3. Зміст
Вступ ......................................................................................................... 4
Відайко Г. В.
інтерактивні технології навчання
при викладанні історії у 5 класі ............................................................... 6
Урок 1. Історія — як навчальний предмет і наука .................................... 9
Тема 1. Знайомство з історією
Урок 2. Відлік часу в історії. Знайомство з історичною картою .................. 11
Урок 3. Історичні джерела. Археологія про життя найдавніших людей ...... 13
Урок 4. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці.
Скіфські племена. Античні міста — держави Причорномор’я......... 15
Урок 5. Імена та назви. Легенди про походження географічних назв
(на матеріалі історії рідного краю). Історики про походження
українського народу ................................................................ 17
Урок 6. Узагальнення знань за темою «Знайомство з історією» ................. 19
Урок 7. Тематичне оцінювання з теми «Знайомство з історією»
Перший варіант ...................................................................... 21
Другий варіант ....................................................................... 22
Тема 2. Княжа Русь–Україна
Урок 8. Київська Русь. Перші князі ...................................................... 23
Урок 9. Розквіт Київської держави за часів
Володимира Великого та Ярослава Мудрого ................................ 25
Урок 10. Боротьба київської русі з кочовиками.
Володимир Мономах «Повчання дітям» ..................................... 27
Урок 11. Київська Русь і монголо-татарська навала .................................. 29
Урок 12. Галицько-Волинська держава. Данило Романович........................ 33
Урок 13. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
Люблінська унія та її наслідки .................................................. 35
Урок 14. Василь-Костянтин Острозький. Острозька академія ..................... 37
Урок 15. Тематичне оцінювання з теми «Княжа Русь–Україна»
Перший варіант ...................................................................... 39
Другий варіант ....................................................................... 40
Тема 3. Козацька Україна
Урок 16. Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі................ 41
Урок 17. Доба героїчних походів.
Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний..................................... 43
Урок 18. Національно-визвольна війна українського народу
середини XVII ст. Б. Хмельницький.......................................... 45
Урок 19. Українська козацька держава
другої половини ХVII ст. Іван Мазепа......................................... 47
Урок 20. Боротьба козацької старшини за відновлення
державних прав України. Зруйнування Січі................................ 49
3
4. 4
Урок 21. Українська культура XVIII ст. Києво-Могилянська академія.
Григорій Сковорода ................................................................. 53
Урок 22. Наш край у ХVII–XVIII ст. ....................................................... 55
Урок 23. Тематичне оцінювання з теми «Козацька Україна» ...................... 56
Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст.
Урок 24. Українські землі під владою російської та австрійської імперій.
Освіта. «Руська Трійця»........................................................... 57
Урок 25. В. Антонович, І. Франко, Леся Українка
в національно-культурному житті другої половини
ХІХ — на початку ХХ ст. Меценатство ....................................... 59
Урок 26. Україна у Першій світовій війні. Центральна Рада.
М. Грушевський...................................................................... 61
Урок 27. Встановлення більшовицької влади в Україні.
Україна в СРСР у 20–30-х роках ХХ ст. ...................................... 63
Урок 28. Велика Вітчизняна війна (1941–1945).
Життя населення в роки окупації .............................................. 65
Урок 29. Партизанський рух у роки Великої Вітчизняної війни.
Визволення України ............................................................... 67
Урок 30. Україна у 50–80-х роках ХХ ст. Здобутки й втрати ...................... 69
Урок 31. Наш край у ХІХ–ХХ ст. ........................................................... 71
Урок 32. Урок узагальнення знань за темою «Україна в ХІХ–ХХ ст.».......... 73
Урок 33. Розпад СРСР. Незалежність України.
Сучасна Україна в Європі та світі............................................... 75
Урок 34. Тематичне оцінювання з теми «Україна в ХІХ–ХХ ст.»
Перший варіант ...................................................................... 77
Другий варіант ....................................................................... 78
Урок 35. Підсумкове узагальнення ......................................................... 79
5. 5
Вступ
Даний посібник складений відповідно до чинної навчальної програ
ми для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України
(вступ до історії)» і сучасних вимог до викладання історії. У ньому вра
ховані особистісно-орієнтовані педагогічні технології навчання. Сучас
на історична освіта вимагає від вчителя творчого підходу до планування
уроку, добору завдань та запитань для контролю рівня навчальних до
сягнень учнів.
Основна мета даного посібника — допомогти вчителю у розробці по
урочних конспектів уроків шкільного курсу. Водночас, за рішенням
вченої ради Чернігівського обласного інституту післядипломної педаго
гічної освіти, ці розробки уроків можуть бути безпосередньо використані
у практиці роботи вчителя. У кожній поурочній розробці використову
ються елементи інтерактивних технологій, різноманітні методичні при
йоми, що сприяють розумінню учнями закономірностей історичного
процесу, засвоєнню понять і термінів, оволодінню уміннями й навич
ками роботи з підручниками, історичними документами, таблицями
тощо.
Привнесення елементів інтерактивних технологій робить уроки ці
кавими, насиченими. Це дозволяє залучати учнів всього класу до робо
ти. Адже тільки активний пізнавальний процес може забезпечити ус
пішне навчання.
Деякі поурочні плани подані в розгорнутому вигляді, щоб проде
монструвати в деталях, яким бачать урок автори посібника. Більшість
поданих розробок, зрозуміло, можуть коригуватись вчителем. Учитель
може привносити в кожен урок елемент творчості, доповнюючи вже за
пропонований. При застосуванні представлених розробок на практиці
у вчителя з’являються широкі можливості для творчої діяльності під
час проведення уроків.
6. 6
інтерактивні технології навчання
при викладанні історії у 5 класі*
«Як тільки народиться син, батько з того самого ж моменту пок-
ладає на нього великі надії. І несправедливо скаржитися, що приро-
да не дала більшості хисту до навчання. Навпаки, ми знайдемо чи-
мало дітей, схильних до навчання. Це закладено в природі людини:
як від природи дано птахам літати, коням бігати, диким звірам
бути хижими, так і нам в особливий спадок дісталися розум і до-
питливість».
За Квінтіліаном
Знайомство учнів з історією розпочинається в 5 класі. Програмою
передбачено своєрідний екскурс в основні історичні етапи історії Украї
ни. Тож, вперше зустрівшись зі своїми учнями, вчитель, як і батько,
покладає на них великі надії.
