11 информ костриба_лещук_2_пособ_2011_укр

Харків
Видавнича група «Основа»
2012
Серія «Усі уроки»
Заснована 2006 року
Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»

Костриба О. В., Лещук Р. І.
К72 Усі уроки інформатики. 11 клас. Академічний рівень.
Частина 2. — Х. : Вид. група «Основа», 2012. — 175,[1] с.
ISBN 978-617-00-1094-0.
Докладні розробки уроків до вивчення інформатики в 11 класі за
програмою 11-річної загальноосвітньої школи.
Цікаві методичні рекомендації, різноманітні прийоми роботи із
завданнями, велика кількість вправ, широкий вибір форм перевірки
знань, використаних ігрових моментів на уроці, грамотне урахування
вікових особливостей — усе це вигідно відрізняє посібник від традицій-
них планів-конспектів уроків.
Посібник для вчителя нового покоління.
УДК 37.016
ББК 74.263.2
© Костриба О. В., Лещук Р. І., 2011
ISBN 978-617-00-1094-0 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2012
УДК 37.016
ББК 74.263.2
К72

ПЕРЕДМОВА
Мета видання — надати допомогу вчителеві в підготовці та
проведенні уроків інформатики в 11-х класах загальноосвітніх на-
вчальних закладів, формувати в учнів теоретичну базу знань з ін-
форматики, уміння і навички ефективного використання сучасних
комп’ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, інфор-
маційну культуру та інформаційно-комунікативну компетент-
ність.
У посібнику подано календарно-тематичне планування та
розробки уроків відповідно до навчальної програми з інформа-
тики для учнів 10–11-х класів загальноосвітніх навчальних за-
кладів (академічний рівень, http://www.mon.gov.ua/main php?-
query=education/average/prog12).
Розробки уроків структуровані за загальною схемою: визна-
чено мету, розкрито зміст вивчення матеріалу, зазначено форми
перевірки засвоєння матеріалу, наведено орієнтовні завдання для
практичних робіт, вправи, які забезпечують сприймання нового
матеріалу, його усвідомлення та застосування на практиці.
Для сприйняття та усвідомлення нового матеріалу викорис-
тано різноманітні форми та методи (лекції, бесіди, самостійна ро-
бота з теоретичним матеріалом, схемами, таблицями, стендами,
пам’ятками тощо). Схеми, запропоновані упорядниками, є стис-
лим конспектом теми, що дозволяє їх використання на різних ета-
пах уроку: під час сприйняття та усвідомлення нового матеріалу,
узагальнення і систематизації, повторення та закріплення набутих
знань.
Вправи, призначені для закріплення матеріалу, передбачають
поступове наростання складності: знання теоретичного матеріалу,
вміння використовувати його на практиці та застосовувати набуті
навички в нестандартних ситуаціях.
Усі практичні завдання та роботи розраховані на 15–25 хв робо-
ти з комп’ютером і призначені для формування практичних умінь
і навичок та оцінювання навчальних досягнень учнів.

4 О. В. Костриба, Р. І. Лещук
Для контролю рівня навчальних досягнень пропоновано вибір-
кове та фронтальне опитування, комп’ютерне тестування, прак-
тичні роботи, захист творчих робіт тощо.
Наведений у посібнику матеріал не завжди може бути викорис-
таний повністю за відведений час. Учитель на свій розсуд, врахову-
ючи реальні навчальні можливості класу та наявне програмне за-
безпечення, може добирати свої та варіювати запропоновані форми
роботи.
Ми сподіваємося, що розробки зацікавлять усіх, хто викладає
інформатику в 11-х класах. На нашу думку, наведеними розробка-
ми зможуть скористатися як досвідчені вчителі, так і початківці.

Усі уроки інформатики. 11 клас. Академічний рівень. Частина 2 5
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ
ПЛАНУВАННЯ
11 КЛАС. АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ
(66 годин + 4 години резервного навчального часу,
2 години на тиждень)
Номер
уроку
Тема уроку
Кількість
годин
Дата
проведення
Примітки
І семестр
Тема 1. Інформаційні техноло-
гії в навчанні
8
І. Програмні засоби навчання
математики
6
1 Призначення математичних
процесорів. Огляд середовища
мате-матичного процесора
1
2 Автоматизація математичних
обчислень.
Практична робота № 1
«Автоматизація математичних
обчислень»
1
3 Побудова графіка функції з од-
нією змінною.
Практична робота № 2 «Побудо-
ва графіків функції»
1
4 Знаходження наближених зна-
чень розв’язків рівнянь і сис-
тем.
Практична робота № 3 «Знаход-
ження розв’язків рівнянь і сис-
тем рівнянь»
1
5 Розв’язування задач на пошук
екстремумів
1
6 Додаткові можливості матема-
тичного процесора
1
ІІ. Програмні засоби для під-
тримки навчання фізики, хімії
та біології
2
7 Огляд програмних засобів для
підтримки навчання предметів
природничого циклу
1

Номер
уроку
Тема уроку
Кількість
годин
Дата
Примітки
8 Віртуальні лабораторії, інтер-
активні моделі.
Практична робота № 4 «Вико-
ристання програмних засобів»
1
Тема 2. Основи алгоритмізації
та програмування
28
І. Базові поняття програмуван-
ня. Засоби візуального розроблен-
ня програм
9
9 Моделі та їх типи. Моделюван-
ня. Поняття алгоритму, влас-
тивості алгоритмів. Форми
подання алгоритмів
1
10 Мови програмування, програм-
ний код, середовище розроблен-
ня програм. Етапи розв’язування
задач
1
11 Поняття програми як автомати-
зованої системи. Складові про-
грами. Візуальне середовище
розроблення програм. Об’єкт та
його властивості. Подія та об-
робник події
1
12 Програмний проект та робота
з ним. Структура й складові еле-
менти програм
1
13 Редагування коду обробників
по-дій, пов’язаних з елемента-
ми керування
1
14 Конструювання інтерфейсу
користувача. Надання значень
властивостям елементів керу-
вання. Відтворення на формах
зображень.
Практична робота № 5 «Ство-
рення й виконання програмного
проекту»
1
15 Поняття оператора. Виведен-
ня даних. Поняття змінної,
константи та їх оголошення.
Типи даних. Оператор надання
значень
1

