3. Усі уроки музики. 8 клас4
Частина 1
Нормативне
забезпечення курсу
Пояснювальна записка
Програма з музичного мистецтва для 8 класу загальноосвітніх на-
вчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту базової
і повної загальної середньої освіти (12‑річна школа).
Програма враховує національні музично-педагогічні традиції та су-
часні тенденції розвитку музичної культури в Україні та за її межами.
Програма ґрунтується за принципами:
1. Єдності національного та загальноєвропейського аспектів змісту
музичної освіти, що забезпечує орієнтацію навчального матеріалу
на цінності української національної музичної культури та світову
музичну класику.
2. Взаємозв’язку набуття музичних знань, умінь і компетенцій, творчості,
спілкування.
3. Неперервності й наступності завдань і змісту музичної освіти у за-
гальноосвітній школі.
4. Варіативності — спрямування професійної компетентності вчителя
на здатність самостійно застосовувати орієнтовний музичний ма-
теріал і в разі необхідності змінювати його в межах запропонованої
структури.
Метою загальної музичної освіти в основній школі є особистісний
розвиток учня і збагачення його емоційно-естетичного досвіду під час
сприйняття та інтерпретації творів музичного мистецтва і музично-
практичної діяльності, а також формування ціннісних орієнтацій,
потреби у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдоско-
наленні.
Загальна мета націлює та формує програму музичного мистецтва для
учнів 8 класу на удосконалення освітніх компетенцій, що конкретизу-
ються в основних завданнях:
А. Лєпін «Візьми гітару»�������������������������������������������������������������������� 147
М. Лисенко. Вальс������������������������������������������������������������������������������ 151
М. Лисенко «Безмежнеє поле»���������������������������������������������������������� 154
Ф. Ліст. Ноктюрн������������������������������������������������������������������������������ 158
Ф. Ліст «Мефісто-вальс»������������������������������������������������������������������ 159
Б. Лятошинський «По небу крадеться місяць»������������������������������ 160
П. Майборода «Моя стежина»���������������������������������������������������������� 163
П. Майборода. Елегія ������������������������������������������������������������������������ 166
П. Майборода «Київський вальс»���������������������������������������������������� 169
М. Мусоргський. Монолог Бориса з опери «Борис Годунов»������ 173
Б. Окуджава «Ваша величносте, жінко»���������������������������������������� 175
Р. Паулс «Маестро»���������������������������������������������������������������������������� 178
А. Пашкевич «Мамина вишня»�������������������������������������������������������� 182
Т. Петриненко «Господи, помилуй нас»���������������������������������������� 184
І. Поклад «Краю мій лелечий»�������������������������������������������������������� 185
Е. Преслі «Люби мене ніжно»���������������������������������������������������������� 188
С. Прокоф’єв. Танець дівчат з ліліями з балету
«Ромео і Джульєтта»�������������������������������������������������������������������������� 190
Л. Ревуцький «Прилетіла перепілонька»���������������������������������������� 193
М. Римський-Корсаков. Симфонічна поема «Шахерезада»�������� 194
О. Розенбаум «Віща доля» ���������������������������������������������������������������� 195
П. Сігер «Айрин, прощавай!» ���������������������������������������������������������� 198
В. Сільвестров «Я скажу тобі з останньою прямотою»���������������� 201
Українська народна пісня «Веснянка» в обробці
В. Шаповаленка �������������������������������������������������������������������������������� 203
Українська народна пісня «Там, де Ятрань круто в’ється» �������� 205
Українська народна пісня «Чом ти не прийшов»������������������������ 206
Б. Фільц «Любіть Україну»���������������������������������������������������������������� 207
Д. Херман «Привіт, Доллі» («Hello, Dolly»)������������������������������������ 210
А. Чайковський. Концерт № 1���������������������������������������������������������� 212
П. Чайковський. Симфонія № 6������������������������������������������������������ 214
І. Шамо «Києве мій» ������������������������������������������������������������������������ 216
І. Шамо «Осіннєє золото»���������������������������������������������������������������� 218
А. Шнітке. Соната № 1�������������������������������������������������������������������� 221
Й. Штраус. Полька-піцикато���������������������������������������������������������� 222
4. Усі уроки музики. 8 клас6 Частина 1. Нормативне забезпечення курсу 7
1. Характеристика музичної спадщини видатних представників різних
національних культур.
2. Виявлення основних видів стилів і жанрів музики та сферу їх емо-
ційного впливу на людину на прикладі творчості найвизначніших
представників світової музичної культури.
3. Визначення особливостей та відмінностей академічної та розважаль-
ної музики за їх життєвим змістом та призначенням, ролі музичного
мистецтва та його розквіту в різні історичні епохи.
4. Порівняння стильових напрямів розважальної музики (джаз, рок,
блюз тощо) за сферами їх емоційного впливу.
5. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають
основні завдання теми.
6. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних творів щодо особли-
востей втілення гуманістичних ідей та життєвого напряму.
7. Розвиток вокально-хорових навичок.
8. Засвоєння основних понять і термінів: академічна (серйозна), роз-
важальна (легка) музика.
9. Усвідомлення значення музичного мистецтва в житті сучасної людини
та в різні епохи.
Програма з музичного мистецтва для учнів 8 класу має стати відкри-
тою інтонаційно-образною моделлю входження людини у світ культури
не лише завдяки його пізнанню, але й індивідуальному емоційному
переживанню.
Інтерпретація музичних творів передбачає пошук учнями в музиці осо-
бистісно значущого смислу, співзвучного власному духовному світові.
Кінцевою метою програми має стати розвиток таких якостей учнів,
як самостійність, творчість, критичність, толерантність, забезпечення
умов для самореалізації та духовно-естетичного самовдосконалення,
нейтралізація зовнішніх антихудожніх впливів середовища.
Перелік творів для сприйняття та виконання є орієнтовним. Його
можна змінювати, використовуючи варіативний та етнорегіональний
матеріал.
Під час поурочного розподілу тематичного змісту передбачено резерв-
ний час, який може використовуватись для проведення узагальнюючих
уроків, зокрема уроків-концертів, тематичної атестації тощо.
Основним видом домашніх завдань з музичного мистецтва мають
бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в оточуючому куль-
турному середовищі.
Музичне мистецтво має стати відкритою інтонаційно-образною мо-
деллю входження людини у світ культури.
Календарнепланування
(35 годин,з них —4 годинирезервногочасу)
Музичнемистецтвоі сучасність
І семестр
Тема: Відлунняепоху музичномумистецтві(16 годин)
№
уроку
Орієнтовнийма-
теріалдлясприй-
няття
Варіативнийма-
теріалдлясприй-
няття
Орієнтовний
матеріалдляви-
конання
Варіативний
матеріалдляви-
конання
Музично-педагогічнітехнології
1.И. С. Бах. Токата
і фугаремінор
М. Дремлюга.
