній ядерний шар -
ядра біполярних, амакринових,
ІI
горизонтальних і мюлерових
клітин;
VII.Внутрішній сітчастий шар – ІII
синапси між біполярними,
ІV
гангліонарними і амакриновими
клітинами; V
VIII.Гангліонарний шар - тіла
VI
гангліонарних клітин;
IХ.Шар нервових волокон –
аксонами гангліонарних клітин, VII
які утворюють зоровий нерв;
Х.Внутрішня гліальна пограни- VIII
чна мембрана – утворена основою IХ
мюлерових клітин і їх базальною мембраною

57. Фоторецепторні клітини – витягнуті біполярні
клітини. Їх периферичні відростки (палички і
колбочки утворюють фотосенсорний шар) і
складаються з зовнішнього і внутрішнього сегментів,
які зв’язані війкою.
Зовнішні
сегменти оточені
Зовнішній
відростками сегмент
пігментного
епітелію.
Внутрішній
сегмент

58. палички та колбочки

59. Зовнішній сегмент палички має циліндричну форму
і містить стопку з 1000-1500 мембранних дисків. В
мембранах дисків знаходиться зоровий пігмент
родопсин.
Зовнішній
сегмент
Внутрішній
сегмент

60. Диски постійно оновлюються, за рахунок їх
утворення в проксимальних ділянках зовнішніх
сегментів і зміщення в дистальні, де вони
фагоцитують пігментним епітелієм.
Для оновлення
дисків необхідний
Зовнішній
вітамін А. сегмент
Внутрішній
сегмент

61. У внутрішньому сегменті відростка містяться
подовжені мітохондрії, центріоль, елементи аЕПС і
грЕПС, комплекс Гольджі. Він забезпечує зовнішній
сегмент енергією і речовинами, які необхідні для
фоторецепції.
Зовнішній
сегмент
Внутрішній
сегмент

62. Паличкові нейросенсорні
клітини розміщуються в
периферичних відділах сітківки,
сприймають світлові сигнали
низької інтенсивності (сутінковий
зір) і відповідають за чорно-білий зір.
зір зір
Загальна кількість цих клітин в
сітківці людини дорівнює 120 млн.

63. Колбочкові нейросенсорні клітини
по будові схожі з паличковими.
Зовнішні сегменти їх периферійного
відростка (колбочки) - конічної
форми, містять мембранні диски,
які утворені складками плазмолеми
(внаслідок чого міжмембранні
простори дисків сполучаються з
міжклітинним простором). В
мембрані дисків міститься зоровий
пігмент йодопсин.
У них ядро більше за розміромі
світліше за забарвленням, ніж у
паличок.

64. палички колбочки

65. Нейроглія сітківки
представлена
•радіальними гліоцитами
(Мюлеровими клітинами)
• астроцитами
• мікроглією

66. Сітківка ока
(забарвлення: гематоксилін-еозин)

67. Сітківка

68. Прміжна та центральна частина зорового
аналізатора представлена:
Зоровим нервом (n. opticum), який по
виходу з очного яблука утворює неповний
перехрест (chiasma opticum)
 Після перехресту зорового нерву, волокна
утворюють зоровий тракт (tractus opticus)
Зоровий тракт досягає ядер латеральних
колінчатих тіл, аксони цих нейронів формують
зорову променистість, яка прямує до шпорної
звивини.
 Тут знаходиться кірковий центр зорового
аналізатора.

69. кірковий центр
латеральні
колінчасті тіла
chiasma opticum
Зоровий нерв

70. Дякую за увагу!

71. Бажаю приємних канікул!