2. Органи, що здійснюютьзахист прав інтелектуальної
власностів адміністративному порядку
• Державна фіскальна служба України;
• Антимонопольний комітет України;
• Органи внутрішніх справ.
3. Державна фіскальна служба України
• Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої
влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів
України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері
державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок),
державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування
податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати
єдиного внеску.
• ДФС відповідно до покладених на неї завдань:......
• 18) вживає заходів до захисту прав інтелектуальної власності у процесі
зовнішньоекономічної діяльності, недопущення переміщення через митний кордон
України контрафактних товарів;
Постанова КМУ від 21.05.2014р. №236 “Про државну фіскальну службу України”
4. Стадії митного контролю
• Внесення до митного реєстру об'єктів права
інтелектуальної власності
• Призупинення митного оформлення товарів, які можуть
порушувати права інтелектуальної власності
• Подання позову до суду або знищення товарів за
спрощеною процедурою
5. Внесення об'єкта інтелектуальної власності
до митного реєстру
• ч.2. ст.398 Митного кодексу України
• Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через
митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на
об’єкт права інтелектуальної власності, має право подати до центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і
митну політику, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на
об’єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до
митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються
відповідно до закону. (Наказ від 30.05.2012 № 648 Міністерства фінансів
України Про затвердження Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів
права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону)
• Відповідно до п.46. ч.1 ст. 4 Митного кодексу України об’єктами
права інтелектуальної власності є об’єкти авторського права і суміжних прав,
винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні
зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин;
6. Порядок внесення об'єктів інтелектуальної
власності до Митного реєстру
• виписка з відповідного реєстру Державної служби інтелектуальної власності України про реєстрацію в
Україні прав інтелектуальної власності , яка засвідчує дійсність акта про таку реєстрацію на дату
подання заяви із зазначенням терміну дії правової охорони або повідомлення Державної служби
інтелектуальної власності України про дію в Україні правової охорони прав інтелектуальної власності
на об’єкти, які мають міжнародну реєстрацію, або копія документа, що засвідчує майнові права
інтелектуальної власності на сорти рослин у Державному реєстрі прав інтелектуальної власності на
сорти рослин;;
• для об'єктів авторського права і суміжних прав - документи та відомості, що засвідчують наявність
зазначених прав;
• докладний опис об'єкта права інтелектуальної власності і товарів, що його містять, який дає змогу
митному органу ідентифікувати такий об'єкт права інтелектуальної власності і товари та визначити код
товарів згідно з УКТЗЕД. При реєстрації запатентованих винаходів (корисних моделей) - опис способів
та методів їх ідентифікації у конкретних товарах;
• у разі подання Заяви особою, яка діє від імені власника майнових прав на об’єкт права інтелектуальної
власності в межах наданих повноважень, - належним чином оформлена довіреність або її завірена
копія;
• зразки товарів, що містять об'єкт права інтелектуальної власності , або їх фотографічне зображення.
п.2.3. Порядку внесення реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. №648
8. Призупинення митного оформлення
• У разі виявлення товару, що може порушувати права інтелектуальної
власності митне оформлення призупиняється з повідомленням правовласника
на строк 10 робочих днів і в разі необхідності за рішенням керівника органу
доходів і зборів або особи, яка виконує його обов’язки строк може бути
продовжений не більш ніж 10 робочих днів. (ст. 399 Митного кодексу України)
• У разі призупинення митного оформлення швидкопсувних товарів строк
призупинення становить три робочі дні та не може бути продовжений. (ст. 399
Митного кодексу України)
• Під час призупинення митного оформлення , може здійснюватись взяття проб
для встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з
використанням об’єктів права інтелектуальної власності власності, що
охороняються відповідно до закону.( ст.356 Митного кодексу України)
• Можливість органу доходів і зборів призупиняти митне оформлення за
власною ініціативою (ст .400 Митного кодексу України)
9. • У разі призупинення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності митного
оформленнятоварів,щопереміщуютьсячерезмитнийкордонУкраїни,такітовариможутьбути
знищені під митним контролем за спрощеною процедурою до розгляду судом справи про
порушенняправінтелектуальноївласностіпосутізаумовивідсутностіобмежень,встановлених
відповідно до рішень інших уповноважених державних органів.
Зазначена у частині першій цієї статті процедура може бути застосована в разі, якщо після
отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник
письмово поінформує орган доходів і зборів, який призупинив митне оформлення, про те, що
відповіднітоварипорушуютьналежнійому майнові праваінтелектуальноївласності,танадасть
органудоходівізборіввписьмовомувиглядізгодувласникатоварівнаїхзнищення.
Спрощена процедура знищення товарів
(ст.401 Митного кодексу України)
10. Приклад проведення огляду об'єкта, що може
містити об'єкти права інтелектуальної власності
«Секція механізованого кріплення» за патентом України №29737
Секція механізованого кріплення, яка містить основу й
перекриття, зв'язані між собою захисним перекриттям, а також
завальними й забійними гідростояками, при цьому основа виконана
з портальною частиною із завального боку секції, механізм
переміщення, який складається із штовхача, зв'язаного з основою
за допомогою гідродомкрата, причому задня частина штовхача й
циліндр гідродомкрата розміщені під портальною частиною
основи, яка відрізняється тим, що на портальній частині основи
знизу виконані упорні елементи, при цьому при контакті упорних
елементів з задньою частиною штовхача між циліндром
гідродомкрата й портальною частиною основи є зазор.
14. Приклад тролінгу з корисними моделями
Патент України на корисну модель №36322
Сталеполімерний анкер, що включає металевий
стержень з прокату з гвинтовим профілем, натяжну
гайку з внутрішньою різзю, яка відповідає гвинтовому
профілю прокату, натяжна гайка виконана з отвором, в
якому встановлений стопор, який відрізняється тим, що
в стержні додатково виконаний отвір, який відповідає
отвору, що виконаний в натяжній гайці, при цьому
стопор з торця має форму незамкненого кола.