Концертніп’єси
длябандури
П. Майборода
«Моястежина»
Б. Фільц«Любіть
Україну»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмісту
музичнихтворів;ознайомлення
з музичноюструктуроюорганної
музики;розучуванняпісень;хо-
роспів
2.Л. Бетховен.Со-
ната№ 14
А. Шнітке.Соната
№ 1
П. Майборода
«Моястежина»
Б. Фільц«Любіть
Україну»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмісту
музичнихтворів;визначенняпо-
будовисонатноїформимузичних
творів;розучуванняпісень;хо-
роспів
3.Ж. Бізе.Фраг-
ментизопери
«Кармен»
Л. Колодуб«Утоп-
таластежечку»
П. Майборода
«Моястежина»,
І. Шамо«Києве
мій»
Б. Фільц«Любіть
Україну»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмістуму-
зичнихтворів;визначенняпонять:
«лібрето»,«увертюра»,«арія»,
«аріозо»;розучуванняпісень,хо-
роспів
5. Усі уроки музики. 8 клас8 Частина 1. Нормативне забезпечення курсу 9
№
уроку
Орієнтовнийма-
теріалдлясприй-
няття
Варіативнийма-
теріалдлясприй-
няття
Орієнтовний
матеріалдляви-
конання
Варіативний
матеріалдляви-
конання
Музично-педагогічнітехнології
4.Й. Штраус.
Полька-піцикато
Ж. Колодуб«Тан-
цюваларибаз ра-
ком»
І. Шамо«Києве
мій»
П. Майборода
«Київський
вальс»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмісту
музичнихтворів,визначення
прийомугрина щипковихму-
зичнихінструментахта струк-
турипобудовипольки,хороспів
5.Б. Окуджава
«Вашавелич-
носте,жінко»
Е. Преслі«Люби
мененіжно»
(«LоveMe,
Tender»),Д. Жер-
ман«Привіт,
Доллі»(«Hello,
Dolly»)
Л. Квінт«Здрас-
туй,світ»
П. Майборода
«Київський
вальс»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмісту
музичнихтворів,розучування
пісень,хороспів,визначення
поняття«рок-н-рол»;вико-
нанняпісень
6.Е. Віла-Лобос.
Аріяз Бразиль-
ськоїбахіани
№ 5
Л. Ревуцький
«Прилетілапере-
пілонька»
Л. Квінт«Здрас-
туй,світ»
П. Майборода
«Київський
вальс»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмісту
музичнихтворів;поєднання
елементівсимфонізмув образах
українськихнароднихпісень;
розучуванняпісень,хороспів
7.Ш. Дюмон
«Ні, я ніза чим
не жалкую»
Л. Армстронг
«Якийчудовий
світ»(«What
wonderfulworld»)
Л. Квінт«Здрас-
туй,світ»
П. Сігер«Айрин,
прощавай»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмісту
музичнихтворів;визначення
поняття«джаз»та імпровізація
віртуозно-виконавськогостилю
грина трубі;розучуванняпі-
сень;хороспів
Продовженнятаблиці
№
уроку
Орієнтовнийма-
теріалдлясприй-
няття
Варіативнийма-
теріалдлясприй-
няття
Орієнтовний
матеріалдляви-
конання
Варіативний
матеріалдляви-
конання
Музично-педагогічнітехнології
8.Дж. Леннон,
П. Маккартні
«Дівчина»(«The
girl»)
Дж. Леннон,
П. Маккартні
«Мішель»
Дж. Леннон,
П. Маккартні
«Вчора»
(«Jesterdey»)
П. Сігер.«Ай-
рин,прощавай»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмісту
музичнихтворів,характеристика
новогостилюпочатку60‑хроків
ХХстоліття«Бітлз»;розучування
пісень,хороспів
9.І. Дунаєвський
«Зпіснею
в життя»
А. Богачук«Тиша
навкруги»
Дж. Леннон,
П. Маккартні
«Вчора»
(«Yesterdey»);
Л. Квінт«Здрас-
туй,світ»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмісту
музичнихтворів,аналізново-
введеньмузичногоматеріалу
до кінофільмів50‑хроківХХ
століття,розучуванняпісень,
хороспів
10.Р. Паулс«Мае-
стро»
Ф. Лей«Мело-
дія»(«Melody»);
Ф. Лей«Чоловік
і жінка»(«Aman
andawomen»),
«Любовнаісторія»
(«Lovestory»)
Дж. Леннон,
П. Маккартні
«Вчора»
(«Yesterdаy»)
О. Розенбаум
«Віщадоля»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмісту
музичнихтворів;аналіззастосу-
ванняелементівстилюмузич-
ногописьмав пісеннійтворчості
70–80р.ХХст.;розучування
пісень,хороспів
11.Б. Гребєнщиков
«Містозолоте»
А. Лєпін«Візьми
гітару»
В. Висоцький
«Пісняпро
друга»
О. Розенбаум
«Віщадоля»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмісту
музичнихтворів,визначення
поняття«міськийроманс»;ро-
зучуваннята виконанняпісень,
хороспів
Продовженнятаблиці
6. Усі уроки музики. 8 клас10 Частина 1. Нормативне забезпечення курсу 11
№
уроку
Орієнтовнийма-
теріалдлясприй-
няття
Варіативнийма-
теріалдлясприй-
няття
Орієнтовний
матеріалдляви-
конання
Варіативний
матеріалдляви-
конання
Музично-педагогічнітехнології
12.В. Івасюк«Пісня
будепоміжнас»
О. Висоцький
«Я не люблю»
В. Івасюк«Чер-
вонарута»;
В. Висоцький
«Пісняпро
друга»
Т. Петриненко
«Господи,поми-
луйнас»
Слухання,інтерпретаціяобраз-
ногозмістумузичнихтворів;ви-
значенняпоявиновихтенденцій
в українськіймузиціна основі
національногомелосу,розучу-
ванняпісень
13.В. Івасюк«Два
перстені»
В. Івасюк«Золо-
товолоска»
В. Івасюк«Чер-
вонарута»
Т. Петриненко
«Господи,поми-
луйнас»
Слухання,інтерпретаціяоб-
разногозмістумузичнихтворів;
розучуваннята виконанняпісень,
хороспів
14.Українськана-
роднапісня
«Там,де Ятрань
крутов’ється»
В. Шаповаленко
«Веснянка»
Пісніза ви-
боромучнів
та вчителя
Слухання,інтерпретаціяоб-
разногозмістумузичнихтворів;
визначенняпоняття«обробка»;
розучуваннята виконанняпісень,
хороспів
15.Узагальнення.
Тематичнеоці-
нюванняз теми:
«Відлунняепох
у музичному
мистецтві»
Слухання,інтерпретаціяобраз-
ногозмістумузичнихтворів;за-
кріпленнявизначеннямузичних
понятьі термінів;узагальнення
тематичногоматеріалу;вико-
нанняпісень,хороспів
16.Узагальнення.
Музиказа ви-
боромучнів
та вчителя
Пісніза ви-
боромучнів
та вчителя
Слухання,інтерпретаціязмісту
музичнихтворів,закріпленняви-
значеннямузичнихпонятьі тер-
мінів;узагальненнятематичного
матеріалу,виконанняпісень,
хороспів
Продовженнятаблиці
ІІсеместр
Тема: Музикав діалозіз сучасністю(19 годин)
Урок
№
Орієнтовнийма-
теріалдлясприй-
няття
Варіативнийма-
теріалдлясприй-
няття
Орієнтовний
матеріалдляви-
конання
Варіативний
матеріалдляви-
конання
Музично-педагогічнітехнології
1.Дж. Верді.Пі-
сенькаГерцога
з опери«Ріго-
летто»
Б. Окуджава
«Надіїмалень-
кийоркестрик»
О. Злотник
«В нашому
танці»
Слуханнямузики,інтерпретація
змістумузичнихтворів,розу-
чуваннята виконанняпісень,
хороспів
2.Дж. Верді.Пі-
сенькаГерцога
з опери«Ріго-
летто»
М. Мусоргський.
