2. ПЕРІОД «ТРЬОХ ЛІТ» (1843-1847)
У 1843 р. Шевченко поїхав на
Україну, де не був 14 років.
Відвідав він рідну Кирилівку, був і в
інших місцях. Поета глибоко
вразило тяжке становище
закріпаченого селянства.
Шевченко глянув тепер на
життя народу не очима підлітка-
кріпака, а очима дорослої
освіченої людини з передовим
політичним світоглядом. З-під
пера поета виходять сатири,
сповнені великого революційного
гніву: «Сон», «Кавказ», «І
мертвим, і живим...».
3. Історія написання та сучасна значимість.
Т. Шевченко вирішив поїхати в Україну. Для цього навіть перервав навчання в
Академії мистецтв. Тягнуло в рідний край. На Батьківщині поет провів кінець
весни, все літо і всю осінь 1843 року, повернувся до Петербурга в лютому 1844
року. У цей час він і написав «Сон» («У всякого своя доля»), де відтворив живі
враження дикої сваволі поміщиків, злиденного життя і нестерпних страждань
кріпаків. Свій гнів вилив він у поемі, яка
є гострою сатирою на царську Росію часів Миколи І, на всю систему
самодержавного ладу.
«Будучи еще в Петербурге, я слышал везде дерзости и порицания на государя и
правительство. Возвратясь в Малороссию, я услышал еще более и хуже между
молодыми и между степенными людьми; я увидел нищету и угнетение крестьян
помещиками, посессорами и экономами-шляхтичами, и все это делалось и
делается именем государя и правительства». З моменту написання твору
пройшло багато часу. І всі ці роки він «працював» — розкривав людям правду
про самодержавний лад царської Росії.
Епіграф у творі звучав так: «Дух истины, его же мир не может
прияти, яко не видит его, ниже знает его.».
Т. Г. Шевченка «Сон»
4. Тема: зображення й протиставлення нещасного життя народного і життю
«райському» вельмож, царів.
Ідея: засудження аморальності й паразитизму господарів країни, заклик до
самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності.
Основна думка І. Франко: «Сон» — це, безперечно, перший в Росії сміливий і
прямий удар на гниль і неправду кріпацтва». Т. Шевченко в поемі заявив на весь
голос, що головні біди України є похідними від її підневільного стану в Російській
імперії.
Жанр: ліроепічна сатирична поема, це політична сатира; поема-інвектива
(інвектива — пряме, найгостріше засудження певної вади). Підзаголовок твору —
«Комедія» — вказує на
комічно-сатиричний,
гротескно-кумедний характер
змальованих у ньому основних
сцен-картин, особливо наприкінці
Поеми.
5. Орієнтовно можна розмежувати в поемі такі її частини:
- пролог;
- покріпачена Україна;
- сибірські нетрії;
- самодержавний Петербург;
- прийом у царських палатах;
- видіння над Невою;
- вранішня столиця;
- другий прийом у палатах.
Поема написана у формі розповіді від першої особи, яка відкриває широкий
простір для виявлення авторського ставлення до зображуваних подій та
естетичної їх оцінки.
Експозиція: пролог, в якому поет розмірковує над тим, що кожна людина має
власну долю; зображує соціальні й моральні гріхи, які процвітають в країні.
Зав’язка: лаштування п’яного ліричного героя до сну і врешті-решт його політ до
неба.
Розвиток подій: змалювання загальної картини життя у часи покріпачення
самодержавством простого люду.
Кульмінація: сатиричне висміювання катів і грабіжників народу.
Розв’язка: «Не здивуйте, / Брати любі, милі, / Що не своє розказав вам, / А те,
що приснилось».
6. 1. Проведення тестового опитування
1. Закінчіть фразу відповідно до змісту твору: «У всякого не тільки своя доля, а
й…»:
а) погляд на довкілля; б) індивідуальні здібності; в) життєвий шлях; г) нахили і
здібності.
2. «Щедра та розкішна» людина:
а) храми мурує; б) богобоязлива; в) намагається «неситим оком за край світа
зазирати»;
г) не реагує на будь-яке лихо.
3. «Царят і старчат» поет називає:
а) адамовими дітьми; б) тихими і тверезими; в) байдужими до власної долі;
г) загарбниками і поневолювачами рідного краю.
4. Хижина ліричного героя, що з’явився напідпитку додому, нагадувала:
а) садок вишневий; б) море перед бурею; в) достиглу ниву; г) тихий рай.
5. Як характеризується сон п’яного з бенкету:
а) віщим; б) дивним; в) казковим; г) миттєвим.
6. Птах, який супроводжував політ героя у сні:
а) сокіл; б) орел; в) сова; г) жайворонок.
