Віртуальна виставка 

1. ЛІТЕРАТУРНІ ЮВІЛЕЇ 2021 РОКУ
ВЕРЕСЕНЬ
ЦИКЛ ЩОМІСЯЧНИХ КНИЖКОВИХ ВИСТАВОК

2. - 125 років від дня народження Френсіса
Скотта Фіцджеральда (1896—1940) - класика американської
літератури, автора багатьох романів та оповідань про «епоху
джазу», яскравого представника так званого «втраченого
покоління» в літературі. (С. 7)
- 100 років від дня народження Станіслава Лема
(1921-2006) - польського філософа, футуролога і письменника
(фантаста, эсеїста, сатирика, критика). Він є автором
фундаментальної філософської праці «Сума технології», в якій
передбачив створення віртуальної реальності, штучного
інтелекту. (С. 3)
- 120 років від дня народження Семена
Дмитровича Скляренка (1901-1962) - українського
радянського письменника, автора історичних романів та
белетриста. (С. 13)

3. СТАНІСЛАВ ЛЕМ
Станіслав Лем народився у Львові. Під час окупації
міста німцями, більшість його родичів загинула
мученицькою смертю в єврейському гетто. Батьки Лема і
він сам врятувалися завдяки підробленим документам.
В 1945 році родина Лемів репатріювалась до Кракова.
У 1948 році Лем вступив до
публікації роману «Астронавти» (1951). І з цього часу
медична діяльність поступилася літературній.
За 42 роки творчості Лем написав більше 30 книг.
Переважно це були твори
про космічні подорожі, роботів, далекі
планети («Магелланова хмара», «Соляріс», «Едем» та
Ягеллонського університету, обравши своєю
професією медицину. Живучи в соціалістичній
Польщі, Лем симпатизував дисидентському руху.
Після політичної кризи в Польщі, з 1983 по 1988
роки він знаходився в еміграції у Німеччині та
Австрії.
Перші літературні спроби Лем робив ще в студентські роки: друкував
оповідання, в 1948 році написав роман «Шпиталь Преображення». Але
перший літературний успіх прийшов до нього після
ін.), твори «Казки роботів», «Кіберіада» таін.), ,

4. - Сучасна цивілізація: обмін цінностей на зручності.
-Ми зовсім не хочемо завойовувати космос, ми тільки
прагнемо розширити Землю до його меж. (« Соляріс »)
- Не потрібно нам інших світів. Нам потрібне дзеркало.
Ми не знаємо, що робити з іншими світами. (« Соляріс »)
-Без печерного живопису не було б живопису взагалі.
в якій висловлені міркування письменника про шляхи розвитку науки,
технічного прогресу і, зрештою, усього людства («Діалоги», «Сума технології»,
«Філософія випадку» та ін.).
Найбільшу популярність письменник мав в Радянському Союзі. Він був у
захваті від зустрічей з радянськими читачами і жалкував,щонабатьківщині
його творчістю так не захоплюються.
Твори Лема відрізняються інтелектуальним гумором, грою слів, алюзіями
і одночасно - філософською і моральною глибиною.
Планшети і електронні книги, Аудіокниги, Інтернет, Google,
Смартфони, 3d-друк, Комп'ютерні ігри, Нейронний пил
(царина нанотехнології), Електронний бард (програми для
написання віршів), віртуальна реальність, Концепт ідеальної
симуляції (відома з фільму «Матриця»), Постправда (потоп
фейкової інформації), Біотехнології (клонування).
»

