Vidguk boychenko

2. інтенсифікації інтеграційних процесів в країні. Отже, тема дисертаційної
роботи Є.В. Буряка, яку присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних
і концептуальних засад й створенню практичних рекомендацій щодо
формування й розвитку регіональних кластерів в умовах розбудови
інтеграційних процесів є актуальною як з теоретичної, так і з практичної точок
зору.
Актуальність обраної теми дослідження підтверджується виконанням
роботи відповідно до тематики науково-дослідних робіт Черкаського
державного технологічного університету (м. Черкаси) Міністерства освіти і
науки України, Кременчуцького національного університету імені Михайла
Остроградського (м. Кременчук) Міністерства освіти і науки України,
Азовського морського інституту Національного університету «Одеська
морська академія» (м. Маріуполь) Міністерства освіти і науки України,
Західнодонбаського приватного інституту економіки і управління
(м. Павлоград), Національної металургійної академії України (м. Дніпро)
Міністерства освіти і науки України.
У Черкаському державному технологічному університеті під час
виконання теми «Перспективи та пріоритети розвитку економіки регіонів
України» (номер державної реєстрації 0118Ш04995, 2018-2021 рр.) визначено
інтеграційний механізм соціальної консолідації до системи регіональних
економічних відносин, розглянуто та досліджено особливості процесу
соціальної консолідації за умов розвитку економічних інтеграцій на
регіональному рівні.
У Кременчуцькому національному університеті імені Михайла
Остроградського під час виконання теми «Проведення соціологічних
досліджень щодо стану розвитку підприємництва у місті Кременчук» (номер
державної реєстрації 0119Ш02882, 2017 р.) запропоновано механізми щодо
реалізації процесу стратегічного планування економічного розвитку міста за
умов розбудови інтеграційних процесів.
У Азовському морському інституті Національного університету
«Одеська морська академія» під час виконання теми «Теоретико-
методологічне обґрунтування та практична реалізація управління
формуванням конкурентних переваг регіонів за рахунок розвитку підприємств
морегосподарського комплексу» (номер державної реєстрації 0116Ш03213,
2016-2018 рр.) розкрито питання інтеграційної взаємодії між регіональними і
місцевими органами влади, підприємствами та громадою за умов формування
ефективної кластерної системи, визначено прикладні аспекти розвитку

3. підприємництва та проаналізовано їх вплив на процеси регіональних
перетворень.
У Західнодонбаському приватному інституті економіки і управління під
час виконання теми «Методологія регіонального економічного розвитку»
(номер державної реєстрації 0102Ш00369, 2002-2015 рр.) досліджено
механізми сталого розвитку регіонів, визначено чинники і тенденції їх
розвитку за умов своєчасного та комплексного використання прогнозного
апарату, сформованого на підставі методів аналітичного дослідження стану
регіональних суб’єктів господарювання.
У Національній металургійній академії України під час виконання теми
«Методологія соціально-економічного, інформаційного та науково-технічного
розвитку регіонів, галузей виробництва, підприємств та їх об’єднань» (номер
державної реєстрації 0116Ш06782, 2016-2022 рр.) обґрунтовано особливості
інформаційного забезпечення та комунікацій в умовах інформаційно-
кластерної економіки.
Оцінка обґрунтованості та достовірності наукових положень
дисертації
Детальне ознайомлення з текстом дисертаційної роботи, змістом
автореферату та публікаціями автора дозволило дійти висновку, що
положення, висновки та рекомендації, здійсненні у дослідженні є науково
обґрунтованими та достовірними.
Теоретичну основу дисертаційної роботи склали фундаментальні
положення економічної теорії, розміщення продуктивних сил, економіки
підприємства, регіональної економіки та регіонального менеджменту,
маркетингу, ризикології, наукові праці вітчизняних і зарубіжних науковців у
сфері кластерного розвитку, кластеризації регіонів та суб’єктів
господарювання. Інформаційну базу дослідження склали статистичні дані
Державної служби статистики України, Головних управлінь статистики в
областях України, звітів міжнародних організацій, результати власних
досліджень і розробок автора.