МонологБориса
з опери«Борис
Годунов»
Б. Окуджава
«Надіїмалень-
кийоркестрик»
О. Злотник
«В нашому
танці»
Слуханнямузики,інтерпре-
таціязмістумузичнихтворів,
порівняльнахарактеристика
драматизмународнихпісень
у поєднанніз психологічними
аспектами;розучуваннята ви-
конанняпісень,хороспів
3.С. Прокоф’єв.
Танецьдівчат
з ліліямиз ба-
лету«Ромео
і Джульєтта»
М. Катричко
«Хуртовина»
І. Шамо«Осіннє
золото»
Інтерпретаціязмістумузичних
творів,слуханнямузики,ви-
значенняконтрастностіі ці-
ленаправленостіу визначенні
музичнихобразів,розучування
та виконання,хороспів
4.М. Римський-
Корсаков.Сим-
фонічнатема
«Шахерезада»
М. Катричко
«Хуртовина»
І. Шамо«Осіннє
золото»
Інтерпретаціязмістумузичних
творів,слуханнямузики,ви-
значенняпоняттятематизму
та варіаційно-структурнихеле-
ментівсимфонізму;розучування
та виконанняпісень,хороспів
7. Усі уроки музики. 8 клас12 Частина 1. Нормативне забезпечення курсу 13
Урок
№
Орієнтовнийма-
теріалдлясприй-
няття
Варіативнийма-
теріалдлясприй-
няття
Орієнтовний
матеріалдляви-
конання
Варіативний
матеріалдляви-
конання
Музично-педагогічнітехнології
5.М. Римський-
Корсаков.Сим-
фонічнапоема
«Шахерезада»
К. Дебюссі«Ді-
вчиназ волоссям
кольорульону»
К. Молчанов
«Журавлина
пісня»;М. Ка-
тричко«Хурто-
вина»
В. Злотник
«В нашому
танці»;І. Шамо
«Осіннєзолото»
Слуханнямузики,інтерпретація
змістумузичнихтворів;визначення
поняття«імпресіонізм»;розучування
та виконанняпісень;хороспів
6.І. Кальман.
Фрагменти
з оперети«Фі-
алкаМонмартра»
І. Молчанов
«Журавлина
пісня»
І. Поклад«Краю
мійлелечий»
Слуханнямузики,інтерпретація
змістумузичнихтворів;визна-
ченняпоняття«оперета»;поєд-
наннястильовогонапрямупісні
й танцю,розучуваннята вико-
нанняпісень
7.І. Кальман.
Фрагменти
з оперети«Фі-
алкаМонмартра»
В. Сільвестров
«Я скажутобі
з останньоюпря-
мотою»
К. Молчанов
«Журавлина
пісня»;Б. Гре-
бєнщиков
«Містозолоте»
Слуханнямузики,інтерпретація
змістумузичнихтворів,визначення
комедійно-розважальногожанру
сучасноїмузики;виконанняпісень,
хороспів
8.І. Дунаєвський.
ПісняТоніпро
Одесуз оперети
«Білаакація»
Б. Гребєнщиков
«Містозолоте»
Слуханнямузики,інтерпретація
змістумузичнихтворів;визначення
введеньновітніхінтонаційі ритмів
у класичнийжанроперети;вико-
нанняпісень,хороспів
9.І. Дунаєвський.
Пісняпроака-
ціюз оперети
«Білаакація»
Дж. Гершвін«Го-
лубарапсодія»
І. Білозір«Лас-
кавопросимо»
І. Поклад«Краю
мійлелечий»
Слуханнямузики,інтерпретація
музичнихтворів;поєднання
класичногоромантизмуХІХ
ст. з негритянськоюнародною
музикоюта ритмамиджазу;ро-
зучуваннята виконанняпісень,
хороспів
Продовженнятаблиці
Урок
№
Орієнтовнийма-
теріалдлясприй-
няття
Варіативнийма-
теріалдлясприй-
няття
Орієнтовний
матеріалдляви-
конання
Варіативний
матеріалдляви-
конання
Музично-педагогічнітехнології
10.Л. Бетховен.Со-
ната№ 8«Пате-
тична»(ч.1)
Б. Гребєнщиков
«Містозолоте»;
І. Білозір«Лас-
кавопросимо»
О. Білаш«Два
кольори»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмісту
музичнихтворів;визначеннятер-
мінівалегро(allegro),модерато
(moderato),анданте(andante)в со-
натнійформі;розучуваннята ви-
конанняпісень
11.Л. Бетховен
«К Элизе»
Ф. Ліст. НоктюрнО. Білаш«Два
кольори»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмістуму-
зичнихтворів;поєднанняфортепі-
анноговикладуз віртуозноюмай-
стерністю;хороспів
12.М. Лисенко.
Вальс
Ф. Ліст«Мефісто-
вальс»
Українська
народна
пісня«Чом
ти не прийшов»
Слухання,інтерпретація
інтонаційно-образногозмістуму-
зичнихтворів;визначеннявідмін-
ностій спільностістилюмузичного
письмав інтонаційномувикладі
вальсу,хороспів
13.М. Лисенко
«Безмежнеє
поле»(хоровий
виклад)
І. Майборода
«Елегія»
Українська
народна
пісня«Чом
ти не прийшов»
О. Білаш
«Ясени»
Слуханнямузики,інтерпретація
змістумузичнихтворів;виявлення
національногоколоритув інтона-
ційнійпобудовімузичнихтворів;
розучуваннятворів,хороспів
14.М. Лисенко.
Вальс«Безмеж-
неєполе»(во-
кальнийвиклад)
Б. Лятошинський
«По небукра-
детьсямісяць»
Українська
народна
пісня«Чом
ти не прийшов»
О. Білаш
«Ясени»
Слуханнямузики,інтерпретація
змістумузичнихтворів,визначення
хоровихстилівв українськіймузиці
кінцяХІХст.—серединиХХст.;
хороспів
Продовженнятаблиці
8. Усі уроки музики. 8 клас14 Частина 1. Нормативне забезпечення курсу 15
Урок
№
Орієнтовнийма-
теріалдлясприй-
няття
Варіативнийма-
теріалдлясприй-
няття
Орієнтовний
матеріалдляви-
конання
Варіативний
матеріалдляви-
конання
Музично-педагогічнітехнології
15.П. Чайковський.
Концерт№ 1
(1ч.)
И. С. Бах. Бран-
денбурзькийкон-
церт
І. Карабиць
«Пісняна до-
бро»(хоровий
виклад)
А. Пашкевич
«Маминавишня»
Слуханнямузики,інтерпретація
змістумузичнихтворів;визна-
ченняпоєднаннянаціональних
мелосіву фортепіанномужанрі
композиторіврізнихепох;розу-
чуваннята виконанняпісень
16.П. Чайковський.
Симфонія№ 6
(фінал)
І. Карабиць
«Пісняна до-
бро»(вокальний
виклад)
А. Пашкевич
«Маминавишня»
Слуханнямузики,інтерпретація
змістумузичнихтворів;визна-
чення,побудоваструктурисим-
фонії;розучуваннята виконання
пісень,хороспів
17.Узагальнення.
