1. ВІДГУК
офіційного опонента на дисертаційну роботу Крохтяк Олександри Василівни
«Економічна оцінка функцій земель сільськогосподарського
- призначення», подану до захисту на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка
природокористування та охорони навколишнього середовища
1. Актуальність теми дослідження.
Оцінювання земель, особливо земель сільськогосподарського
призначення, є надважливим інструментом у економічному зростанні нашої
держави. У цьому контексті хотілося б отримати відповідь на три запитання:
що ми оцінюємо, яким чином оцінюємо, що маємо отримати та що зможемо
отримати? Діючі підходи до оцінювання земель спрямовані на визначення
потенційних або фактичних економічних ефектів, що продукуються у процесі
їх використання. Методики, розроблені відповідно до діючих законодавчих
актів, що регулюють відносини у сфері землекористування, дозволяють оцінити
лише економічні функції земель. Такий підхід до оцінки земель зумовлює
ігнорування екологічних та соціальних ефектів, які виникають у
сільськогосподарському виробництві. Сільські території, які займають більшу
частину площі країни мають критичний екологічний стан земельних ресурсів,
низький рівень соціальної інфраструктури, що є результатом недосконалості
організаційно-економічного механізму використання земель
сільськогосподарського призначення, в основу якого має закладатися
інформація стосовно їх оцінювання.
З огляду на це, потребують наукового обґрунтування підходи до
оцінювання екологічних, економічних і соціальних функцій земель
сільськогосподарського призначення. Для цього необхідно розкрити сутність
зазначених функцій, довести, що для збалансованого землекористування
важливо оцінювати саме їх, оскільки вони задовольняють ті чи інші потреби
людини, розглянути концептуальні підходи до їх оцінювання, дослідити
методологію формування оцінки земель сільськогосподарського призначення.
2. Разом із тим існує необхідність у розробленні практичних рекомендацій
стосовно використання таких оцінок, що й обумовило тему, мету й основні
завдання дисертаційного дослідження О.В. Крохтяк.
2. Ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і
рекомендацій дисертації.
У процесі дослідження використано сукупність теоретичних принципів,
категорій, наукового інструментарію та методичних підходів стосовно
оцінювання функцій земель сільськогосподарського призначення, що дають
підставу рекомендувати коригування діючих методик їх оцінювання. У роботі
використано широкий спектр сучасних методів, які дали змогу досягти
основної мети дослідження, оброблено значну кількість економіко-статистичної
інформації та матеріалів. Обрана тематика досліджувалася ґрунтовно і
всебічно.
Обґрунтованість результатів дослідження підтверджується глибоким
аналізом фундаментальних досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з
проблем економічної оцінки функцій земель сільськогосподарського
призначення (р.1.1., с. 22-29). У першому розділі дисертаційного дослідження
визначено сутність економічних, екологічних та соціальних функцій земель
сільськогосподарського призначення, обґрунтовано концептуальний підхід до
їх оцінювання; розроблено концептуальний підхід до відбору показників для
оцінки сутнісних ознак економічних, екологічних та соціальних функцій земель
сільськогосподарського призначення та ідентифікації чинників, що можуть
впливати на їх оцінку.
Зокрема, автором доведено, що з поміж різних видів оцінок та різних
підходів до оцінювання земель найбільш адекватною методикою вимірювання
функцій та взаємозв’язків економічної, екологічної та соціальної систем є
індекс сталого розвитку. За допомогою складових інтегрованої оцінки сталого
розвитку (індексу економічного виміру, індексу екологічного виміру, індексу
соціального виміру), матричного узгодження потреб людини та функцій
3. земельних ресурсів можливо визначати релевантні показники оцінювання
земель сільськогосподарського призначення. Взаємозв’язок між екологічною,
соціальною та економічною функціями земель зумовлюється кореляцією
потреб людини (підр.1.1, с. 40-46).
В дисертаційній роботі ґрунтовно викладено методологію оцінки земель,
яка включає систему поетапного оцінювання чинників впливу на
функціонування земель сільськогосподарського призначення; ідентифікацію
показників, що характеризують прямі та непрямі впливи; вибір інструментів, за
якими здійснюється оцінка (підр. 1.3). Завдяки такому підходу з’являється
можливість здійснювати оцінку у коротко-, середньо- та довгостроковому часі,
а також на всіх адміністративних рівнях (країна, область, район і т. д.) та за
організаційно-правовими формами.
