ман 2013

1. 1
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ХАРКІВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ
МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
Відділення: Історико-географічне
Секція: Кліматологія і метеорологія
Побудова термоізоплет і динаміка зміни температури ґрунту за
даними метеостанції с.м.т. Золочів .
Виконала:
Нестеренко Марія
Андріївна,учениця 9-А класу
Харківської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №60
Харківської міської ради
Харківської області
Науковий керівник:
Синяєва Оксана Анатоліївна,
спеціаліст вищої категорії ,
вчитель географії
Харківської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №60
Харківської міської ради
Харківської області
Харків – 2013

2. 2
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………3
Розділ І.Тепловий режим ґрунту…………………………………………4-6
1.1 Нагрівання і охолодження ґрунту………………………………………4
1.2Річний хід температури ґрунту………………………………………….5
1.3. Зміни температури ґрунту з глибиною………………………………..6
Розділ ІІ. Методи дослідженняза температурою ґрунту………………7-12
2.1. Вимірювання температури і стану підстильної поверхні……………. 7-10
2.2. Вимірювання температури ґрунту на глибинах під природним
покровом…………………………………………………………………….. 10-12
Розділ ІІІ. Практична частина…………………………………………….13-30
3.1 Характеристика метеостанції у селищі Золочів……………………….13
3.2. Побудоваграфіків температури повітря на основіданих спостережень
метеостанції Золочів за 2009-2012 рр.………………………………… 14-18
3.3 Побудовадіаграми опадів на основіданих спостережень метеостанції
Золочів за 2009-2012 рр.……………………………………………………19-24
3.4 Побудоватермоізоплет і їх аналіз на основіданих спостережень
метеостанції с Золочів за 2009- 2012 рр.…………………………………24-30
Висновки…………………………………………………………………….31-32
Список використанихджерел…………………………………………..33

3. 3
ВСТУП.
Мета роботи:дослідити зміни метеорологічних показників: температура
повітря, кількість опадів, , температура ґрунту на поверхні і його зміна з
глибиноюна метеостанції Золочів за 2009- 2012 рр., побудувати графіки
температури повітря, діаграми опадів і термоізоплети за даними метеостанції
Золочів за період 2009-2012рр., і їх проаналізувати.
Задачідослідження:
1. Опрацювати бібліографічні джерела;
2. У Харківському Гідрометцентрі взяти дані температури повітря, кількість
опадів,( в мм) , температуру ґрунту на поверхні, температуру ґрунту на
глибині: 0,2м ; 0,4м ; 0,8м, які спостерігались на метеостанції Золочів за
2009-2012 рр.
3. Скласти таблиці даних метеорологічних показників за допомогою програми
Excel.
4. Накреслити графіки температури повітря за даними спостережень
метеостанції с. Золочів - 2009-2012рр. за допомогою програми Excel.
5. Накреслити діаграми розподілуопадів за даними метеостанції с Золочів за
2009-2012рр. за допомогоюпрограми Excel.
6. Накреслити термоізоплети ґрунтів методом інтерполяції.
7. Визначити динаміку змін температури ґрунту на поверхні і на відповідних
глибинах на метеостанції Золочів за 2009-2012рр.

4. 4
Розділ І. Теоретична частина. Тепловий режим грунту.
1.1 Нагрівання й охолодження ґрунту.
Тепловий режим діяльної поверхні визначається головним чином її
радіаційним балансом. Кількість же променевої енергії , що поглинається і
випромінюється діяльною поверхнею залежить від її кольору, складу ,
структури . Тому , наприклад , темні ґрунту , які мають порівняно невелику
відбивну здатність , при інших рівних умовах вдень нагріваються , а вночі
охолоджуються сильніше , ніж світлі . При позитивномурадіаційному
балансі тепло від діяльної поверхні передається в більш глибокі шари , а
частина його віддається повітрю. При негативному радіаційному балансі
тепло з глибини ґрунту і частково з повітря надходить до діяльної поверхні .
Важливу роль для нагрівання або охолодження ґрунту відіграють
конденсація водяної париі випаровування води, що відбуваються на
діяльній поверхні . При конденсації виділяється прихована теплота , що йде
на нагрівання ґрунту. При випаровуванні тепло переходить у прихований
стан і втрачається ґрунтом. Деяка кількість тепла в ґрунті витрачається також
на хімічні і біологічні процеси: засвоєння поживних речовинкорінням
рослин, розчинення солейі т. д.
Нагрівання та охолодження ґрунту у великій мірі залежить від її
теплоємності і коефіцієнта теплопровідності. Розрізняють питомуі об'ємну
теплоємність . Питомою теплоємністю називається кількість тепла ,
необхідну для нагрівання одиниці маси ґрунту на один градус. Об'ємною
теплоємністю с0б називається кількість тепла , необхідна для нагрівання
одиниці об'ємуґрунту на один градус. У СІ питома теплоємність виражається
в дж / кг • град. , об'ємна - у дж/м3-град . Теплоємність водидорівнює 1
кал/см3 • град. , а теплоємність повітря 0,0003 кал/см3 • град. Тому

