Презентація до курсу "Загальна та сільськогосподарська фітопатологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна

1. листова
форма хвороби
стеблова
форма хвороби
Піренофороз пшениці
(жовто-бура плямистість – tan spot)
розробник Акулов О.Ю.,
ХНУ ім. Каразіна
ураження зерна

2. Польові диагностичні ознаки

3. «tan» – жовтувато-бурий
патотип 1 – nec+ chl+
патотип 2 – nec+ chl-
патотип 3 – nec- chl+
патотип 4 – nec- chl-

4. Піренофороз пшениці
(tan spot, DTR)
збудник – гриб
Drechslera tritici-repentis (Died.) Shoemaker
статеве спороношення –
Pyrenophora tritici-repentis (Died.) Drechsler
Смугаста плямистість
ячменю
(Drechsera graminea,
= Pyrenophora graminea)
Сітчаста плямистість
ячменю
(Drechslera teres,
= Pyrenophora teres)
Споріднені хвороби:

5. Гриб інфікує дуже різноманітні злаки
(пшениця, жито, ячмінь, пирій…),
але шкодочинним є лише для пшениці
(Triticum aestivum, Triticum turgidum)
Уражуються усі надземні органи рослини:
спочатку листя, згодом стебла та колос
Інфекція зберігається в немінералізованих
рослинних рештках та в насінні
втрати врожаю 3 - 15%,
але інколи до 30 – 40 (50) %

6. Основне джерело інфекції – немінералізовані рослинні рештки
пшениці на поверхні ґрунту
Хвороба поширилася світом починаючи з 1970-х рр. у зв'язку запровадженням
технологій безвідвальної оранки «non-inversion tillage» (Mini-Till, No-Till)
Станом на цей час піренофороз –
одна з найбільш поширених
та небезпечних хвороб пшениці в світі
У Центральній Європі спалах піренофорозу вперше зареєстрований лише у 2000 р.

7. Поширення: усі континенти окрім Антарктиди
центр походження пшениці,
регіон, де збудник хвороби
найбільш різноманітний та шкодочинний
Основний фактор шкодочинності – видоспецифічні токсини,
що руйнують хлоропласти у пшениці

8. уражує лише пшеницю
продукує видоспецифічний токсин Sn Tox A
На ранніх етапах симптоми хвороби ідентичні септоріозу колосу
(збудник Stagonospora nodorum, = Septoria nodorum)

9. ХВОРОБА Латентний
період (доби)
Піренофороз 3-8
Септоріоз листя
(Septoria tritici)
14-42
Септоріоз колосу
(Stagonospora nodorum)
8-16
Спори Pyrenophora tritici-repentis інфікують рослини при
температурі (6-) 10-28 (-30) град. С за наявності крапельної вологи
Міцелій проникає через продихи. Час інфікування – 6 – 48 годин

10. Збудник сітчастого гельмінтоспоріозу також отримав токсин Ptr Tox A

11. нестатеве спороношення
(конідії)
статеве спороношення
(аскоспори)
Типи спор Drechslera tritici-repentis
гриб гомоталічний
(здатний до самозапліднення)

12. Конідії
Аскоспори
Конідії утворюються
на некротичних
плямах через 2-3
тижні після
зараження за умов
високої вологості (пік
– червень-липень).
У посушливий період
плямі залишаються
стерильними.
Зрілі аскоспори масово
утворюються на рослинних
рештках з середини квітня
протягом кількох місяців (за
умов високої вологості повітря)

13. 1
2
3
ШЛЯХИ ВІДНОВЛЕННЯ ІНФЕКЦІЇ

14. Життєвий цикл Drechslera tritici-repentis

15. вивільнення аскоспор
вночі
вивільнення конідій
вдень
Аскоспори та конідії поширюються
на великі відстані потоками повітря (аерогенно)
та інфікують листки рослини через продихи

16. Видоспецифічні токсини Ptr трех типов: А, В, С
доведений горизонтальний перенос гена SnTox A від Stagonospora nodorum
специфічні токсини – причина високої шкодочинності по відношенню до пшениці
Ptr Tox A (білок)
Ptr Tox B (білок)
Ptr Tox C (низькомолекулярний)
Руйнується за температури вище 70 град. С

17. На пшениці описано 8 рас, що різняться комбінацією цих токсинів
США, Канада – раси 1, 2, 3, 4, 5
Північна Африка – раси 1, 2, 5, 6
Кавказ (Азербайджан) – раси 1, 2, 5, 6, 7, 8
Сирія, Туреччина – раси 1, 2, 3, 5, 7, 8 Чехія (2010 р.) – раси 1, 2, 3, 4, 6, 8

20. Сорти пшениці суттєво різняться за стійкістю до DTR
механізм стійкості пшениці – наявність фермента
протеінази К, що розрізає та знешкоджує токсин
Ptr Tox A
Здатність ферменту розрізати токсин різниться
у різних сортів (зв'язок з рецептором, поглинання…)
Джерела стійкості до піренофорозу:
Stakado, Legron, Senat …

21. Насіннєва інфекція піренофорозу
Насіннєва інфекція проявляється найпершою
ще в фазу проростка
Інфекція зосереджена в перикарпії (навколоплоднику)
насінин. Зберігає життєздатність до 3 років
При приростанні зерна міцелій в перикарпії активується
і інфікує колеоптиле, а звідти 1-2 справжні листки
Інфекція не є системною і потім поширюється
по листках рослини аерогенно (за допомогою спор)

22. Контроль
насіннєвої
інфекції

23. Динаміка розвитку піренофорозу
(у разі якщо інфекція не є насіннєвою)
Латвія

24. Данія
Динаміка розвитку піренофорозу
на окремих листках пшениці

25. GS 31 (завершення кущення)
GS 37-39 (утворення прапорцевого листка)
GS 65 (середина цвітіння)
GS 73-77 (молочна стиглість)
Фунгіцидні обробки:
фази розвитку пшениці (по Задоксу)
для захисту від піренофорозу рекомендуються
2 (3) фунгіцидні обробки протягом сезону
+ використання ефективних протруйників насіння

26. ***
2007

28. 2011

29. 2015
***

30. три обробки в фази 33, 39, 69

31. Обмеження шкодочинності піренофорозу:
- Сівозміна
- Вирощування стійких сортів
- Якісне протруєння насіння
- Сприяння прискоренню мінералізації рослинних
решток пшениці
- Моніторинг розвитку хвороби та вчасне
використання фунгіцидів