ЗШ №8 Макаренко

1. 10 КЛАС
ТЕМА: Будова і функції рослинних тканин,
їх здатність до регенерації
МЕТА УРОКУ: поглибити знання учнів про основні типи
рослинних тканин, встановити зв'язок між їх будовою і функціями у
рослинному організмі, визначити здатність рослинних тканин до
регенерації, встановити роль цього процесу в життєдіяльності
рослин; продовжити формування основних біологічних понять,
вчити працювати з біологічними термінами; формувати навички
оформлення опорного конспекту в робочому зошиті; розвивати
мислення учнів, вміння порівнювати; виховувати допитливість,
любов до природи в усіх її проявах.
ОБЛАДНАННЯ І МАТЕРІАЛИ: мультимедійна презентація до
уроку «Тканини рослин», відеофрагменти «Механічні тканини
рослин», таблиці із зображенням різноманітних рослинних тканин.
БАЗОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: клітина, тканина,
міжклітинники, анатомія рослин, покривна тканина, твірна тканина,
основна тканина, провідна тканина, механічна тканина.
КОНЦЕПЦІЯ УРОКУ: поглибити та розширити поняття про
основні типи рослинних тканин, їх розташування в організмі рослини
та виконувані функції; встановити зв’язок між будовою та функціями
різних типів тканин; розглянути різновиди типів тканин та порівняти
їх за особливостями будови, підготувати учнів до виконання
лабораторної роботи № 11 «Будова тканин рослинного організму».
ТИП УРОКУ: комбінований
ФОРМА УРОКУ: урок - презентація
ЛІТЕРАТУРА:
1. Задорожній К. М. Усі уроки біології. 10 клас. Стандарт і
академічний рівень. – Х.: Вид. група «Основа», 2010.– ст. 154 –
157
2. Жигуліна О. О. Біологія. 10 клас. Розробки уроків (рівні
стандарту та академічний) – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – ст. 245 -
249
3. Інтернет-ресурси: http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/141690/Ткани
http://textreferat.com.ua/referat2.php?id=3548
http://pti.kiev.ua/korysna-info/roslsvit/263-klasifikacija-
mizhklitinnikiv-u-roslinnikh.html
4. Талгіна О. В. Біологія.10 клас. Підручн. для загальноосв. навч.
закл. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – ст. 224 – 227.
1

2. СТРУКТУРА І ЗМІСТ УРОКУ
І. Організаційний етап уроку.
Слайд 1
Перевірка готовності класу до роботи, облік відвідування.
Добрий день,шановні учні,
починаємо урок!
Сподіваюсьна співпрацю
і на цілий шквал думок.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Термінологічна хвилинка
- А почнемо ми наш урок з того, що перевіримо, як ви володієте основними
біологічними термінами і поняттями, які уже розглядалися на попередніх
уроках.
Слайд 2
- Візьміть картки-завдання термінологічної хвилинки, які лежать у вас на
партах. На виконання роботи у вас є 3 хвилини.
Завдання: встановити відповідність між терміном та його визначенням,
з’єднавши їх стрілками. Приступайте!
Учні отримують картки (на партах) із завданням на визначення термінів. За кожну
правильно визначену відповідність - 1 бал (максимально – 10 балів)
- Час вичерпано. Проведемо взаємоперевірку виконаного завдання.
Обміняйтеся картками із своїм товаришем по парті. Перевірте за допомогою
слайду правильність визначення термінів, порахуйте і запишіть кількість
набраних балів.
2