5. 5
теплоємність різних ґрунтів залежить не стільки від їх хімічного складу ,
скільки від кількості повітря і води, що знаходяться в порах . Чим більше в
ґрунті води і менше повітря , тим більше її теплоємність . Теплоємність
сухих ґрунтів , пори яких заповнені повітрям , менше теплоємності вологих
ґрунтів , пори яких заповнені водою.
1.2 РІЧНИЙ ХІД ТЕМПЕРАТУРИПОВЕРХНІГРУНТУ
Зміна температури поверхні грунту протягом рокуназивається річним ходом
. Річний хід , як і добовий, пов'язанийз приходом і витратою тепла і
визначається головним чином радіаційними чинниками. Найзручніше
простежитиза річним ходом температури поверхні грунту по
середньомісячним її значенням .
У північній півкулі максимальні середньомісячнітемператури поверхні
грунту спостерігаються в липні - серпні , коли відзначається найбільший
приплив тепла , а мінімальні - у січні -лютому.
Різниця між найбільшою і найменшою середньомісячною температуроюза
рік називається амплітудою річного ходу . Амплітуда річного ходу
температури поверхні грунту у великій мірі залежить від широти місця. В
екваторіальній зоні вона в середньомустановить близько 3 ° С , а в полярних
широтах в глибині материків перевищує 70 ° С. На амплітуду річного ходу
влітку впливає рослинний, а взимку сніговий покрив.
1.3 Зміни температури грунту з глибиною
Річні коливання температури поверхні грунту поступово поширюються в
більш глибокіїї шари . Шар грунту або води, температура якого відчуває
добовіі річні коливання , називається активним шаром.
Нагрівання і охолодження поверхні передається в глиб грунту головним
чином шляхом молекулярної теплопровідності. При поширенні тепла вглиб
відбувається деяке поглинання його кожним шаром грунту. Чим глибше
розташованийшар , тим менше він отримує тепла і тим менше підвищується
його температура в добовомуі річному ході . При охолодженнідіяльного

6. 6
шару внаслідок випромінювання тепло з глибини грунту шляхом
молекулярної теплопровідностіпередається до її поверхні . Тому чим глибше
розташованийшар грунту , тим менше він буде охолоджуватися в добовомуі
річному ході .
1.4.Типи вертикального розподілу температури грунту.
Розподілтемператури грунту з глибиною залежить від часу добиі року .
Розрізняють дватипи вертикального розподілутемператури грунту : тип
інсоляції та тип випромінювання. При типі інсоляції температура з глибиною
знижується , а при типі випромінювання - підвищується. Тип інсоляції
характерний для тих проміжків часу , коли радіаційний баланс позитивний, а
тип випромінювання характерний для проміжків часу , коли радіаційний
баланс від'ємний.Зміна середньомісячноїтемператури грунту з глибиною в
різні сезонитакож має різний вигляд . Влітку в середньомуспостерігається
тип інсоляції , а взимку тип випромінювання. Восени більш глибокі шари
грунту ще зберігають літній розподілтемператури , тоді як в самих верхніх її
шарах внаслідок охолодження поверхні він вже приймає зимовийхарактер .
Тому на деякій глибині створюється теплий шар , від якого температура
убуває як вниз , так і до поверхні, тобто цей теплий шар виявляється
розташованим між двома більш холодними шарами. Навесні ж
спостерігається зворотнійсередній розподілтемператури: між двома більш
теплими шарами розташовується холоднийшар , в результаті чого
температура з глибиноюспочатку знижується , а потім підвищується .

