Розвиток зв’язного мовлення дітей дошкільного віку в процесі корекційно-ігрової діяльності

1. Розвиток зв’язного
мовлення дітей
дошкільного віку в процесі
корекційно-ігрової
діяльності
З досвіду роботи вихователя логопедичної групи
ДНЗ “Мальвіна”
Камбурової Олени Миколаївни
2015

2. Навчально-мовленнєва діяльність в ДНЗ – це організована
специфічна діяльність, яка протікає на мовленнєвому рівні в ході
організованих навчальних занять, у мовленнєвих ігрових ситуаціях,
в дидактичних іграх.
Види навчально-мовленнєвої діяльності в ДНЗ
Слухання:
-слухання мовлення
вихователя
-слухання мовлення
однолітків
Говоріння:
-запитання
-відповіді
-розповіді
-описи
-переказ
-читання віршів тощо

3. Завдання з розвитку мовлення та мовленнєвого спілкування
Збагачення словникового запасу
Формування граматичної будови мовлення
Виховання звукової культури мовлення
Розвиток діалогічного мовлення
Розвиток монологічного мовлення
Ознайомлення з художньою літературою
Навчання елементів грамоти

4. Розвиток діалогічного
мовлення
Бесіда • Вчити дітей відповідати на запитання і звертатися до інших із
запитаннями.
Розмова
вихователя з
дітьми
• Підтримувати розмову, запропоновану дорослими, та
продовжувати її відповідно до ситуації спілкування.
• Виявляти ініціативу у розмові з дорослими та дітьми;
підтримувати ініціативу та активність дитини у спілкуванні.
Діалог
• Розвивати вміння будувати діалог на запропоновану тему
(друга-четверта… репліки діалогу).
• Вміти починати розмову - знаходити першу репліку діалогу
(чуєте, дивись, бачите, я думаю, ви можете…); добирати першу
репліку у ситуації вітання, прощання, прохання, вибачення,
подяки, наказу тощо.
Полілог
• Формувати вміння вести розпитування; будувати різні форми діалогу
між трьома – п'ятьма дітьми на пропозицію вихователя.
• Знайомити дітей з основними правилами мовленнєвого етикету,
виховувати культуру спілкування.
• Розвивати вміння творчо використовувати комунікативні еталони
(привітання, прощання, вибачення, прохання, відмови тощо)
відповідно до конкретної ситуації.
Ф
о
р
м
и

6. Завдання
Вчити переказувати
знайомі художні тексти
• зі зміною особи розповідача
• детальний переказ
• переказ-інсценізація
• за аналогією
• переказ фрагментів тощо
Вчити зв'язно відповідати
на запитання, звертатися
із запитаннями, складати
розповіді різних видів
- розповідь-опис (порівняльна, пояснювальна);
описові загадки
- розповідь-повідомлення
- розповідь-міркування
- з власного досвіду
- сюжетні (за змістом картин та на задану тему)
- колективна розповідь (складання листа)
- творчі (за початком чи закінченням; за опорними
словами; на запропоновану тему; за поданим планом;
за сюжетною ігровою обстановкою); складання
казки

8. Методи
Дидактичні ігри
Рухливі ігри з діалогом
Ігрові вправи
Моделювання ситуацій спілкування
Бесіди (вступна, супроводжувальна, заключна,
узагальнювальна). Етична бесіда
Розмова вихователя з дітьми у повсякденному
житті
Різні види переказу: за запитаннями вихователя;
колективний переказ (по черзі); за частинами
(командами); інсценування за ролями; за власними
малюнками дітей; цілісний (повний) переказ;
вибірковий переказ (цікавих фрагментів); за моделями;
творчий переказ з виконанням творчих завдань (у
старшому дошкільному віці)
Розповіді
(описова; сюжетна; на наочній основі;
за опорними словами; з власного досвіду; творча).
Віртуальний діалог між персонажами (твору,
картини)
Ігри-драматизації, різні види театрів,
інсценування з іграшками
Прийоми
Зразок словесного доручення, звіти
дитини про його виконання
Вказівка
Прийом створення спеціальних
мовленнєвих ситуацій
Запитання вихователя (репродуктивні,
пошукові, проблемні)
Запитання дітей
Відповіді вихователя
Відповіді дітей
Узагальнення
В навчанні розповідання:
- зразок розповіді вихователя;
- структурно-синтаксична схема (Це… Він
такий… У нього є… Він може; Жив собі…
Якось він…Раптом…Нарешті…)
- план розповіді (Хто це? Де живе? Що
сталося? Чим закінчилося? тощо)
Заперечення, навмисна помилка

9. «Гра має важливе значення в житті дитини…Якою
буде дитина
в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте.
Тому виховання
майбутнього діяча відбувається перш за все в грі”
А. С. Макаренко

10. Найефективніший спосіб навчити дитину
мислити творчо-
є навчально-розвивальна гра.
Види ігор.
1. Дидактичні (словесні, з іграшками, настільно-
друковані).
2. Творчі (сюжетно-рольві, режисерські) .
3. Ігри за правилами (ігри з предметами, сюжетні,
ігри-естафети).