5. До збірки увійшли твори, присвячені проблемам зустрічі людини з
різноманітними формами життя та розуму на далеких планетах, а також
«Зіркові щоденники Йона Тихого» - сатиричні варіації на космічні теми.
«Соляріс» — найвідоміший роман письменника, а в світовій науковій
фантастиці - унікальний за своєю філософсько-етичною проблематикою твір.
В романі йдеться про пошук контакту з величезним мислячим
Океаном, що заповнює всю поверхню планети Соляріс. Дослідники
космічної станції, що його вивчають, зіткнулися з незрозумілими і
жахаючими явищами: на станції постійно з’являються «гості» з їхнього
ганебного минулого. Так, головний герой роману Кріс Кельвінзустрів
на станції кохану жінку, що померла на Землі 10 років тому з його вини.
Лем С. Солярис ; Непобедимый ; Звездные дневники Ийона Тихого :
[пер. с пол. / послесл. Е. Парнова; ил. С. Михайлова]. - М. : Правда,
1988. – 375, [5]с. – (Мир приключений).
Кадри з кінофільму «Соляріс», режисер А. Тарковський
Що ж це за створіння, так схоже на загиблу земну Харі? Невже це
свідоцтво того, що Океан Соляріса нарешті вийшов на контакт із Землею?
Все це і ще багато чого іншого доведеться з'ясувати Келвіну. Але знайдені відповіді
мало прояснять з того, що відбувається – швидше приведуть до нових складніших питань,
які стосуються як розумного Океану Соляріса, так і людини.

6. До збірки увійшла більшість творів циклу "Із спогадів Йона Тихого", в
тому числі роман "Огляд на місці".
«Із спогадів Йона Тихого» — цикл фантастичних розповідей Станіслава
Лема, присвячених пригодам вигаданого героя—космонавта Йона Тихого.
Лем С. Из воспоминаний Ийона Тихого [сборник] / сост., авт. послесл.
С. В. Белозеров; худож. Д. А. Аникеев. – М. : Кн. палата, 1990. – 525, [3]
с. – (Популярная библиотека. Фантастика-3).
«Йон Тихий: Космопілот», сер. 5 «Саботаж»
(за розповіддю «Клініка доктора Вліпердіуса»)
Екранізації розповідей «Клініка доктора Вліпердіуса» та «Професор Зазул»
з циклу «Із спогадів Йона Тихого»
К/ф «Професор Зазул» (Польша), 1965
Написані з характерним для Лема гумором, твори містять елементи пародії на штампи
фантастики, при цьому розглядають серйозні питання науки, соціології, філософії. Цикл
складається з 9 розповідей, присвячених пригодам І. Тихого на Землі (окрім «Врятуємо
Космос!»). Краща цитата з циклу «Із спогадів Йона Тихого»:
«Люди не жадають безсмертя. Вони просто не хочуть вмирати. Вони хочуть жити.
Хочуть відчувати землю під ногами, бачити хмари над головою, любити інших людей,
бути з ними і думати про них. І нічого більшого».

7. Лем С. Кіберіада : пер з пол. / [худож. О. Є. Кононов; ред. Г. Г.
Лозинська]. – Київ : Дніпро, 1990. – Зміст: Казки роботів. Кіберіада. Сім
подорожей Трурля і Кляпавція. Голем XIV.
Ілюстрації до «Кіберіади» Л. Нікітіна, Б. Храбрих, Д. Мруза
Електронний бард
(ідея з «Кіберіади»)
В творах, включених до збірки, багатоликий Лем-фантаст з'являється
перед нами в віртуозному амплуа фантаста-сатирика-філософа.
Герої всіх творів збірки - роботи. Вони колонізували весь Всесвіт,
утворили осередки з національними культурами. Їхня історія, життя, поведінка
дуже схожі на людські:вони розповідають повчальні казкита історії,сваряться,
закохуються, виховують дітей. В роботизованому суспільстві це виглядає начебто по-
дитячому, але з лякаючими дорослими наслідками, тим більш, що Лем навмисне
вдається до пародії, аби читач відчув алюзії недоліків цивілізацій роботів і людей.
Історії «Кіберіади», на відміну від «Казок роботів», об’єднують два персонажі: роботи-
інженери Трурль і Клапавцій. Їхні таланти завжди затребувані у Всесвіті, а дотепність і
постійне прагнення до ідеалу не знають меж і іноді загрожують спокою Всесвіту.
«Голем XIV» — філософський трактат Лема з елементами сатири і фантастики,
замаскований під вигадану збірку лекцій штучного суперінтелекта Голема XIV. В цих
лекціях суперкомп’ютер викладає свої погляди на проблеми людської цивілізації.

