Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Similar to Aref ignatsevych
Similar to Aref ignatsevych (20)
More from sr2IAP
Aref ignatsevych
- 1. НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ІГНАЦЕВИЧ Сергій Петрович УДК 332.33 : 504.054 УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ РІВНЯ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ Спеціальність 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Київ – 2018
- 2. Дисертацією є рукопис Роботу виконано в Інституті агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України Науковий керівник – доктор економічних наук, старший науковий співробітник Бутрим Оксана Володимирівна, Інститут агроекології і природокористування НААН, завідувач лабораторії економіки низьковуглецевого розвитку агросфери. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мішенін Євген Васильович, Сумський державний університет, професор кафедри економіки, підприємництва та бізнес- адміністрування; кандидат економічних наук Недашківська Тетяна Михайлівна, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри геодезії, картографії та землеустрою. Захист відбудеться «26» грудня 2018 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.02 Інституту агроекології і природокористування НААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології і природокористування НААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12. Автореферат розіслано «26» листопада 2018 р. Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Гриник
- 3. 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Для суб’єктів сільськогосподарської галузі земельні ресурси є основним засобом виробництва, від рівня раціонального використання яких залежить ефективність господарювання у перспективі. Тому ефективний та екологічно безпечний розвиток аграрного виробництва потребує збалансованого підходу до відтворення та охорони сільськогосподарських земель. Проте сучасні механізми ринкового господарювання в Україні призводять до необґрунтованого та нераціонального використання земель сільськогосподарського призначення, що спричиняє посилення процесів деградації та забруднення ґрунтів, а також втрату їх природних властивостей. Загалом, недосконалість сучасної організаційно-економічної системи охорони земельних ресурсів актуалізує необхідність розвитку механізмів контролю та регулювання рівня забруднення ґрунтів. Проблеми раціонального використання земельних ресурсів, їх охорони та відтворення отримали широке висвітлення в науковій літературі. Вагомий внесок у дослідження цих проблем зробили Д.І. Бабміндра, І.К. Бистряков, Г.Д. Гуцуляк, Д.С. Добряк, Й.М. Дорош, О.І. Дребот, О.І. Ковалів, Є.В. Мішенін, Т.М. Недашківська, М.Г. Ступень, А.М. Третяк, О.І. Фурдичко та ін. Теоретичні засади фінансово-економічного регулювання процесу забезпечення збалансованого землекористування розглядали в своїх працях О.В. Бутрим, В.А. Голян, Л.М. Грановська, О.І. Гуторов, Т.О. Євсюков, Ш.І. Ібатуллін, Н.В. Зіновчук, Н.В. Кузін, І.М. Лицур, Н.І. Паляничко, О.І. Шкуратов та ін. У розв’язання проблем формування та функціонування механізмів використання й відтворення ґрунтів значний внесок зробили О.С. Дорош, О.А. Демидов, О.А. Корчинська, І.В. Кошкалда, С.М. Рогач, О.В. Ходаківська та ін. Незважаючи на безперечний внесок науковців у розвиток теоретико- методичних засад збалансованого землекористування та охорони ґрунтів, необхідно наголосити, що ефективний еколого-економічний механізм регулювання рівня забруднення ґрунтів потребує додаткових досліджень. Зокрема, недостатньо вивченими на сьогодні залишаються саме ринкові важелі впливу на поведінку суб’єктів господарювання в процесі сільськогосподарського виробництва та організації ґрунтоохоронних заходів. Потребують більш поглибленої уваги систематизація принципів та розвиток інструментарію регулювання рівня забруднення ґрунтів. Загалом, недостатній рівень системності у підходах до розв’язання наведених еколого-економічних проблем у сфері регулювання рівня забруднення ґрунтів зумовлює актуальність теми дисертації. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах науково-дослідних робіт Інституту агроекології і природокористування НААН, зокрема: «Еколого- економічні основи органічного землеробства в системі землекористування України» (№ ДР 0114U002014, 2015 р.) та «Організаційно-економічні засади