3. Взаємоперевірка: учні обмінюються картками із сусідом за партою і проводять
взаємоперевірку за допомогою слайду презентації, на якому з’являється відповідь.
Оцінювання: порахувати і записати кількість набраних балів, здати картку вчителю.
2. Фронтальна бесіда за запитаннями:
Слайд 3
Прийом «Впізнай об’єкт»
- А зараз пропоную вам перевірити, як ви орієнтуєтесь у біорозмаїтті живих
організмів нашої планети.
- Подивіться на біологічні об’єкти, зображені на малюнках і спробуйте впізнати
їх.
- Назвіть ті із зображених організмів, що належать до прокаріотів. (на слайді під
номерами назвати номер, назву) (№ 1 – ціанобактерія;
№ 8 – бактерія)
- А які з організмів, зображених на слайді, є представниками Надцарства
Еукаріоти? (вибрати, назвати) (№ 2 – інфузорія-туфелька; № 3 – медуза корнерот;
№ 4 – водорість вольвокс; № 5 – підсніжник;
№ 6 – білий гриб; № 7 – водорість ламінарія)
- Знайдіть серед зображених організмів одноклітинні, колоніальні та
багатоклітинні форми. (одноклітинні: № 2 – інфузорія-туфелька; № 8 – бактерія;
колоніальні: № 4 - вольвокс;
багатоклітинні: № 1 – ціанобактерія (нитчаста форма),
№ 3 – медуза корнерот; № 5 – підсніжник;
№ 6 – білий гриб; № 7 – водорість ламінарія)
ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної
діяльності.
- Отже, ми багато вже знаємо про особливості організації та життєдіяльності
прокаріотичних та еукаріотичних організмів. Про що ж піде мова сьогодні?
- З’ясувати це нам допоможе невеличка поетична хвилинка.
Слайд 4
Прийом «Поетична хвилинка»
3

4. Із формою подібною
Та функцією спільною
Однакові клітини утворюють тканини.
Тканини ті усякими бувають:
Одна тканина органи вкриває,
А друга забезпечить ріст рослини,
А третя виділяє певні речовини.
До того ж ці тканини утворюють всі органи рослини.
- То як ви вважаєте, про що піде мова сьогодні на уроці?
- Так, сьогодніми будемо говоритипро рослинні тканини. Ми вже розглядали
їх, коли вивчали будову рослинного організму у 7 класі.
- Пригадайте, а чи всі рослини мають тканини? (ні)
- Як називаються рослини, які не мають сформованих тканин і органів? (нижчі
рослини)
- Які ж саме рослини належать до нижчих рослин? (водорості)
- Як же називаються ті рослини, у яких формуються справжні тканини і органи?
(вищі)
- Пригадайте, у зв’язку з чим у вищих рослин виникають тканини і органи? (у
зв’язку з пристосуванням до життя на суходолі)
- Як називається процес, при якому спершу однакові клітини набувають
відмінних рис будови, спеціалізуючись на виконанні певної функції?
(диференціація клітин)
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
Слайд 5
- Отже, запишемо дату та тему уроку в робочі зошити: «Будова і функції
рослинних тканин, їх здатність до регенерації»
- В підручнику цей матеріал міститься в § 41.
- Як би ви сформулювали завдання нашого уроку? Що ми повинні зробити на
сьогоднішньому уроці?
- Отже, наша мета:
- поглибити та розширити наявні знання про основні типи рослинних
тканин;
- встановити зв'язок між будовою і функціями тканин у рослинному
організмі;
4

5. - визначити здатність рослинних тканин до регенерації, встановити роль
цього процесу в життєдіяльності рослин;
- продовжити формування основних біологічних понять та термінів.
- Ми розглянемо основні типи рослинних тканин, їх різновиди, з’ясуємо їх
розташування в організмі рослин та виконувані функції.
- Ваша навчальна задача – у процесі ознайомлення з новим матеріалом ви
в робочих зошитах будуєте свій власний опорний конспект, готуючись тим
самим до наступного уроку – лабораторної роботи «Тканини рослинного
організму».
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Тканинний рівень організації рослин
Слайд 6
- Як ми вже згадали, рослини за будовою бувають одноклітинні, колоніальні та
багатоклітинні.
- І якщо у одноклітинному організмі одна клітина здійснює всі життєві
процеси, забезпечуючи його функціонування, то…
2. Що таке тканини рослин?
Слайд 7
- …багатоклітинний організм складається із сукупностей багатьох клітин,
групи яких спеціалізуються на виконанні певних функцій.
- Функції рослинного організму різноманітні, і для їх виконання потрібні
клітини різної будови. Так, клітини, що містять хлоропласти, здійснюють
фотосинтез; клітини з лейкопластами відкладають про запас поживні
речовини; клітини з хромопластами забарвлюють органи рослин, клітини з
5

