1. НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
КРОХТЯК Олександра Василівна
УДК 332.2 : 631
ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ФУНКЦІЙ ЗЕМЕЛЬ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Спеціальність 08.00.06 – економіка природокористування
та охорони навколишнього середовища
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2018
2. 2
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Інституті агроекології і природокористування
Національної академії аграрних наук України.
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Зіновчук Наталія Василівна,
Інститут агроекології і природокористування НААН,
провідний науковий співробітник
лабораторії екологічного менеджменту.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Дорош Ольга Степанівна,
Національний університет біоресурсів і
природокористування України,
завідувач кафедри управління
земельними ресурсами;
кандидат економічних наук, доцент
Миргород Марина Миколаївна,
Харківський національний аграрний
університет ім. В.В. Докучаєва,
доцент кафедри землевпорядного проектування.
Захист відбудеться «06» березня 2018 р. о 1400
годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.371.02 Інституту агроекології і
природокористування НААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології і
природокористування НААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12.
Автореферат розіслано «05» лютого 2018 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради О.І. Шкуратов
3. 1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасне оцінювання земель сільськогосподарського
призначення спрямоване на визначення потенційних або фактичних
економічних ефектів, що продукуються у процесі використання цих земель.
Методики, які розроблені відповідно до чинних законодавчих актів, що
регулюють відносини у сфері землекористування, дають змогу оцінити лише
економічні функції земель. Такий підхід до оцінки земель залишає поза увагою
екологічні та соціальні ефекти, які виникають у сільськогосподарському
землекористуванні. Критичний екологічний стан земельних ресурсів та низький
рівень соціальної інфраструктури сільських територій є побічними наслідками
недосконалості організаційно-економічного механізму використання земель
сільськогосподарського призначення, в основу якого завжди закладається
інформація щодо оцінки земель.
Розробку концептуальних підходів до економічної оцінки земель
сільськогосподарського призначення здійснювали П. Веденічев, П. Маракулін,
Л. Новаковський, С. Струмілін, О. Фурдичко. Формуванням і вдосконаленням
методологічних основ для здійснення грошової оцінки сільськогосподарських
земель займалися Г. Гуцуляк, Д. Добряк, О. Дорош, П. Лойко, І. Манько,
М. Федоров та ін. Широко відомими є наукові праці з землеоціночної
діяльності А. Даниленка, О. Дребот, М.Г. Лихогруда. Питання екологічної
безпеки сільськогосподарського землекористування розглядалися В. Будзяком,
Л. Грановською, Н. Зіновчук, М. Миргород, Л. Моклячук, А. Третяком,
М. Ступенем, О. Шкуратовим та ін.
Однак дотепер не обґрунтовано наукові підходи до оцінювання
екологічних та соціальних функцій земель сільськогосподарського призначення
та не запропоновано практичних рекомендацій щодо використання таких
оцінок. Зокрема, не розроблено методики, які уможливлять: оцінювати
екологічні функції земельних угідь з багаторічними насадженнями;
враховувати негативний екологічний вплив економічної діяльності на землі
сільськогосподарського призначення; визначати придатність земель для
поетапного впровадження органічного сільського господарства. Вказані
напрями наукового пошуку обумовили вибір теми, мету та завдання дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано в межах програм наукових досліджень
Інституту агроекології і природокористування НААН. У рамках теми «Еколого-
економічні основи органічного землеробства в системі землекористування
України» (ДР № 0114U002014, 2014–2015 рр.) здобувачем обґрунтовано
методику оцінювання придатності земель для поетапного впровадження
органічного сільського господарства. За тематикою «Організаційно-економічні
засади еколого-збалансованого аграрного виробництва» (ДР № 0116U003298,
2016–2017 рр.) здобувачем розроблено методику оцінки земель
сільськогосподарського призначення з урахуванням негативних екологічних
впливів на них.
4. 2
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
поглиблення теоретико-методологічних та методичних основ економічної
оцінки функцій земель сільськогосподарського призначення.
Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені такі завдання:
– визначити сутність економічних, екологічних та соціальних функцій
земель сільськогосподарського призначення та обґрунтувати концептуальний
підхід до їх оцінювання;
– розробити концептуальний підхід до відбору показників для оцінки
сутнісних ознак економічних, екологічних та соціальних функцій земель
сільськогосподарського призначення та ідентифікації чинників, що можуть
впливати на їх оцінку;
– поглибити уявлення щодо оцінювання функцій земель
сільськогосподарського призначення як процесу, що має прикладний характер;
– розробити методичний підхід до оцінювання економічних та
екологічних функцій земель сільськогосподарського призначення, зокрема
земель з багаторічними насадженнями;
– розробити методичний підхід до визначення сум відшкодувань під час
оцінювання деградації екологічних функцій земель;
– удосконалити методичний підхід до оцінювання функцій земель з
метою запровадження та ведення органічного сільського господарства.
Об’єктом дослідження є процес оцінювання економічних, соціальних та
екологічних функцій земельних ресурсів.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних та
методичних основ економічної оцінки функцій земельних ресурсів
сільськогосподарського призначення.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є
загальнотеоретичні методи наукового пізнання, фундаментальні положення
економіки природокористування, наукові розробки з проблем оцінювання
земельних ресурсів. У процесі дослідження було використано такі методи:
абстрактно-логічний (для узагальнення теоретичних положень щодо
оцінювання земельних ресурсів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків у
формуванні оцінок); статистичний (для обробки статистичних даних у процесі
оцінювання земельних ресурсів за різними методичними підходами);
порівняльного аналізу (для порівняння оцінки земельних ресурсів, розрахованої
за різними методиками); розрахунково-конструктивний (для вибору
оптимального варіанта оцінки земель); системний (для розробки алгоритму
оцінювання функцій земель; ідентифікації чинників, що впливають на оцінку
земель сільськогосподарського призначення). Для наочного відображення
результатів дослідження застосовано картографічний та графічний методи.
Інформаційну основу дослідження становлять матеріали дослідження
автора, законодавчі і нормативні акти з питань економічної та грошової оцінки
земель, охорони навколишнього природного середовища, постанови ЄС,
матеріали і звіти Державної служби статистики України, Державного агентства
земельних ресурсів України, а також методичні рекомендації наукових установ,
5. 3
Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства
екології та природних ресурсів України, Державної служби України з питань
геодезії, картографії та кадастру, інформація з мережі інтернет, матеріали
власних досліджень та інші літературні джерела з проблематики дослідження.