Курс історії України в 5 класі є пропедевтичним, ознайомлюваль
ним. Досвід роботи показав, що на даному етапі необхідно:
• вивчити інтелектуальні здібності учнів, що в подальшому процесі
навчання в наступних класах дозволить обирати оптимальні інтер
активні технології, навчити учнів вільно орієнтуватися й користува
тися підручником, уміти відділяти історичний текст від літератур
ного, розпізнавати історичні події в літературному тексті, що стає
для п’ятикласників першим додатковим джерелом історичних
знань;
• формувати в учнів вміння правильно висловлювати свою думку, пе
реказувати та усвідомлювати історичний текст;
• навчити учнів структурувати текст, переказувати його смисловими
частинами, вчити знаходити в ньому головну думку;
• навчити учнів читати історичну карту;
• акцентувати увагу учнів на необхідності чітко фіксувати у пам’яті
основні історичні імена, виробляти елементарні навички ведення ро
бочого зошиту.
Особливість психологічного розвитку учнів 10–11 років не дає мож
ливості постійно застосовувати інтерактивні методики. Однією з голов
них вимог, якою повинен керуватися вчитель, є те, що урок повинен бу
ти цікавим, давати знання. Вміло підібрані дидактичні прийоми і методи
повинні розвивати творчу уяву, формувати патріотичні почуття, есте
тичні смаки і, взагалі, зацікавити учнів історією як наукою.
Велике значення має методичне забезпечення уроку, особливо під
ручник. На мою думку, кращим і єдиним, що відповідає вимогам, є під
ручник В. Власова, О. Данилевської «Вступ до історії України». Поєд
нання історичного і літературного тексту дає простір для учнівської
і вчительської фантазії, сприяє формуванню емоційного настрою на
сприйняття матеріалу. Багатий ілюстративний матеріал дає можливість
«побачити» історію і краще запам’ятати події дітям з розвиненою зоро
вою пам’яттю. Винесені на поля й виділені історичні поняття формують
уміння складати власний історичний глосарій.
Уроки історії в 5 класі повинні бути особливими.
І коментоване читання у навчальному процесі є основним, проте не
єдиним методом викладання. Велике значення для середнього шкільно
го віку має гра, що відповідає віковим особливостям учнів. Ще одне важ
* Подається за: Вступ до історії України. 5 клас. Дидактичні матеріали. — Х.: Вид. гру
па «Основа», 2006. — 144 с.
7. 7
ливе правило: у грі повинні бути задіяні якнайбільша кількість учнів
класу чи весь клас. Психологічні дослідження показали, що підлітки
10–11 років не можуть довго залишатися «глядачами», вони повинні
брати активну участь у дійстві.
Так, вивчаючи тему «Допоміжні історичні науки», можна органі
зувати подорож з музою історії Кліо, пов’язану з «детективною» істо
рією — пошуком пам’яток минулого. Завдання вчителя — дібрати
цікаві факти, щоб зацікавити дітей пошуковою роботою. Можливий
такий варіант проведення уроку.
Допоміжні історичні науки (фрагмент уроку)
У ч и т е л ь. Сьогодні мова піде про нещадний час і про розумну музу
Кліо — покровительку історії, яка зуміла багато зберегти і донести до
наших днів. Історія — це не обов’язково те, що пішло від нас. Покажіть
мені історію! (Учні демонструють свої роботи, які вони виконали вдо-
ма, — малюнки, речі, фото.) Історія — це також теперішнє, яке вийшло
з минулого, яке завжди з нами і навкруги нас.
Що ж, вирушаємо до лабіринту минулого у супроводі Таємниці. Це
майже детективна історія. Розслідування веде слідчий, вивчаючи сліди,
залишені на місці злочину. Історичне розслідування веде Історик, теж
орієнтуючись по залишених слідах. Одній мені не впоратися з таємни
цями минулого. Допоможе у цьому покровителька історії. (Виходить
Кліо — дівчина у відповідному костюмі.)
К л і о. У моїй гвардії багато дивних професій: є тут Лінгвіст, Палео
граф, Сфрагіст, Нумізмат, Метролог, Геральдик, Археолог. (Виходять
учні, одягнені у чорні плащі і бонети.)
У ч и т е л ь. Що ж, назад у минуле?
К л і о. Хто це? Чи то привид, чи то учасник якогось фантастичного
балу? (Виходить учениця в темному плащі, капелюсі, окулярах.)
Т а є м н и ц я. Я — Таємниця! Я супроводжуватиму вас у лабіринтах
Минулого, яким володіє історія. Чи може бути Історія без Таємниць?
Учні пригадують історичні таємниці.
У ч и т е л ь. Якщо ви хочете розуміти минуле, ви повинні навчитися
ставити питання. Якщо є питання, є бажання відповісти на нього. Гвар
дія музи Кліо підготувала свої таємниці. Будемо їх розгадувати?
Л і н г в і с т. Я представляю Лінгвістику — науку про мови. Історик
часто звертається до мене по допомогу, тому що історія кожного народу
пов’язана з мовою. Спробуйте зрозуміти фразу «Іде хорошилище по
гультищу із ристатища» (Іде гарно одягнений чоловік по бульвару із те-
атру). У мене є ще таємниці, пов’язані з міфологією.
Група учнів разом із Лінгвістом виконують завдання на С. 12–13 ро
бочого зошита з історії України В. Власова та О. Данилевської.
Клас поділено за кількістю допоміжних історичних наук, «спеціаліс
ти» працюють разом з групами. Завдання підібрані з тексту підручника
(В. Власов, О. Данилевська. Вступ до історії України. 5 клас).
Ідея полягала в тому, що поєднання театралізованого дійства та ін
терактивної вправи, роботи в групах привчає учнів 5 класу до самостій
ного засвоєння матеріалу, наведеного в підручнику, через методологічні
прийоми, що відповідають віковим особливостям дітей. Ролі акторів ви
конують учні старших класів чи обдаровані п’ятикласники, що дає змо
гу диференціювати завдання за навчальними здібностями учнів. Інтер
активні вправи, що застосовуються в 5 класі, повинні бути зрозумілими,
цікавими, сучасними, звичними для учнів і ні в якому разі не містити
елементів примусу. Коментоване читання як діяльність «приємна не са
ма по собі», а заради здійснення певної задумки. Навпаки, у грі діяль
ність «приємна сама по собі...» (Е. Кант).
Вивчаючи тему «Ліквідація української козацької держави», можна
застосувати таку форму роботи — «Складіть пазли». Це одна з улюб
лених ігор сучасних дітей. А ілюстраціями слугують портрети гетьмана
8. 8
К. Розумовського, наказного гетьмана Павла Полуботка, кошового ота
мана Петра Калнишевського, картина В. Коваля «Остання рада на Січі»,
вміщені в підручнику.
Другим етапом роботи є інформація про складення ілюстрації, знай
дена в підручнику.
За допомогою вміло підібраних дидактичних прийомів знайомство
з історією для п’ятикласників стає цікавим захопленням.
І ще один аспект, який повинні враховувати вчителі, обираючи фор
ми і методи проведення уроків у п’ятому класі.
Уявіть: кожні 45 хвилин уроку протягом 5–6 уроків на день дитину
привчають сидіти струнко на одному місці, але 10–11-літнім учням це
ще важко, тому бажано якомога частіше змінювати звичне місце за
партою.
