Бондаренко Т., доцент кафедри природничо-математичних дисциплін ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Бондаренко А., учитель початкових класів Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3

1. УДК 373.3:004.032.6
ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
БондаренкоТ., доцент кафедри
природничо-математичнихдисциплін
ДВНЗ «Донбаськийдержавний педагогічний університет»,
БондаренкоА., учитель початковихкласів
Миколаївської ЗОШІ-ІІІ ст. № 3
Постановка проблеми. Розвиток системи мас-медіа нагально потребує
цілеспрямованої підготовкиособистостідо вмілого й безпечного користування
ними. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління,
часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації [4].
Використання мультимедійних технологій (МТ) в освітньому процесі
спонукає до аналізу педагогічних досліджень щодо з’ясування доцільності
застосування зазначенихтехнологій у навчально-виховномупроцесіпочаткової
школи.
Аналіз досліджень і публікацій. Аналіз психолого-педагогічної
літератури засвідчив, що поняття «мультимедійні засоби навчання» можна
структурувати на дві взаємопов’язані частини «мультимедіа» та «засоби
навчання». Для усвідомленого використання мультимедійних технологій у
навчально-виховному процесі важливо зосередити увагу на уточненні сутності
терміну «мультимедіа».
У словнику професійної освіти термін «мультимедіа» (від лат. multum –
багато та англ. medium – засіб, спосіб) трактується як інформаційна технологія,
що поєднує в одному програмному продукті різноманітні види інформації:
тексти, ілюстрації, аудіо- і відеоінформацію [11, с. 201].
Довідник комп’ютерних термінів дає таке визначення: «Мультимедіа – це
комп’ютерно орієнтований метод відображення інформації, що базується на

2. використанні текстових, графічних і звукових можливостей комп’ютера в
інтерактивному режимі». Нині «мультимедіа» – це інтерактивні системи, що
забезпечують роботу з нерухомими зображеннями і рухомими відео,
анімованою комп’ютерною графікою і текстом, мовою і високоякісним звуком
[9, с. 3].
Друга структурна частина поняття «мультимедійні засоби навчання» – це
засоби навчання. Аналіз сутності визначень «засоби навчання» засвідчує, що
різні автори дають різноманітні тлумачення цього терміну, а саме: увесь
комплекс засобів (книги, картини, зошити, письмове приладдя, лабораторне
обладнання, технічні засоби навчання та ін.), що сприяє удосконаленню
навчального процесу [5, с. 127]; об’єкт, який використаний учителем і
суб’єктами навчання для засвоєння нових знань [10, с. 225]; різноманітні
матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за
короткий час досягаються визначені цілі навчання, які виконують основні
функції (інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну) [8, с. 327].
Ми поділяємо думку О. Пушкар, який під засобами мультимедіа
(multimedia – буквально: багатосередовищність) розуміє комплекс апаратних і
програмних засобів, що дають змогу людині спілкуватися з комп’ютером,
використовуючинайрізноманітніші, природнідля себе середовища: звук, відео,
графіку, тексти, анімацію та ін. [2, с. 29].
Результати проведеного аналізу досліджень вітчизняних педагогів щодо
проблеми застосування інформаційних, комп’ютерних та мультимедійних
технологій у професійно-педагогічній діяльності вчителя в сучасних умовах
(Р. Бужикова, В. Імбер, Ю. Казакова, О. Подзигун) засвідчує, що науковці
значну увагу приділяють питанням забезпечення належного рівня
мультимедійного обслуговування навчального процесу. Зберігається стійка
тенденція до розширення впливу мультимедійних технологій на систему
навчання. Звідси виникає потреба забезпечити належний рівень комп’ютерної
грамотності на всіх рівнях навчального процесу.

