1. Інститут агроекології і природокористування
Національна академія аграрних наук України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ТКАЧІВ Софія Миколаївна
УДК 630 : 336.225
ДИСЕРТАЦІЯ
Удосконалення механізму фіскального регулювання у лісовому господарстві
08.00.06 – економіка природокористування та охорони
навколишнього середовища
051 – (Економіка)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________ С.М. Ткачів
Науковий керівник: Лицур Ігор Миколайович,
доктор економічних наук, професор
Київ - 2017
2. 2
АНОТАЦІЯ
Ткачів С.М. Удосконалення механізму фіскального регулювання у лісовому
господарстві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 08.00.06 «Економіка природокористування та
охорони навколишнього середовища» (051 – Економіка). – Інститут агроекології і
природокористування НААН, Київ, 2017.
У дисертаційній роботі розкрито сутність механізму фіскального
регулювання в лісовому господарстві як систему взаємозв’язку бюджетного та
податкового механізмів, що має забезпечувати достатній рівень надходжень до
бюджетів і позабюджетних фондів, а також стимулювати суб’єкти
лісогосподарювання щодо збалансованого використання ресурсів. Визначено, що
його функціонування реалізується відповідними складовими: бюджетним
механізмом, котра являє собою систему спеціально розроблених у державі форм та
методів створення й використання фінансових ресурсів для забезпечення
ефективного ведення лісового господарства, і податковим, який впливає на процес
формування доходів бюджету, збалансовує його доходи і видатки, впливаючи при
цьому на динаміку еколого-економічного розвитку лісової галузі.
Теоретично доведено, що механізм фіскального регулювання завдяки
правильному формуванню системи інструментів, насамперед доходів, податкових
платежів, видатків, може забезпечити баланс та взаємодію між функціями
(фіскальною, стимулюючою, регулюючою та розподільною) у лісогосподарській
діяльності для забезпечення збалансованого розвитку галузі. Обґрунтовано
необхідність урахування в системі фіскальної політики природокористування
інтересів держави (як уповноваженого в регулюванні питань використання лісових
ресурсів), платників податків (отримувачів прибутків) і лісового господарства (як
постійних лісокористувачів), збалансування яких можливо досягти за допомогою
інструментів фіскального регулювання.
3. 3
На підставі аналізу практики бюджетно-податкового регулювання в
економічно розвинених країнах констатовано, що кожна з них використовує свої
інструменти сприяння ефективності функціонування механізму фіскального
регулювання, рівень якої визначається скоординованою діяльністю уряду, органів
державної і місцевої влади та суб’єктів лісогосподарювання. Виокремлено наукові
засади функціонування механізму фіскального регулювання в лісовому
господарстві та з’ясовано напрями підвищення його дієвості, а саме:
удосконалення трансфертного механізму діючої податкової системи; розширення
встановленого у податковому законодавстві переліку місцевих податків і зборів та
налагодження відносин на регіональному рівні; інвестування і кредитування.
Використання європейського досвіду сприятиме застосуванню механізмів,
ідеології та принципів фіскального регулювання в умовах нашої держави на
регіональному та місцевому рівнях.
Розглянуто складові елементи механізму фіскального регулювання та
акцентовано увагу на необхідності фінансування видатків лісової галузі за
функціональною класифікацією «Ведення лісового і мисливського господарства,
охорона і захист лісів» для виконання лісовим господарством головних завдань –
відтворення, лісорозведення, збереження лісів, підвищення продуктивності
деревостанів. З’ясовано, що на фінансування цього напряму виділяється найбільше
коштів із видатків Держлісагенства України, а саме 92,09 та 58,09 % (відповідно
2013 і 2016 р.). Виявлено позитивну тенденцію збільшення питомої ваги рентної
плати в доходах Державного бюджету з 2014 р. – 2016 р. на 305,3 млн грн порівняно
з 2010 р., місцевого – відповідно на 442 млн грн. Уточнено, що зростання платежів
до місцевого бюджету пов’язано із внесенням змін до Податкового кодексу та
збільшенням у 2014 р. ставок рентної плати у 2 рази, частка якої підвищилась на
0,135%, а до Державного бюджету – на 0,032%. У 2016 р. порівняно з 2014 р. частка
рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів зросла на 0,028 %, або
127,1 млн грн. Обсяги надходжень податків та внесків до Зведеного бюджету 2016
року зросли у 3,7 разу порівняно з 2010-м та у 2,1 разу – проти 2014 року.
4. 4
Здійснено порівняння доходів та видатків Державного лісового агентства
України на реалізацію відповідних заходів і забезпечення екологічної рівноваги в
межах установленого використання лісових ресурсів та виявлено суттєві недоліки
в частині фінансування галузі. За результатими аналізу виявлено перевищення
видатків над доходами державного бюджету Держлісагенства України,
незважаючи на позитивну тенденцію впродовж 2010–2016рр., що спричиняє збитки
держави як власника лісових ресурсів. Однак проблема недостатнього бюджетного
фінансування заходів щодо охорони та захисту лісів і лісорозведення пов’язана із
щорічним скороченням видатків Державного бюджету, а також відсутністю в
Держлісагентства механізмів акумуляції та перерозподілу доходів від ведення
лісового господарства. Визначено, що плата, яку отримує держава від продажу
деревини на пні, є на порядок нижчою порівняно з тією, котру одержують власники
лісів в інших країнах світу.
Удосконалено методичний підхід до оцінки ефективності функціонування
механізму фіскального регулювання в забезпеченні збалансованого розвитку
лісового господарства із застосуванням комплексу інструментів, а саме: рівня
податковіддачі, фіскальної достатності, податкового навантаження та
інтенсивності процесів лісовідновлення.
Сформовано організаційний механізм фіскального регулювання в лісовому
господарстві, основою якого є розширення спектра інструментів як податкового
(земельний податок, рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів, збори за
окремі види діяльності та ін.), так і квазіподаткового характеру, зокрема фіскальних
зборів та парафіскальних платежів, з метою відшкодування витрат на лісовирощування і
переведення лісогосподарського виробництва на самоокупність.
Обґрунтовано, що реалізація такого механізму повинна здійснюватись за
допомогою інструментів, які згруповано у блоки бюджетного вирівнювання,
фіскального наповнення та державно-приватного партнерства. Ефективний підбір
та застосування відповідного блоку інструментів повинні сприяти економії коштів
державного бюджету, забезпеченню самоокупності лісової галузі, наповненню
місцевих та регіональних бюджетів, раціональному перерозподілу бюджетних
5. 5
коштів, а також вирівнювання фінансових можливостей лісогосподарських
підприємств.
На основі кластерного аналізу показників оцінювання стану фіскального
регулювання лісогосподарської діяльності удосконалено структуру динамічної
моделі фіскального регулювання в лісовому господарстві, функціонування якої
повинно здійснюватись із використанням запропонованого переліку інструментів.