Номер
уроку
Тема уроку
Кількість
годин
Дата
Примітки
16 Поняття операції та виразу.
Пріоритет операцій. Арифме-
тичні операції.
Практична робота № 6 «Введен-
ня й виведення даних, робота зі
змінними»
1
17 Покрокове виконання та нала-
годження програм.
Практична робота № 7 «Налаго-
дження програм»
1
ІІ. Основи структурного про-
грамування
19
18 Основні поняття математич-
ної логіки. Логічні операції,
формули. Таблиці істинності.
Запис логічних виразів мовою
програмування
1
19 Операції порівняння. Операто-
ри розгалуження
1
20 Прапорці та групи перемикачів.
Реалізація розгалужень з ви-
користанням прапорців та груп
перемикачів
1
21 Розв’язування задач.
Практична робота № 8 «Складан-
ня програм з розгалуженнями»
1
22 Стандартні підпрограми та під-
програми користувача. Створен-
ня і виклик підпрограм
1
Практична робота № 9 «Вико-
ристання підпрограм»
1
24 Оператори циклів. Складання
та програмна реалізація алго-
ритмів із циклами
1
25, 26 Розв’язування задач 1
27 Урок повторення.
Практична робота № 10 «Про-
грамування циклічних обчис-
лень»
1
28 Комбінований залік 1

Номер
уроку
Тема уроку
Кількість
годин
Дата
Примітки
29 Поняття масиву. Оголошення
масивів. Індексація елементів
масиву. Введення даних у масив
1
30 Розв’язування задач 1
31 Пошук даних у масиві. Обчис-
лення підсумкових показників
для числового масиву
1
32 Розв’язування задач на вибір та
пошук елементів. Обчислення
підсумкових характеристик для
елементів, що задовольняють
певним критеріям
1
ІІ семестр
1
1
35 Сортування масивів. Пошук
елементів у відсортованому
масиві
1
Практична робота № 11 «Опра-
цювання одновимірних масивів»
1
37 Основні поняття математич-
ної логіки. Логічні операції,
формули. Таблиці істинності.
Запис логічних виразів мовою
програмування
1
Тема 3. Бази даних. Системи
керування базами даних
12
38 Поняття моделі даних, бази
даних, СКБД
1
39 Огляд реляційної моделі даних.
Модель «сутність-зв’язок»
1

Номер
уроку
Тема уроку
Кількість
годин
Дата
Примітки
40 Поняття таблиці, поля, запису.
Основні етапи роботи з базами
даних у середовищі MS Access.
Практична робота № 12 «Робота
з об’єктами бази даних у серед-
овищі СКБД»
1
41 Введення і редагування даних
у таблиці. Призначення форм.
рення бази даних у середовищі
СКБД»
1
42 Форми.
Практична робота № 14 «Фор-
ми. Введення даних»
1
43 Сортування, фільтрування і по-
шук даних
1
44 Поняття запиту до реляційної
бази даних
1
45 Поля підстановки. Створення
зв’язків між таблицями. Клю-
чові поля
1
46 Призначення звітів 1
47 Створення запитів і звітів.
рення запитів і звітів»
1
48 Узагальнення та систематиза-
ція навчального матеріалу
1
49 Комбінований залік із теми «Ба-
зи даних. Системи керування
базами даних»
1
Тема 4. Інформаційні техно-
логії та засоби колективної
комунікації
17
І. Автоматизоване створення
й публікуванння веб-ресурсів
6
50 Структура та особливості веб-
сайтів
1
51 Автоматизоване розроблення
веб-сайтів
1
52 Основи веб-дизайну.
Практична робота № 16 «Авто-
матизоване створення веб-сайту»
1

Номер
уроку
Тема уроку
Кількість
годин
Дата
Примітки
53 Огляд технологій та сервісів
Веб 2.0. Веб-спільноти. Вікі-
технології
1
54 Створення й оформлення блогу 1
55 Створення й оформлення блогу.
рення й ведення власного блогу»
1
ІІ. Основи створення комп’ю-
терних публікацій
4
56 Комп’ютерні публікації та їх
види
1
57 Особливості роботи з графічни-
ми об’єктами. Зв’язки між
об’єк-тами
1
58 Створення документів різних
типів.
рення інформаційного бюлете-
ня або буклету»
1
59 Узагальнення і систематизація
набутих знань з тем «Автома-
тизоване створення й публіку-
вання веб-ресурсів» та «Осно-
ви створення комп’ютерних
публікацій»
1
ІІІ. Опрацювання мультимедій-
них даних
3
60 Мультимедійні дані та робота
з ними. Програмне забезпечен-
ня для оброблення мультиме-
дійних даних
1
61 Створення кліпів. Настроюван-
ня часових параметрів аудіо- та
відеоряду. Відеоефекти та відео-
переходи. Титри
1
62 Створення відеокліпів.
рення відеокліпу»
1
IV. Інтегроване використання
засобів опрацювання електрон-
них документів
2

Номер
уроку
Тема уроку
Кількість
годин
Дата
Примітки
63 Обмін даними між офісними
додатками. Імпорт та експорт
файлів
1
64 Вбудовування та зв’язування
файлів. Веб-публікування до-
кументів
1
V. Спільна робота з документа-
ми. Розроблення колективного
проекту
2
65 Середовище для спільної роботи
з документами. Служби онлай-
нового документообігу
1
66 Спільна робота з онлайновими
документами. Розроблення
колективного проекту
1
67–70 Узагальнення матеріалу, ви-
вченого за рік
4

ТЕМА 3. БАЗИ ДАНИХ. СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ
БАЗАМИ ДАНИХ (12 ГОД)
УРОК № 38
Тема. Поняття моделі даних, бази даних, СКБД
Мета:
сформуватипоняття:
yy моделі даних;
yy бази даних;
yy систем керування базами даних;
розглянути:
yy види систем керування базами даних;
yy призначення й можливості систем керування базами даних;
формувати:
yy інформаційну культуру учнів;
yy навички роботи з ПК.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Базові поняття й терміни: модель даних, база даних, система керування базами
даних.
Структура уроку
І. Організаційний етап. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв
ІІ. Перевірка домашнього завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв
ІІІ. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15–25 хв
1. Загальна термінологія.
2. Створення бази даних.
VI. Закріплення набутих знань. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–15 хв
VII. Підбиття підсумків уроку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
Учитель. Тема, яку ми починаємо вивчати, має назву «Бази
даних. Системи керування базами даних». Цю тему розглядатиме-
мо упродовж 12 годин (уроків).
На уроках вивчатимемо теоретичний матеріал, виконуватимемо
різноманітні практичні завдання. У результаті ви повинні набути
певні знання, вміння та навички. (Ознайомлення зі стендами на

зразок «Вивчаємо тему», посібники «Учні повинні знати та вміти»,
«Критерії оцінювання»).
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Фронтальне опитування
1. Пригадайте, що таке база даних (список) в електронній таблиці.
2. Наведіть приклади баз даних.
3. Що називають полем, записом у базі даних?
4. Які основні завдання виконують над базами даних в електрон-
ній таблиці?
5. Як здійснити пошук потрібних даних?
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Під час інформаційної діяльності людина збирає
і накопичує відомості про довкілля. До появи обчислювальної тех-
ніки всю інформацію зберігали в письмовому або надрукованому
вигляді. Однак зі збільшенням обсягів інформації загострювалося
питання зберігання інформації та її оброблення. Нагадаємо, що ін-
формацію для оброблення називають даними.
Під час вивчення цієї теми ми саме вивчатимемо, як об’єднати
інформацію згідно з певними критеріями та як працювати зі струк-
турованою інформацією.
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Загальна термінологія
Пояснення вчителя з елементами демонстрування — за допомо-
гою локальної мережі класу або проектора (за наявності).
Щоб користувач легко міг знаходити потрібну інформацію, її
слід організувати певним чином. Це стосується не лише інформації
в комп’ютері, а й будь-якої інформації про об’єкти реального світу.
Скажімо, зручно знаходити потрібну книгу в бібліотеці, користую-
чись каталогом. Легко відшукати в газеті оголошення, що вас цікав-
лять. Така легкість пошуку можлива завдяки тому, що дані в ката-
лозі або в газеті мають структуру, тобто є структурованими.
База даних (БД) — це систематизоване сховище структурова-
ної інформації з певної предметної галузі, до якого можуть мати до-
ступ багато прикладних програм.
Приклади подібних сховищ інформації: телефонний довідник,
бібліотечний каталог, прайс-лист.