Наукову новизну одержаних результатів представлено сукупністю
концептуальних положень та методичних розробок, що виносяться на захист та
є особистим внеском автора у розв’язання наукового завдання щодо оцінки
функцій земельних ресурсів сільськогосподарського призначення. Зокрема,
вперше:
розроблено методичний підхід до визначення додаткової вартості
земель під багаторічними насадженнями, який ґрунтується на оцінюванні їх
екологічної функції, обумовленої депонуванням вуглецю та продукуванням
кисню, та надає змогу здійснювати оцінку як окремих земельних ділянок, так і
земель під багаторічними насадженнями у розрізі адміністративних районів та
областей;
удосконалено:
– концептуальний підхід до оцінювання економічних, екологічних та
соціальних функцій земель сільськогосподарського призначення, який, на
відміну від існуючих, ґрунтується на виявленні та ідентифікації їхніх сутнісних
ознак, визначенні векторів та динаміки їх розвитку, прогнозі результатів, які
можливо отримати внаслідок прояву характерних функціональних ознак та
класифікації чинників, що впливають на них;
– методичний підхід до оцінки економічних та екологічних функцій
земель сільськогосподарського призначення, який, на відміну від існуючих,
ґрунтується на виділенні трьох етапів оцінювання (початковий, основний,
заключний), для кожного з яких обрано систему показників, що найповніше
відображають сутність процесів реалізації функцій земель, та ідентифікації
чинників, що можуть на них впливати;
– методичний підхід до оцінювання земель з метою ведення
органічного сільського господарства, який, на відміну від існуючих, дає змогу
за допомогою інтегрального показника, що розраховується на основі комплексу
релевантних індикаторів, оцінити взаємопов’язані екологічні, економічні та
соціальні функції земель на кожному етапі (до впровадження; у перехідній
період; у період дотримання усіх принципів, умов та вимог органічного
виробництва);
набули подальшого розвитку:
– концептуальний підхід до систематизації показників, за допомогою
яких оцінюються землі сільськогосподарського призначення, що передбачає
побудову матриці, в якій узгоджуються індекси збалансованого розвитку
(економічний, екологічний та соціальний виміри), функції земельних ресурсів,
потреби людей за класифікацією Маслоу та релевантні показники для оцінки
земель сільськогосподарського призначення;
– підходи про формування оцінки земель як процесу, що, на відміну
від існуючих, охоплює п’ять етапів (ідентифікації сутності ознак, які
6. 4
характеризують функції земель; вибору релевантних показників для їх
оцінювання; визначення чинників впливу на функції земель та їх оцінку;
вибору та розрахунку показників, що характеризують впливи; оцінювання
результатів функціонування земель) та надає можливість обґрунтувати
доцільність застосування адміністративних, організаційних, економіко-
фінансових інструментів;
– методичний підхід до розрахунку сум відшкодувань за деградацію
екологічної функції земель, зумовлену негативними екологічними впливами,
який, на відміну від існуючих, передбачає визначення накопичувального
коефіцієнта шкідливих речовин, що надходять із атмосфери у ґрунт за певний
проміжок часу, та розрахунку за його допомогою частки грошової оцінки
забруднених земель, яку варто спрямовувати на відтворення родючості цих
земель.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції,
викладені в дисертації, мають характер науково-методичних розробок та
прикладних рекомендацій, які можуть слугувати концептуальним підґрунтям
для подальших наукових досліджень з проблем землекористування та бути
використані у процесі розробки управлінських рішень державними органами
управління.
Науково-методичні рекомендації щодо оцінювання функцій земель
сільськогосподарського призначення використано Міністерством аграрної
політики та продовольства України в роботі Департаменту стратегії та
економічного розвитку (довідка № 37-11-15/28555 від 27.12.2017 р.). Практичні
рекомендації щодо формування оцінки функцій земель сільськогосподарського
призначення були застосовані у діяльності ДП «Львівський науково-дослідний
та проектний інститут землеустрою» (довідка № 702/1 від 25.10.2017 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи включено до лекційних курсів та
практичних занять з дисципліни «Економіка землекористування», «Оцінка
землі та нерухомого майна», «Землеустрій» у Національному університеті
біоресурсів і природокористування України (довідка № 31 від 26.12.2017 р.).
Основні результати дисертації щодо оцінювання земель
сільськогосподарського призначення використано у діяльності
ГО «Всеукраїнська спілка сертифікованих інженерів-землевпорядників»
(довідка № 01-12 / 27 від 15.01.2018 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та
пропозиції дисертаційного дослідження належать особисто автору та є його
науковим доробком. Наукові праці відображають основний зміст дисертаційної
роботи. Результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток
економічної науки з питань оцінки земель.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення
дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях,
форумах різного рівня, серед яких: «Екологічна освіта і наука для сталого
розвитку» (Київ, 2015 р.), «Біологія та екологія ґрунтів» (Львів, 2015 р.),
«Проблеми збалансованого розвитку аграрного сектору економіки» (Київ,
7. 5
2015 р.), «Економіка природокористування: стан, проблеми, перспективи»
(Ірпінь, 2016 р.), «Екологічна безпека та збалансоване природокористування в
агропромисловому комплексі» (Київ, 2016 р.). «Екологічна безпека та
збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві (Київ,
2017 р.).
Публікація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної
роботи опубліковано у 11 наукових працях, у т.ч. 3 – у наукових фахових
виданнях України, 3 – у виданнях іноземних держав та у виданнях України, які
включено до міжнародних наукометричних баз, та 5 тез – у матеріалах науково-
практичних конференцій.
Структура та обсяг та роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг
дисертації становить 195 сторінок, з яких основного тексту 156 сторінок.
Робота містить 16 рисунків, 41 таблицю, 16 додатків, а також список
використаних джерел зі 170 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено основні завдання
роботи, окреслено об’єкт і предмет дослідження, його методику, відображено
наукову новизну, практичну цінність дослідження та результати апробації.
У першому розділі «Теоретичні основи формування оцінки земель
сільськогосподарського призначення» розкрито сутність екологічних,
економічних та соціальних функцій земельних ресурсів. Розглянуто
концептуальні підходи до оцінювання земельних ресурсів. Досліджено
методологію формування оцінки земель сільськогосподарського призначення.