6. потовщеними або здерев’янілими стінками надають частинам тіла рослин
міцності і пружності тощо.
- Клітини в організмі рослини працюють спільно, виконуючи ту або інші
важливу для нього роботу. Як у біології називають такі групи клітин? (тканини)
- Пригадаємо визначення терміну «тканина».
- Отже, групу клітин, які подібні за походженням, за будовою та виконують
однакові функції, називають тканиною.
- З рослинних тканин складаються всі органи рослин. Тканини забезпечують
виконання органами їхніх функцій. Тому спостерігається зв’язок між
особливостями будови тканин і тими функціями, які вони виконують.
Слайд 8
- Так як багато рослинних клітин можуть мати неправильну форму,
розміщуватися досить рихло, то між ними часто утворюються проміжки
більшого чи меншого розміру, заповнені повітрям або водою. Такі проміжки
називаються міжклітинники.
- Отже, особливістю рослинних тканин є наявність міжклітинників. (до
опорного конспекту)
Міжклітинники – це проміжки різного розміру між оболонками сусідніх
клітин, з яких утворена певна рослинна тканина.
- Що із почутого, найголовніше, на вашу думку, ми повинні внести до
опорного конспекту? (визначення міжклітинників із слайду учні записують у зошити)
Прийом «Міні-проект»
- Цікаво, а як взагалі в біології з’явився сам термін «тканина»? Яким чином з
швейної майстерні чи суконної мануфактури це слово потрапило у науку?
Слайд 9
6

7. - Про це нам розкажуть наші молоді дослідники, які працювали над міні-
проектом «З історії походження біологічних термінів». Прошу до слова.
(виступ учнів з проектом – 3 хв.)
До опорного конспекту:
автор терміну «тканина»,
наука, що вивчає тканини рослин.
3. Типи рослинних тканин
- Які ж тканини присутні в тілі рослини?
- Пригадайте функції органів, і ви зможете уявити, які саме тканини для
цього необхідні.
Слайд 10
- У рослин виділяють такі типи тканин:
 покривні (захищають рослину),
 твірні (дають початок усім іншим тканинам),
 провідні (проводять воду та поживні речовини),
 опорні, або механічні (протистоять силі тяжіння),
 основні тканини (заповнюють простір між спеціалізованими тканинами).
- Не забудьте внести інформацію про основні типи рослинних тканин до
вашого опорного конспекту.
4. Характеристика типів рослинних тканин
Слайд 11
А) Покривні тканини
7

8. - Рослинам необхідний захист, оскільки вони нерухомі й не можуть втекти або
сховатися від шкідників, дощу, вітру, снігу. Покривні тканини рослин ззовні
покривають всі органи рослини, відмежовуючи внутрішні тканини від
зовнішнього середовища.
- Тим самим покривні тканини захищають організм рослини від шкідливого
впливу довкілля: від механічних пошкоджень, від висихання, від надмірного
випаровування, від перегріву.
- Крім того, покривні тканини беруть участь у газообміні та у випаровуванні
надлишку води з організму рослини.
- Отже, покривна тканина — це шар клітин, які вкривають органи тіла
рослини ззовні, розташовуючись на межі із зовнішнім середовищем.
- Ці тканини можуть складатися із живих або відмерлих клітин, залежно від
чого їх поділяють на кілька видів.
Слайд 12
- Рослини мають декілька різновидів покривних тканин. Це епідерма (шкірка),
корок та кора (кірка).
- Епідерма – первинна покривна тканина, клітини якої розміщені в один шар і
щільно прилягають одна до одної, вкриваючи молоді органи рослини, листки,
соковиті стебла трав’янистих рослин. Має продихи, може мати восковий
наліт, утворювати вирости у вигляді волосків.
- Корок – вторинна покривна тканинина, яка замінює епідерму на
багаторічних органах рослин. Складається з кількох шарів мертвих клітин, має
сочевички.
- У дерев’янистих рослин за рахунок корку утворюється третинна покривна
тканина - кора (кірка), що являє собою комплекс відмерлих тканин, які
вкривають стовбур дерева. Кора також утворює сочевички.
- Розглянемо детальніше ці види покривної тканини.
Слайд 13
- Листки та молодізелені стебла, вкриті епідермою (шкіркою), яка складається
з одного шару прозорих клітин. Прозорість покривної тканини дуже важлива,
оскільки, захищаючи орган, шкірка не заважає проникненню світла в клітини з
хлоропластами, які лежать глибше. Шкірка вкриває також пелюстки і плоди
рослин.
- Захисні властивості шкірки визначаються тим, що її клітини щільно зімкнуті,
притиснуті одна до одної, тому міжклітинників між ними немає.
8