З метою апробації методики оцінки функцій земель на прикладі
Львівської області виконано ідентифікацію та оцінку чинників на кожному
етапі виробництва, які впливають на їх функціонування. Зокрема наведено
алгоритм ідентифікації та оцінки чинників, які впливають на їх функціонування
земель сільськогосподарського призначення (підр. 2.1).
Запропонований перспективний прогноз обсягів валової
сільськогосподарської продукції рослинництва у досліджуваному регіоні на
2018-2022 рр. є оптимістичним та свідчить про посилення ролі фермерських та
особистих селянських господарств, яких нині можна визнати основними
суб’єктами впливу на стан земель сільськогосподарського призначення.
Вказане свідчить, що реальна вартість цих земель у досліджуваному регіоні
дедалі зростатиме (р. 2.2, с. 87-88).
Дисертантом обґрунтовано доцільність оцінювати землі під
багаторічними насадженнями як цілісний об’єкт, утворений земельною
ділянкою та розміщеними на ній деревами, кущами та іншими рослинами.
Дослідження екологічних функцій таких земель дозволяють стверджувати про
їх подібність до функцій лісових екосистем. Запропоновано збільшувати оцінку
земель під багаторічними насадженнями на суму додаткової вартості їх
4. екологічної функції депонування вуглецю та продукування кисню, що
розраховується як похідна від кількості дерев на 1 га, розміру площі земельної
ділянки та фіксованої величини економічного прибутку від депонування
вуглецю та продукування кисню одним деревом (підр. 3.1, с.111-114).
Встановлено, що при грошовій оцінці земель сільськогосподарського
призначення не враховується їх екологічний стан та негативні екологічні
впливи, зумовлені діяльністю суб’єктів господарювання у сільському
господарстві та інших галузей національної економіки, що розташовані на
прилеглих територіях. У цьому зв’язку в дисертаційному дослідженні
запропоновано методику визначення сум відшкодувань за деградацію
екологічних функцій земель сільськогосподарського призначення, які
розраховуються залежно від динаміки викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря (підр. 3.2, с.135-139).
Доведено, що оцінювання якісного стану земель за такими критеріями як
агрофізичні та фізико-хімічні властивості; засолення ґрунтів; забрудненість
лише частково дозволяє оцінити екологічні функції земель. Автором
запропоновано здійснювати оцінку земель для органічного
сільськогосподарського виробництва поетапно за допомогою економічних,
екологічних та соціальних індикаторів, сукупне значення яких можна отримати
за допомогою інтегрального показника (підр. 3.3).
Аналіз змісту дисертації та опублікованих праць дає право стверджувати
про достатню аргументованість та обґрунтованість сформульованих автором
висновків та пропозицій. Матеріал викладено в логічній послідовності з
використанням сучасних методів економічних досліджень. Основні наукові
положення, висновки і практичні рекомендації, викладені в дисертації, є
достатньою мірою обґрунтованими, логічними і послідовними.
3. Достовірність результатів і новизна досліджень.
Достовірність висновків і рекомендацій, сформульованих в дисертації та
авторефераті, базується на науковій методології і застосуванні сучасних
5. прийомів проведення досліджень. Зміст дисертаційної роботи відображає її
основні положення відповідно до структурної побудови та логічної схеми
викладення матеріалу. Дослідження відповідають офіційним матеріалам
статистики, державних органів влади та літературним джерелам. Дисертаційне
дослідження виконано в межах програм наукових досліджень Інституту
агроекології і природокористування НААН України. У рамках теми «Еколого-
економічні основи органічного землеробства в системі землекористування
України» (ДР № 011411002014, 2014-2015 рр.) здобувачем обґрунтовано
методику оцінювання придатності земель для поетапного запровадження
органічного сільського господарства. За тематикою «Організаційно-економічні
засади еколого-збалансованого аграрного виробництва» (ДР № 011611003298,
2016-2017 р.) здобувачем розроблено методику оцінки земель
сільськогосподарського призначення з врахуванням негативних екологічних
впливів на них.
Наукова новизна дисертаційного дослідження О.В. Крохтяк представлена
сукупністю концептуальних положень та методичних розробок для розв’язання
наукового завдання стосовно оцінки функцій земельних ресурсів
сільськогосподарського призначення. Автором вперше розроблено методичний
підхід до визначення додаткової вартості земель під багаторічними
насадженнями, який ґрунтується на оцінюванні їх екологічної функції,
пов’язаної з депонуванням вуглецю та продукуванням кисню, та дозволяє
здійснювати оцінку як окремих земельних ділянок, так і земель під
багаторічними насадженнями у розрізі адміністративних районів та областей.
