1. ВІДГУК
офіційного опонента на дисертаційну роботу
Бутрим Оксани Володимирівни «Теоретико-методологічні основи
низьковуглецевого землекористування в контексті збалансованого розвитку
агросфери», представлену до захисту на
здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю
08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього
середовища
Актуальність теми дисертаційної роботи
Реалії розвитку виробничо-економічних відносин та екологічні запити
суспільства призвели до змін як в усвідомленні необхідності збереження
природних властивостей земельних ресурсів і їх характеристик, що
спричинює розвиток не лише організації процесів землекористування, а і
принципів та їх ієрархії. Стан агроресурсного потенціалу зумовлює
тотожність рангу принципів відновлення і збереження родючості
сільськогосподарських ґрунтів на тлі необхідності забезпечення прийнятних
показників рентабельності агровиробничої діяльності. Це можливо при
фінансово-економічній відповідальності землекористувача за рівень якісних
характеристик земельних ресурсів, які з’являються в результаті їх
використання. До останнього часу вартість агроресурсного потенціалу не в
повній мірі враховувалась у процесі виробництва товарної рослинницької
продукції, що дозволяло нарощувати прибутки за рахунок виснаження
родючості земель. Розв’язання цієї проблеми вбачається можливим шляхом
залучення фінансово-економічного інструментарію до формування і
запровадження ринкового внутрішнього обігу вуглецевих одиниць абсорбції,
що набуті в результаті запровадження низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування. Торгівля такими авуарами
сприяє підвищенню капіталізації земельних ресурсів і орієнтовано на
відновлення і збереження агроресурсного потенціалу сільськогосподарських
2. угідь. Зазначений підхід засновується на модифікації ключового принципу
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату «забруднювач платить» до
вигляду «користувач відшкодовує», який було запропоновано Організацією
економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 1972 р., тобто
відшкодовувати збитки землі (забезпечувати фінансування реалізації
землеохоронних заходів) повинен той, хто їх задав. В свою чергу, реалізація
окресленого кола завдань потребує оновлення організаційно-економічних
зв’язків і залежностей між господарюючими суб’єктами
сільськогосподарського землекористування, за яких факторами
рентабельності товарного виробництва рослинництва стають не лише обсяги
і якість отриманої продукції, а і якість ґрунтового покриву після його
використання.
З вище зазначених позицій дисертація Бутрим О.В. є актуальним і
важливим науковим дослідженням, яке орієнтовано на розв’язання
теоретико-методологічних проблем формування підходів і прийомів щодо
розвитку системи фінансово-економічного інструментарію, залучення
важелів та використання прийомів і методів, на основі чого формуються нові
організаційно-економічні умови для внутрішнього обігу ринкового характеру
вуглецевих одиниць для сектора землекористування. Враховуючи існуючий
стан якісних характеристик земельних ресурсів сільськогосподарського
призначення та рівень інтенсивності процесів їх деградації, актуальність
науково-прикладних аспектів дослідження не викликає сумнівів. За умов
запропонованого підходу запроваджується система ринкових операцій з
набутими в результаті впровадження системи землеохоронних заходів
вуглецевими одиницями абсорбції, в результаті чого утворюється джерело
додаткових фінансових надходжень у сектор сільськогосподарського
виробництва.
Автором запропоновано адаптацію до національних умов
господарювання міжнародно визнаний принцип організації процесу
життєдіяльності «забруднювач платить», який запропоновано
3. трансформувати до вигляду «користувач відшкодовує», чим виражено
економічну суть відповідальності землекористувачів за якісні
характеристики ґрунтового покриву на землях сільськогосподарського
призначення, які використовуються у процесі виробництва товарної
продукції рослинництва.
Дисертація виконана згідно основних напрямів державної політики
України в галузі охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки,
зокрема, «Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України
на період до 2020 року» та «Основних напрямах державної політики України
у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення
екологічної безпеки». Спрямована на забезпечення виконання Україною
зобов’язань за міжнародними домовленостями і в першу чергу щодо
підготовки і подання на постійній основі таких документів як «Звіт з
інвентаризації парникових газів» (щорічно), «Національне повідомлення
України з питань зміни клімату» (раз на чотири роки), «Національного
дворічного звіту з питань зміни клімату» та інших. Оскільки Україна є
учасником РКЗК ООН, то на виконання міжнародних вимог та регулювання
еколого-економічних проблем було розроблено та прийнято ряд нормативно-
законодавчих документів, зокрема, Розпоряджень КМУ «Про затвердження
плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у
сфері зміни клімату на період до 2030 року», «Про схвалення Концепції
реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року»,
проект «Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року»,
кожний з яких містить розділи з характеристиками сектору
сільськогосподарського землекористування щодо динаміки обсягів
викидів/поглинання парникових газів, а отже і впливу на процеси зміни
клімату та адаптації сільського господарства України до нових кліматичних
умов.