Суть її полягає в підтриманні балансу між джерелами формування фінансових
ресурсів (доходами) та напрямами їх розподілу (витратами) на регіональному рівні
з метою стимулювання екологічно збалансованого лісогосподарювання.
Установлено, що на нинішньому етапі показники фінансування видатків на
ведення лісового господарства та рентної плати за спеціальне використання
лісових ресурсів є одними із визначальних для аналізу ефективності фіскального
регулювання в лісовому господарстві. Одночасно виявлено відмінності як процесу
формування доходів (платежів), спроможності до лісовідтворення, так і рівня
забезпеченості лісоресурсним потенціалом залежно від регіону та відповідних
природних, кліматичних й економічних умов лісогосподарської діяльності, що є
підґрунтям для ранжування областей України за цими показниками. Відтак
здійснено їх групування, яке дає змогу виділити спільні проблемні аспекти щодо
вибору системи інструментів фіскального регулювання галузевих підприємств.
З’ясовано, що застосування набору інструментів залежатиме від того, до
якого кластера належить область. Так, у лісозабезпечених регіонах (Карпат і
Полісся) повинні реалізовуватися щодо заходи стимулювання з використанням
податкових інструментів, які сприятимуть збільшенню доходів місцевих бюджетів
та фінансуванню природоохороних робіт з метою розвитку лісового господарства,
а в дифіцитних – застосовуватись інструменти мотивуючого характеру (зниження
податкового навантаження), а саме парафіскальні платежі, котрі дають можливість
здійснювати пошук додаткових джерел фінансових ресурсів. З огляду на зазначене,
обґрунтовано необхідність використання рентних податкових та неподаткових
інструментів для подальшого заміщення діючих прямих і непрямих податків у
лісовому господарстві та вдосконалення системи оподаткування у довгостроковій
6. 6
перспективі з метою забезпечення рівноваги у фіскальній політиці України.
Наголошено на доцільності встановлення наближених до європейського рівня
нормативів плати за спеціальне використання лісових ресурсів, а також
ідентифікації реальної бази стягнення цих платежів шляхом їх диференціації на
різних стадіях природно-продуктового ланцюга.
На підставі запропонованих нововведень визначено напрями вдосконалення
бюджетно-податкового регулювання суб’єктів лісового господарства. До
стратегічних належать забезпечення організаційно-правових підходів до
управління лісовим господарством та його фінансово-економічне реформування,
до тактичних – способи їх виконання. Як пріоритетні серед них виокремлено:
розширення переліку інструментів; зміну бази оподаткування за рахунок
трансформації системи платежів за користування землями лісогосподарського
призначення, удосконалення методологічних основ справляння податку з них в
Україні (системи оподаткування в лісовому господарстві), а також чинного
законодавства та приведення у відповідність нормативно-правового базису
фіскального регулювання.
Ключові слова: фіскальне регулювання, лісогосподарювання, лісові ресурси,
механізм, інструменти, податкове навантаження.
SUMMARY
Tkachiv S. Improvement of the mechanism of fiscal regulation in the forestry
sector. – Qualifying scientific work as a manuscript.
The thesis for the Degree of Candidate of Economic Sciences (PhD) in specialty
08.00.06 «Economics of nature management and environmental protection» (051 –
Economics). – Institute of Agroecology and Environmental Management of NAAS,
Kyiv, 2017.
In the thesis the essence of fiscal regulation mechanism in the forestry sector is
presented as a system of correlation of budgetary and taxation mechanism, which shall
7. 7
provide sufficient level of income to budgetary and non-budgetary funds, as well as
stimulation of forest operation subjects to balanced use of forest resources. It was defined
that functioning of fiscal regulation mechanism is implemented by relevant elements:
budgetary mechanism, which is a system of specifically developed in the state forms and
methods of creation and usage of financial resources for provision of effective forestry
management, and taxation, which has influence to the process of budget income
generation, makes balance between its incomes and expenditures, at the same time
influencing to the dynamics of ecological and economic development of forestry sector.
It was proved theoretically that fiscal regulation mechanism due to correct
development of instruments system, first of all incomes, tax payments, and outcomes can
provide balance and intercourse of functions (fiscal, stimulation, regulation and
distribution) in forestry operation for provision balanced development of the sector. In
system of environmental management fiscal policy it was substantiated the necessity of
taking into account interests of the state (as authorized representative in regulation of
forest resources utilization issues), of tax payers (profit receivers) and of forestry (as
ecological and economical system). Their balance may be reached with the help of fiscal
regulation instruments.
On the ground of budgetary and tax regulation best practices in economically
developed countries analysis it was stated that each of such countries uses its own
instruments to conduce effectiveness of fiscal regulation mechanism functioning. The
level of such effectiveness is defined by coordinated operation of the government,
governmental and local authorities and subjects of forestry.
Scientific fundamentals of fiscal regulation mechanism functioning in forestry are
emphasized and directions of its efficiency upgrading are defined. These directions are:
improvement of current tax system transfer mechanism; extension of established in tax
legislation list of local taxes and levies and arranging of interactions on regional level;
investing and financing.
Structure elements of fiscal regulation mechanism are discussed and the emphasize
is placed on the necessity of financing forest sector expenses according to functional
classification Management of forestry and hunting entities, forest protection in order to
8. 8
let forestry to perform its main tasks, such as: reproduction, afforestation, forest
preservation, upgrading of forest stand productiveness.
It was discovered that financing of such direction takes most funds from
expenditures of State Forest Agency of Ukraine, for instance 92,09 and 58,09 % (in 2013
and 2016 respectively). The positive tendency of rent relative share in revenues of State
budget increase from 2014 – 2016 to 305,3 millions of UAN as compared to 2010, local
– to 442 millions of UAN respectively. It was specified that growth of payments to local
budget occurs due to amendments to Revenue Code and increase of rent rate in two times
in 2014. Rent share rose on 0,135%, and rent share to State budget – on 0,032%. In 2016,
as compared to 2014, rent payment share for specialized use of forest resources grew on
0,028 %, or 127,1 millions of UAN. Volumes of tax income and inputs to Consolidated
budget in 2016 grew in 3,7 times, as compared to 2010 and in 2,1 times against 2014.
Comparison of incomes and expenditures of the State forest agency of Ukraine on
realization of relevant measures and provision of ecological balance within the bounds of
established use of forest resources is made. Substantial shortcomings in part of sector
financing are found. According to results of analysis it was detected surplus of State
Forest Agency of Ukraine budget, despite of positive tendency during 2010-2016, which
causes losses to the State as an owner of forest resources. However, the problem of
insufficient budget financing of measures for forest protection and afforestation is caused
by annual shortage of State budget expenditures, as well as the fact that the State Forest
Agency does not have mechanisms of accumulation and reallocation of incomes from
forestry operation. It was defined that fee, which the State gets from sell of wood on stump, is
gradually lower than that which owners of forests in other countries of the world earn.