Патент України на корисну модель №43444
Анкер, що містить стержень з гвинтовим профілем,
натяжну гайку, нагвинчену на стержень, причому в
стержні і в натяжній гайці виконані отвори
діаметром D0TB, в які встановлений штифт
діаметром Dш з прорізом, який відрізняється тим,
що 0,95DшD0TB<Dш.
15. Post-grant opposition
Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним
повністю або частково
З метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка
особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи
запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам
патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір.
Ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні модель»
16. Антимонопольний комітет України
• Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним
статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту
конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
• Антимонопольний комітет забезпечує державний захист конкуренції у
підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель і є
підконтрольним Президенту України та підзвітний Верховній Раді України.
• Актом недобросовісної конкуренції, відповідно до Паризької Конвенції,
вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у
промислових і торговельних справах.
17. Акт недобросовісної конкуренції
• Актом недобросовісної конкуренції, відповідно до Паризької Конвенції, вважається будь-який акт
конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах.
• Стаття 4. Неправомірне використання позначень
• Неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для
товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без
дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них
позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього
суб'єкта господарювання. Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не
визнається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає
змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання.
Стаття 5. Неправомірне використання товару іншого виробника
• Неправомірним використанням товару іншого виробника є введення у господарський обіг під своїм позначенням
товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи.
Стаття 6. Копіювання зовнішнього вигляду виробу
• Копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб'єкта
господарювання і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може
призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання. Не визнається неправомірним
копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо таке копіювання обумовлено виключно їх
функціональним застосуванням.
• Дія цієї статті не поширюється на вироби, що мають охорону як об'єкти права інтелектуальної власності.
Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції»
19. Акт недобросовісної конкуренції
• Стаття 16. Неправомірне збирання комерційної таємниці
Неправомірним збиранням комерційної таємниці вважається добування протиправним способом відомостей, що
відповідно до
законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту
господарювання.
• Стаття 17. Розголошення комерційної таємниці
Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без дозволу особи, уповноваженої на те, з
відомостями, що
відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або
стали відомі
у зв'язку з виконанням відповідних обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.
• Стаття 18. Схилення до розголошення комерційної таємниці
• Схиленням до розголошення комерційної таємниці є спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку
або стали відомі у зв'язку з виконанням відповідних обов'язків відомості, що відповідно до законодавства України
становлять комерційну
таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.
• Стаття 19. Неправомірне використання комерційної таємниці
Неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час
планування чи
здійснення господарської діяльності без дозволу уповноваженої на те особи відомостей, що становлять відповідно до
законодавства України комерційну таємницю.
Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції»
20. Вимоги до заяв до Антимонопольного
комітету України
• Відповідно до Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної
конкуренції, заява про порушення про порушення у вигляді недобросовісної конкуренції, подається до
органу Антимонопольного комітету, якому підвідомча дана заява. Заява подається у письмовій формі та
повинна містити:
• найменування органу, до якого подається заява (Комітет чи відповідне територіальне відділення Комітету);
• найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін
(заявника і відповідача), їхнє місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних
осіб), інші реквізити сторін, зокрема поштову адресу, а також, якщо такі є, номер засобу зв'язку (телефон,
факс тощо), адресу електронної пошти;
• ім'я контактної особи (для юридичних осіб), номер засобу зв'язку (телефон, факс тощо), а також, якщо така
є, адресу електронної пошти;
• зміст вимог, зокрема очікувані заявником від органів Комітету рішення;
• виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування того, яким чином права заявника
порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодавства
про захист економічної конкуренції;
• інормацію стосовно звернення до будь-якого іншого органу державної влади, зокрема до суду, з питань,
порушених у заяві;
• ·перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви.
• Заява підписується повноважною посадовою особою заявника - юридичної особи або його представником,
заявником - фізичною особою або його представником.
21. Порядок розгляду заяв до
Антимонопольного комітету України
• Заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби одержання
додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути
подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що
письмово повідомляється заявнику.
• За результатами слухань орган Антимонопольного комітету України приймає обов’язкові для
виконання наступні рішення про:
• визнання факту недобросовісної конкуренції;
• припинення недобросовісної конкуренції;
• офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним
• неправдивих, неточних або неповних відомостей;
• накладання штрафів;
• закриття провадження у справі.
• вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням іншого суб'єкта
господарювання (ст. 25 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»)
• рішення про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих,
неточних або неповних відомостей (ст. 26 Закону України «Про захист від недобросовісної
конкуренції»).
22. Правопорушення передбачені Кодексом України
про адміністративні правопорушення
• Стаття 51-2. Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності
• Незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи
художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення,
комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі,
промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми,
раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий
об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що
охороняється законом,
• -тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і
матеріалів, які призначені для її виготовлення.
23. Фіксація вчинення правопорушення
• За фактом вчиненого правопорушення передбаченого ст.51-2 КУпАП
органами внутрішніх справ складається протокол (ст.255)
• Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення,
складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі,
яка притягається до адміністративної відповідальності.(ст.254 КУпАП)
• Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати
справу про адміністративне
правопорушення у випадку зв ст.51-2 до місцевого суду.(ст.257)
25. Дякую за увагу!
Охромєєв Юрій
Партнер патентно-юридичної компанії « IPjurix»
04107, м. Київ, вул. Лук’янівська, 1а , оф.112
Тел. +38 044 425 08 10
Тел/факс. +38 044 425 08 06
e-mail: info@ipjurix.com
www.ipjurix.com