Методологія роботи ґрунтується на сукупності загальнонаукових та
загальноекономічних методів, що використовувалися під час виконання
наукових досліджень, а саме: науковій абстракції, аналізу і синтезу, логічному
узагальненні; історичному, діалектичному, сценарному та проєктному
підходах; монографічному аналізі та порівнянні; абсолютних, відносних і
середніх величинах; аналізі рядів динаміки; статистичному, компаративному,

4. порівняльному, економіко-математичному, кластерному та графічному
аналізі; картографічному методі. Достатньо широкий спектр обраних у роботі
методів дослідження дозволив здобувачу дотриматися при її виконанні,
здійсненні висновків та розробці рекомендацій таких загальнонаукових
принципів як науковість, точність, об’єктивність, ґрунтовність, адекватність
тощо, що і надало можливість досягти кінцевих результатів у реалізації
поставлених завдань.
Автору під час написання дисертаційної роботи вдалося поєднати
висновки, отримані на підґрунті аналізу офіційних статистичних даних,
результатів спеціальних наукових обстежень регіонального рівня та звітів
міжнародних організацій стосовно різних аспектів формування регіональних
кластерів в умовах розбудови інтеграційних процесів, що підтверджує
достовірність проведених досліджень.
Положення дисертаційної роботи, що відображають її наукову новизну,
пройшли всі види апробації: опубліковано достатню кількість наукових праць
та впроваджено в діяльність організацій різного профілю, використовувалися
у навчальному процесі. Отримані результати також пройшли апробацію на
дванадцяти науково-практичних конференціях різного рівня, що протягом
2011-2020 рр. проводилися в Україні та за її межами. Таким чином, зазначене
вище свідчить про високий рівень обґрунтованості сформованих в
дисертаційній роботі теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо
формування регіональних кластерів в умовах розбудови інтеграційних
процесів та достатню достовірність отриманих результатів.
Наукова новизна отриманих результатів
Основний науковий результат роботи полягає в розробці теоретико-
методологічних і науково-прикладних засад формування регіональних
кластерів в умовах розбудови інтеграційних процесів. Оцінку нових наукових
результатів, отриманих дисертантом у процесі виконання проведених
досліджень, можна звести до такого:
обґрунтовано зміст і характеристики теоретико-генетичного розвитку
інтеграційних процесів, які ґрунтуються на русі суспільного прогресу у
напрямі нарощування потенціалу знань людства, перспективах формування
новітніх моделей економіки, таких як інформаційна, кластерна, мережна або
знаннєва, і аргументовано дозволяють вибрати напрями системного
накопичування новітніх знань у суспільстві з метою створення передумов для
перспективного розвитку регіональної економіки та всебічної підтримки
учасників процесів кластероутворення у їх прогресивному прагненні до

5. інтеграції (с. 43-65);
надано теоретико-методологічне обґрунтування категорії «економічна
інтеграція», яка розглядається як відображення суспільного прогресу в регіоні,
що дозволило розширити науковий апарат теорії інтеграції теоретико-
методологічними підходами концептуалізації знань (гіпотетично-дедуктивне
моделювання; системно-структурне дослідження; історико-логічне вивчення;
комунікаційно-аксіоматичне та синергетичне дослідження) і актуалізованим
баченням сучасної синергетичної платформи методології експериментальних
досліджень, що має сприяти розвитку наукової думки та активізації процесів
поглиблення знань регіоналістики (с. 73-86);
сформульовано теоретико-методологічні положення, щодо бачення
теорії кластерів, в основу яких покладено оцінювання передумов розбудови
інтеграційних відносин, соціалізації та інноваційності ділового середовища,
досягнення інформаційного та інноваційного прогресу, створення бізнес-
технологій, механізмів та інструментів кластероутворення, систематизацію
інструментів внутрішнього забезпечення потенціалу знань у питаннях