Тема дисертаційного дослідження безпосередньо пов’язана з
тематикою науково-дослідних робіт Інституту агроекології і
4. природокористування Національної академії аграрних наук України,
співвиконавцем яких був автор.
Результати дисертаційного дослідження використані в Інституті
агроекології і природокористування НААН України при виконанні науково-
дослідних робіт, зокрема: «Еколого-економічні засади збалансованого
аграрного виробництва та використання природних ресурсів агросфери», за
завданнями: 40.01.01.02.П. «Економічні аспекти формування екобезпечного
сільськогосподарського землекористування» за завданням: «Економічний
механізм екобезпечного сільськогосподарського землекористування» (№ ДР
0111U001664); 41.00.01.01.Ф. «Організаційно-економічні засади еколого-
збалансованого аграрного виробництва» за завданням: «Інформаційне
забезпечення управління земельними ресурсами в системі еколого-
збалансованого аграрного виробництва» (№ ДР 0116U003298); 41.00.03.01.Ф.
«Розроблення стратегічної моделі еколого-економічного управління
природними ресурсами в агросфері» за завданням: «Розробити наукові
основи стратегічної моделі еколого-економічного управління природними
ресурсами в агросфері» (№ ДР 0116U000341); 41.00.01.05.П «Розробити
науково-практичні засади низьковуглецевого розвитку аграрного
виробництва в Україні» за завданням: «Еколого-економічні засади
збалансованого аграрного виробництва та використання природних ресурсів
агросфери» (№ ДР 0116U003310). Крім того, проведено дослідження за
договором № ф-76/96-2017 з Державним фондом фундаментальних
досліджень за темою «Науково-методологічні основи формування
низьковуглецевого розвитку аграрного виробництва як фактор
агроекологічної безпеки України».
Основні наукові положення, висновки, пропозиції, що сформульовані
у дисертації, їх новизна і ступінь обґрунтованості та достовірність
Ознайомлення зі змістом дисертаційної роботи, яку подано до
розгляду, опублікованих автором наукових праць та авторефератом дозволяє
5. опоненту визначити основні наукові положення, висновки і пропозиції, які
сформульовані дисертантом самостійно, характеризуються науковою
новизною і відображають особистий внесок у теоретико-методологічні і
науково-методичні положення економіки природокористування та охорони
навколишнього середовища щодо організаційно-економічного і фінансово-
ресурсного забезпечення екологічної безпеки в секторі економічної
діяльності сільськогосподарського виробництва.
Наукова новизна роботи відображена у ряді теоретичних узагальнень,
науково-методологічних засад, рекомендацій та практичних рекомендацій і
пропозицій щодо оцінювання рівня та обґрунтування напрямів формування
фінансово-економічного інструментарію з регулювання внутрішнього
вуглецевого ринку для сектору сільськогосподарського землекористування
на основі запровадження системи науково обґрунтованих заходів
низьковуглецевого землекористування, що є фактором відновлення і
збереження агроресурсного потенціалу та основою формування
нетрадиційного джерела фінансово-інвестиційних надходжень.