9. - Отже, клітини епідерми живі, безбарвні, тонкостінні, окремі клітини
(продихи) – з хлоропластами.
- Епідерма захищає органи рослини від висихання, перегріву, різких коливань
температури, через продихи відбувається газообмін та випаровування води.
Слайд 14
- Продихи являють собою вузькі отвори, оточені двома замикаючими
продиховими клітинами, що мають бобоподібну форму та зелене забарвлення
на відміну від прозорих клітин шкірки. Зеленого забарвлення продиховим
клітинам надають хлоропласти.
- Продихи можуть відкриватися та закриватися. Замикаючі клітини при цьому
розходяться або зближуються (малюнок 41.3 у підручнику, ст. 244). Під
продихами розташовані міжклітинники, по яких повітря доходить до всіх
клітин листка або молодого стебла.
- Також клітини шкірки часто мають вирости різноманітної форми: волоски,
залози, лусочки тощо.
Слайд 15
9

10. - Зовнішня оболонка клітин епідерми часто буває потовщена й вкрита зверху
жироподібною речовиною, а іноді ще й воском - кутикула. Це захищає органи
від висихання та проникнення всередину грибів і бактерій, які спричиняють
хвороби рослин.
Слайд 16
- Різні виростиепідерми у вигляді волосків, як правило, підсилюють її захисні
властивості.
Слайд 17
- У дерев’янистих рослин стебло покрите іншою покривною тканиною —
корком. Це багатошарова тканина, утворена мертвими клітинами. Живий вміст
клітин корка відмирає, порожниниклітини заповнюються повітрям, смолами чи
дубильними речовинами.
- Корок – набагато надійніший захист для рослини, ніж епідерма (шкірка).
- У деяких дерев (корковий дуб) шар корка може бути дуже товстим, до 20-30
см. Корок з таких дерев час від часу зрізують. Його використовують для
виготовлення звукової ізоляції та для закупорювання пляшок. Саме такий корок
розглядав Р. Гук під мікроскопом.
Слайд 18
- Оболонки клітин корка потовщені і просочені речовиною суберином, за
складом близькою до жирів, майже непроникною для води й повітря. Ці
клітини щільно зімкнені між собою (міжклітинників немає), вони виконують
основні захисні функції.
- Газообмін рослин, вкритих корком, відбувається крізь сочевички.
10

11. - Сочевички – це розриви в корку, крізь які повітря потрапляє всередину
стебла.
Слайд 19
Кора – багатошарова мертва тканина, утворюється на зміну корку і являє собою
третинну покривну тканину. Типова кора спостерігається у дерев'янистих
рослин.
Слайд 20
- Клітини кори мертві, заповнені повітрям, з товстими оболонками. Кора,
вкриваючибагаторічні органи рослини, які найдовше ростуть, виконує захисну
функцію, а через тріщини кори і сочевички відбувається газообмін.
Б) Основні тканини
Слайд 21
- Основна тканина складається з живих клітин з порівняно тонкими стінками.
11

12. - Клітини цієї тканини заповнюють проміжки між спеціалізованими тканинами,
тому її ще називають паренхімою.
- Мікрофотографія поперечного перерізу листка та схема його будови внизу
ілюструє розташування паренхіми у листковій пластинці. Поверхня листкової
пластинки, як ми вже знаємо, вкрита епідермою – покривною тканиною, а
простір між верхньою і нижньою епідермою заповнений основною тканиною –
паренхімою листка.
- Клітини основної тканини можуть бути великими або дрібними, з тонкими
або потовщеними оболонками, щільно зімкненими або розташовуватися з
міжклітинниками.
- Основна тканина в різних органах рослин може виконувати різні функції:
залежно від чого її і поділяють на кілька різновидів: асиміляційну, запасаючу,
водоносну, повітроносну, видільну (секреторну).
Слайд 22
- Коротко охарактеризуємо ці види основної тканини.
- Так як асиміляція – це процес синтезу органічних речовин, то основна функція
асиміляційної основної тканини – здійснення фотосинтезу. Саме тому її
клітини мають багато хлоропластів, за що її ще називають хлоренхімою. Вона
утворює всі зелені частини рослини.
- Запасаюча основна тканина розташована в органах, у яких відкладаються
про запас поживні речовини. Складається з великих живих клітин. Вона
утворює ендосперм насінини, міститься у видозмінах кореня і пагона, які
служать для накопичення поживних речовин, запасаюча паренхіма утворює
серцевину стовбура у дерев’янистих рослин.
12

