1. ВІДГУК
офіційного опонента на дисертаційну роботу Ступеня Назара Михайловича
«Еколого-економічні засади збалансованого розвитку рекреаційних
територій», подану до захисту на здобуття наукового ступеня доктора
економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування
та охорони навколишнього середовища
1. Актуальність теми дослідження.
Реформування економіки, становлення ринкових відносин та
відповідного механізму господарювання в Україні зумовило надзвичайне
загострення проблем екологозбалансованого розвитку рекреаційних територій.
Особливо це стосується тих рекреаційних територій, економічна віддача від
яких дуже значна. Однак, на сьогодні головне питання – це розробка системи
заходів щодо їх екологічного оздоровлення, оскільки, слід відмітити певний
дисбаланс в розвитку рекреаційних території та їх подальшій забудові. Разом з
тим, аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку рекреаційних територій
взагалі свідчить про зниження їх оздоровчої функції. Використання, охорона та
відтворення природно-ресурсного потенціалу не відповідає економічним і
екологічним вимогам. За подібних умов об’єктивно виникає необхідність
розроблення і застосування дієвого інструментарію забезпечення
збалансованого розвитку рекреаційних територій. Тобто зрештою йдеться про
те, що потрібно вдосконалювати теоретико-методологічні підходи до
формування системи еколого-економічного забезпечення збалансованого
розвитку рекреаційних територій України.
2. Ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і
рекомендацій дисертації.
Тема досліджується ґрунтовно і всебічно. У процесі дослідження була
використана сукупність теоретичних принципів, категорій, наукового
інструментарію та методичних підходів до збалансованого розвитку
рекреаційних територій. В роботі автором використано широкий спектр
сучасних методів, які дали змогу досягти основної мети дослідження,
оброблено значні масиви економіко-статистичної інформації та матеріалів.
Результати дослідження апробовані на науково-практичних конференціях і
опубліковані у наукових фахових виданнях.
Обґрунтованість результатів дослідження підтверджується глибоким
аналізом фундаментальних досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з
проблем збалансованого розвитку рекреаційних територій. Коректна
постановка наукових завдань супроводжується адекватністю методів їх
вирішення. Зокрема, у першому розділі дисертаційного дослідження, визначено
сутність і роль рекреаційних територій в системі збалансованого
2. природокористування, обґрунтовано концептуальні положення еколого-
економічного збалансування розвитку рекреаційних територій. Визначено, що
функціонування рекреаційних територій як складової еколого-економічної
системи не лише відбувається під впливом інших систем, а й здійснює
безпосередній вплив на них. Розроблено концептуальний підхід до
збалансування розвитку рекреаційних територій, який базується на реалізації
трьох логічно взаємопов’язаних блоків: підготовчого, інформаційно-
аналітичного та функціонально-інструментального.
Автором обґрунтовано науково-методологічні засади формування
системи управління рекреаційними територіями, розроблено теоретико-
методологічний підхід до формування моделі збалансованого розвитку
рекреаційних територій (розділ 2). При здійсненні еколого-економічної оцінки
сучасного стану та тенденції розвитку рекреаційних територій в Україні,
оцінено рівень ресурсного потенціалу рекреаційних територій в розрізі регіонів
України, а також здійснено аналіз сучасного стану та виявлено тенденції
розвитку вітчизняної туристично-рекреаційної галузі враховуючи світовий
досвід (розділ 3). Автором визначено напрями удосконалення еколого-
економічного управління розвитком рекреаційних територій, науково
обґрунтовано функціональну схему збалансування та ієрархічного управління
розвитком рекреаційних територій та удосконалено підхід до застосування
відповідного інструментарію управління розвитком рекреаційних територій
(розділ 4). Практичну цінність мають обґрунтовані стратегічні пріоритети
збалансованого розвитку рекреаційних територій України на перспективу,
запропоновано систему заходів щодо формування інвестиційної привабливості
рекреаційних територій та визначено напрями збалансованого розвитку
туризму (розділ 5).
Аналіз змісту дисертації та опублікованих праць дає право стверджувати
про достатню аргументованість та обґрунтованість сформульованих автором
висновків та пропозицій. Матеріал викладено в логічній послідовності з
використанням сучасних методів економічних досліджень. Основні наукові
положення, висновки і практичні рекомендації, викладені в дисертації, є
достатньою мірою обґрунтованими, логічними і послідовними.