інтеграції й кластероутворення, визначення сфер упровадження результатів у
практику регіонального і галузевого менеджменту, що покликано сприяти
прийняттю управлінських рішень, заснованих на урахуванні регіональних
інтересів під час поширення процесів кластероутворення (с. 88-110);
окреслено концептуальні положення щодо адаптування найкращих
практик європейської регіональної кластерної політики у складі змістовного
навантаження реформ, інструментарію змін, цільових технологій та
ресурсного забезпечення, що ґрунтуються на основних аспектах європейської
кластерної політики щодо послідовності етапів розвитку регіонального та
державного менеджменту, активізації регіональних процесів
кластероутворення, створення системи підтримки малого й середнього бізнесу
та його інтеграції у регіональне ділове середовище, опанування яких
дозволить розширити та доповнити управлінський апарат української
регіоналістики й сформувати дієвий інструментарій активізації процесів
створення регіональних кластерів (с. 117-135);
визначено комплекс принципів, інструментів та напрямів побудови
ефективної регіональної політики, орієнтованої на європейські стандарти,
урахування базових умов активізації процесів кластероутворення та
організаційно-інформаційну підтримку, системну розбудову інтеграційних
процесів, що дозволило визначити перспективи створення регіональних
кластерів та можливості нарощування потенціалу партнерських відносин між
владними структурами та бізнесом. В якості принципів обрано програмування,

6. партнерство, доповнення, концентрацію, моніторинг та оцінювання, як
інструменти - макро-, мікроекономічні та інституційні, як напрями - розумне,
стале та інклюзивне зростання (с. 143-155);
деталізовано технологію комплексного оцінювання впливу процесів
кластеризації на потенціальні можливості регіонального розвитку, в основу
якої покладено процедури ґрунтовного вибору показників, поетапного
кількісного оцінювання соціальної, економічної та інтеграційної складових
регіонального розвитку, встановлення регіонів зі сталими тенденціями
розвитку і конкретизації їх участі у процесах кластеризації, що має стати
підґрунтям нагромадження та практичного застосування прогресивного
досвіду регіонів країни у активізації процесів кластероутворення (с. 182-230);
сформульовано методичні підходи до оцінювання тенденцій
регіонального соціального й економічного розвитку, активізації інтеграційних
процесів у регіоні, у основу яких покладено графічний метод поділу території
країни на чотири квадранти за співвідношенням досягнутих у звітні роки
рівнів показників, які кількісно та якісно характеризують різні аспекти
регіонального розвитку, що надало можливість згрупувати регіони у групи за
рівнем розвитку й активізації процесів кластероутворення (с. 200-205; 220-225;
245-250);
запропоновано концептуальне бачення змісту процесу формування
регіональних кластерів як одного з найбільш дієвих інструментів реалізації
інтеграції, в основу якого покладено тісний взаємозв’язок процесів інтеграції,
кластеризації та концентрації, активізація яких є умовою оздоровлення і
розвитку регіональної економіки. Обґрунтовано доцільність визначення
концентрації ресурсів у регіонах критерієм потенційної активізації процесу
регіонального кластероутворення, що потребує запровадження заходів з
моніторингу, оцінювання та систематизації інформації та подальшого її
покладення в основу прийняття рішення щодо можливості і доцільності
створення кластера в регіоні (с. 257-270);
розроблено методику визначення ресурсного забезпечення
інтеграційних процесів у регіоні, в основу якої покладено статистико-
математичні розрахунки регіональної концентрованості виробничих ресурсів,
використання якої дозволить обґрунтувати достатність ресурсної бази
території для активізації інтеграційних процесів у регіоні, вдосконалити
аналітичну базу моніторингу інтеграційних процесів у системі знань
