інформаційний проект

1. Презентація
інформаційного проекту
« Перетворимо мрію на
мету, мету – на
реальність»
Степанець Н.Ю., соціальний педагог

2. ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ
ОРІЄНТАЦІЇ УЧНІВ:
Інформації
про себе, як
суб'єкта
майбутньої
професії
Знань про
професії
Умінь
оцінювати
свої
нахили і
здібності
Умінь
зіставляти
особисті
якості з
вимогами
професії до
людини
Не
вистачає:

3. ФОРМУЛА ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ
“ХОЧУ”
Цікава і приваблива
Це справа, яку учень із зацікавленням, бажанням,
із власної ініціативи
“ТРЕБА”
Має попит на ринку праці
Це попередня поінформованість учня про перспективи
обраної професії, яка користується попитом на ринку
праці й існує вірогідність працевлаштування після
отримання професійної освіти
“МОЖУ”
Доступна і посильна
це психофізіологічні можливості учня: його
здібності, нахили, інтереси, стан здоров'я, рівень
знань і вмінь

4. ЗАВДАННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ
РОБОТИ
Формування ціннісних орієнтацій молоді у
професійному самовизначенні
Вивчення структури особистості, формування
професійної спрямованості
Формування суспільно важливих мотивів вибору
професії та професійних інтересів
Отримання об'єктивної інформації що до особи,
якостей учнів для поділу їх по профілях
Забезпечення широкого діапазону варіативності
профорієнтаційної роботи за рахунок комплексних
та нетрадиційних форм і методів

5. МЕТОДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ
РОБОТИ ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ
САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧНІВ
Пояснювально-
ілюстративні:
•бесіда
•розповідь
• пояснення
• лекція
• демонстрація
та ілюстрація
явищ і
процесів
Інформаційно-
пошукові:
•проблемного
викладу
•евристичні бесіди
• методи
організації
• дослідницької
діяльності
•спостереження
•самостійна
робота з
літературою
Активні:
•ділові ігри
• метод занурення з
елементами гри
• “мозковий штурм”
•ігри-вправи
• аналіз ситуацій
• тематичні дискусії
• виробничі задачі з
використанням
технічних,
технологічних і
економічних ситуацій
• загальні методи

6. СКЛАДОВІ СИСТЕМИ
ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
 професійна діагностика
 професійна інформація
 професійна консультація
 професійне виховання

7. Професійна
діагностика
 Професійна діагностика займається вивченням
особистості учня, дослідженням процесу росту,
формування якостей, здібностей та інтересів.
 Робота ця проводиться протягом усього періоду
навчання класним керівником, майстром виробничого
навчання, соціолого – психологічною службою за
допомогою різноманітних методик. Її можна проводити
за допомогою опитувальників і анкет, карти
профорієнтації.
Без професійної діагностики
не можуть функціонувати
ні професійна консультація,
ні професійне виховання.

8. Професійна інформація
 Повне і всебічне знайомство учнів зі світом професій,
правилами вибору професії, соціально-економічними,
психологічними аспектами вибору професії, що є
найважливішою передумовою для вироблення готовності
до професійного вибору.
 Організатором цієї роботи має бути педагогічний
колектив.

9. Професійне виховання
 Керівництво групи має діяти в тісному контакті з
викладачамими-предметниками, виявляти і підтримувати
інтереси учнів до різних навчальних предметів, спонукати
до самостійної роботи з вивчення тієї сфери діяльності,
яка його зацікавила.
 Позитивну роль також мають відіграти предметні гуртки і
гуртки за інтересами, особливо якщо вибрані вони будуть
з урахуванням переважаючого інтересу до одного з типів
професійної діяльності.

10. – Діагностика інтересів, здібностей, нахилів,
освітнього запиту учнів з урахуванням думок
їх батьків і педагогів здійснюється з
допомогою анкетування, тестування,
співбесід, інших методів спільно з психологом.
Психолого-педагогічна
діагностика

11. На замітку класному керівнику:
Плануючи свою професійну кар’єру,
необхідно визначити:
•Ланцюжок найближчих і стратегічних цілей
(де буду вчитися, перша робота, подальші перспективи)
•Шляхи і засоби досягнення найближчої мети (ознайомлення,
випробування сил, самоосвіта).
•Можливі внутрішні перешкоди.
•Свої можливості.
•Запасні варіанти.
•Головну життєво-професійну мету
(ким хочу стати, чого хочу досягти, яким хочу бути)

12.  Вивчити якомога більше професій, визначити, які професії і
спеціалісти необхідні в районі, області.
 Вивчити самого себе (інтереси, здібності, нахили, риси
характеру, здоров’я, самооцінку, темперамент тощо)
 Вибрати професію, що найбільше підходить.
 Докладно з’ясувати особливості вибраної професії,
можливості її здобуття.
 Реалізувати можливості практичної апробації власних сил в
обраній професії.
 Порівняти одержані знання про професію зі своїми
профможливостями.
 За відсутності відповідності між ними вивчити запасний
варіант професійного вибору.
 Вибравши для себе майбутню професію, необхідно проявляти
наполегливість в реалізації професійних намірів і оволодінні
професією досконало.
Правила вибору професії

13.  Ставлення до вибору професії як до вибору пожиттєвого
пристановища.
 Слідування стереотипу про непрестижність окремих
важливих, вакантних і навіть оплачуваних професій і
занять.
 Вибір професії «за компанію», щоб не відстати від друзів.
 Перенесення власного ставлення до представника якої-
небудь професії на саму професію.
 Захоплення тільки якоюсь частиною сторони професії.
 Застарілі уявлення про характер праці у деяких сферах
виробництва.
 Невміння розібратися у своїх власних
здібностях, незнання чи недооцінка своїх фізичних
можливостей, недоліків, вастивих при
виборі професії.
Типові помилки і труднощі
під час вибору професії