Так, вивчаючи тему «Запорозька Січ», ми з учнями переміщаємося
на покриту ковровими доріжками підлогу. Як колись козаки біля вогни
ща в степу оповідали про свої подвиги, так і бувалий козак (вчитель) роз
повідає молодим джурам (учням) про славетну Січ. Головне в такому
прийомі — розповідь вчителя. Вона повинна бути емоційною, містити
цікаві факти. Учні, що гарно декламують вірші, можуть прочитати
уривки з українських історичних пісень. Потім, розбиваючись на окре
мі групи, малюють елементи Січі за поданим уривком тексту підручни
ка. Наприкінці уроку окремі фрагменти складаються в єдину картину.
Урізноманітнюючи дидактичні прийоми, що відповідають віку шко
ляра, вчитель досягає такого ефекту, що, «отточив на оселке собственно
го творчества свои способности, человек продолжает чтение, но теперь
проникает в дух читаемого с большей уверенностью и с более тонким
чувством правильнее его понимает и судит о нем глубже» (І. Фіхте).
Відайко Г. В.
9. 9
Вступ
Урок 1
Тема. Історія — як навчальний предмет і наука
Мета: розкрити суть поняття «історія» як окремої науки, про минуле;
ознайомити учнів з постатями відомих істориків; розвивати вміння на ос-
нові тексту стисло розповідати про історичну постать; знаходити слова-
історизми та витлумачувати їх на основі тексту; користуватися підручни
ком (орієнтуватися в його структурі, користуватися методичним апаратом
тощо); застосовувати поняття «історія»; сприяти формуванню глибокої
зацікавленості учнів у вивченні минулого українського народу.
Тип уроку: повідомлення нових знань.
Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.:
Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; карта
«Політико-адміністративний устрій України», роздавальний матеріал,
портрет М. Грушевського.
Поняття: «історія».
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Історія — самостійна наука. Наука про минуле люд
ства. Слово «історія» з грецької означає «дослідження», «повідом
лення», «оповідь про події». Історію називають вчителькою життя.
(Учитель пропонує учням висловити свої думки про те, як вони ро-
зуміють цей вислів.) Історія не тільки цікава, але й одна з найсклад
ніших наук. Вивчати цю науку нам допоможе підручник. (Учитель
пропонує ознайомитись з підручником, його умовними позначками,
структурою.)
Слово «історія» може вживатися в різних значеннях. З’ясуємо,
в якому значенні вжито слово «історія» у таких реченнях:
а) історія про капітана Гранта багата на пригоди;
б) терниста історія нашого народу;
в) «Знаєш, друже, зі мною сталась дивовижна історія»;
г) історія досліджує, яким було життя людей у минулому.
У ч и т е л ь. Історія відповідає на запитання: Де? Коли? Як жи
ли? Що робили люди?
Працюємо з текстом підручника
Прочитайте текст у підручнику В. Власова, О. Данилевської
(§ 1–2 на С. 9 (1, 2 абзац) або текст у підручнику В. Мисана (§ 1 на
С. 12, частина 2) і виконайте такі завдання:
1. Передайте сутність прочитаного трьома нескладними реченнями.
2. Знайдіть нові для себе слова (історія, літопис).
Працюємо з поняттями
Запишіть визначення понять у зошити.
Історія — наука про минуле людства.
Літопис — записи найважливіших подій за роками.
10. 10
У ч и т е л ь. Давньоруський літописець, чернець Києво-Печер
ського монастиря Нестор уклав «Повість минулих літ» — один із
найдавніших літописів. У своїй праці він розповів про давню історію
нашої Батьківщини, описав події з 860 до 1111 року.
Складаємо історичний портрет
Знайомство з біографією М. Грушевського (коментоване читання
С. 10 підручника В. Власова, О. Данилевської).
У ч и т е л ь. Михайло Грушевський — видатний український
учений-історик, державний діяч. Він був автором понад 2 тисяч пра
ць, серед яких десятитомна «Історія України–Русі» (показати пор-
трет М. Грушевського).
Він народився в учительській сім’ї, де йому прищепили жагу до
знань та смак до слова. Та головне, чого навчили майбутнього вчено
го його батьки, — любов до рідної землі. Власне, тому, зростаючи да
леко від України, він цікавився всім українським (показати на кар-
ті кордони України).
Навчався М. Грушевський у Київському університеті (показати
на карті м. Київ), де вже на третьому курсі навчання були відзначені
його здібності. За своє дослідження він отримав золоту медаль. Знав
шість мов, читав твори зарубіжних учених. Після закінчення уні
верситету М. Грушевський, молодий професор історії, став виклада
чем Львівського університету. Він пише наукові праці, сприяє дру
кові сотень українських книг, створює науковий студентський
гурток, очолює Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка.
ІV. Осмислення нових знань
1. Дайте визначення поняття «історія».
2. На які питання дає відповідь історія?
3. Яких давніх істориків ви знаєте?
V. Систематизація й узагальнення знань
Гра «Оплески»
Учитель називає поняття, терміни, прізвища. Якщо поняття або
термін використовувались на уроці, учні підтверджують це оплеска
ми, якщо ні — мовчанням: історія-наука, історія капітана Гранта,
літопис, математика, М. Грушевський, зірка, народ, літописець,
оповідь про події, квітка, Нестор Літописець, визначні постаті.
VІ. Домашнє завдання
Читати й переповідати текст підручника (Власов В., Данилев
ська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005.— § 1–2, С. 9–
13; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005.— § 1,
С. 11–13).
11. 11
Тема 1. Знайомство з історією
Урок 2
Тема. Відлік часу в історії.
Знайомство з історичною картою
Мета: формувати початкові знання про історичний час, історичний про-
стір та одиниці його вимірювання; знайомити учнів у загальному вигляді
з поняттями хронологія, дата, лінія часу, легенда карти; розвивати хро-
нологічні просторові вміння; формувати історичну свідомість, прищеп-
лювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізна-
тися про нього.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.:
Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; роз-
давальний матеріал, атлас «Історія України. 5 клас».
Поняття: «хронологія», «дата», «лінія часу», «легенда карти».
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів
Назвіть, на які питання дає відповідь історія.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Щоб зрозуміти, як давно і де саме сталася та чи інша
подія, ми повинні навчитися працювати з історичною картою та
стрічкою часу.
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Працюємо з поняттями
У ч и т е л ь. Досліджуючи минувшину, завжди відповідаєш на
запитання: коли сталася та чи інша подія? Дізнатися про це дозво
ляє хронологія — наука про час. (Записати визначення поняття
в зошити.)