Класифікація земель передбачає їх розподіл за найбільш характерними
ознаками. Земельні ресурси сільськогосподарського призначення є однією з
дев’яти категорій земельних ресурсів, встановлених у Земельному кодексі
України (2001 р.) за такою ознакою, як цільове призначення. Обґрунтовано, що
поняття «земельні ресурси» доцільно розкривати через сутність тих чи інших
функцій земельних ресурсів. Доведено необхідність виділення економічних,
екологічних і соціальних функцій земельних ресурсів.
Елементи, які утворюють сутність ознак, за якими характеризуються
землі, можуть бути оцінені різними способами. Екологічні та соціальні функції
найповніше можна оцінити за допомогою непрямих показників або їх системи,
що відображатиме: 1) сутність ознаки; 2) динаміку її розвитку (або стагнації);
3) результати, отримані внаслідок прояву ознак.
Встановлено, що існують різні види оцінок (натуральна, вартісна,
енергетична) та різні підходи до оцінювання земель сільськогосподарського
призначення (затратний, результативний, затратно-ресурсний, рентний,
відтворювальний, монопольно-відомчий). Кожен з цих підходів і методів має
переваги та недоліки. Доведено, що для збалансованого землекористування
важливо оцінювати саме функції земель, які задовольняють ті чи інші потреби
людини. Найбільш адекватною методикою вимірювання функцій та
8. 6
взаємозв’язків економічної, екологічної та соціальної систем є індекс сталого
розвитку, який дає змогу визначити ступінь реалізації потреб людини (табл. 1).
Таблиця 1
Матриця узгодження функцій земель сільськогосподарського
призначення та їх оцінки (екологічний аспект)
Складові
інтегрованої оцінки
сталого розвитку
Релевантні показники
оцінювання земель
сільськогосподарського
призначення
Вид потреби
за Маслоу
Функції
земельних
ресурсів
Індекс екологічного
виміру (Ie)
екологічні
системи
– індикатори
якості повітря
– індикатори
біорізноманіття
– індикатори
якості землі
– індикатори
якості і кількості
води
– індикатори
радіаційної та
екологічної
небезпеки
показники, що характеризують
якість атмосферного повітря на
території розташування земель с.-г.
призначення
показники, що характеризують
стан земель с.-г. призначення
показники, що характеризують
якість ґрунтових та підземних вод
на території розташування земель
с.-г. призначення
показники, що характеризують
біорізноманіття на території
розташування агросистеми
показники, що характеризують
екологічну та радіаційну безпеку
території розташування земель с.-г.
призначення
– фізіологічні
потреби у
чистому
довкіллі
– потреба у
безпеці
– фізіологічні
потреби
– потреба у
безпеці
– екологічна
– соціальна
– екологічна
– соціальна
екологічне
навантаження
– індикатори
викидів у
атмосферне повітря
– індикатори
навантаження на
екосистеми
– індикатори
утворення і
використання
відходів
– індикатори
водного
навантаження
показники, що характеризують
викиди шкідливих речовин у
атмосферне повітряна території
розташування земель с.-г.
призначення
показники, що характеризують
скиди шкідливих речовин у
ґрунтові та поверхневі водойми на
території розташування земель с.-г.
призначення
показники, що характеризують
утворення відходів на території
розташування земель с.-г.
призначення
показники, що характеризують
забрудненість ґрунтів шкідливими
речовинами
– фізіологічні
потреби у
екологічно
безпечному
довкіллі
– фізіологічні
потреби у
екологічно
безпечних
продуктах
харчування
– екологічна
– соціальна
регіональне
екологічне
керування
– індикатори участі
в екологічних
проектах
– індикатори
викидів парникових
газів і
трансграничного
екологічного тиску
інвестиції в охорону земель с.-г.
призначення;
природоохоронні проекти;
проекти, які регулюють обсяги
викидів парникових газів у
атмосферне повітря;
кількість лабораторій та установ,
що контролюють та здійснюють
моніторинг якості води, повітря,
ґрунтів, продуктів харчування
– фізіологічні
потреби
– потреби у
безпеці
– потреби у
самоповазі
– екологічна
– соціальна
–соціальна
9. 7
За допомогою складових інтегрованої оцінки сталого розвитку (індексу
економічного виміру, індексу екологічного виміру, індексу соціального
виміру), матричного узгодження потреб людини та функцій земельних ресурсів
можливо визначати релевантні показники оцінювання земель
сільськогосподарського призначення. Зауважимо, взаємозв’язок між
екологічною, соціальною та економічною функціями земель та їх оціночними
показниками обумовлено кореляцією потреб людини.
Основою загальноприйнятої методології оцінки земель
сільськогосподарського призначення є концепція економічної доцільності, яка
передбачає обов’язкове отримання прибутків (у поточному періоді та у
довгостроковій перспективі), але не бере до уваги появу екологічних та
соціальних ефектів. Доведено, що на вартість земель впливають не тільки
економічні, але й соціальні, екологічні, природно-кліматичні чинники. Ці
чинники доцільно групувати за походженням (зовнішні та внутрішні),
об’єктами і характером впливу, здійснюваними ефектами (мультипліційні та
кумулятивні ефекти).
Вибір чинників, що можуть впливати на оцінку функцій земель
сільськогосподарського призначення, безпосередньо залежить від мети
оцінювання. Оцінювання функцій земель сільськогосподарського призначення
є певним процесом, який складається з послідовних етапів: ідентифікації
сутності ознак, що характеризують функції земель; вибору релевантних
показників; визначення чинників впливу на оцінку функцій земель; вибору та
розрахунку показників, що характеризують впливи; оцінювання результатів
функціонування земель. Оцінка земель не може бути самоціллю, а слугує
певною інформаційною базою для прийняття управлінських рішень,
насамперед для обґрунтування доцільності застосування тих чи інших
адміністративних, організаційних, економіко-фінансових інструментів.
У другому розділі «Аналіз передумов та чинників формування оцінки
функцій земель сільськогосподарського призначення» обґрунтовано
методику оцінки передумов реалізації функцій земель сільськогосподарського
призначення, здійснено оцінку їх економічної та екологічної функцій, оцінено
наслідки та перспективи використання земель.
Встановлено, що реалізація економічних та соціальних функцій земель
сільськогосподарського призначення відбувається шляхом їх використання.
