Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

ікт в освітньому процесі

222 views

Published on

икт

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

ікт в освітньому процесі

  1. 1. Використання ІКТ у сучасному освітньому процесі Актуальність. ХХІ століття вже давно почали називати «епохою глобального інформаційного суспільства», тому що роль інформації постійно зростає і впливає на розвиток суспільства, прогрес науки, техніки та економіки. В такому суспільстві освіта, знання, інформація та комунікація складають основу розвитку та благополуччя кожної особистості. Для адаптації до соціальних та професійних змін сьогодні все більше людей відчувають потребу постійно у вмінні критичного аналізу інформації. У зв’язку з цим перед освітянами постало нове завдання: підготувати нове покоління до життя у сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчитися аналізувати її, розуміти наслідки дії на психіку, оволодівати видами спілкування за допомогою технічних засобів. Впровадження нових інформаційних технологій в начальний процес змінює зміст освіти. Основними принципами сучасних інформаційних технологій (ІТ) являються: інтерактивний (діалоговий) режим роботи з комп’ютером; інтегрованість (взаємозв’язок) з іншими програмними продуктами; гнучкість процесу зміну як вихідних даних, так і постановок задач. Таким чином, розробка мультимедійних начальних посібників є актуальною задачею в умовах розвитку сучасної системи освіти та широкого впровадження ІТ в навчальний процес. Можливості та переваги медіауроків. Широке застосування засобів мультимедіа дало нову назву таким урокам – «мультимедійні або мультимедіа уроки», яку для зручності скоротили до «медіаурок». Мультимедійні засоби–один з потужних інструментів пізнання, тому що дозволяє одночасно сприймати інформацію різними органами. Відомо, що на слух людина сприймає до15% інформації, візуально – 25%, а одночасне їх включення в процес навчання підвищує ефективність засвоєння інформації до 65 %. Методичні можливості та переваги медіа уроків:  підвищення ефективності освітнього процесу за рахунок одночасного викладення вчителем теоретичних відомостей та показу демонстраційного матеріалу з високим ступенем наочності (малюнки, фотографії, відеоролики, звуковий супровід, анімація), можливість моделювати об’єкти та явища;  підвищення мотивації до навчання через привабливість комп’ютера, яка зростає при використанні мультимедійних ефектів;
  2. 2.  послідовний характер навчання за рахунок накопичення наочних електронних посібників, які дозволяють будь якої миті повернутися до вивченого матеріалу через вплив емоційної сфери;  можливість вибору учнями індивідуального темпу та самостійного маршруту навчання;  розвиток мислення (наглядно-образного, просторового, алгоритмічного, інтуїтивного, творчого), моторних та вербальних комунікативних навичок учнів;  залучення учнів до застосування комп’ютерної техніки для вирішення задач шляхом практичної обробки навчальної інформації на комп’ютері;  стимулювання навчально-пізнавальної діяльності та забезпечення поєднання різних її видів (пошукової, експериментальної, дослідницької та ін.) з урахуванням дидактичних особливостей кожної з них і в залежності від результатів засвоєння навчального матеріалу;  формування навичок роботи з інформацією (збір, аналіз, систематизація, упорядкування, побудова логічних зв’язків тощо), що буде сприяти формуванню інформаційної культури учнів;  використання автоматизованого покрокового та підсумкового контролю отриманих знань;  підвищення психологічного комфорту учні та об’єктивності оцінки. Основні вимоги до мультимедіауроків. Складність побудови структури медіа уроків полягає в тому, що необхідно врахувати вимоги не тільки вчителів, методистів та програмістів, а й психологів, гігієністів, дизайнерів. Тільки при таких умовах це не буде викликати негативних наслідків, а послугує цілям інтенсифікації навчального процесу, розвитку особистості учня. Дидактичні вимоги. 1. Науковість змісту – програмні засоби повинні бути науково достовірними. 2. Доступність – представлений матеріал, форми та методи мають відповідати рівню підготовки учнів та їх віковим особливостям. 3. Адаптивність – пристосування до індивідуальних особливостей учнів, яке підтримується різними засобами наочності, рівнями диференціації навчального матеріалу за складністю, обсягом, змістом, та технологічно реалізується через гіпертекст. 4. Систематичність та послідовність навчання – необхідність викладення в електронній презентації системи понять, фактів та способів діяльності в їх логічній послідовності з метою забезпечення послідовності та наступності у оволодінні знаннями, вміннями та навичками. 5. Наочні методи змісту та діяльності. Під наочними методами розуміють такі методи, при яких засвоєння навчального матеріалу знаходиться у прямій залежності від використаних в навчанні наочності та технічних
  3. 3. засобів. Наочні методи використовують у взаємозв’язку з мовними та практичним методами навчання. Спрямовані на органи почуттів, засоби наочності забезпечують кращу уяву образу або поняття, що покращує засвоєння матеріалу. Засоби наочності підвищують інтерес до знань, полегшують процес їх засвоєння, підтримують увагу дитини. 6. Візуалізація навчальної інформації – об’єктів, процесів, явищ, а також їх моделей, представлення їх в динаміці розвитку завдяки технологічним можливостям сучасних засобів мультимедіа. 7. Високі результати засвоєння знань – забезпечення свідомого засвоєння учнями змісту та логічної структури навчального матеріалу. 8. Використання різних методів та засобів активізації пізнавальної діяльності учнів для всіх форм навчально-виховного процесу. Ергономічні вимоги. 1. Відповідність естетичного оформлення функціональному призначенню. 2. Відповідність кольорової гами ергономічним вимогам, комфортності для очей, тому що порушення гармонії, відсутність доцільності застосування яскравих вставок та ефектів може привести до зниження працездатності, підвищеній втомлюваності, зниженню ефективності роботи. 3. Оптимальний розподіл інформації на екрані, чітке зображення, ефективність зчитування зображення. 4. Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, різних типів мислення, закономірностей відновлення інтелектуальної та емоційної працездатності. Особливо увагу звернути на санітарно-гігієнічні норми безперервної роботи за комп’ютером: для учнів 1-х класів – 10 хв., 2-5-х – 15 хв., 6-7-х – 20 хв., 8-9-х – 25 хв., 10-11-х – 30 хв. 5. Вибір оптимального темпу представлення інформації, тому що ефективність діяльності людини знижується як при надмірній кількості інформації, так і при недостатній. 6. Легкість доступу до інформації – наявність ієрархічного меню. 7. Можливість підказки, коментаря. 8. Інтуїтивна ясність, зручність навігації. Вимоги до інтерактивності. 1. Наявність різноманітних засобів ведення діалогу. 2. Наявність різних рівнів складності при викладенні навчального матеріалу. 3. Можливість вибору варіанту змісту навчального матеріалу. 4. Можливість модифікації програми, даних, інформації. 5. Прийом та видача варіантів відповідей. 6. Можливість аналізу помилок та їх корекція. 7. Можливість діагностики помилок за результатами навчальної діяльності. 8. Спільне використання інших засобів навчання. 9. Сприяння розвитку співпраці між учнями.
  4. 4. Технічні вимоги. 1. Оптимальність обсягу необхідної пам’яті, коректність автоматичної установки, її доступність для користувача-непрофесіонала. 2. Можливість повторення необхідних кадрів програми. 3. Можливість відміни вводу даних. 4. Оптимальність організації інтерактивної роботи. 5. Можливість підключення периферійного обладнання для оздруковки інформації з екрану монітора, результатів обробки інформації.

×