3. У багатьох роботах підкреслюється, що для успішного оволодіння
комп’ютерною грамотністю тільки уроку інформатики предмету замало.
Реалізації цього завдання можуть допомогти інші предмети з відповідною
корекцією їх змісту. Насамперед ідеться про поступове без руйнівних
перебудов і реформ, вбудовування різних навчальних предметів у чинні
дидактичні системи, гармонійне поєднання традиційних та мультимедійних
технологій. За оцінкою дослідників цієї проблеми сьогоднішній етап
проникнення мультимедійних технологій у школу характеризується як
розповсюдження першого позитивного досвіду застосування найкращих
педагогічних програмних засобів у загальноосвітніх курсах, поява методики
викладання, яка поєднувала в собі змінену традиційну методику разом із
фрагментами створюваної мультимедійної технології.
Ю. Казаков у роботі «Педагогічні умови застосування медіаосвіти
у професійній підготовці майбутніх учителів» узагальнює педагогічні умови
застосування медіаосвіти у педагогічних ВНЗ:
 розгляд медіаграмотності майбутнього вчителя як складової
професійно-педагогічної культури;
 інтеграція медіаосвіти у зміст фахової професійної підготовки,
введення спецкурсів медіаосвітньої спрямованості;
 формування навичок і вмінь роботи з медіатекстами, як
метапредметних професійних якостей;
 цілеспрямоване використання мультимедійних технологій, що
впливають на взаємодію майбутнього вчителя з сучасною медіакультурою [3].
Проте за межами проведених досліджень залишилися питання
можливості використання МТ на різних етапах уроку. Це зумовлює
необхідність зосередити увагу на обґрунтуванні доцільності використання
можливостей МТ в освітньому процесі початкової школи.
Мета статті полягає в аналізі дидактичних можливостей МТ, їх
доцільного використання на різних етапах уроку в початковій школі.

4. Виклад основного матеріалу. Науково-доведено і практично
підтверджено, що МТ роблять навчальний процес більш насиченим й
інтенсивним, сприяють розвитку особистісних якостей осіб, що навчаються,
трансформують систему педагогічних взаємовідносин. Використання МТ
сприяє яскравому розкриттю змісту навчального предмета, допомагає
підвищити пізнавальний інтерес молодших школярів у процесі виконання
практичних завдань, тренувальних вправ, організації самостійних, контрольних
робіт.
Ресурси мультимедіа надають значні можливості для представлення,
обробки, зберігання інформації. Застосування МТ у навчанні з метою
повторення, узагальнення та систематизації знань допомагає конкретизувати
уявлення молодших школярів про предмет, явище чи подію, які вивчаються,
доповнює уже відоме новими цікавими даними. Це сприяє не лише пізнанню,
відтворенню та уточненню учнями вже відомого, а й поглибленню знань.
У процесі навчання молодших школярів необхідно враховувати
дидактичні можливості МТ серед яких В. Імбер, визначає три основні
принципи мультимедіа: представлення інформації за допомогою комбінації
багатьох середовищ, що сприймаються людиною;поєднання тематичних блоків
за допомогою гіперзв’язків; простий та художній інтерфейс продукту [1].
Спираючись на результати досліджень мультимедійних програм як
своєрідного засобу навчання, необхідно пам’ятати, що МТ здатні забезпечити
принципово нову якість організації освітнього процесу: обмін інформацією між
учнем і технічною системою відбувається в діалогічній формі, за
нерегламентованим сценарієм, який на кожному занятті будується учнем на
його розсуд, а сама технологія навчання органічно вписується в класичну
систему, розвиває і раціоналізує її, забезпечуючи нові можливості щодо
організації паралельного навчання й контролюзнань, надає реальну можливість
практичного впровадження індивідуалізованого навчання [7, с. 71].
У процесі всебічного аналізу можливостей МТ навчання визначаємо
дидактичні функції, які вони виконують: збільшення наочності; розвиток

5. пізнавальних інтересів; підвищення якості їхніх знань; забезпечення
індивідуалізації навчання; його інтенсифікація; сприяння кращому
запам’ятовуванню навчального матеріалу.
Застосування МТ може здійснюватися як у процесінавчання на уроці, так
і в позакласній роботі. Це відкриває нові можливості для вчителів у створенні
навчальних мультимедійних продуктів.
Спираючись на результати досліджень стосовно зазначеної проблеми,
доцільність використання МТ визначається трьома навчальними цілями:
пізнавальні (використання візуальних та відео стимулів допомагає
сприймати представлений матеріал;
 психомоторні (чудовий інструмент, для того, щоб урізноманітнити
світогляд);
 емоційні (сила яскравого зображення і діалогової участі суб’єкта
навчання збільшують його повноцінність в емоційній сфері).
Незаперечною перевагою мультимедійних систем навчання є
інтерактивність. Використовуючи презентації, тести, учень, що навчається,
може сам задавати темп процесу й самостійно контролювати рівень засвоєння
матеріалу.
МТ покращують сприймання навчального матеріалу, сприяють
зростанню їх зацікавленості, індивідуалізації навчання, розвитку творчих
здібностей, формуванню здатності до самооцінки учня та його практичного
досвіду.
Дидактичні можливості МТ стисло можна визначити так:
 посилення мотивації навчання;
 активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб’єкта
навчальної діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу,
визначення міри і характеру допомоги та ін.);
 індивідуалізація процесу навчання, використання основних і
допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності
школярів;

