1. 1
ВІДГУК
офіційного опонента на дисертаційну роботу Бутрим Оксани
Володимирівни на тему: «Теоретико-методологічні основи
низьковуглецевого землекористування в контексті збалансованого
розвитку агросфери», подану на здобуття наукового ступеня доктора
економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка
природокористування та охорони навколишнього середовища
1. Актуальність дослідження
Одним із важливих чинників забезпечення збалансованого розвитку
агросфери та переходу суспільства до моделі сталого розвитку є
підвищення еколого-економічної ефективності господарської діяльності
при умові раціонального використання природних ресурсів і збереження
навколишнього природного середовища. Йдеться про необхідність
зменшення обсягів природних ресурсів, які витрачаються на кожну
одиницю продукції, що виробляється, зменшення кількості
забруднюючих речовин, відходів, утворення яких пов'язане з
виробництвом одиниці продукції кожною галуззю національної економіки.
Виходячи з викладеного, можна дійти висновку, що проблема забезпечення
стійкого розвитку лежить у площині трьох базових сфер: соціальної,
економічної та екологічної, а сталий розвиток може розглядатися як один зі
станів найскладнішої системи, якою є цивілізація, що розвивається на
планеті в просторі і часі. Складність цієї системи колосальна, адже вона
об'єднує складності підпорядкованих їй підсистем: природи, суспільства,
економіки.
Процеси деградації та опустелювання ґрунтів є характерним явищем
як для багатьох країн світу, так і для України. Однією з причин цього
процесу є природна заcушливість земель, яка супроводжується недостатньою
кількістю опадів, від'ємним водним балансом і, пов’язаними з цим, умовами
ґрунтоутворення. Природні екосистеми чутливі до нераціональної
сільськогосподарської діяльності і можуть легко переходити у стадію
деградованих ґрунтів, що характеризуються низькими показниками
родючості. Подальша деградація ґрунтів під впливом негативних
антропогенних і техногенних факторів призводить до опустелювання. На
інтенсивність процесів деградації та опустелювання впливають не тільки
природні і антропогенні фактори, значний вплив здійснюють і глобальні
кліматичні зміни. Підвищення температури повітря на планеті сприяє
збільшенню площі засолених і осолонцьованих земель, вирубка лісів
посилює процеси водної та вітрової ерозії, а економічні та політичні умови,
культура виховання, освіта і бідність населення також не сприяють
раціональному землекористуванню.
Застосування кліматично орієнтованих методів ведення сільського
господарств призведе до збільшення обсягів поглинання та утримання
вуглецю. Само з цією метою розроблено Стратегію низьковуглецевого
2. 2
розвитку України до 2050 року, метою якої є визначення стратегічних
напрямів переходу економіки України на траєкторію низьковуглецевого
зростання на засадах сталого розвитку відповідно до національних
пріоритетів.
Дослідженню цих актуальних питань сьогодення і присвячено
дисертаційна робота Бутрим Оксани Володимирівни.
Актуальність теми дисертаційного дослідження здобувача
підтверджена також її зв’язком з науково-дослідною роботою Інституту
агроекології і природокористування НААН упродовж 2013-2017 рр. згідно з
тематичним планом наукових та науково-дослідних робіт відповідно до
програми наукових досліджень «Еколого-економічні засади збалансованого
аграрного виробництва та використання природних ресурсів агросфери», в
межах яких автором обґрунтовано методологічні основи інвентаризації
викидів парникових газів від резервуару мінеральних ґрунтів
сільськогосподарського призначення, запропоновано систему заходів
низьковуглецевого землекористування, проведено оціночні прогнозні
розрахунки змін запасів вуглецю у сільськогосподарських грунтах за умов
реалізації різних сценаріїв розвитку економічної ситуації у сільському
господарстві на період до 2050 року у регіональному вимірі. Крім того,
здобувачем проведено дослідження за договором № ф-76/96-2017 з
Державним фондом фундаментальних досліджень за темою: «Науково-
методологічні основи формування низьковуглецевого розвитку аграрного
виробництва як фактор агроекологічної безпеки України», в рамках
виконання якого сформовано стратегічні напрями розбудови внутрішнього
вуглецевого ринку сектору землекористування.