Реалізація екологічних функцій земель відбувається за дії природних явищ,
поза участю людини. Щодо сільськогосподарської практики, то її впливи на
механізми реалізації функцій земель є перманентним процесом. Тому важливо
у процесі використання земель суб’єктами господарювання виділяти певні
етапи: початковий (коли лише планується виробничий цикл); основний (коли
здійснюється виробничий процес); заключний (коли відбуваються процеси, що є
післядією здійснення виробничого циклу). Для зручності ідентифікації
чинників, що можуть впливати на оцінку функцій земель на початковому етапі,
запропоновано визначати їх як передумови: екологічні, економічні,
організаційні тощо. На рис. 1 наведено алгоритм ідентифікації та оцінки
10. 8
чинників, що впливають на функціонування земель сільськогосподарського
призначення.
Ідентифікація чинників впливу на функції земель сільськогосподарського призначення
початковий основний заключний
Етапи використання земель
передумови реалізації функцій земель
економічніорганізаційні
- бальна оцінка
земель;
- продуктивність
орних земель;
- продуктивність
кормових угідь
Здійснення оцінки функцій
земель під час планування
виробничого циклу
- розподіл угідь за
організаційно-
правовими формами;
- природо-
кліматичні умови
- структура
ґрунтового покриву;
- екологічна
стійкість земельних
ресурсів;
- родючість ґрунтів
економічні
- урожайність
сільськогосподар-
ських культур;
- урожайність
кормових культур;
- рівень
рентабельності
основних видів
продукції
рослинництва;
- кількість діючих
сільськогосподар-
ських
підприємств;
- площі
сільськогосподар-
ських угідь
-
- кількість
працівників у
сільському
господарстві;
- рівень заробітної
плати;
- частка працівників
з вищою освітою
- інвестиції на
охорону
навколишнього
природного
середовища
- показники
внесення
мінеральних та
органічних добрив
- наявність
малопродуктивних
та деградованих
земель;
- вміст гумусу в
ґрунтах;
- площі водної та
вітрової ерозії;
- площі
заболочених угідь;
- площі
забруднених,
порушених,
законсервованих
земель
екологічні
соціальні
Здійснення оцінки функцій
земель при здійсненні
виробничого процесу
Здійснення оцінки функцій
земель коли відбуваються
процеси, що є післядією
після здійснення
виробничого циклу
економічні
організа-
ційні
екологічні
Рис. 1. Схема ідентифікації чинників впливу на функції земель
сільськогосподарського призначення
Аналіз передумов реалізації функцій земель сільськогосподарського
призначення в адміністративних районах Львівської області за 2002–2016 рр.,
надав можливість визначити вектори дії чинників, що формують оцінку земель.
11. 9
До чинників, що підвищують оцінку функцій земель, належать такі показники:
вміст гумусу в ґрунтах, урожайність зернових і зернобобових, валова продукція
зернових і зернобобових. До чинників з негативним впливом віднесено: рівень
розораності території, рівень розораності сільськогосподарських угідь, площа
порушених земель. Опосередкований вплив на формування оцінки функцій
земель мають такі показники: частка земель сільськогосподарського
призначення в адміністративному районі, частка земель сільськогосподарського
призначення у власності і користуванні фізичних осіб, частка земель
сільськогосподарського призначення у власності і користуванні юридичних
осіб. Відповідно до здійсненої бальної оцінки, найбільший вплив негативних
чинників на формування оцінки земель сільськогосподарського призначення
зафіксовано у Яворівському, Радехівському, Жидачівському та
Пустомитівському районах. Натомість найвищі бальні оцінки позитивних
чинників – у Бодівському, Золочівському, Сокальському районах.
З’ясовано, що оцінювання економічної і соціальної функцій земель
сільськогосподарського призначення є найдоречнішим на стадії здійснення
виробничого процесу. Така оцінка дає змогу виявити негативні та позитивні
тенденції розвитку сільського господарства в регіоні та сформувати
інформаційну базу для прийняття управлінських рішень органів місцевої влади.
Для оцінювання економічних функцій земель сільськогосподарського
призначення були використані показники: зміни площ сільськогосподарських
угідь, динаміки рівня рентабельності основних видів продукції рослинництва,
динаміка кількості діючих сільськогосподарських підприємств, динаміки
урожайності сільськогосподарських та кормових культур. Аналіз вказаних
показників за 2005–2016 рр. надав змогу виявити основні тренди у
використанні земель сільськогосподарського призначення у Львівській області.
Зокрема, спостерігається тенденція до зменшення площ сільськогосподарських
угідь у таких районах області, як Буський, Старосамбірський, Турківський,
Мостиський, Сокальський, Сколівський, Золочівський, Дрогобицький,
Жовківський, Жидачівський, Стрийський і Яворівський. Перспективний
прогноз зміни площ у Львівський області наведено на рис. 2.
y = -2,9621x + 6980
R² = 0,9303
980
990
1000
1010
1020
1030
1040
1050
2000 2005 2010 2015 2020 2025 Роки
Площа
сільськогосподарськихугідь,
тис.га
Рис. 2. Перспективний прогноз зміни площ сільськогосподарських угідь
Львівської області
12. 10
Поряд з тим прогноз обсягів виробництва сільськогосподарської
продукції є оптимістичнішим (рис. 3), що свідчить про посилення ролі
фермерських та особистих селянських господарств, яких нині можна визнати
основними суб’єктами впливу на стан земель сільськогосподарського
призначення у Львівській області. Вказані тенденції дають змогу зробити
висновок, що реальна вартість земель сільськогосподарського призначення у
Львівській області дедалі зростатиме.