Тематичне
оцінювання
з теми«Музика
в діалозіз сучас-
ністю»
Співна вибір
учнівта вчителя
Слуханнята інтерпретаціяобраз-
ногозмістумузичнихтворів;за-
кріпленнявизначеннямузичних
понятьі термінів,узагальнення
тематичногоматеріалу
18.Узагальнення.
Музиказа ви-
боромучнів
та вчителя
Співна вибір
учнівта вчителя
Слухання,інтерпретаціязмісту
музичнихтворів,закріплення
визначеннямузичнихпонять
і термінів;узагальненняпро-
грами,виконанняпісень,хорос-
пів
19.Урок-концертІнтерпретаціяінтонаційно-
образногозмістумузичнихтво-
рів;художнєвиконаннямузич-
нихтворів,хороспів
Продовженнятаблиці
Список музичних творів
1. Л. Армстронг «Який чудовий світ» («What a wonderful World»).
2. И. С. Бах. Токата і фуга (ре мінор для органа).
3. И. С. Бах. Бранденбурзькі концерти.
4. Л. Бетховен. Соната № 14.
5. Л. Бетховен. Соната № 8 «Патетична».
6. Л. Бетховен «К Элизе».
7. Ж. Бізе. Фрагменти з опери «Кармен» (Хабанера. Арія Хозе. Дует
Кармен і Хозе. Антракт до ІІІ дії).
8. О. Білаш «Два кольори».
9. О. Білаш «Ясени».
10. О. Богачук «Тиша навкруги».
11. Е. Віла-Лобос. Арія з Бразильської бахіани № 5.
12. В. Висоцький «Я не люблю».
13. В. Висоцький «Пісня про друга».
14. Дж. Верді «Пісенька Герцога з опери „Ріголетто”».
15. Дж. Гершвін «Голуба рапсодія».
16. Б. Гребєнщиков «Місто золоте».
17. К. Дебюссі «Дівчина з волоссям кольору льону».
18. М. Дрімлюга. Концертні п’єси для бандури.
19. І. Дунаєвський «З піснею по життю».
20. І. Дунаєвський «Пісня про Одесу», «Пісня про акацію» з оперети
«Біла акація».
21. Ш. Дюмон «Ні, я ні за чим не жалкую».
22. В. Івасюк «Два перстені».
23. В. Івасюк «Пісня буде поміж нас».
24. В. Івасюк «Золотоволоска».
25. В. Івасюк «Червона рута».
26. І. Кальман. Фрагменти з оперети «Фіалка Монмартру» (вступ, «Жар-
тівлива колоскова»).
27. І. Карабиць «Пісня на добро».
28. Л. Квінт «Здрастуй, світ».
29. Л. Колодуб «Утоптала стежечку».
30. Дж. Леннон, П. Маккартні. «Дівчина» («The girl»).
31. Дж. Леннон, П. Маккартні «Мішель».
32. Дж. Леннон, П. Маккартні «Вчора» («Yesterdey»).
33. Ф. Лей «Мелодія» («Melody»).
34. Ф. Лей «Чоловік і жінка» («A man and a women»).
35. Ф. Лей «Любовна історія» («Love story»).
36. А. Лєпін «Візьми гітару».
37. М. Лисенко. Вальс.
38. М. Лисенко «Безмежнеє поле».
9. Усі уроки музики. 8 клас16 Частина 1. Нормативне забезпечення курсу 17
39. Ф. Ліст. Ноктюрн.
40. Ф. Ліст «Мефісто-вальс».
41. Б. Лятошинський «По небу крадеться місяць».
42. П. Майборода «Моя стежина».
43. П. Майборода. Елегія.
44. П. Майборода «Київський вальс».
45. М. Мусоргський. Монолог Бориса з опери «Борис Годунов».
46. Б. Окуджава «Ваша величносте, жінко».
47. Р. Паулс «Маестро».
48. А. Пашкевич «Мамина вишня».
49. Т. Петриненко «Господи, помилуй нас».
50. І. Поклад «Краю мій лелечий».
51. Е. Преслі «Люби мене ніжно».
52. С. Прокоф’єв. Танець дівчат з ліліями з балету «Ромео і Джуль
єтта».
53. Л. Ревуцький «Прилетіла перепілонька».
54. М. Римський-Корсаков. Симфонічна поема «Шахерезада».
55. О. Розенбаум «Віща доля».
56. П. Сігер «Айрин, прощавай».
57. В. Сільвестров «Я скажу тобі з останньою прямотою».
58. Українська народна пісня «Веснянка» в обробці В. Шаповаленка.
59. Українська народна пісня «Там, де Ятрань круто в’ється».
60. Українська народна пісня «Чом ти не прийшов».
61. Б. Фільц «Любіть Україну».
62. Д. Херман «Привіт, Доллі» («Hello, Dolly»).
63. А. Чайковський. Концерт № 1.
64. П. Чайковський. Симфонія № 6.
65. І. Шамо «Києве мій».
66. І. Шамо «Осіннє золото».
67. А. Шнітке. Соната № 1.
68. Й. Штраус. Полька-піцикато.
Орієнтовний матеріал для сприйняття
І семестр
1. И. С. Бах. Токата і фуга ре мінор.
2. Л. Бетховен. Соната № 14.
3. Ж. Бізе. Фрагменти з опери «Кармен» (прелюдія Хабанера.
Арія Хозе. Дует Кармен і Хозе. Антракт до ІІІ дії).
4. Й. Штраус «Полька-піцикато».
5. Е. Віла-Лобос. Арія з «Бразильської бахіани № 5».
6. Ш. Дюмон «Ні, я ні за чим не жалкую».
7. Дж. Леннон, П. Маккартні «Дівчина» («The girl»).
8. Б. Окуджава «Ваша величносте, жінко».
9. І. Дунаєвський «З піснею по життю».
10. Р. Паулс «Маестро».
11. В. Івасюк «Пісня буде поміж нас».
12. Б. Гребєнщиков «Місто золоте».
13. Українська народна пісня «Там, де Ятрань круто в’ється».
14. В. Івасюк «Два перстені».
Варіативний матеріал для сприйняття
І семестр
1. Л. Ревуцький «Прилетіла перепілонька».
2. М. Дремлюга «Концертні п’єси для бандури».
3. Е. Преслі «Люби мене ніжно» («Love me tender»).
4. Л. Армстронг «Який чудовий світ» («What a wonderful world»).
5. Дж. Ленон, П. Маккартні «Мішель».
6. Ж. Колодуб «Танцювала риба з раком».
7. А. Лєпін «Візьми гітару».
8. А. Шнітке. Соната № 1.
9. А. Богачук «Тиша навкруги».
10. В. Висоцький «Я не люблю».
11. В. Івасюк «Золотоволоска».
12. Д. Херман «Привіт, Доллі» («Hello, Dolly»).
13. Ф. Лей «Мелодія» («Melody»).
14. Ф. Лей «Чоловік і жінка» («A man and a woman»).
15. Ф. Лей «Любовна історія» («Love story»).
16. Л. Колодуб «Утоптала стежечку».
17. В. Шаповаленко «Веснянка».
Орієнтовний матеріал для виконання
І семестр
1. Ю. Висоцький «Пісня про друга».
2. Л. Квінт «Здрастуй, світ».
3. П. Майборода «Моя стежина».
4. В. Івасюк «Червона рута».
5. Дж. Леннон, П. Маккартні «Вчора» («Yesterday»).