2. Ступінь обґрунтованості та достовірності наукових положень,
висновків і рекомендацій сформульованих у дисертації
Інформаційну основу дослідження становлять вітчизняні та міжнародні
законодавчі і нормативні акти, постанови та настанови у сфері регулювання
торгівлі вуглецевими одиницями, матеріали Державної служби статистики
України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та
кадастру, а також публікації Інституту охорони ґрунтів України та інших
установ і організацій, у тому числі і закордонних, інтернет-ресурси,
матеріали власних досліджень та інші літературні джерела з проблематики
дослідження.
Обґрунтованість наукових положень, висновків та рекомендацій,
сформульованих у дисертації, не викликає сумніву. Це підтверджується
використанням у дисертації великої кількості вітчизняних та зарубіжних
наукових праць, нормативно-правових джерел, основних положень
теоретичної економіки, економіки природокористування, екологічної
економіки та теорії сталого розвитку. Обґрунтованість та достовірність
наукових положень дослідження посилює використання автором
загальнотеоретичних та спеціальних методів наукового пізнання,
3. 3
фундаментальних положень та принципів економіки природокористування,
напрацювань, що висвітлені у працях вітчизняних та зарубіжних вчених з
проблем розвитку базових підходів до запровадження низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування.
У процесі вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань
дисертантом сформульовано теоретико-методологічні і науково-методичні
положення та обґрунтовано практичні рекомендації, спрямовані на еколого-
економічне забезпечення збалансованого розвитку агросфери. Основні
теоретичні та методичні положення, висновки і рекомендації дослідження
доведено до рівня практичних розробок, які сприяють формуванню
ефективного фінансово-економічного інструментарію збалансованого
землекористування та розвитку агросфери.
3. Наукова новизна результатів дослідження
Аналіз теоретико-методологічних, методичних і практичних
рекомендацій дисертаційного дослідження, проведеного Бутрим О.В. дає
достатньо підстав для висновку, що значна їх частина характеризується
науковою новизною і практичною цінністю. До найбільш вагомих наукових
результатів слід віднести ті положення, які науково обґрунтували
концептуальний підхід до збалансування розвитку агросфери та формування
фінансово-економічного інструментарію з регулювання внутрішнього
вуглецевого ринку для сектору землекористування, який запроваджує
фінансові операції з вуглецевими одиницями абсорбції, що можуть бути
досягнуті в результаті реалізації системи науково обґрунтованих заходів
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування; інноваційний
авторській підхід до обґрунтування моделі організаційно-економічних умов
господарювання при виробництві товарної сільськогосподарської продукції
рослинництва, що забезпечує нарощування прибутків за умов відтворення і
збереження агроресурсного потенціалу та заснований на фінансово-
економічному інструментарії торгівлі набутими вуглецевими одиницями
абсорбції.
Одним із важливих ключових положень, яке отримане в результаті
наукового дослідження є розроблений та обґрунтований, з наукової точки
зору, теоретико-методичний підхід до реформування системи організаційно-
економічних зв’язків між суб’єктами сільськогосподарської діяльності, який
передбачає урахування якісних характеристик ґрунтів після їх використання
при формуванні прибутків, і спрямований на відновлення і збереження
агроресурсного потенціалу та створення нетрадиційного джерела фінансових
надходжень у сектор сільського господарства.
З метою підвищення ефективності функціонування фінансово-
економічного інструментарію з регулювання внутрішнього вуглецевого
ринку для сектору сільськогосподарського землекористування, автором
запропоновано та науково обґрунтовано напрями удосконалення систему
інституціональної та інформаційно-реєстраційної інфраструктури, а також
4. 4
розроблено методологічний підхід до оцінювання змін запасів вуглецю на
основі балансових потоків азоту у резервуарі мінеральних ґрунтів на землях
сільськогосподарського призначення, який узагальнює існуючі методичні
доробки та доповнює їх сформованою системою коефіцієнтів, які комплексно
враховують зональні особливості господарювання.
Удосконалено методологічний підхід до оцінювання рівня екологічної
стабільності регіону, що, на відміну від існуючих, враховує коефіцієнт змін
запасів вуглецю, який є фактором як рівня агроекологічної безпеки, так і
економічної продуктивності земель сільськогосподарського призначення та
обґрунтовано теоретико-методологічний підхід до нормативної грошової
оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом
врахування параметрів змін запасів вуглецю у ґрунтах, що впливає на рівень
капіталізації земельних ресурсів у системі еколого-економічного механізму
землекористування.
