2. Поетична вітальня
Мета: Виховання любові до поезії, до краси навколишнього світу через
ознайомлення з поезіями Володимира Сідуна. Створення
сприятливої атмосфери для прояву творчих здібностей дітей та
емоційного стану піднесення.
Підготовка до свята: Учитель знайомить учнів із творчістю В. Сідуна.
Бібліотекар спільно з учителем готує виставку збірок В. Сідуна.
Учитель разом із учнями виготовляє карту „Світловодськ
поетичний”.
Тематичне оформлення свята: Виставка збірок В. Сідуна. Святково
прикрашений клас. На столі - вишитий рушник з предметами –
символами поезії (перо, чорнило, аркуш паперу, свіча).
Демонстрація карти „Світловодськ поетичний”.
3. Ведуча
Кожна талановита людина має особливий і неповторний дар від Бога.
Неповторні ми у Всесвіті і неповторна наша синьоока, мальовнича
Україна, бо де ще є такі широкі безмежні степи і поля, запашний бузок біля
хати, співучий соловейко в лузі, калина, небо синє, і ніжна мелодійна пісня.
Якщо ж говорити про поетів, то їхня, за словами Л. Костенко, поезія – це
„завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі”.
Тому сьогодні на нашій зустрічі ми спробуємо доторкнутися до душі
В. Сідуна, його духовного світу, улюблених поезій.
Поезія – це таємниче диво, спробуємо збагнути таїну поетичного слова,
його вплив на наше з вами життя.
А тепер слово нашим дослідникам - літературознавцям творчості
Володимира Семеновича.
1-й учень
Володимир Семенович Сідун народився в селянській родині в 1925 р. в
мальовничому селі Скалівка, там, де починається річка Синюха, на
Кіровоградщині. Учасник війни з Німеччиною та Японією. За фахом -
вчитель. Молодість пройшла в школі, а потім була інша робота: лектор,
заводський соціолог.
2-й учень
Отчий край
Отчий край – ріка Синюха,
Ця любов жива в мені.
Хто там солов’я не слухав,
4. Не катався на човні,
Тому трудно це збагнути.
Звуть чого туди стежки,
Шепіт хвилі не почути,
Не пізнати чар ріки.
А вода в Синюсі синя,
З неба зринула блакить.
Край центральний України,
Де врожаєм степ шумить.
Там і люди не байдужі
До природи, до труда.
Між собою в праці дружать,
Оберіг з ріки вода.
Берегами йду Синюхи.
Мов з дитинства воду п’ю,
Умиваюсь отчим духом,
Шепчу до землі: „Люблю”.
5. 3-ій учень
Поезією захопився з дитячих літ і проніс цю любов через все життя. Чому
вийшов пізно з віршами на люди? Мабуть, капризи долі чи риси
характеру. Був надто вимогливим до своїх віршів і довгий час дивився на
них, як на хобі. Серйозно зайнявся творчістю, як вийшов на пенсію.
Вкраїною живу
Вкраїною живу в душі і серці,
Я син оцього неба і землі ,
Моя любов не в птаха на крилі ,
Закоханий з колиски і тепер це –
6. Вона земна: з криниць води відерце ,
Та шепіт хвиль на рідному Дніпрі
Шевченка мудре слово в „Кобзарі”
Колишня слава запорожців в герці.
Найбільша гордість – працьовиті люди
І віра: що Вкраїна є і буде ,
І в серці з нею кожен йти готов.
В нас слово материнське солов’їне ,
І рідна пісня – слава України ,
А в ній – надія, віра і любов.
4-ий учень
За порадою місцевих літераторів в 1992 році вийшов з невідомості: став
друкуватися в місцевій пресі , виступати з віршами по міському радіо,
знайшов аудиторію серед школярів міста. Член обласного літоб’єднання
„Степ”.
7. 5-ий учень
„У кожного поета свій стиль. Моє кредо – прозорість в поетичних строфах,
розмаїття тем, але, мабуть, таки найбільше віршів про вірші. Для мене ця
тема, мов магніт в душі, проходить через всю творчість. Кращі цінителі –
читачі. І коли б мав їх більше, то й була б відповідна оцінка, але в даний
час зробити це досить складно. Думаю, що моя поезія варта уваги ”, -
говорить Володимир Семенович.
Якби ж ми вірили в Христа
Якби ж ми вірили в Христа
По-справжньому, у Боже слово,
Мабуть, земля була б не та,
Пора б настала золота,
Світ жив би в злагоді й любові.
Якби ж ми вірили в Христа,
В оті нагірні заповіти,
Світила б людям доброта,
З душі тікала б темнота,
Росли б щасливі всюду діти.
Не були б ложні в нас уста,
Ходила б правда в кожну хату,
Були б у правді ми завзяті,
Не гризла б серце суєта...
Якби ж ми вірили в Христа.
8. (Звучить пісня у виконанні учнів „Многая літа”).
Ведуча
У нашій школі є діти, які відвідували літературну студію „Ранок” під
керівництвом Володимира Семеновича. Сьогодні її учасники
представлять вам свої твори. Запрошуємо їх до слова.
Оскільки Володимир Семенович присутній на нашій літературній зустрічі,
пропонуємо безпосередньо поспілкуватися з ним:
Як пишуться вірші ?
Коли приходить натхнення?
Хто справив найбільший вплив на розвиток Вашого обдарування?
9. Шановний Вікторе Семеновичу , коли вперше Ви написали свій
вірш?
Поділіться, будь ласка, своїми планами на майбутнє?
Ведуча
Ми доторкнулися до глибини душі нашого талановитого земляка
Володимира Семеновича, намагалися збагнути його поетичний світ. Чого
навчають нас ці прекрасні вірші? До нас промовляє енергія добра і краси,
заклик любити рідну землю, Україну, шанувати людей, дорожити мовою,
знати історію. Навчають нас бути сильними, духовно багатими,
розумними, мислячими, бо саме таких людей потребує Україна в наш
складний час.