Детальний аналіз сутності і змісту низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування як ключового фактору
забезпечення прийнятного рівня агроекологічної безпеки регіонів за
ринкових умов, на чому ґрунтуються запропоновані підходи щодо
застосування науково-прикладних аспектів, отриманих висновків і
пропозицій за результатами роботи дозволило автору провести
обґрунтування поняття «низьковуглецевого землекористування» (с. 49), як
спосіб виробництва товарної рослинницької продукції, за умов впровадження
якого досягається мінімально можливий антропогенний вплив на
агроекосистему, що призводить до мінімізації емісій парникових газів в
результаті обробітку земельних ресурсів сільськогосподарського
призначення. На цій основі запропоновано систематизацію чинників
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування (с. 46-50) та
обґрунтовано циклічний, комплексний і системний характер реалізації
6. принципів його запровадження, система яких засновується на базовому
принципі РКЗК ОООН «забруднювач платить», який модифіковано до
вигляду «користувач відшкодовує» (с. 51-62). На вказаних аспектах
засновано запропоновані підходи щодо формування фінансово-економічного
економічного інструментарію з регулювання внутрішнього вуглецевого
ринку для сектора землекористування, який запроваджує операції ринкового
характеру з набутими вуглецевими одиницями абсорбції в результаті
реалізації системи науково обґрунтованих заходів низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування (с. 290) та викладено принципи
формування вуглецевих одиниць (рис. 4.4, с. 291 – 292) та запровадження
операційного інструменту ринкового характеру з ними (рис. 4.5, с.293 - 295),
який легко інтегрується з системою фінансово-економічних інструментів
традиційного ринкового профілю. Слід відмітити, що в роботі приділено
достатньо уваги аналізу закордонного досвіду, що дало змогу виявити
напрями адаптації фінансово-економічного інструментарію
низьковуглецевого розвитку економіки до національних умов
сільськогосподарського господарювання і землекористування зокрема з
врахуванням регіонального виміру (пп. 1.3; 2.2; 5.3, с. 99-103; 139 – 145;
341 – 343).
Заслуговують на особливу увагу обґрунтовані методологічні основи
фінансово-економічного забезпечення впровадження низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування, в основу формування якої
покладено запропоноване методичне удосконалення інструменту
нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського
призначення (с. 277-281) шляхом врахування у розрахунках впливу
параметрів змін запасів вуглецю у ґрунтовому покриві на ній. Обґрунтовано
його інтегральний вплив на систему фінансово-економічного інструментарію
(рис. 4.3, с. 281 – 283) та ключову роль у відновлення і збереженні
агроресурсного потенціалу (с. 283 - 286). В свою чергу, автором
запропоновано методологію розрахунків змін запасів вуглецю в резервуарі
7. мінеральних ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення (с. 171 -
183) та запропоновано шкалу коефіцієнтів і параметрів для розрахунку рівня
невизначеності отриманих результатів (с. 185 – 187), яка успішно
застосовується з 2007 р. при підготовці інвентаризації парникових газів у
секторі землекористування, звіти про які щорічно подаються до Секретаріату
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Запропоноване удосконалення
спрямовано на підвищення рівня капіталізації земельних угідь
сільськогосподарського призначення, а практичне його використання сприяє
формуванню організаційно-економічних умов господарювання при
виробництві товарної сільськогосподарської продукції рослинництва, за яких
позитивні показники рентабельності функціонування агропідприємств
визначаються мірою відтворення і збереження агроресурсного потенціалу (с.
258-261).
Запропоновані методологічні доробки і удосконалення покладено в
основу проведених оціночних розрахунків з інвентаризації змін запасів
вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів на землях сільськогосподарського
призначення за існуючих умов виробництва товарної продукції рослинництва
(пп. 3.2, с. 221-230), що у комплексі з проведеною оцінкою існуючого рівня
антропогенного навантаження на агроекосистему регіонів України (пп. 3.1, с.
206-220) доводить незбалансований спосіб використання
сільськогосподарських земель. Також проведено прогнозні оціночні
розрахунки потенціалу мінеральних ґрунтів земельних ресурсів
сільськогосподарського призначення на перспективу до 2050 р. за умов
різних сценаріїв розвитку економіки (пп. 3.3, с. 233 – 244) та на цій основі
здійснено індикативну оцінку потенціалу внутрішнього вуглецевого ринку
для сектору сільськогосподарського землекористування (пп. 5.1, с. 306 –
317).
Слід відмітити, що в роботі на основі використання міжнародного
досвіду доведено еколого-економічну ефективність запровадження
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування. Зокрема,
8. шляхом співставлення імперативів економічної ефективності сектору
агроекономічної діяльності в розвинених країнах ЄС (рис. 5.6, с. 343) з
екологічними результатами товарного виробництва рослинництва (рис. 5.5, с.
342). В той же час, проведений аналіз можна розглядати у якості додаткового
свідчення незбалансованого способу використання земельних ресурсів
сільськогосподарського призначення в Україні, що підтверджується
зростанням обсягів викидів парникових газів в результаті
сільськогосподарського обробітку земель.