Які одиниці виміру часу ви знаєте? (Доба, тиждень, місяць, рік)
У ч и т е л ь. Оскільки хронологія — наука про час, то основою
цієї науки є конкретні дати. Дата — це точний час певної події. (За-
писати визначення поняття в зошити.) Назвіть по одній даті зі
свого життя.
Лічба років від певної події — літочислення або ера. (Записати
визначення поняття в зошити.) Великі проміжки часу лічать
століттями — 100 років, тисячоліттями — 1000 років.
Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа.
Отже, зараз 2008 рік від Різдва Христового, 2008 рік нашої ери.
Працюємо зі стрічкою часу
0
Показуємо 0 від початку нашої ери.
12. 12
Наголошуємо на тому, що 100, 200 — останні роки століття, 101,
201 — перші роки наступного століття.
Роздаємо картки з датами кожному з учнів (100 р. до н. е., 359,
782, 814). Учні мають визначити століття, до якого належать запро
поновані дати.
Учитель записує на дошці слова «тисячоліття», «ера», «століт
тя», «десятиліття». Учні мають розташувати у зростаючому поряд
ку відрізки часу: тисячоліття, ера, десятиліття, століття.
Розвиваємо просторові вміння
Починаючипрацюватизісторичноюкартою,необхіднопам’ятати
такі правила:
1. За кольорами відрізняють одну територію від іншої.
2. Штриховкою позначають події та явища, що пов’язані з певною
територією. Приміром, перехід району від однієї держави до ін
шої.
3. Місця битв позначають перехрещеною зброєю.
4. Стрілками позначають пересування військ і народів.
5. Кордони держав, інші межі позначають кольоровими лініями.
6. Міста позначають кружечками, квадратиками або малюнками.
Завдання
1. Знайдіть кордони держав.
2. Що означає колір на історичній карті?
3. Як позначаються міста, столиці, річки, рух військ?
ІV. Підбиття підсумків уроку
Запитання та завдання
1. Що таке хронологія?
2. Зобразіть стрічку часу. Позначте умовний початок нашої ери
цифрою нуль.
3. Розташуйте у зростаючому порядку дати народження своїх рід
них та власний день народження. Прокоментуйте зроблене.
V. Домашнє завдання
Читати, переповідати текст підручника, підготувати одне запи
тання до теми (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Украї
ни. — К.: Ґенеза, 2005. — § 1–2, С. 11–13; Мисан В. Вступ до історії
України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 1, С. 14; § 6, С. 33–34).
13. 13
Урок 3
Тема. Історичні джерела.
Археологія про життя найдавніших людей
Мета: ознайомити учнів із різними видами історичних джерел — писем-
ними, усними, речовими, наголосити на їх значущості під час вивчення
курсу; подати початкові відомості про допоміжну для історії науку — ар-
хеологію, дати визначення понять «археологія», «історичні джерела»,
визначити, хто такі трипільці, коли вони жили; розвивати вміння свідомо
читати адаптований історичний текст, переповідати його основний зміст,
відрізняти художній та науково-популярний історичні тексти; на елемен-
тарному рівні отримувати певну інформацію, що міститься в історичних
джерелах; робити найпростіші висновки, узагальнення; виховувати інте-
рес до історії.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.:
Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; роз-
давальний матеріал, атлас «Історія України. 5 клас».
Поняття: «історичні джерела», «археологія», «музей», «архів».
Хід уроку
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація знань учнів
Розвиток хронологічних вмінь
На дошці висить паперове дерево, на ньому кріпляться у вигляді
листя папірці, що клеяться. На них маркером написані різноманітні
дати.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Гра «Листопад»
Учні по черзі підходять до дошки, знімають по одному папірцю
і прикріплюють його на стрічку часу, визначаючи століття. (Вико-
нання цієї гри може здійснюватись за інших умов.)
Робота в парах
Учні ставлять одне одному запитання з попередньої теми.
У ч и т е л ь. Звідки історики отримують інформацію про події,
які відбувались сотні, тисячі років тому? Хто приносить їм звістку
з давнини?
(Вислуховуємо 2–3 відповіді учнів)
ІV. Вивчення нового матеріалу
Працюємо з текстом підручника
Учні мають прочитати уривок тексту про історичні джерела
й відповісти на запитання (Власов В., Данилевська О. Вступ до іс
торії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 10–11; Мисан В. Вступ до
історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 15–16).
1. Звідки історики дізнаються про історичне минуле?
2. Про які групи історичних джерел ви дізналися?
14. 14
Працюємо з поняттями
Складання таблиці «Історичні джерела» в зошитах та на дошці
одним учнем.
Речові Писемні Усні
Учитель піднімає картки, на яких написані приклади історич
них джерел. Учні відносять їх до певної групи.
Наприклад, перекази, малюнки, легенди, зброя, уламки глечи
ка, берестяні грамоти, написи на каменях, листи, монети і т. ін.
Картки кріпляться у стовпчик під назвою тієї групи історичних
джерел, до якої належать.
У ч и т е л ь. Пошуком різних історичних джерел займається ар
хеолог.
Археологія — наука, що вивчає минуле за історичними джерелами.
(Учні записують визначення понять в зошити.)
Працюємо з текстом підручника
1. Учні мають прочитати текст у підручнику про роботу археологів
(Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґене
за, 2005, С. 17–18; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґе
неза, 2005, С. 16).
2. На основі тексту рубрики «Жива історія» (Власов В., Данилев
ська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, С. 14; Ми
сан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, С. 19) роз
повісти про життя давніх людей і дати відповідь на запитання.
• Як ви вважаєте, де зберігаються речові джерела? (Очікувана від-
повідь: в музеї)
3. Розглянути ілюстрації про музеї (Власов В., Данилевська О.
Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 18–19; Мисан
В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 17).
4. Учні мають прочитати адаптований історичний текст «Лист із
Чернігова» (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Украї
ни. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 20–21), віднайти художню та істо
ричну частину й відповісти на запитання.
• Укажіть художню та історичну частину тексту.
• Про кого ви дізналися в історичній частині?
• Хто такі трипільці і коли вони жили на українських землях?
• На основі оповідання та ілюстрацій розкажіть, якими були три
пільські поселення.
V. Перевірка засвоєння знань
Гра «Ланцюг»
Кожен учень по черзі згадує одне поняття, термін, речення, що
стосуються теми уроку. Виграє той ряд, що правильно створить
ланцюг.
VІ. Домашнє завдання
1. Читати, переповідати текст підручника ( Власов В., Данилевська
О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, С. 10–11, 17–19;
Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, § 2. —
С.15–17, 19–20).
2. Скласти 1–2 запитання до теми.
15. 15
Урок 4
Тема. Нумізматика, сфрагістика та геральдика
в історичній науці. Скіфські племена.