7. 7
Розділ ІІ.
Методи дослідження за температурою ґрунту.
2.1. Вимірюваннятемператури і стану підстильноїповерхні.
Підстилаюча поверхня - це поверхня землі, тобто ґрунту, рослинності,
снігу, льодуі т. п., яка, безпосередньовзаємодіючиз атмосферою, поглинає
сонячнуі атмосферну радіацію і випромінює її в атмосферу, беручи участь в
процесах тепло - і вологообмінуі регулюючитермічний режим ґрунту.
Термічний режим ґрунту залежить крім того від теплофізичних
характеристик ґрунту, її механічного складу та інших факторів. Ступінь
прогрівання ґрунту характеризується температурою.
Справжня методика поширюється на визначення наступних
характеристик температури поверхні ґрунту і снігового покриву:
- температури поверхні ґрунту або снігового покривув термін спостережень
(градусиЦельсія, ° С );
- максимальної температури поверхні ґрунту або снігового покривуза
інтервал часу 3 год. між двома послідовнимитермінами спостережень
(градусиЦельсія, °С);
- мінімальної температури поверхні ґрунту або снігового покривуза інтервал
часу 3 год. між двома послідовнимитермінами спостережень (градуси
Цельсія, °С);- стану підстильної поверхні ( поверхні ґрунту або снігового
покриву ). Вимірювання температури поверхні ґрунту або снігового покриву
заснованена застосуваннітермометрів, які знаходяться в постійному
контакті з поверхнею ґрунту ( снігового покриву) .
Спостереження за станом підстильної поверхні проводятьсявізуально. Стан
поверхні ґрунту і снігового покривуоцінюється цифрою коду КН- 01 згідно з
прийнятоюшкалою.
При виробництвівимірювань повинні застосовуватися такі засоби:
- термометр ТМЗ для вимірювання температури поверхні ґрунту або

8. 8
снігового покриву;діапазони виміру: від -35 до +60 ° С ( ТМЗ- 1 ), від - 25 до
+70 ° С ( ТМЗ- 2 ), від -10 до +85 ° С ( ТМЗ -3 );
- метеорологічниймаксимальний термометр ТМ1 для вимірювання
максимальної температури; діапазони виміру: від -35 до +50 ° С ( ТМ1 - 1 ),
від -20 до +70 ° С ( ТМ1 -2);
- метеорологічниймінімальний термометр ТМ2 для вимірювання мінімальної
температури; діапазони виміру: від -70 до +20 ° С ( ТМ2 - 1 ), від -60 до +30
°С ( ТМ2 - 2 ), від -50 до +40 ° С ( ТМ2 - 3 ).
Ціна поділки шкали кожного термометрадорівнює 0,5 °С.
Спостереження за станом підстильної поверхні виробляються візуально один
раз на добув термін, найближчий до 8 год. поясного декретного( зимового)
часу.
При повній відсутності снігового покривуі у випадках, коли снігом
покрито не більше 0,1 видимої околицістанції, спостереження виробляються
за станом поверхні ґрунту або на оголеній ділянці, де встановлюються
термометридля вимірювання температури поверхні ґрунту, або на прилеглій
до метеорологічного майданчикамісцевості.
Якщо снігом або льодом покрито більше 1 бала видимої околицістанції
( при цьому на майданчику снігу може не бути ), спостереження проводяться
за станом снігового покривуна прилеглій до метеорологічного майданчика
місцевості. Для цього на майданчику або поблизунього обирається,постійне,
найбільш піднесене місце з гарним оглядом місцевості.
Спостереження за температурою поверхні ґрунту і снігового покриву
проводятьсяпротягомусього рокуна метеорологічномумайданчику. Для
установки термометрів у південній частині метеорологічного майданчикана
не затінюємому місці вибирається ділянка розміром 4X6 м , якщо
спостереження проводяться тільки за температурою поверхні ґрунту, то
досить виділити ділянку 3X4 м;

9. 9
Щороку ранньоювесноюділянка перекопується до глибини 25-30 см,
вирівнюється і розпушується..
Поверхня ділянки повинна бути на одномурівні з метеорологічним
майданчиком. Ділянку необхідно систематично прополювати, розпушувати,
особливо після дощів, і вирівнювати.
Не слід допускати ущільнення ґрунту, утворення тріщин. Термометри
встановлюються в серединіоголеної ділянки, ретельно розпушеної
вирівняної на відстані 5 - 6 см одинвід іншого резервуарамина схід в
наступному порядку:
- перший з півночі - термометр для вимірювання температури
поверхні ґрунту і снігового покриву;
- другий - мінімальний термометр;
- третій - максимальний.
Термометр для виміру температури поверхні ґрунту і снігового
покриву і мінімальний повинні бути укладені строго горизонтально, а
максимальний термометр - з невеликим нахилом у бік резервуара.
Термометриповиннібути укладені так, щоб їх резервуариі зовнішня
оболонказанурювалися наполовину у ґрунт, але не покривалися землею.
Перед термометрамина час виробництваспостережень повинен
встановлюватися рейковийнастил.
Якщо на ділянці сніг розтанув і лежить лише місцями, термометри
треба перекласти на вільний від снігу ґрунт.
Якщо місце, де встановлені термометри, покривається водою або
брудом, то вони перекладаються на більш сухе місце.
У період сніготанення, в дні з температурою повітря -3 ° С і вище
термометрина поверхні ґрунту слід заново встановити за 10 хв. до строкуна
місці з рівною сніжною поверхнею, стежачиза тим, щоб резервуариїх були
наполовину занурені в сніг і щільно до нього прилягали. При наявності
розривуспиртув капілярі мінімального термометра треба замінити

