1. Доля щаслива рідного краю,
Лесина казка, доля моя.
ЗОШ №17, листопад 2015р. Петро Мах
Вставай, якщо ти
сильна особистість!
Твори, якщо у серця є вогонь!
Живи, бо сонце
однаково усім світить!
І будь людиною –
це головний закон!
Читайте в номері:
2-3 ст. – Місячник «Вивчаємо закон»;
4-5 ст. – На коні… і під конем;
6-7 ст. – Схиляємо голови перед героїзмом
волинян-патріотів;
8-9 ст. – Наші талановиті учні;
10 ст. – Тиждень знань з основ безпеки
життєдіяльності.
2. Той, хтоне коїть несправедливості—шанований. Алебільш, ніж вдвічі вартий
пошани той, хтоі іншим не дозволяє коїти несправедливість.
Ти знай – ти маєш правона
життя,
На вільні дії, радісне буття,
На щастя, на сім’ю, кохання,
На волю, на повагу, на визнання,
На думку особисту і на мрію,
На те, що серце й розум гріє,
На захист,на порозуміння,
На владу, на привілля, на хотіння,
На творчість, на пізнання світу,
На враження, поняття і освіту…
Ти захисти себе від посягань,
Ти бийся за свободу без вагань,
Моральніцінності й права ти
захисти,
Але й ланцюг законуне впусти!
14 листопада 2015 року в дитячомукафе
«Фіглі Міглі» в ТРЦ «ПортCity» в
рамках місячника «Вивчаємо закон»
відбулась інтелектуально-розважальна
гра «Ситуація».
2
Чергове заняття в школі правових
знань «Уроки права – уроки життя», які
вже традиційно проводяться в ЗОШ
№17 спільно із ВОЮБ, дозволило учням
9-11-х класів, об’єднаним у команди
«Шерлоки» та «Діти в законі»,
позмагатися в цікавих та повчальних
конкурсах. Вони намагались швидко
відповісти на питання в «Бліц-
розминці», за допомогою пантоміми
нагадати про права людини в
«Домашньому завданні», здобути
більше балів в «Юридичній
консультації» та «Юридичному
аукціоні», правильно вирішити задачу з
«Правничої математики».
Сили команд виявились приблизно
рівні. Журі, до якого входили вчитель
правознавства Євген Лавренюк,
заступник директора школи з виховної
роботи Інна Савчук, завідувач науково-
методичного відділу Волинської
3. обласної бібліотеки для юнацтва Зоя
Корчинська, – це визнало.
Натхнення учасникам турніру та
задововолення глядачам додали своїм
виконанням чудових пісень юна
першокласниця Діана Ліновиченко та
семикласниці Ірина Андрущак та
Вікторія Міцевська із ЗОШ №17,
вихованці студії Наталії Журавльової.
Смачним призом для команд стали
велика піца та сік. Вистачило всім!
Педагог-організатор,
КатеринаТарабаса 3
Із Декларації прав людини:
«Усі люди народжуються вільними і
рівними у своїх достоїнстві і правах.
Вони наділені розумом і совістю і
повинні ставитися один до одного в
дусі братерства»
4. Мене звати Валентин і я хочу
розповісти про ряд подій які трапились
зі мною протягом останнього місяця. На
мій день народження батьки подарували
мені омріяний телефон, але згодом
конфіскували його через те, що той
заважав моєму навчанню. Саме за його
відсутності мені прийшла думка що
можна було б зробити цікаву групу у
соціальній мережі: такий собі
“цитатник” в якому б я описував різні
смішні моменти з вуст моїх
однокласників та інших друзів по
школі. Але, на мою думку, цю групу
потрібно було створювати за наявності
телефону з доступом до інтернету, аби я
міг вчасно оновлювати новини. По цій
причині я забув про неї і згадав аж у
жовтні. Саме ця спільнота кардинально
змінила моє життя та ставлення до
нього.
Починалося все з справді невинних
цитат. Але після того як я добавив до
редакторів групи двох своїх
однокласників, то в новини полилася
маса бруду. В записах містилося безліч
нецензурних слів, а фотографія
спільноти була замінена на редаговане
фото нашого класного керівника.
Спочатку я побоювався що хтось з
вчителів побачить нашу групу, але мої
страхи зникли коли побачив що всім
учасникам спільноти подобалось те, що
ми викладали.
4
З нещасних 12-ти учасників число
зросло аж до 69-ти. Та й імена творців
було приховане і я собі гадав, що як
тільки почую що вчителі дізнались про
спільноту, то я одразу її видалю і ніхто
нічого не взнає. Та, як то кажуть, ” не
сталося як гадалося”.
Почалося все з того що мого
однокласник (одного з редакторів
спільноти) викликали з батьками на
розмову з директором. Ми відразу
здогадалися, що причиною цього була
наша група, але не знаючи напевне, мені
не хотілося її видаляти бо вона вже
встигла набути популярності.