The methodical approach to estimation of functioning efficiency of fiscal
regulation mechanism in provision of balanced development of forestry with application
of complex of instruments, such as: level of tax payoff, fiscal sufficiency, tax burden and
intensity of forest renewal processes was improved.
Organizational mechanism of forestry fiscal regulation is proposed. At the heart of
such mechanism there are widening of the range of instruments related to taxation (land
tax, rent fee for special use of forest resources, duties for certain activities etc.) and to
9. 9
quasi-taxation (fiscal duties and parafiscal payment) in order to compensate expenses for
forest cultivation and switch forestry production to self-sufficiency. It was substantiated
that such mechanism should be put into action by instruments, grouped in blocks of
budget equalization, fiscal reinforcement and state-private partnership. Effective
selection and use of relevant block of instruments should lead to economy of state budget
funds, provision of forest sector self-sufficiency, extension of local and regional budgets,
reasonable distribution of budget funds, as well as equalization of financial possibilities
of forestry entities.
On the basis of cluster analysis of estimation measures of situation in forestry
activity fiscal regulation, the structure of dynamic model of fiscal regulation in forestry
is improved. Such model should function with the help of proposed list of instruments.
The essence of the model is in keeping balance between sources of financial resources
formation (incomes) and directions of it distribution (expenses) on regional level for
stimulation of ecologically balanced forestry activity.
It was ascertained that at present stage measures of expenses financing to forestry
management and rent for special utilization of forest resources are among the most
important issues for analysis of fiscal regulation in forestry effectiveness. At the same
time the differences were found in process of profit forming (payments), in ability to
forest reproduction, as well as in the level of forest resource potential provision,
depending on region and respective nature, climate and economic conditions of forestry
activity. These differences make ground for Ukrainian oblasts ranging according to such
measures. The oblasts were grouped by this way, which gives possibility to separate
common problematic aspects in selection of instruments system of sector enterprises
fiscal regulation.
It was defined that using of instrument set would depend on kind of cluster to which
oblast belongs. For instance, in regions, covered by forest (Carpathians and Polisya)
measures for stimulation should be realized. Such measures involve use of tax
instruments, which lead to increase of local budget incomes and financing of
environmental protection, works for development of forestry. In regions with forest
deficit motivating instruments (lowering of tax burden), parafiscal payments, which
10. 10
enable to search extra sources of financial resources, should be used. In respect of above
mentioned, it was substantiated the necessity in rent taxation and non-taxation instrument
application for further substitution of active direct and indirect taxes in forestry and
improvement of taxation system in long-term prospect in order to attain balance in fiscal
policy of Ukraine. It was emphasized practicability of establishment close to European
level of fee rates for special use of forest resources, as well as identification of real basis
of such fee charge by its differentiation on different stages of nature-product chain.
Based on proposed innovations there were defined directions of budgetary-tax
regulation of forestry subjects improvement. Among strategic directions there are
provision of organizational law approaches to management of forestry and its financial
and economical reformation. Tactical directions include the ways of performance, among
which there are: broadening of instruments list; changing of tax assessment base by
transformation of payment system for utilization of lands for forestry, improvement of
methodological basis of taking taxes from them (tax assessment system in forestry), as
well as current law and arrangement of normative legal base of fiscal regulation.
Key words: fiscal regulation, forest operation, forest resources, mechanism,
instruments, tax burden.
11. 11
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:
1. Ткачів С.М., Никитюк П.А. Аналіз фінансово-господарських показників
лісовогогосподарства регіону[Електронний ресурс]. Економіка та суспільство. 2016.
№ 9. URL: http://www.economyandsociety.in.ua/journal-9/16-stati-9/955-tkachiv-s-m-
nikityuk-p-a. Особистий внесок: проаналізовано та оцінено стан розвитку
підприємств лісового господарства регіону і його роль в екологічній, економічній та
соціальній сферах.
2. Ткачів С.М., Лицур І.М. Сучасний стан лісового господарства України та
пошук шляхів його розвитку. Таврійський науковий вісник. 2017. Вип. 97. С. 50–57.
(Серія «Економічні науки»). Особистий внесок: досліджено значення лісового
господарства для економічного розвитку України, здійснено кореляційно-регресійний
аналіз показників ведення лісового господарства, наведено основні проблеми його
функціонування та шляхи їх вирішення.
3. Ткачів С.М. Оподаткування лісового господарства: проблеми і перспективи.
АгроСвіт. 2017. № 14. С. 50–54.
4. Ткачів С.М. Оцінка податкового навантаження на економічну діяльність
підприємств лісового господарства України. Науковий вісник НЛТУ України. 2017.
Вип. 27 (7). С. 133–137.
5. Ткачів С.М. Концептуальні засади формування платежів за користування
землями лісогосподарського призначення. Інвестиції: практика та досвід. 2017.
№ 19. С. 38–41.
6. Ткачів С.М. Сутність фіскального механізму фіскального регулювання у
лісовому господарстві. Збалансоване природокористування. 2016. №2. С. 34–38.
7. Ткачів С.М., Лицур І.М. Світовий досвід використання механізму
фіскального регулювання у лісовому господарстві. Економіка природокористування і
охорони довкілля: зб. наук. праць. К. : ДУ ІЕПСР НАН України, 2016. C. 137–144.
Особистий внесок: проаналізовано інструменти лісової політики інших країн та
12. 12
розроблено пропозиції щодо реформування лісового господарства України з
урахуванням зарубіжного досвіду.
8. Tkachiv S.M., Lytsur I.M. Directions of improvement of fiscal regulation in
Forestry. Kobe Gakuin Economic papers. 2017. Vol. 49. No 1–2. P. 97–102. Особистий
внесок: виявлено основні напрями вдосконалення фіскального регулювання у лісовому
господарстві.
9. Ткачів С.М., Лицур І.М. Стан відтворення лісів в Україні як економічний
аспект лісової політики. Економіка природокористування і охорони довкілля: зб. наук.
праць. К. : ДУ ІЕПСР НАН України, 2017. C. 185–193. Особистий внесок: узагальнено
проблеми оцінки економічних аспектів відтворення та запропоновано можливі
напрями їх подолання.
Наукові праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації:
10. Ткачів С.М. Роль механізму фіскального регулювання лісового
господарства. Модернізація національної економіки: зміни в умовах кризи: матеріали
Міжнар. наук.-практ. конф., Херсон, 15–16 трав. 2015 р. Херсонський державний
університет. Херсон: Гельвитика, 2015. С. 128–130.
11. Ткачів С.М. Теоретичне обґрунтування державного регулювання лісового
господарства. Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні
аспекти становлення: зб. тез доп. Всеукр. наук. інтернет-конф., Тернопіль, 20–21
трав. 2015 р. Вип. 13. Тернопіль: Тайп, 2015. С. 60–61.