10. 10
термометр справним. Про всі помічені несправностітермометрів та їх
установки, а також про виправлення слід записати в книжку КМ - 1 .
Безпосередньоперед строком опуститирейковий настил.
Спостереження за температурою поверхні ґрунту і снігового покриву
виробляютьсяв кожен термін спостережень.
Для виробництвавідліків підходити до термометрів слід тільки з
північного бокупо рейковому настилу. При відліку не можна знімати
термометриз місця.
Температура по всіх термометрам відлічується з точністю до 0,1 ° С. У
першу чергу робитьсявідлік по термометрудля вимірювання температури
поверхні ґрунту , потім - по спирту і штифту мінімального термометра і,
нарешті , по максимальномутермометру . Після відліків струшують
максимальний термометр і відраховують його свідчення після струшування ,
штифт мінімального термометрапідводять до поверхні спирту. Після
виробництваспостережень слід відкинути настил.
Відліки по термометру для вимірювання температури поверхні ґрунту, по
максимальному термометрупісля струшування і по спирту мінімального
термометра в одині той же термін можуть відрізнятися не більше ніж на 0,2
°С У літній час, коли в денні годинимінімальний термометр забирається з
майданчика, спостереження проводяться тільки за ртутними термометрами .
Взимку при низьких температурах, коли ртутні термометриприбранів
приміщення, відраховуються свідчення тільки мінімального термометрапо
спирту і штифту .
2.2. Вимірювання температури ґрунту на глибинах під
природним покровом.
Справжня методика поширюється на визначення температури ґрунту і ґрунту
на глибинах під природним покривом (градусиЦельсія , ° С.) Метод

11. 11
вимірювання температури ґрунту і ґрунту на глибинах під природним
покривом заснованийна застосуваннітермометрів , встановлених на заданих
глибинах. Чутливий елемент кожного термометразнаходиться в тепловій
рівновазі з ґрунтом і ґрунтом на глибині установки. При виробництві
вимірювань температури ґрунту і ґрунту під природним покривом повинні
застосовуватисявитяжніґрунтово - глибинні термометриТМ-10 . Діапазони
виміру температури: від -5 до +40 ° С і від -20 до +30 ° С.
Ціна поділки шкали термометрів дорівнює 0,2 С. Всі термометриповинні
мати перевірочні свідоцтва. При виробництвівимірювань за витяжним
ґрунтово - глибинним термометром повинні дотримуватися такі умови:
- спостереження за температурою ґрунту і ґрунту на глибинах під природним
покривом повинніпроводитися нарівній незатіненій ділянці розміром 6X8
м, яка розташовується насхід від ділянки з оголеною поверхнею;
- витяжні ґрунтово - глибинні термометриповинні бути поміщені в
спеціальну оправу , укріплені на дерев'яних стержняхі встановлені в трубах.
Витяжні ґрунтово - глибинні термометри повинні бути встановлені в один
ряд по лінії зі сходуна захід на відстані 50 см одинвід іншого на глибинах
0,20 ; 0,40 ; 0,80 ; 1,20 ; 1,60 ; 2,40 ; 3,20 м в порядкузростання глибин.
Допускається застосування комплекту з п'яти термометрів (п'ятитрубний
комплект). У цьомувипадку термометриповинні бути встановлені на
глибинах 0,20; 0,40; 0,80; 1,60; 3,20 м.
У районах , де взимку висота снігового покривуне перевищує 50 см , витяжні
ґрунтово - глибинні термометри повинні встановлюватися в трубах типу I з
довжиноювиступаючої частининад поверхнею землі , рівний 0,4 м. В інших
районах термометривстановлюються в трубах типу II , у яких довжина
виступаючої частини складає 1 м.
Установку витяжних ґрунтово - глибинних термометрів слід проводитиза
допомогоюспеціального бура , щоб по можливостіменше порушувати
природнийстан ґрунту

12. 12
З північної сторонивід витяжних термометрів повинен бути встановлений
рейковий поміст. Він встановлюється вздовж лінії установки термометрів на
відстані 30 см від них на одномурівні або трохи нижче верхніх кінців труб.
Поміст опускається тільки на час виробництваспостережень , потім він
відкидається і встановлюється вертикально (рис. 1).
Рис. 1 Загальний вигляд установки витяжних ґрунтово - глибинних
термометрів.
Спостереження за витяжними ґрунтово - глибинними термометрами
на глибинах 0,80 ; 1,20 ; 1,60 ; 2,40 ; 3,20 м проводяться протягом усьогороку
одинраз на добув термін , найближчий до 14 г. поясногодекретного
(зимового )часу.
Спостереження на глибинах 0,20 і 0,40 м в теплу половинуроку
виробляютьсяв єдині синхроннітерміни. У зимовупору року сніговий
покрив близько витяжних термометрів не повинен порушуватися (
витоптувати ) .