Античні міста — держави Причорномор’я
Мета: ознайомити учнів з допоміжними для історії науками — нумізма-
тикою, сфрагістикою та геральдикою, пояснювати походження тризуба;
засобами художнього твору розкрити специфіку життя скіфських пле-
мен, своєрідність їх побуту; формувати уявлення про розмаїття історич-
них джерел та про науки, пов’язані з історією; формувати вміння на ос-
нові тексту стисло розповідати про історичну подію, свідомо читати
адаптований історичний текст; розвивати історичну свідомість; розуміти
поняття «міста-держави», визначати особливості міст-держав Північного
Причорномор’я.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: В. Власов, О. Данилевська Вступ до історії України. — К.:
Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; ілюст
рації, дидактичний, роздавальний матеріал, атлас «Історія України.
5 клас».
Поняття: «нумізматика», «сфрагістика», «геральдика», «тризуб», «пекто-
раль», «скіфи», «кочівники».
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Робота біля дошки з деревом дат: взяти з дерева папірець з да
тою, визначити століття й прикріпити на лінії часу.
2. Робота біля дошки: відтворити схему «Історичні джерела».
3. Хто такі трипільці і чим вони займались?
4. Робота в парах: поставити одне одному 1–2 питання до поперед
ньої теми.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми та мети уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Сьогодні, діти, ми познайомимося з новими допо
міжними для історії науками: нумізматикою, сфрагістикою, гераль
дикою.
Працюємо з поняттями
1. Поділити клас на групи по 4 чоловіки (по дві сусідні парти). Кож
на група отримує тему дослідження — нумізматику, сфрагісти
ку, геральдику. У кожній групі учні розподіляють між собою
ролі:
• відповідач;
• організатор;
• доповнювач;
• той, хто стежить за часом.
Визначити правила роботи в групах: поважати одне одного, уваж
но слухати, роботу починати й закінчувати за командою вчителя.
16. 16
Прочитати в підручниках інформацію про певні науки, скласти
стислу розповідь у 5–6 речень.
• 1-а група «Нумізматика»: Власов В., Данилевська О. Вступ до
історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 22–23; Мисан В. Вступ
до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 26–27.
• 2-а група «Геральдика»: Власов В., Данилевська О. Вступ до іс
торії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 23–24; Мисан В. Вступ до
історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 29–30.
• 3-я група «Сфрагістика»: Власов В., Данилевська О. Вступ до іс
торії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 29; Мисан В. Вступ до
історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — С. 31–32.
Кожна група по черзі представляє свою роботу.
Учні самостійно оцінюють виступи одне одного, визначають, яка
група була кращою. Учитель повинен звернути увагу учнів на те, що
їх оцінювання повинно бути об’єктивним, починатися зі слів: «На
мою думку,...; мені здається...»
Визначення понять «нумізматика», «геральдика», «сфрагісти
ка» записати в зошити.
Нумізматика — наука, що займається дослідженням монет.
Геральдика — наука, що вивчає герби.
Сфрагістика — наука, що вивчає печатки.
Учні записують визначення поняття в зошит.
2. На дошці у таблиці написані назви наук.
Нумізматика Геральдика Сфрагістика
До цих наук потрібно підібрати таблички з допоміжними слова
ми: герб, сургуч, печатка, монета, тризуб, карбування, монетарня,
штамп, гроші.
Формуємо просторові уміння
У ч и т е л ь. Одним з давніх народів, що мешкав на території Ук
раїни і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони
прийшли на наші землі понад дві з половиною тисяч років тому й осе
лилися у Північному Причорномор’ї.
Скіфи були кочівниками. Кочівники — племена, які постійно пе
реходили з місця на місце в пошуках нових пасовиськ для своєї ху
доби.
Завдання
1. За допомогою карти атласа визначте межі розселення скіфських
племен.
2. За допомогою карти атласа знайти грецькі назви, що збереглися
до нашого часу.
V. Домашнє завдання
1. Читати й переповідати текст підручника (Власов В., Данилевсь
ка О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 4, С. 22–
25, 28–29; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза,
2005. — § 4, С. 26–27; § 5 С. 29–30, 31–32).
2. Вивчити визначення нових понять.
17. 17
Урок 5
Тема. Імена та назви. Легенди про походження
географічних назв (на матеріалі історії рідного краю).
Історики про походження українського народу
Мета: показати роль імен та назв в історії, опрацювати легенди про по-
ходженнягеографічнихназв,визначитипоняття«топоніміка»,«слов’яни»,
«сіверяни»; визначити джерела походження українського народу, назви
«Україна», розвивати просторові вміння, відрізняти художній та науково-
популярний історичний текст, складати простий план, робити елемен-
тарні узагальнення, виховувати повагу до історії рідного краю.
Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.:
Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; роз-
давальний матеріал, атласи «Історія України. 5 клас».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.
Поняття: «топоніміка», «етноніміка», «слов’яни», «племена».
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів
Робота біля дошки
Скласти таблицю «Нумізматика. Геральдика. Сфрагістика» з до
поміжними словами: сургуч, монета, тризуб, монетарня, схема-
тичні зображення, печатка, герб.
Нумізматика Геральдика Сфрагістика
Робота в парах
Учні перевіряють одне в одного знання понять минулого уроку.
Скласти розповідь за опорними словами: скіфи, Північне
Причорномор’я, кочівники, войовничий народ, житла на колесах, во-
лодарі степу, могили-кургани, Борис Мозолевський.
Орієнтовна відповідь
У ч и т е л ь. Скіфи мешкали в Північному Причорномор’ї. Вони
були кочівниками: шукаючи нових пасовиськ для своєї худоби, вони
постійно переходили з місця на місце. Це був мудрий, волелюбний,
але водночас войовничий народ. Свої житла вони будували на коле
сах, оскільки постійно переїжджали. Витривалі й сміливі, вони
кілька століть володарювали в степу. Упродовж століть сусідні наро
ди визнавали їх непереможними. Коли ж від ворожого меча гинув
воїн-скіф, за ним тужила вся Скіфія. Над небіжчиком, розкішно
спорядженим у потойбічний світ, насипали високу могилу.
Борис Мозолевський — археолог, який відкрив людству найди
вовижнішу скіфську пам’ятку, нагрудну прикрасу — золоту пекто
раль. Цей витвір давніх майстрів розповів нам про життя скіфів, до
поміг уявити, як вони сприймали світ.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми і цілей уроку.
18. 18
ІV. Вивчення нового матеріалу
Працюємо з поняттями
У ч и т е л ь. Досліджуючи минулі часи, історики раз у раз на
трапляють на всілякі назви. Одні з них стосуються міст, містечок,
сіл, річок, озер тощо, є географічними назвами — топонімами. На
зви народів — етноніми.
Учитель наводить приклади.
На закріплення учні виконують завдання.
Розділити наведені слова відповідно до понять по стовпчиках.
Топоніми Етноніми
Чернігів, українці, Десна, Галичина, поляни, білоруси, Дніпро.