12. Ткачів С.М. Економічні інструменти раціонального використання та
відтворення лісових ресурсів. Екологічна безпека та збалансоване
природокористування в агропромисловому виробництві: матеріали Міжнар. наук.-
практ. конф., Київ, 1–3 лип. 2015 р. Інститут агроекології і природокористування
НААН. К.: ДІА, 2015. С.177–180.
13. Ткачів С.М. Проблеми оподаткування в лісовому господарстві. Проблеми
збалансованого розвитку аграрного сектору економіки: матеріали Міжнар. наук.-
практ. конф., Київ, 19–20 листоп. 2015 р. Інститут агроекології і природокористування
НААН. К.: Гордон, 2015. С.178–181.
13. 13
14. Ткачів С.М., Лицур І.М. Економічні проблеми використання лісових
ресурсів. Економіка природокористування: стан, проблеми, перспективи: (ЕПК –
2016): зб. наук. праць за матеріалами ІІ Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., Ірпінь, 29
берез. 2016р. УДФСУ. Ірпінь: УДФСУ, 2016. С. 360–363. Особистий внесок:
проаналізовано надходження та структури податків та зборів підприємств
Держлісагенства до зведеного та державного бюджету України, виокремлено
основні економічні проблеми.
15. Ткачів С.М., Бордюжа А.С., Кейван М.П. Сучасний стан лісового
господарства України та перспективи його розвитку. Екологічна безпека та
збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві: матеріали
Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 6–8 лип. 2016р. Інститут агроекології і
природокористування НААН. К.: ДІА, 2016. С. 60–64. Особистий внесок: проведено
кореляційно-регресійний аналіз залежності обсяг продукції і робіт від площі рубок
головного користування, площі відтворення лісів та площі рубок формування і
оздоровлення лісів.
16. Ткачів С.М., Височанська М.Я. Податкове навантаження як оцінка
ефективності системи оподаткування у лісовому господарстві. Проблеми
збалансованого природокористування в агросфері: матеріали Міжнар. наук.-практ.
конф., Київ, 3 листоп. 2016 р. Інститут агроекології і природокористування НААН. К.:
ДІА, 2016. С. 39–43. Особистий внесок: обгрунтовано методичний підхід до
визначення величини податкового навантаження на певні групи податків у лісовому
господарстві.
17. Ткачів С.М., Лицур І.М. Проблеми та стан фінансування підприємств
лісового господарства України та її регіонів. Проблеми регіоналістики: минуле,
сучасне, майбутнє: тези наук.-практ. інтернет-конф., Київ, 3 берез. 2017 р. ДВНЗ
КНЕУ. К.: КНЕУ, 2017. С. 311–314. Особистий внесок:
18. Ткачів С.М., Лицур І.М. Теоретичні підходи трансформації фіскального
регулювання у лісовому господарстві. Збалансоване природокористування: традиції,
перспективи і інновації: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 18–19 трав. 2017 р.
Інститут агроекології і природокористування НААН. К.: ДІА, 2017. С. 156–159.
14. 14
Особистий внесок: сформовано схему трансформаційних змін лісової політики
України та визначено їх основні пріоритетні напрями.
19. Ткачів С.М., Никитюк П.А. Напрями фіскального регулювання
природокористування у лісовому господарстві. Екологічна безпека та збалансоване
природокористування в агропромисловому виробництві: матеріали Міжнар. наук.-
практ. конф., 6–7 лип. 2017 р. Інститут агроекології і природокористування НААН. К.:
ДІА, 2017. С. 126–129. Особистий внесок: узагальнено та виокремлено напрями
вдосконалення фіскального регулювання у лісовому господарстві.
Наукові праці, які додатково відображають результати дисертації:
20. Ткачів С.М., Лицур І.М. Роль фіскального механізму в лісовому
господарстві. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і
природокористування України. К.: ВЦ НУБіП України, 2015. Вип. 219. С. 62–67.
(Серія «Лісова політика і таксація»). Особистий внесок: обґрунтовано науково-
теоретичний підхід до формування механізму фіскального регулювання та його ролі
в лісовій галузі.
15. 15
ЗМІСТ
ВСТУП 17
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕХАНІЗМУ
ФІСКАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ 24
1.1. Сутність механізму фіскального регулювання та його
нормативно-правове забезпечення 24
1.2. Фіскальне регулювання як основа забезпечення
збалансованого розвитку лісового господарства 44
1.3. Наукові засади механізму фіскального регулювання з
урахуванням світового досвіду 57
Висновки до розділу 1 66
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ МЕХАНІЗМУ ФІСКАЛЬНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ В ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ 70
2.1. Аналіз фінансування видатків підприємств Держлісагенства з
державного бюджету України 70
2.2. Оцінка структури та динаміки доходів підприємств лісового
господарства у складі бюджету України 84
2.3. Теоретичне обґрунтування показників еколого-економічного
оцінювання функціонування механізму фіскального регулювання у
лісовому господарстві 96
Висновки до розділу 2 115
РОЗДІЛ 3
ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО МЕХАНІЗМУ ФІСКАЛЬНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ЛІСОГОСПОДАРЮВАННЯ 119
16. 16
3.1. Удосконалення організаційного механізму фіскального
регулювання лісогосподарської діяльності 119
3.2. Формування структури динамічної моделі фіскального
регулювання лісового господарства України 139
3.3. Напрями удосконалення бюджетно-податкового
регулювання суб’єктів лісового господарства України 152
Висновки до розділу 3 161
ВИСНОВКИ 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 167
ДОДАТКИ 185
17. 17
ВСТУП
Актуальність теми. Лісові насадження є джерелом сировинних ресурсів для
багатьох галузей економіки та чинником забезпечення стійкого соціально-
економічного розвитку країни. Лісові екосистеми як цінний компонент природи,
що стабілізує навколишнє природне середовище, створюють придатні умови для
життя людини. Особливістю використання лісових ресурсів є їх невичерпність за
умов раціонального застосування, однак унаслідок нелегальної заготівлі й
тіньового бізнесу, непрозорості вітчизняного ринку, ухилення від оподаткування,
підвищення податкового навантаження, які виникли через недосконалість
державного регулювання, зокрема у сфері оподаткування, відбувається їх
виснажливе споживання. Податкова система в лісовому господарстві не виконує
належним чином покладених на неї функцій, не відповідає вимогам та принципам
екологізації суспільного розвитку і раціонального лісогосподарювання. Витрати
бюджету на ведення лісового господарства перевищують обсяги надходжень до
нього за спеціальне використання лісових ресурсів. У зв’язку з обмеженістю
бюджетного фінансування у системі фіскального регулювання
лісогосподарювання не існує дієвих стимулів, а розвиток галузі лісового
господарства загалом стримується.