Але якщо зберігання й оброблення даних відбувається за допо-
могою комп’ютера, то для цього нам потрібні певні програмні засо-
би — системи керування базами даних.
Система керування базами даних (СКБД) — це програмні за-
соби для створення, введення і використання БД. Усі наявні систе-
ми задовольняють, як правило, такі вимоги:
yy можливість маніпулювати даними;
yy можливість здійснювати пошук і формувати запити;
yy забезпечення цілісності (узгодженості) даних;
yy забезпечення захисту і таємності.
Основні характеристики СКБД
yy Контроль за надлишковістю даних.
yy Несуперечливість даних.
yy Підтримка цілісності бази даних (коректність та
несуперечливість).
yy Цілісність описують за допомогою обмежень.
yy Незалежність прикладних програм від даних.
yy Спільне використання даних.
yy Підвищений рівень безпеки.
Існує кілька послідовних етапів розроблення бази даних, кож-
ний з яких використовує певну модель даних. Фізичні моделі да-
ють змогу вивчати закони фізики (наприклад, закон всесвітнього
тяжіння); математичні призначені для опису будь-яких процесів
і явищ; економічні відображають закони економічного розвитку.
Моделі баз даних призначені для однакового подання будь-яких да-
них, що поєднує способи опису даних і маніпулювання ними.
За структурою організації інформації в БД розрізняють такі мо-
делі баз даних:
yy реляційна;
yy iєpapxiчна;
yy мережна.
Основні компоненти середовища СКБД
yy Апаратне забезпечення.
yy Програмне забезпечення.
yy Дані.
yy Процедури — інструкції та правила, які слід враховувати під
час проектування та використання БД.
yy Користувачі:
◦◦ адміністратори даних (керування даними, проектування БД,
розроблення алгоритмів, процедур) та БД (фізичне проекту-
вання, відповідальність за безпеку та цілісність даних);
◦◦ розробники БД;

◦◦ прикладні програмісти;
◦◦ кінцеві користувачі.
Ми вивчатимемо теми на прикладі СКБД Access, яка належить
до складу пакету Microsoft Office. База даних СКБД Access є реля-
ційною базою даних, яка складається із взаємопов’язаних двови-
мірних таблиць.
СКБД Access дає змогу:
yy проектувати табличні об’єкти бази даних;
yy встановлювати зв’язки між таблицями;
yy вводити, зберігати, переглядати, сортувати, модифікувати
дані;
yy створювати й використовувати об’єкти БД.
Створення бази даних
Створення бази даних відбувається зазвичай у кілька етапів.
yy Проектування (на папері або в спеціальних програмах) є най-
важливішим етапом, у ході якого потрібно:
◦◦ визначити проблему;
◦◦ вибрати та проаналізувати інформацію, яку отримуватиме
конкретна база даних;
◦◦ дібрати об’єкти, які міститиме база даних;
◦◦ встановити зв’язки між об’єктами бази даних;
◦◦ подати інформацію в базу даних.
yy Програмна реалізація — технологія створення бази даних.
yy Експлуатація БД.
Під час створення бази даних стануть у пригоді певні принципи.
Відповідно до першого принципу, потрібно уникати повторюваних
відомостей (надлишкових даних), оскільки вони займають зайве
місце та збільшують вірогідність виникнення помилок і невідповід-
ностей. За другим принципом, важливу роль відведено правильнос-
ті та завершеності даних.
Ознаки правильної структури бази даних:
1) розподіл даних за тематичними таблицями для зменшення об-
сягу надлишкових даних;
2) забезпечення Access відомостями, необхідними для об’єднання
даних у таблицях;
3) допомога в підтриманні та забезпеченні точності й цілісності ін-
формації;
4) приведення даних у відповідність до потреб оброблення та зві-
тування.
Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми.
Вправи проводить староста класу (групи) або його заступник.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ
Пропонуємо учням спроектувати структуру бази даних для авто-
матизації роботи бібліотеки. Для роботи об’єднуємо учнів у групи.
Приклад структури бази даних «Школа»
Учителі Учні Класи
ПІБ
Посада
Дата
народження
Телефон
Адреса
Стаж
ПІБ
Клас
Дата
Адреса
Класний
керівник
Кабінет
Кількість
учнів
Староста
класу
Пропонуємо учням дати відповіді на запитання, при цьому до-
зволено попарне обговорення (в межах парти):
1. Як взаємопов’язані поняття БД та СКБД?
2. Яка з моделей баз даних є провідною?
3. Які основні завдання СКБД?
4. Які вимоги до сучасних СКБД?
5. Яке призначення моделей баз даних?
Учні виконують комплекс вправ для зняття м’язового напру-
ження.
Наприкінці учні визначають основні функції СКБД.
Визначення даних — можна визначити, яка саме інформація
буде зберігатися в базі даних, задати структуру даних та їх тип (на-
приклад, максимальну кількість цифр або символів), а також ука-
зати, як ці дані пов’язані між собою. У деяких випадках ви можете
також задати формати та критерії перевірки даних.
Оброблення даних — дані можна обробляти в найрізноманітні-
ші способи. Можна об’єднувати дані з іншою пов’язаною з ними ін-
формацією та обчислювати підсумкові значення.
Керування даними — можна вказувати, кому дозволено ознайом-
люватися з даними, корегувати їх або додавати нову інформацію.
Можна також визначити правила колективного користування да-
ними.
VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель оцінює роботу учнів.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати конспект уроку та відповідний параграф підручника.
2. Приготувати власні приклади баз даних із різних предметних
галузей (3–4 приклади).
УРОК № 39
Тема. Огляд реляційної моделі даних. Модель «сутність-зв’язок»
Мета:
yy відношення, атрибут, ключ, зв’язок;
yy класифікацію зв’язків за множинністю та повнотою, принципи роботи;
yy правила побудови моделі даних;
формувативміння:
yy будувати моделі даних;
yy проектувати бази даних.
Базові поняття й терміни: реляційна модель, атрибут, відношення, ключ.
VI. Удосконалення набутих знань. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв
VII. Підбиття підсумків уроку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв
Хід уроку
Учитель. На минулому уроці ми почали вивчати тему «Бази
даних. Системи керування базами даних». Спробуємо пригадати
особливості та властивості основних понять.