13. 13
Розділ ІІІ. Практична частина.
3.1 Характеристика метеостанції смт Золочів.
Висота метеомайданчика 159 м.
Станція була перенесена з Козачої Лопані і розпочала роботу 31 грудня 1981
року. Станція знаходиться в лісостеповій зоні України, за 41 км на північ від
м. Харкова, на північно-західній околиці селища Золочів за 4 км від його
центру. Рельєф навколишньої території - хвиляста рівнина розчленована
численними ярами, балками та долиною р. Уди - правої притокир.
Сіверський Донець. На сході за 500 м протікає річка Уди шириною 4-6 м,
заплава річки заболочена;за 15 км на схід на річці побудовано Рогозянське
водосховищеплощею близько 500 га. Великих лісів поблизу станції немає.
На північному заході пролягає смуга невеликих лісових масивів. За 3 км
знаходиться Розсохуватський,далі Петрівський та Мартинівський ліси. В
лісах переважають дуби, клени, липи, дикі груші, яблуні, ліщина.
Найближче оточення метеомайданчика
Метеомайданчик розміщений на східному схилі підвищення. За 50 м на схід
пролягаєяр шириною100 м, глибиною 25-28 м, довжиною 1000 м. На схід за
100 м розташоване газове господарство, висота будівель близько 5 м. На
південь за 200 м знаходиться територія цегельного заводу. На півдні за 50 м
проходить дорога 3олочів - Гайворон.

14. 14
3.2 Побудова графіків температури повітря на основі даних
Золочівської метеостанції за 2009-2012 рр.
На основіданих метеорологічнихспостережень метеостанції с.м.т. Золочів я
побудувала графіки температури повітря за 2009-2012 рр. для подальшого
аналізу розподілу температури грунтів на поверхні і на глибині.
Температура повітря на станції с.м.т. Золочів 2009 рік
Таблиця №1
Місяць Температура повітря t C
І -5,2
ІІ -2,0
ІІІ 1,2
ІV 8,2
V 14,4
VI 20,9
VII 21,8
VIII 17,7
IX 16,3
X 8,7
XI 4,1
XII -4,5

15. 15
Графік температури повітря за даними метеостанції смтЗолочів
2009 год
-10
-5
0
5
10
15
20
25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Месяц Изменение температуры
воздуха
Рис 2
Температура повітря на станції с.м.т. Золочів 2010 рік
Таблиця №2
Місяць Температура повітря, С
І -10,9
ІІ -4,4
ІІІ -0,9
ІV 9,8
V 17,6
VI 22,2
VII 24,6
VIII 24,5
IX 14,8
X 5,2
XI 7,2
XII -2,4

16. 16
Графік температури повітря за даними метеостанції с.м.т. Золочів
2010
-15
-10
-5
0
5
10
15
20
25
30
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Месяц
Тв
Изм-ние темпер. воздуха
Рис 3

17. 17
Температура повітря на станції с.м.т. Золочів 2011 рік
Таблиця №3
Місяць Температура повітря,С
І -7,3
ІІ -9,6
ІІІ -1,4
ІV 7,8
V 16,9
VI 20,2
VII 22,7
VIII 19,6
IX 14,4
X 7,0
XI -0,2
XII 1,0
Графік температури повітря за даними метеостанції с.м.т. Золочів.
Рис 4
2011
-15
-10
-5
0
5
10
15
20
25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Месяц
Тв
Изменение темпер. воздуха

18. 18
Температура повітря на станції с.м.т. Золочів 2012 рік
Таблиця №4
Місяць Температура повітря
І -4,9
ІІ -11,2
ІІІ -1,1
ІV 12,9
V 18,7
VI 20,5
VII 23,2
VIII 20,7
IX 15,4
X 10,1
XI 3,4
XII -5,6
Графік температури повітря за даними метеостанції с.м.т. Золочів.
2012
-15
-10
-5
0
5
10
15
20
25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Месяц
Тв
Изменение темпер. воздуха
Рис 5

19. 19
3.3 Побудова діаграми опадів на основі даних спостережень
метеостанції Золочів за 2009-2012 рр.
Потрібно зазначити, що температура грунтів також залежить і від кількості
опадів, тому у своїйроботія також на основіданих метеостанції с.м.т.
Золочів
накреслила діаграми опадів за 2009-2012 рр. з подальшим їх аналізом і
впливом на температуру грунту на поверхні і його зміни з глибиною.
Опади за даними метеостанції с.м.т. Золочів за 2009 рік
Таблиця №5
Місяць Опади,мм
І 40,4
ІІ 69,1
ІІІ 78,5
ІV 3,9
V 58,5
VI 20,9
VII 58,7
VIII 161,0
IX 37,8
X 62,8
XI 50,7
XII 90,2