Вивченню питань, пов’язаних з теоретико-методологічними основами
фіскального регулювання використання природних ресурсів та розподілом
природно-ресурсних платежів, присвячено низку робіт таких учених, як
Веклич О.О., Галушкіна Т.П., Данилишин Б.М., Добряк Д.С., Коваль Я.В. та
інших. Проблеми лісового господарства, зокрема державного регулювання
охорони і раціонального використання лісових ресурсів, знайшли своє
відображення у працях Бабича Р.Б., Бойка Я.М., Головка А.А., Дребот О.І.,
Дубаса Р.Г., Зіновчук Н.В., Мішеніна Є.В., Фурдичка О.І., Шкуратова О.І.,
Шершуна М.Х. Результати дослідження окремих аспектів фіскального
регулювання лісогосподарської діяльності висвітлено у науковому доробку
18. 18
відомих українських та іноземних учених: Антоненко І.Я., Голяна В.А.,
Карпука А.І., Коваля Я.В., Колісника Б.М., Лицура І.М., Синякевича І.М.,
Соловія І.П., Шубалого О.М., Юхновського І.Р., Неверова О.В., Зозулі В.А. та
інших.
Однак нині виникла необхідність формування принципово нової моделі
фіскального регулювання лісогосподарювання, яка стимулюватиме ощадливе
використання складових природного капіталу. Особливої уваги потребує
розроблення науково-методичних основ формування комплексу фіскальних
інструментів бюджетного і податкового спрямування як дієвих засобів впливу
державних органів управління на процес забезпечення ресурсами бюджетів
відповідних рівнів, їх розподілу та ефективного використання. Саме це зумовило
вибір теми, мети і завдань дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові
результати, теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження
безпосередньо пов’язані з тематикою науково-дослідних робіт Інституту
агроекології та природокористування Національної академії аграрних наук
України, зокрема темами: «Розробити стратегічну модель еколого-економічного
управління природними ресурсами в агросфері» (№ДР 0116U000341, 2016-2017рр.)
та «Розробити методологічні засади інтегрованого управління лісовими
ресурсами» (№ДР 0111U003182, 2015 р.), у межах яких автором науково
обґрунтувано та розроблено теоретико-методичні напрями вдосконалення
механізму фіскального регулювання в лісовому господарстві.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
поглиблення теоретичних і розробка методологічних підходів до формування
механізму фіскального регулювання в лісогосподарській сфері.
Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені та вирішувалися такі
завдання:
– з’ясувати сутність і концептуальні основи функціонування механізму
фіскального регулювання у лісовому господарстві;
19. 19
– обґрунтувати науково-теоретичні засади формування механізму
фіскального регулювання у лісогосподарській сфері;
– проаналізувати сучасний стан фіскального регулювання лісового
господарства України;
– систематизувати показники оцінювання впливу фіскального регулювання
на лісогосподарську діяльність;
– запропонувати організаційний механізм фіскального регулювання в
лісогосподарюванні;
– удосконалити методичний підхід до оцінки ефективності функціонування
механізму фіскального регулювання;
– розробити структуру динамічної моделі фіскального регулювання
лісогосподарської галузі;
– обґрунтувати напрями вдосконалення бюджетно-податкового регулювання
діяльності суб’єктів лісового господарства України.
Об’єктом досліджень є процес фіскального регулювання в лісовому
господарстві.
Предметом досліджень є сукупність теоретико-методологічних підходів та
практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення механізму фіскального
регулювання в лісовому господарстві.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційного
дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, економіки
природокористування та охорони навколишнього природного середовища, праці
провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем формування механізму
фіскального регулювання в лісовому господарстві. Виконання окреслених у роботі
завдань здійснювалось з використанням сучасних методів дослідження, зокрема:
абстрактно-логічного – для з’ясування сутності фіскального механізму
регулювання лісового господарства; економіко-статистичного – для аналізу
сучасного стану фінансування видатків підприємств Держлісагенства з державного
бюджету України; системно-структурного та порівняльного аналізу – для
теоретичного узагальнення сучасних наукових досліджень у галузі соціально-
20. 20
економічних відносин, що виникають у результаті податкового навантаження на
економічну діяльність лісогосподарських підприємств; кореляційно-регресійного
аналізу – для оцінки структури та динаміки доходів галузі у складі бюджету
України; розрахункового і графічного – для обґрунтування ефективності
функціонування механізму фіскального регулювання у забезпеченні
збалансованого розвитку лісового господарства тощо.
Інформаційною основою дослідження є чинні вітчизняні та міжнародні
законодавчі й нормативні акти з питань економіки природокористування,
використання та охорони лісових ресурсів і навколишнього природного
середовища, інформаційні матеріали Державної служби України з питань геодезії,
картографії та кадастру, Державного агентства лісових ресурсів України,
Державної фіскальної служби України, Міністерства екології і природних ресурсів
України, дані Державної служби статистки України, методичні рекомендації
наукових установ, наукові праці, що розкривають питання формування механізму
фіскального регулювання лісогосподарювання, запровадження і розширення
спектра відповідних інструментів, інтернет-ресурси тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Найважливіші наукові
результати дисертаційного дослідження, що характеризуються новизною і
виносяться на захист, полягають у такому:
вперше:
- запропоновано організаційний механізм фіскального регулювання у
лісовому господарстві, який ґрунтується на розширенні спектра дії інструментів
податкового та квазіподаткового характеру, зокрема фіскальних зборів і
парафіскальних платежів, з метою відшкодування витрат на лісовирощування та
переведення лісогосподарського виробництва на самоокупність;
удосконалено:
- методичний підхід до оцінки ефективності функціонування механізму
фіскального регулювання задля забезпечення збалансованого розвитку лісового
господарства, що, на відміну від існуючих, передбачає розрахунок показників рівня
21. 21
податковіддачі, фіскальної достатності, податкового навантаження та
інтенсивності процесів лісовідновлення;
- науково-теоретичний підхід до формування механізму фіскального
регулювання у лісовому господарстві який, на відміну від діючого, узгоджує
інтереси держави (як власника лісових екосистем і ресурсів), платників податків
(постійних лісокористувачів, отримувачів прибутків) і лісового господарства (як
складової еколого-економічної системи);
- структуру динамічної моделі фіскального регулювання лісового
господарства України, що, на відміну від наявної, забезпечує підтримання балансу
між джерелами формування фінансових ресурсів (доходами) та напрямами їх
розподілу (витратами) на регіональному рівні, з метою стимулювання екологічно
збалансованого лісогосподарювання;
набули подальшого розвитку:
- сутнісно-змістовна основа поняття механізму фіскального регулювання у
лісовому господарстві, котра, на відміну від поширеної, доповнена положенням
про системний взаємозв’язок бюджетного та податкового механізмів, що
забезпечує достатній рівень надходжень до бюджетів і позабюджетних фондів, а
також є інструментом стимулювання суб’єктів лісогосподарювання щодо
раціонального використання лісових ресурсів;
- напрями покращення бюджетно-податкового регулювання діяльності
суб’єктів лісового господарства, що базуються на ефективній взаємодії
інструментів фіскального механізму, які передбачають ідентифікацію реальної
бази стягнення платежів за використання земель лісогосподарського призначення
шляхом їх диференціації на різних стадіях природно-продуктового ланцюга в
лісогосподарській діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення,
висновки і пропозиції, викладені в дисертаційній роботі, мають важливе практичне
значення для обґрунтування і розробки системи заходів щодо вдосконалення
системи оподаткування та перерозподілу фінансових ресурсів для підприємств
лісового господарства України. Практична цінність дослідження визначається
22. 22
адресною спрямованістю конкретних програм, методик, положень, вказівок,
рекомендацій для всіх господарських суб'єктів досліджуваної сфери різних рівнів
управління, можливістю підвищити економічну ефективність та аргументованість
рішень, пов’язаних із пріоритетними напрямами лісової політики в умовах
трансформації вітчизняної економіки.