У процесі наукового дослідження набули подальшого розвитку підходи
до систематизації охоронних заходів, якими визначаються етапи
впровадження низьковуглецевого землекористування при виробництві
товарної продукції рослинництва, напрями та вимоги до формування
ієрархічної структури вимог до створення інформаційної платформи торгівлі
вуглецевими одиницями при запровадженні системи низьковуглецевого
землекористування, методичний підхід до структурування елементів
інституціонального середовища сільськогосподарського землекористування,
що дає можливість моделювати взаємовпливи і взаємозв’язки між об’єктами
та суб’єктами управління на різних етапах формування і запровадження
фінансово-економічного інструментарію з регулювання внутрішнього
вуглецевого ринку.
Дисертаційна робота складається із вступу, п'яті розділів, висновків,
додатків і списку використаних джерел.
Структура дисертації повністю узгоджується із її назвою, метою і
завданнями наукового дослідження. Дисертаційна робота належним чином
оформлена, наукові положення викладені конкретно і логічно, висновки
ґрунтуються на результатах власних авторських досліджень. Усе це дозволяє
стверджувати, що дисертаційна робота є завершеною та цілісною науковою
працею, а її змістовна побудова є послідовною та логічною.
У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми дисертації,
визначено мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито
наукову новизну, практичну цінність результатів дослідження, відображено
їх апробацію та особистий внесок здобувача.
У першому розділі «Теоретичні засади забезпечення
низьковуглецевого землекористування в контексті збалансованого
розвитку агросфери» визначено сутність поняття низьковуглецевого
землекористування, яким забезпечується безвід’ємний баланс вуглецю та
встановлено його роль як основи запровадження новітнього фінансово-
економічного інструментарію з регулювання ринкового обігу набутих
вуглецевих одиниць абсорбції, що спрямовано на збереження і відтворення
5. 5
агроресурсного потенціалу регіонів; обґрунтовано детермінанти і фактори
запровадження низьковуглецевого сільськогосподарського
землекористування та здійснено адаптацію поняття «внутрішнього
вуглецевого ринку» до умов сектору сільськогосподарського
землекористування, покладених в основу поглиблення змісту існуючих
положень тематики (стор. 41-126).
Автор наводить обґрунтування наукової сутності низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування шляхом обґрунтування
теоретико-методологічних засад формування низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування, розробкою системи принципів
його забезпечення та висвітлює теоретико-методологічний підхід до
запровадження науково обґрунтованої системи низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування (стор. 41-65), визначає роль та
місце низьковуглецевого землекористування у формуванні системи
збалансованого розвитку агросфери (стор. 65-81), науково обґрунтовує
передумови запровадження низьковуглецевого сільськогосподарського
землекористування та аналізує міжнародний досвід розвитку вуглецевих
ринків (стор. 81-105). Здобувач обґрунтовує наукові підходи до формування і
розвитку інформаційно-реєстраційної системи характеристик і результатів
використання земель сільськогосподарського призначення з урахуванням
умов низьковуглецевого розвитку та доводить багатофункціональне
призначення такої системи для забезпечення прозорої, об’єктивної та якісної
інформаційної основи сільськогосподарського (стор. 105 -121). Даний
науково-теоретичний аналіз є необхідною теоретичною базою для
авторських пропозицій щодо забезпечення низьковуглецевого
землекористування в контексті збалансованого розвитку агросфери.
Заслуговує на увагу наукове обґрунтування авторського підходу до
формування і запровадження фінансово-економічного інструментарію з
регулювання внутрішнього ринкового обігу набутих вуглецевих одиниць
абсорбції, отриманих у результаті запровадження науково обґрунтованої
системи заходів низьковуглецевого сільськогосподарського
землекористування, яке обґрунтовано як нову дефініцію «низьковуглецевого
землекористування», що покладено в основу адаптації поняття «внутрішній
вуглецевий ринок» до умов сектору сільськогосподарського
землекористування та поглиблення змісту існуючих положень тематики.
Необхідно погодитись з думкою дисертанта, що для реалізації Стратегії
низьковуглецевого розвитку України до 2050 року необхідне формування
інноваційного фінансово-економічного інструментарію ринкового обігу
вуглецевих одиниць на основі запровадження системи науково
обґрунтованих землеохоронних заходів, що сприяє збереженню ґрунтів та
інвестиційним надходженням в аграрний сектор України. Крім того, він
сприяє створенню нових організаційно-економічних умов залежності
прибутків агровиробників не лише від обсягів і якості врожаїв товарної
рослинницької продукції.