3. Достовірність результатів і новизна досліджень.
Достовірність результатів дослідження забезпечується теоретичною й
методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження;
застосуванням комплексу методів адекватних об’єкту дослідження, його цілям,
завданням і логіці; кількісним і якісним аналізом статистичних даних,
репрезентативністю вибірок і статистичною значущістю емпіричних даних.
Вірогідність результатів дослідження, висновків і пропозицій здобувача не
викликає сумніву. Всі вони підтверджені розрахунками з використанням
3. значного масиву інформаційно-аналітичного матеріалу, а також використанням
сукупності загальнонаукових методів і прийомів дослідження. Дисертація має
логічно побудовану структуру, переконливі теоретичні узагальнення,
методологічну спрямованість виконання досліджень. Дисертаційне
дослідження виконано в межах науково-дослідних робіт Львівського
національного аграрного університету, зокрема за такими темами: «Розробка
науково-методичних засад формування організаційних, економічних,
інформаційних механізмів регулювання земельних відносин на регіональному
рівні» (ДР № 0111U001320, 2015 р.), «Розробка і вдосконалення теоретико-
методологічних засад земельних відносин та забезпечення збалансованого
розвитку території» (ДР № 0116U003178, 2016–2017 рр.), а також науково-
дослідної роботи Інституту агроекології і природокористування НААН:
«Еколого-економічні засади розвитку рекреаційного природокористування»
(ДР № 0116U005568, 2017 р.).
Наукова новизна дисертаційного дослідження Н.М. Ступеня визначається
особистим внеском автора у розв’язання актуальної наукової проблеми в галузі
економіки природокористування та охорони навколишнього природного
середовища, що полягає в розробленні теоретико-методологічних підходів до
збалансованого розвитку рекреаційних територій та обґрунтуванні напрямів їх
еколого-економічного забезпечення.
Зокрема автором удосконалено теоретичні положення збалансованого
розвитку рекреаційних територій, які передбачають впорядкування складових
рекреаційної сфери в структурі еколого-економічної системи шляхом
удосконалення класифікації чинників, систематизації функцій та детермінантів,
які дозволяють забезпечити узгодження цілей і напрямів рекреаційного
природокористування з урахуванням соціо-еколого-економічних інтересів його
суб’єктів (пп. 1.2 та пп. 1.3). Цікавим є розроблений автором теоретико-
методологічний підхід до формування моделі збалансованого розвитку
рекреаційних територій, складовим елементом якого є методологічний підхід
до групування регіонів за рівнем ресурсного потенціалу, що є основою для
розробки сценаріїв розвитку рекреаційних територій та обґрунтування
стратегій збалансування їх реалізації за кожним із визначених сценаріїв (пп. 2.1,
с. 117-122). Містить наукову новизну запропонований автором концептуальний
підхід до збалансованого розвитку рекреаційних територій, який базується на
реалізації трьох етапів: підготовчого, інформаційно-аналітичного і
функціонально-інструментального, який дає можливість цілеспрямовано
впливати на організацію рекреаційної діяльності й внутрішню структуру
територіальних елементів з метою отримання максимального ефекту в процесі
їх взаємодії (с. 98–104). Варто відмітити методичний підхід до комплексного
оцінювання ресурсного потенціалу рекреаційних територій (с. 160–167).
Представляє науковий інтерес удосконалена автором структура еколого-
4. економічного механізму управління збалансованим розвитком рекреаційних
територій, яку систематизовано за трьома взаємопов'язаними блоками:
концептуальним, аналітичним та функціональним (с. 245–246). Заслуговує на
увагу розроблена автором функціональна схема збалансування та ієрархії
управління розвитком рекреаційних територій на основі визначення цілей,
функцій та інструментарію управління на кожному ієрархічному рівні (с. 243–
244). Практичну цінність має методичний підхід до застосування глобальних
критеріїв збалансованого туризму для дестинацій у системі управління
рекреаційними територіями, що передбачає інтерпретацію ієрархії потреб для
ключових учасників відносин у сфері туристично-рекреаційної діяльності з
метою підвищення їх ініціативності, відповідальності, координації, консолідації
та контролю (пп. 5.3, с. 352-365).