Наукові положення та прикладні результати дисертаційного дослідження
використані у процесі виконання науково-дослідної тематики Державної установи
«Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної
академії наук України (довідка №01-11/195 від 02.10.2017 р.); у навчальному
процесі кафедри менеджменту лісового господарства Національного
лісотехнічного університету України (довідка №1897 від 07.09.2017 р.); у
господарській діяльності ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» при розробці та
вдосконаленні екологічно безпечних систем ведення лісового господарства
(довідка №594 від 05.10.2017 р.), а також Офісом великих платників податків
Державної фіскальної служби України при здійсненні аналізу динаміки та
ефективності використання податкових надходжень до Державного бюджету
(довідка №52204/10/28-10-41-03-10 від 06.10.2017 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно
виконаною завершеною науковою працею та містить авторські розробки з
обґрунтування теоретико-методологічних засад формування механізму
фіскального регулювання в лісовому господарстві.
Сформульовані в дисертаційній роботі наукові положення, висновки та
пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Із наукових
праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які є
результатом авторських досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та
результати дисертаційного дослідження апробовано на 10 науково-практичних
конференціях різного рівня, зокрема: «Модернізація національної економіки:
зміни в умовах кризи» (15–16 травня 2015 р., м. Херсон); «Інформаційне
суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення» (20–
23. 23
21 травня 2015 р., м. Тернопіль); «Екологічна безпека та збалансоване
природокористування в агропромисловому виробництві» (1–3 липня 2015 р.,
м. Київ); «Проблеми збалансованого розвитку аграрного сектору економіки» (19–
20 листопада 2015 р, м. Київ); «Економіка природокористування: стан, проблеми,
перспективи» (29 березня 2016 р., м. Ірпінь); «Екологічна безпека та збалансоване
природокористування в агропромисловому виробництві» (6–8 липня 2016 р.,
м. Київ); «Проблеми збалансованого розвитку аграрного сектору економіки»
(3 листопада 2016 р, м. Київ); «Проблеми регіоналістики: минуле, сучасне,
майбутнє» (3 березня 2017 р., м. Київ); «Збалансоване природокористування:
традиції, перспективи і інновації» (18–19 травня 2017 р., м. Київ); «Екологічна
безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві»
(6–7 липня 2017 р., м. Київ).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 20
наукових праць загальним обсягом 3,7 друк. арк., з яких 2,9 друк. арк. належать
особисто автору, із них 9 статей – у наукових фахових виданнях, у тому числі 4 в
іноземних виданнях та міжнародних наукометричних базах, 1 – в інших виданнях,
10 – у матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг
дисертації становить 215 сторінок, з яких основного тексту – 150 . Робота містить
28 рисунків, 13 таблиць, 11 додатків та список використаних джерел із 172
найменувань.
24. 24
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕХАНІЗМУ
ФІСКАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ
1.1. Сутність механізму фіскального регулювання та його нормативно-
правове забезпечення
Лісове господарство економіки має основоположне значення серед усіх
галузей України, оскільки не тільки пов’язане з виробництвом сировини, товарної
лісової продукції, але й впливає на екологічну безпеку країни. Ліси виконують
важливі екологічні функції щодо регулювання кисневого балансу атмосфери,
оздоровлення природного життєвого довкілля, формування клімату,
водорегулювання, захисту ґрунтів від ерозії тощо. Тому проблема розвитку
лісового господарства поступово набуває пріоритетного значення в Україні, адже
ця галузь розвивається нестабільно, особливо в період економічного спаду. Одним
з аспектів зазначеного питання є вплив державного регулювання на процеси
господарської діяльності підприємств лісової галузі.
На жаль, за роки незалежності в Україні не сформувалася узгоджена думка
щодо розуміння суті та особливостей організації процесів регулювання
лісокористування в умовах ринкових відносин. Переважає централізований підхід
до ухвалення рішень, розподілу бюджетних коштів, продажу деревини на експорт,
чітко проявляється внутрішній конфлікт інтересів, оскільки державні установи та
підприємства галузі одноосібно здійснюють господарські, наглядові та контрольні
функції, що не відповідає європейським принципам децентралізації та розподілу
повноважень. В умовах становлення української державності, перспектив асоціації
та подальшого вступу до ЄС ідеться про необхідність змін у системі управління
лісовим господарством, врахувавши досвід постсоціалістичних європейських
країн, які в результаті проведених реформувань протягом останніх десятиліть
досягли значних успіхів у цій сфері [1].
25. 25
Лісова галузь належить до важливих ланок національного господарства
України, адже вона забезпечує відтворення, догляд, охорону, заготівлю та продаж
лісових ресурсів, які є стратегічно необхідними для держави, оскільки мають
багатоцільове значення. Також особливою є роль лісів у нагромадженні запасів
вуглецю, для подолання наслідків зміни клімату та адаптації до неї. Про це йдеться
в контексті вимог Кіотського протоколу і процесів Міжнародної лісової політики.
Для забезпечення вагомого внеску лісів у послаблення змін клімату потрібні заходи
щодо зниження знеліснення і деградації лісів.
Ураховуючи особливе державне значення та цінність лісових ресурсів, які
перебувають переважно в державній власності, належність їх до об’єктів права
власності українського народу, реалізація державної політики у сфері лісового та
мисливського господарства повинна використовуватися для управління лісами як
власністю країни в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь. Крім того, у
зв'язку з поглибленням економічних, соціальних і екологічних проблем сучасного
суспільного розвитку на основі досвіду розвинених країн у лісовій політиці і
практиці ведення лісового господарства відбувається зміщення акцентів до
екологічної складової, що зумовлює формування системи сталого управління
лісовим господарством та механізмів соціально-екологічної відповідальності [2].