13. - Повітроносна паренхіма або аеренхіма слугує для газообміну і має великі
міжклітинники. Найбільше властива водним і болотяним рослинам.
- Водоносна паренхіма розвинена у рослин посушливої місцевості –
сукулентів, у листках і стеблах яких запасається значнийзапас вологи (кактуси,
агава тощо).
- Окремі клітини основноїтканини забезпечують функцію секреції та виділення
різних речовин, вони утворюють видільну, або секреторну основну тканину.
- Видільна тканина утворює залози, залозисті волоски, вмістилища різних
виділень, наприклад, нектарники, а також смоляні і ефірні ходи.
- Ця тканина утворює і виділяє назовні ефірні олії, смоли (живиця), нектар,
молочний сік – латекс, краплини рідини на кінчиках листків у так званих
рослин-барометрів.
- Наступні слайди проілюструють деякі з названих видів основної тканини.
Слайд 23
- Ми бачимо мікрофотографію асиміляційної паренхіми листкової пластинки,
зроблену за допомогою мікроскопу. Зверніть увагу на хлоропласти, які у
великій кількості є у клітинах.
- У запасаючих тканинах відкладаються про запас поживні речовини, які
утворилися в асиміляційних тканинах. Клітини цих тканин великі, іноді дуже
великі. Наприклад, якщо ви розламаєте стигле яблуко або стиглий помідор, то
на розломі побачите маленькі бульбашки. Це великі клітини запасаючої
тканини, у вакуолях яких відкладаються різні розчинені у воді речовини, серед
них і цукор. Запасаюча паренхіма бульби картоплі запасає таку сполуку як
крохмаль у вигляді крохмальних зерен.
Слайд 24
13

14. - Асиміляційна паренхіма розташовується у різних частинах рослини, її
клітини, як бачимо, можуть відрізнятися за розміром і формою, проте
наявність великої кількості хлоропластів і зелене забарвлення – обов’язкова
риса цього різновиду основної тканини.
- Повітроносну паренхіму легко впізнати по великій кількості крупних
міжклітинників, заповнених повітрям. Міжклітинники, сполучаючись у
загальну сітку, забезпечують газообмін рослин.
Слайд 25
- Наступний слайд ілюструє секреторну основну тканину. Вона утворює
нектарники з нектаром, яким полюбляють живитися комахи; здійснює
виділення надлишку краплинно-рідкої води; утворює смоляні ходи, по яких
виділяє смолу (живицю) у багатьох порід хвойних дерев; утворює
молочники, які виділяють латекс, каучук та інші секрети, наприклад, у
чистотілу, молочаю та інших рослин; залозисті волоски виділяють липкі
сполуки у рослин-хижаків (росянка).
В) Твірні тканини
Слайд 26
- Твірна тканина – це тканина, яка дає початок усім іншим типам рослинних
тканин.
- Твірна тканина має ще одну назву - меристема. Функція цієї тканини —
утворення нових клітин шляхом поділу. Завдяки цьому відбувається ріст всіх
органів рослини. На мікрофотографіях (мал. 1) ми можемо бачити, як
відбувається розвитокконусунаростання – верхівки молодого пагона рослини.
14

15. - Твірна тканина складається з дрібних клітин з великими ядрами і без вакуоль.
Клітини цієї тканини постійно діляться. На другому зображенні (мал. 2) добре
видно цей процес поділу клітин.
- Одна частина дочірніх клітин, доростаючи до розмірів материнської, знову
ділиться, а інша частина поступово перетворюється на клітини постійних
тканин. Постійними називають усі тканини, крім твірних. Клітини постійних
тканин зазвичай не здатні ділитися.
Слайд 27
- За місцем розташування у тілі рослини виділяють три різновиди твірної
тканини.
- Твірні тканини розташовуються на кінчику кореня і на верхівці стебла - це
верхівкова меристема. Вона забезпечує постійний ріст рослини в довжину.
- Усередині коренів і стебел є кільце твірної тканини з видовжених клітин.
Його називають камбієм. Камбій забезпечує розростання коренів і стебел у
товщину. Це так звана бічна меристема.
- Виділяють також вставну меристему, яка властива для злакових рослин і
розташовується у вузлах. Вона забезпечує швидкій ріст міжвузля у злакових.
Слайд 28
- На першій мікрофотографії ми бачимо верхівкову меристему пагона – конус
наростання, розміщений у верхівковій бруньці.
- Друга мікрофотографія показує верхівкову меристему кінчика кореня – це
зона поділу кореня, за рахунок якої корінь росте вглиб ґрунту.
15