6. 6
У другому розділі «Методологічні основи забезпечення
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування в
контексті збалансованого розвитку агросфери» обґрунтовано
методологічний базис оцінки рівня агроекологічної безпеки при веденні
сільськогосподарського виробництва на основі запропонованої методології
оцінки змін запасів вуглецю в резервуарі мінеральних ґрунтів на землях
сільськогосподарського призначення (стор. 127-206).
Автором дослідження проведено аналіз методологічних підходів до
забезпечення екологічної безпеки в аграрному секторі економіки та
обґрунтовано напрями адаптації міжнародної методології «Керівних
принципів з ефективної практики» (2006 р.) до ґрунтово-кліматичних умов
природно-кліматичних зон України та національних практик
сільськогосподарського землекористування (стор.127-141). Здобувачем
доведено, що зміни запасів вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів через
врахування інтенсивності використання земель (FLU), практик обробітку
ґрунтів (FMG) та обсягів внесення добрив (FI) може здійснюватись за
допомогою бази розрахункових коефіцієнтів.
У процесі наукового дослідження обґрунтовано балансовий
методичний підхід оцінювання площ категорій землекористування на основі
використання національної статистики, який дає можливість обчислити
площі земель, які трансформуються між різними видами земельних угідь
оцінити зміну запасів вуглецю залежно від швидкості втрат і надходжень для
відповідних площ землекористування (стор 146-142). При цьому, автор
дослідження враховує не тільки зміни запасів вуглецю, але й індекси
відповідно до кліматичних умов.
На основі науково обґрунтованого теоретичного підходу здобувачем
розроблено ключові аспекти інформаційної бази забезпечення комплексної
оцінки рівня екологічної безпеки сільськогосподарської діяльності в напрямі
землекористування, шляхом врахування змін обсягів запасів вуглецю у
резервуарі мінеральних ґрунтів на землях сільськогосподарського
призначення і виконанням ряду послідовних завдань, у тому числі і
підготовки інформаційної бази як основи проведення розрахунків ( стор.150-
154).
На основі аналізу міжнародних вимог методологічного характеру щодо
оцінки змін запасів вуглецю в резервуарі мінеральних ґрунтів на землях
сільськогосподарського призначення доведено необхідність розробки
національної методології з метою підготовки звітності перед секретаріатом
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, яка б дала змогу опрацювати
повний обсяг інформаційних даних щодо розрахункових коефіцієнтів і
параметрів та враховувала б широкий спектр основних ґрунтових
відмінностей у зональному вимірі в Україні ( стор.168-189).
Автором дослідження проведено адаптацію міжнародного методу з
оцінки рівня невизначеності результатів розрахунків обсягів змін запасів
вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів на землях сільськогосподарського
призначення до національних умов, що сприяє підвищенню об’єктивності
7. 7
отриманих розрахункових результатів та забезпечує успішність прийняття
рішень щодо вибору напрямів еколого-економічного розвитку
сільськогосподарських підприємств, у тому числі і на регіональному рівні.
Ключовими складовими таких рішень повинні виступати напрями
планування діяльностей із забезпечення прийнятного рівня екологічної
безпеки, у тому числі і агроекологічної (стор.193-198).
Для виконання оцінки рівня низьковуглецевого землекористування в
контексті збалансованого розвитку агросфери автором запропоновано
комплексний методичний підхід, який враховує рівень екологічної
стабільності регіонів та рівень антропогенного навантаження на
агроекосистему. В межах цього методичного підходу запропоновано до
використання розширену шкалу коефіцієнтів екологічної стабільності, за
допомогою якої є можливість зважати не лише на площі категорій
землекористування, що перебувають постійно під використанням, але й ті,
що трансформуються під інші види земельних угідь з огляду на
агровиробничі групи ґрунтів (стор. 195-202).
У третьому розділі «Оцінка рівня забезпечення низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування в контексті збалансованого
розвитку агросфери України» здійснено аналіз рівня антропогенного
навантаження на агроекосистему регіонів України та динаміка запасів
вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів на землях сільськогосподарського
призначення, оцінено можливі варіанти змін запасів вуглецю на
сільськогосподарських землях у довгостроковій перспективі (стор. 207-252).
Доведено, що еколого-економічне оцінювання впливу
сільськогосподарської діяльності на стан земельних ресурсів потребує
аналізу причинно-наслідкових зв’язків і функціональних залежностей між
екологічними показниками стану земельних ресурсів та економічними
наслідками діяльності. Результати аналізу свідчать про існування прямого
зв’язку між потенціалом відновлення рівнів екологічної стабільності і
обсягами викидів вуглецю від орних угідь. Використання деградованих
сільськогосподарських земель під природними кормовими угіддями та
залісненням здатне збільшити значення коефіцієнта агроекологічної
стабільності для України на 18 %, зокрема у степовій зоні – на 23,4,
лісостеповій – на 23 і на Поліссі – на 4 % (стор. 207-215).