Структурні реформи відбуваються надзвичайно повільно, про що свідчить
досвід попередніх років функціонування національного господарства. В Україні
сформувалася вкрай нераціональна структура природокористування та управління
соціально-економічним розвитком держави, яка в цілому є неефективною й
екологічно небезпечною. Деформована структура економіки посилює свої
негативні прояви. Сировинна орієнтація економіки – це показник країн третього
світу, які повністю залежать від кон’юнктури на зовнішніх ринках. Зрозуміло, що
потрібно прагнути до створення товарів з доданою вартістю у всіх галузях, у тому
числі, лісовій. Надприбутки сфер бізнесу обумовлені недосконалим
інституціональним середовищем використання природних ресурсів та вилучення
рентних доходів до державного і місцевих бюджетів. Збереження такої тенденції в
найближчому майбутньому посилить нестабільність економічного зростання,
26. 26
падіння рівня життя населення та активізує антиурядові настрої. Доходом кожного
громадянина у системі природокористування є рента. В Україні наявність окремих
видів природних ресурсів обумовлює отримування значних потоків ренти, яка, у
свою чергу, повинна спрямовуватись на формування бази економічного
благополуччя держави та підвищення доходів бюджетів різних рівнів. Багато країн
стикаються з проблемою управління доходами від використання природних
ресурсів, зокрема нездатністю контролювати їх достатню кількість [3]. Ще одним
стримуючим чинником реальних реформ у лісовому господарстві є хронічний
дефіцит інвестицій, що не дає змоги вчасно та повною мірою замінювати фізично
спрацьоване й морально застаріле обладнання на більшості лісогосподарських
підприємств і забезпечувати нову якість готової продукції, більш
конкурентоспроможної на вітчизняному та закордонному ринках [4].
Нині в Україні діяльність лісових господарств пов’язана з численними
проблемами, що спричинені недоліками державного регулювання, законодавчо
установлених норм, зокрема в економічній та фіскальній політиці. Так,
неефективність роботи підприємств лісового господарства є результатом
обмеженості бюджетного фінансування, відсутності дієвих стимулів для розвитку
лісової галузі, непрозорістю вітчизняного ринку лісосировини та лісопродукції, а
також не врахування стимулюючих інструментів у системі фіскального
регулювання природокористування в лісогосподарюванні [5]. Тому необхідно
здійснювати пошук напрямів удосконалення бюджетно-податкових інструментів
та механізмів сталого соціально-економічного розвитку України, у тому числі
максимально можливого екологічно безпечного функціонування лісового
господарства.
У процесі дослідження теоретичних основ фіскального регулювання в
лісовому господарстві насамперед доцільно виявити та усунути термінологічні
неточності. Для вдосконалення визначень, на нашу думку, необхідно
проаналізувати зміст основних понять та складових, які застосовуються в цій сфері.
Теоретико-методологічні засади фіскального регулювання спеціального
використання природних ресурсів, актуальні питання рентного регулювання,
27. 27
розглядаються у працях А.В. Бодюка, Б.В. Буркинського, О.О. Веклич,
Б.М. Данилишина, Я.В. Коваля, В.С. Кравціва, В.С. Міщенка, Ц.Г. Огня,
Л.Д. Тулуша, О.І. Фурдичка, С.К. Харічкова, М.А. Хвесика та інших. Зокрема, у
працях вітчизняних та російських учених, таких як В.С. Міщенко, Б.М Данилишин,
М.А. Хвесик, М.К. Богатирьов, О.В. Латков, А.П. Петров, В.В. Зозуля
обґрунтовуються перспективні напрями посилення рентної орієнтованості
фіскального регулювання природних ресурсів, розширення бази стягнення
природно-ресурсних платежів, перегляду міжбюджетного перерозподілу плати за
спеціальне природокористування [6].
Однак, у них недостатньо розкрито зміст теоретико-методологічного
забезпечення удосконалення системи важелів та інструментів фіскального
регулювання використання природних ресурсів в умовах поглиблення
інституціональних перетворень у природно-ресурсній сфері (реформування
відносин власності щодо володіння природними благами, трансформація системи
управління природними ресурсами та охороною навколишнього природного
середовища, упровадження сучасних форм екологічного підприємництва) [7].
Комплексне та системне визначення суті бюджетно-податкового
(фіскального) регулювання наводять у своїх працях Т.В. Черничко,
О.О. Завгородня, Т.В. Паєнтко, В.Б. Тропіна, М.М. Тріпак, А.В. Кириченко –
зокрема, фіскального регулювання агропромислового виробництва. У сфері
природокористування особливості фіскального регулювання досліджували
А.І. Карпук, В.А. Голян, С.М. Гасанов, В.М. Бардась, О.М. Гамзіна, М.А. Хвесик та
інші. Найбільш системно над вирішенням цієї проблеми саме в лісовому
господарстві працювали Я.В. Коваль, Є.В. Мішенін, М.Х. Шершун, В.О. Полюга,
А.В. Чупіс, О.А. Голуб, І.М. Лицур, І.Я. Антоненко, В.В. Зозуля, І.М. Синякевич,
В.А. Голян та багато інших науковців. Однак недостатньо уваги приділяється
питанням теоретичного обґрунтування механізму фіскального регулювання в
лісовому господарстві та його складових.
28. 28
Сьогодні актуалізується питання визначення сутності механізму фіскального
регулювання в лісовому господарстві (раніше – лісокористування) та його складових
елементів. Для з’ясування цього поняття розглянемо категорію фіскальне
регулювання. Термін фіскальний походить від латинського fisc і в перекладі означає
казенний [8]. Фіскальне регулювання – це зміни в урядових видатках і оподаткуванні,
що спрямовані на досягнення повної зайнятості та неінфляційного внутрішнього
обсягу виробництва [9, с. 596]. Під фіскальним регулюванням розуміють також
політику уряду, яка стосується обсягів урядових закупівель, трансферних платежів і
податків [10, с. 573]. Більшість вітчизняних науковців ототожнюють це поняття з
процесом змін у системі оподаткування та урядових видатків, що здійснюються з
метою зменшення коливань ділових циклів, сприяння швидкому зростанню
економіки з високою зайнятістю та незначною неконтрольованою інфляцією [11, с.
90]. Фіскальне регулювання розглядають як спосіб реалізації або забезпечення
функціонування бюджетно-податкового механізму, що, у свою чергу, є структурним
елементом бюджетно-податкової політики. Сутність останньої більшість науковців
трактують як сукупність правових, фінансових і організаційних заходів держави у
сфері регулювання бюджетних і податкових відносин, спрямованих на формування і
використання фінансових ресурсів у системі регулювання економічного розвитку
країни [12, с. 17; 13, 14].
Бюджетно-податкова політика – це одна із складових фінансового механізму
держави. Для кращого сприйняття функцій бюджетно-податкового механізму
необхідно з’ясувати його місце в цій системі, що на нашу думку, вдало демонструє
В.І. Тарангул [13]. Сьогодні немає однозначного визначення поняття бюджетно-
податкової політики. Її часто ототожнюють із фіскальною (fiscal policy), визначаючи
як діяльність держави у сфері оподаткування та державних витрат, спрямовану на
досягнення певних макроекономічних завдань [15, с.15; 16, с.51].