Фронтальне опитування
1. Як ви собі уявляєте способи збереження даних на комп’ютері?
2. Які вам відомі способи збереження даних?
3. Як би ви зберігали дані про домашню бібліотеку, якби не мали
комп’ютера? А коли б мали?
4. Які основні функції СКБД?
Обговорення повідомлення
СКБД Access дає змогу створювати об’єкти даних, у яких місти-
тиметься інформація з різних таблиць. Для цього необхідно вста-
новити зв’язок між таблицями. Під час створення зв’язку записи
в цих таблицях будуть об’єднані (зв’язані). При цьому користують-
ся умовними термінами, говорять про базову та залежну таблиці.
В обох таблицях повинні бути поля, які мають однакові значення.
Тоді зв’язком між таблицями буде ця пара полів (одне — в базовій
таблиці, друге — в залежній). Зв’язані поля можуть мати різні іме-
на, але тип значень цих полів обов’язково має збігатися.
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ПОЯСНЕННЯ З
ДЕМОНСТРУВАННЯМ)
Проектування баз даних складається з концептуального, логіч-
ного і фізичного етапів. Кожний етап використовує свою модель
даних.
Існує кілька методів побудови концептуальної моделі бази да-
них. Один із найбільш поширених методів ґрунтується на моделі,
що заснована на зображенні предметної галузі у вигляді двох типів
об’єктів — сутностей і зв’язків.
Сутність — це об’єкт предметної області, що є множиною еле-
ментів. Приклади сутностей — учні, предмети, гуртки. Кожний
елемент сутності — це конкретний екземпляр. Сутності подають
у базі даних як таблиці. Ім’я сутності — це назва таблиці, характе-
ристики — назви стовпців таблиці, а екземпляри — рядки таблиці.
Прізвище Ім’я По
батькові
Дата
Домашня
адреса
Сидоров ... ... ... ...
Іванов ... ... ... ...
Сутність Учень Ім’я сутності Характеристики сутності
Екземпляри
Існує поняття ступеня зв’язку між сутностями, що належать до
зв’язку.

Ступінь зв’язку визначає, яка кількість екземплярів однієї сут-
ності може бути пов’язана з екземплярами іншої сутності, що на-
лежить до цього зв’язку.
На етапі логічного проектування сутності і зв’язки перетворю-
ються на логічну модель даних, побудовану за законами логіки. Як
ми вже згадували на першому уроці, існує кілька логічних моделей
даних. Серед них виділяють реляційну, ієрархічну і мережну мо-
делі. Найширше тепер використовують реляційну модель. Англій-
ською «relation» — відношення, звідси і назва моделі.
Відношення подають у вигляді таблиці, що складається з ряд-
ків і стовпців. Кожний стовпець відношення називають полем,
а кожний рядок — записом. Назви полів — атрибути. На від-
міну від звичайної таблиці, основна властивість відношення по-
лягає в тому, що в ньому не повинно бути однакових записів. Це
пов’язано з тим, що відношення відображає назву певної множини
об’єктів, а кожний запис подає елемент цієї множини. Звісно, еле-
менти множини мають бути різними.
Атрибути (групи атрибутів) забезпечують унікальність (не-
повторність) кожного рядка, що називають ключем відношення.
Ключів у відношенні може бути кілька.
Зв’язки між таблицями
! У цьому розділі використано термінологію і принципи, орієн-
товані на СКБД Access.
Створення зв’язку «один до багатьох»
Розгляньте такий приклад: база даних замовлення товару міс-
тить таблиці Постачальники та Товари. Постачальник може поста-
чати будь-яку кількість товарів. Отже, будь-якому постачальнику,
зазначеному в таблиці Постачальники, може відповідати кілька
товарів у таблиці Товари. Зв’язок між таблицею Постачальники
та таблицею Товари є зв’язком «один до багатьох».

Щоб створити в структурі бази даних зв’язок «один до бага-
тьох», додайте первинний ключ на стороні зв’язку «один» до табли-
ці на стороні «багато» як додатковий стовпець або стовпці. У тако-
му разі, наприклад, додайте стовпець Код постачальника з таблиці
Постачальники до таблиці Товари. Відтак Access може використа-
ти код постачальника в таблиці Товари для пошуку постачальника
кожного товару.
Стовпець Код постачальника в таблиці Товари називають зо-
внішнім ключем. Зовнішній ключ — це первинний ключ іншої та-
блиці. Стовпець Код постачальника в таблиці Товари є зовнішнім
ключем, оскільки він є також первинним ключем таблиці Поста-
чальники.
Основою для з’єднання зв’язаних таблиць є об’єднання первин-
них і зовнішніх ключів. Якщо ви не впевнені, які таблиці мають
використовувати спільний стовпець, створення зв’язку «один до
багатьох» забезпечить необхідність спільного стовпця для двох та-
блиць.
Створення зв’язку «багато до багатьох»
Розглянемо зв’язок між таблицями Товари та Замовлення.
Одне замовлення може містити кілька товарів. З іншого боку,
один товар може міститися в кількох замовленнях. Отже, кожному
запису в таблиці Замовлення може відповідати кілька записів у та-
блиці Товари, а кожному запису в таблиці Товари може відповідати

кілька записів у таблиці Замовлення. Цей тип зв’язку називають
зв’язком «багато до багатьох», оскільки для кожного товару може
існувати кілька замовлень, а для кожного замовлення — кілька
товарів. Зверніть увагу, що для виявлення зв’язку «багато до бага-
тьох» між таблицями важливо розглянути обидві сторони зв’язку.
Теми двох таблиць — замовлень і товарів — мають зв’язок
«багато до багатьох». Це спричинює проблему. Щоб її зрозуміти,
уявіть, що може статися, якщо створити зв’язок між двома табли-
цями додаванням поля Код товару до таблиці Замовлення. Щоб
замовлення містило кілька товарів, кожне замовлення в таблиці
Замовлення має містити кілька записів. Відомості про замовлен-
ня повторюватимуться для кожного рядка, пов’язаного з одним
замовленням, — це може призвести до неефективності структури,
а відтак і до неточності даних. Аналогічна проблема може виник-
нути, якщо створити поле Код замовлення в таблиці Товари, — ко-
жен товар матиме кілька записів у таблиці Товари. Як розв’язати
цю проблему?
Потрібно створити третю, сполучну таблицю, яка розіб’є зв’язок
«багато до багатьох» на два зв’язки «один до багатьох». Вставте пер-
винні ключі з двох таблиць у третю. В результаті у третій таблиці
буде збережено всі екземпляри зв’язку.
Кожен запис у таблиці «Відомості про замовлення» відповідає
одній позиції замовлення. Первинний ключ таблиці «Відомості
про замовлення» складається з двох полів — зовнішніх ключів із
таблиць Замовлення та Товари. Не можна використати як первин-
ний ключ для таблиці лише поле Код замовлення, оскільки в од-
ному замовленні може міститися кілька елементів. Код товару по-
вторюється для кожної позиції замовлення, отже, поле не містить
унікальних значень. Не можна також використати лише поле Код