Автором дослідження встановлено, що порушення співвідношення між
різними видами угідь набуває інтенсивності та призводить до розвитку
деградаційних процесів, збіднення біорізноманіття, втрати родючості ґрунту
через зменшення вмісту гумусу, порушення балансу біогенних елементів,
ущільнення ґрунтів є фактором викидів парникових газів, що
підтверджується розрахунками (стор. 219-223).
За результатами дослідження та розрахунків було встановлено
необхідність підвищення рівня агроекологічної стабільності, а найбільш
ефективними землеохоронними заходами, які забезпечують низьковуглецеве
землекористування є збільшення обсягів внесення традиційних органічних і
мінеральних добрив, збору врожаїв одно- та багаторічних трав та розширення
8. 8
площі еколого-стабілізуючих угідь, що по суті є вимогою дотримання
сівозмін та наближенням структури угідь до збалансованого стану, а також
шляхом застосування нетрадиційних органічних добрив (озерних сапропелів)
(стор. 234-247).
З метою позитивного впливу на зміну запасів вуглецю і скорочення
обсягів викидів парникових газів у атмосферу, автором запропоновано набір
землеохоронних заходів, які можна розглядати як заходи для забезпечення
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування. Наведено
оцінку щодо обсягів їх реалізації у фізичному вимірі за різними сценаріями
розвитку економічної ситуації в Україні на період до 2050 р. За умов
базового сценарію прийнято припущення про збереження існуючих темпів
збільшення обсягів виробництва товарної продукції сільського господарства
рослинницького напряму за умов існуючих динамік обсягів внесення добрив
під сільськогосподарські культури. За умов песимістичного сценарію
прийнято припущення, що до 2050 р. вдасться досягти максимальних
показників обсягів виробництва сільськогосподарської продукції за всіма
групами культур за умов існуючої динаміки обсягів внесення добрив.
Оптимістичний сценарій передбачає можливість реалізації всіх обраних
заходів низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування при
забезпеченні максимальних обсягів зборів врожаїв, які спостерігались за
період незалежності України (стор. 245-247).
У четвертому розділі «Шляхи удосконалення фінансово-
економічного інструментарію забезпечення низьковуглецевого
землекористування в контексті збалансованого розвитку агросфери»
здійснено систематизацію фінансово-економічного інструментарію з
регулювання організаційно-ресурсних зв’язків у процесі використання
сільськогосподарських угідь; визначено напрямки розвитку системи
фінансово-економічних інструментів забезпечення відновлення і збереження
агроресурсного потенціалу; доведено ключову роль та консолідуючий вплив
на еколого-економічний механізм землекористування інструменту
нормативної грошової оцінки земельних сільськогосподарських ділянок і на
цій основі запропоновано його методологічне удосконалення зважаючи на
вплив змін запасів вуглецю в резервуарі мінеральних ґрунтів, завдяки чому
забезпечується комплексне врахування агроекологічних характеристик у
цінових параметрах сільськогосподарської ділянки (стор. 253-306).
Заслуговує на увагу авторській теоретико-методологічний підхід до
удосконалення системи фінансово-економічного інструментарію та
інструменту щодо удосконалення нормативної грошової оцінки земельних
ділянок сільськогосподарського призначення, що полягає у доповненні
коефіцієнтом змін запасів вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів з огляду
на вплив структури земельних угідь регіону на зміну цінових параметрів
окремої ділянки у межах досліджуваної території (стор. 253-280).
Важливим результатом наукового дослідження є розвиток
інституціонального забезпечення формування фінансово-економічного
9. 9
інструментарію внутрішнього вуглецевого ринку для сектору
землекористування через створення реєстраційних систем результатів
інвентаризації змін запасів вуглецю в грунтах на рівні регіонів з метою
подальшого узгодження зведених результатів з інформацією щорічної
звітності України перед секретаріатом Рамкової конвенції ООН про зміну
клімату (стор. 286-302).