- 4. 2 еколого-збалансованого аграрного виробництва» (№ ДР 0116U003298, 2016- 2018 рр.). У рамках цих тем автором сформовано теоретико-методичні засади та обґрунтовано напрями удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних підходів та науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання: з’ясувати сутність забруднення ґрунтів та виявити змістовну основу еколого-економічного забезпечення процесу регулювання його рівня; обґрунтувати концептуальні положення ефективного функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів; удосконалити теоретико-методичний підхід до інституціонального забезпечення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів; оцінити рівень та виявити основні загрози забруднення ґрунтів на сільськогосподарських землях України; здійснити аналіз сучасного стану та проблем функціонування системи регулювання рівня забруднення ґрунтів в Україні; розробити економіко-математичну модель поведінкових стратегій суб’єктів господарювання та держави в процесі регулювання рівня забруднення ґрунтів; обґрунтувати напрями вдосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Об’єктом дослідження є процес еколого-економічного забезпечення регулювання рівня забруднення ґрунтів. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і практичних засад удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнотеоретичні методи наукового пізнання, фундаментальні положення та принципи економіки природокористування і землекористування, економіки сільського господарства, що висвітлені у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених забрудненню ґрунтів та методам його регулювання. Для виконання поставлених у роботі завдань використовували такі методи досліджень: монографічний (для опрацювання наукових публікацій, нормативних документів в сфері охорони ґрунтів, статистичних збірників); системно-структурний (для дослідження сутності та змісту процесу забруднення ґрунтів); економіко-статистичний (для оброблення статистичної інформації з метою здійснення еколого-економічного аналізу сучасного стану використання та охорони ґрунтів в сільськогосподарській діяльності); теорії ігор (визначення оптимальної стратегії поведінки економічних суб’єктів у системі регулювання рівня забруднення ґрунтів); кореляційно-регресійний
- 5. 3 аналіз (для дослідження впливу екологічних чинників на ефективність сільськогосподарського землекористування); абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення та формулювання висновків) тощо. Інформаційну основу дослідження становлять вітчизняні та міжнародні законодавчі і нормативні акти у сфері земельних відносин, економіки землекористування, охорони навколишнього природного середовища, матеріали і звіти Державної служби статистки України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології і природних ресурсів України, а також методичні рекомендації наукових установ, інші літературні джерела, інформація інтернет-ресурсів, матеріали власних досліджень, що характеризують рівень антропогенного навантаження у процесі сільськогосподарського землекористування, регулювання рівня забруднення та охорони ґрунтів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні концептуальних і методичних положень ефективного функціонування еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Найвагомішими науковими результатами, що обумовлюють новизну дослідження, є: удосконалено: концептуальний підхід до ефективного функціонування еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів, що, на відміну від існуючих, базується на впорядкуванні його елементів в рамках трьох блоків (сутнісного, організаційного та функціонального), систематизації функцій (регулятивна, превентивна, контрольна, стимулююча, мотиваційна) та передбачає такі пріоритети, як інституціональне забезпечення, моделювання поведінкових стратегій та запровадження інноваційних інструментів та методів регулювання; теоретико-методичний підхід до інституціонального забезпечення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів, що, на відміну від існуючих, базується на «теорії ігор» та передбачає балансування інтересів держави, суспільства і суб’єктів господарювання у процесі використання сільськогосподарських земель на основі сценарного аналізу їх взаємодії; інструментарій еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів, що, на відміну від існуючих, передбачає застосування інструментів екологічного страхування сільськогосподарської діяльності для забезпечення економічного стимулювання впровадження ґрунтоохоронних заходів; набули подальшого розвитку: понятійно-категоріальний апарат економіки землекористування шляхом теоретичного узагальнення та уточнення понять «земля», «земельні ресурси», «регулювання рівня забруднення ґрунтів», що дало змогу більш