товару, оскільки один товар може міститися в кількох замовлен-
нях. Проте одночасне використання двох полів дозволяє створити
унікальне значення для кожного запису.
У базі даних продажу товарів таблиці Замовлення та Товари не
мають безпосереднього зв’язку. Натомість вони зв’язані опосеред-
ковано за допомогою таблиці Відомості про замовлення. Зв’язок
«багато до багатьох» між замовленнями та товарами наведено в базі
даних двома зв’язками «один до багатьох».
Таблиці Замовлення та Відомості про замовлення мають
зв’язок «один до багатьох». Кожному замовленню може відповіда-
ти кілька позицій, однак кожну позицію зв’язано лише з одним за-
мовленням.
Таблиці Товари та Відомості про замовлення мають зв’язок
«один до багатьох». Кожен товар може зв’язуватися з кількома по-
зиціями, проте кожна позиція відповідає лише одному товару.
У таблиці Відомості про замовлення можна визначити всі това-
ри в певному замовленні. Також можна визначити всі замовлення
на окремий товар.
Після застосування таблиці Відомості про замовлення список
таблиць і полів може мати такий вигляд:

Створення зв’язку «один до одного»
Іншим типом зв’язку є зв’язок «один до одного». Наприклад,
припустімо, що потрібно зберегти певні додаткові відомості про
товар, які рідко використовують або застосовують лише до кіль-
кох товарів. Оскільки цю інформацію використовують рідко, а її
збереження в таблиці Товари вимагатиме створення порожнього
поля для всіх товарів, до яких вона не застосовується, помістіть її
до окремої таблиці. Як і в таблиці Товари, як первинний ключ ви-
користовують код товару. Зв’язок між додатковою таблицею та та-
блицею Товари називають зв’язком «один до одного». Кожному за-
пису в таблиці Товари відповідає один запис у додатковій таблиці.
У разі визначення такого типу зв’язку дві таблиці мають спільно
використовувати одне поле.
Якщо виникла необхідність створити в базі даних зв’язок «один
до одного», переконайтеся, чи можна об’єднати інформацію з двох
таблиць в одну. Якщо це з якихось причин робити не потрібно, на-
приклад, через виникнення порожніх полів, використайте наве-
дений нижче список, який містить відомості про способи подання
зв’язку в структурі.
Якщо дві таблиці мають спільну тему, зв’язок можна створити
за допомогою одного первинного ключа для двох таблиць.
Якщо дві таблиці мають різні теми з різними первинними клю-
чами, виберіть одну таблицю (будь-яку з двох) і вставте її первин-
ний ключ в іншу таблицю як зовнішній ключ.
Визначення зв’язків між таблицями допомагає забезпечи-
ти правильність таблиць і стовпців. За наявності між таблицями
зв’язку «один до одного» або «один до багатьох» ці таблиці мають
містити спільний стовпець або стовпці. Якщо між таблицями існує
зв’язок «багато до багатьох», необхідною є наявність третьої табли-
ці для зображення цього зв’язку.
VI. УДОСКОНАЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ
Самостійна робота
Інструктаж із правил техніки безпеки.
Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми
(через 15 хвилин після початку роботи).
Учитель пропонує завдання учням.
Об’єднавшись у групи, учні складають орієнтовний план про-
цесу розроблення бази даних. На кожний крок слід підготувати ко-
ротке пояснення.
Під час роботи можна користуватися ресурсами Інтернету.

Крок Опис, пояснення, послідовність дій
Визначення мети
створення бази даних
Допомагає підготуватися до виконання подаль-
ших кроків
Пошук і впорядку-
вання потрібних відо-
мостей
Збирає всі типи даних, які потрібно зберегти
в базі даних, наприклад назву товару та номер
замовлення
Розділення даних на
таблиці
Розділяє елементи даних на групи або теми, на-
приклад «Товари» або «Замовлення». Кожну
тему буде перетворено на таблицю
Визначення первин-
них ключів
Виберіть первинні ключі для кожної таблиці.
Первинним ключем є стовпець, який викорис-
товують для унікального визначення кожного
рядка в таблиці. Наприклад, «Код товару» або
«Код замовлення»
Створення зв’язків
між таблицями
Прогляньте всі таблиці та визначте, як дані од-
нієї таблиці зв’язано з даними в інших табли-
цях. Додайте поля до таблиць або створіть нові
таблиці, щоб у разі потреби уточнити зв’язки
Удосконалення
структури
Проаналізуйте структуру бази даних на наяв-
ність помилок. Створіть таблиці та додайте
кілька записів зі зразками даних. Перегляньте,
чи можна за допомогою цих таблиць отримати
потрібні результати. Якщо потрібно, внесіть до
структури зміни
Застосування правил
нормалізації
Застосуйте правила нормалізації даних, щоб
переглянути правильність структури таблиці.
Якщо потрібно, внесіть до таблиць зміни
Перетворення елемен-
тів даних на стовпці
Вирішіть, які дані потрібно зберегти в кожній
таблиці. Кожен елемент буде перетворено на
поле та відображено як стовпець у таблиці. На-
приклад, таблиця «Працівники» може містити
такі поля, як «Прізвище» та «Дата прийому на
роботу»
ження.
VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Підготовані матеріали учні зачитують, узагальнюють, система-
тизують, за необхідності — пояснюють.
Разом з учнями слід зробити висновки.
Щодо моделі:
yy Уреляційніймоделівсіоб’єктибазиданихповиннібутинаведені
тільки відношеннями.

yy Оскількитакимиоб’єктамиєсутностітаїхнізв’язки,тонеобхідно
вміти подавати їх у вигляді відношень.
Щодо проектування:
yy Рекомендовано записати мету створення бази даних на папері —
її призначення, хто і як її планує використати. Для невеликої
бази даних, наприклад для діловодства, можна визначити таку
просту мету — «База даних клієнтів містить список відомостей
про клієнтів і використовується для створення розсилок
і звітів». Якщо база даних складніша або її використовують
багато користувачів, наприклад в організації, опис мети може
складати один або кілька абзаців і має містити час і способи
використання бази даних кожним користувачем.
yy Основним завданням є створення добре організованого опису
завдання, до якого можна звернутися під час розроблення.
Наявність такого опису допоможе зосередитися на визначених
цілях під час прийняття рішень.
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.
2. Творче завдання. Спроектувати в зошиті такі бази даних на ви-
бір: «База даних для мого класу», «База даних для моєї школи».
УРОК № 40
Тема. Поняття таблиці, поля, запису. Основні етапи роботи
з базами даних у середовищі MS Access. Практична робота № 12
«Робота з об’єктами бази даних у середовищі СКБД»
Мета:
yy таблиця;
yy конструктор;
yy поле;
пояснити:
yy етапи роботи з базами даних;
формуватинавички:
yy проектувати базу даних;
yy реалізовувати спроектовану модель у вигляді об’єктів;
формувати:
yy вміння чітко й лаконічно висловлювати думки;
виховувати:
yy уважність, дисциплінованість під час роботи на ПК.