регіонального менеджменту, що у комплексі має забезпечити прийняття
ефективних управлінських рішень щодо потенційних можливостей створення
та успішного функціонування кластерних утворень в регіоні (с. 280-305);

7. визначено наукові підходи до формування та узгодження інформаційно-
комунікаційного підґрунтя процедур кластероутворення, в основу яких
покладено обґрунтування передумов комплексного розвитку інформаційної
діяльності, створення інформаційно-комунікаційної мережі підтримки
кластерів на засадах наявного інформаційного потенціалу регіонів і розробку
сценаріїв регулювання інтеграційних процесів, застосування яких на практиці
буде сприяти підвищенню якості інформаційного забезпечення процедур
кластероутворення та створенню ефективної системи комунікаційних зв’язків
між всіма учасниками цього процесу (с. 308-330);
візуалізовано концепцію регіональної кластерної політики, орієнтовану
на розбудову інтеграційних процесів у системі відносин «бізнес-влада»,
«бізнес-бізнес», «бізнес-влада-населення», в основу якої покладено: умови
забезпечення довіри та балансу інтересів учасників процесу; цільову мету,
завдання та принципи; методику визначення очікуваних результатів та
прогнозування сценаріїв впровадження, що у комплексі має надати
можливості та підстави для розвитку малого та середнього бізнесу через
оздоровлення ділового середовища регіону (с. 335-350);
обґрунтовано зміст управлінської технології паспортизації
інформаційних ресурсів щодо протікання процесів створення, функціонування
та розвитку кластерів, як одного з найбільш дієвих інструментів регіонального
управління, що було досягнуто на підґрунті презентації інтегрованої
платформи інформаційних ресурсів з геоінформаційним відображенням
отриманих інформаційних продуктів, яка дозволяє накопичувати,
систематизувати, відслідковувати, оновлювати та розповсюджувати вичерпні
дані про інтенсивність й результативність процесів кластероутворення й
своєчасно встановлювати й ліквідувати «вузькі місця» в регіональній політиці,
що дозволить підвищити ступінь інформаційного забезпечення учасників
кластерних процесів, мотивувати їх до створення нових кластерів (с. 357-370);
запропоновано наукові підходи до визначення ризиків, що
супроводжують процеси регіонального кластероутворення та складаються з
системи потенційно можливих варіантів перебігу подій під час реалізації
регіональних кластерних ініціатив, які можуть бути потенційно можливими
через наявність ринкових невизначеностей різного роду та непрогнозовану
поведінку учасників кластерного процесу, розуміння яких дозволить
сформувати та спрямувати мотивацію учасників кластера та обґрунтувати
систему доцільних процедур прийняття управлінських рішень у цій сфері (с.
378-395).

8. Основні положення дисертаційної роботи Є.В. Буряка є достатньо
обґрунтованими та в цілому характеризуються теоретико-методологічними та
концептуальними засадами, практичними рекомендаціями щодо теоретико-
методологічних і науково-прикладних засад формування регіональних
кластерів в умовах розбудови інтеграційних процесів.
Практичне значення отриманих результатів
Слід акцентувати увагу на суттєвій практичній значущості результатів,
що було отримано в дисертаційній роботі Є.В. Буряка. Основні положення,
викладені автором в дисертації, спрямовані на забезпечення формування та
комплексного розвитку кластерів у регіонах України в умовах розбудови
інтеграційних процесів. До наукових результатів, які мають найбільшу
практичну значущість, слід віднести такі пропозиції автора:
надано методичне обґрунтування процедур визначення ресурсного
забезпечення інтеграційних процесів у регіоні та інформаційно-
комунікаційного забезпечення підтримки формування регіональних кластерів
(с. 313-320);
запропоновано технологію паспортизації регіонального
кластероутворення в системі українського менеджменту (с. 359-376);
обґрунтовано наукові підходи та особливості визначення ризиків
регіонального кластероутворення (с. 378-393).
