288,23.docx

1. 1
Тема уроку:
Атмосферний тиск.
Вимірювання атмосферного тиску. Барометри
Мета уроку:
Навчальна. Сформулювати поняття про атмосферний тиск і пояснити його
існування на підставі молекулярно-кінетичних уявлень.
Розвивальна. Розвивати творчі здібності та логічне мислення учнів; показати
учням практичну значущість набутих знань, формувати науковий світогляд.
Виховна. Виховувати найкращі моральні та етичні якості особистості, повагу і
любов до Батьківщини та природи.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: навчальна презентація, комп’ютер.
План уроку:
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
VІ. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
VІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
VІІІ. РЕФЛЕКСІЯ
ІX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП – слайд 1
Український філософ Г. Сковорода казав: «Природа
приємний наставник і навіть не стільки приємний скільки
обережний і вірний. У природі нема нічого безкорисного. Вона
може все і все створює…».

2. 2
II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ – слайд 2
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ – слайд 3
Робота на платформі Learningapps за посиланням:
https://learningapps.org/14748732.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – слайди 4 - 11
Поміркуємо над такими питаннями…
Завдяки чому ми можемо зробити ковток чаю?
Як ми дихаємо?
Риболовля і барометри…
Метеозалежність…
Чому рідина у шприці піднімається, коли піднімається поршень шприца?
Демонстрації: (або перегляд відео): – слайди 8,10,11
1. Дослід «Міцна газета».
2. Дослід «Фокус з пляшкою».
3. Дослід «Чудо склянка».
Обговорення питань і дослідів!!!
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ – слайди 12 - 23
Оголошення теми і мети уроку.
1. Атмосфера
На уроках природознавства ви вивчали нашу Землю. І знайомі із поняттям
«атмосфера» (перегляд відео «Цікавий світ») – слайд 16
Що таке атмосфера?

3. 3
Із чого складається атмосфера? (Це суміш газів: 78% — азот, 21% —
кисень, а також присутні аргон, вуглекислий газ, гелій, неон, двоокис сірки, аміак,
озон і водяна пара.)
Чому існує повітряна оболонка Землі?
- Молекули й атоми атмосфери мають масу, тому вони притягуються до Землі
завдяки гравітаційній взаємодії.
- Молекули газів, що складають атмосферу, перебувають у неперервному
русі. Через це вони не падають на Землю, а «носяться» в просторі біля Землі.
2. Атмосферний тиск
Відомо, що повітря має вагу. Внаслідок дії сили тяжіння верхні шари повітря
стискають нижні, і цей тиск відповідно до закону Паскаля передається в усіх
напрямках.
Атмосферний тиск – це тиск, який створює атмосфера на всі тіла, що в ній
перебувають, а також на земну поверхню.
За підрахунками, атмосфера Землі важить близько 5·1018
кг.
Чому люди не відчувають дії атмосферного тиску?
Кровоносні судини та інші порожнини організму, які заповнені рідинами чи
газами, чинять на стінки судин і порожнин такий самий тиск. Тому тканини
організму не деформуються, а атмосферний тиск не відчувається.
Чому рідина у шприці піднімається, коли піднімається поршень шприца?
Під час піднімання поршня між ним і рідиною утворюється безповітряний
простір. У цей простір внаслідок атмосферного тиску і піднімається за поршнем
рідина.

4. 4
3. Вимірювання атмосферного тиску (перегляд відео «Еванжеліста
Торрічеллі») – слайд 17
Дослід Торрічеллі
Скляну трубку завдовжки близько 1 м, запаяну з одного кінця, наповнюють
ртуттю. Потім, щільно закривши другий кінець трубки, її перевертають,
опускають у чашку із ртуттю і під ртуттю відкривають кінець трубки. Частина
ртуті при цьому виливається в чашку, а частина залишається в трубці. Висота
стовпа ртуті, яка залишалась у трубці, дорівнює приблизно 760 мм. У трубці над
ртуттю повітря немає, там безповітряний простір.
Згідно закону Паскаля:
Атмосферний тиск дорівнює тиску стовпа ртуті в трубці.
𝑝атм = 𝑝ртуті
Тобто тиск стовпчика ртуті висотою 760 мм дорівнює атмосферному.
Тиск, який створюється стовпчиком ртуті висотою 760 мм, називають
нормальним атмосферним тиском:
ратм н = 760 мм рт. ст.
За одиницю атмосферного тиску прийнято один міліметр ртутного стовпа
(1 мм рт. ст.).
Визначимо тиск ртутного стовпа висотою 1 мм:
𝑝 = ρ𝑔ℎ
𝑝 = 13600
кг
м3
∙ 9,8
Н
кг
∙ 0,001 м ≈ 133,3 Па
1 мм рт. ст. = 133,3 Па
760 мм рт. ст. =101 325 Па
Зміна висоти на кожні 11 метрів призводить до зміни тиску 1 мм рт. ст.
(або на 133,3 Па) (перегляд відео)- слайд 21