y = 44,245x - 87387
R² = 0,4475
y = 65,897x - 129274
R² = 0,8991
0
500
1000
1500
2000
2500
3000
3500
4000
4500
1990 1995 2000 2005 2010 2015 2020 2025
Роки
Млн грн
Обсяг валової продукції рослиннцтва сільськогосподарськх підприємств
Обсяг валової продукції рослиннцтва господарств населення
Рис. 3. Перспективний прогноз обсягів валової сільськогосподарської
продукції рослинництва у Львівській області
Доведено, що оцінка земель сільськогосподарського призначення,
розрахована за допомогою витратного, витратно-ресурсного, результатного та
відтворювального методів, є: по-перше, похідною від чинників, які беруться до
уваги під час її розрахунку, тобто залежить від комбінації статей витрат, які
прийнято включати до такої оцінки; по-друге, визначається метою її
формування. Встановлено, що оцінку, розраховану витратним методом,
доцільно використовувати для оцінювання вартості відтворення ресурсу у разі
його втрати або деградації. Для земель сільськогосподарського призначення у
Львівській області в 2013 р. вона становила 1947,1 млн грн. Оцінка,
розрахована за витратно-ресурсним методом, у 2013 р. становила 3153,2 млн
грн, оскільки це залежить не тільки від витрат на освоєння, але й від
отриманого доходу за відповідний ресурс. Оцінка, розрахована за результатним
методом, у 2013 р. виявилася негативною (–741,0 млн грн), тому що доходи
були меншими, ніж витрати, що дає підстави рекомендувати цей метод
оцінювання лише для тих земель, що гарантовано приносять дохід. Оцінка
земель сільськогосподарського призначення у Львівській області за
відтворювальним методом у 2013 р. становила 1130,9 млн грн, тому що
враховувала лише витрати на відтворення. Тобто цей метод доцільно
використовувати у разі втрати ресурсу.
13. 11
Обґрунтовано, що оцінювання наслідків використання земель
сільськогосподарського призначення є важливим для формування оцінки
функцій земель, тому що від результату оцінювання залежить їх майбутнє
використання. Оскільки реалізація економічної функції земель традиційними
способами господарювання здебільшого призводить до негативних екологічних
наслідків, то запропоновано оцінювання здійснювати за такими показниками,
як динаміка рівня балансу гумусу; динаміка обсягів внесених мінеральних та
органічних добрив; динаміка обсягів застосованих засобів хімічного захисту
рослин; динаміка змін малопродуктивних та деградованих площ.
У третьому розділі «Альтернативні підходи до оцінки функцій земель
сільськогосподарського призначення» здійснено оцінку екологічних функцій
земель з багаторічними насадженнями, оцінено негативні екологічні впливи на
землі сільськогосподарського призначення, розроблено методичний підхід до
визначення земель, придатних для ведення органічного сільського
господарства.
Доведено, що екологічні функції багаторічних насаджень є подібними до
функцій лісових екосистем. Багаторічні насадження зберігають родючість і
цілісність поверхні ґрунту, забезпечують підтримання на відповідних
територіях підґрунтового, інфільтраційного стоку на необхідному рівні,
продукують кисень. Під час оцінювання багаторічних насаджень їх доцільно
розглядати як цілісний об’єкт, утворений земельною ділянкою та розміщеними
на ній деревами, кущами та іншими рослинами. Оскільки склад багаторічних
насаджень є різноманітним (плодові сади, виноградники, ягідники, тутівники,
хмільники, насадження ефіроолійних культур, квітники; лікарські багаторічні
насадження), то важливо враховувати особливості розвитку того чи іншого
виду багаторічних насаджень.
Встановлено, що у період 1995–2015 рр. грошову оцінку земель під
багаторічними насадженнями визначали як похідну від урожайності зернових
культур, площі під багаторічними насадженнями, індексу споживчих цін за
відповідний період. Згідно з методикою, чинною від 2016 р., грошову оцінку
земель під багаторічними насадженням корегують залежно від бала бонітету
земельних угідь. Обґрунтовано необхідність під час оцінювання багаторічних
насаджень враховувати не тільки природну якість ґрунтів, але й їх екологічні
функції, насамперед, обумовлені поглинанням вуглецю і виділенням кисню.
Запропоновано методику розрахунку додаткової вартості земель під садами, яка
визначається за формулою: V= Qi × Sg × (0,04 × C), де V – додаткова вартість 1
га земельної ділянки під багаторічними насадженнями з урахуванням їх
екологічної функції депонування вуглецю та продукування кисню; Qi – середня
кількість дерев на i-тій ділянці землі; Sg – площа земель, зайнята під
багаторічними насадженнями g-того типу посадки (виду, породи, сорту дерев);
C – поточний курс долара відносно гривні. Такий підхід можна застосовувати
як для оцінки конкретної земельної ділянки, так і оцінки земель під
багаторічними насадженнями певного адміністративного регіону.
14. 12
У табл. 1 наведено розрахунок додаткової вартості 1 га земельної
ділянки під багаторічними насадженнями з урахуванням їх екологічної
функції депонування вуглецю та продукування кисню залежно від типу
посадки. Для посилення точності розрахунків оцінку можна корегувати
відповідно до виду і сортового складу дерев, форми крон, обсягу утвореної
біомаси деревами та рослинами, що формують симбіотичні відносини у
певній агроекосистемі тощо.
Таблиця 2
Розрахунок додаткової вартості 1 га земельної ділянки під садом з
урахуванням функції депонування вуглецю та продукування кисню
Тип посадки саду
Кількість
дерев згідно
зі схемою
посадки
Середня
кількість
дерев
Оцінка
функції
депонування
вуглецю та
продукування
кисню на 1
дерево, грн
Додаткова
вартість 1 га
земельної
ділянки під
багаторічними
насадженнями,
грн
Насіннєві підщепи з
напівсферичними кронами
250 250 1,15 287,5
Насіннєві підщепи з
ширококронною
конструкцією ряду
312–555 433 1,15 498,5
Насіннєві підщепи з
вузькокронною
конструкцією ряду
400–833 616 1,15 708,4
Пальметні на вегетативно
розмножених і насіннєвих
підщепах
400–1500 950 1,15 1092,5
Слаборослі на вегетативно
розмножених підщепах з
малооб’ємними формами
крон
1500–5000 3250 1,15 3737,5
Слаборослі на вегетативно
розмножених підщепах з
багаторядковими схемами
посадки і малооб’ємними
формами крон
5000–10 000 7500 1,15 8625,0
Лугові (поукісні,
поліциклічні) сади до 100 000 100 000 1,15 115 000
Встановлено, що ступінь реалізації екологічної, економічної та соціальної
функцій земель сільськогосподарського призначення залежить від негативних
ефектів, які виникають внаслідок викидів забруднювальних речовин у
атмосферне повітря, скидів стічних вод та нагромадження промислових та
побутових відходів у довкіллі. У Львівській області впродовж 2005–2015 рр. у
розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь викидалося 150–200 кг / рік
різних хімічних забруднювачів, що потрапили в атмосферне повітря, зокрема
15. 13
метану, сполук сірки, оксидів азоту та вуглецю, вуглеводних, сірчистого
ангідриду та сажі тощо. Основними забруднювачами атмосферного повітря у
Львівській області є підприємства енергетики, видобутку і розподілу палива та
геотермальної енергії: ВП «Добротвірська ТЕС» (ПАТ «ДТЕК Західенерго»),
ДП «Львіввугілля» (7 шахт, що видобувають кам’яне вугілля), ПАТ Філія УМГ
«Львівтрансгаз» (ПАТ «Укртрансгаз»), Львівське відділення з видобутку нафти,
газу та газового конденсату» (Філія ГПУ «Полтавагазвидобування»),
«Миколаївцемент», ПАТ «Жидачівський ЦПК» тощо. Одним із найбільш
забруднених районів області є Кам’янка-Бузький, де до того ж функціонують
свиноферми, птахоферми, забійні цехи, складуються відходи очисних споруд,
працюють ТЕС та інші. підприємства, які завдають шкоду земельним ресурсам.