Практична цінність положень дисертаційної роботи Є.В. Буряка
підтверджується результатами її впровадження в практичну діяльність
Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Кременчуцької районної
державної адміністрації в Полтавській області, Автозаводської районної
адміністрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської
області, Департаменту «Центр надання адміністративних послуг у місті
Кременчуці» Кременчуцької міської ради Полтавської області, Української
асоціації з розвитку менеджменту та бізнес-освіти, Кременчуцького відділення
Полтавської торгово-промислової палати, Приватного акціонерного
товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», Публічного
акціонерного товариства «Укртатнафта», Світловодської районної державної
адміністрації в Кіровоградській області, Приватного акціонерного товариства
«Кременчуцький завод дорожніх машин», Виконавчого комітету
Світловодської міської ради, Публічного акціонерного товариства
«Крюківський вагонобудівний завод», Приватного підприємства «Виробничо-
торгова компанія «Лукас». Отримані Є.В. Буряком наукові результати
використовуються також в навчальному процесі Кременчуцького

9. національного університету імені Михайла Остроградського Міністерства
освіти і науки України, про що свідчить відповідним чином оформлена
довідка.
Повнота викладення наукових результатів дисертації
в опублікованих працях
Положення дисертації, що мають теоретичну та практичну цінність, у
достатньому обсязі висвітлені у фахових наукових виданнях України,
виданнях, що входять до складу міжнародних наукометричних баз, а також
оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних
конференціях, що проводилися у різних регіонах України та світу. За
результатами дослідження автором опубліковано 38 наукових праць загальним
обсягом 19,78 д.а., з яких особисто здобувачеві належать 17,73 д.а.
Зауваження та дискусійні положення дисертаційної роботи
В цілому високо оцінюючи результати дослідження Є.В. Буряка, слід
також звернути увагу на дискусійні положення дисертаційної роботи, по яким
доцільно зробити такі зауваження.
1. У назві підрозділу 1.1 присутнє словосполучення «вектори
суспільного прогресу», проте безпосередньо у тексті не наведено авторського
розуміння цього терміну. Водночас у тексті означеного підрозділу автор
використовує терміни «вектори наукових зрушень» (с. 40), «вектори розвитку
бізнесу» (с. 41), «цільовий вектор інтеграції європейського простору» (с.55),
«вектор економічного зростання» (с. 59), «вектори перспективного розвитку»
(с. 62). Доцільним було б привести у відповідність назву та зміст підрозділу
стосовно використання терміну «вектор», визначити його змістовне
навантаження у межах дисертаційної роботи.
2. Відповідно до авторського розуміння сутності «інтеграція»,
наведеного на с. 73 дисертаційної роботи, цей процес супроводжується
«структурованими та деструктивними» зрушеннями. Зміст і приклади цих
зрушень доцільно було б розкрити в роботі та обґрунтувати заходи,
спрямовані на максимізацію позитивних й мінімізацію негативних проявів
інтеграції для економіки території.
3. У роботі автор зазначає наявність різних видів інтеграції та називає
такі з них: мультиінтеграція; гіперінтеграція; реінтеграція; взаємоінтеграція;
надінтеграція; євроінтеграція; укроінтеграція тощо (підрозділ 1.2). Водночас
автор у дисертації не розкриває сутність і характерні особливості кожного з
перелічених видів інтеграції, не надає межі їх використання та не визначає

10. критерії оцінки ефективності кожного з них. До того ж доцільним було б в
роботі зробити уточнення відносно того, які з означених видів інтеграції
визначають кластер як основний інструмент дієвої взаємодії.
4. Другий розділ роботи присвячено адаптації європейського досвіду
економічної інтеграції до умов української регіональної економіки. Водночас
в роботі доцільно було б, по-перше, більш ґрунтовно довести доцільність
глибокого вивчення саме європейського досвіду, а, по-друге, розглянути
слов’янські, американські та азіатські особливості інтеграційних процесів і
вже на цьому підґрунті робити висновки про можливість й доцільність
запозичення передових практик українською регіональною економікою при
побудові крастерної політики.