- 6. 4 коректно сформулювати теоретико-методичні основи ефективного функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів; інтерпретація змісту поняття «забруднення ґрунтів», яка відрізняється від існуючих підходів спрямованістю на визначення його як результату господарської діяльності економічних суб’єктів в системі еколого-економічних відносин, який призвів до погіршення фізичних, хімічних, біологічних чи механічних властивостей ґрунтів за рахунок накопичення в них шкідливих речовин; принципи функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів шляхом доповнення їх такими напрямами: забезпечення превалювання процесів збереження ґрунтів над процесами їх відновлення; застосування витратних методів оцінки екологічних збитків від забруднення ґрунтів на противагу нормативним штрафним санкціям; презумпція потенційної екологічної небезпеки від забруднення ґрунтів; науково-методичний підхід до економіко-математичного моделювання поведінкових стратегій суб’єктів господарювання та держави в процесі регулювання рівня забруднення ґрунтів, що дає змогу прогнозувати результати впливу інструментів регулювання на дотримання екологічних нормативів допустимого забруднення ґрунтів у процесі господарювання. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені теоретичні та методичні положення логічно доведено до рівня конкретних пропозицій, придатних для впровадження в практику, а також у науково-методичному забезпеченні процесу регулювання рівня забруднення ґрунтів. Практичні пропозиції можуть бути використані для розробки системи заходів із стимулювання відтворення та збереження родючості ґрунтів. Результати досліджень автора щодо удосконалення інструментарію еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів використано Міністерством аграрної політики та продовольства України у роботі Департаменту землеробства та технічної політики в АПК (акт № 03/11 від 05.11.2018 р.). Низку рекомендацій автора прийнято до впровадження в господарській діяльності аграрних підприємств, зокрема: ДП «ДГ «Сквирське» Інституту агроекології і природокористування НААН» (довідка № 01/11 від 02.11.2018 р.) та ПСП ім. Т.Г. Шевченка (довідка № 162 від 30.10.2018 р.) під час реалізації землеохоронних заходів. Теоретичні розробки дисертації використовуються в навчальному процесі Національного університету біоресурсів і природокористування України під час розробки навчально-методичних матеріалів до спеціальних та нормативних курсів: «Економіка землекористування і землевпорядкування» та «Математичні методи та моделі» (довідка № 195 від 21.11.2018 р.). Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні рекомендації, висновки та пропозиції, що отримані за результатами проведених досліджень, розроблено здобувачем самостійно. Наукові результати здобувача є внеском у розвиток економіки природокористування в агросфері та
- 7. 5 забезпечення збалансованого землекористування. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які одержані здобувачем особисто. Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня, серед яких: «Економіка природокористування: стан, проблеми, перспективи» (Ірпінь, 2016 р.), «Проблеми збалансованого природокористування в агросфері» (Київ, 2016 р.), «Збалансоване природокористування: традиції, перспективи і інновації» (Київ, 2017 р.), «Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві» (Київ, 2017-2018 рр.), «Актуальні питання сьогодення» (Вінниця, 2018 р.). Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, у т.ч. 1 – у наукових фахових виданнях України, 6 – у виданнях України, які включено до міжнародних наукометричних баз, та 6 – у матеріалах науково- практичних конференцій. Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 218 сторінок, з яких основного тексту – 158 сторінок. Робота містить 22 рисунки, 30 таблиць, 9 додатків, а також список використаних джерел зі 190 найменувань на 19 сторінках. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено основні завдання роботи, окреслено об’єкт і предмет дослідження, його методику, відображено наукову новизну, практичну цінність дослідження та результати апробації. У першому розділі «Теоретико-методичні основи функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів» з’ясовано сутність забруднення ґрунтів та визначено змістовну основу еколого- економічного забезпечення процесу регулювання його рівня, обґрунтовано концептуальні положення ефективного функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів та удосконалено теоретико- методичний підхід до його інституціонального забезпечення. Обґрунтовано, що забруднення ґрунтів слід розглядати перш за все як результат господарської діяльності економічних суб’єктів в системі еколого- економічних відносин, який призвів до погіршення фізичних, хімічних, біологічних чи механічних властивостей ґрунтів за рахунок накопичення в них шкідливих речовин. Сформоване визначення поняття «забруднення ґрунтів» відповідає об’єкту впливу еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів й акцентує увагу на наслідках забруднення ґрунтів для суспільства. Конкретизовано елементи господарської діяльності, які безпосередньо призводять до погіршення характеристик та забруднення ґрунтів. Запропоновано класифікацію видів забруднення ґрунтів з урахуванням