У п’ятому розділі «Напрями розвитку інфраструктури
функціонування фінансово-економічного інструментарію з регулювання
внутрішнього вуглецевого ринку для сектору сільськогосподарського
землекористування» отримано індикативні результати оцінки потенціалу
внутрішнього вуглецевого ринку на основі прогнозів змін запасів вуглецю у
резервуарі мінеральних ґрунтів сільськогосподарських угідь за різними
сценаріями (базовим, песимістичним і оптимістичним) розвитку економіки
до 2050 р. та на цій основі доведено ефективність обраних заходів
низьковуглецевого землекористування; запропоновано модель
інституціональних зв’язків щодо активізації фінансово-економічного
інструментарію з регулювання внутрішнього вуглецевого ринку на основі
низьковуглецевого землекористування та модель запровадження
стратегічних напрямів його розбудови (стор. 307-360).
Визначення потенціалу вуглецевого ринку автор виконує шляхом
врахування впливу заходів низьковуглецевого землекористування шляхом
використання розрахункової схеми базового сценарію, в якому для кожного
із заходів окремо було визначено їх ефективність для динаміки змін запасів
вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів на сільськогосподарських угіддях
країни: розширення площ трав’яних культур; внесення мінеральних добрив і
за таким самим підходом оцінено вплив решти заходів. У заключному
варіанті розрахунків прийнято одночасний вплив всіх обраних заходів, що у
підсумку забезпечує поглинання вуглецю, що є достатньо інноваційно і
враховує використання міжнародного досвіду для вирішення даного завдання
( стор. 307-318).
Дослідженнями доведено, що запровадження фінансово-економічного
інструменту внутрішньої торгівлі набутими вуглецевими одиницями
абсорбції потребує удосконалення розвитку нормативно-законодавчого поля
та системи інституціонального забезпечення для формування і розвитку
інвентаризації запасів вуглецю на регіональному рівні, а також узгодження їх
результатів з даними щорічної звітності України перед секретаріатом
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, моніторингу стану
сільськогосподарських земель з посиленням уваги до аспекту запасів гумусу,
а також системи контролю й аудиту як до процесу фіксації результатів
інвентаризації змін запасів вуглецю в ґрунтових резервуарах на місцевому
рівні, випуску вуглецевих одиниць, так і до запровадження системи
землеохоронних заходів (стор. 325-328).
Здобувачем обґрунтовано, що забезпечення і прискорення відновлення
агроресурсного потенціалу територій зі зниженим рівнем вмісту вуглецю в
10. 10
ґрунтовому покриві, а також оптимізації фінансових платежів та
забезпечення прийнятного рівня конкурентоспроможності агропідприємств,
обсяги виплат за використання земельних ділянок сільськогосподарського
призначення повинні визначатись обсягами реалізації заходів
низьковуглецевого землекористування та якістю цих робіт (стор. 328-330).
Заслуговує на увагу авторський методичний підхід до структурування
елементів інституціонального середовища сільськогосподарського
землекористування, покладеного в основу сформованої моделі
інституціональних зв’язків щодо формування фінансово-економічного
інструментарію з регулювання внутрішнього вуглецевого ринку на основі
адаптації міжнародного досвіду запровадження торгівлі вуглецевими
одиницями до національних умов сільськогосподарського землекористування
при виробництві товарної продукції рослинництва у разі забезпечення
низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування ( стор. 318-
339).
Здобувачем обґрунтовано, що запровадження низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування є потужним інвестиційним
джерелом для впровадження системи землеохоронних заходів через
інструмент продажу набутих вуглецевих одиниць завдяки формуванню і
використанню фінансово-економічного інструменту внутрішньої торгівлі
набутими вуглецевими одиницями абсорбції для цього сектору. Практична
реалізація викладеного підходу з розвитку зв’язків між суб’єктами при
запровадженні внутрішнього вуглецевого ринку для сектору
сільськогосподарського землекористування сприяє розвитку організаційно-
економічних форм взаємодії, оптимізації фінансово-економічних витрат. З
цією метою автором розроблено та науково обґрунтовано алгоритм
послідовності дій для запровадження низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування (330-332).
На основі науково-обгрнутованого концептуального підходу до
збалансування розвитку агросфери автором дослідження розроблено
систему стратегічних напрямів щодо інформаційної платформи торгівлі
вуглецевими одиницями від впровадження низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування, яка забезпечує систематизацію
джерел надходження, структуризацію потоків та вимог з архівування і
зберігання даних стосовно еколого-економічних характеристик ґрунтів при
виробництві рослинницької продукції, ключову роль в якій відіграють зміни
запасів вуглецю у резервуарі мінеральних ґрунтів, а основу створюють
системи інвентаризації змін запасів вуглецю, моніторингу і контролю як його
запасів, так і подальшого цільового використання фінансових ресурсів (340-
354).