20. 20
Діаграма опадів за даними метеостанції смт Золочів за 2009 рік
Опади
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
Опади 40,4 69,1 78,5 3,9 58,5 20,9 58,7 161 37,8 62,8 50,7 90,2
І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII IX X XI XII
Рис 6
Опади за даними метеостанції с.м.т. Золочів за 2010 рік
Таблиця №6
Місяць Опади,мм
І 40,2
ІІ 56,4
ІІІ 25,3
ІV 27,3
V 19,2
VI 16,9

21. 21
VII 102,5
VIII 23,6
IX 105,0
X 65,6
XI 55,8
XII 76,0
Діаграма опадів за даними метеостанції с.м.т. Золочів за 2010 рік
Опади
0
20
40
60
80
100
120
І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII IX X XI XII
Опади
Рис 7
Опади за даними метеостанції с.м.т. Золочів за 2011 рік
Таблиця №7
Місяць Опади,мм
І 26,8
ІІ 21,7
ІІІ 10,0
ІV 33,0

22. 22
V 24,8
VI 95,4
VII 56,2
VIII 12,4
IX 11,5
X 27,8
XI 9,9
XII 52,8
Діаграма опадів за даними метеостанції с.м.т. Золочів за 2011 рік
Опади
0
20
40
60
80
100
120
І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII IX X XI XII
Опади
Рис 8

23. 23
Опади за даними метеостанції с.м.т. Золочів за 2012 рік
Таблиця №8
Місяць Опади,мм
І 64,8
ІІ 25,1
ІІІ 23,3
ІV 19,3
V 29,7
VI 50,9
VII 74,7
VIII 104,7
IX 16,5
X 138,1
XI 16,3
XII 64,4

24. 24
Діаграма опадів за даними метеостанції смт Золочів за 2012 рік
Опади
0
20
40
60
80
100
120
140
160
І ІІ ІІІ ІV V VI VII VIII IX X XI XII
Опади
Рис 9
3.3.Побудова термоізоплет і їх аналіз на основі даних
спостережень метеостанції с Золочів за 2009- 2012 рр.
Для графічного зображення розподілу температури по вертикалі на різних
глибинах у грунті в різні місяці року застосовується систематак званих
термоізоплет .
По двох взаємно перпендикулярних осях відкладають в певному масштабі :
по вертикалі - глибини грунту , а по горизонталі - місяці .З відповідних точок
проводять ряд горизонтальнихі вертикальних прямих.
Система ізоплет –це графічне зображення зв'язкуміж трьомавеличинами.
Ізоплети можна будувати і для інших метеорологічних елементів. Графіки,

25. 25
що виражають залежність температури від двох інших яких-небудь чинників,
називають термоізоплетами. Наприклад, можна побудувати термоізоплети
повітря, що виражають залежність температури повітря від висоти і часу.
На отриманій таким чином сітці в кожній точці, що відповідає певній глибині
і певному місяцю , наносять середню температуру даного місяця на даній
глибині. Точки, відповідні однаковим температурам , з'єднують
безперервнимиплавними лініями. Якщо на сітці не опиниться відповідної
температури , її знаходять шляхом інтерполяції між сусідніми величинами як
в горизонтальному, так і у вертикальному напрямку.
Таким чином отримують систему ліній однаковихтемператур , званих
термоізоплетами .
Термоізоплети зазвичайпроводятьчерез певне число градусів , наприклад
через 1 або 5.Переміщення вздовж якої-небудь горизонтальноїлінії дає
уявлення про зміни температури протягом рокуна даній глибині.
Переміщення вздовж якої-небудь вертикальної лінії дозволяє судитипро
вертикальний розподілтемператури в даний час року .
Користуючисьсистемоютермоізоплет, можна визначити температуру
грунту на будь-якій глибині в будь-якийчас року. Таким чином ,
термоізоплети грунту дають наочне уявлення про температуру грунту на
будь-якій глибині.
Температура грунту на поверхні і на глибині за даними метеостанції смт
Золочів
На основіданих температури грунту метеостанції смт Золочів я побудувала
термоізоплети грунтів і методом інтерполяції визначила температуру грунтів
на поверхні і на глибині за 2009-2012 роки.

