ТЕМА УРОКУ ПРОФЕСІЇ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ЕЛЕКТРИЧНИМ ОБЛАДНАННЯМ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД У ПРОФОРІЄНТАЦІЙНІЙ РОБОТІ З УЧНЯМИ

1. 1
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД
У ПРОФОРІЄНТАЦІЙНІЙ РОБОТІ З УЧНЯМИ
З досвіду роботи В.О.Сачави,
старшого учителя трудового навчання
НВК-ДАЛ №15.
Однією з головних моїх функцій є індивідуальна робота з учнями в
питаннях їх підготовки до свідомого вибору професії. Тому я здійснюю дану
роботу в тісному контакті з класними кураторами, учителями, які викладають
предмет у цьому класі, з батьками, медичними працівниками.
До таких функцій входять:
1. Надання допомоги учням у вивченні себе як особистості.
2. Співпраця з класними кураторами та учителями в питаннях пошуку
шляхів активізації школярів у професійному самовизначенні.
3. Консультування учнів у складних випадках, коли він має утруднення
у виборі того чи іншого професійного шляху.
За науковими даними встановлено, що вибір професії для підлітка
представляє собою складний процес, у якому істотне значення має рівень
його соціальної зрілості. Підліток обирає професіональний шлях у той час,
коли його особистість ще формується, а він ще недостатньо підготовлений
для прийняття такого відповідального рішення.
Недостатність знань про світ професіональної праці, а також обмежений досвід перевірки своїх нахилів у будь-якій професійній діяльності
породжує в учнів труднощі як під час вибору професійного шляху, так і під
час його реалізації. Саме в цьому й полягають, з точки зору профорієнтації,
труднощі підліткового періоду, тобто учень постає перед необхідністю прийняття першого самостійного рішення про вибір професійного шляху, не дивлячись на те, що він до цього ще не готовий.
Через це школярі мають потребу в професійному супроводі та в індивідуальній допомозі вчителя. Психологічно й педагогічно підвести кожного
учня до свідомого вибору трудового життєвого шляху можливо тільки в процесі соціально організованої індивідуальної профорієнтаційної роботи, котра
полягає у таких принципах діяльності, як:
1) «мислити від людини для людини»,
що означає глибоке знання самим вчителем сутності людини, її праці та світу
професій і, на цій основі, вивчення особистості учня з охопленням всіх її
підструктур: спрямованості, здібностей до певного виду професійної
діяльності, характеру і темпераменту, виходячи з її духовного світу, з її
цілісності та її багато-вимірності відповідно до певної програми не
обмежуючи при цьому її ініціативи під час вибору професії, допомагаючи
краще розібратися в самій собі, у своїх якостях;
2) «поле уваги – система цінностей» ціннісна основа соціальної й професійної орієнтації школяра, який самостійно вибирає соціальну позицію (ретроспективну, ситуативну, перспективну)

2. 2
відповідно до якої обирає бажану професію, шляхи її здобуття та реалізації в
житті, підтверджуючи свою зворотну реакцію на супровідні дії учителя
3) «від ідеї до доброї дії»
сприяння пошуку учнями «своєї» професії у ході різних видів професійної
діяльності під час яких вони проявляють власну активність, готуються до обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних природних можливостей і вікових особливостей.
Для реалізації цих принципів я використовую комплекс методів:
 діагностики
 моделювання професійного профілю або портрету учня
 складання карти профконсультацій,
 конструювання світу професій відповідно до їх типу
 консультацій
 проектування програми самовдосконалення
 спостереження, анкетування
 бесіда тощо.
Сучасна програма з трудового навчання
Сучасна програма з трудового навчання передбачає певний зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
учнів в питаннях профорієнтаційної роботи відповідно до їхніх вікових особливостей, а саме:
1) у меті та завданнях – створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей,
уподобань та інтересів учнів
2) у змісті навчального матеріалу - ознайомлення з професією (5-9
класи); професійна діяльність людини та її вибір (7-9 класи);
3) у державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:
5-9 класи – учень наводить приклади професій робітників певної галузі; застосовує метод фантазування для розробки проектів (5-9 клас);
7 клас – учень має уявлення про п’ять типів професій; уміє визначати
свою професійну спрямованість до певного типу професій; виконує аналіз
предмета праці представників різних професій;
8 клас - учень пояснює поняття: «профпридатність», «професійні
наміри», «професіограма»; наводить приклади професійно важливих якостей
особистості до певної професії; розрізняє професію, спеціальність, посаду;
визначає вимоги професії до особистості та несприятливі фактори на основі
аналізу професіограм певних професій;
9 клас – учень називає шляхи оволодіння обраною професією (профіль
навчання в старшій школі, навчання у закладах професійно-технічної освіти
та ін.); визначає структуру та основні вимоги до складання особистого
професійного плану; обґрунтовує вибір майбутньої професії та шляхи її
набуття, вибір профілю навчання у старшій школі; складає та аналізує основні та резервні особисті професійні плани; характеризує професії; описує важливість професій науково-дослідницької, раціоналізаторської та селекційної
спрямованості.