Базові поняття й терміни: таблиця, конструктор, майстер таблиць, поле, типи полів.
V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу . . . . 10–20 хв
1. Ознайомлення з інтерфейсом та структурою MS Access.
2. Об’єкти СКБД Access.
3. Створення таблиць.
4. Заповнення таблиць.
VI. Формування практичних умінь і навичок. . . . . . . . . 15–20 хв
VII. Закріплення набутих знань. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3–5 хв
VIII. Підбиття підсумків уроку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв
IX. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв
Хід уроку
Учитель. На минулому уроці ми вивчали теоретичний мате-
ріал про БД та СКБД. Сьогодні ми будемо самостійно створювати
таблиці — основний атрибут сучасної СКБД.
Бліцопитування
1. Дайте означення сутності.
2. Що означає зв’язок між сутностями?
3. Які властивості зв’язку слід визначити?
4. Як можна зобразити сутність?
5. Що таке реляційна модель даних?
6. Яка основна властивість реляційної таблиці (відношення)?
7. Назвіть основні елементи реляційної таблиці.
8. Що таке первинний ключ?
9. Як перетворити зв’язки на відношення? Від яких факторів це
залежить ?
Під час опитування потрібно охопити якомога більшу кількість
учнів, за необхідності учні корегують та доповнюють відповіді то-
варишів.

Учитель. Удома ви проектували бази даних. На сьогоднішньо-
му уроці ви дізнаєтесь, як можна реалізовувати проект у MS Access.
V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО
МАТЕРІАЛУ (РОЗПОВІДЬ З ДЕМОНСТРУВАННЯМ)
Ознайомлення з інтерфейсом та структурою MS Access
Зовнішній вигляд програми подібний до інших програм паке-
ту Microsoft Office, які ми вивчали раніше. Але щодо версій 2003,
2007, 2010 існують певні розбіжності. Розглянемо як приклад
Microsoft Access 2010.
Три основні компоненти інтерфейсу користувача програми
Access 2010:
yy стрічка — рядок із вкладками вгорі вікна програми, яка
містить групи команд;
yy подання Backstage — набір команд, який відображається на
вкладці Файл стрічки;
yy область переходів — область у лівій частині вікна програми
Access, яка дає змогу працювати з об’єктами бази даних.
Область переходів замінила вікно бази даних у програмі Access
2007.
Із цих трьох елементів складається середовище для створення
та використання баз даних.
Стрічка замінює меню та панелі інструментів, які було ви-
користано в попередніх версіях програми. Головним чином вона
складається із вкладок, які містять групи кнопок.
Стрічка — це основний інтерфейс для команд у програмі Access
2010. Одна з основних переваг стрічки полягає в тому, що на ній
в одному місці зібрано ті завдання або вхідні точки, які зазвичай
потребують відображення меню, панелей інструментів, областей
завдань та інших компонентів інтерфейсу користувача. Завдяки
цьому всі команди тепер можна знайти в одному місці.
Якщо відкрити базу даних, у верхній частині головного вікна
програми Access з’являється стрічка, на якій відображаються ко-
манди активної вкладки.
Стрічка складається з низки вкладок, на яких містяться ко-
манди. У програмі Access 2010 основні вкладки команд — це Файл,

Основне, Створити, Зовнішні дані та Знаряддя бази даних. Кожна
вкладка містить групу пов’язаних між собою команд, а також деякі
нові елементи інтерфейсу користувача, зокрема колекції. Це новий
тип елемента керування з візуальним поданням варіантів вибору.
Доступні на стрічці команди
також пов’язано з наразі актив-
ним об’єктом. Наприклад, у вікні
табличного подання даних від-
крито таблицю. Якщо на вкладці
Створити у групі Форми натисну-
ти кнопку Форма, програма Access
створить форму на основі активної
таблиці. Крім того, деякі вклад-
ки стрічки відображаються лише
в певних контекстах. Наприклад,
вкладка Конструктор відобра-
жається лише за умови, що об’єкт
відкрито в режимі конструктора.
Для роботи зі стрічкою можна
використовувати сполучення кла-
віш. У цій версії працюють усі
сполучення клавіш із попередньої
версії програми Access. Клавіші
виклику меню з попередньої вер-
сії програми Access замінено на
систему швидких клавіш. У цій
системі використовують невеликі
індикатори з однією буквою або
комбінацією букв, які відобража-
ються на стрічці, якщо натиснути
клавішу Alt. Ці індикатори відо-
бражають сполучення клавіш, що
активують розташовані під ними
елементи керування.
Стрічка має основні вкладки,
на яких згруповано пов’язані між
собою найчастіше використовува-
ні команди, контекстні вкладки,
які з’являються лише тоді, коли їх потрібно використати, і панель
швидкого доступу — невелику панель інструментів, яку можна на-
строїти так, щоб вона містила команди, які використовують най-
частіше.

На вкладках стрічки певні кнопки надають варіанти вибору,
а інші запускають команди.
Область переходів допомагає впорядкувати об’єкти бази даних.
Її також використовують, щоб відкрити або змінити макет об’єктів
бази даних.
Область переходів замінила вікно бази даних, яке було вико-
ристано в попередніх версіях програми Access (якщо в попередніх
версіях програми Access для виконання певного завдання викорис-
товували вікно бази даних, то тепер для виконання цього завдання
використовують область переходів). Наприклад, якщо потрібно до-
дати рядок до таблиці у вікні табличного наведення даних, табли-
цю слід відкрити з області переходів.
Щоб відкрити об’єкт бази даних або застосувати до нього ко-
манду, клацніть об’єкт правою кнопкою миші та виберіть потріб-
ний елемент контекстного меню. Команди в контекстному меню
можуть різнитися залежно від типу об’єкта.
Область переходів упорядковано за категоріями та групами. Ви
можете вибирати з багатьох параметрів упорядкування, а також
створювати власну налагоджену схему впорядкування області пере-
ходів. За умовчанням для нової бази даних використовують катего-
рію Тип об’єкта, яка впорядковує за групами, що відповідають різ-
ним типам об’єктів бази даних. Категорія Тип об’єкта впорядковує
об’єкти бази даних таким самим чином, що й вікно бази даних за
умовчанням у попередніх версіях.
Область переходів можна згорнути або приховати, але відкрити
об’єкти бази даних поверх області переходів не можна.
Подання Backstage — це новий компонент інтерфейсу у про-
грамі Access 2010. У ньому містяться команди, які застосовують до
всієї бази даних, як-от Стиснути та відновити, а також команди,
які в попередніх версіях було розміщено в меню Файл, наприклад
Друк.
Якщо відкрити або створити нову базу даних, імена об’єктів бази
даних відображаються в області переходів. Об’єкти бази даних — це
таблиці, форми, звіти, сторінки, макроси та модулі.
Подання Backstage розташовано на вкладці Файл стрічки. Воно
містить багато команд, які було розміщено в меню Файл попередніх
версій програми Access. У поданні Backstage також містяться інші
команди, які застосовують до всього файла бази даних. Якщо від-
крити програму Access, не відкриваючи бази даних (наприклад,
з меню Пуск), відобразиться подання Backstage.
Розглянемо використання подання Backstage на прикладі.
Створення нової локальної бази даних
1. Виконайте послідовність команд Файл → Створити.
2. У розділі Наявні шаблони виберіть пункт Нова база даних.