У процесі дослідження автором доведено, що регулювання процесу
впровадження низьковуглецевого землекористування має відбуватися на
законодавчій основі через створення та закріплення норм щодо встановлення
обсягів необхідних платежів від землекористувачів, застосування системи
заохочувальних пільг щодо обсягів та термінів фінансових виплат, стягнень
11. 11
плати за втрачену вигоду власнику ділянки, на якій ведеться господарювання
з недотриманням вимог запровадження заходів низьковуглецевого
сільськогосподарського землекористування, застосування фінансово-
економічних інструментів пільгового кредитування, страхування тощо.
Здобувачем обґрунтовано, що забезпечення і прискорення відновлення
агроресурсного потенціалу територій зі зниженим рівнем вмісту вуглецю в
ґрунтовому покриві, а також оптимізації фінансових платежів та
забезпечення прийнятного рівня конкурентоспроможності агропідприємств,
обсяги виплат за використання земельних ділянок сільськогосподарського
призначення повинні визначатись обсягами реалізації заходів
низьковуглецевого землекористування та якістю цих робіт (стор. 325-330).
Досягнуті в дисертаційній роботі наукові результати доведено до рівня
теоретичних і практичних рекомендацій, які можна використати як базис для
збалансованого розвитку агросфери через формування фінансово-
економічного інструментарію регулювання внутрішнього вуглецевого ринку.
4. Теоретичне і практичне значення результатів дослідження
Наукові положення, висновки і рекомендації, які містить дисертація у
своїй сукупності мають істотне значення для економічної науки. Їх можна
кваліфікувати як внесок здобувача в подальший розвиток і розробку
теоретико-методологічних засад та науково-організаційних підходів щодо
збалансованого розвитку агросфери через формування фінансово-
економічного інструментарію регулювання внутрішнього вуглецевого ринку.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в тому,
що в дисертаційній роботі сформульовані теоретичні положення та
обґрунтовані практичні рекомендації, які спрямовані на вирішення питань
щодо забезпечення збалансованого розвитку агросфери, раціонального
використання земельних ресурсів та збереження родючості ґрунтів.
Висновки і рекомендації, які містяться у дисертаційній роботі мають
практичне значення та знайшли відповідне впровадження у державних
програмах Міністерства аграрної політики та продовольства України (довідка
№ 37-11-15/13328 від 10.05.2018 р.); Міністерства екології та природних
ресурсів України (довідка № 30/9-01 від 21.05.2018 р.), БУ «Національний
центр обліку викидів парникових газів» при підготовці щорічного
національного звіту про інвентаризацію для виконання міжнародних
зобов’язань України за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та
Кіотським протоколом (довідка № 075 від 18.05.2018 р.), Головного
управління Держгеокадастру у Львівській області (довідка № 31-13-0.1-
14914/2-17 від 23.11.2017 р.), Управління земельних ресурсів
Львівської міської ради (довідка № 2403-вих-5618 від 07.11.2017 р.),
Державної екологічної інспекції у Львівській області (довідка № 01-356 від
24.01.2018 р.), ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут
землеустрою» (довідка № 702 від 25.10.2017 р.).
12. 12
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використано при
оптимізації навчального процесу у Київському університеті імені Тараса
Шевченка (довідка № 0501593-30 від 25.04.2018 р.), у Національному
університеті біоресурсів і природокористування України (довідка від
18.05.2018 р.), у Львівському національному аграрному університеті (довідка
№ 01-27-02-1138/1 від 17.10.2017 р.).
5. Повнота викладу наукових положень, висновків і рекомендацій
в опублікованих працях дисертанта
Результати дисертаційного дослідження Бутрим Оксани
Володимирівни достатньо викладені в наукових працях. Новизна отриманих
результатів дослідження підтверджена відповідною апробацією у фахових
наукових виданнях, а також адресною практичною реалізацією. Результати
роботи оприлюднені автором на наукових, науково-практичних
конференціях, семінарах міжнародного і національного рівнів. Опубліковані
праці відповідають вимогам МОН України. Список опублікованих праць
наведено в авторефераті. Зміст автореферату ідентичний положенням,
висновкам і рекомендаціям, що містяться у дисертаційній роботі.