3. 3
Також навчальною програмою передбачено виконання практичних завдань й практичних робіт для профорієнтаційної роботи, а саме:
 у 7-му класі
для визначення професійної спрямованості до типу професій «людина-техніка», для аналізу предмету праці у ході яких учень:
• вибирає правильну відповідь
• знайомиться з кваліфікаційними характеристиками привабливих професій для себе
• порівнює свої можливості з вимогами до цих професій
• виконує аналіз однієї із професій та висловлює своє ставлення до неї
• робить висновок щодо майбутнього оволодіння цією професією
• визначає свої природні задатки у ході дослідження розвитку свого технічного мислення та оперативної пам’яті
• використовує тлумачний словник для визначення суті нових понять
 у 8-му класі
для визначення інтересів, нахилів і здібностей до певного типу професій за
вибором одного виду діяльності із двох запропонованих із заповненням
аркушу відповідей та подальшим дослідженням, проведенням консультацій,
удосконаленням своїх знань і вмінь з певної професії, для користування
науковою теорією під час правильного вибору професії з врахуванням
професійної придатності й формули, що складається з трьох компонентів:
«хочу», «можу», «потрібно» - як складових успіху у вирішенні цієї важливої
проблеми, а також для проведення аналізу професіограм за п’ятьма типами:
людина-людина, людина-техніка, людина-художній образ, людина-природа,
людина-знакова система
 у 9-му класі
для визначення та урахування інтересів і можливостей, бажань і потреб,
особистісних якостей при складанні професійного плану, для проходження
профконсультацій, для класифікації професій за предметом і засобами праці,
для пошуку інформації (у тому числі в мережі Інтернет) про особливості певної професії, для складання формули вибору професії у ході яких учень:
• знайомиться з анкетою та визначає рівень сформованості власних
творчих здібностей
• аналізує особистий професійний план, план професійних намірів.
Отже для мене, як вчителя трудового навчання головне – це підготувати учня до свідомого вибору професії в якій буде комфортно не тільки йому,
а й громаді в якій він живе.

4. 4
ТЕМА УРОКУ
ПРОФЕСІЇ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ
З ЕЛЕКТРИЧНИМ ОБЛАДНАННЯМ
6 клас
Автор – В.О.Сачава,
старший учитель трудового навчання
НВК-ДАЛ № 15
І. Мета уроку
№
з/п
1.
2.
Мета уроку
Очікуваний (прогнозований) результат
Дидактична мета
Засвоєння учнями понять:
професія, електроенергія, електричне
обладнання (електрообладнання),
електромеханік, електромонтажник,
електромонтер, дальтонізм.
Учень:
1) осмислює поняття та використовує
його у своєму активному словнику
2) пояснює, яке значення має
електроенергія, електричні прилади у
повсякденному житті
3) наводить приклади професій з
обслуговування електрообладнання
4) використовує тлумачний словник для
визначення суті нових понять
5) робить висновок щодо майбутнього
оволодіння бажаною професією.
Розвивальна мета
1. Учень самостійно:
• визначає завдання проектної діяльності,
• складає банк ідей
• розробляє власний міні-проект
• здійснює та обґрунтовує вибір об’єкта
проекту, його екологічну безпеку
• виконує економічні розрахунки і
пропозиції щодо економії матеріальних
ресурсів, здешевлення виробів
• планує різні види робіт
• передбачає зустрічі з іншими людьми,
готується до інтерв’ю з ними, діалогу
культур
• удосконалює самого себе або
технологічний процес
• презентує публічно власний проект
• здійснює самооцінку своєї роботи.
• бажає, прагне про все дізнатися,
зрозуміти.
2. Учень доцільно працює з інформаційними джерелами, правильно їх аналізує
та систематизує.
3. Учень уявляє в думках об’єкт в
ідеальній формі, який перетворює за
допомогою власної практики в реальне
життя.
1. Розвивати пам’ять, логічне,
проектно-технологічне та креативне
мислення, координацію рухів,
культуру розумової праці.
2. Розвивати такі риси характеру, як:
самостійність, допитливість,
працьовитість, зібраність,
вимогливість, прагнення бути
освіченою людиною (збагачувати
знання, задовольняти свої пізнавальні
інтереси).
3. Розвивати єдиний інтелект
складовими якого є: теоретичне і
практичне мислення.
Розвивати уміння творчо застосовувати
проектно-технологічну компетентність
(знання, уміння та навички) у
комплексі.