11. Середовище розвивальне, цікаве та гральне.
Гра починається, коли дітям стає цікаво.

12. Складання розповіді за серією картинок.
Розповідання казки”Рукавичка”

13. Дидактична гра «Кольорові кульки»

14. Театралізована діяльність

16. Дидактична гра”По спіралі”
Дидактична гра”Веселі доріжки”

17. ІНТЕРАКТИВНІ
МЕТОДИ ТА
ПРИЙОМИ
РОЗВИТКУ
МОВЛЕННЯ

18. МЕТОД “МІКРОФОН”
- Це різновид групового обговорення певної
проблеми, що дає можливість кожній дитині
висловитись у порядку черги, відповідаючи на
запитання або висловлюючи свою думку.
Правила:
•Говорити лише тоді, коли
отримуєш уявний мікрофон;
•Говорити швидко і стисло;
•Не оцінювати висловлювання
товаришів.

19. и
д
а
к
т
и
ч
н
а
г
р
Д
а
»

20. Метод «Показуха»
Діти діляться на команди, кожна команда
задумує слово і використовуючи невербальні засоби,
представляє це слово іншій команді, яка має його
відгадати, і назвати словом.
Метод «Ланцюжок»
Перша дитина називає об’єкт, друга його
властивості, третя новий об’єкт з тими самими
властивостями. Наприклад. Морква, морква
солодка., солодким буває цукор, цукор білий, білим
буває сніг.

23. Розглядання картини.
Розглядання картини проводжу у такій послідовності:
• виокремлення об'єктів, зображених на картині;
• уявлення об'єктів через уявне сприймання їх різними
аналізаторами.

25. .
- розвитку у дітей логічного, образного мислення, уяви,
спостережливості
- формуванню у дітей навичок побудови зв’язної цілісної описової
розповіді;
- умінню дошкільників оперувати родовими поняттями («тварини»,
«комахи», «посуд» тощо);
- поглибленню знань дітей про навколишній світ;
- покращенню комунікативних навичок дітей.
Використання схем-моделей сприяє:

27. Суміжне мовлення.
Складаючи розповідь чи описуючи
предмет,
я починаю речення і даю
можливість дитині його закінчити,
допомагаю навідними
запитаннями.

28. Коментоване малювання.
Діти вчаться малювати,
повторюють назви кольорів,
геометричних фігур, рахують,
закріплюють знання про назви
об'єктів та явищ природи тощо.
При цьому розвиваються
мислення, уява, фантазія.

29. ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІ
ТЕХНОЛОГІЇ У
КОРЕКЦІЙНІЙ РОБОТІ

30. 1. Правильне дихання-є найважливішим чинником
довгого та здорового життя.

31. Цікаві забави
дихальні вправи

32. 2. Фізкультхвилинки.
Щоб активізувати функції дихальної та серцево-
судинної системи, виконуємо вправи типу потягування та
розслаблення м’язів.

33. 3. Пальчикова гімнастика.
Рівень розвитку дрібної моторики-один з показників
інтелектуальної готовності до школи.

35. 4. Логоритміка.
Логоритмічні заняття сприяють розвитку уявлення, почуття
музичного ритму та темпу, покращують пам’ять, та
активізують увагу.

36. 5. Артикуляційна гімнастика.
Цілесрямовані спеціальні вправи готують артикуляційний
апарат дитини до правильного вимовляння потрібних звуків.

37. 6. Розвиток дрібної моторики.
Сприяє поліпшенню уваги, мислення, пам’яті та,
найголовніше, стимулююче впливає на мовленнєвий розвиток
дитини.

38. 7. Арт-терапия.
Ігри з манкою розвивають у дітей уяву, фантазію, тактильну
чутливість, знижують емоційну напругу, розслабляють.

39. 8. Ігри з крупами.
Горох, квасоля, чечевиця, перловка, пшоно. Відмінний результат
релаксації.

40. Квіллінг-нетрадиційний метод розвитку дрібної моторики.
Квіллінг- це не тільки розвиток моторики, уяви,
мислення, пам’яті, а і колосальні можливості
реалізувати свої творчі можливості.

43. Колективні роботи

53. Методи і форми реалізації роботи з
батьками.
1. Батьківські збори. Обговорення питань і завдань
мовленнєвого розвитку
2. Консультації спеціалістів. Тестування, обстеження дітей,
лекції по
по питанням сімейного виховання.
3. Залучення батьків до участі в діяльності ДНЗ. Заняття з
участі
батьків, домашні завдання, огляди-конкурси, спільні проекти.
4. Пропаганда педадогічних знань. Інформаційний стенд,
тематичні виставки, пам’ятки для батьків, папки-пересувки.