26. 26
2009 рік
Таблиця №9
місяць Температура
грунту на
поверхні
Температура
грунту на
глибині 0,2 м
Температура
грунту на
глибині 0,4 м
Температура
грунту на
глибині 0,8м.
І -6,0 -0,2 0,6 2,3
ІІ -1,0 0,3 1,0 2,1
ІІІ 2,0 2,0 2,1 2,6
ІV 12,0 8,4 7,6 6,5
V 19,0 14,6 13,8 12,1
VI 29,0 21,0 19,7 17,1
VII 28,0 22,9 22,2 20,2
VIII 23,0 19,6 19,7 19,2
IX 19,0 17,1 17,3 17,3
X 9,0 10,8 11,5 12,8
XI 4,0 5,5 6,1 7,8
XII -5,0 1,9 2,9 4,8
Графік термоізоплет за даними метеостанції смт Золочів 2009 рік
Рис 10Температура
грунту на поверхні і на глибині за данимиметеостанціїсмтЗолочів

27. 27
2010 рік
Таблиця №10
Графік термоізоплет за даними метеостанції смт Золочів 2010 рік
місяць температура
грунту на
поверхні, С
температура
грунту на
глибині 0,2 м,
С
температура
грунту на
глибині 0,4 м,
С
Температура
грунту на
глибині 0,8м.,
С
І -11,0 -0,3 0,8 2,4
ІІ -4,0 -0,7 -0,3 1,2
ІІІ -1,0 -0,3 0,0 1,1
ІV 13,0 8,6 7,8 6,3
V 24,0 16,4 15,3 13,1
VI 30,0 21,5 20,2 17,8
VII 30,0 24,1 23,2 21,0
VIII 29,0 24,2 23,5 22,1
IX 17,0 16,4 16,8 17,4
X 6,0 8,2 9,2 11,1
XI 6,0 7,4 7,8 8,7
XII -3,0 1,4 2,3 4,1

28. 28
Рис 11
Температура грунту на поверхні і на глибині за даними метеостанції смт
Золочів.
2011 рік
Таблиця №11
місяць Температура
грунту на
поверхні, С
Температура
грунту на
глибині 0,2 м,
С
Температура
грунту на
глибині 0,4 м,
С
Температура
грунту на
глибині 0,8м.,
С
І -8,0 0,1 0,8 2,4
ІІ -10,0 -0,8 0,1 1,4
ІІІ -1,0 -1,0 -0,6 0,5
ІV 10,0 5,1 4,3 3,6
V 23,0 15,4 14,2 11,9
VI 27,0 20,8 19,8 17,4
VII 29,0 22,9 22,0 19.9
VIII 26,0 21,5 21,1 20,1
IX 18,0 17,1 17,5 17,5
X 8,0 9,9 10,9 12,5
XI 0,0 2,7 3,9 6,4
XII 0,0 1,9 2,6 4,2

29. 29
Графік термоізоплет за даними метеостанції смт Золочів 2011 рік
Рис 12
Температура грунту на поверхні і на глибині за даними метеостанції смт
Золочів.
2012 рік
Таблиця №12
місяць Температура
грунту на
поверхні, С
Температура
грунту на
глибині 0,2 м,
С
Температура
грунту на
глибині 0,4 м,
С
Температура
грунту на
глибині 0,8м.,
С
І -5,0 1,0 1,6 2,9
ІІ -12,0 -1,1 -0,1 1,4
ІІІ -1,0 -0,4 -0,1 1,0
ІV 16,0 9,7 8,6 6,7
V 25,0 17,6 17,7 16,6
VI 28,0 21,5 20,1 17,6
VII 30,0 24,5 23,1 20,6
VIII 25,0 22,8 22,3 20,9
IX 18,0 17,1 17,1 17,2

30. 30
X 10,0 11,8 12,5 13,5
XI 3,0 5,2 6,3 8,3
XII -6,0 4,7 2,7 4,7
Графік термоізоплет за даними метеостанції смт Золочів 2012 рік
Рис. 13

31. 31
Висновки.
Аналіз зміни температури грунту на основітермоізоплетгрунту
метеостанціїсмт Золочівза 2009-2012рр.
Тепловий режим ґрунту на поверхні і на глибині залежить від:
1.Температури повітря: температура липня- 21.8 С ; 2009 рік- температура
липня 24.6 С ; 2010 рік -температура липня 22.7 С, 2011 рік- температура
липня 22.3 С, 2012 рік- температура -23,2 С.
Таким чином максимальні середньомісячнітемператури ґрунту
спостерігаються у липні на метеостанції смт. Золочів (дивитись рис 2-5 );
2. Амплітуда температури поверхні ґрунту у помірних широтах змінюється
від 30 С до 45 С і це підтверджується амплітудами температур ґрунту на
метеостанції смт. Золочів :А т (2009 рік )=?. Аt =35,5 С
( 2010 рік.) = (2011 рік.) = ( 2012 рік.)
Такі показникихарактерні для даної географічної широти(помірний
кліматичний пояс).
3.Температури ґрунту також залежать від опадів:дощ проникає у грунт і
вирівнює температуру ґрунту на глибині. Кількість опадів 62.8 мм; t грунту
(0,2;0,4;0,8 м)- , , (жовтень 2009 рік.),
(див. діаграму 6 ); б) кількість опадів 105мм;t грунту (0,2;0,4;0,8м)-
, , (вересень 2010 рік),(дивитись діаграму 7 ); в) кількість
опадів 95.4мм; t грунту (0,2;0,4;0,8м)- , , (червень 2011
рік),(дивитись діаграму 8 ); г) кількість опадів 138,1мм; t грунту
(0,2;0,4;0,8м)- , , (жовтень 2012 рік),(дивитись діаграму 9 );
4.Розподілтемператури ґрунту з глибиною залежить від зміни сезонів (пори
року).Розрізняють дватипи вертикального розподілутемператури ґрунту:
тип інсоляції і тип випромінювання. При інсоляції(літо) температура ґрунту з
глибиноюзнижується, а при типі випромінювання піднімається(зима). Це
пов’язано з тим, що восени глибокі прошаркиґрунту зберігають літній