7. Вирушаючи у підхмарну подорож, герой залишає край:
а) неприязний; б) Богом забутий; в) сліз і страждання; г) де землі родючії й сади
квітучі.
7. 8. Твір Т. Шевченка, про героїню якого згадує він у «Сні», зазначаючи: То
покритка, попідтинню / з байстрям шкандибає, / батько й мати одцурались, /
й чужі не приймають.
а) «Тополя»; б) «Лілея»; в) «Катерина»; г) «Причинна».
9. З якою метою оповідач звертається до Бога? Щоб він:
а) побачив, що відбувається на землі;
б) покарав винних у соціальній несправедливості;
в) поспівчував горю покритки;
г) щораз ощасливлював бідних людей.
10. Для чого ліричний герой здійснював мандри по небу? Щоб:
а) дослідити життя в підхмар’ї; б) відчути радість і насолоду від цього;
в) віднайти на краю світу рай; г) поспілкуватися з Богом.
11. Пролітаючи над містом, сновидець міг спостерігати за:
а) театральним дійством; б) спорудженням храмів;
в) муштрою солдат; г) катуванням злочинця.
12. Царицю поет у творі називає:
а) зів’ялою квіткою; б) опалим листям;
в) засушеним опеньком; г) пораненим птахом.
8. ДЖЕРЕЛА ДЛЯ НАПИСАННЯ ПОЕМИ
Приводом для написання поеми була
смерть близького знайомого Тараса
Шевченка, офіцера Якова де Бальмена,
який загинув у 1845 р. в одному з походів
царського війська на Кавказ. Йому Кобзар
присвятив поему «Кавказ». Боротьба між
царським урядом і Шамілем, який очолював
націоналістичний реакційний рух на
Кавказі, відома в історії під назвою
мюридизм. Матеріал про життя й побут
кавказьких народів, який поет отримав від
фольклориста О. Афанасьєва-
Чужбинського. Отже, написаний твір у
1845 р. в Переяславі.
ПОЕМА «КАВКАЗ»
9. Жанр: сатирична поема з елементами лірики
Тема: викриття загарбницької політики російського самодержавства,
реакційної ролі церкви й дворянської моралі.
Ідея: співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби
горців, утвердження безсмертя народу; заклик до об'єднання зусиль
народів для боротьби проти спільного ворога - російського царату.
Сюжет:
Експозиція: романтичне зображення величних Кавказьких гір; розповідь
давньогрецького міфу про Прометея.
Зав’язка: роздуми автора над стражданнями, приниженням народу від
жорстоких гнобителів та засудження бездіяльності людей у зв’язку з цим.
Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця.
Розв’язка: інтимний реквієм по загиблому другові Якову де Бальмену,
вбивця якого царизм, а зовсім не горці.
І. Франко назвав «Кавказ» огненною поемою.
10. У Шевченка Прометей - це символ
нескореного народу, уособлення прагнень
народів Кавказу до свободи та
відстоювання незалежного мирного
життя: "Не вмирає душа наша, Не вмирає
воля".
"Борітеся - поборете!" Адже у всіх
поневолених народів царської Росії доля
схожа, вони позбавлені права вільно
розвиватися, говорити рідною мовою: "Од
молдаванина до фіна На всіх язиках все
мовчить, Бо благоденствує!"
11. 1. Період творчості Т. Шевченка, до якого належить поема «Кавказ». А Ранньої.
Б «Трьох літ».
В Останніх років.
Г «У казематі».
2. Описуючи гори Кавказу, поет звертає увагу читача на те, що вони...
А Надто високі.
Б Засіяні горем.
В Дуже старі.
Г Дивують своєю красою.
3. З питанням «Коли вона прокинеться?» письменник звертається...
А До справедливості.
Б Долі людської.
В Свідомості кавказців.
Г Совісті гнобителів.
4. Народ уславлюватиме Бога у разі, якщо він його...
А Духовно збагачуватиме.
Б Захистить і заспокоїть.
В Звільнить від поневолення.
Г Шануватиме і прославлятиме у своїх молитвах.
12. 5. Війна — це не тільки смерть
«людей муштрованих», але й:
А Голод.
Б Сльози.
В Хвороба.
Г Розчарування.
6. Поет у творі возвеличує не тільки
«лицарів великих», але й:
А Гори Кавказу.
Б Бога Святого.
В Батьків загиблих.
Г Тогочасну історичну епоху.
7. Характеризуючи правду, Т.
Шевченко обурено проголосив, що
вона...
А Закута в кайдани.
Б Кров’ю полита.
В П’яна.
Г Химерна і підступна.
9. «Ненагодованою і голою» в поемі...
А Є мудрість людська.
Б Ріка зі сльозами і кров’ю муштрованих.