- 8. 6 якої систематизовано відповідні еколого-економічні інструменти регулювання рівня цього забруднення. Доведено, що удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів є комплексним завданням, що передбачає системну організацію раціонального землекористування та охорони ґрунтів від негативних наслідків господарської діяльності. Комплексність вирішення визначається низкою взаємозалежних заходів, спрямованих на регулювання рівня забруднення ґрунтів на кожному з рівнів управління (від національного до рівня окремого землекористувача). В ринкових умовах господарювання ґрунтоохоронні заходи повинні також відповідати інтересам землекористувачів, інакше забезпечення належного рівня екологічної стабільності стане недосяжним. Обґрунтовано концептуальний підхід до ефективного функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів, який передбачає реалізацію трьох логічно пов’язаних блоків: сутнісного (об’єкт, суб’єкти, мета та завдання, принципи), організаційного (нормативи, індикатори, методики, інституції) та функціонального (моделі, форми, функції та інструментарій реалізації еколого-економічного механізму). Систематизовано та доповнено основні принципи функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів: забезпечення балансу рівня продуктивності ґрунтів та інтенсивності їх використання; забезпечення превалювання процесів збереження ґрунтів над процесами їх відновлення; застосування витратних методів оцінки екологічних збитків від забруднення ґрунтів на противагу нормативним штрафним санкціям; презумпція потенційної екологічної небезпеки від забруднення ґрунтів; забезпечення пріоритетності превентивних методів та інструментів регулювання рівня забруднення ґрунтів; забезпечення належного рівня гнучкості інструментів еколого-економічного механізму для врахування особливостей землекористування залежно від регіону, суб’єкта господарювання, агрохімічних властивостей ґрунту тощо; превалювання майбутніх вигід від впровадження ґрунтоохоронних заходів над поточними витратами на їх організацію. Ефективність функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів залежить від розв’язання протиріччя: з одного боку, дотримання принципу «забруднювач – платить» вимагає від землекористувачів збільшення витрат на охорону земель, з іншого – низька економічна доцільність здійснення ґрунтоохоронної діяльності спонукає сільськогосподарських виробників зменшувати обсяг витрат на охорону земель. Це унеможливлює регулювання земельних відносин чинними ринковими регуляторами та ще раз доводить необхідність проведення реформ в сфері земельних відносин. Відзначено, що регулювання рівня забруднення ґрунтів – невід’ємна умова збалансованого землекористування та забезпечення агроекологічної безпеки території. Сутність функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів полягає у встановленні компромісів в
- 9. 7 сфері розподілу та використання земельних ресурсів між суб’єктами господарювання, державою та суспільством (табл. 1) з метою балансування їх інтересів. Для цього у процесі використання сільськогосподарських земель запропоновано застосовувати методичний інструментарій «теорії ігор». Основу цієї теорії складає сценарний аналіз взаємодії суб’єктів еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів для моделювання процесу узгодженості їх інтересів. Таблиця 1 Інтереси суб’єктів еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів та можливі компроміси їх балансування Суб’єкт Головний інтерес Можливий компроміс Державні органи та об’єднані територіальні громади накопичення коштів в фондах забезпечення збалансованого землекористування та їх раціональний розподіл між іншими суб’єктами виконання програм та планів з охорони навколишнього природного середовища і з досягнення збалансованого рівня землекористування зменшення обсягу накопичених коштів на користь збільшення ефективності їх розподілу та використання Сільськогосподарські підприємства (господарюючі