32. 32
розподілтемператури, тоді як у поверхневих прошарках починається
охолодження поверхні. На деякій глибині у ґрунті утворюється теплий
прошарок, розташованийміж двомабільш холоднимипрошарками. Весною
спостерігається зворотнійрозподілтемператури ґрунту:між двоматеплими
прошарками спостерігається холоднийпрошарокґрунту, в результаті цього
температура грунту з глибиною спочаткузнижується а потім піднімається.
5.Закономірність у розподілі температури ґрунту з глибиною ми можемо
спостерігати на термоізоплетах побудованихза даними метеостанції смт.
Золочів (Харківська обл.):
Тип інсоляції спостерігається влітку - t грунту(0,2;0,4;0,8 м)- , ,
(червень 2009 рік),(рис. 10); t грунту (0,2;0,4;0,8 м)- , , (липень
2010 рік),(рис.11 );t грунту (0,2;0,4;0,8 м)- , , (серпень 2011
рік),(рис. 12 );t грунту (0,2;0,4;0,8 м)- , , (липень 2012
рік),(рис. № 13 );Тип випромінювання спостерігається зимою, коли t грунту
(0,2;0,4;0,8 м)- 1 С , (лютий 2009 рік),(рис. 10);t грунту (0,2;0,4;0,8 м)-
, , (січень 2010 рік),(рис.11 );t грунту (0,2;0,4;0,8 м)-
, , (січень 2011 рік),(рис. 12 );t грунту(0,2;0,4;0,8м)
1С, , (січень 2012 рік),(рис.13). Аналізуючи побудованітермоізоплети
(див. рис.10-13 ),визначено,що фактичні дані розподілутемператури ґрунту з
глибиноюна метеостанції смт. Золочів (Харківська обл.)в основному
співпадають з законами розподілу температурних коливань ґрунту на
поверхні і його зміни з глибиною. Тип випромінювання у розподілі
температур грунту спостерігається у зимовімісяці, коли температура грунту
спочатку знижується, а потім піднімається, і навпаки, влітку спостерігається
тип інсоляції, коли відбувається чіткий вертикальний розріз зміни
температур грунту з глибиною і температура грунту з глибиною знижується.

33. 33
Список використаних джерел:
1. Климат северо-востокаУкраины: Методическиеуказания для
студентов географического отделения. ХГУ 1993
2. Вергунов В. Класик ґрунтознавства. // Дзеркало тижня 2005 -
№ 43 (571)
Гуральник П.Н., Дубинський Г.П., Мамиконова С.В. Метеорология. Ленин
град. - Гидрометеоиздат, 1982. – 416 с.
3. Научно–прикладной справочник по климату ССР. - Сер. 3.
Многолетние данные. – Ч. 1 - 6. - Вып. 10. - Украинская ССР. -
Кн. 1. - Ленинград: Гидрометеоиздат, 1990. - 608 с.
4. Полевой определитель почв / Под ред. Полупана Н.И. и др. - К.:
Урожай, 1981. - 320 с.
5. Полупан Н.И. Классификация почв // Почвы Украины и
повышение их плодородия. Т.1. - К.: Урожай, 1988. - С. 116-127.
6. Полупан М.І., Соловей В.Б., Кисіль В.І., Величко В.А. Визначник еко
лого-генетичного статусута родючостіґрунтів України. - К.: Колобіг, 2005. –
300 с.
7. Полупан М.І., Соловей В.Б., Величко В.А. Класифікація ґрунтів
України. - К.: Аграрна наука, 2005. – 300 с.
8. Настанова гідрометеорологічним станціям і постам випуск 3, частина
1. Метеорологічні спостереження на станціях. Державна гідрометеорологічна
служба. Київ 2011