Дані положення передбачають необхідність розвитку систем
інституціональної та інформаційно-реєстраційної інфраструктури
функціонування фінансово-економічного інструментарію з регулювання
внутрішнього вуглецевого ринку сектору сільськогосподарського
землекористування, якими забезпечується стабільність функціонування та
визначається прийнятний рівень ефективності проведення операцій
ринкового характеру з вуглецевими одиницями абсобції, які є результатом
запровадження системи низьковуглецевого сільськогосподарського
землекористування (рис. 5.7, с. 345).
Зазначимо, що розроблені і запропоновані здобувачем теоретико-
методологічні підходи та науково-практичні рекомендації щодо
організаційно-економічного забезпечення екологічної безпеки в аграрному
секторі місять наступні елементи новизни:
вперше:
розвинуто теоретико-методологічні основи створення системи
фінансово-економічного регулювання нової форми діяльності в умовах ринку
- формування торгівлі вуглецевими одиницями абсорбції, які набуті в
результаті реалізації системи науково обґрунтованих заходів
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування; (пп. 1.1, с.45
– 62; пп. 4.3 с. 289 – 301)
викладено підхід до моделювання процесів створення організаційно-
економічних умов господарювання при вирощуванні товарної групи культур
9. рослинницького напряму, що є ключовим фактором формування обсягів
прибутків виробників за умов збереження родючості земель; (пп. 4.1 с. 253 –
259)
сформовано теоретико-методичне підґрунтя для оновлення комплексу
організаційно-економічних зв’язків між суб’єктами сільськогосподарської
діяльності, у напряму розширеного врахування показників якісного стану
агроугідь при їх обробітку, що завершується створенням нетрадиційного
джерела фінансових надходжень у сектор сільського господарства;
запропоновано аспекти розвитку інституціонального забезпечення та
інформаційно-реєстраційної інфраструктури функціонування фінансово-
економічних інструментів на внутрішньому вуглецевому ринку для сектору
сільськогосподарського землекористування, завдяки чому відбувається його
функціонування; (пп. 5.2, с. 319 – 337)
сформовано, на основі аналізу літературних джерел, методологію
оцінки змін запасів вуглецю на основі балансових потоків азоту у резервуарі
мінеральних ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення та
побудовано базу розрахункових коефіцієнтів і параметрів, за якою
забезпечується комплексне врахування зональних відмін та агровиробничих
типів ґрунтів; (пп. 2.4, с. 166 – 186)
удосконалено:
методологічний підхід до оцінки рівня екологічної стабільності
регіону, що відрізняється можливістю врахування впливів процесу змін
запасів вуглецю через відповідний коефіцієнт, що являється фактором як
рівня агроекологічної безпеки, так і еколого-економічної ефективності
землекористування; (пп. 2.5, с. 188 – 199)
теоретико-методологічний підхід до нормативної грошової оцінки
земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом врахування
параметрів змін запасів вуглецю у ґрунтах, чим забезпечується підвищення
капіталізації агроугідь; (пп. 4.2, с. 273 – 286)
10. концептуальний підхід до удосконалення теоретико-методологічних
основ використання системи фінансово-економічних інструментів та важелів
еколого-економічного механізму щодо впровадження низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування, дія яких спрямована на
забезпечення відновлення і збереження агроресурсного потенціалу; (пп. 4.1,
с. 260-272)
набули подальшого розвитку:
теоретико-методологічна основа щодо вивчення, узагальнення,
ієрархічного групування землеохоронних заходів, якими визначаються етапи
впровадження низьковуглецевого землекористування при виробництві
товарної продукції рослинництва шляхом формування фінансово-
економічного інструментарію з регулювання внутрішнього вуглецевого
ринку при відновленні і збереженні агроресурсного потенціалу; (пп. 3.3, с.
235 – 246)
ієрархічна система вимог щодо формування інформаційної
інфраструктури торгівлі вуглецевими одиницями при запровадженні системи
низьковуглецевого землекористування, яка забезпечує систематизацію
джерел надходження, структуризацію потоків та вимог з архівування і
зберігання бази даних стосовно еколого-економічних характеристик ґрунтів
при виробництві рослинницької продукції; (пп. 1.4, с. 104 - 118)
побудова інституціонального середовища сільськогосподарського
землекористування, що дозволяє моделювати взаємовпливи і взаємозв’язки
між об’єктами і суб’єктами управління на різних етапах формування і
запровадження фінансово-економічного інструментарію з регулювання
внутрішнього вуглецевого ринку на підґрунті адаптації і залучення
міжнародного досвіду запровадження торгівлі вуглецевими одиницями до
національних умов сільськогосподарського землекористування при
виробництві товарної продукції підгалузі рослинництва. (пп. 5.2, 5.3, с. 320
- 350).