8. ФРЕНСІС СКОТТ ФІЦДЖЕРАЛЬД
Щоб забезпечувати шикарний спосіб життя, Фіцджеральд
напружено працює: в 1921 виходить роман «Прекрасні й
приречені», в 1922 – збірка новел «Оповіді джазової доби», в
1925 – роман «Великий Гетсбі». У 1926 письменник підготував
нову збірку оповідань «Всі сумні молоді люди». Але в 1930
році у Зельди виявляється невиліковна психічна хвороба і
життя письменника обертається на суцільну трагедію, що
відображена в його найбільш.. автобіографічному романі
Письменницьку долю Фіцджеральда визначила
зустріч у 1918 році з красунею Зельдою Сейр. Її
заможні батьки нізащо не погоджувались віддати
дочку за безвісного юнака. Тоді за два роки
Фіцджеральд написав свій перший роман «По цей
бік раю», публікація якого одразу зробила його
знаменитим та забезпеченим. Через тиждень вони
з Зельдою побралися і стали зірковою парою у
у світському товаристві Нью-Йорка, а згодом, мандруючи
Европою, і Французької Рив’єри, Антибу, Парижу, Італії.
Френсіс і Зельда
Фіцджеральд
Зельда Сейр
«Ніч лагідна» (почато в 1926 р., опубліковано у 1934 р.).
Згодом Зельда потрапляє до закритої психіатрічної
лікарні. Турбота про 9 річну доньку цілком лягає на батька.

9. У 1937 році заради додаткового заробітку
Фіцджеральд стає сценаристом в Голлівуді,
де знайомиться з журналісткою Шейлою
Грехем і закохується в неї. Ця жінка стала
опорою письменника останніми роками
життя і прототипом головної героїні роману
«Останній магнат», що оповідає про
життя Голлівуду. Початий в 1939 році,
роман залишився нескінченим через смерть
Фіцджеральда у 1940 році. Відредагував
На початку своєї письменницької кар'єри Фіцджеральд
писав: «Все, що я думаю про письменницьку майстерність,
можна передати однією фразою. Писати треба для молоді
свого покоління, для критиків наступного покоління і для
професорів усіх наступних поколінь». Молодь його покоління
вважала Фіцджеральда своїм кумиром. Критики ставилися
по-різному. Професори згодом прийшли до спільної думки,
визнавши Ф. С. Фіцджеральда класиком XX століття.
Про останній рік життя письменника і роботу над романом «Останній
рукописи та опублікував роман друг письменника Е. Уїлсон у1941р.
магнат» розповідає художній фільм «Останній шанс» (2002)
з Джеремі Айронсом у ролі Фіцджеральда.

10. Фицджеральд Ф. С. Великий Гэтсби роман ; Последний магнат:
роман; Рассказы / пер с англ. – М. : Худож. лит., 1990. – 335 с.
«Великий Гетсбі» - найкращий роман письменника, в якому він критично
розглянув концепцію «американської мрії», висвітив культ матеріального
досягнення успіху і суспільство вжитку, що почало формуватися в 20-ті р. ХХ ст.
Герой роману Джей Гетсбі прагнув досягти американської мрії – багатства.
Але ще більшою його мрією була аристократка Дезі Б'юкенен. Саме для
завоювання її любові він витрачав зароблені неймовірними зусиллями
мільйони. Але чи могла реальна Дезі (не та, яку створив її в своїх мріях закоханий Гетсбі)
оцінити його захоплену любов і самопожертву, а світська еліта – визнати «своїм»?
Відповідь невтішна. Мабуть тому випадкова загибель Гетсбі, який з жертовної любові і
благородства взяв на себе злочин Дезі, вважається частково закономірною: в
розбещеному суспільстві вжитку щира, діяльна людина, як правило, гине або фізично
(«Мартін Іден» Джека Лондона), або як особистість («Ніч лагідна»).
Реальність образів роману, психологічна напруга фабули, достовірно відтворені звичаї і
цінності американської «епохи джазу» до сьогодні зберігають художню значущість і
актуальність твору, що засвідчують 5 екранізацій роману :1926,1949,1974, 2000, 2013 р.
Отака вона -
«епоха джазу»
Р. Редфорд і Міє Ферроу
в к/ф «Великий Гетсбі»,1974
Кері Малліган (Дезі) і Леонардо Ді Капріо
(Джей Гетсбі)в к/ф «Великий Гетсбі», 2013