5. 5
3.
Виховна мета
1. Виховання ціннісного ставлення до
праці, базового алгоритму соціальної
взаємодії, технологічно грамотної,
безпечної поведінки.
2. Орієнтація учнів на образ-ідеал
технологічно освіченої особистості в
галузі світу професій енергетики,
підготовленої до свідомого
професійного самовизначення,
обґрунтованого вибору професії з
урахуванням власних здібностей,
уподобань та інтересів в умовах
сучасного високотехнологічного,
інформаційного суспільства.
3. Виховання:
► активної життєвої позиції
► готовності до безперервної
професійної освіти (5-11 класи)
► конкурентоспроможності на ринку
праці
► розумних потреб ініціативно
включатися в систему нових відносин з
людьми різних професій.
Учень:
1. Спрямовує свої зусилля на ціннісне
ставлення до праці.
2. Прагне пізнавати та вдосконалювати
саму себе.
Готує себе до свідомого професійного
самовизначення у світі професій типу
«людина-техніка» з урахуванням власних
здібностей, уподобань та інтересів.
Проявляє активну життєву позицію.
Готується до безперервної професійної
освіти (5-11 класи), конкурентоспроможності на ринку праці.
З ініціативою включається в систему
нових відносин з людьми різних
професій.
ІІ. Тип уроку
Застосування знань, умінь і навичок.
Проектно-технологічна система включає в себе процес пошуку інформації з різних джерел.
Нестандартний урок у формі відео-презентації групового проекту
«Світ професій енергетики».
ІІІ. Мета учителя
Створити умови за яких учні в доступній формі можуть засвоювати
етапи проектно-технологічної діяльності.
Залучити учнів до проектної і дослідницької діяльності, яка сприяє розвитку креативного та проектно-технологічного мислення зростаючої людини, а також фантазії, що дає їм можливість апробувати соціальні ролі й відчути себе в ролі журналіста, конструктора думки, робітника з обслуговування
електрообладнання.
ІV. Головний принцип –
«інтелектуальної павутинки» - зустріч з представниками різних професій.
V. Методи
Методи: фантазування, інтерв’ювання, проектів, візуалізації.

6. 6
VІ. Організація проекту за класифікацією його типів
№
Типологічна ознака
з/п
1. Домінантна діяльність
2.
Тип і структура проекту
1. Інформаційного пошуку
(збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів).
Мета – результат: відеоматеріали.
Предмет інформаційного пошуку:
аналітична діяльність, висновки, корекція,
подальший пошук інформації у разі потреби,
аналіз нових даних, висновки, оформлення
результатів (обговорення, редагування,
презентація, оцінка).
2. Прикладний (практично-орієнтований) –
орієнтація на соціальні інтереси самих
учасників проекту: задоволення індивідуальних
потреб, планування спільних дій, складання
сценарію діяльності, знімання відеофільму, збір
довідкового матеріалу – освіта, де її можна
здобути, протипоказання за станом здоров’я.
3. Рольовий (учні у ролі журналістів).
3.
Предметно-змістова галузь
знань
Характер координації проекту
1. Між-предметний проект (труд, біологія, хімія,
географія).
1. Безпосередній (гнучкий).
4.
Характер контактів
1. Серед групи учнів одного класу, серед учнів
та працівників закладу.
5.
Кількість учасників проекту
1. Група.
6.
Тривалість виконання проекту
1. Середньої тривалості.
7.
8.
Змістовий аспект проекту
Рольові функції учителя
1. Професійний.
1. Консультант.
2. Організатор пізнавальної діяльності
школярів.
3. Супроводжувач в лабіринтах світу професій.