Обґрунтовано доцільність застосування методики, що дає змогу визначити
розмір компенсації, яку варто використовувати для очищення від забруднення
та відтворення земель сільськогосподарського призначення. Суму
відшкодувань за деградацію екологічної функції земель (Red), спричинену
негативними екологічними впливами на них, запропоновано визначати за
формулою:
,%100
1
су
n
i
aved ГkR
(1)
де
n
i
avk
1
– накопичувальний коефіцієнт шкідливих речовин, що надходять
із атмосфери у ґрунт; n – кількість років, упродовж яких відбувалися негативні
екологічні впливи; Гcу – грошова оцінка сільськогосподарських угідь, грн за
1 га.
Накопичувальний коефіцієнт шкідливих речовин, що надходять із
атмосфери у ґрунт, розраховується за формулою:
,...21
1
n
n
i
av kkkk
(2)
де k1, k2, … kn – коефіцієнти накопичення шкідливих речовин, що надходять із
атмосфери у ґрунт, за роками, починаючи з базового, який прийнято за «1».
Встановлено, що ведення органічного виробництва дає змогу зберегти
родючість ґрунтів, покращити якість сільськогосподарської сировини та
продуктів харчування. Доведено, що землі, на яких здійснюється органічне
сільське господарство і підтримується гармонійний взаємозв’язок між
екологічною, економічною та соціальною функціями, повинні мати вищу
оцінку і, відповідно, вищу ціну. Однак в Україні землі, які є придатними для
органічного виробництва, як і ті, що вже використовуються для органічного
виробництва, оцінюються так само, як і інші землі.
Запропоновано формування оцінки функцій земель, що виділяються під
ведення органічного сільського господарства, здійснювати: 1) через призму
ідентифікації трьох груп чинників впливу (екологічних, економічних та
16. 14
соціальних); 2) на кожному із етапів впровадження цього процесу (етап до
запровадження; перехідний період, який своєю чергою передбачає реалізацію
двох фаз – до 3 років та після; період комплексного впровадження принципів,
умов та вимог органічного виробництва); 3) шляхом виявлення ключових
показників, які характеризують реалізацію всіх трьох функцій земель:
екологічної, економічної, соціальної. Формалізацію цього процесу можна
здійснити за допомогою інтегрального показника, який визначається як сума
отриманих бінарних характеристик за i-тою (i 1/k ) характеристикою оцінки
функцій земель для ведення органічного виробництва, що може бути зумовлена
n-им екологічним, економічним чи соціальним чинником впливу на
визначеному етапі запровадження цього процесу:
,
1
n
j
ijaELRIn (3)
де, ERLIn – інтегральна оцінка функцій земель під ведення органічного
сільського господарства; aij – бінарне значення, яке встановлює вплив певного
чинника на характеристику оцінки функцій земель для ведення органічного
виробництва.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та розроблено
методичні підходи щодо оцінювання функцій земель сільськогосподарського
призначення, які дають підставу рекомендувати корегування існуючих оцінок.
Отримані результати дали змогу автору сформулювати висновки, що мають
теоретичне і практичне значення та свідчать про досягнення мети дослідження
й виконання поставлених завдань.
1. Доведено, що сутність функцій земель сільськогосподарського
призначення доцільно розкривати через ознаки, за якими характеризуються
землі та які можна використати у процесі задоволення економічних, соціальних
та екологічних потреб людини. Функції земельних ресурсів слід оцінювати за
допомогою системи прямих та непрямих показників, які мають відображати:
сутність ознаки; динаміку її розвитку (або стагнації); результати, отримані
внаслідок прояву ознак. Оцінка функцій земель у такий спосіб слугуватиме
збалансованому землекористуванню.
2. Обґрунтовано, що концептуальним підґрунтям для відбору
показників для оцінювання функцій земель сільськогосподарського
призначення має стати теоретична конструкція, що об’єднує положення
збалансованого розвитку та концепції піраміди потреб Маслоу, та дає змогу
побудувати матрицю, що узгоджує взаємозв’язок між екологічною, соціальною
та економічною функціями земель, їх оціночними показниками та
релевантними потребами людини.
3. Встановлено, що оцінювання функцій земель
17. 15
сільськогосподарського призначення є певним процесом, який складається з
послідовних етапів. Так, вибору релевантних показників, за якими має
відбуватися оцінка функцій земель, повинна передувати ідентифікація сутності
ознак, які їх характеризують. Визначення чинників впливу на оцінку функцій
земель має відбуватися перед розрахунком показників, що характеризують
ідентифіковані впливи. Доведено, що на вартість земель впливають не тільки
економічні, але й соціальні, екологічні, природно-кліматичні чинники.
Обґрунтовано, що чинники впливу доцільно групувати за походженням
(зовнішні та внутрішні), об’єктами і характером впливу, здійснюваними
ефектами (мультиплікаційні та кумулятивні ефекти). Оцінювання результатів
функціонування земель має відбуватися у динаміці (короткостроковий,
середньостроковий та довгостроковий періоди), за рівнем адміністрування
(країна, області, райони, сільські громади) та за організаційно-правовими
формами.