5. 5
4. Прилади для вимірювання атмосферного тиску (перегляд відео):
Барометр — прилад для вимірювання атмосферного тиску.
Для вимірювання атмосферного тиску використовують ртутний барометр,
барометр-анероїд і барограф.
Ртутний барометр
При зміні атмосферного тиску ртуть у чашечці піднімається або опускається.
Величина атмосферного тиску визначається за висотою ртутного стовпчика в
трубці.
Барометр-анероїд
Прилад для вимірювання атмосферного тиску за деформацією пружної
металевої коробки, без повітря. Деформація коробки через систему важелів
передається на стрілку, що переміщується по шкалі.
Барограф
Прилад для безперервного запису зміни атмосферного тиску. Складається з
приймальної частини, передавального механізму, з'єднаного з пером та барабану з
стрічкою, який обертається за допомогою годинникового механізму.
На практиці користуються барометрами-анероїдами завдяки їхній зручності,
невеликим розмірам і безпечності.
За допомогою барометрів можна прогнозувати зміну погоди та визначати
висоту: атмосферний тиск зменшується перед негодою, а також із висотою.
«Живі барометри»: - слайди 22,23
В даний час в світі відомо близько 400 видів рослин, які мають здатність
прогнозувати погодні зміни не гірше сучасних гідрометеорологічних служб.
Частина з них перед випаданням опадів закриває квіти або суцвіття, змінюючи їх

6. 6
положення, щоб таким чином захистити пилок від попадання вологи і заодно
зменшити тепловіддачу. Інші рослини починають активно виділяти нектар,
залучаючи, таким чином, комах-запилювачів. Треті перед дощем абсорбують
крапельки вологи, четверті мають здатність змінювати форму і положення листя.
Настільки незвичайна реакція рослин пояснюється залежністю від погодних
умов, адже такі фактори як температура повітря, атмосферний тиск, рівень
вологості і кількість сонячного світла безпосередньо впливають на їх
життєздатність. На відміну від представників фауни, рослини не мають
можливості втекти або сховатися від наступаючого негоди. Щоб вижити в разі
різкого погіршення погоди і зберегти при цьому дозрівають насіння, вони були
змушені навчитися пристосовуватися і придбали здатність чуйно реагувати на
наближення погодних катаклізмів. Безумовно, така адаптація стала можливою
лише в процесі тривалої еволюції.
Листяні породи дерев ще за кілька днів до опадів починають рясно виділяти
вологу, притому в такій кількості, що ґрунт під ними стає мокрим. До таких
рослин відносяться клен, верба, вільха, кінський каштан.
Це явище називається гуттацією, а органи, через які відбувається виділення
рідини, мають загальну назву гідатоди. Підвищена вологість повітря, яка зазвичай
передує випадання опадів, перешкоджає процесу випаровування, тому рослини
починають позбавлятися від зайвої вологи настільки своєрідним способом.
Наприклад, листя клена починають активно виділяти краплі води біля основи
черешків ще за троє, а то і чотири доби до настання негоди.
Гостро відчувають атмосферні зміни багато видів риб. Так, наприклад, гарний
барометр – щука. Ця хижачка за добу відчуває зміну погоди, не бере приманку і
йде на глибину. А мине негода, і щука знову виходить на годування.
Прихований річковий відлюдник сом перед грозою і негодою спливає догори,
лякає верховодок. А тут навколо нього виблискують сріблястою лускою інші
«синоптики» – швидкі уклейки. Наче летючі риби тропіків, вискакують вони час
від часу з води. У чому річ? Усе просто: за негоди комарі і мошки літають ближче
до води, за ними уклейки і полюють.

7. 7
Дуже чутливий до змін барометричного тиску в’юн, що водиться в
заболочених стоячих водах, у затонах річок з наносами болотистого мулу. Ця
риба, завдовжки до 30 см, у гарну погоду зазвичай рідко піднімається до поверхні
води, а в акваріумі спокійно лежить на дні. Але якщо в’юн проявляє неспокій,
кидається, мутить воду, часто спливає вгору і знову занурюється на дно, – чекай
негоди. Про зміну погоди, що супроводжується зміною тиску повітря, в’юн
попереджає своєю поведінкою людину не менше ніж за добу.
Голець, в’юн і маленькі мешканці акваріумів прогнозують погоду завдяки
плавальному міхуру, що вловлює зміни тиску на одну мільйонну частку!
«Найкомпетентніші» барометри – жаби. У погожий літній день, коли від
полуденної спеки ховається і завмирає все живе, з густо зарослого ставка або
річки чується ледаче: „Кум-кума… кум-кума…” Це перекликаються озерні жаби.
Усе життя вони проводять у найрізноманітніших водоймах або поблизу них. У
процесі еволюційного розвитку у жаб виробилася здатність дихати не лише
легенями, але й шкірою. Їхні шкірні покриви мають густу сітку розгалужених
найтонших кровоносних судин, крізь які проникає розчинений у воді кисень.
Завдяки цьому жаби можуть довго знаходитися під водою, а на зиму взагалі
залягають у сплячку на дні водоймища і не гинуть від задухи. Шкіра жаб має ще й
здатність пропускати ззовні воду. Коли жаба перебуває на суші, її шкіра
залишається вологою, оскільки в ній багато особливих залозок, що виробляють
слиз. Який захищає шкіру від висихання. Але якщо погода хороша і повітря сухе,
шкіра у жаб зневоднюється і висихає. Тому у спеку вони відсиджуються у воді. А
перед дощем, коли повітря насичується вологою, жаби вилазять на сушу.
Реагують на зміну погоди і медичні п’явки, що живуть у невеликих ставках,
заболочених озерах. Улітку, за гарної погоди, п’явки спокійно повзають по дну
водойми чи по стеблах підводних рослин, або лежать на дні без руху. Але якщо
п’явки піднімаються вгору і навіть вилазять з води, це ознака того, що
наближається негода, буде дощ або гроза. Така поведінка п’явок пов’язана зі
зміною атмосферного тиску. При пониженні атмосферного тиску (що зазвичай
буває перед дощем), вміст кисню у воді зменшується. Відчуваючи нестачу кисню,
п’явки виповзають зі своїх схованок і піднімаються вгору. У гарну погоду тиск

8. 8
повітря високий, вода збагачена киснем, і п’явки відчувають себе на дні
водоймища комфортно.
П’явка – добрий барометр. Для спостережень помісти її в склянку, до
половини наповнену водою, і накрий полотном. Улітку воду змінюй раз на
тиждень, а взимку – удвічі рідше. Спостерігай! За гарної погоди п’явка лежить на
дні посудини нерухомо, згорнувшись в клубок. Перед дощем або снігом вона
спливає до краю посудини, у вітряну погоду рухається дуже швидко і
заспокоюється, коли вітер вщухає. Бурю віщує конвульсивними рухами. Під час
морозів п’явка лежить на дні посудини, як і в гарну погоду.
VІ. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА – слайд 24
VІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ – слайди 25 - 37
1. Бліц – опитування: слайди 25 – 35.
2. Самостійна робота: https://vseosvita.ua/test/atmosfernyi-tysk-736589.html -
слайд 36
3. Розв’язування задач – слайд 37
1. Виразіть у кілопаскалях тиск 600 мм рт. ст., 750 мм рт. ст…
750 мм рт. ст. = 750 · 133,3 Па = 99975 Па =99,9 (кПа)
2. Виразіть у міліметрах ртутного стовпчика тиск 45 кПа, 80 кПа…
65 кПа = 45000 Па = 65000/133,3 ≈ 487, 6 (мм рт. ст.).
Робота біля дошки:
3. Біля підніжжя гори барометр показує нормальний атмосферний тиск, а на
вершині — 721 мм рт. ст. Яка приблизно висота гори?
4. Визначте, з якою силою тисне атмосфера на людину (атмосферний тиск
вважати нормальним, а площу поверхні тіла такою, що дорівнює 1,5 м2
).

9. 9
VІІІ. РЕФЛЕКСІЯ – слайд 38
ІX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ - слайд 39
Опрацювати § 25, вправа № 25 (4, 7), виконати завдання за посиланням:
https://learningapps.org/23435063