7. 7
VІІ. Послідовність виконання проекту (етапи)
№ Етапи
з/п виконання
проекту
1. Організаційно
-підготовчий
Зміст діяльності учнів
Функції вчителя
1. Підготовка до проектування.
2. Визначення теми, мети і завдань
проекту.
3. Пошук необхідної інформації.
4. Планування дій:
▪ визначення джерел інформації
▪ вибір способів збирання інформації
▪ вибір методів аналізу інформації
▪ вибір засобів і форми звіту
презентації результатів
▪ ознайомлення з критеріями оцінки
результату і процесу
▪ розподіл завдань між представниками групи.
1. Задум.
2. Організація проекту за
класифікацією його
типів.
3. Добір параметрів оцінювання проекту, ознайомлення групи з ними.
3. Ознайомлення учнів зі
змістом проекту, об’єднання їх в групу.
4. Заохочення учнів до
формування власної
думки, критичного та
проектно-технологічного
мислення, розвитку
творчості та ініціативи.
4. Мотивація пошуку.
5. Допомога групі у постановці завдань.
6. Висловлення припущень.
7. Подання думки щодо
пропозицій та ідей.
8. Корекція плану та
завдань.
2.
Пошуковий
(власне проект)
1. Зустріч з працівниками закладу для
збирання інформації.
2. Спостереження за відео зніманням.
3. Інтерв’ювання електрика,
завідуючої шкільної їдальні, вчителів
біології, географії, хімії.
4. Робота з текстом підручника
«Професії людей, які працюють з
електричним обладнанням», з
довідковою літературою.
1. Спостереження за
роботою учнів, відео
оператора.
2. Непрямий супровід
діяльністю пошукової
групи (поради, консультації тощо).
3. Перевірка знання
пошуковою групою
тексту підручника.
3.
Підсумковий
(заключний)
1. Результати – аналіз отриманої
інформації, формування висновків.
2. Оформлення звіту – узагальнення
зібраних матеріалів.
3. Присутність при монтажі відеофільму для ознайомлення з роботою
відео оператора.
1. Корекція підсумкових
результатів.
2. Спостереження за
обробкою результатів та
аналізу інформації.
3. Консультування.
4. Підготовка місця для
презентації.

8. 8
4. Підготовка до презентації –
перегляд відеофільму, складання
сценарію представлення матеріалу.
5. Оцінка проектної діяльності та її
результатів – колективне обговорення
з однокласниками, самооцінка результатів і процесу пошуку інформації
за встановленими критеріями.
6. Використання проектних
результатів.
5. Підготовка з учнями
класу низки дослідницьких запитань.
6. Сприйняття звіту.
7. Оцінка зусиль учнів,
їхньої креативності, якості виконання проекту.
8. Залучення учнів класу
до перегляду відео-матеріалів.
ОЦІНКА УЧНІВСЬКОГО ПРОЕКТУ
Оцінка учнівського проекту
Оцінка учнівського проекту
Оцінка вчителем
Оцінка запрошеними на
презентацію
Самооцінка
Однолітки
Адміністрація школи,
громадськість, батьки
Учні – учасники
проекту
Оцінка:
Оцінка:
Оцінка:
1. Проміжних та
кінцевого результатів.
2. Вибору способів
дослідження.
3. Риторичних умінь.
4. Значимості й актуальності проекту.
5. Коректності методів
дослідження та обробки даних.
1. Уміння представляти проект.
2. Значимість проекту.
3. Можливості співпраці.
4. Залучення знань з інших
предметів.
5. Естетика оформлення результатів.
6. Уміння відповідати на запитання опонентів.
7. Лаконічність й
аргументованість кожного
висновку.
1. Чого навчився.
2. Особистісний внесок.
3. Що вдалося?
Аргументація.
4. Що не вдалося.
Аргументація.
5. Активність кожного
учасника.
6. Колективний характер рішень.
7. Характер спілкування, взаємодопомоги.
8. Уміння аргументувати свої висновки.