11. «Останній магнат» – незавершений роман письменника, над яким він працював до
останніх хвилин свого життя. Роман оповідає про становлення комерційної «студійної
системи» Голлівуду, з усім його закуліссям та норовом «дикого Заходу»,
які Фіцджеральд знав достеменно. До сьогодні в літературі США немає
жодного роману, в якому б весь процес створення фільму і вся суть
Голлівуду розкривалися б з такою художньою досконалістю і знанням
справи як в нескінченому творі Фіцджеральда.
Драматичну невідворотність трансформації кіномистецтва в кінобізнес
втілює образ головного героя – продюсера Монро Стара. Він зробив
запаморочливу кар'єру в кінематографі, колив Голлівуді переважали вимоги
Мистецтва, а не бізнесу.Тому зараз його методи і підходи до кінобізнесу хоч і виявляються
дієвими, але виглядають архаїчно і зухвало. Не випадково автор дав роману назву
«Останній магнат». Стар не був останнім магнатом взагалі, але багато рис його особи
визначаються тим, що він, поза сумнівом, був останнім у своєму роді. Його драма в
неможливості поєднувати в собі якості ділка і романтика. Ця парадигма загрожує життю.
Метт Бомер (Монро Стар), екранізація 2016
Роман має оригінальну композицію, довершений художній стиль, глибоке соціальне і
етичне звучання, містить інтригуючі перипетії особистого життя героїв.
Роберт де Ніро (Монро Стар), екранізація 1976

12. Фицджеральд Ф. С. Великий Гэтсби ; Ночь нежна : романы / [пер с
англ. Е. Калашниковой]. – Київ : Выща шк., 1990. – 493, [3] c.
«Ніч лагідна»» - дивовижно тонкий і глибоко психологічний роман
письменника, який багато критиків ставлять навіть вище "Великого Гетсбі",
а сам автор називав "найулюбленішим своїм твором". І це
не випадково: в історію моральної деградації талановитого
лікаря-психіатра він вклав ті біль і страждання, які сам
пережив в боротьбі з шизофренією дружини Зельди.
Головний герой роману Дік Драйвер піддався пориву почуттів (любові,
співчуття, професійної амбітності) і одружився з закоханою в нього
красивою і багатою пацієнткою. Зовні вони виглядають зразковою парою.
Але за їхнім розкішним життям ховається трагічна причина хвороби Ніколь
і драма Діка, щоприрік себе на виснажливу роль чоловіка-лікаря. Під тиском
психологічних родинних тягот, спокус дозвільного життя колишні ціннісні
орієнтири Діка розмиваються, він втрачає контроль над своїми цілями і вчинками,
захоплюється алкоголем. Зрештоювтрачає професіоналізм, сім’ю, деградує як особистість.
Історіянездійснених устрімлень ДікаДрайвера,розкрита на майстерно відтвореному фоні
святково-бездумної «епохи джазу», захоплює читача високою художністю стилю і слога і
Дженніфер Джонс, Джейсон Робардс, Джилл Ст. Джон
в к/ф «Ніч лагідна» (1962)
викликає багато роздумів про міру
жертовності,про справжнюлюбов, про
наслідки імпульсивних рішень, про
необхідністьзберігатилюдську гідність
в спокусливому світі і в життєвих
випробуваннях, аби не повторити
історію занепаду Діка Драйвера.

