1. “ Енеїда “ І. П. Котляревського – перший твір
нової української літератури
У вірші “ І.П. Котляревському “ Володимир Сосюра писав:
Над книжкою твоєї “ Енеїди “
Нащадок схилить радісне чоло.
Так , “ Енеїда “ була популярною завжди. Першу ластівку
нової літератури Україна прийняла із захопленням: всі –
від грамотного селянина до багатого пана завчали поему
напам’ять, чимало висловів з неї вмить стали
приказками, наприклад: “ Надувсь, мов на вогні лопух “.
Сучасники відзначають високу художність, легкість
оповіді, достовірність картин і барв, тонкі жарти, правдиві
зарисовки характерів, звичаїв, сповнені світлого
розуміння народного життя, гумору.
У ЧОМУ Ж СЕКРЕТ ЧИТАЦЬКОГО ДОВГОЛІТТЯ
ПОЕМИ, ЇЇ НЕВМИРУЩОСТІ?

2. Джерела “ Енеїди “
Над твором І. Котляревський працював близько 30 років
( з перервами ). Три перші частини вийшли з
друку в 1798р., четверта – в 1809р., п’ята – в 1822р.;
повністю твір завершено в 1825 -1826р.р., а видано в
1842р. вже після смерті письменника.
Виникла “ Енеїда “ на грунті творчості Сковороди,
бурлескної та сатиричної української літератури XVIII ст.,
жартівливих ліричних віршів та інтермедій до шкільних
драм. Напевно, Котляревський читав твір Опанаса
Любисевича “ Вергілієві пастухи, у малоросійський
кобеняк переодягнені “. У роки написання твору
Котляревському, безумовно, були відомі бурлескні поеми
російських письменників Миколи Осипова, Михайла
Чулкова, комедії Миколи Фонвізіна.

3. Проте все це були впливи побічні.
Головні джерела “ Енеїди “ – реальна дійсність того часу та
усна народна творчість. Котляревський з уст кобзарів,
лірників не раз слухав живу історію свого народу, в
історичних і побутових піснях чув биття його вічно живого
серця, своїх троянців-козарлюг зустрічав головним чином
не на сторінках Вергілієвої поеми, а бачив їх на шляхах
рідної Полтавщини, в полках, які формував на Дунаї, на
церковних картинах талановитих, хоч і безіменних,
українських живописців, читав про їхні звитяжні походи в
козацьких літописах. Пригадаймо, що незадовго до
написання “ Енеїди “, у 1775р., за наказом Катерини II
Запорозьку Січ було зруйновано. Тож зображення козаків в
образах відважних троянців було спробою нагадати
українцям про героїзм, незламність духу, волелюбність
наших предків і відновити національну гордість
українського народу.

4. Перед І. Котляревським постало питання:
якою мовою писати? чи можна й далі про
життя народу писати мертвою книжною мовою?
Котляревський зробив вибір і почав писати “ мужичою “,
тобто народною мовою.
Правда, народну мову зустрічаємо в нашій літературі й
до Котляревського: в інтермедіях, сатиричних віршах,
але там народна мова була засобом пародії, низького
стилю, бо для “ високих “ літературних жанрів її вважали
непридатною.
“ Непридатною? Ні! – вирішив у якусь благословенну
мить великий полтавець. – Ця мова годиться і для
найвищих стилів! “

5. Сюжет
Котляревський дотримується сюжету, запозиченого у
Вергілія. І все-таки твір оригінальний своєю композицією:
у римського автора 12 частин, у нього – 6. Ряд епізодів
зовсім випущено ( наприклад, розповідь Енея про
загибель Трої ), а деякі розгорнено у ширші картини
( сцена зустрічі троянців з Дідоною ), пекло і
рай описує по-своєму, дія відбувається в Україні
( названо ряд міст і сіл Полтавщини : Лубни, Гадяч,
Будища ). Часто зустрічаються епізоди з життя
українських козаків, старшини, селянства, міщан,
священників. Вергілієва “ Енеїда “ перелицьована“
Котляревським на український лад. По суті, крім імен
героїв та основної нитки подій від Вергілієвого твору
нічого не залишилося, бо минуле тут стало сучасним,
сучасне – минулим, героїчне побутовим, а побутове –
піднесено-урочистим.

6. Жанр
За жанром “ Енеїда “ – травестійно-бурлескна героїко-
комічна поема.
Поема – це великий за обсягом ліро-епічний віршовий
твір, у якому зображені події та яскраві характери.
Бурлеск – жанр, що вимагає, щоб про буденне писалося
“ високим штилем “, піднесено, а героїчний зміст
викладався навмисне вульгарно.
Травестія – перевдягання.
Але гумор твору не розважальний. Ніби жартуючи,
автор відтворив минуле України, сучасне ( другу
половину XVIII і початок XIX ст. ) і заглянув у майбутнє.
Засобами соковитого гумору він зумів оспівати героїзм
українського козацтва, його побратимство, нестримну
жадобу народу до волі.

7. Проблематика
Неоднаковий матеріал зумовив різницю в темі. У Вергілія
це зображення й оспівування загарбницьких війн його
предків.
Котляревський ставить ряд суспільно важливих для
нашого народу проблем: соціальної нерівності, захисту
рідної землі від ворогів, громадянського обов’язку, честі
сім’ї, виховання дітей, дружби, кохання та інші.
ПОДУМАЙТЕ І ВИЗНАЧТЕ, З ЯКИХ ПОЗИЦІЙ
РОЗВ’ЯЗАВ КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ЦІ ПРОБЛЕМИ

8. Образи
1 група – Еней і троянці, в т.ч. Низ та Евріал
2 група – Венера, богиня краси і кохання у римлян;
Юнона, дружина Юпітера (Зевса ), богиня
шлюбу;
Плутон, бог підземних надр;
Еол, бог вітрів
3 група – Латин
Турн
Дідона, засновниця і цариця Карфагена:
Ацест, сіцілійський цар та інші.

9. Значення
“ Енеїда “ своїм життєстверджуючим сміхом
пробуджувала національну свідомість, а світові розкрила
характер українців
Сатирично-гумористичні традиції Котляревського
талановито продовжено в творах Остапа Вишні, Степана
Олійника, Олександра Ільченка та ін.
“ Енеїду “ високо цінували Тарас Шевченко, Микола
Гоголь, Іван Франко, Михайло Коцюбинський
Це перший друкований твір, написаний живою
розмовною мовою українського народу
ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ:
сам Микола I сміявся, кажуть, над “
Енеїдою “ і назвав її “ умной шалостью“;
Наполеон Бонапарт вивіз “ Енеїду “ як варту уваги
пам’ятку, коли повертався з невдалого походу в Росію

10. Друге життя поеми
опера “ Енеїда“ ( муз. М. Лисенка )
оперета Григорія Ашкаренка
1971р. на сцені Полтавського народного театру
здійснено вперше інсценізацію
перекладено російською, білоруською, чеською, уривки з
поеми перекладені на англійську, французьку, німецьку
та інші мови
екранізований твір методом мультиплікації
з художників “ Енеїду “ проілюстрували Порфирій
Мартинович, Василь Корнієнко, Іван Їжакевич, Михайло
Дерегус, а найкраще Анатолій Базилевич, малюнки якого
подаються далі

22. Запитання і завдання
У чому полягає актуальність, злободенність проблем,
поставлених Котляревським у поемі, для наших
сучасників?
Які з моральних питань твору актуальні ще й на
сьогодні?
Випишіть з поеми 5-6 крилатих висловів, приготуйтесь до
пояснення їх суті, завчіть їх