Lezij ykrainka

814 views

Published on

0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total views
814
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
3
Actions
Shares
0
Downloads
4
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

Lezij ykrainka

  1. 2. <ul><li>Науковий керівник: вчитель української мови та літератури </li></ul><ul><li>Павленко Галина Володимирівна </li></ul><ul><li>вчитель – I категорії Гадяцької спеціалізованої школи I – III ступенів №4 </li></ul><ul><li>Гадяцької районної ради Полтавської області </li></ul>
  2. 3. 1.Розглянути стан досліджуваної проблеми в сучасному літературознавстві. 2. Аргументувати доцільність висвітлення окремих моментів з біографії Лесі Українки, пов'язаних з дитячими роками поетеси, прояв особистісних якостей в спілкуванні з людьми , силу волі, надмірну витримку в боротьбі з хворобою.
  3. 4. Взаємини Лесі Українки з членами родини, друзями. Систематизація даних про музейні документи. Дослідити спадщину Лесі Українки у нашому районі, загублені музейні експонати, довести інформацію до відома населення Гадячини, шкільної молоді. Акцентувати увагу читачів на цікавих та повчальних фактах з її біографії.
  4. 5. Актуальність цієї теми викликана тим, що в науково – дослідницькій літературі в повній мірі не дано цілісного уявлення про характер родинних стосунків, мікроклімату кола людей, в якому жила Леся Українка, аргументацій того, що генетика і невтомна праця над собою сформували її такою.
  5. 7. Дім-музей Шекспіра в Стратфорді-на-Ейвоні Дорога до Лесі у Лесиному гаю у м. Гадячі
  6. 9. Батько Мати Петро Антонович Косач Олена Петрівна Косач (Олена Пчілка)
  7. 10. <ul><li>Молодший брат Микола та сестри Ольга та Ізидора </li></ul><ul><li>Сестра Оксана Косач з Юрієм Тесленко – Приходько та Брат Михайло </li></ul>
  8. 11. <ul><li>м. Ялта м. Київ </li></ul><ul><li>м. Лохвиця </li></ul><ul><li>с.Колодяжне </li></ul><ul><li>Новгород - Волинськ </li></ul>
  9. 12. м. Гадяч
  10. 14. Присвята Лесі Українці Лесю, ти гордість нашої країни, Ти слава й воля України! Як зірка палаєш у небі святім І вірші даруєш ти людям простим. Ти наша Надія і Віра в життя, Тебе ми не зрадимо до забуття, Ми будемо вічно любити тебе, У серці твій голос, що нас поведе. Була в тебе доля нестерпно тяжка, Багато ти сліз за життя пролила, Та ти не здалася, ти йшла до кінця, До свого визнання, до свого вінця.
  11. 15. <ul><li>Лесин Гай… Материнська хата, </li></ul><ul><li>Яблуня цвіте коло вікна, </li></ul><ul><li>Співи солов'їні та дівчата, </li></ul><ul><li>І стежина, що веде у гай. </li></ul><ul><li>Де все мило, і привітно, й рідно. </li></ul><ul><li>Лесин Гай… Очі материнські, </li></ul><ul><li>Тиха пісня, братова любов, </li></ul><ul><li>Ясні зорі, небо оксамитне, </li></ul><ul><li>Тихий Псел тече між берегів, </li></ul><ul><li>І стрічає вечора серпанок… </li></ul><ul><li>Вже пройшло багато з тої днини </li></ul><ul><li>І зів'яли квіти всі давно, </li></ul><ul><li>І немає хати, а місцина </li></ul><ul><li>Заросла безжально бур'яном. </li></ul><ul><li>Та для мене слово Гадячина - це вона. </li></ul>
  12. 16. <ul><li>Прагнула до сонця, </li></ul><ul><li>Бо душа розкута, </li></ul><ul><li>Але не пускали </li></ul><ul><li>Життєвії пута. </li></ul><ul><li>Що Богом давалось – </li></ul><ul><li>З вдячністю приймала, </li></ul><ul><li>Тернові дарунки </li></ul><ul><li>З усмішкою брала! </li></ul>
  13. 17. <ul><li>Мамо, іде вже весна, </li></ul><ul><li>Прекрасна, щаслива пора. </li></ul><ul><li>Якую так люблять усі, </li></ul><ul><li>Так вміють радіти весні. </li></ul><ul><li>Стає все, як в справжнім раю – </li></ul><ul><li>Крашанки барвисті в маю. </li></ul><ul><li>Сміятися хочу й співать, </li></ul><ul><li>Слова найдобріші казать. </li></ul><ul><li>Мамо, іде вже весна, </li></ul><ul><li>Зелена, квітуча пора, </li></ul><ul><li>Листочки зелені в маю. </li></ul><ul><li>Як весну я щиро люблю! </li></ul>