6. І. Шамо «Києве мій».
Варіативний матеріал для виконання
І семестр
1. Б. Фільц «Любіть Україну».
2. П. Майборода «Київський вальс».
3. О. Розенбаум «Віща доля».
4. Т. Петриненко «Господи, помилуй нас».
5. П. Сігер «Айрин, прощавай».
10. Усі уроки музики. 8 клас18
Орієнтовний матеріал для сприйняття
ІІ семестр
1. П. Чайковський. Перший концерт для фортепіано з оркестром.
2. М. Лисенко «Вальс».
3. Л. Бетховен «К Элизе».
4. П. Чайковський. Симфонія № 6 (фінал).
5. С. Прокоф’єв. Танець дівчат з ліліями з балету «Ромео і Джульєтта».
6. М. Лисенко «Безмежнеє поле».
7. М. Римський-Корсаков. Симфонічна поема «Шахерезада».
8. І. Дунаєвський. Пісня Тоні про Одесу з оперети «Біла акація».
9. І. Кальман. Фрагменти з оперети «Фіалка Монмартра» (вступ «Жар-
тівлива колискова»).
10. І. Дунаєвський. Пісня про акацію з оперети «Біла акація».
11. Дж. Верді. Пісенька Герцога з опери «Ріголетто».
12. Л. Бетховен. Соната № 8 «Патетична».
Варіативний матеріал для сприйняття
ІІ семестр
1. И. С. Бах «Бранденбурзький концерт».
2. М. Мусоргський. Монолог Бориса з опери «Борис Годунов».
3. Б. Лятошинський «По небу крадеться місяць».
4. Дж. Гершвін «Голуба рапсодія».
5. Ф. Ліст «Мефісто-вальс».
6. К. Дебюссі «Дівчина з волоссям кольору льону».
7. Ф. Ліст. Ноктюрн.
8. В. Сільвестров «Я скажу тобі з останньою прямотою».
9. П. Майборода «Елегія».
Орієнтовний матеріал для виконання
ІІ семестр
1. Б. Гребєнщиков «Місто золоте».
2. Українська народна пісня «Чом ти не прийшов».
3. І. Карабиць «Пісня на добро».
Варіативний матеріал для виконання
ІІ семестр
1. О. Злотник «В нашому танці».
2. І. Шамо «Осіннє золото».
3. І. Поклад «Краю мій лелечий».
4. О. Білаш «Два кольори».
5. А. Шашкевич «Мамина вишня».
6. О. Білаш «Ясени».
Частина 2
Методичне забезпечення курсу
Л. Ревуцький. Симфонія № 2 (фінал)
Композитор Лев Миколайович Ревуцький — народний артист СРСР,
доктор мистецтвознавства, професор, академік АН України — справедливо
вважається основоположником української радянської музичної школи.
Справжній народний композитор, один з найперших діячів української
національної музичної культури, «батько» цілого покоління відомих
українських композиторів. Кожний новий твір Ревуцького був подією
для свого часу. Висока професійна майстерність його музики органічно
поєднується з правдивістю образів, емоційною наснагою і глибоко націо
нальними формами. Українська народна творчість стала для Ревуцького
на все життя джерелом натхнення.
Лев Миколайович Ревуцький народився в лютому 1889 року в селі
Іржавці на Полтавщині. Найбільш яскраві дитячі спогади майбутнього
композитора пов’язані з поетичною, ласкавою українською природою,
з мелодійними народними піснями, що стало для нього джерелом на-
тхнення. Роки гімназичного навчання Ревуцького пройшли в м. При-
луках. В 1903 році Ревуцький переїздить до Києва і в цьому ж році
вступив до музичної школи по класу фортепіано Миколи Віталійовича
Лисенка. Навчання його у великого українського композитора тривало
порівняно недовго, але дало великі наслідки у формуванні композитор-
ської діяльності, яка розпочалася в жанрі фортепіанних творів та романсу.
Згодом — навчання в Київській консерваторії, після закінчення якої його
запрошують викладачем музично-теоретичних дисциплін у Київський
музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка. Починається його
плідна робота по вихованню композиторської молоді. Серед учнів Льва
Миколайовича — відомі українські композитори Аркадій Філіпенко,
Георгій і Платон Майбороди, Віталій Кирейко, Герман Жуковський
та інші.
Один з улюблених жанрів Ревуцького — обробки народних пісень,
найрізноманітніших за жанром: історичні, ліричні, жартівливі, дитячі,
веснянки, колядки. Слід відзначити цикли: «Галицькі пісні», «Козацькі
пісні», збірник дитячих пісень «Сонечко». Один з найвизначніших творів
Ревуцького — «Хустина» на текст Т. Г. Шевченка.
11. Усі уроки музики. 8 клас20 Частина 2. Методичне забезпечення курсу 21
З симфонічної творчості композитора найбільш відома Друга сим-
фонія. Вона була відзначена першою премією на конкурсі симфоніч-
ної музики. У 1940 році Ревуцький зробив другу редакцію симфонії.
В українській музиці цей твір має етапне значення: він поклав початок
розвиткові українського симфонізму і по праву вважається першою
українською симфонією.
Друга симфонія — своєрідний твір, позначений яскравою творчою
індивідуальністю. Вона має виразний національний характер. Фінал сим-
фонії — перемога українського народу в звершенні своїх національних
ідеалів, віра в майбутнє прийдешніх поколінь.
Вершиною фортепіанної творчості композитора — Другий концерт
для фортепіано з оркестром — музична поема про молодь, її красу мо-
лодості, бурхливе кипіння молодих сил.
Усі музичні твори Льва Миколайовича Ревуцького втілюють значні
філософські думки художника-мислителя, вони пройняті глибокими со-
ціальними мотивами. Це — творчість композитора-громадянина, патріота,
палкого борця за високі ідеали прогресивного мистецтва.
Помер великий композитор 30 березня 1977 року в Києві.
Й. Штраус «Полька-піцикато»
Йоганн Штраус — австрійський композитор, диригент, скрипаль. Він
створив 15 оперет, серед них «Римський карнавал», «Летюча миша», «Ко-
синка королеви», «Весела війна», «Ніч у Венеції», «Циганський барон»;
понад 460 вальсів, марші, польки, кадриль, галопи та інші танцювальні
п’єси, зокрема вальси «На прекрасному голубому Дунаї», «Казки Віден-
ського лісу», «Весняні голоси», «Прощання з Петербургом» та ін.; польки
«Легка кров», «Ганна», «Тріч-трач», «Полька-піцикато».
Ось уже понад півтора століття музика Йоганна Штрауса лунає над
планетою.
Йоганн Штраус народився у Відні 23 жовтня 1825 року в сім’ї ком-
позитора, якого також звали Йоганн Штраус. Свого часу Штраус-батько
перебрав не одну професію, перш ніж зупинитися на музичному терені,
в якому досягнув чималих успіхів. У 19 років Йоганн організував неве-
ликий ансамбль із кваліфікованих музикантів і одержав у Віденському
магістраті офіційне право займатися диригуванням. Завдяки Штраусу
віденський вальс з тісних танцювальних залів казино і ресторанів вийшов
на світову арену, став виконуватися видатними диригентами в симфо-
нічних оркестрах. До жанру оперети композитор звернувся під впливом
популярності французького композитора Жака Оффенбаха. Напередодні
шістдесятиріччя композитора відбулася прем’єра оперети «Циганський
барон», яка стала справжнім святом і в майбутньому тріумфальною ходою
всіма великими театрами Німеччини та Австрії.