суб’єкти) максимізація прибутку; зменшення податкового навантаження; зменшення впливу інструментів державного контролю за виробництвом обмеження обсягів діяльності для гарантування сталого функціонування; оптимізація процесу землекористування (сівозміни, структура угідь) Суспільство отримання якісної та екологічно-безпечної сільськогосподарської продукції за помірними цінами достойний рівень оплати праці; забезпечення і збереження прийнятного рівня екологічної безпеки регіону готовність витрачати більше коштів на екологічно- безпечну сільськогосподарську продукцію Джерело: авторська розробка. Проаналізовано світовий досвід організації землекористування, який демонструє перевагу економічних методів регулювання землекористування над адміністративними. В країнах ЄС формуються і успішно функціонують державні агентства, які не лише надають фінансову підтримку землекористувачам, що дотримуються екологічних вимог, а й забезпечують усесторонню підтримку їхньої діяльності шляхом організації державних програм, тренінгів, форумів тощо. У другому розділі «Еколого-економічний аналіз сучасного стану земельних ресурсів та рівня забруднення ґрунтів» здійснено оцінку сучасного стану ґрунтів та ідентифікацію загроз їх забруднення на
- 10. 8 сільськогосподарських землях України; проаналізовано сучасний стан та проблем функціонування вітчизняної системи регулювання рівня забруднення ґрунтів. Встановлено, що обсяги валової продукції сільського господарства постійно зростають, чим створюють нові випробування для забезпечення збалансованого землекористування на території України. Надмірна розораність території унеможливлює подальший екстенсивний шлях розвитку сільського господарства, а нераціональне використання добрив та інших хімічних засобів для підвищення урожайності призводить до підвищення рівня забруднення ґрунтів. Позитивна динаміка зміни показника розораності територій демонструє погіршення ситуації в сільськогосподарській сфері та вимагає негайного втручання з метою підвищення ефективності використання земельних ділянок для зменшення загальної кількості земель, які використовуються для провадження сільськогосподарської діяльності. Землекористування на території України відбувається екстенсивним шляхом, про що свідчить високий рівень залучення земель до сільськогосподарського користування, а також порушення екологічних вимог в сфері землекористування. Як наслідок, виробництво валової продукції сільського господарства у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь в Україні нині становить близько 250–300 євро, тоді як у країнах-членах ЄС – понад 2 тис. євро. Наразі суб’єкти господарювання в агросфері 79 % прибутків отримують за рахунок природної родючості землі, і лише 21 % – як результат впровадження технологій. Забруднення ґрунтів внаслідок здійснення сільськогосподарської діяльності становить загрозу еколого-економічній безпеці нашої країни. Сучасний стан земель України поступово погіршується під впливом забруднення ґрунтів, їх засмічення відходами виробництва та споживання. Забруднення ґрунтів охоплює низку природних та антропогенних впливів на ґрунти, що призводить до погіршення виконання функцій ґрунтів, їх хімічно- біологічного складу, характеристик, режимів використання, зменшення цінності земель. Як наслідок, з сільськогосподарського обороту виключаються землі, які за умови раціонального землекористування могли б принести економічні та соціальні вигоди населенню та сільгоспвиробникам. В складних економічних реаліях нераціональне землекористування (неспроможність забезпечити ґрунтоохоронні заходи на належному рівні) ще більш поглиблює негативні процеси в ґрунтах та погіршує стан сільськогосподарських земель. Зокрема, оцінка сучасного стану ґрунтів Київської області та тенденцій до її погіршення в т.ч. в результаті забруднення дає підстави говорити про низку загроз екологічній безпеці в сільському господарстві (табл. 2). За період з 2010 по 2015 роки відбулось значне скорочення площ земель високої та середньої якості (ІV та V класи), в той час як зросла площа земель середньої та низької якості (VІ та VІІ класи). Загальний бал якості ґрунтів Київської області зменшився на 6,3 бали. При цьому визначено, що забруднення ґрунтів (радіонуклідами, важкими металами, пестицидами,