6. Дискусійні положення та критичні зауваження
Відмічаючи в цілому значне і корисне для науки і практики наукове
дослідження та оцінюючи позитивно дисертаційну роботу Бутрим Оксани
Володимирівни необхідно зауважити, що вона не позбавлена дискусійних
моментів, а також побажань, серед яких:
1. Необхідно відмітити, що в процесі дисертаційного дослідження
автором проведено достатньо ґрунтовний аналіз вітчизняних і зарубіжних
джерел щодо теми дисертаційного дослідження. Однак, як констатує автор
«…враховуючі, що основною ідеєю стратегії низьковуглецевого розвитку є
збалансований розвиток господарського комплексу регіонів та країни в
цілому водночас зі скороченням обсягів викидів парникових газів і
передусім, вуглецю, та збільшення обсягів його поглинання, …» бажано було
б провести більш ґрунтовний аналіз сільськогосподарського використання
земель в межах регіонів з констатацію фактів обсягів викидів парникових
газів, рівнем їх поглинання та особливостями господарської діяльності на
сільськогосподарських землях (стор 45.).
2. Здобувач констатує, що «…реалізація інструментів і важелів
Спільної аграрної політики ЄС у підсумку забезпечує інтегральні екологічні
вигоди за умов дотримання її вимог на місцях окремими землекористувачами
й агровиробниками завдяки розвитку нормативно-законодавчого поля з
пріоритетом відновлення і збереження прийнятного стану навколишнього
природного середовища та з використанням науково-технічних розробок
сільськогосподарського й екологічного спрямування». Однак наявність в
країні вже зараз потужного законодавчо-нормативного поля не забезпечує
13. 13
досягнення збалансованого розвитку агросфери. На Вашу думку, з чим це
пов’язане?
3. Автор дослідження науково обґрунтовує запровадження
принципу торгівлі вуглецевими одиницями у секторі національного
землекористування та методичний підхід до визначення обсягів вуглецевих
одиниць на окремих земельних ділянках як результат моніторингової оцінки,
а також пропонує вносити зміни до Кадастру земельних ділянок. Однак, на
жаль, механізм внесення цих змін та законодавче закріплення реалізації
даного механізму у дисертаційній роботі відсутні ( стор.116-119
дисертаційної роботи).
4. На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо
формування методичних підходів до визначення накопичення або зниження
вмісту вуглецю у ґрунтах, автором науково обґрунтовано власний
методичний підхід, який може бути базою для побудови карт з виділенням
зон або таксонів для розробки відповідних заходів щодо позитивного
регулювання вмісту вуглецю в ґрунтах (стор. 156-159 дисертаційної роботи).
Розробка таких агроекологічних заходів на основі картографічного
матеріалів значно покращила б результати дисертаційного дослідження.
5. На рисунку 4.5 дисертаційної роботи наведені принципи
функціонування еколого-економічного інструментарію щодо регулювання
внутрішнього вуглецевого ринку у секторі землекористування, однак метою
дисертаційного дослідження все ж є збалансування розвитку агросфери, тому
бажано було б наукового обґрунтувати та на доповнити рисунок 4.5
принципами збалансування як ринку, так і агросфери в цілому.
6. Заслуговує на увагу авторській підхід до розробки моделі
інституціональних зв’язків при формуванні фінансово-економічного
інструментарію з регулювання внутрішнього вуглецевого ринку, однак
модель значно виграла б, якщо б автор чітко визначив інституції (формальні і
неформальні), що впливають на формування ринку та запропонував напрями
удосконалення цих інституцій (рис. 5.2 дисертаційної роботи).
7. У процесі наукового дослідження автор науково обґрунтовує
алгоритм запровадження низьковуглецевого сільськогосподарського
землекористування як практичну реалізацію викладеного підходу з розвитку
зв’язків між суб’єктами при запровадженні внутрішнього вуглецевого ринку
для сектору сільськогосподарського землекористування, що сприяє розвитку
організаційно-економічних форм взаємодії та оптимізації фінансово-
економічних витрат, однак, на наш погляд, алгоритм значно виграв би, якщо
б враховував формування інституцій, які забезпечують не тільки формування
ринку вуглецю, але й збалансування розвитку агросфери.
8. Здобувач науково обґрунтовує стратегічні напрями розбудови
фінансово-економічного інструментарію з регулювання внутрішнього
вуглецевого ринку для сектору землекористування для досягнення мети
наукового дослідження, крім того, напрацювання автора використані рядом
формальних інституцій для розробки відповідних нормативних документів
програм і проектів щодо еколого-безпечного розвитку аграрного сектора.
