1. Тема уроку: «Розстріляне відродження».
«Великий терор» та його ідеологічне
виправдання. Антицерковна політика.
План
1. Особливості суспільно-політичного життя в
Україні у 20 – 30-ті р.р. ХХ ст..
2. Представники «розстріляного відродження».
3. Антицерковна політика.
4. Ідеологічне виправдання «великого терору».
2. Епіграф уроку:
Хоч в пісні воскресив би вас
І той страшний, безумний час!..
Так тяжко плачу і дивлюсь
Я на розстріляне безсмертя,
Як на дитя убите – мати…
Страшний пройшли ми, друзі, час.
Та як живі вони між нас
І будуть жить на горе кату!..
Безсмертя ж бо не розстріляти!
В.Сосюра
7. “Дивний мрійник з очима дитини і
розумом філософа ”
Павло Григорович Тичина
(23.01.1891 – 16.09.1967) –
український поет,
перекладач, публіцист
8. Представників української літератури, що належать
до «розстріляного відродження», умовно поділяють
на кілька груп, обумовлених їхнім життєвим шляхом
під час та після сталінських репресій.
Першу групу становлять безпосередні жертви
терору (письменники В’ячеслав Підмогильний,
Марко Вороний, Микола Зеров, Микола Куліш,
Михайло Семенко та багато інших).
9. До другої групи належать ті репресовані і
переслідувані владою представники української
інтелігенції, яким вдалося уникнути найвищої міри
покарання і вижити в тюрмах і таборах (Іван
Багряний, Остап Вишня ін..).
10. Третю умовну групу складають ті діячі
культури, які уникли репресій, але через те, що їх
творчий доробок теж був далеким від
соціалістичного реалізму і вузьких партійних
рамок, вони також були засуджені радянською
владою і творчість таких осіб або заборонялась,
або замовчувалась, а твори вилучались із сховищ
і знищувались (Юрій Клен, Олег Ольжич, Олена
Теліга, Іван Дніпровський та інші).
11. Четверту групу представляють ті митці, чия творчість
або чітко відповідала компартійним нормам, або ж у
більшості випадків зазнала в період сталінських
репресій значних змін. Страх за свою безпеку і життя
рідних змушували їх швидко пристосовуватись,
перетворюватись, як пізніше підсумував поет-
шестидесятник, репресований владою пізніше, у 60-
ті роки, Василь Стус, на «блазнів при дворі кривавого
короля». Це Павло Тичина, Максим Рильський,
Андрій Головко, Петро Панч, Микола Бажан та інші.
12. “Розумний Арлекін”
Лесь Курбас (справжнє ім’я
Курбас Олександр – Зенон
Степанович )
(25.02.1887 – 03.11.1937) –
український актор і
театральний режисер
15. “Німецький шпигун з бандурою”
Гнат Мартинович Хоткевич
(31.12.1877 – 08.10.1938) –
український музикант,
письменник, композитор,
педагог, театральний і
громадсько-політичний діяч
17. Пам’ятний знак,
встановлений в урочищі
Сандармох (Карелія), де
з 27 жовтня по 3
листопада 1937 року
було розстріляно
більше 200
представників
української творчої
інтелігенції.