13. В статті наведені вкрай короткі біографічні відомості про Френсіса
Скотта Фіцджеральда, відзначається зв'язок декотрих фактів його біографії
з творами письменника, дається суттєва характеристика основних творів:
«Великий Гетсбі», «Ніч лагідна», «Останній магнат».
Зверев А. Фицджеральд Фрэнсис Скотт // Писатели США : Краткие
творческие биографии / [сост. и общ. ред. Я. Засурского, Г. Злобина,
Ю. Ковалева]. - М. : Радуга, 1990. – С. 516-520.
Автор статті відзначає історизм художнього мислення письменника, здатність
відтворювати в сюжетах і образах своїх творів динаміку і закономірності зв’язку соціальних
і світоглядних процесів, що відбувалися в тогочасному американському суспільстві. Саме
це дозволяє вважати Фіцджеральда виразником трагедії «втраченого покоління», чиє
становлення відбувалося між 1-ю і 2-ю світовими війнами і було приречене на поверхове
сприйняття життя та крах ілюзій, типових для американської свідомості ХХ ст.
В статті дається роз’яснення поняття «епоха джазу», що ввів Фіцджеральд для
визначення масового захоплення в 20-х роках ХХ ст. джазовою музикою, карнавальним
стилем життя, свободою від всіх умовностей і культом насолоди.
Відчуваючи нетривкість життя, молоді люди квапилися жити, вони бігли від реальності
під запаморочливі мелодії джазу (кадри з к/ф «Великий Гетсбі», 2013)

14. СЕМЕН СКЛЯРЕНКО
Майбутній письменник народився в родині зубожілого селянина.
За роки Радянської влади закінчив гімназію, інститут, відслужив у
Червоній армії. З 1919 року працював бібліотекарем, учителював
у рідному селі й водночас почав друкуватися в періодичній пресі.
З осені 1924 року живе в м. Єгорьєвську Московської області,
де завідує клубом, керує культвідділом ради профспілок.
Повернувшись у 1926 році в Україну, він працює в черкаській окружній газеті
«Радянська думка», а з 1927 року — в київській «Пролетарській правді».
Творча активність письменника припала на 30-ті роки: було видано понад 60
книг оповідань, нарисів, повістей і романів в стилі соцреалізму, головними темами
яких були морально-психологічні проблеми побудови соціалізму в ті роки («Бурун»,
«Помилка» та ін.). Справжнє визнання автору принесла трилогія «Шлях на Київ»
(1937-1940) про події Громадянської війни в Україні.
Служба військовим кореспондентом під час фашистської навали допомогла
письменнику створити повість «Україна кличе». Найкращі оповідання і мініатюри,
написані Скляренком у роки війни, увійшли до збірки «Рапорт» (1945). У 1948 році
виходить збірка його нарисів «Орлині крила» - про подвиги комсомольців на фронтах
війни. У 1954 році виходить роман «Карпати».
Найвищим досягненням у творчості Скляренка є історичні романи «Святослав»
(1959) і «Володимир» (1962), високо оцінені критикою за майстерне відтворення
державотворчої діяльності київських князів і повноту зображення життя Києва
тієї доби.