Останні роки життя композитор провів самотньо, живучи у своєму
розкішному особняку, лише зрідка граючи з друзями в більярд. З нагоди
25‑річчя оперети «Летюча миша», його умовили диригувати увертюру. Цей
виступ виявився фатальним для Штрауса — він захворів на двостороннє
запалення легенів. Не подолавши хвороби, Йоганн Штраус помер 3 червня
1899 року. В останню путь його проводжав увесь Відень. Штрауса похо-
вали на Віденському центральному кладовищі поряд з могилою Брамса
і навпроти могили Шуберта.
Ж. Бізе. Фрагменти з опери «Кармен»
Жорж Бізе — великий художник-реаліст. Його життєрадісна і темпе-
раментна музика відрізняється мелодичним багатством і драматичною
виразністю. Жорж Бізе народився 25 жовтня 1838 року в Парижі. Його
феноменальний слух, пам’ять, блискучі композиторські і виконавські
дані захоплювали викладачів Паризької консерваторії. З метою вдо-
сконалення музичної творчості він провів 3 роки стажування в Італії.
Після повернення з Італії він створив опери «Шукачі перлів», «Перська
красуня». Свої творчі здібності він проявив в різних жанрах: симфонічні
сюїти, кантати, оперети, фортепіанні п’єси, романси.
Опера «Кармен» — велике творче досягнення Бізе і є його лебеди-
ною піснею. Прем’єра «Кармен» відбулася в Парижі 3 березня 1875 року
і успіху не мала. Автора звинуватили в прояві почуттів героїв. Одним із
перших серед великих сучасників Бізе музику «Кармен» оцінив П. І. Чай-
ковський. «Опера Бізе,— писав він,— шедевр, одна із тих небагатьох
творінь, в якій відображено музичні прагнення цілої епохи. Років через
десять «Кармен» буде найпопулярнішою оперою в світі». Ці слова ви-
явилися пророчими.
Музика «Кармен» — повна життя і світла, яскраво оспівує свободу
людської особистості. Герої опери змальовані темпераментно, всією пси-
хологічною складністю характерів. З великою майстерністю створений
національний іспанський колорит. Сила оптимізму «Кармен» — в нероз-
ривному внутрішньому зв’язку героїв і народу.
Опера відкривається увертюрою, в якій співставлені образи соняч-
ної Іспанії. Початок першої дії насичений рухами і фарбами народних
сцен: хор солдатів, марш хлопчиків. Хор дівчат, робітниць фабрики під-
готовлюють вихід Кармен. Її хабанера «У любові, як у пташки крила»
наближена до іспанських пісень-танців. Дует Мікаели і Хозе «Я пам’ятаю
день в горах» звучить стримано і яскраво. Другій дії передує колоритний
симфонічний антракт. Запальні веселощі відкриває циганський танець.
Енергійний, мужній марш Ескамільо «Тост, друзі, я ваш приймаю», зма-
льовує відважного героя корріди. Дует Кармен і Хозе — найважливіша
сцена опери, зіткнення двох людських особистостей, характерів, поглядів
на життя і любов. Втілення життєвих ідеалів героїв є «Арія про квітку»
Хозе («Бачиш, як свято зберігаю квітку, що ти мені подарувала») і пісня
Кармен, її гімн свободі «Туди, туди в рідні гори». Якщо в характеристиці
12. Усі уроки музики. 8 клас22 Частина 2. Методичне забезпечення курсу 23
Хозе переважає стихія пісні-романсу, яка підкреслює його душевність,
то непокірний дух Кармен розкривається в темпераментних ритмах і на-
співах іспанських народних пісень.
Симфонічний антракт до третьої дії малює поетичну картину при-
роди — спокій і тишу непрохідних гір. Перший хор — марш контрабандис-
тів «Сміливіше, сміливіше в путь, друзі, ідіть», і другий хор — пожвавленого,
бадьорого характеру «Не страшний нам солдат таможні» — змальовують
світ, в якому живуть Кармен і Хозе. Центральний епізод — сцена ворожіння.
Лірична арія Мікаели «Даремно себе запевняю» має рішучий характер.
Симфонічний антракт до четвертої дії відтворений в характері іс-
панського народного танцю «поло» — один із прекрасних прикладів
проникнення Бізе в дух народної музики. Урочисто-героїчний марш і хор
супроводжують тріумфальний похід Ескамільо. Широко і вільно ллється
мелодія дуету Ескамільо і Кармен «Якщо любиш, Кармен». Протягом всієї
сцени посилюється контраст народних гулянь і особистої драми, який
приводить до трагічної розв’язки. Хозе не може повірити, що Кармен
розлюбила, але відповідь Кармен невблаганна. «Вільною народилась —
вільною і помру»,— гордо відповідає вона. В пориві гніву він заколює
Кармен. Смерть — підтвердження її свободи.
А. Шнітке. Сюїта в старовинному стилі «Молитва»
(спірічуел)
Спірічуел (від англійської spiritual — «духовний») — жанр духових
співів чорних американців. Він виник приблизно у XVII ст. на основі про-
тестантського хоролу. Багатоголосся, гармонії і мелодії, запозичені з євро-
пейської музичної традиції, поєднуються в спірічуел з виразними засобами
і прийомами афро-американської музики. Поетичний зміст пов’язаний
з біблійними текстами, а також з повсякденним життям чорних амери-
канців. Спірічуел виконується хором без інструментального супроводу,
з плесканням у долоні й танцювальними рухами співаків. До середини
XIX ст. цей жанр залишався частиною афро-американського фольклору.
Пізніше він увійшов до репертуару професійних музикантів.
Серед композиторів другої половини XX ст., чия музика прозвучала
гостро і сучасно, ім’я Альфреда Шнітке стоїть у першому ряду. До осно-
вних його творів належать чотири симфонії, три Коцерто гроссо, дев’ять
інструментальних концертів, сонати, квартети, камерно-інструментальні
ансамблі, Реквієм та інші.
Альфред Гарійович Шнітке народився 24 листопада 1934 року в Са-
ратовській області. Слід сказати, що родина Шнітке жила дуже просто:
російська піч, вода з криниці. Маленький Альфред допомагав мамі на го-
роді і навіть сидів перед будинком, продаючи моркву й зелень. Він ріс
серйозним, старанним хлопчиком, з неабиякими музичними здібностями:
уже в малому віці відчував ритм і відбивав його дерев’яними ложками.
Після війни сім’я по запрошенню переїхала до Відня, поселившись в цен-
трі, недалеко від Віденської опери. Тут він одержав уроки гри на фор-
тепіано від піаністки Шарлотти Рубер. Повернувшись у Підмосков’я,
у А. Шнітке прокинулася справжня пристрасть до музики. Спочатку
музичне училище, композиторське відділення Московської консерваторії,
яку Шнітке закінчив 1958 р., а потім аспірантура. Перші музичні твори
молодого Шнітке — ораторії, кантати на вірші різних авторів, Перший
скрипковий концерт, в якому вже відчувалися явні ознаки стилю, який
пізніше назвуть «шнітківський». Інструментальна музика стане домі-
нуючою в творчості композитора. Нові грані композитора розкрилися
в період так званого «ретро» — простоти, що повернулася в європейську
музику в 70‑і роки, його музика звучала в Польщі, Німеччині, Австрії,
Англії, Франції. Помер Альфред Шнітке 3 серпня 1998 року.