- 11. 9 збудниками інфекційних хвороб тощо) це один з основних чинників негативного антропогенного впливу на земельні ресурси. Таблиця 2 Якісна оцінка ґрунтів Київської області у балах за 2010-2015 рр. Клас ґрунту 2010 р. 2015 р. Зміна показників 2015 р. до 2010 р. площа, тис. га % площа, тис. га % тис. га % І клас (100-91) – – – – – – ІІ клас (90-81) – – – – – – ІІІ клас (80-71) – – 41,3 5,4 41,3 – IV клас (70-61) 304,6 38,2 122,3 16,0 -182,3 -58,12 V клас (60-51) 315,2 39,6 244,7 32,0 -70,5 -19,19 VI клас (50-41) 38,9 4,9 166,3 21,8 127,4 344,90 VII клас (40-31) 48,3 6,1 83,7 10,9 35,4 78,69 VIII клас (30-21) 88,5 11,2 86,7 11,3 -1,8 0,89 IX клас (20-11) – – 20,0 2,6 20 – Середній бал 55,0 48,7 – – Джерело: сформовано автором за даними Держкомстату України Розглянуто чинну систему регулювання рівня забруднення ґрунтів й встановлено, що до основних недоліків державних компенсаційних механізмів слід віднести те, що без належного фінансування державні програми підтримки суб’єктів господарювання припинять свою дію, а разом з ними зникне й інтерес землекористувачів у збереженні та відновленні якісних характеристик земельних ресурсів. Визначено кінцеву мету удосконалення еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів – формування засад, згідно яких землекористувачі будуть зацікавлені у впровадженні ґрунтоохоронних заходів без активного втручання держави безпосередньо в господарські процеси. А це потребує суттєвих змін в чинному нормативно- правовому регулюванні та підходах до державного контролю. Наголошено, що потребує розширення дисциплінарна та матеріальна відповідальність за порушення екологічних нормативів, яка, при цьому, буде стосуватися не лише безпосередньо суб’єктів господарювання, а й контролюючих органів, які з тих чи інших причин не забезпечили належний рівень контролю за дотриманням чинного законодавства. Відповідальність повинна проявляти себе не лише у випадку вчинення правопорушення, оскільки ґрунтоохоронна діяльність та державний контроль за агровиробництвом повинні існувати незалежно від того, здійснює суб’єкт господарювання протиправні дії чи ні. Пропонується розширити контрольні функції реєстраційно-дозвільних систем, землеустрою, державного контролю тощо. У третьому розділі «Шляхи удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів» розроблено економіко- математичну модель поведінкових стратегій суб’єктів господарювання та держави в процесі регулювання рівня забруднення ґрунтів, обґрунтовано
- 12. 10 напрями удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Визначено, що за допомогою економіко-математичного моделювання можливо не лише описати поведінку суб’єктів економічної взаємодії, а й передбачити управлінські рішення, які прийматимуть суб’єкти в рамках оптимальних стратегій поведінки, та методи досягнення встановлених цілей в умовах конфлікту. Для суб’єктів господарювання стратегії поведінки обмежуються дотриманням або недотриманням чинного законодавства в сфері користування земельними ресурсами та здійсненням ґрунтоохоронних заходів. Стратегіями поведінки держави є накладання штрафних санкцій на порушників законодавства, та стимулювання суб’єктів господарювання, які здійснюють ґрунтоохоронні заходи. Відомо, що суб’єкти господарювання дотримуватимуться екологічних нормативів у тому випадку, коли штрафи за недотримання екологічних нормативів перевищуватимуть обсяги витрат, необхідних для проведення ґрунтоохоронних заходів. Проте, такий висновок стає істинним лише тоді, коли держава виконує свої функції на 100 % (тобто, щорічно проводить фактичне оцінювання рівня забруднення усіх ґрунтів, які перебувають у сільськогосподарському користуванні). Також стратегія дотримання екологічних нормативів лишатиметься оптимальною для суб’єктів господарювання за умови, що на усіх порушників екологічних нормативів без винятку були накладені штрафні санкції, які перевищують обсяг витрат на ведення екологічно орієнтованої діяльності, а усі підприємства, які впроваджують систему ґрунтоохоронних заходів, отримали компенсацію, яка дорівнює витратам на їх реалізацію. Досягнути такого стану в реальному економічному середовищі неможливо, що потребує підвищення розмірів штрафних санкцій за порушення екологічних нормативів. Запропоновано розраховувати розмір перевищення штрафних санкцій з урахуванням ймовірності виконання державою покладених на неї функцій за допомогою формули: y зз штраф І Р Р , (1) де: Рштраф – розмір штрафних санкцій, за яких дотримання екологічних нормативів залишатиметься для суб’єктів господарювання оптимальною стратегією; Рзз – вартість здійснення ґрунтоохоронних заходів; ІY – ймовірність виконання контролюючими органами покладених на них функцій. Визначено, що за умови проведення бонітування ґрунтів кожних 7 років та агрохімічних досліджень кожних 5, ймовірність виконання державою своїх функцій для окремого господарства складає близько 15–20 % (рис. 1).