15. Скляренко С. Д. Шлях на Київ : роман / [вступ. ст. М. С. Грицая]. –
Київ : Дніпро, 1981. – 523, [3] c. - (Твори : в 3 т. / Семен Скляренко ; т. 1).
У трилогії про Громадянську війну «Шлях на Київ» (романи «Шлях на
Київ», 1937; «Микола Щорс», 1939, «Польський фронт», 1940) письменник,
керуючись постулатами соцреалізму, створив широке епічне
полотно історичних подій в Україні часів Громадянської війни
та іноземної військової інтервенції (1918—1921) країн Антанти
і Четверного союзу на стороні білого руху.
Скляренко С. Д. Карпати : роман. – Київ : Дніпро, 1965. – 420, [4] c.
(Твори : в 5 т. / Семен Скляренко ; т. 2, кн. 1).
Микола Щорс
В першому романі трилогії реалістично передана військова і політична
атмосфера тогочасних подій, яка дещо перегукується з романом О.Толстого
«Ходіння по муках». Найбільш вдалим художнім образом роману є образ
літнього селянина Сили Жердяги, який намагається віднайти у вирі
Громадянської війни свою селянську правдуі дієво відстоювати її. А ось
Роман-дилогія "Карпати" (1952 ) присвячений дорадянському
минулому Закарпаття. Вньому відображена боротьба трудящих
Закарпаття за своє соціальне та національне визволення і
возз’єднання з Радянською Україною. В центрі твору образ
Героя Радянського Союзу Олекси Борканюка - організатора
підпільного антинацистського руху, секретаря Закарпатського
Крайкому Комуністичної партії Чехословаччини. Олекса Борканюк
історичні образи, перш за все, 24-річного червоного комдива Миколи Щорса, виписані
ідеалістичними і політично заангажованими.

16. Роман «Святослав» розповідає про життя великого князя, політичного
діяча і воєначальника, що княжив наприкінці Х сторіччя в Києві. Образ
Святослава показано від юнацьких років до його трагічної загибелі в бою з
печенігами. Князь постає перед нами, перш за все, як полководець і мужній
воїн і разом з тим – як звичайна людина: зі своїми сумнівами, надіями, болем,
Скляренко С. Д. Святослав : роман : для серед. та ст. шк. віку /
худож. Г. Акулов; [вступ. слово М. Слабошпицького] - Київ :
Веселка, 1991. – 650, [4] c.
любов’ю до ключниці Малуші, що народила йому сина – майбутнього князя Володимира.
Поряд із Святославом виразно показана соціально-політична організація тогочасного
світу – боярство, воєводи, воїни, широкі народні маси, картини рабовласницької Візантії,
підступність та лицемірство її імператорів. Твір ґрунтується на багатьох історичних та
фольклорних джерелах, тому даєчитачеві живевідчуття прадавніхчасівнашої Батьківщини.
Пам’ятники князю Святославу в Україні
Скульптура «Святослав»,Є. Лансере.
Харківський художній музей м. Запоріжжя м. Київ
Київська область,
село Старі Петрівці

17. Скляренко С. Д. Володимир : роман : для серед. та ст. шк. віку /
худож. Г. Акулов; [вступ. слово. Л. Гуцало] - Київ : Веселка, 1991. –
537, [4] c.
«Володимир» є продовженням роману «Святослав». Він знайомить
читачів з великими діяннями князя Володимира – сина і
і продовжувача державотворчої справи Святослава. Автор
зображує як вчасифеодальної роздробленості Русі,«коли
брат ішов на брата, земля на землю та гроза стояла над
Київською Руссю», Володимир прийшов з Новгорода у Київ і очолив
Київську Русь, а потім обрав для держави об’єднуючу релігію –
християнство. Це було історичне рішення для майбутньої України.
До найбільш хвилюючих в романі належать сторінки особистого життя
Володимира і близьких йому людей, хоча в світі сучасної історичної науки
особа князя Володимира змальована письменником вельми
ідеалістично. Але це не торкається його державної діяльності та
відповідного патріотичного сприйняття читачами історичного та
художнього образа князя.
Десятинна церква в Києві,
побудована за наказом
князя Володимира.
Князь Володимир Святославич
з дванадцятьма своїми синами
Ганна Візантійська
і князь Володимир
Пам’ятник князю
Володимиру
в Києві

18. На виставці представлені книги з фонду бібліотеки.
При підготовці виставки були використані
відкриті ресурси мережі Інтернет
Віртуальна книжкова виставка підготовлена
заступником директора бібліотеки СНУ ім. В. Даля
Гончаровою Людмилою Григорівною