4. Повнота викладу висновків в опублікованих роботах.
Основні результати дисертаційного дослідження повністю
віддзеркалюють зміст теоретичного, аналітичного й практичного аспектів
дослідження, викладеного в дисертаційній роботі та опубліковані у 41 науковій
праці, у т.ч. 1 одноосібній монографії, 23 статтях у наукових фахових виданнях
з економіки, з яких 14 – у виданнях іноземних держав та виданнях України, які
включено до міжнародних наукометричних баз та 17 тезах наукових доповідей.
Винесені на захист положення наукової новизни та основні результати
дисертаційного дослідження Н.М. Ступеня з достатньою повнотою
оприлюднені у відкритому друку. Вони повністю віддзеркалюють зміст
теоретичного, аналітичного та практичного аспектів дослідження, викладеного
в дисертаційній роботі. Вимоги МОН України щодо необхідної мінімальної
кількості статей у наукових фахових виданнях та виданнях, що включені до
наукометричних баз даних чи є фаховими виданнями в іноземних країнах
дотримані.
5. Практичне значення і впровадження результатів дослідження.
Головні положення дисертаційного дослідження доведені до рівня
конкретних пропозицій, придатних для впровадження у практику. В
дисертаційній роботі сформульовано теоретичні положення та обґрунтовано
практичні рекомендації, спрямовані на еколого-економічне забезпечення
збалансованого розвитку рекреаційних територій. Основні результати
дисертаційного дослідження прийнято до практичного застосування, що
підтверджено довідками про впровадження, наданих Міністерством екології та
природних ресурсів України, Головним управління Держгеокадастру у
Львівській області при розробці пропозицій до Програми комплексного
розвитку території Львівської області на 2016–2020 роки, Управлінням
земельних ресурсів Львівської міської ради при розробці пропозицій до
5. Комплексної стратегії розвитку Львова на 2012–2025 роки, Державною
екологічною інспекцією у Львівській області при розробці пропозицій до
Програми охорони навколишнього природного середовища у Львівській
області на 2016–2020 роки, а також ДП «Львівський науково-дослідний та
проектний інститут землеустрою». Теоретичні розробки дисертаційної роботи
використані в навчальному процесі Львівського національного аграрного
університету.
6. Оцінка оформлення дисертації та змісту автореферату.
Дисертація та автореферат оформлені згідно з вимогами МОН України.
Дисертаційна робота структурно складається зі вступу, п’яти розділів,
висновків, додатків і списку використаних джерел. Зміст автореферату
повністю ідентичний основним положенням дисертації. Висновки
дисертаційної роботи є аргументованими і витікають з результатів проведених
досліджень. Сформульовані автором пропозиції є змістовними.
7. Дискусійні положення та зауваження по роботі.
В цілому позитивно оцінюючи дисертаційну роботу Н.М. Ступеня слід
відмітити певні дискусійні положення і побажання:
1. На стор. 42 дисертаційного дослідження автор зазначає, що
«рекреаційний кадастр дає змогу визначити розмір рекреаційної ренти». Варто
було б дати визначення поняттю «рекреаційна рента» та ґрунтовніше дослідити
форми рентних виплат.
2. У другому розділі (стор. 114-115) автор, розглядаючи модель
формування системи управління рекреаційними територіями, зазначає, що на
першому етапі управлінського процесу здійснюється стратегічне планування та
прогнозування розвитку рекреаційних територій. Варто було б навести основні
функції прогнозування розвитку рекреаційних територій.
3. В теоретичній частині роботи не зовсім чітко окреслені позитивні
моменти світового досвіду підвищення ефективності і розвитку рекреаційних
територій та шляхи їх імплементації у вітчизняну практику. Хоча у третьому
аналітичному розділі автором детально здійснено аналіз тенденцій розвитку
міжнародного туризму та досвід передових країн світу в туристично-
рекреаційній сфері.
4. В процесі обґрунтування методичного підходу до оцінювання
ресурсного потенціалу рекреаційних територій (с. 159-163) не зовсім
зрозумілою є позиція автора щодо аналізу компонентів ресурсного потенціалу,
де автор сукупні індекси історико-культурного, соціально-економічного та
екологічного потенціалів пропонує розраховувати за систематизованими
показниками і тільки природно-ресурсного потенціалу – за методикою
В.П. Руденка.