16. - Схема ілюструє, як за рахунок бічної меристеми – камбію стебла,
відбувається ріст стебла у товщину та утворення нових шарів клітин лубу
(кори) і деревини.
Слайд 29
- Особливим різновидом твірної тканини є раньова або травматична
меристема. Вона виникає у місцях пошкодження, де відбувається процес
регенерації рослини.
- Пригадайте, що таке регенерація? (відновлення втрачених чи пошкоджених тканин,
органів)
- На місці пошкодження утворюється калюс - шар захисної тканини, який
сприяє заживленню місця ушкодження рослини. Калюс утворюється і на зрізі
стеблового чи листкового живця, зрізаного для вегетативного розмноження.
- Клітини калюса слабо диференційовані, однорідні, вони дають початок
клітинам різних тканин. Калюс використовують для отримання ізольованої
культури рослинних тканин та для клонування рослин.
Г) Провідні тканини
Слайд 30
- Провідні тканини пристосовані для руху води та розчинених у ній речовин
як у напрямку від кореня до пагона, так і для переміщення органічних сполук у
зворотному напрямі — від листків до коренів.
Слайд 31
- У рослин є два різновиди провідних тканин. Ближче до кори, у лубі
розташована комплексна провідна тканина - флоема. У глибших шарах
стовбура, у деревині проходить така комплексна провідна тканина як ксилема.
16

17. - Флоема складається із живих без’ядерних клітин, що отримали назву
ситоподібні трубки. Вони проводять органічні поживні речовини, що
утворюються в листку під час фотосинтезу, вниз по рослині. Флоема утворює
так званий низхідний потік поживних речовин.
- Ксилема складається з мертвих клітин - судин та трахеїд. Вона проводить
воду та мінеральні речовини з коренів у листки. Це так званий висхідний потік
поживних речовин.
Слайд 32
- Судини (трахеї) утворюються з ряду клітин, які ростуть, видовжуються,
оболонки їхні дерев'яніють, живий вміст відмирає, а поперечні стінки
руйнуються. Утворюються трубки, а на місці поперечних перегородок
залишаються вузькі обідки за якими можна визначити, що судиниутворилися з
ряду клітин.
- Трахеїди — це видовжені клітини з косими поперечними перетинками, якими
вони сполучаються одна з одною, утворюючи суцільний ланцюг. Як і судини,
це мертві клітини з нерівномірно здерев'янілими стінками. Завдяки
потовщенням судини і трахеїди протистоять стискуванню і розтягуванню.
Слайд 33
- Подивіться, як відбувається рух води по судинах у напрямку від кореня до
листків.
- Молекули води, зв’язані між собою, ніби прилипають до поверхні клітинної
стінки судин і під дією кореневого тиску піднімаються по судинах вгору. По
провідних пучках вода надходить до листка. У листковій пластинці частина
води надходить до клітин асиміляційної паренхіми і бере участь у реакціях
17

18. фотосинтезу, а надлишок води надходить до міжклітинників і через продихи
випаровується у вигляді водяної пари.
Слайд 34
- Ситоподібні трубки – це клітини, що мають видовжену форму, яка сприяє
проведенню речовин. У поперечних клітинних оболонках утворюється багато
дрібних отворів, що робить їх подібними до сита. Звідси назва й клітин —
ситоподібні. Отвори полегшують проходження поживних речовин з однієї
ситоподібної клітини в іншу.
- Поряд із ситоподібними трубками розміщені супровідні клітини —
клітини-супутники.
Слайд 35
- Ми бачимо мікрофотографію ситовидних трубок, по яких органічні речовини
із листка відтікають в усі інші органи рослини – стебло, корінь, плоди.
18