Л. Армстронг «Блюз Західної околиці»
Джаз народився в місті Новий Орлеан на початку XX ст. Музиканти
почали поєднувати енергійні ритми, привезені рабами з Африки, з про-
стими мелодіями і співзвуччями, які колоністи привезли з Європи. Цей
стиль дістав назву «новоорлеанський джаз», пізніше — «традиційний
джаз». Менше ніж за сто років джаз перетворився на популярну, само-
бутню і повну енергії музику. Його створювали в основному чорношкірі
американські музиканти, музична обдарованість яких позначилася в див-
ній різноманітності, свободі і разом з тим чіткості ритмів з характерним
для джазу зсувом акцентів із сильної долі на слабку («синкопали»), в та-
лановитій імпровізації виконавців. В 20‑х роках XX ст. джаз-бенди почали
виконувати сольні номери. Найбільш відомим з ранніх музикантів-солістів
був трубач Луї Армстронг.
Великий афро-американський джазовий музикант Луї Армстронг
(1901–1971) — вокаліст, композитор, творець і керівник джазових оркестрів
і ансамблів, кіноактор, автор пісень. Він створив віртуозний імпровізацій-
ний виконавський стиль гри на трубі, для якого властиве вільне трактування
мелодій. Автор мемуарів «Моє життя в Новому Орлеані». Коротке слово
«джаз» у всьому світі асоціюється з Луї Армстронгом. Усе, за що люблять
джаз, втілено в цьому імені: свобода і зухвалість, чарівливість і енергія,
життєлюбність, чуттєвість, доброта. Він — душа джазу, знакова фігура
і уособлення усього мистецтва. Його досить низький, хрипкий, наповнений
теплом голос упізнається миттєво, як і неповторне звучання його труби.
Неперевершене звучання «Блюзу Західної околиці» у виконання Луї
Армстронга залишиться в пам’яті любителів джазової музики.
Е. Преслі «Все гаразд, мамо»
Першим напрямом рок-музики, що набув міжнародної популярності
в середині 50‑х років, став рок-н-рол.
13. Усі уроки музики. 8 клас24 Частина 2. Методичне забезпечення курсу 25
Рок-н-рол — це передусім танцювальна музика. Він є поєднанням
спрощеного і швидкого за темпом ритм-енд-блюзу з музикою кантрі. Від
ритм-енд-блюзу рок-н-рол успадкував і склад інструментів; провідну роль
відіграє електрогітара, на якій часто виконують сольні партії. Зал Слави
рок-н-ролу створений на початку 80‑х років XX ст. в американському
місті Клівленд. Це своєрідний музей. Щоб потрапити до меморіалу Залу
Слави, треба мати титул суперзірки не менш ніж упродовж двадцяти
п’яти років. Першими таку честь отримали Елвіс Преслі, Рей Чарльз
і «Бітлз». Уже більше тридцяти років, як немає серед живих Елвіса Пре-
слі, але пісні «короля рок-н-ролу» продовжують звучати і привертають
усе нових прихильників.
Елвіс Арон Преслі народився 8 січня 1935 року в Тупіло (штат Міссі-
сіпі, США), в бідній релігійній сім’ї. У 1943 р. Елвіс переміг на конкурсі
юних талантів на ярмарку штатів Алабама і Міссісіпі, заспівавши «Old
Shep», а через декілька років батько подарував йому першу гітару. В липні
1953 р. Елвіс Преслі зайшов на студію «Sun», щоб записати в подарунок
матері її улюблені пісні. Він не знав, що робить перший крок у легенду.
Ним зацікавився власник студії — Сем Філліпс; незабаром у виконанні
Преслі була записана пісня «That’s all right, mama», що прозвучала на міс-
цевому радіо, а через два дні Елвіс підписав контракт з «Sun». У січні
1956 року вийшов перший сингл Елвіса Преслі «Heartbreak Hotel», тоді
ж відбувся його дебют на національному телебаченні. За 1956 р. співак
одержав шість «золотих дисків», пісня «I want you, i need you, i love you»,
рок-н-роли «Don’t be cruel» і «Houd dog» завоювали перші позиції поп-
чартів. Щорічно у Преслі з’являлося два-чотири нових альбоми і без-
ліч синглів, цікаві роботи цього періоду — «Are you lonesome tonight»,
«Surrender», «Torne a Sorrento», «Good luck Charm». У квітні 1977 року
Е. Преслі востаннє працював у студії. 26 червня відбувся його останній
концерт в Індіанаполісі. 16 серпня співак помер.
Дж. Леннон, П. Маккартні «Дівчина» («The girl»),
«Шоу має тривати» («The show must go on») групи «Qween»,
«Вчора» («Yesterday»)
Що таке «Бітлз»? Це — Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Хар-
рісон і Рінго Старр. Спочатку їх було п’ятеро, але Стю Саткліф раптово
помер у квітні 1962 року.
Джордж Харрісон навчився грати на гітарі в чотирнадцять років.
Джон Леннон зацікавився скіффлз — народними англійськими піснями,
які в той час виконував співак Лонні Донеган, а також імітував манеру
Елвіса Преслі, в п’ятнадцять років навчився грати на банджо.
Всі вони — хлопці з простих, малозабезпечених сімей. Джон Лен-
нон, наприклад, ріс безпритульним і очолював банду підлітків. Всі вони
почали цікавитися музикою наприкінці 50‑х років. Викликано це було
проникненням в Англію американського рок-н-ролу. Леннон створив групу
«Хлопці із Каменоломні», яка наслідувала Преслі і грала просто на вулицях
Ліверпуля. В 1957 році, коли Джону Леннону було шістнадцять років, він
зустрівся з чотирнадцятирічним Полом Маккартні, який приєднався до
«Хлопців із Каменоломні». Потім до них приєднався і Джордж Харрісон,
наймолодший із «Бітлз». Група почала формуватися як творчий колектив.
«Бітлз» записується в студії фірми «Е. М. І.», і в жовтні 1962 року виходить
їх четверта платівка — «Люби мене». Рівно через рік 13 жовтня 1963 року
«Бітлз» виступає в лондонському залі «Палладіум». Слід сказати, що
«Бітлз» несли прапор слави весело і невимушено. Вони зразу стали міль-
йонерами. Платівки «Бітлз» не залежувалися на прилавках, до 1970 року
було продано більше чверті мільярда їх платівок. «Бітлз» володіли даром
відчувати настрій молоді. Зі смертю Брайана Епштейна група розпалася.
Стало відомо, що Епштейн, так як і Маккартні, захопився наркотиками,
які його й згубили. З 1967 року «Бітлз» перестали давати концерти і зо-
середились на створенні та записі нових музичних творів. З’явилася не-
звичайна для стилю «Бітлз» платівка «Оркестр сержанта Пеппера». Вона
відкрила новий напрямок у творчості «Бітлз» — «психоделічний рок»,
тобто рок, навіяний наркотиками. Потім з’являються такі відомі пісні
«Бітлз», як «Алея в абатстві», «Все повинно пройти», «Уяви собі», «Нехай
це збудеться», «Темна конячка», «Один день в житті», «Полуничні поляни
назавжди». Ці пісні справедливо вважаються класикою рок-музики.