6.  урізноманітнення форм подання інформації;
 урізноманітнення типів навчальних завдань;
 створення навчального середовища, яке забезпечує постійне
застосування ігрових прийомів із метою активізації пізнавальної діяльності,
забезпечення зворотного зв’язку, можливість рефлексії.
М. Левшин, використовуючи мультимедійні програми «Вундеркінд +» та
«Острів Арифметики» для навчання першокласників, керується знаковим
підходом. Школярі засвоюють значення знаків, які позначають певні дії. Під
час виконання ігрових мультимедійних програм цей підхід сприяє рефлексії
учнями своєї діяльності в традиційних і комп’ютерних навчальних
середовищах, оволодінню ними загальнопізнавальними вміннями, підвищує
ефективність навчальних результатів із конкретних навчальних предметів [6].
Висновки дослідження і перспективи подальших розвідок у даному
напрямку. Завдання сучасного періоду інформатизації початкової освіти
полягає у чіткому визначенні дидактичних можливостей і функцій МТ та
доцільності їх використання в процесі навчання молодших школярів, а також
розробленні мультимедійних навчальних продуктів та методичних
рекомендацій з їх застосування в навчально-виховному процесі початкової
школи.
На наш погляд, ММТ є універсальними, оскільки використовують їх на
різних етапах уроку:
 під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового
матеріалу;
 сприяння та усвідомлення нового матеріалу;
 формування вмінь і навичок;
 під час закріплення та узагальнення знань;
 для контролю знань.
У перспективі необхідно проаналізувати питання щодо вимог до
розроблення електронних контентів із викладання предметів у початковій

7. школі, удосконалення організації навчального процесу молодших школярів на
засадах застосуванням МТ.
Література:
1. Імбер В. І. Використання мультимедійних засобів у навчальному процесі /
Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у
підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. –
Випуск 7 / Редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін. – Київ-Вінниця: ТОВ фірма
«Планер», 2005. – С. 307 – 312.
2. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посіб. / За ред.
О. І. Пушкаря – К. : Видавничий центр «Академія», 2001. – 696 с.
3. Казаков Ю. М. Педагогічні умови застосування медіаосвіти у професійній
підготовці майбутніх учителів / Ю. М. Казаков. – Луганськ, 2007. – 213 с.
4. Качарян А. Б. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у
всесвітній мережі: навч.-метод. посіб. / А. Б. Качарян, Н. І. Гущина. – К.,
2011. – 100 с.
5. Кузьмінський А. І. Педагогіка: Підручник. / А. І. Кузьмінський,
В. Л. Омеляненко – К. : Знання – Прес, 2003. – 418 с.
6. Левшин М. Інформаційні технології – з першого класу (Семіотичний підхід
у процесі керування мультимедійними навчальними програмами) /
М. Левшин // Вища освіта України. – 2002. – № 1. – С. 58 – 63.
7. Марченко Д. Дидактичний рівень мультимедійних засобів навчання /
Д. Марченко // Рідна школа. – 2004. – № 12. – С. 70 – 72.
8. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. Навч. посіб. 3-є видання, доповнене / 2001 р. –
608 с. [Електронний ресурс] / Н. Є. Мойсеюк. – Режим доступу:
http://referatik.com.ua/manual/ukr/19/107/.
9. Новосельцев С. Мультимедиа – синтез трехстихий / С. Новосельцев //
Компьютер-пресс. – 1991. – № 7. – С. 3 – 14.
10.Педагогика. Учебное пособие/ Под. ред. П. И. Пидкасистого. – М. : Высшее
образование, 2006. – 432 с.
11.Професійна освіта: Словник: навч. посіб. / Уклад. С. У. Гончаренко та ін.; за
ред. Н. Г. Ничкало. – К. : Вища школа, 2000. – 380 с.