В Хмара за горами.
Г Сердешна воля.
10. Поема написана у формі революційно-
викривального ліричного... А Діалогу.
Б Полілогу.
В Монологу.
Г Трактату.
11. Лейтмотивом у творі є рядки...
А «Не нам на прю з тобою стати! / Не нам діла
твої судить!»
Б «Кати знущаються над нами, / А правда наша
п’яна спить».
В «Борітеся — поборете, / Вам Бог помагає!»
Г «За горами гори, хмарою повиті... / Засіяні
горем, кровію политі».
12. Символічними у творі є образи...
А Прометея та орла.
Б Чурека і саклі.
В Правди і волі.
Г Храму і каплиці.
13. "І мертвим, і живим, і ненародженим" 1845
Жанр: послання.
Вид лірики: патріотична (громадянська).
Провідні мотиви: критика української еліти, яка зневажає український народ, і заклик
до соціального примирення заради відродження нації.
Про твір: до жанру послання Шевченко звернувся, щоб через пересторогу, прохання
пробудити в українців почуття національної гідності й честі. Отже, твір був написаний
із наміром змінити підневільне становище.
Афоризми: «В своїй хаті своя й правда,//і сила, і воля», «Нема на світі України,// Немає
другого Дніпра», «Одцурається брат брата //і дитини мати», «Якби ви вчились так, як
треба, //Той мудрість би була своя», «І чужому научайтесь, //Й свого не играйтесь»…
Епіграф: «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить, — лжа оце».
В. Смілянську: «Цей образ неоднозначний: «автор» обертається до читача обличчям
то юродивого — печальника за людей, то пророка , то апостола-проповїдника загалом
— поета-громадянина, патріота, чиє серце розтяла розколина, яка зруйнувала націю.
Кожна з іпостасей автора творить емоційний ореол скорботи, прокляття,
апокаліптичної погрози, іронії та сарказму, любові й надії».
Композиційно поема поділяється на п’ять частин: епіграф; вступ, у якому ліричний
герой закликає тогочасну інтелігенцію полюбити свій народ, не бути байдужою до долі
України; у наступній частині ліричний герой критикує тогочасну українську еліту; далі
йде узагальнення й проповідницький монолог автора; у кінці лунає заклик до
інтелігенції повести народ праведним шляхом.
14. 1. За що поет дорікає панству?
А Вони багато їдять і сплять.
Б Не читають класичної літератури.
В Правдою торгують і Бога зневажають.
Г Байдужі до долі дітей-сиріт.
2. Т. Шевченко називає Україну...
А Великою руїною.
Б Пограбованою і приниженою.
В Квітучим раєм.
Г Дівчиною-красунею.
3. Поет у творі критично ставиться до тих, хто:
А Не цікавиться історичним минулим рідного краю.
Б Намагається виїхати за кордон.
В Зневажає мову.
Г Відцурався від народних традицій.
4. Емігрувавши за кордон, українці розшукують там...
А Нові помешкання.
Б Добро.
В Райський куток.
Г Чарівне диво.
15. 5. Україна у творі порівнюється...
А Із тихим раєм.
Б Кутком світла і тепла.
В Дивовижною планетою.
Г Дівочою красою.
6. На думку Т. Шевченка, правду, силу і волю можна відчути виключно...
А На небі.
Б У чужому краю.
В У рідній країні.
Г Неподалік від місця, де ти народився.
7. Неповторним для українців у світі...
А Є Сибір.
Б Дніпро.
В Дивний рай.
Г Міф про волю.
8. Тарас Григорович у творі, звертаючись до співвітчизників, закликає їх...
А Поважати один одного.
Б Писати художні твори про минувшину.
В Вирушити за кордон на пошук щасливої долі.
Г Чужому навчатися і свого не цуратися.
16. 9. Зазначаючи про майбутнє покоління, поет...
А Гнівається на них через їх неосвіченість.
Б Просить не дурити дітей.
В Висловлює занепокоєність з приводу їх поневолення.
Г Вважає марною справу щодо національного виховання дітей і молоді.
10. Якби вчились українці так, як треба, то вони були...
А Належним чином освіченими.
Б Шанованими людьми серед інших народів.
В Не цуралися здобутками пращурів.
Г Мудрими.
11. Історію Т. Шевченко вважає...
А Поемою вільного народу.
Б Заплутаною і чітко не обґрунтованою.
В Домислом і упередженням кожного.
Г Недоопрацьованою суспільством.
12. Знаючи всі мови слов’янського люду, письменник дорікає теперішньому
поколінню в тому, що воно...
А Намагається залишити Україну і виїхати за кордон.
Б Не вивчає рідної мови.
В Говорить суржиком.
Г Не складало віршів і пісень українською.