  14. 18. <ul><li>Може, місяць зайшов за горою, </li></ul><ul><li>Може, з неба упали зірки, </li></ul><ul><li>Може, сонце своєю рукою </li></ul><ul><li>Відібрало бажання палкі. </li></ul><ul><li>Так любила вона природу, </li></ul><ul><li>Так хотілося бути птахом, </li></ul><ul><li>Так любила вона свободу, </li></ul><ul><li>Але доля махнула крилом… </li></ul><ul><li>Вірші довго лишились лежати </li></ul><ul><li>На робочім її столі… </li></ul><ul><li>Ми й донині у серці маємо </li></ul><ul><li>Думи Лесині, думи святі. </li></ul>
  15. 19. <ul><li>Мов шелест виноградної лози, </li></ul><ul><li>Мов шепіт хвиль із океану, </li></ul><ul><li>Від щастя теплої сльози </li></ul><ul><li>Лилися ноти з фортепіано. </li></ul><ul><li>Леся чула той прекрасний звук, </li></ul><ul><li>Леся знала – це любов навіки. </li></ul><ul><li>Лилися ноти з – під її рук, </li></ul><ul><li>Немов розбурханії ріки… </li></ul>
  16. 20. <ul><li>В дитинстві вона літала уві сні </li></ul><ul><li>У світлії, синії, яснії мрії. </li></ul><ul><li>А горе спало десь на дні - </li></ul><ul><li>Вона ж до сонця поспішала. </li></ul><ul><li>А сонце їй дарувало сни - </li></ul><ul><li>Темрява життя в неї відбирала. </li></ul><ul><li>Та вірила – прийдуть такі часи, </li></ul><ul><li>Коли весь світ від щастя заспіває . </li></ul>
  17. 21. <ul><li>Спи вже, дитинонько, </li></ul><ul><li>Нічка прийшла </li></ul><ul><li>Спати – лягати </li></ul><ul><li>Нині пора. </li></ul><ul><li>Ніч вже надворі </li></ul><ul><li>Тихесенько спить, </li></ul><ul><li>Місяць яснесенький </li></ul><ul><li>Все гомонить. </li></ul><ul><li>Стали , як квітоньки, </li></ul><ul><li>Зірки цвісти. </li></ul><ul><li>Мабуть, з них квіти </li></ul><ul><li>Напились роси </li></ul><ul><li>Спи вже, дитинонько, </li></ul><ul><li>Ніч тебе жде, </li></ul><ul><li>Місяць яснесенький </li></ul><ul><li>Бачить тебе. </li></ul>
  18. 22. <ul><li>І плаче вітер, плачуть зорі, </li></ul><ul><li>Нема нічого: скрізь навколо </li></ul><ul><li>Страшенно темная імла, </li></ul><ul><li>Скрізь чорна – чорна пустота. </li></ul><ul><li>Думки бентежать, мучать мрії, </li></ul><ul><li>Лиш світлі промені надії </li></ul><ul><li>Підходять тихо, крадькома, </li></ul><ul><li>Але нічого вже нема… </li></ul><ul><li>Скувати б муку у кайдани </li></ul><ul><li>І вийти всім нам на майдани. </li></ul><ul><li>Стражденне серце ожива – </li></ul><ul><li>Однак нічого вже нема… </li></ul>
  19. 23. <ul><li>В'яне від суму на небі зоря, </li></ul><ul><li>Небо довкола для неї – тюрма. </li></ul><ul><li>Срібний промінчик торкнувся землі, </li></ul><ul><li>В мріях зосталися сонячні дні. </li></ul><ul><li>Згасла у неї надія ясна, </li></ul><ul><li>Що у душі буде вічна весна, </li></ul><ul><li>Що вона зможе радісно жити, </li></ul><ul><li>Що вона зможе ніжно любити. </li></ul><ul><li>Світ крізь імлу, мов крізь море, біжить, </li></ul><ul><li>Місяць на крилах любові летить. </li></ul><ul><li>Сліз блідій зірці не треба ховать – </li></ul><ul><li>Яснії очі знов щастям горять. </li></ul>
  20. 24. <ul><li>Русява дівчинка у полі </li></ul><ul><li>Ногами босими ступа </li></ul><ul><li>І солов'їним голосочком </li></ul><ul><li>Вкраїнську пісеньку співа. </li></ul><ul><li>На голові віночок з маків, </li></ul><ul><li>Із колосків снопок в руках, </li></ul><ul><li>Любов до рідної Вкраїни </li></ul><ul><li>Яскраво світиться в очах </li></ul>
  21. 25. <ul><li>Ось з'явилися перші листочки, </li></ul><ul><li>З вирію пташки летять, </li></ul><ul><li>А у гаю маленькі струмочки </li></ul><ul><li>Весело й дзвінко дзюрчать. </li></ul><ul><li>Вже від сну прокидаються звірі, </li></ul><ul><li>Мишки та їжаки. </li></ul><ul><li>І поблискують проліски сині </li></ul><ul><li>В лісі біля ріки. </li></ul><ul><li>Повернулись пташки в свої гнізда </li></ul><ul><li>З вирію, з теплих країв. </li></ul><ul><li>Це весна – і прекрасна, й велична </li></ul><ul><li>Поспіша до зелених гаїв. </li></ul>

×