На той час майстерність кожного із «Бітлз» вдосконалюється. Кожний
із них стає все більш і більш самобутнім, індивідуальним. Перш за все
це відноситься до Пола Маккартні і Джона Леннона. Кожний вирішує
йти своєю дорогою. Видно ця обставина і являється причиною розпаду
знаменитого колективу.
І. Дунаєвський «Пісні про Одесу», сцена з оперети «Біла
акація», «З піснею по життю»
Народився Ісаак Осипович Дунаєвський в 1900 році у містечку
Лохвиця на Полтавщині. З дитинства він захоплювався музикою, грою
на скрипці. Закінчив Харківське музичне училище. Працював скрипалем
і концертмейстером у Харківському російському драматичному театрі. Він
переїжджає до Москви, а згодом до Ленінграда, де й став популярним
як автор перших радянських оперет, а також вальсів, романсів. Всенарод-
ної слави зажив Дунаєвський після виходу на екрани кінотеатрів музичної
комедії «Веселі хлоп’ята», фільму «Цирк». Пісні з цих фільмів «Пісня про
Батьківщину», «Широка страна моя родная» підхопила вся країна. А пісні
зі ще одного дуже популярного фільму «Діти капітана Гранта» — «Пісня
про веселий вітер», «Пісенька про відважного капітана» — підкорили
серця молодих слухачів. Крім написання власних пісень, Дунаєвський
обробляв мелодії відомих українських народних пісень для хору, а також
14. Усі уроки музики. 8 клас26 Частина 2. Методичне забезпечення курсу 27
англійських, норвезьких, французьких, іспанських та фінських народних
наспівів, писав музику до оперет «Золота долина», «Вільний вітер», «Син
клоуна», «Біла акація», які мали неперевершений успіх. Але не можна
сказати, що життя композитора було безхмарним: чиновники постійно
звинувачували його в пристрасті до «легкого жанру» і «капіталістичного
джазу». Йому було дуже важко працювати. Тоді як за кордоном Дунаєв-
ського називали «московським Штраусом», його твори на Батьківщині
перестали друкувати, і виконавці вивчали мелодії на слух, тому серйозні
симфонічні твори (наприклад, увертюра до фільму «Діти капітана Гранта»)
часто мали спотворену мелодію. Але незважаючи на всілякі перешкоди,
пісні Дунаєвського продовжували жити. «Вихідним маршем» із фільму
«Цирк» відкриваються усі циркові вистави, задушевно ллється чарівний
вальс зі стрічки «Світлий шлях», ніжно звучить «Колискова» («Спи, моя
радість, засни»), під «Шкільний вальс» ми прощаємося зі школою…
Серце композитора не витримало нервової напруги. 25 липня
1955 року Ісак Осипович раптово помер від сильного серцевого нападу.
Пісні композитора живуть і звучать в усіх куточках країни, їх співають
і дорослі, і діти.
Р. Паулс «Маестро»
Раймонда Паулса по праву можна назвати родоначальником естрадної
музики Латвії. Його шлягери «Миллион алых роз», «Маэстро», «Вер-
нисаж», «Старинные часы», «Зеленый свет» у виконанні А. Пугачової,
В. Леонтьєва, Л. Вайкуле завоювали величезний успіх і до цього часу
виконуються «на біс».
Раймонд Паулс народився 12 січня 1936 року в Ризі. Батько хотів,
щоб Раймонд став професійним скрипалем, і в 1939 році привів Раймонда
в дитячий садок при Ризькому музичному інституті. Вчителька запро-
понувала: «Почнемо краще не з скрипки, а з рояля». Так була вирішена
його доля. В 1946 році Паулс вступив до музичної школи імені Е. Дарзіне.
Вже в 14 років він цікавився джазом. Оскільки доступ до сучасної світо-
вої музики в той час був вкрай обмежений (не було ні магнітофонів, ні
нотних записів), Паулс одержував інформацію з радіо «Голос Америки»,
прослухав всі передачі Music USA і по пам’яті писав ноти. Він вступає
в консерваторію Латвійської РСР по класу фортепіано під керівництвом
професора Германа Брауна, яку закінчив в 1958 році. Вже в 1960‑х роках
вийшла перша пісенна платівка Паулса за участю латвійських виконавців,
яка була продана тиражем півмільйона примірників, а потім ще п’ять
разів тиражувалась.
В 1976 році Паулс написав свій перший мюзикл «Сестра Керрі»,
кліп якого одержав премію «Золотий янтар» на міжнародному конкурсі
в Польщі. В Росії слава Маестро розпочалася з пісень «Синий лён»,
«Листья желтые». Композиції Паулса і Вознесенського «Подберу музыку»
у виконанні Я. Йоли і «Танец на барабане» у виконанні М. Гнатюка
одержали призи музичних фестивалів у Сопоті.
Всередині 70‑х років Паулсу запропонував співпрацю поет-пісняр
Ілля Рєзнік. Їх першим спільним хітом стала пісня «Маэстро» у вико-
нанні Алли Пугачової. Пісня звучала на всіх радіостанціях Союзу по де-
кілька разів на день. Постійними виконавцями пісень Паулса і Рєзніка
стали Алли Пугачова («Старинные часы», «Эй вы там, наверху», «Делу
время»), Лайма Вайкуле («Еще не вечер», «Вернисаж»), Валерій Леонтьєв
(«Зеленый свет», «Верооко», «Я с тобой не прощаюсь»).
Великої популярності набув дитячий ансамбль «Кукушечка» при
Латвійському радіо. Композиція цього колективу «Золотая свадьба» при-
несла успіх та славу колективу.
В 1985 році Раймонду Паулсу присвоїли звання народного артиста
СРСР, а в 1989 році він був обраний Народним депутатом СРСР. В цьому
ж році Паулс очолив Міністерство культури Латвії.
Протягом багатьох років кожна із пісень композитора ставала зна-
менною подією, його пісні прикрашали репертуар найпопулярніших
виконавців. І сьогодні, не дивлячись на час, роки і відстань, його
пам’ятають і люблять.
Зараз Раймонд Паулс живе і працює в Ризі.
В. Вакарчук «Друг», «9-1-1»
Група «Океан Ельзи» (1994 р.) одразу ж стала найактивнішим пред-
ставником Львівського музичного простору, хоч і виконувала не досить
властиву для цього міста музику — як визнають наші музиканти — суміш
панку та року.
Восени 1996 року до «Океану Ельзи» прийшло перше офіційне визна-
ння — друге місце на фестивалі «Перлини сезону». 1998 року фестиваль
«Таврійські ігри» відзначив групу перемогою в номінації «Прорив року»,
а вже у 1999 році «Океан Ельзи» — лауреати премій «Краща група»,
«Краща пісня» й «Кращий кліп». Наразі група — щорічні переможці
численних премій. Серед останніх — визнання експертною радою Show
Biz Awards — 2005 у номінаціях «Кращий рок-гурт року», «Альбом року»
та «Виконавці року».
Альбоми:
1996 рік — демо «Будинок зі скла»;
1999 рік — «Там, де нас нема»;
2000 рік — «Я на небі був»;
2002 рік — «Модель»;
2003 — «Суперсиметрія» (альбом став «платиновим» за кількістю
продажів);
2003 — «Твій формат» («золотий» альбом);
2005 — «Глорія» (за перші 6 годин продажу став «платиновим»).
