Кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної вланості (Чернобай Олег Валерійович )

1. Доповідач: Адвокат О. Чернобай
Юридична компанія «Чернобай та Партнери»
ШКОЛА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
м. Київ 24.07.2015р.

2. 1.Розвиток ринку об’єктів інтелектуальної
власності.
2.Активізація правовласників по відношенню до
порушень.
3.Збільшення кількості порушень.
4.Підсилення відповідальності за порушення на
міжнародному рівні.
5.Одна з небагатьох сфер де адвокати
представляють інтереси з обох сторін.
2

3. 1. “Нематеріальність” об’єктів зумовлює
специфіку складу злочину (об’єктивна
сторона та кваліфікуючі ознаки).
2. Різні підходи до кримінальної шкоди та
цивільної шкоди і збитків.
3. Відсутність належної практики і розуміння
специфіки інтелектуальної власності.
3

4. 1. Ст. 176 ККУ «Порушення авторського права і
суміжних прав»
2. ст. 177 ККУ «Порушення прав на винахід
корисну модель, промисловий зразок,
топографію інтелектуальної мікросхеми, сорт
рослин, раціоналізаторську пропозицію»
3. ст. 229 ККУ «Незаконне використання знака
для товарів і послуг, фірмового найменування,
кваліфікованого зазначення походження
товару»
4

5. Необхідність вдосконалення Кримінального
кодексу України.
(різні погляди)
ДИСКУСІЯ НА ТЕМУ:
Кримінальний кодекс України – головний
нормативний акт в сфері інтелектуальної
власності. ЗА і ПРОТИ.
5

6. 1. Суб’єкт
2. Об’єкт
3. Суб’єктивна сторона
4. Об’єктивна сторона
6

7. 1. Суб’єкт
- об’єкти інтелектуальної власності, про які йдеться в ст.ст.
177 та 229 ККУ відносяться до промислової власності,
а отже, суб’єктами цих злочинів можуть бути або СПД
або керівники підприємств. Стосовно керівників
підприємств, то відразу має місце кваліфікуюча
ознака, яка дозволяє застосовувати відразу частини 3
цих статей, та по сукупності ст. 364 “Зловживання
владою” (яка сама по собі дуже розпливчаста).
- що стосується суб’єкта відповідальності по ст. 176
“Авторське право” то ним можуть бути будь-які особи.
Проте, оскільки передбачається певна система. То
також можна говорити про підприємницьких осіб.
7

8. 1. Об’єктивна сторона
1.1. Використання об’єктів інтелектуальної власності.
- доказування або заперечування потребує проведення
судової експертизи.
- захист потребує збору чималої кількості доказів (які
необхідні будуть експертизі).
1.2. Незаконність використання.
- право попереднього користування.
- наявність чи відсутність необхідних договорів у
“обвинуваченого” (виключна чи невиключна ліцензія).
- 1.3. Наявність матеріальної шкоди.
8

9. - збір необхідних фінансових документів
- встановлення особи потерпілого.
- наявність чи відсутність договорів у
потерпілого (виключна чи невиключна
ліцензія),
- проведення експертизи (увага на ПДВ).
9

10. 3. Суб’єктивна сторона
УМИСЕЛ (прямий чи непрямий)
Головне питання суб’єктивної сторони:
“Чи знала особа про те, що незаконно
використовується об’єкт ІВ?”
10

11. О. Чернобай
Адвокат, Керуючий партнер
Юридична компанія «ЧЕРНОБАЙ ТА ПАРТНЕРИ»

12. ОБСТАВИНИ:
Фізична особа є власником патентів на винахід на спосіб
виготовлення тротуарної плитки з протиковзкою поверхнею, а
також на промислові зразки на форму цієї плитки.
Підприємство, що належить цій особі здійснює виготовлення
плитки з використанням вказаних патентів.
На ринку було виявлено наявність подібної за формою і якістю
плитки іншого виробника в якій, на думку власника вказаних
патентів, були використані належні йому об’єкти права
інтелектуальної власності.
ЗАВДАННЯ:
1. Які дії, може вчити власник патентів для захисту своїх прав.
2. На які основні обставини необхідно звернути увагу.
3. Описати приблизну послідовність дій.
4. Яка можлива стратегія захисту від претензій правовласника.
12