4. Доведено, що оцінку економічних та екологічних функцій земель
сільськогосподарського призначення доцільно здійснювати у три етапи. На
першому (початковому) етапі оцінювання важливо виявити екологічні та
економічні передумови реалізації функцій земельних ресурсів. На другому
(основному) етапі має оцінюватись повнота реалізації економічної та соціальної
функції. На третьому (заключному) етапі слід оцінювати наслідки впливу на
екологічну функцію земель. Для кожного етапу оцінювання доцільно обирати
систему релевантних показників, що найповніше відображають сутність
процесів реалізації функцій земель.
5. Обґрунтовано доцільність оцінювати землі під багаторічними
насадженнями як цілісний об’єкт, утворений земельною ділянкою та
розміщеними на ній деревами, кущами та іншими рослинами. Дослідження
екологічних функцій таких земель надає змогу стверджувати про їх подібність
до функцій лісових екосистем. Запропоновано збільшувати оцінку земель під
багаторічними насадженнями на суму додаткової вартості їх екологічної
функції депонування вуглецю та продукування кисню, що розраховується як
похідна від кількості дерев на 1 га, розміру площі земельної ділянки та
фіксованої величини економічного прибутку від депонування вуглецю та
продукування кисню одним деревом.
6. Встановлено, що під час грошової оцінки земель
сільськогосподарського призначення не враховується їх екологічний стан та
негативні екологічні впливи, зумовлені діяльністю суб’єктів господарювання у
сільському господарстві та інших галузей національної економіки, що
розташовані на прилеглих територіях. З’ясовано, що перелік забруднювальних
речовин залежить від галузевої специфіки підприємств, що розташовані поруч
із землями сільськогосподарського призначення. Динаміка викидів і скидів
забруднювальних речовин варіює за роками і, як правило, залежить від
особливостей функціонування суб’єктів господарювання. Запропоновано
методику визначення сум відшкодувань за деградацію екологічних функцій
18. 16
земель сільськогосподарського призначення, які розраховуються залежно від
динаміки викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря.
7. Виявлено, що в Україні землі, на яких здійснюється органічне
сільське господарство, мають ту саму вартість, що і землі, забруднені та
непридатні для ведення сільського господарства. Обґрунтовано доцільність
збільшувати оцінку земель, придатних для органічного виробництва, оскільки
такі землі є продуктивніші, забезпечують отримання екологічно безпечної
сільськогосподарської сировини та продуктів харчування, підтримання балансу
між екосистемами, економічною та соціальною системами. Запропоновано
землі, на яких планується або вже здійснюється ведення органічного сільського
господарства, оцінювати за допомогою інтегрального показника, що
складається з системи показників, за якими оцінюється ступінь реалізації
екологічної, економічної та соціальної функцій земель на кожному із етапів
впровадження органічного виробництва.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях України:
1. Крохтяк О.В. Порівняльний аналіз методичних підходів до оцінки
земельних ресурсів // Вісник ЖНАЕУ. 2016. № 2 (54). Т. 2. С. 14–19.
2. Крохтяк О.В. Еколого-економічна та соціальна характеристика
функцій земельних ресурсів [Електронний ресурс] // Економіка і суспільство.
2016. № 3. URL: http://www.economyandsociety.in.ua/
3. Крохтяк О.В. Вплив різних джерел забруднення на стан земельних
ресурсів // Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії.
2017. Вип. 3 (09). С. 84–88.
.
Статті у виданнях іноземних держав та виданнях України, що включені до
міжнародних наукометричних баз:
4. Крохтяк О.В. Критерії оцінювання земель сільськогосподарського
призначення // Збалансоване природокористування. 2016. № 3. С. 174–179.
5. Крохтяк О.В. Оцінка земельних угідь багаторічних насаджень з
урахуванням екологічних функцій // Збалансоване природокористування. 2017.
№ 2. С. 127–137.
6. Крохтяк О.В. Оцінка якості земель сільськогосподарського
призначення для ведення органічного виробництва // Збалансоване
природокористування. 2017. № 3. С. 130–136.
Матеріали науково-практичних конференцій:
7. Крохтяк О.В., Касперевич Л.В. Проблеми забезпечення стійкості
ґрунтів в агроландшафтах Львівської області // Біологія та екологія ґрунтів:
19. 17
матеріали І-ї Всеукраїнської конференції з міжнародною участю(м. Львів, 14–
16 жовтня 2015 р.) Львів. 2015. С. 44–45.
8. Касперевич Л.В., Крохтяк О.В. Проблеми збалансованого розвитку
аграрного сектору економіки // Проблеми збалансованого розвитку аграрного
сектору економіки: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 19–
20 листопада 2015 р.). К.: МПБП «Гордон», 2015. С. 59–61.
9. Зіновчук Н.В., Крохтяк О.В. Особливості оцінки земельних
ресурсів за витратним методом // Економіка природокористування: стан,
проблеми, перспективи: матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конференції
(м. Ірпінь, 29 березня 2016 р.). Ірпінь: УДФСУ. 2016. С. 320–323.
10. Крохтяк О.В. Сталий розвиток у сфері земельних ресурсів //
Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому
комплексі: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 6–8 липня 2016 р.).
К.: ДІА, 2016. С. 81–83.
11. Крохтяк О.В. Функції земельних ресурсів як фактор екологічної
безпеки // Екологічна безпека та збалансоване природокористування в
агропромисловому виробництві: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ,
6–7 липня 2017 р.). К.: ДІА, 2017. С. 85–88.
АНОТАЦІЯ
Крохтяк О.В. Економічна оцінка функцій земель
сільськогосподарського призначення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони
навколишнього середовища. – Інститут агроекології і природокористування
НААН, Київ, 2018.
У дисертаційній роботі розкрито сутність економічних, екологічних та
соціальних функцій земель сільськогосподарського призначення та
обґрунтовано концептуальний підхід до їх оцінювання. Розроблено
концептуальний підхід до відбору показників для оцінки сутнісних ознак
економічних, екологічних та соціальних функцій земель
сільськогосподарського призначення та ідентифікації чинників, що можуть
впливати на їх оцінку. Поглиблено уявлення щодо оцінювання функцій земель
сільськогосподарського призначення як процесу, що має прикладний характер.
Запропоновано методичний підхід до оцінювання економічних та екологічних
функцій земель сільськогосподарського призначення, зокрема земель з
багаторічними насадженнями. Розроблено методичний підхід до визначення
сум відшкодувань від оцінювання деградації екологічних функцій земель.