Цікавим є концептуальний підхід до оцінювання економічних, екологічних та
соціальних функцій земель сільськогосподарського призначення, який на
відміну від існуючих, ґрунтується на виявленні та ідентифікації їхніх сутнісних
ознак, визначенні векторів та динаміки їх розвитку, прогнозі результатів, які
можливо отримати внаслідок прояву характерних функціональних ознак та
класифікації чинників, що впливають на них багаторічними насадженнями у
розрізі адміністративних районів та областей. Практичну цінність мають: 1)
6. методичний підхід до оцінки економічних та екологічних функцій земель
сільськогосподарського призначення, який на відміну від існуючих,
ґрунтується на виділенні трьох етапів оцінювання (початковий, основний,
заключний), для кожного з яких обрано систему показників, що найбільш повно
відображають сутність процесів реалізації функцій земель, та ідентифікації
чинників, що можуть на них впливати багаторічними насадженнями у розрізі
адміністративних районів та областей; 2) методичний підхід до оцінювання
земель з метою ведення органічного сільського господарства, який на відміну
від існуючих, дозволяє за допомогою інтегрального показника, який
розраховується на основі комплексу релевантних індикаторів, оцінити
взаємопов’язані екологічні, економічні та соціальні функції земель на кожному
етапі (до запровадження; у перехідній період; у період дотримання усіх
принципів, умов та вимог органічного виробництва. Представляють інтерес
вдало розвинуті дисертантом: 1) концептуальний підхід до систематизації
показників, за допомогою яких оцінюються землі сільськогосподарського
призначення, що передбачає побудову матриці, в якій узгоджуються індекси
збалансованого розвитку (економічний, екологічний та соціальний виміри),
функції земельних ресурсів, потреби людей за класифікацією Маслоу та
релевантні показники для оцінки земель сільськогосподарського призначення)
2) уявлення про формування оцінки земель як процесу, що на відміну від
існуючих, охоплює п’ять етапів: ідентифікації сутності ознак, які
характеризують функції земель; вибору релевантних показників для їх
оцінювання; визначення чинників впливу на функції земель та їх оцінку;
вибору та розрахунку показників, що характеризують впливи; оцінювання
результатів функціонування земель, та дозволяє обґрунтувати доцільність
застосування адміністративних, організаційних, економіко-фінансових
інструментів); 3) методичний підхід до розрахунку сум відшкодувань за
деградацію екологічної функції земель, зумовлену негативними екологічними
впливами, який на відміну від існуючих, передбачає визначення
накопичувального коефіцієнту шкідливих речовин, що надходять із атмосфери
7. у ґрунт за певний проміжок часу, та розрахунку за його допомогою частки
грошової оцінки забруднених земель, яку варто спрямовувати на відтворення
родючості таких земель.
4. Повнота викладу висновків в опублікованих роботах.
Основні результати дисертаційного дослідження повністю
віддзеркалюють зміст теоретичного, аналітичного й практичного аспектів
дослідження, викладеного в дисертаційній роботі та опубліковані в 11 наукових
працях, у т. ч. З - у наукових фахових виданнях України, 3 - у виданнях
іноземних держав та у виданнях України, які включено до міжнародних
наукометричних баз та 5 тез - у матеріалах науково-практичних конференцій.
5. Практичне значення і впровадження результатів дослідження.
Головні положення дисертаційного дослідження доведені до рівня
конкретних пропозицій, придатних для впровадження в практику. Основні
результати дисертаційного дослідження прийнято до практичного
застосування, що підтверджено довідками про впровадження, наданих
Міністерством аграрної політики та продовольства України в роботі
Департаменту стратегії та економічного розвитку. Практичні рекомендації
щодо формування оцінки функцій земель сільськогосподарського призначення
знайшли застосування у діяльності ДП «Львівський науково-дослідний та
проектний інститут землеустрою». Теоретичні розробки дисертаційної роботи
включено до лекційних курсів та практичних занять з дисципліни «Економіка
землекористування», «Оцінка землі та нерухомого майна», «Землеустрій» для
студентів Національного університету біоресурсів і природокористування.