3. Праворуч в області Нова база даних введіть ім’я файла бази да-
них у поле Ім’я файла або використайте запропоноване ім’я.
4. Натисніть кнопку Створити.
Буде створено нову базу даних і відкрито нову таблицю у вікні
табличного подання даних:

Створення нової порожньої бази даних (аналогічно)
1. Запустіть програму Access із меню Пуск або за допомогою ярли-
ка.
2. Виконайте одну з наведених нижче дій.
Створення нової веб-бази даних
1. Виконайте послідовність команд Файл → Створити.
2. У розділі Наявні шаблони виберіть пункт Нова веб-база даних.
3. Праворуч в області Нова веб-база даних введіть ім’я файла бази
даних у поле Ім’я файла або використайте запропоноване ім’я.
4. Натисніть кнопку Створити.
Буде створено нову базу даних і відкрито нову таблицю у вікні
табличного подання даних.
Об’єкти СКБД Access
Таблиця — організація збереження даних у вигляді двовимір-
ного масиву. Вона є основним об’єктом БД. Решта — похідні від
таблиці.
Форма — допомагає створювати інтерфейс користувача, її ви-
користовують для введення, редагування або відображення даних.
Запити — об’єкти для вибору та фільтрування даних таблиці
за визначеними критеріями.
Звіт — формування документа.
Макроси — опис дій у вигляді послідовності команд та їх авто-
матичного виконання.
Модулі — програми мовою Visual Basic, які розробляє користу-
вач для реалізації нестандартних процедур.
Створення таблиць
Таблиці — це об’єкти, у яких безпосередньо зберігаються дані.
Створити таблицю можна, вибравши у вікні БД вкладку Табли-
ця і використавши Конструктор або Майстер. Але є й інші спосо-
би (див. табл.).
Спосіб Опис
Режим таблиці Виводить бланк (форму) абстрактної таблиці,
яка потім може набувати конкретної форми
та змісту
Конструктор У режимі конструктора можна безпосередньо
зазначити параметри всіх елементів структу-
ри таблиці
Імпорт таблиць Імпорт даних у таблицю з інших файлів
Для заповнення таблиці необхідно перейти в режим заповнення
таблиці, відкривши її.

Подання таблиць
Клацнувши на кнопці Вигляд, отримаємо можливість вибору.
Заповнення таблиць
Таблиці складаються з полів та записів. Полями називають
стовпці, а записами — рядки. Внести запис до таблиці означає запо-
внити даними рядок. Щоб створити таблицю, необхідно визначити
її поля, типи даних цих полів, а іноді деякі додаткові властивості
цих полів. Не всі дані займають у комп’ютері однаковий об’єм. Для
їх компактного зберігання необхідно чітко визначити їх тип.
У таблицях Access можна вказати типи даних.

VI. ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК
Практична робота № 12 «Робота з об’єктами бази даних
у середовищі СКБД»
Інструктаж із правил техніки безпеки.
Учні виконують комплекс вправ для зняття зорової втоми
(через 15 хвилин після початку роботи).
Пропонуємо учням виконати завдання згідно з наведеним пла-
ном.
1. Завантажити БД Access.
2. У діалоговому вікні Microsoft Access створити нову базу даних.
Ввести назву бази даних — «Школа – прізвище». (Прізвище
пише кожен своє.)
3. Зберегти БД (C:11А(Б...)Бази данихШкола…).
4. У режимі конструктора створити таблицю «Учень».
№
справи
Прізвище Ім’я По батькові
Дата
Домашня
адреса
Для полів: Прізвище, Ім’я, По батькові, Домашня адреса, ви-
брати тип поля — текстовий, для поля № справи — лічильник,
Дата народження — дата/час.
5. Ввести в таблицю дані про 5 учнів (для зручності — з цієї ж гру-
пи чи класу).
6. Закрити таблицю (зберігаючи всі зміни) і вийти з Access.
7. За необхідності за сигналом учителя вимкнути комп’ютер.
Учні звітують про успішність виконання практичного завдан-
ня, за необхідності демонструють створені таблиці. Колективно об-
говорюють проблеми та помилки, що виникли під час роботи.
ження.
На завершення бажано надати учням такі поради щодо грамот-
ного та раціонального створення таблиць:
yy Інформація в таблицях не повинна дублюватися.
yy Бажано, щоб кожна таблиця містила інформацію лише на одну
тему.
yy Не рекомендується вміщувати в таблицю дані, що
утворюються внаслідок обчислень.
yy Інформацію про об’єкт бажано розбивати на мінімальні
одиниці.
VII. ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ
Учні самостійно (в разі потреби — за допомогою вчителя) аналі-
зують команди вкладок.

Пам’ятка
Вкладка команд Типові дії
Основне Вибір іншого подання
Копіювання та вставлення з буфера обміну
Установлення параметрів поточного шрифту
Установлення поточного вирівнювання шрифту
Застосування формату RTF до полів типу Memo
Робота із записами (Оновити, Створити, Зберегти,
Видалити, Підсумки, Орфографія, Додатково)
Сортування й фільтрування записів
Пошук записів
Створити Створення нової порожньої таблиці
Створення нової таблиці з використанням шаблону
таблиці
Створення списку на веб-сайті SharePoint і зв’язаної
з новим списком таблиці в поточній базі даних
Створення нової порожньої таблиці в режимі кон-
структора
Створення нової форми на основі активної таблиці або
запиту
Створення нової зведеної таблиці або діаграми
Створення нового звіту на основі активної таблиці або
запиту
Створення нового запиту, макросу, модуля або моду-
ля класу
Зовнішні дані Імпорт або створення зв’язку із зовнішніми даними
Експорт даних
Збирання й оновлення даних через електронну пошту
Створення збережених імпортованих або експортова-
них елементів
Запуск диспетчера зв’язаних таблиць
Знаряддя бази
даних
Переміщення кількох або всіх частин бази даних до
нового або наявного веб-сайту SharePoint
Запуск редактора Visual Basic або макросу
Створення та перегляд зв’язків між таблицями
Відображення або приховування залежностей
об’єктів
Запуск засобу документування бази даних або аналіз
продуктивності
Переміщення даних до сервера Microsoft SQL Server
або бази даних Access (лише для таблиць)