Обпитавши всіх вчителів та директора
ми так і не дізнались правди. Потім
почали викликати й інших учнів з
батьками. У мене була здогадка що
викликають через не пройдений
багатьма учнями медогляд. Точніше це
була не здогадка, а щира надія.
Дізнавшись про останнього
викликаного з батьками редактора
групи я все ж таки її видалив. Але було
вже пізно. Директор вже давно знав хто
були адміністратор і редактори. Коли на
зборах завели мову за нашу спільноту
мені було не по собі. Мене почало
трусити, долоні спітніли і в вухах чувся
дзвін. Мені було безмежно соромно.
Було соромно дивитись в очі директору,
школу якого я виставив у такому світлі.
5. Було соромно дивитись в очі батькам,
які зовсім не очікували такого від мене.
Було соромно перед класним
керівником, якого ми висміяли та
облили брудом. Також було незручно
стояти посеред залу наповненого
учнями, у той час коли директор
оголошував, що вимагає аби я забрав
документи з школи. Тоді я був у
повному заціпенінні. І тоді я думав що
нічого гіршого за вигнання зі школи не
може бути нічого гіршого. Виявилось
що я помилявся. Адже найгірше
дивитись на сльози матері. Вона
будувала моє життя, покладала надії, а я
ось так просто все зруйнував. І все ж
вона не припиняла піклуватись про
мене. Вона відпрошувалась з роботи,
аби домовитись з директорами різних
шкіл, аби ті прийняли мене і за що я їй
безмежно вдячний. Після пошуків
школи для мене мама домовилась з
директором 17-тої школи. Прийшовши
додомувона сказала що директор бажає
бачити мене, аби поговорити зі мною.
Прийшовши до нього зі мною почало
коїтись те саме, що й на зборах з
батьками. Але вже тепер не від сорому,
а від хвилювання. Знову пітніли долоні і
трохи трусило. В кабінеті директора
також була присутня заступник
директора Інна Анатоліївна. Після
розмови з нею я зрозумів що такої
жінки та педагога я ще не зустрічав.
Вона добра, чуйна, вміє знайти
спільну мову з всіма учнями і що
найголовніше – розуміла їх. Одним
словом справжній професіонал. Під час
всього мого перебування в школі вона
завжди цікавилась як мені вчиться в
новій школі, чи адаптувався я в класі.
Мій класний керівник Ніна Максимівна
Хоч і не ставилась до мене так само
тепло як Інна Анатоліївна, і я це
розумію, адже це потрібно заслужити.
Але все ж таки видно, що вона вірить
мені і покладає на мене надії. Я б не
хотів її засмучувати як свою маму. Бо
школа це другий дім, а класний
керівник – друга матір. І невиправдані
надії принесуть їй не меншого болю, як
моїй рідній мамі.
Ось так я зі слави опинився у
скрутномустановищі. Ось я на коні і
ось я вже під конем. Пригода, що
трапилась зі мною пішла мені на
користь. Адже після пережитого я
почав розуміти слова які часто
повторює мені мій батько – “Стався
до людей так, як хочеш щоб вони
ставились до тебе” .
Смичук Валентин,
9-Б клас
5
6. 20 листопада відбулась шкільна лінійка,присвяченавшануванню патріотизмуй
мужності громадян, які влистопаді 2013 – лютому2014 рр. повстали на захист
демократичних цінностей, правта свобод громадян, національних інтересів
нашоїдержави та її європейського вибору.
На лінійці були присутні гості із
Луцької міської ради та з управління
освіти Луцької міської ради, які
висловили співчуття батькам загиблих
воїнів.
Виявляється, життя інколи справді
ділиться на «до» і «після». І буває це не
десь за обрієм чи в далекій країні. Усе
це трапилося з нами, на нашій
українській землі. Де прапор – кольору
осіннього степу та блакитного неба, а
ще чорної землі та розмитої багряної
крові. Один, як свідчення нашої чистоти
і незбагненності, інший – упертої
боротьби за омріяну свободу.
6
За 2013-15 рр. Україна вже пережила
більше, ніж за попередні роки своєї
незалежності – криваву революцію
гідності, тимчасово окуповану частину
території, і до всього цього – справжню,
хоч і неоголошену гібридну війну на
Сході. Сьогодні війна на Сході України
диктує нам зовсім нові умови існування.
Щодня вони з Донбасу приносять
трагічні звістки про жертви на фронті,
загибель мирних мешканців.
Активні військові дії на Сході
України принесли велике горев десятки
волинських сімей. Лише за офіційними
даними станом на 20 липня 2015 року у
боях з сепаратистами та російськими
найманцями загинули або ж померли
від ран в шпиталях 124 мешканці
Волині.
7. Із них 97 чоловік посмертно
вшановано державними нагородами. До
цього переліку входять наші учні.
