1. РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ
НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ
У 3 КЛАСІ
Проблема залежності розумового розвитку від сформованості прийомів
мислення здобувачів освіти (особливо молодшого шкільного віку)
залишається до кінця ще не вирішеною. Вона залежить головним чином від
двох факторів: від способу організації навчально-пізнавальної діяльності
школярів та від уміння вчителя спрямувати навчальний матеріал на
формування необхідних здібностей.
Цілком зрозуміло, що кожний учитель повинен розвивати логічне
мислення учнів: це одне з головних завдань навчання у початковій школі.
Однак учитель не завждиволодіє методикою формування і розвитку логічної
сфери дитини. Цей процес значною мірою протікає стихійно, тому більшість
учнів, навіть старшокласників, не опановує початковими прийомами
логічного мислення (аналіз, порівняння, синтез, абстрагування й ін.). У той
же час для повноцінного засвоєння матеріалу учням уже у 1 класі потрібні
навички логічного аналізу. Разом з тим частка володіє прийомами
порівняння, узагальнення, підведення під поняття, виведення наслідків та ін.
Аналіз досвіду вчителів та власний досвід роботи у школі свідчать про
низький рівень розвитку логічного мислення та сформованості логічних
умінь школярів. Причиною такого стану речей, на нашу думку, є відсутність
творчого підходу вчителів до застосування учнями логічних умінь,
переважання традиційної системи навчання, наявність формалізму в
організації навчального процесу, відсутність індивідуального підходу до
2. навчальної діяльності кожної дитини, необхідність створення максимально
сприятливих умов для розвитку і саморозвитку особистості учня,
репродуктивний характер навчання. Усі ці причини суттєво впливають на
рівень розвитку логічного мислення учнів і пізнавальної діяльності в цілому.
Бесіди з учителями початкової школи свідчать про те, що на уроках з
рідної мови виконується мало вправ, які змушували б дітей мислити,
самостійно шукати шляхи вирішення того чи іншого завдання, набувати
необхідні якості мислення: глибину, критичність, гнучкість. Організація
такої роботи потребує від учителя спеціальних знань і вмінь. Він повинен
вибудувати процес навчання таким чином, щоб діти постійно отримували
нові знання, і водночас на базі цього в них формувались прийоми мислення,
які сприятимуть зростанню пізнавальної активності і здібностей мислення.
Важливим фактором розвитку логічного мислення молодших школярів
є спеціальне формування їхніх розумових дій, що здійснюється на
різноманітному навчальному матеріалі. Найбільший ефект досягається тоді,
коли учні, засвоївшипринциппобудови об’єктів, які є основними для певної
галузі знань, оволодівають завдяки цьому способом аналізу ширшого кола
об’єктів. Вироблені на такій основі дії легко узагальнюються й переносяться
в нові ситуації. У цьому полягає головна особливість розвитку логічного
мислення молодших школярів.
При формування логічного мислення молодших школярів
рекомендуємо такі вправи:
1. Вправа «Закінчи речення». Мета завдання – формувати в дітей
конструктивні синтаксичні уміння, вчити розуміти причинно-наслідкові
зв’язки, які мають місце в складнопідрядних реченнях.
Учитель починає речення, а діти повинні його закінчити. Варіанти
можуть бути різноманітними.
Діти зустріли в лісі білку… Кішка стрибнула на дерево, щоб...
Діти зустріли в лісі білку, яка… Кішка стрибнула на дерево, яке…
Діти зустріли в лісі білку, яку… Кішка стрибнула на дерево, коли..
3. Діти зустріли в лісі білку, якій… Кішка стрибнула на дерево так, що
Діти зустріли в лісі білку, про яку… Кішка стрибнула на дерево тоді,…
2. Вправа «Називай якомога більше слів». Учитель називає дієслово,
учні повинні підібрати якомога більше об’єктів й предметів, які можуть
виконувати цю дію. Наприклад: світить – сонце, лампа, свічка, місяць, фара,
ліхтарик тощо.