Важливо засвідчити, що теоретичні положення, висновки та практичні
11. рекомендації, які викладені у дисертації, розкрито й обґрунтовано на засадах
економічної теорії, економіки природокористування, концепції сталого
розвитку та класичної теорії безпеки. Зміст дисертації свідчить, що достатня
увага дисертантом була приділена вивченню наукових напрацювань
зарубіжних і вітчизняних вчених з проблем екологічної безпеки. У процесі
проведення дослідження застосовано як загальнонаукові, так і спеціальні
методи (монографічний, статистичного аналізу, графічний, економіко-
статистичні, системного підходу, структурно-логічний, інституціональний,
сценарного моделювання, кореляційно-регресійного аналізу. Крім того,
достовірність та обґрунтованість наукових положень, висновків та
рекомендацій базуються на використанні чинних нормативно-правових актів
у сфері екологічної безпеки, економіки природокористування, матеріали і
звіти міністерств та відомств України, а також методичні рекомендації
наукових установ, інші літературні джерела, інформація з інтернет-ресурсу,
матеріали власних досліджень тощо.
Новизна отриманих наукових результатів дослідження підтверджена
відповідною апробацією на міжнародних та всеукраїнських науково-
практичних конференціях.
Оцінюючи зміст дисертаційної роботи, можна стверджувати, що
одержані наукові результати є обґрунтованими, а їх наукова новизна є
достовірною в світі представлених у роботі доказів, створених за допомогою
загальнонаукових принципів, методів та прийомів здійснення комплексних
міждисциплінарних досліджень. Здобувачем здійснено теоретико-
методологічне узагальнення та запропоновано новий підхід до вирішення
екологічної безпеки в аграрному секторі.
Досягненню поставленої мети сприяли логічно сформульовані і
реалізовані завдання. Структура дисертації відповідає меті і завданням
роботи.
12. Повнота викладу наукових положень, висновків і рекомендацій в
наукових фахових виданнях
Результати наукових досліджень, які покладено в основу дисертації, у
повній мірі відображені у 44 наукових працях, у т. ч. 2 монографії, 2
методичні рекомендації, 23 статтях у наукових фахових виданнях з
економіки, з яких 18 – у виданнях іноземних держав та виданнях України, які
включено до міжнародних наукометричних баз, 8 інших видань, 9 тезах
наукових доповідей.
Важливість для науки і практики отриманих результатів дослідження
Одержані наукові результати мають важливе практичне значення для
вирішення актуальної наукової проблеми в галузі економіки
природокористування та охорони навколишнього природного середовища,
що полягає у поглибленні теоретичних та науково-методологічних положень
удосконалення системи організаційно-економічного забезпечення
екологічної безпеки в аграрному секторі України. Обґрунтовані теоретико-
методологічні засади організаційно-економічного забезпечення екологічної
безпеки в аграрному секторі та методичні підходи до інтегральної оцінки
рівня екологічної безпеки в аграрному секторі економіки дають змогу більш
ефективно вирішувати прикладні завдання у сфері аграрного виробництва.
Одержані наукові результати, висновки й рекомендації дослідження
доведено до рівня практичних розробок, які сприяють формуванню
ефективної системи організаційно-економічного забезпечення екологічної
безпеки в аграрному секторі. Основні наукові положення дисертації
впроваджено у практичній діяльності Міністерства аграрної політики та
продовольства України в роботі Департаменту землеробства та технічної
політики в АПК (довідка № 37-11-15/13328 від 10.05.2018 р.); Міністерством
екології та природних ресурсів України в роботі Відділу впровадження
систем торгівлі квотами на викиди парникових газів та ведення реєстру та
13. Відділі впровадження екологічних проектів для розробки системи торгівлі
набутими вуглецевими одиницями абсорбції та запровадження
моніторингової діяльності щодо змін запасів вуглецю у природно-
антропогенних екосистемах (довідка № 30/9-01 від 21.05.2018 р.); БУ
«Національний центр обліку викидів парникових газів» (довідка № 075 від
18.05.2018 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в
навчальному процесі Київського університет імені Тараса Шевченка на
кафедрі метеорології та кліматології (довідка № 0501593-30 від 25.04.2018 р.)