Формуємо просторові уміння
У ч и т е л ь. Наші предки — найдавніші слов’яни. Вони ділились
на 3 гілки. Свою землю та себе самих вони називали Русь та русичі.
Разом з учнями заповнюємо схему.
Слов’яни
Західні Південні Східні
Працюємо з історичною картою
Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґене
за, 2005. — С. 31; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза,
2005. — С. 35.
1. Визначити, які племінні об’єднання мешкали на території Ук
раїни. (Поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, тиверці,
сіверяни)
2. Для назви різних частин нашої країни з давніх часів використо
вують такі назви, як Волинь, Полісся, Поділля, Галичина, Ліво
бережжя, Чернігово-Сіверщина та ін.
3. Знайдіть на карті міста, які розташовані в межах кожної з істо
рико-етнографічних земель.
4. Якими історико-етнографічними землями протікають найбіль
ші річки України?
5. Які племена проживали на території Чернігово-Сіверщини,
Київщини?
6. Звідки ж походить назва міста Київ?
Працюємо з текстом підручника
За текстом підручника В. Власова, О. Данилевської «Вступ до іс
торії України» (К.: Ґенеза, 2005. — С. 34–35) дати відповідь на запи
тання й виконати завдання на С. 34 після тексту.
V. Узагальнення нових знань
Поставте у правильному порядку букви та отримайте імена зас
новників Києва.
КЩЕ, ВИХОР, ИЙК, ІЛБИДЬ.
VІ. Домашнє завдання
Прочитати текст підручника, переповісти, дати відповіді на за
питання (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.:
Ґенеза, 2005. — § 5, С. 29–32; запитання на С. 36.; Мисан В. Вступ до
історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 6, С. 34–37; запитання 3–6
на С. 38).
19. 19
Урок 6
Тема. Узагальнення знань за темою
«Знайомство з історією»
Мета: систематизувати та узагальнити знання з теми «Знайомство з іс-
торією», згадати основні поняття та визначення, закріпити вміння працю-
вати зі стрічкою часу, картою, продовжувати формування хронологічних
і просторових умінь, вдосконалювати навички роботи в групах.
Тип уроку: урок систематизації та узагальнення знань.
Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.:
Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; істо-
ричні атласи «Історія України. 5 клас»; роздавальний дидактичний ма-
теріал.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація діяльності учнів
У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці ми з вами спробуємо узагальнити
ті знання з теми, які отримали на попередніх уроках, визначимо, що
засвоїли добре, а над чим потрібно ще попрацювати.
ІІІ. Основна частина уроку
Вправа «Вгадай героя»
Учитель зачитує невеликі характеристики осіб, біографічні дані;
учні вгадують особу, показують на дошці портрет.
1. Історик, учений, його називають батьком української історії.
Цій особі належить близько 2000 праць з історії України, серед
яких 10-томна «Історія України–Русі».
2. Чернець Києво-Печерського монастиря, автор найдавнішого лі
топису «Повісті минулих літ».
Евристична бесіда
1. Звідки люди дізнаються про історичні події?
2. Визначте, до яких видів історичних джерел належать малюнки,
зображенінавашихкартках:зображеннягорщика,монет,листів,
грамот, елементи зброї, написи на предметах, міфи тощо.
3. Де зберігаються ці групи історичних джерел?
4. Скажіть, яка наука займається пошуком історичних речових
джерел.
Робота з поняттями
1. На дошці написані букви Г Е А Х Р Я І О Л О. Змінюючи порядок
літер, розшифруйте назву науки, яка допомагає історикам ви
вчати минуле. Що вона вивчає?
2. Які ще науки є допоміжними для історії?
3. На дошці кріпляться картки, зміст яких пояснює вчитель.
Нумізматика. Геральдика. Сфрагістика.
Формуємо хронологічні вміння
У ч и т е л ь. Не можна зрозуміти історичну подію, не уявивши
собі, де і коли вона відбулася.
20. 20
1. Розташуйте картки проміжків часу від найменшого до найбіль
шого.
Ера, століття, тисячоліття, десятиліття
2. Від якої події йде наше літочислення?
3. На дошці кріпиться паперове дерево, яке використовували на по
передніх уроках. На дерево прикріплюються папірці з датами на
клейкій основі. Діти по черзі йдуть до дошки, беруть папірець
з датою, називають століття, кріплять на стрічці часу.
907 р., 1187 р., 15 р. до н. е., 91 р., 1648 р., 1812 р., 2006 р.,
1995 р., 1240 р., 76 р. до н. е.
Робота в групах
У ч и т е л ь. Стародавня історія зберігає інформацію про різні на
роди, які населяли нашу територію.
1-а група — «Трипільці».
2-а група — «Скіфи».
3-я група — «Історія Києва».
У кожній групі виділяють організатора, доповідача і того, хто
стежитиме за часом (таймер). Кожна група отримує завдання.
За допомогою ілюстрацій, опорних слів та вже набутих на попе
редніх уроках знань скласти міні-розповідь (6–7 речень).
1-а група
Село Трипілля на Київщині, землероби, житла по колу, мальо
вані глечики, вшановування жінки, В. Хвойка.
2-а група
Скіфи, Північне Причорномор’я, войовничий народ, житла на
колесах, володарі степу, могили-кургани, Б. Мозолевський.
3-я група
Кий, Щек, Хорив, сестра Либідь, місто над Дніпром, гори Ще
кавиця, Хоривиця, річка Либідь, М. Берлінський «Історія міста
Києва».
Учні оцінюють одне одного, починаючи словами: «На мою дум
ку... Я вважаю...»
ІV. Підбиття підсумків
Гра «Оплески»
Учитель називає поняття, терміни. Якщо вони стосуються даної
теми, учні плескають у долоні, якщо ні — мовчать.
Запитання
У чому, на вашу думку, полягає цінність і користь історії?
V. Домашнє завдання
Підготуватися до тематичного оцінювання, повторити терміни
та поняття.
21. 21
Урок 7
Тематичне оцінювання з теми «Знайомство з історією»
Мета: систематизувати, узагальнити та закріпити знання учнів з даної
теми, повторити поняття та терміни; виділити й актуалізувати в пам’яті
учнів найважливіші явища і процеси; закріпити вміння систематизувати
матеріал, складати розповідь, висловлювати власну думку; виховувати
зацікавленість історією.
Обладнання: картки з завданнями двох варіантів, кросворди.
Тип уроку: перевірки й корекції.
ПЕРШИЙ ВАРІАНТ
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Виконання завдань
Учні отримують картки із завданнями двох варіантів. Відповіді
на питання даються письмово.
Варіант 1
1. Продовжте речення.
Історія — це __.
Геральдика — це __.
2. Допишіть у таблицю «Історичні джерела» приклади до кожного
виду історичних джерел.