На лінійці в скорботі схилили голови
учні та педагоги, вшановуючи світлу
пам'ять земляків, усіх, хто не
повернулися із зони АТО, а також всіх
солдатів, які загинули захищаючи нас, і
які назавжди в нашій пам’яті
залишаться героями.
Найтрагічнішим епізодом в ході АТО
став розстріл українського блокпосту
під Волновахою. На ньому стояли
волинські військові 51-ї окремої
механізованої бригади Збройних сил
України. В результаті загинуло 18
українських військових, 10 із яких –
волиняни, 32 військових отримали
поранення. Це була перша кров, перші
втрати. Учень нашої школи Махновець
Віталій загинув під Волновахою. Наших
учнів настільки вразила ця звістка, що
вони вирішили посадити дубки в
пам'ять загиблих воїнів і доглядати їх.
«Іловайський котел» у наших
літописах залишиться як величезна
трагедія водночас – приклад героїзму і
самовіддачі тих людей, які,
попрощавшись з життям, дивом
повернулися додому живими. Точної
цифри загиблих в тих боях теж ніхто не
може назвати. Декого із загиблих не
можливо навіть ідентифікувати, адже не
один боєць злетів у повітря від прямих
потраплянь снарядів. Серед тих бійців
був наш учень Шкредь Сергій.
Пам’ятаймо героїв, які віддали життя
за нас. Герої не вмирають! Їх імена
будуть навічно закарбовані в наших
серцях. Нині ми усвідомлюємо
відповідальність за майбутнє країни та
народу, і де б ми не були, що б ми не
робили, Батьківщина повинна бути
завжди у нашому серці.
Сидорчук Дарина,
11-А клас 7
8. Кожен із нас має таланти. Хтось уже
відкрив їх, а хтось ще шукає.
Можливо його взагалі не існує?
Людина має тільки здібності, котрі
можна розвивати?
Питання про талант і його сутність
дуже суперечливий. Навіть розумні
філософи не можуть дати на нього
єдиної відповіді.
Так, що ж таке талант? На це
запитаннявідповідають відоміі мудрі
люди:
Талант - це здатність робити те, чому
нас ніхто не вчив. Альфред Конар
Талант - це питання якості. Талант не
в тому, щоб написати одну сторінку, а
в тому, щоби написати їх триста.
Жюль Ренар
Для людини з талантом і любов'ю до
праці не існує перешкод. Людвіг ван
Бетховен
Талант - це легко робити те, що важко
для інших. Анрі Амієл
Талант - це дар робити те, чому
неможливо ні навчити, ні навчитися.
І. Кант
Талант - це віра в себе, в свою силу...
М. Горький
Талант - це здатність вірити в успіх.
Не вірно, коли говорять, що я раптом
відкрив в собі здібності. Я просто
працював. Дж. Леннон
В кожній людині спить талант, але не
всі його будять. А. Мінченков.
В нашій школі навчається багато
талановитих дітей, які займаються
спортом, малюванням, декоративно-
прикладним мистецтвом, танцями,
вокалом та грою на музичних
інструментах.
В міському конкурсі солістів-
вокалістів взяли участь Ліновиченко
Дана, учениця 1-В класу (молодша
вікова група), Андрущак Ірина та
Міцевська Вікторія, учениці 7-А класу
(середня вікова група). Керівник –
Панькевич Людмила Іванівна.
8
9. Учень 8-Б класу, Редькович Богдан,
займається проектуванням та дизайном,
створює дуже гарні вироби із пластику.
Свою роботу «Вестмінстерське
Аббатство» учень подарував у кабінет
англійської мови.
Лащ Андрій, учень 4-А класу
виготовляє різноманітні вироби із
дерева.
Сахнюк Вікторія і Татюк Карина,
учениці 9-А класу, представили свої
малюнки на конкурсі «Краще тверезе
життя», Сидорчук Дарина на цей же
конкурс подала мультимедійну
розробку.
Учні нашої школи є постійними
учасниками міських спортивних
змагань та шкільних естафет. Особливі
успіхи школярі в цьому навчальному
році проявили на змаганнях із
спортивного орієнтування та футболу.
Кондаревич Кирило,
11-А клас 9
10. З метою запобігання загибелі дітей в
умовах надзвичайних ситуацій,
навчання правилам безпеки
життєдіяльності та набуття ними
практичних навичок поведінки під час
виникнення з 16 по 20 листопада в
школі проходив тиждень знань з основ
безпеки життєдіяльності, під час якого
учні відвідали екскурсії, інформаційні
центри з питань цивільного захисту,
підрозділів ДСНС України у Волинській
області. Також було проведено
конкурси дитячих малюнків, вікторини
на знання правил безпечної поведінки
та питань профілактики невиробничого
травматизму.
10
Сачук Назар,
8-А клас
Засновник: Луцька ЗОШ І-ІІІ ст. №17
Редактори:Савчук І.А., Тарабаса К.О.
Технічні редактори: Саржан Ю.,
Сачук Н.
Редакція творчих проектів:
Бондарук А., Кирилюк Я.