Регулювання включає в себе сукупність правил та інструментів, що дають змогу
впорядковувати, вносити порядок, систему в якусь діяльність та встановлювати
правильну взаємодію відповідних частин механізму. Узагальнюючи підходи різних
фахівців до тлумачення сутності фіскального (бюджетно-податкового) регулювання
29. 29
(табл. 1.1), його визначають як узгоджений та збалансований вплив фіскальних
інструментів на об’єкти фіскального регулювання [17].
Таблиця 1.1
Підходи до визначення сутності бюджетно-податкового
(фіскального) регулювання *
*Джерело: сформовано автором на основі [8,15,19,20,21,64].
Однак сутність фіскального регулювання в лісовому господарстві потребує
поглибленого дослідження. На нашу думку, кожний механізм регулювання являє
собою певне поєднання принципів, функцій, форм, методів і засобів. У науковій
літературі та практиці державного управління відомі різні визначення категорії
Автор Тлумачення терміна
Т.В.Черничко Зміна структури бюджету країни з метою досягнення тактичних і
стратегічних цілей державного регулювання економіки
О.О.Завгородня Система державних заходів щодо змін в умовах оподаткування, обсягів
та структури державних видатків з метою нормального протікання
розширеного відтворення і забезпечення динамічної макроекономічної
рівноваги
Т.В.Паєнтко Сукупність інструментів і важелів, за допомогою яких держава створює
умови для мобілізації необхідного обсягу фінансових ресурсів та їх
ефективного використання з метою забезпечення сталого економічного
зростання
М.М.Тріпак Процес формування розподілу та використання фондів грошових коштів
адміністративно-територіальних формувань
А.В. Кириченко
(розвитку
агропромислового
виробництва)
Заходи економічного характеру, що здійснюються державою для
акумулювання і витрачання фінансових ресурсів Державного бюджету з
метою гарантування продовольчої безпеки країни, ефективного
функціонування сільськогосподарських підприємств, забезпечення
їхньої конкурентоспроможності, а також вирішення проблем соціально-
економічного характеру агропромислового комплексу України
В.А. Голян
(природокористува
ння)
Існуюча система фіскального регулювання представлена обмеженим
набором регуляторів: рентною платою, екологічним податком за скиди
забруднюючих речовин, штрафами за порушення природоохоронного
законодавства. З одного боку, платежі за природні ресурси, призначені
для перерозподілу (вилучення) ренти, що виникає в користувачів ними
у процесі їх експлуатації. З іншого – існують платежі, спрямовані на
підтримку діючої системи управління природокористуванням. Вони є
інструментом збору коштів, необхідних для покриття адміністративних
витрат з контролю за експлуатацією природних ресурсів та окремих
інфраструктурних витрат (ліцензійних зборів тощо)
А.І. Карпук
(лісокористування)
Стягненням плати за спеціальне лісокористування, класичні податкові
платежі, штрафи та інші платежі, пов’язані з господарським освоєнням
лісоресурсного потенціалу
30. 30
механізм. Так, в економічній енциклопедії вона трактується як сукупність
процесів, прийомів, методів, підходів та здійснення певних дій для досягнення
мети. Тому вважаємо за доцільне визначити механізм фіскального регулювання
як систему фінансових методів і важелів з урахуванням принципів фінансування
й оподаткування, що забезпечує реалізацію цілей економічного, екологічного та
соціального розвитку. Такий механізм є провідною системою методів
державного регулювання на сучасному етапі.
Від ступеня наукової обґрунтованості фіскального регулювання залежить
вплив держави на економіку, зокрема окрему галузь – лісове господарство.
Бюджетно-податкове регулювання є однією з форм державного регулювання
економіки, загальним напрямом регулювання соціально-економічних процесів,
що відбуваються в країні, і здійснюється шляхом застосування бюджетних
(державні видатки, субсидії, субвенції, дотації, бюджетні позики) та податкових
(ставки оподаткування, строки сплати податків, податковий кредит, податкові
канікули, податкові пільги) заходів.
Економічний механізм у сфері природокористування Україні охоплює
землю, надра, водні, лісові ресурси, диких тварин, рибні та інші живі водні
ресурси, радіочастотний діапазон (як інформаційний ресурс) навколишнє
природне середовище в цілому [20, 23]. Певні напрацювання щодо теоретичних
передумов та методологічних підходів до вдосконалення системи фіскального
регулювання стосуються природо- і водокористування, екологічної безпеки
тощо. Ці дослідження дають змогу сформувати поняття фіскального
регулювання в лісовому господарстві.
Так, В.М. Бардась систему фіскального регулювання
природокористування визначає як комплекс цілеспрямованих заходів щодо
застосування податкових і неподаткових інструментів використання,
відтворення, перерозподілу й охорони природних ресурсів та інших елементів
довкілля, зважаючи на те, що основними фіскальними інструментами сфери
природокористування є плата та збір за спеціальне використання природних
ресурсів [25].
31. 31
М.Р. Ваврін наводить тлумачення сутності поняття фіскального
регулювання економічної безпеки як сукупності заходів, що здійснює уряд за
допомогою дискреційних та недискреційних інструментів бюджетно-податкової
політики, пов’язаних зі зміною рівня оподаткування, обсягу державних видатків
чи їх перерозподілом для забезпечення та посилення економічної безпеки
окремих суб’єктів, регіонів, галузей економіки та господарської системи в
цілому [26].
Виходячи з особливостей лісового господарства як об’єкта фіскального
регулювання, останнє в лісовому господарстві визначимо як комплекс методів,
інструментів і важелів, за допомогою яких держава створює умови для
ефективного управління процесами лісовідновлення та лісорозведення,
деревообробки та використання потенціалу галузі з метою забезпечення її
сталого економічного зростання.
Механізм фіскального регулювання лісового господарства (у лісовому
господарстві чи ведення лісового господарстві) – це взаємопов’язане
функціонування методів, інструментів та важелів як податкових так і
бюджетних, для ефективного досягнення цілей його розвитку [28]. Тобто йде про
узгодженість мобілізації фінансових ресурсів до державного бюджету та їх
використання для вирішення проблем соціально-економічного характеру, в
лісовому господарстві.
З огляду на зазначене, дія бюджетного механізму нерозривно пов’язана з
податковим механізмом. Складовими фіскального механізму є бюджетний
механізм, який являє собою систему спеціально розроблених у державі форм та
методів створення й використання фінансових ресурсів для забезпечення
ефективного ведення лісового господарства, та податковий, який впливає на
процес формування доходів бюджету, збалансовує його доходи і видатки,
впливаючи при цьому на динаміку еколого-економічного розвитку галузі. Таким
чином, фіскальне регулювання в лісовому господарстві передбачає
використання податкової та неподаткової (бюджетної) складової, що за
допомогою відповідних інструментів. Загалом, як відомо, механізм фіскального