19. Д) Механічні тканини
Слайд 36
- Дуже почленоване тіло рослини потребує опори. Підтримують і укріплюють
органи рослини опорні або механічні тканини. Характерною особливістю цих
тканин є надзвичайне потовщення клітинних стінок, які забезпечують
виконання їхніх функцій.
- Порівняйте схематично зображені на малюнку клітини основної тканини
(паренхіми) і механічної тканини. Зверніть увагу на товщину клітинної стінки
першої і другої клітини.
Слайд 37
- Розрізняють такі різновиди механічної тканини як коленхіма (утворена
живими клітинами) та склеренхіма(її клітини мертві), а також окремі клітини –
склереїди.
- Часто клітинні оболонки дерев'яніють, і живий вміст клітини відмирає.
Клітини опорної тканини можуть мати видовжену форму, тоді їх називають
волокнами, але можуть бути й округлими. Проте у будь-якому випадку їхні
клітинні оболонкидуже товсті. Часто буває так, що товщина оболонки опорної
клітини більша, ніж розмір її порожнини.
- Клітини механічної тканини служать для опори тіла рослини, надання йому
міцності і пружності.
Слайд 38
- Ось на мікрофотографіях ми бачимо клітини живої механічної тканини –
коленхіми, яка розташовується безпосередньо під епідермою.
19

20. Слайд 39
- Клітини склеренхіми– це мертві клітини з дуже потовщеними стінками. Вони
часто утворюють механічні волокна, які надають міцності органам рослини.
Слайд 40
- Склереїди — клітини рослин з дуже потовщеними здерев'янілими
оболонками, часто просякнутими солями кальцію або кремнеземом. З таких
кам'янистих клітин побудовані тверді оболонки плодів і насіння (кісточки
вишень, слив, абрикосів і т. д.).
5. Регенерація у рослин
Слайд 41
- Пригадаймо ще раз, що ми називаємо регенерацією?
- Рослини – це організми, у яких дуже добре виражена здатність до регенерації.
20

21. - Регенерація у рослин може відбуватися шляхом відновлення втраченої
частини тіла, або ж відновлення цілого організму рослини з його частини.
- Процес регенерації у рослин лежить в основі вегетативного розмноження і
має важливе значення для рослинництва, плодівництва, лісництва,
декоративного садівництва. Найпоширенішими способами вегетативного
розмноження культурних рослин є розмноження стебловими і листковими
живцями, відводками, бульбами, цибулинами тощо.
- Висока здатність рослин до регенерації використовується і в біотехнології. З
ізольованої культури калюсної тканини на поживному середовищі
вирощуються клоновані рослини.
VІ. Закріплення та узагальнення знань.
Слайд 42
- Пригадайте:
1.Що таке тканина?
2. Які типи рослиннихтканин формуються у рослинномуорганізмі?
3. Який тип тканини забезпечує міцність та пружність рослин?
4. Який тип тканини забезпечує процеси ростуі розвиткурослин?
5. Яка тканина виконує функцію захисту від різних чинників середовища?
6. Яким типом тканини представлена транспортнасистемарослини?
7. Яка тканина у тілі рослинипоєднує усі інші типи тканин між собою?
Слайд 43
21

22. - Ми дали характеристику різних типів рослинних тканин. Чи можна зробити
висновок, що будова того чи іншого типу тканини тісно пов’язана з її
функціями? Доведіть це прикладамиз того, що ви почули сьогодніна уроці.
VІІ. Підсумок уроку.
- Наш урок закінчується. Ми детально розглянули теоретичний матеріал про
типи, будову і функції рослинних тканин.
- Як ви вважаєте, чи буде дана інформація нам необхідною на наступному уроці
при виконання лабораторної роботи «Тканини рослинного організму»?
- Чи готові ви до виконання лабораторної роботи?
- А підготуватися ще ґрунтовніше вам допоможе виконання домашнього
завдання:
VІІІ. Домашнє завдання.
Слайд 44
 Вивчити § 41 підручника, відповісти на питання до § 41 на ст. 250
 Для учнів з високим рівнем навчальних досягнень (за бажанням) –
знайти у додаткових джерелах відповіді на питання рубрики
«Поміркуйте».
Слайд 45
- Дякую за плідну роботу. Ви – молодці!!
22