Вмивається будує замерзає
Летить повзе посміхається
Росте біжить працює
Цвіте співає кричить
Спить висить зітхає
В’ється пливе шумить
Купається шипить біжить
3. Вправа «Чи вважаєш ти себе кмітливою людиною?». Учні повинні
відповісти на поставлені питання й прокоментувати їх за такою схемою:
Чи важко було виконувати це завдання?
Чи сподобались тобі запитання?
Як ти вважаєш, чи потрібні такі завдання?
Якщо людина не вміє думати, чи зможе вона виконати запропоновану
вправу?
Які якості треба мати, щоб бути кмітливим?
Запитання на кмітливість, які потребують вміння логічно мислити.
1. Чи є 8 березня в Австралії? (Так.)
2. У господаря було 15 курей. Усі, крім 14, померли. Скільки
залишилося курей? (чотирнадцять.)
3. Ви – пілот літака, що летить iз Києва до Афін з двома посадками у
Варшаві та Мюнхені. Скільки років пiлотовi? (Стільки ж, скільки й вам.)
4. Як правило, місяць закінчується 30-м або 31-м числом. У якому
мiсяцi є 28 днів? (В усіх.)
4. 5. Ви заходите у затемнену малознайому кімнату. У ній є дві лампи:
газова i бензинова. Що ви запалите в першу чергу? (Сірник.)
6. Один оберт навколо Землі супутник робить за 1 годину 40 хвилин, а
інший – за 100 хвилин. Як це можна пояснити? (1 година 40 хвилин = 100
хвилин).
4. Завдання на розвиток асоціативної пам'яті.
Прослухайте слова, запишіть власні асоціації до них (наприклад: зірка
– небо). За словами-асоціаціями пригадайте прочитані слова.
Кімната Сонце
Щастя Струмок
Осінь Казка
Пісня Коровай
Урок Ранок
Це завдання можна ускладнити і запропонувати учням дібрати до
кожного слова асоціативний ланцюжок, потім вибрати один з них і скласти з
ним маленьке оповідання.
«Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок» – так доцільно
відповідати на запитання учнів, прагнучи розвинути їхній інтерес до світу,
їхню фантазію, власну думку. Необхідно цілеспрямовано виробляти у
школярів уміння помічати у предметі яскраве, характерне й зображувати
його словом, виховувати внутрішню потребу передавати власне бачення
різноманітних об’єктів й предметів, які існують навколо нас.
Наступне завдання ми назвали: «Будь уважним і відповідай швидко».
• Запиши в алфавітному порядкуназви рослин, що ростуть на городі (в
саду, на клумбі), опиши їх якомога виразніше.
• Запиши слова – назви овочів (фруктів, ягід) за першими буквами
алфавіту (або на вибір). Наприклад, А – абрикос, аґрус, айва, алича, апельсин,
ананас... Які з них ти вважаєш найкориснішими й найсмачнішими.
• Назви професії, які починаються на букву В. Яка з них тобі найбільше
подобається. Склади речення з цим словом.
5. Методисти, педагоги стверджують, що в наш час змінюються
пріоритети цілей навчання. Тому основними вимогами сучасної освіти є
виховання особистості, здатної творчо вирішувати життєво важливі
проблеми, критично мислити, раціонально використовувати новітні
інформаційні технології. В основу всієї навчальної роботи повинен бути
покладений принцип активізації мисленнєвої діяльності учнів, формування
умінь вчитися (здобувати, відтворювати, узагальнювати, оцінювати й
використовувати інформацію залежно від мети). Уся навчальна робота має
спрямовуватися нарозвитоктаких здібностей, як здатність бачити проблеми;
виявляти суперечності, висувати гіпотези, оригінальні ідеї, порівнювати,
аналізувати, інтегрувати, синтезувати інформацію. Усе це має велике
значення як для розвитку уміння логічно мислити, так і особистості, її
розвивального навчання.