- 13. 11 Рис. 1. Зміна оптимальної стратегії залежно від розміру штрафних санкцій за порушення екологічних нормативів допустимого рівня забруднення ґрунтів та ймовірності виконання охоронних функцій державних органів влади Джерело: власна розробка. Отже, для того, щоб суб’єкти господарювання дотримувалися стратегії екологічно орієнтованої діяльності, необхідно, щоб розміри штрафів у 5–7 разів перевищували витрати на проведення ґрунтоохоронних заходів. Разом з тим, чим більшою ставатиме різниця між розміром штрафів і розміром ґрунтоохоронних заходів, тим більше підприємців в сільськогосподарській сфері приховуватимуть реальний стан речей та будуть намагатись уникнути покарань усіма способами. А навіть якщо штрафи й будуть нараховані, можуть минути роки, поки підприємство їх сплатить. При цьому, зростає ризик часткового або повного припинення діяльності, що також матиме гострі негативні наслідки для рівня забруднення ґрунтів. Сьогодні розмір плати за землю розраховується на основі нормативної грошової оцінки, яка згідно Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення включає в себе нормативні значення рентного доходу залежно від регіону та балу бонітету агровиробничої групи ґрунтів відповідного сільськогосподарського угіддя. На нашу думку, доречно розділити плату на землю на три складові, які враховуватимуть різні аспекти використання землі та земельних ресурсів в процесі господарювання. Загальна сума платежів, які ляжуть на плечі землекористувачів, буде складатися з трьох основних елементів: згзрзкомп ПППП , (2) де: Пкомп – загальна сума платежів за землекористування; Пз – плата за землю як просторовий базис; Пзр – плата за користування земельними ресурсами; Пзґ – плата за забруднення ґрунтів. Стратегія дотримання екологічних нормативів
- 14. 12 Запропоновано для регулювання сільськогосподарської діяльності та забезпечення дотримання суб’єктами господарювання екологічних нормативів застосовувати механізм державного страхування екологічних ризиків, який має низку суттєвих переваг у порівнянні з чинними нині методами економічного стимулювання суб'єктів господарювання (табл. 3). Таблиця 3 Переваги використання механізму страхування екологічних ризиків у порівнянні з заходами економічного стимулювання Механізм страхування екологічних ризиків Заходи економічного стимулювання Рівномірний розподіл витрат на проведення ґрунтоохоронних заходів, що зменшує фінансовий тиск на суб’єктів господарювання та збільшує ймовірність організації ґрунтоохоронної діяльності на рівні, достатньому для забезпечення збалансованого землекористування. Вимагають від землекористувача здійснити ґрунтоохоронні заходи за власний кошт з ймовірним відшкодуванням у вигляді зменшення майбутніх витрат на податки й інші платежі до бюджету за умови дотримання усіх передбачених законом вимог. Не спотворює сутність принципу «забруднювач – платить». Виплати до фонду страхування екологічних ризиків не входять до виробничих витрат, а отже й до собівартості готової продукції. Фонд наповнюється з нерозподіленого прибутку, отже ґрунтоохоронні заходи фактично оплачуватиме землекористувач, що повністю відповідає вищезгаданому принципу. Заходи економічного стимулювання направлені на зменшення витрат землекористувачів або перенесення їх на собівартість готової продукції (наприклад, прискорена амортизація основних фондів). Таким чином, фактично оплачуватиме ґрунтоохоронні заходи кінцевий споживач продукції, що порушує принцип «забруднювач – платить» Передбачає щорічну розрахункову оцінку якісного стану ґрунтів, що дасть змогу державним органам контролювати виробничу діяльність суб’єктів господарювання та оперативно реагувати на порушення екологічних нормативів допустимого рівня забруднення ґрунтів Потребує проведення оцінювання фактичного стану земельних ресурсів, що є досить затратним та тривалим процесом, який неможливо проводити щорічно. А це негативно впливає на оперативність та ефективність державного контролю. Страхові внески формуватимуться на базі інформації про здійснену шкоду, яка була нанесена ґрунтам внаслідок здійснення сільськогосподарської діяльності, а розмір шкоди рівний необхідному обсягу витрат, які потрібно здійснити для відновлення якісного стану ґрунтів до того рівня, який був на початку виробничого циклу. Таким чином, страхові внески повністю покриватимуть витрати на охорону та відновлення ґрунтів. Механізм економічного стимулювання дає суб’єктам господарювання більше простору для завищення рівня витрат на здійснення ґрунтоохоронних заходів з подальшої компенсації цих витрат шляхом зменшення податкового навантаження, застосування методів прискореної амортизації чи отримання інших протиправних вигід, які виникають внаслідок завищення обсягів витрат на здійснення ґрунтоохоронних заходів. Джерело: власна розробка. Створення фонду державного страхування екологічних ризиків вносить корективи у взаємодію економічних суб’єктів з приводу використання земельних ресурсів. З появою нового інноваційного інструменту регулювання рівня забруднення ґрунтів розширюється коло переміщення матеріальних цінностей між економічними суб’єктами. В процесі здійснення виробничої діяльності здійснюють наступні види платежів: платежі за користування