Основні результати дисертаційного дослідження стосовно оцінювання земель
сільськогосподарського призначення використано у діяльності ГО
«Всеукраїнська спілка сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Висновки і пропозиції, викладені в дисертаційному досліджені, мають
характер науково-методичних розробок та прикладних рекомендацій, які
8. можуть слугувати концептуальним підґрунтям для подальших наукових
досліджень з проблем землекористування та бути використані у процесі
розробки управлінських рішень державними органами управління.
6. Оцінка оформлення дисертації та змісту автореферату.
Дисертація та автореферат оформлені згідно з вимогами МОН України.
Дисертаційна робота структурно складається з вступу, трьох розділів,
висновків, додатків, списку використаних джерел. Зміст автореферату повністю
ідентичний основним положенням дисертації. Висновки дисертаційної роботи є
аргументованими і витікають з результатів проведених досліджень.
Сформульовані автором пропозиції є змістовними.
7. Дискусійні положення та зауваження по роботі.
В цілому позитивно оцінюючи дисертаційну роботу О.В. Крохтяк слід
відмітити певні дискусійні положення і побажання:
1. Автором вперше розроблено методичний підхід до визначення
додаткової вартості земель під багаторічними насадженнями, який ґрунтується
на оцінюванні їх екологічної функції, пов’язаної з депонуванням вуглецю та
продукуванням кисню. Підхід правильний, проте бажано було б врахувати те,
що багаторічні насадження оприскують від шкідників і хвороб у більшості
випадків хімічними препаратами, що веде до погіршення якісного стану ґрунтів
і навколишнього середовища. Тому при визначенні додаткової вартості земель
під багаторічними насадженнями доцільно було б врахувати крім позитивного
екологічного їх впливу також екологічні ризики зумовлені застосуванням
засобів хімізації (підрозділ 3.1).
2. У роботі зазначено, що ступінь реалізації екологічної, економічної
та соціальної функцій земель сільськогосподарського призначення в
досліджуваному регіоні залежить від негативних ефектів, які виникають
внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів стічних
вод та розміщення промислових та побутових відходів у довкіллі. Проте, на
9. нашу думку, до таких негативних ефектів варто віднести й наслідки розвитку
сучасних екзогенних процесів (підрозділ 3.2).
3. При здійсненні оцінки функцій земель (екологічної, економічної,
соціальної) під ведення органічного виробництва необхідно додатково
врахувати те, що навколо земельних ділянок, які будуть використовуватись для
органічного виробництва має створюватися буферна зона або зона обмежень.
Вважаємо за доцільне в проведенні такої оцінки в буферній зоні (зоні
обмежень) із застосуванням комплексного підходу (підрозділ 3.3).
4. У підрозділі 2.1 з метою апробації методики оцінки функцій земель
на кожному етапі виробництва на прикладі Львівської області виконано
ідентифікацію та оцінку чинників, які впливають на їх функціонування.
Запропоновану автором схему ідентифікації чинників впливу на функції земель
сільськогосподарського призначення на заключному етапі економічні
передумови реалізації функцій земель доцільно доповнити інвестиціями на
охорону земель.
5. Формуючи зміст першого розділу дисертаційної роботи
«Теоретичні основи формування оцінки функцій земель
сільськогосподарського призначення», варто було б упорядкувати його в такій
послідовності: а) методологія; б) концептуальні підходи; в) еколого-економічна
та соціальна характеристика функцій.
Викладені вище зауваження не знижують загальної позитивної оцінки
дисертації, а лише можуть слугувати предметом наукової дискусії під час
захисту дисертації.
8. Загальний висновок
Дисертаційна робота Крохтяк Олександри Василівни «Економічна
оцінка функцій земель сільськогосподарського призначення» є завершеним
науковим дослідженням, виконаним самостійно автором на актуальну тему.
Враховуючи актуальність, новизну, важливість одержаних автором наукових
результатів, їх обґрунтованість та достовірність, а також значну практичну
10. цінність сформульованих положень і висновків, дисертаційна робота
О.В. Крохтяк «Економічна оцінка функцій земель сільськогосподарського
призначення» відповідає вимогам МОН України, що пред’являються до
кандидатських дисертацій у відповідності з Порядком присудження наукових
ступенів, а її автор заслуговує на присудження наукового ступеня кандидата
економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування
та охорони навколишнього середовища.
Офіційний опонент,
завідувач кафедри управління
земельними ресурсами
Національного університету біоресурсів і
природокористування України,
доктор економічних наук, професор О.С. Дорош