Процес повноцінного розвитку логічного мислення передбачає не лише
наявність в учня високої інтелектуальної активності, а й певного обсягузнань
про спільні й суттєві ознаки предметів та явищ навколишнього світу.
Дослідження психологів свідчать, що лише на чотирнадцятому році життя
учень досягаєстадії формально-логічних операцій, після чого його мислення
стає все більше схожим на мислення дорослої людини. У зв’язку з цим
учитель початковихкласів повинен застосовуватитакі методи й прийоми, які
зможуть допомогти маленькому школяреві відчути необхідність бути
розумним й почати діяти в напрямку розвитку своїх інтелектуальних
здібностей.
Найбільшу увагу слід приділити формуванню причинного мислення
учнів. На початку 3 класу вони вже оперують такими способами логічного
мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація і
співвідношення змісту. Учитель продовжує вдосконалювати ці вміння і в той
же час розгортає більш поглиблену роботу з розвитку в учнів причинного
мислення. Ця робота починається з формування в учнів свідомого ставлення
до наслідків своїх дій. Спочатку діти виконують дії, враховуючи
6. закономірності навколишнього світу. Але поступово вони навчаються, не
виконуючи дії, передбачати можливі їх наслідки і планувати необхідні
перетворення. На етапі причинно-наслідкового мислення дитина, свідомо
змінюючи умови або навіть закони функціонування навколишнього світу,
може прогнозувати нові, несподівані ефекти та наслідки.
Роботаз розвиткупричинно-наслідкових вмінь починається з розвитку
здатності до планування. Спочатку даються завдання на планування дій із
реальними предметами. Потім діти працюють зі словами, реченнями,
фразами, і, нарешті, учитель планує роботу з текстовим матеріалом:
оповіданнями, байками, прислів’ями, казками, загадками тощо. У 3 класі
школярі вже здатні відокремлювати й усвідомлювати закономірний характер
взаємозв’язку окремих явищ і об’єктів. Ці причинно-наслідкові зв’язки є
основоюпередбачення. Завдяки їм дитина може спрогнозувати багато подій
або свідомо їх викликати. Тому важливими є завдання типу:
- виокремлення з декількох імовірних причин однієї – головної,
- словесний опис причинно-наслідкових залежностей,
- формування законів навколишнього світу.
Завдання з розвитку логічних можливостей учнів 3-4 класів
передбачають формування умінь виконувати певні логічні операції:
1. Петрик та Сергійко колекціонують марки про спорт та міста. Якщо
Петрик колекціонує марки не про спорт, то Сергійко колекціонує марки про
міста.
2. Якщо післязавтра буде вівторок, то завтрашній день – неділя.
3. Якщо сьогодні другий день тижня, то позавчора була неділя.
4. Якщо Оксанка не нижча за свого брата, то вони різного зросту.
Наші спостереження показали, що здобувачі освіти 3 класу завдяки
правильному усвідомленню пізнавальної суті порівняння, умінням
порівнювати у певній логічній послідовності за узагальненими ознаками
подібності, тотожностіі відмінності, а також завдяки розумінню суті процесу
узагальнення досконало оволоділи прийомами розумової діяльності. Це дає
7. підстави вважати запропонований нами підхід до розвитку логічного
мислення ефективним і доцільним, оскільки він сприяє формуванню
інтелектуальних здібностей школярів, більш усвідомленому використанню
мовного матеріалу, що сприяє успішному розвитку мислення і мовлення
особистості.
Література
1. Білокобильська Н. Розвиток логічного мислення. Початкова освіта. –
2000. № 41. С. 3-6.
2. Жукова С. Розвиток логічного мислення учнів початкових класів
шляхом вивчення формальної логіки. Початкова школа. 2002. № 2. С.
47-51.
3. Лаврів Н. Методи розвитку критичного мислення у молодших
школярів. Початкова школа. 2019. №12. С. 32-35.
4. Хоменко К. Вправи для розвитку критичного мислення молодших
школярів. Початкова школа. 2020. №4. С. 54-56.