та Національного університету біоресурсів і природокористування України
(довідка від 18.05.2018 р.).
Враховуючи вище викладене, представлене дослідження Бутрим О.В.
можна в повній мірі розглядати як таке, що вносить певний вклад у теорію та
практику організаційно-економічного та інформаційно- аналітичного
функціонування системи ідентифікації й запобігання виникненню
екологічних загроз і ризиків сільськогосподарської діяльності.
Дискусійні положення дисертаційної роботи та зауваження
Однак дисертаційна робота Бутрим Оксани Володимирівни не
позбавлена окремих недоліків, дискусійних моментів та редакційних
похибок, що є підставою для висловлення наступних зауважень:
1. На наш погляд, повнота охоплення фінансово-економічного
інструментарію, який впливає на процеси формування і
запровадження економічного обороту вуглецевими одиницями
абсорбції, що утворились в результаті впровадження системи
заходів низьковуглецевого землекористування викликає деякі
сумніви. Такий важливий аспект засобів економічного
регулювання процесами землекористування, як рентні платежі, не
відображено достатньою мірою. Зокрема, потребують поглибленої
14. уваги питання щодо впливу земельної ренти на процеси управління
внутрішнім вуглецевим ринком, а через цю призму і процесами
землекористування та забезпечення збалансованого розвитку
агросфери.
2. Виглядає дещо незрозумілою назва першого додатку (Додатку А,
с. 390), який містить слова «за 20-річний період для умов України
землями України», а саме, що це за період мається на увазі? Якщо
це просто ретроспективний часовий ряд, то потребує пояснення,
чому обрано саме такий період? Якщо це період встановлення
умовної біологічної рівноваги стану ґрунтового покриву, то
потребує пояснення, за якими критеріями обрано цей термін, адже
він не однаковий для різних агровиробничих видів ґрунтів.
3. На с. 25 автореферату та на с. 339-342 тексту дисертаційної роботи
наведено обґрунтування економічної ефективності впровадження
низьковуглецевого землекористування. Викликають запитання
обґрунтування вибору переліку країни, що взято до уваги.
Проте, відмічаючи певні зауваження та дискусійні моменти наукового
дослідження, необхідно зазначити, що вони суттєво не впливають на
загальну позитивну оцінку даної дисертації, виконаної в цілому на достатньо
високому науковому рівні.
Загальний висновок
Дисертаційна робота Бутрим Оксани Володимирівни «Теоретико-
методологічні основи низьковуглецевого землекористування в контексті
збалансованого розвитку агросфери» є завершеним, самостійно виконаним
науковим дослідженням, в якому автором отримані нові для економіки
природокористування і охорони навколишнього середовища науково
обґрунтовані результати, що в сукупності вирішують актуальну наукову
15. проблему щодо забезпечення екологічної безпеки в аграрному секторі
економіки України шляхом ефективного організаційно-економічного та
інформаційно-аналітичного функціонування системи ідентифікації й
запобігання виникненню екологічних загроз і ризиків сільськогосподарської
діяльності, яка є предметом її захисту за спеціальністю 08.00.06-економіка
природокористування та охорони навколишнього середовища.
Тема і зміст дисертаційної роботи відповідають паспорту спеціальності
08.00.06 - економіка природокористування та охорона навколишнього
середовища і профілю спеціалізованої вченої ради Д 26.371.02 в Інституті
агроекології і природокористування НААН. Наукові положення, висновки і
рекомендації характеризуються новизною, теоретико-методологічним та
практичним значенням, а також достатнім обґрунтуванням. Зміст дисертації
повністю розкриває і відповідає темі, за якою виконувалася робота, меті й
поставленим завданням. Зміст автореферату у стислій формі відображає
основні положення дисертаційної роботи.
За змістом і оформленням робота відповідає вимогам пп. 9, 10, 12, 13
«Порядку присудження наукових ступенів» (затвердженого Постановою
КМУ від 24 липня 2013 р. № 567), а її автор, Бтурим Оксана Володимирівна,
заслуговує на присудження наукового ступеня доктора економічних наук за
спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони
навколишнього середовища.
Офіційний опонент:
