шляхи розселення шкідників

1. ШЛЯХИ РОЗСЕЛЕННЯ ШКІДЛИВИХ
ОРГАНІЗМІВ
Виконала студентка
групи АМ 5/2
Серебрич Оксана
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНО ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
МИКОЛАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

2. 1. Шляхи розповсюдження
2. Основні положення
3. Попередження виникнення загрозливих
фітосанітарних
ПЛАН

3. Шляхи розповсюдження шкідливих організмів різноманітні. Вони можуть бути
активними й пасивними.
Активні міграції комах (перельоти, переповзання) сприяють розселенню
карантинних видів, насіння бур’янів переноситься на шерсті тварин чи пір’ї
птахів.
Пасивні міграції пов’язані переважно з переміщенням товару, абіотичними
чинниками (повітряні та водні течії) та з діяльністю людини (явище
антропохорії).

4. Антропохорне поширення шкідливих організмів протягом тисячоліть відбувалося паралельно з
розселенням людини. Різкий стрибок у цьому процесі пов’язаний з епохою великих географічних
відкриттів: нових континентів (Америки), морського шляху до Індії та широкою колонізаторською
діяльністю європейських народів у XVI-XVIII ст., — що супроводжувалися масовим
перевезенням сільськогосподарської продукції, посадкового та насіннєвого матеріалу з Європи
в колонії та із колоній в Європу. Ці перевезення сприяли розповсюдженню багатьох шкідливих
організмів.
Один із шляхів формування шкідливої флори і фауни інтродукованих рослин — завезення
шкідників, збудників хвороб рослин чи насіння бур’янів із посадковим чи насіннєвим матеріалом
з природних та культурних екосистем різних регіонів.

5. Небезпеці перенесення шкідливих організмів
рослин у процесі господарської діяльності
людини тривалий час не надавали значення.
Лише на початку XVIII ст. звернули увагу на те,
що разом з корисними рослинами ввозяться
небезпечні види бур’янів, збудники хвороб та
небезпечні шкідники, які в нових умовах
завдають значних збитків сільському
господарству. Перша загроза виникла в зв’язку з
проникненням на територію Європи виноградної
філоксери та зі стрімким розселенням
колорадського жука Північною Америкою аж до
Атлантичного узбережжя.

6. Філоксера виноградна спричинила загибель виноградників європейських
сортів у Франції та в інших країнах Європи, в Криму, Бессарабії та на
Кавказі. А внаслідок епіфітотійного ураження картоплі фітофторою в 1865
р. в Ірландії спостерігалась масова загибель посадок культури,
що призвело до глоду і смерті тисяч людей.

7. За технічного прогресу небезпека поширення будь-яких карантинних
організмів посилилася. Розширення торговельних та наукових зв’язків,
зростаючий потік іноземних туристів збільшили кількість випадків
завезення разом із культурними рослинами економічно небезпечних видів
шкідників, збудників хвороб та бур’янів у багато країн світу.

8. Карантинні бур’яни поширюються разом із
насінням культурних рослин та іншими
способами. Цьому сприяють переміщення
великих обсягів посадкового матеріалу,
продовольчого та фуражного зерна
всередині країни та через кордон.
Систематичні перевезення вовни, деревини,
фуражу та хлібних вантажів сприяють
масовому розповсюдженню насіння та
плодів. Тому залізничні станції та узбіччя
автомагістралей, пункти зберігання й
переробки рослинної та іншої продукції
(елеватори, хлібоприймальні пункти,
підприємства первинної обробки вовни тощо)
є основними місцями занесення й появи
первинних вогнищ карантинних бур’янів.

9. Узагалі уникнути розсипання засміченої продукції під час перевезення, перевантаження,
переробки вкрай важко. Внаслідок цього можлива поява первинних вогнищ карантинних бур’
янів. У разі виявлення вогнища якогось із видів таких бур’янів на господарство накладають
карантин та використовують механічні й хімічні засоби знищення. Часто вдаються до
випалювання.
Карантинні бур’яни — це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або
вони наявні обмежено і які контролюють спеціальними заходами.
Швидкість розселення карантинних бур’янів у новому ареалі від первинного вогнища залежить
від умов, у яких росте бур’ян: сприяють вони чи перешкоджають його розселенню
(фітоценотичні фактори, умови рельєфу тощо) та особливостей біології конкретного виду, а
саме:
- його пластичності, тобто здатності швидко адаптуватися до нових умов;
- конкурентоспроможності, що дає можливість виду перемагати в боротьбі за виживання;
- репродуктивності (утворенню значної кількості насінин), що дає змогу рослині за короткий
період часу створити значний запас насінин у грунті.
Найчастіше в Україну потрапляють види із країн тропічного й субтропічного поясів Південної
Азії, Африки та Америки, звідки походять такі потенційно небезпечні карантинні види, як
амброзія полинолиста, череда волосиста, соняшник каліфорнійський, соняшник війчастий,
стриги, паслін каролінський, паслін лінійнолистий, іпомея ямчаста та інші види.

10. Небезпека проникнення чужинного шкідника, збудника хвороби чи бур’яну зростає, якщо
життєвий цикл шкідливого організму певним чином тісно пов’язанийз рослинним товаром,
наприклад - занесення кокцид із садивним матеріалом, шкідників запасів - із зерном та
зернопродукцією, збудників захворюваньсої, кукурудзи та соняшнику - з їх насінням та ін. На
практиці існує такожнебезпека завезення шкідливого організму з тарою чи пакувальним
матеріалом,транспортними засобами, а також із залишками грунту на коренях рослин.

11. Практика доводить, що після проникнення на нові території успішно натуралізуються види з
високою екологічною пластичністю, високою репродуктивною здатністю, сильною
конкурентоспроможністю. Подальшому розвитку і розповсюдженню шкідливого організму в
нових ареалах сприяє наявність кормових рослин та відповідних кліматичних умов. Доведено,
що впродовж кожного наступного десятиріччя відбувається інтродукція (проникнення шкідливого
організму, що супроводжується його акліматизацію) щонайменше 3-5 чужинних (адвентивних)
збудників хвороб рослин та 5 - 10 шкідників рослин .

12. Попередження виникнення загрозливих фітосанітарних ситуацій потребує
постійного удосконалення діючих та розробки нових фітосанітарних заходів з охоро
нитериторії України також від подальшого розповсюдження обмежено поширених у
нас карантинних організмів, яких у відповідності до “Огляду розповсюдження
регульованих шкідливих організмів в Україні станом на 01.01.2012” налічується 23
види. Серед них7 видів комах, 3 збудника грибкових хвороб, 1 - бактеріальних, 2 -
вірусних, 1 виднематод та 9 - бур’янів. Для виконання цих повноважень Державна
служба з карантинурослин України плідно взаємодіє не лише із центральними та
місцевими органамивиконавчої влади, а й з науковими установами та громадськими
організаціями країни. Лише за комплексного підходу можливе впровадження
фітосанітарного контролю вУкраїні на рівні європейських і світових стандартів та
ефективний захист рослиннихбагатств від небезпечних шкідливих організмів.
Попередження виникнення загрозливих фітосанітарних