5. На рис. 2.3 представлено групи принципів регіональної економічної
політики ЄС, що потребують упровадження в українському регіональному
менеджменті та залучення до розробки кластерної моделі економіки. Проте
автор лише класифікує принципи на три групи, дає їм назви та наводить
узагальнену характеристику дієвого впливу кожної групи. На наш погляд
доцільно було б також здійснити конкретизацію принципів у виокремлених
групах та надати змістовну характеристику кожного з них.
6. У третьому розділі дисертації проведено досить ґрунтовне й
репрезентативне дослідження щодо інтенсивності протікання інтеграційних
процесів та особливостей формування регіональних кластерів в Україні.
Автором здійснено графічне групування регіонів країни за квадрантами
економічного і соціального розвитку території, ступенем розвиненості
інтеграційних процесів, проведено дослідження щодо поширення процесів
кластероутворення в регіонах країни. На підґрунті результатів означених
досліджень доцільно було б розробити адресні рекомендації щодо корегування
регіональної економічної політики з метою підвищення ступеня використання
потенціалу кожного регіону у напрямі активізації як інтеграційних процесів,
так і набуття підстав для створення кластерів.
7. У табл. 4.12 наведено результати розрахунку показників
концентрування ресурсів трьох (показник С3) і п’яти (показник С5) регіонів з
найбільшими значеннями питомих часток у відповідних загальнодержавних
показниках України. Потребує додаткового пояснення вибір саме цих двох
методичних підходів до визначення рівня концентрування ресурсів в регіонах
країни. Можливо доцільним було б також встановлення рівня означеного
показника для двох, чотирьох, шести та семи регіонів-лідерів ресурсного
забезпечення.

11. 8. На с. 367-368 дисертаційної роботи автор перелічує очікувані
результати від паспортизації кластероутворення. Водночас означені
результати носять абстрактний характер, у роботі їх отримання нічим не
підтверджено. Крім того, доцільно було б здійснити прогнозні оцінки розмірів
очікуваних вигод.
Разом із тим слід зазначити, що виявлені недоліки та дискусійні
моменти не мають принципового характеру та не впливають на загальну
позитивну оцінку наукових результатів проведеного дослідження. Наявність
висловлених недоліків підтверджує складність та багатогранність обраної
тематики дослідження та обумовлює перспективність подальших розробок
цього наукового напряму.
Загальний висновок
Зміст відгуку, побудований на результатах ґрунтовного аналізу
дисертаційної роботи Є.В. Буряка, дозволяє зазначити наступне.
Тема наукового дослідження Є.В. Буряка є актуальною та відповідає
паспорту спеціальності 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіонально
економіка. Зміст дисертаційної роботи у повній мірі відповідає обраній темі,
забезпечує досягнення поставленої мети і завдань дослідження.
Оформлення дисертації та автореферату відповідає встановленим
вимогам. Дисертаційна робота характеризується логічністю викладення
матеріалу, обґрунтованим використанням даних офіційної національної та
регіональної статистики, аналітичних матеріалів та звітів міжнародних
організацій, що у комплексі підтверджує результати дослідження.
Автореферат в повній мірі розкриває основні положення дисертації та
відображає зміст і структуру роботи.
Положення дисертаційної роботи на здобуття ступеня доктора
економічних наук не повторюють змісту дисертаційної роботи автора на
здобуття ступеня кандидата економічних наук.
Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, в якому
розв’язано нову проблему щодо формування регіональних кластерів в умовах
розбудови інтеграційних процесів. Результати дослідження містять наукову
новизну, мають теоретичну цінність та практичну значущість.
Репрезентативність результатів проведених у роботі досліджень є достатньо
високою. Результати дослідження достатнім чином апробовані, оприлюднені
на науково-практичних конференціях різного рівня, а також опубліковані у
наукових фахових виданнях України та міжнародних наукометричних
виданнях.