Речові Писемні Усні
3. Визначте століття за роком: 882 р., 100 р. до н. е., 1187 р.,
1901 р.
4. Викресліть зайве: трипільці, мальовані глечики, цегляні будин
ки, хлібороби. Поясніть свій вибір.
5. Впишіть відсутні літери в назви східнослов’янських племінних
союзів.
С_О_ЕН_, _ОЛ_Н_НИ.
6. Складіть міні-розповідь на тему «Скіфи — володарі степу». (Не
менше 5 речень)
Варіант 2
1. Продовжити речення.
Археологія — це __.
Нумізматика — це __.
2. Упорядкуйте поняття, пов’язані з вимірювання часу від наймен
шого до найбільшого: місяць, тиждень, століття, ера, тисячоліт
тя, рік.
3. Визначте століття за роком: 907 р., 200 р. до н. е., 1648 р.,
1801 р.
4. Викресліть зайве: скіфи, славетні воїни, землероби, будинки на
колесах.
5. Впишіть відсутні літери в назви східнослов’янських племінних
союзів:
С_ _ Е_Я_И, _Р_ГО_И_І.
6. Скласти міні-розповідь на тему «Трипільці». (Не менше 5 ре
чень)
22. 22
Другий ВАРІАНТ
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Виконання завдань
Учні отримують кросворд.
У цьому кросворді кожне наступне слово починається з тієї літе
ри, якою закінчується попереднє.
1. Запис подій за роками.
2. Одна з назв річки Дніпро.
3. Установа, де зберігаються документи.
4. Видатна архітектурна пам’ятка у Києві — Золоті __ .
5. Учений, який розшукує, розкопує та вивчає давні речі.
6. Знак держави, міста чи роду.
7. Так називали Дніпро стародавні греки.
8. Автор Державного Герба України.
9. Назва Державного Герба України.
10. __ Мозолевський.
11. Представник народу, який жив на території України у VII–IV ст.
до н. е.
12. Усна народна творчість.
13. Проміжок часу тривалістю 365 або 366 діб.
14. Один з видів усної народної творчості.
15. Наука, «озброєна» лопатою.
16. Ім’я автора чотиритомного видання українських народних пі
сень.
17. Століття.
18. Від якого слова походить назва «Україна»?
19. Видатний історик України ХІХ ст., вчитель М. Грушевського.
20. Хронологія — це наука про __.
21. Наші предки.
Відповіді
1. Літопис. 2. Славута. 3. Архів. 4. Ворота. 5. Археолог. 6. Герб.
7. Борисфен. 8. Нарбут. 9. Тризуб. 10. Борис. 11. Скіф. 12. Фольк
лор. 13. Рік. 14. Казка. 15. Археологія. 16. Яків. 17. Вік. 18. Країна.
19. Антонович. 20. Час. 21. Слов’яни.
23. 23
Тема 2. Княжа Русь–Україна
Урок 8
Тема. Київська Русь. Перші князі
Мета: показати роль літопису у вивченні історії Київської Русі, визначити
походження назви «Русь», познайомити з першими київськими князями;
засвоїти поняття «князь», «Київська Русь», «язичництво», «християнство»;
розвивати вміння за текстом розповідати про історичного діяча.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.
Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.:
Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; істо-
ричний атлас «Історія України. 5 клас»; портрети князів, роздавальний
дидактичний матеріал.
Поняття: «князь», «Київська Русь», «язичництво», «християнство».
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Звідки ми дізнаємося про події старовини?
2. Які види історичних джерел ви знаєте?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми, мети уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Сьогодні ми поговоримо про відоме вже вам письмо
ве історичне джерело літопис «Повість минулих літ». Звідти ми чер
паємо основні знання про Київську Русь — першу на нашій території
державу із центром у Києві.
Формуємо просторові уміння
1. Які племена заселяли Київську Русь?
2. Знайдіть місце заснування міста Києва.
3. Складіть порядок правління князів.
У ч и т е л ь. Правили цією державою князі.
Князь — глава держави, влада якого передається у спадок.
Здійснювали військові походи
Аскольд і Дір
Олег
Ігор (Рюрикович)
Ольга
Святослав
4. На які держави ходили походом руські князі?
5. Яким шляхом можна було дістатися Візантії?
24. 24
Працюємо з текстом підручника
Прочитати розділ підручника «Жива історія» (Власов В., Дани
левська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005, С. 42), дати
відповідь на запитання.
• Чим князювання Ольги відрізнялось від правління попередніх
князів?
Працюємо з поняттями
Християнство — світова релігія, віра в Ісуса Христа.
Язичництво — обожнення сил природи, віра в багатьох богів.
У ч и т е л ь. Щоб встановити мирні взаємини з Візантією, княгиня
Ольга здійснила подорож до Константинополя. На думку істориків,
відбулася ця подорож у 957 р. Встановили цю дату на підставі свідчень
візантійського імператора, учасника події, Костянтина Багрянородно
го. Він залишив спогади про два імператорські прийоми руської кня
гині, вказавши не лише дати кожного, а й дні тижня, на які ті випали.
Формуємо хронологічні вміння
1. Обчисліть, на який рік свого володарювання Ольга здійснила по
дорож до візантійської столиці.
2. Скільки було тоді років Святославові, якщо відомо, що коли по
мер князь Ігор, йому виповнилося 3 роки?
У ч и т е л ь. Князь Святослав, син Ігоря та Ольги, посів княжий
стіл 964 р. Він, як і його мати, дбав про зміцнення Київської держа
ви. Але князь-воїн здобував визнання мечем. Усе життя він провів
у походах. Бився із степовими кочівниками, воював із Візантією, бо
аж під її мури хотів посунути кордони своєї держави.
Працюємо з джерелом
Зіставити словесний портрет князя Святослава та ілюстрацію,
дати відповідь на запитання.
«Був він помірного зросту, не дуже низького і не дуже високого,
з кошлатими бровами та світло-синіми очима, кирпатий, безбородий,
з густим, надмірно довгим волоссям над верхньою губою (вусами). Го
лова в нього була зовсім гола, але з одного її боку звисало пасмо волос
ся — ознака знатності роду. Міцна потилиця, широкі груди і всі інші
частини тіла цілком пропорційні. Виглядав він суворим і диким. Од
не вухо його прикрашала золота сережка, оздоблена золотим карбун
кулом та двома перлинами. Одяг на ньому був білий і вирізнявся ли
ше чистотою» (Візантійський історик про князя Святослава).
• Чим різниться опис Святослава за текстом історичного джерела
та його портрет у підручнику?
ІV. Узагальнення та підбиття підсумків уроку
1. Про яких історичних осіб — володарів Київської держави ви
дізналися?
2. У якому столітті вони жили?
3. Розкажіть про князювання Ольги.
4. Чому Святослава називали князем-воїном?
V. Домашнє завдання
1. Читати, переповідати текст підручника, відповідати на запитан
ня до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Украї
ни. — К.: Ґенеза, 2005. — § 6, С. 41–42, 45–46; В. Мисан. Вступ
до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 7, С. 43–45, 46–47).
2. Засвоїти нові поняття та послідовність перебування князів при
владі.
25. 25
Урок 9
Тема. Розквіт Київської держави за часів
Володимира Великого та Ярослава Мудрого
Мета: познайомити з діяльністю князів Володимира Великого та Яро
слава Мудрого; з’ясувати причини прийняття християнства князем Во-
лодимиром; розвивати вміння розповідати за текстом про історичного
діяча або історичну подію, виокремлювати в тексті головне й другорядне,
оцінювати інформацію історичних джерел; виховувати в учнів повагу до
історії власного народу.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.:
Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — Київ: Генеза, 2005; іс-
торичний атлас «Історія України. 5 клас»; портрети Володимира Велико-
го та Ярослава Мудрого.
Поняття: «кочівники», «християнство», «Руська Правда».
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Про яку державу ми говорили з вами на попередньому уроці?
2. Хто керував цією державою? Дайте визначення поняття
«князь».
3. Яких князів ви знаєте?
4. Поставте картки з іменами князів у хронологічній послідовності
їх перебування при владі.
5. З кого починається рід Рюриковичів?
6. Хто з князів був найбільш войовничим?
7. Доберіть до імен князів їхні прізвиська.
Віщий Святослав
Хоробрий Ольга
Мудра Олег
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми та мети уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. З кожним роком могутнішала Київська держава.
Особливої величі вона досягла за часів правління Володимира Вели
кого та Ярослава Мудрого. Князь Володимир керував державою
з 980 по 1015 роки, Ярослав Мудрий у 1015–1054 рр.
Формуємо хронологічні уміння
1. Відмітити на стрічці часу правління князів Володимира та Яро
слава.
2. Визначити, яке це століття.
Працюємо з текстом підручника
Клас ділиться на 2 групи.
• 1-а група: діяльність Володимира Великого (підручник В. Власо
ва, О. Данилевської, С. 46–47; підручник В. Мисана, С. 49).
• 2-а група: діяльність Ярослава Мудрого (підручник В. Власова,
О. Данилевської, С. 49–50; підручник В. Мисана, С. 51–52).
26. 26
Учні по черзі називають основні досягнення діяльності князів,
учитель записує це в таблицю на дошці, а учні в зошити.
Володимир Великий Ярослав Мудрий
посилив князівську владу;
карбував перші гроші;
посилив військо;
воював з кочівниками;
будував церкви (Десятинна);
увів християнство (988 р.)
збільшив територію держави;
розбив печенігів;
запровадив першу збірку законів «Руська
Правда»;
збудував нові міста;
пожвавив міждержавні відносини;
збудував Софіївський собор, першу бібліо
теку, школи
Вправа «Правильні твердження»
Учитель зачитує твердження, учні усно визначають, які з них
правильні.
1. За князювання Володимира на Русі розпочали карбувати перші
давньоруські гроші. (Так)
2. Князь Володимир склав «Руську Правду» — перший писемний
збірник законів Русі. (Ні)
3. Окрасою Києва часів Володимира став Софіївський собор — пер
ший кам’яний храм на Русі. (Ні)
4. 988 р., за повідомленням літописця, князь Володимир здійснив
хрещення Русі. (Так)
5. Князь Ярослав Мудрий вирізнявся войовничістю й усе своє жит
тя провів у військових походах. (Ні)
6. Дочка Ярослава Мудрого, Анна Ярославівна, була дружиною ко
роля Франції. (Так)
Вправа «Співвідношення»
Подані словосполучення розставити письмово в стовпчики під
відповідним іменем князя.
Володимир Великий Ярослав Мудрий
Перші монети, «Руська Правда», Софіївський собор, хрещення
Русі, Золоті ворота, Десятинна церква, розгром печенігів, тризуб,
син Святослава.
Формування просторових умінь
Учні за допомогою карти історичного атласа діють відповіді на
запитання.
Землі яких східнослов’янських племінних союзів — предків ук
раїнців — були приєднані до Київської Русі за Володимира Великого
та Ярослава Мудрого?
V. Узагальнення знань учнів
1. Уявіть, що Русь — язичницька країна. Чи рівноправною вона бу
ла б в оточенні християнських держав?
2. Чи можна засуджувати тих людей, які не сповідують жодної
релігії? Чому ви так вважаєте?
VІ. Домашнє завдання
Читати, переповідати текст підручника, дати відповіді на запи
тання до нього (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії Украї
ни. — К.: Ґенеза, 2005. — § 7, С. 46–50; Мисан В. Вступ до історії
України. — К.: Ґенеза, 2005. — § 8, С. 47–55).
27. 27
Урок 10
Тема. Боротьба київської русі з кочовиками.
Володимир Мономах «Повчання дітям»
Мета: показати учням, які наслідки мали князівські міжусобиці й набіги
половецьких загонів; розкрити значення рішень з’їзду у Любечі; дати ха-
рактеристику Володимира Мономаха та його «Повчання дітям»; розвива-
ти вміння складати розповідь на основі опорних слів, розвивати історич-
ну свідомість, формувати початкові вміння критичного аналізу історичних
фактів.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.:
Ґенеза, 2005; Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005; істо-
ричний атлас « Історія України. 5 клас»; дидактичний матеріал.
Поняття: «князівські чвари», «половці», «Повчання дітям».
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів
Формуємо хронологічні уміння
Поставте у хронологічній послідовності картки, на яких зазначе
но час правління вказаних князів: Олег, Аскольд і Дір, Кий, Ігор,
Святослав, Ольга, Ярослав Мудрий, Володимир Великий.
Вправа «Вгадай героя»
Учитель зачитує характеристики осіб, а учні називають, про ко
го йдеться.
1. «Він прийшов до влади внаслідок тривалої боротьби між брата
ми. І став княжити у Києві один. Завершив об’єднання земель.
З його іменем пов’язують запровадження на Русі золотих і сріб
них монет, введення християнства».
2. «Київ за його часів був окрасою Русі й суперником самого Конс
тантинополя. Окрасою Києва став побудований ним собор Святої
Софії. Його можна назвати засновником книжної вченості на
Русі».
Запитання
1. Чим приваблював чужоземців Київ у ХІ–ХІІ ст.?
2. Назвіть найбільш визначні пам’ятки культури Києва ХІ–ХІІ ст.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми й мети уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. По смерті Ярослава Мудрого між його синами та ону
ками спалахнула боротьба за владу й землі. Могутня Київська Русь
розпалась на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву,
а прагнули жити самостійним життям.
«І роздерлася вся Руська земля», — читаємо про ті часи в літо
писі. Історики називають її добою роздробленості.
