Вашуленко

1. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ
НАВИЧКИ ЧИТАННЯ У БУКВАРНИЙ ПЕРІОД
НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
Вашуленко О. В., науковий співробітник
відділу початкової освіти
Інституту педагогіки НАПН України

2. Диференційований підхід на уроках навчання грамоти – це
організація навчально-мовленнєвої діяльності першокласників з
урахуванням індивідуально-психологічних особливостей і реальних
навчальних можливостей кожного учня/учениці щодо оволодіння
навичкою читання. Педагог здійснює його, інтегруючи різноманітні
форми, методи, прийоми, засоби навчання, адаптовані до
індивідуально-психологічних особливостей конкретного учня/учениці і
пропонуючи кожній дитині посильні завдання й ускладнення.

3. За способом читання першокласників можна об’єднати у такі групи:

4. ЕТАПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ
Визначення критерію об’єднання учнів у групи
Оскільки під час навчання читання вирішальну роль відіграють
спеціальні здібності першокласників, їхні індивідуальні й навчальні
можливості (рівень знань і вмінь, розвиток уваги, мислення, пам’яті
тощо), то в об’єднанні дітей у групи треба враховувати такі
показники:
вмінь) та рівень розвитку;
Оскільки під час навчання читання вирішальну роль відіграють
спеціальні здібності першокласників, їхні індивідуальні й навчальні
можливості (рівень знань і вмінь, розвиток уваги, мислення, пам’яті
тощо), то в об’єднанні дітей у групи треба враховувати такі
показники:
вмінь) та рівень розвитку;

5. Індивідуально-диференційований підхід до формування навички читання
першокласників
Індивідуально-диференційований підхід до формування навички читання
першокласників
Зовнішня диференціаціяЗовнішня диференціація Внутрішня диференціаціяВнутрішня диференціація
Диференціація змісту
навчання:
- одиниці читання (звук,
буква, склад, слово,
речення, текст);
- завдання різного рівня
складності: репродуктивні,
продуктивні, творчі;
- за характером
навчальної дії (аналітичні,
синтетичні, аналітико-
синтетичні та ін.)
Диференціація учнів
за групами залежно
від сформованості
способів читання (не
вміє читати; читає по
буквах, складами,
цілими словами)
Диференціація учнів
за групами залежно
від рівня розвитку
психічних якостей
особистості
(сприймання, уваги,
пам’яті, мислення)
Індивідуалізація навчанняІндивідуалізація навчання

6. ЕТАПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ
Здійснення діагностики за обраним критерієм.
Об’єднання учнів у групи з урахуванням результатів діагностики
Організація діяльності учнів у групах дає змогу педагогу добирати
різнорівневі завдання для відпрацювання змістової й технічної
сторони читання щодо кожного букварного тексту, обґрунтовано й
перспективно використовувати диференційовані завдання для вчасної
коригувальної роботи з усіма групами дітей, застосовувати різні
форми педагогічної підтримки й заохочення.
Організація діяльності учнів у групах дає змогу педагогу добирати
різнорівневі завдання для відпрацювання змістової й технічної
сторони читання щодо кожного букварного тексту, обґрунтовано й
перспективно використовувати диференційовані завдання для вчасної
коригувальної роботи з усіма групами дітей, застосовувати різні
форми педагогічної підтримки й заохочення.

7. ЕТАПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ
Вибір способів та засобів диференціації.
Розроблення різнорівневих завдань для всіх груп
Педагогічні умови ефективного навчання читання молодших школярів:
‒ позитивна мотивація навчання;
‒ врахування психолого-педагогічних особливостей засвоєння навчального
матеріалу та психолого-фізіологічних процесів, що відбуваються під час
формування знань, умінь і навичок молодших школярів;
‒ передбачення труднощів, які можуть виникати в учнів у процесі оволодіння
навичкою читання;
‒ використання раціональних технологій навчання;
‒ доцільна диференціація змісту та забезпечення творчої діяльності кожного учня
з урахуванням індивідуальних характеристик і розвитку;
‒ застосування системи індивідуально-диференційованих завдань з метою
вдосконалення навички читання та організації самостійного читання школярів;
‒ урізноманітнення способів реалізації індивідуальної, парної та групової роботи;
‒ стимулювання самоконтролю та самовдосконалення в читанні.
Педагогічні умови ефективного навчання читання молодших школярів:
‒ позитивна мотивація навчання;
‒ врахування психолого-педагогічних особливостей засвоєння навчального
матеріалу та психолого-фізіологічних процесів, що відбуваються під час
формування знань, умінь і навичок молодших школярів;
‒ передбачення труднощів, які можуть виникати в учнів у процесі оволодіння
навичкою читання;
‒ використання раціональних технологій навчання;
‒ доцільна диференціація змісту та забезпечення творчої діяльності кожного учня
з урахуванням індивідуальних характеристик і розвитку;
‒ застосування системи індивідуально-диференційованих завдань з метою
вдосконалення навички читання та організації самостійного читання школярів;
‒ урізноманітнення способів реалізації індивідуальної, парної та групової роботи;
‒ стимулювання самоконтролю та самовдосконалення в читанні.

8. ЕТАПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ
Реалізація диференційованого підходу на різних етапах уроку
Під час навчання грамоти диференційований підхід можна здійснювати на таких
етапах уроку:
‒ актуалізації знань і вмінь учнів шляхом застосування їх у стандартних і в
змінених (нестандартних) умовах;
‒ сприймання і первинного усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв’язків і
відношень між об’єктами вивчення (рідко, оскільки для учнів, які певною мірою
вміють читати, цей етап є важливим у сенсі повторення);
‒ відтворення і корекції опорних знань, перевірки вміння застосовувати їх у
практичній діяльності;
‒ закріплення здобутих знань;
‒ застосування учнями знань і способів дій у стандартних умовах для вироблення
навичок (тренувальні вправи);
‒ узагальнення і систематизації знань, застосування їх у різних ситуаціях;
‒ творчого перенесення знань і навичок у нові чи змінені умови для формування
вмінь (творчі вправи).
Під час навчання грамоти диференційований підхід можна здійснювати на таких
етапах уроку:
‒ актуалізації знань і вмінь учнів шляхом застосування їх у стандартних і в
змінених (нестандартних) умовах;
‒ сприймання і первинного усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв’язків і
відношень між об’єктами вивчення (рідко, оскільки для учнів, які певною мірою
вміють читати, цей етап є важливим у сенсі повторення);
‒ відтворення і корекції опорних знань, перевірки вміння застосовувати їх у
практичній діяльності;
‒ закріплення здобутих знань;
‒ застосування учнями знань і способів дій у стандартних умовах для вироблення
навичок (тренувальні вправи);
‒ узагальнення і систематизації знань, застосування їх у різних ситуаціях;
‒ творчого перенесення знань і навичок у нові чи змінені умови для формування
вмінь (творчі вправи).

9. ЕТАПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ
Діагностувальний контроль за результатами роботи учнів,
відповідно до якого можна змінювати склад груп, зміст і вид
завдань

10. ЗАСОБИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ
‒ навчальні завдання, зміст яких
диференціюють: за ступенем
складності
репродуктивні,
‒
продуктивні, творчі; за обсягом ‒
зменшення або збільшення кількості
завдань;
‒ джерела навчального матеріалу:
підручник, навчальний посібник,
дидактичний матеріал, довідкова
література тощо;
‒ темп оволодіння навчальним
матеріалом;
‒ форми організації навчальної
діяльності: фронтальна, групова,
парна, індивідуальна, на вибір;

11. ЗАСОБИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ
‒ обсяг та характер допомоги, яку
педагог надає учневі під час
виконання роботи: максимальна,
часткова, мінімальна;
‒ методи контролю і корекції
навчальних досягнень учнів.

12. ЕТАПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ПІДХОДУ
Урахування рівня розвитку
пам’яті, уваги і мислення
першокласників, що
забезпечує максимальну
індивідуалізацію у навчанні
читання
Урахування рівня розвитку
пам’яті, уваги і мислення
першокласників, що
забезпечує максимальну
індивідуалізацію у навчанні
читання
Урахування етапу навчання,
добір адекватних методів,
прийомів, засобів навчання
залежно від досягнутого рівня
читацької навички
Урахування етапу навчання,
добір адекватних методів,
прийомів, засобів навчання
залежно від досягнутого рівня
читацької навички
Увага до матерії мови (розвиток уміння чути
особливості вимови, правильна артикуляція звуків),
оцінювання виразності мовлення (використання у
мовленні експресивної лексики), розвиток чуття
мови (усвідомлене сприйняття правильності свого і
чужого мовлення, уміння усно й письмово
висловлювати свої думки)
Увага до матерії мови (розвиток уміння чути
особливості вимови, правильна артикуляція звуків),
оцінювання виразності мовлення (використання у
мовленні експресивної лексики), розвиток чуття
мови (усвідомлене сприйняття правильності свого і
чужого мовлення, уміння усно й письмово
висловлювати свої думки)

13. Добираючи різнорівневі завданння для формування й удосконалення
навички читання педагог має орієнтуватися на низку чинників:
‒ зміст завдань, мету й очікуваний результат конкретного періоду
навчання (формування й удосконалення навички читання);
‒ характер мисленнєвої діяльності учнів (репродуктивний, конструктивний,
творчий);
‒ обсяг і складність тексту;
‒ етапність і послідовність у формуванні навички читання (від опанування
техніки читання до осмислення й аналізу художнього тексту).

14. МЕТА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ У БУКВАРНИЙ ПЕРІОД ДЛЯ РІЗНИХ
ТИПОЛОГІЧНИХ ГРУП УЧНІВ
Група І ІІ ІІІ ІV
Рівень
сформова-
ності читацької
навички
Не вміють читати Читають по
буквах
Читають
складами
Читають
цілими
словами
Мета роботи
Ознайомити з
буквами, які
позначають
голосні і
приголосні звуки.
Навчити
основного
прийому читання
прямого складу з
орієнтацією на
букву, що
позначає
голосний звук
Сформувати
навичку
плавного
поскладового
читання
Сформувати
навичку читання
цілими словами
Удосконалю-
вати навичку
свідомого
читання
вголос
способом
цілих слів і
словосполу-
чень.
Формувати
вміння читати
виразно

15. Педагогічні умови ефективного навчання молодших школярів читати:
‒ позитивна мотивація навчання;
‒ урахування психолого-педагогічних особливостей засвоєння навчального
матеріалу та психолого-фізіологічних процесів, що відбуваються під час формування
знань, умінь і навичок у шестирічних першокласників;
‒ передбачення труднощів, які можуть виникати в дітей у процесі оволодіння
навичкою читання;
‒ використання раціональних технологій навчання;
‒ доцільна диференціація змісту та творча діяльність кожного учня з урахуванням
індивідуальних характеристик і розвитку;
‒ застосування системи індивідуально-диференційованих завдань з метою
вдосконалення навички читання та організації самостійного читання школярів;
‒ урізноманітнення способів реалізації індивідуальної, парної та групової роботи;
‒ стимулювання самоконтролю та самовдосконалення в читанні.

16. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!