Удосконалено методичний підхід до оцінювання функцій земель з метою
запровадження та ведення органічного сільського господарства.
Ключові слова: економічна оцінка, земельні ресурси, функції земель
сільськогосподарського призначення, багаторічні насадження, органічне
сільське господарство.
20. 18
АННОТАЦИЯ
Крохтяк А.В. Экономическая оценка функций земель
сельскохозяйственного назначения. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук
по специальности 08.00.06 – экономика природопользования и охраны
окружающей среды. – Институт агроэкологии и природопользования НААН,
Киев, 2018.
В диссертационной работе раскрыта сущность экономических,
экологических и социальных функций земель сельскохозяйственного
назначения и обосновано концептуальный подход к их оценке. Доказано, что
сущность функций земель сельскохозяйственного назначения целесообразно
раскрывать через признаки, по которым характеризуются земли и которые
можно использовать в процессе удовлетворения экономических, социальных и
экологических потребностей человека. Функции земельных ресурсов следует
оценивать с помощью системы прямых и косвенных показателей, которые
должны отражать: сущность признака; динамику его развития (или стагнации);
результаты, полученные в следствие проявления признаков. Оценка функций
земель будет способствовать сбалансированному землепользованию.
Предложен концептуальный подход к систематизации показателей, с
помощью которых оцениваются земли сельскохозяйственного назначения, что
предусматривает построение матрицы, в которой согласуются индексы
устойчивого развития (экономическое, экологическое и социальное измерение),
функции земельных ресурсов, потребности людей по классификации Маслоу и
релевантные показатели для оценки земель сельскохозяйственного назначения.
Установлено, что оценка функций земель сельскохозяйственного назначения
является определенным процессом, который состоит из последовательных
этапов. Выбору релевантных показателей, по которым должна осуществовать
оценка функций земель, должна предшествовать идентификация сущности
характеризующих признаков. Определение факторов влияния на оценку
функций земель должно происходить перед расчетом показателей,
характеризующих идентифицированные воздействия. Доказано, что на
стоимость земель влияют не только экономические, но и социальные,
экологические, природно-климатические факторы. Обосновано, что факторы
влияния целесообразно группировать по происхождению (внешние и
внутренние), по объектам и характеру воздействия, по осуществляемым
эффектам (мультипликационные и кумулятивные эффекты). Оценка
результатов функционирования земель должна осуществляться в динамике
(краткосрочный, среднесрочный и долгосрочный период), по уровню
администрирования (страна, области, районы, сельские общины) и по
организационно-правовым формам.
Усовершенствован методический подход к оценке экономических и
экологических функций земель сельскохозяйственного назначения, который, в
отличие от существующих, основывается на выделении трех этапов оценки
21. 19
(начальный, основной, заключительный), для каждого из которых выбрана
система показателей, наиболее полно отражающая сущность процессов
реализации функций земель, и идентификации факторов, которые могут на них
влиять. Обоснована целесообразность оценки земли под многолетними
насаждениями в качестве целостного объекта, состоящего из земельного
участка и находящихся на нем деревьев, кустов и других растений.
Исследование экологических функций данных земель позволяет утверждать об
их сходстве с функциями лесных экосистем. Предложено увеличивать оценку
земель под многолетними насаждениями на сумму прибавочной стоимости их
экологической функции депонирования углерода и выработки кислорода,
которая рассчитывается как производная от количества деревьев на 1 га, от
размера площади земельного участка и фиксированной величины
экономической прибыли в результате депонирования углерода и выработки
кислорода одним деревом.
Установлено, что при денежной оценке земель сельскохозяйственного
назначения не учитывается их экологическое состояние и негативные
экологические воздействия, обусловленные деятельностью хозяйствующих
субъектов в сельском хозяйстве и других отраслей экономики, находящихся на
прилегающей территории. Выяснено, что перечень загрязняющих веществ
зависит от отраслевой принадлежности предприятий, расположенных рядом с
землями сельскохозяйственного назначения. Динамика выбросов и сбросов
загрязняющих веществ колеблется по годам и, как правило, зависит от
особенностей функционирования хозяйствующих субъектов. Предложена
методика определения сумм возмещений за деградацию экологических
функций земель сельскохозяйственного назначения, которые рассчитываются в
зависимости от динамики выбросов загрязняющих веществ в атмосферный
воздух.
Определено, что в Украине земли, на которых ведется органическое
сельское хозяйство, оцениваются одинаково с землями, загрязнёнными и
непригодными для ведения сельского хозяйства. Обоснована целесообразность
увеличения оценки земель, пригодных для органического производства,
поскольку такие земли являются более продуктивными, позволяют получать
экологически безопасное сельскохозяйственное сырье и продукты питания,
обеспечивающие поддержание баланса между экосистемами, экономической и
социальной системами. Предложено земли, на которых планируется или уже
осуществляется ведение органического сельского хозяйства, оценивать с
помощью интегрального показателя, состоящего из системы показателей, по
которым оценивается степень реализации экологической, экономической и
социальной функций земель на каждом из этапов внедрения органического
производства.
Ключевые слова: экономическая оценка, земельные ресурсы, функции
земель сельскохозяйственного назначения, многолетние насаждения,
органическое сельское хозяйство.
22. 20
SUMMARY
Krokhtіak A.V. Economic assessment of functions of agricultural land. –
The manuscript.
The thesis for the Degree of Candidate of Economic Sciences (PhD) in
specialty 08.00.06 «Economics of nature management and environmental
protection». – Institute of Agroecology and Environmental Management of NAAS,
Kyiv, 2018.
In the thesis the essence of economic, ecological and social functions of
agricultural lands is revealed and the conceptual approach to their estimation is
grounded. The conceptual approach to the selection of indicators for the assessment
of the essential features of the economic, ecological and social functions of
agricultural land and the identification of factors that may influence their assessment
is developed. An in-depth view of the evaluation of the functions of agricultural land
as a process of applied nature is in-depth. The methodical approach to the evaluation
of economic and ecological functions of agricultural land, in particular land with
perennial plantations, is proposed. The methodical approach to determining the
amount of compensation in assessing the degradation of ecological functions of land
is developed. An improved methodological approach to the assessment of land
functions for the purpose of introduction and management of organic agriculture.
Key words: economic evaluation, land resources, functions of agricultural
land, perennial plantations, organic agriculture.