Вкладка команд Типові дії
Керування надбудовами Access
Створення або редагування модуля Visual Basic for
Applications (VBA)
VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.
2. Скласти тести з вивчених тем.
УРОК № 41
Тема. Введення і редагування даних у таблиці.
Призначення форм. Практична робота № 13 «Створення бази
даних у середовищі СКБД»
Мета:
yy форма;
yy основні операції в СКБД;
yy методи редагування даних;
формувативміння:
yy застосовувати набуті знання на практиці;
yy редагувати дані;
навчити:
yy створювати та використовувати форми;
закріпитивміння:
yy вводити дані.
Базові поняття й терміни: форма, редагування, операції.
1. Введення та редагування.
2. Перегляд параметрів властивостей полів.

3. Введення порожніх значень.
4. Способи економії часу під час уведення даних.
VI. Застосування знань, умінь та навичок . . . . . . . . . . . 10–15 хв
VII. Закріплення вивченого матеріалу. . . . . . . . . . . . . . . . 5–10 хв
VIII. Підбиття підсумків уроку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2–3 хв
IX. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1–2 хв
Хід уроку
Інформаційна розминка
1. Які основні етапи створення бази даних?
2. Що потрібно зробити на етапі проектування?
3. Як створити таблицю в режимі Конструктора?
4. Як створити таблицю в режимі Майстра?
Самостійна робота
Пропонуємо учням заповнити таблицю, вказавши призначення
кожного з об’єктів СКБД Access.
Об’єкт Призначення
Таблиця
Запит
Форма
Звіт
Макрос
Учитель. Відразу створити ідеально правильну таблицю (тим
більше всю базу даних) неможливо. Тому рано чи пізно настає по-
треба редагувати дані. Окрім цього, більшість баз даних є динаміч-
ними — вони постійно оновлюються. Тому на сьогоднішньому уро-
ці ми вивчатимемо, як можна змінювати дані в таблицях.
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Введення та редагування
Введення та редагування даних відбувається шляхом переми-
кання між режимами Подання таблиці та Конструктор.

Незважаючи на те, що для введення даних, особливо в бази да-
них Access із кількома користувачами, найкраще використовувати
форми, дані можна безпосередньо вводити й редагувати в таблиці.
Тип даних, які користувач може вводити в таблицю, залежить
від наведених нижче аспектів.
За умовчанням поля в таблиці містять певний тип даних, на-
приклад текст або числа. Слід вводити той тип даних, якого набу-
ває відповідне поле. Інакше відображається повідомлення про по-
милку.
Якщо до поля застосовано маску введення, формат, який скла-
дається з літеральних символів (таких як дужки, крапки або дефі-
си) і спеціальних символів маски, що вказують, на яких позиціях,
у якій кількості та якого типу дані можна вводити, може виникну-
ти необхідність уводити дані в певному форматі.
За винятком вкладень і багатозначних списків, у більшість по-
лів можна вводити лише один тип даних. Якщо невідомо, чи може
поле містити вкладення, перегляньте його властивості. Якщо поле —
багатозначний список, Access відображає прапорець поруч із кож-
ним елементом списку.
Перегляд параметрів властивостей полів
В області переходів клацніть правою кнопкою миші на таблицю
та виберіть у контекстному меню пункт Конструктор.
На вкладці Конструктор у групі Відобразити або приховати
виберіть пункт Вікно властивостей, щоб переглянути властивості
кожного поля.
Настроювання властивостей поля впливають на введення даних
і параметри редагування.
Властивість
Розташуван-
ня на сітці
таблиці
Можливі
значення
Поведінка під час спроби введення
даних
Розмір
поля
Вкладка
Загальні
0–255 Обмеження кількості символів
стосується лише полів типу Текст.
У разі спроби ввести більшу кіль-
кості символів дані, введені в поле,
скорочуються в кінці
Маска
введення
Вкладка
Загальні
Поперед-
ньо виз-
начені
або нас-
троювані
набори
Маска введення вимагає від корис-
тувачів введення даних у поперед-
ньо визначеному форматі. Маска
відображається в разі вибору поля
в таблиці або елемента керування
у формі. Наприклад, можна виділи-
ти поле дати й побачити такий набір

Властивість
Розташуван-
ня на сітці
таблиці
Можливі
значення
Поведінка під час спроби введення
даних
сим-
волів і
покаж-
чиків
місця
заповне-
ння
символів: ДД МММ РРРР. Це маска
введення. Вона вимагає вводити на-
зву місяця як скорочення із трьох
букв, наприклад ЖОВ, а значення
року — як чотири цифри, напри-
клад 15 ЖОВ 2009. Примітка. Слід
пам’ятати, що маски введення
керують уведенням даних, але не
збереженням чи відображенням їх
в Access
Обов’яз-
кове поле
Вкладка
Загальні
Так/Ні Якщо цю властивість увімкнуто,
від користувача вимагається ввести
значення в полі і Access не дозволяє
зберегти нові дані, доки не запо-
внено обов’язкове поле. Якщо цю
властивість вимкнено, поле може
містити значення null, тобто зали-
шатися пустим. Примітка. Null-
значення не рівнозначне нульовому
значенню. Нуль (0) — це цифра,
а null-значення — це відсутнє, не-
визначене або невідоме значення
Дозволяти
нульову
довжину
Вкладка
Загальні
Так/Ні Якщо цю властивість увімкнено,
можна вводити рядки з нульовою
довжиною — рядки без символів.
Для створення рядка з нульовою до-
вжиною введіть у полі пару подвій-
них лапок ()
Індексо-
вано
Вкладка
Загальні
Так
(повто-
рення
дозволе-
ні), Так
(повто-
рення не
дозволе-
ні), Ні
Ви можете також створити індекс із
кількох полів. У цьому разі можна
повторювати значення в одному
полі, але не в обох полях
Щоб увести дані в таблицю, в області переходів двічі клацніть
потрібну таблицю.
За умовчанням таблиця відкриється у вікні табличного подан-
ня даних.

11 информ костриба_лещук_2_пособ_2011_укр

11 информ костриба_лещук_2_пособ_2011_укр

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (6)

Viewers also liked

Viewers also liked (18)

Similar to 11 информ костриба_лещук_2_пособ_2011_укр

Similar to 11 информ костриба_лещук_2_пособ_2011_укр (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (13)

11 информ костриба_лещук_2_пособ_2011_укр