- 15. 13 землею як просторовим базисом, платежі за користування земельними ресурсами, платежі за забруднення ґрунтів. За умови запровадження інструментів екологічного страхування, страхові внески включатимуть до складу платежів за забруднення ґрунтів, але зараховуватимуться не до державного бюджету, а до фонду державного страхування екологічних ризиків. Для того, щоб інтегрувати інструментарій страхування екологічних ризиків у виробничу діяльність вітчизняних сільськогосподарських підприємств, потрібно удосконалити всю систему забезпечення ґрунтоохоронної діяльності. Ключовим моментом ефективного функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів, як і будь-якого іншого, є проведення оцінювання стану земельної ділянки на початку та після завершення операційного циклу (рис. 2). Економічне оцінювання Якісне оцінювання Оцінювання географічного положення (доступ до доріг, доступ до води, віддаленість від населених пунктів, наявність контрагентів) Оцінювання якісних показників (баланс вмісту поживних речовин, гумусу, фізико- хімічного складу ґрунтів)Сплата податку на землю Оцінювання показників забрудненості ґрунтів (фізичне, хімічне, радіаційне забруднення тощо) Здійснення сільськогосподарської діяльності (зміна фізико-хімічних показників ґрунту, забруднення) Оцінювання сучасного стану земельних ділянок Економічне оцінювання (якщо відбувались зміни) Оцінювання якісних показників (баланс вмісту поживних речовин, гумусу, фізико- хімічного складу ґрунтів) Сплата збору за користування земельними ресурсами Оцінювання показників забрудненості ґрунтів (фізичне, хімічне, радіаційне забруднення тощо) Сплата збору за забруднення ґрунтів Якісне оцінювання Оцінювання базового стану земельних ділянок Рис. 2. Модель функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів Джерело: власна розробка.
- 16. 14 Базою для визначення розміру платежів за забруднення ґрунтів в результаті провадження господарської діяльності є різниця між обсягом внесених та обсягом виведених забруднювачів. Відзначено, що для застосування механізму страхування екологічних ризиків в сільськогосподарській діяльності не обов’язково здійснювати фактичну перевірку стану земельних ресурсів кожного операційного циклу, витрачаючи на це кошти суб’єктів господарювання й зменшуючи економічну привабливість ґрунтоохоронних заходів. Запропоновано на рівні окремого землекористувача розраховувати математично показники рівня забруднення ґрунтів й використовувати отримані результати для нарахування плати за забруднення ґрунтів. А потім, за результатами фактичних обстежень (які достатньо здійснювати раз на 5-7 років), проводити коригування. Розраховано, як зміниться економічна ефективність здійснення ґрунтоохоронних заходів в системі функціонування Фонду страхування екологічних ризиків (табл. 4). Таблиця 4 Економічна ефективність здійснення ґрунтоохоронних заходів з урахуванням функціонування Фонду страхування екологічних ризиків Обсяги витрат на здійснення заходу, грн/га Економічні вигоди від реалізації заходів, грн/га Економічний результат від реалізації заходів, грн/га Економічна ефективність сільськогосподарської діяльності, % Плата за забруднення ґрунтів до Фонду страхування екологічних ризиків 1507,55 - - - Внесення мінеральних добрив 1040 1500–2000 460–960 44,2 % – 92,3 % Проведення хімічної меліорації для нейтралізації ґрунтового розчину Оплачується коштами Фонду 1200–1400 1200–1400 100 % Джерело: власна розробка. По суті, використання такого еколого-економічного механізму відділяє витрати на проведення ґрунтоохоронних заходів від тих економічних вигід, які виникають внаслідок їх проведення. Таким чином, підприємство опиняється перед вибором – не здійснювати ґрунтоохоронних заходів і втратити 1500 грн з 1 га площі чи здійснити ці заходи і мінімізувати витрати до 100 – 300 грн з 1 га сільськогосподарських площ. При цьому, помітна вигода від проведення ґрунтоохоронних заходів очікує суб’єкт господарювання не колись у майбутньому, а фактично впродовж одного операційного циклу. ВИСНОВКИ У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано новий підхід до виконання науково-практичного завдання, що полягає в удосконаленні еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Результати проведеного дослідження дають можливість сформулювати висновки, що
- 17. 15 мають теоретичне і практичне значення та свідчать про досягнення мети дослідження й виконання поставлених завдань: 1. Виявлені еколого-економічні особливості сільськогосподарського землекористування дають змогу обґрунтувати необхідність дослідження процесу забруднення ґрунтів, як об’єкта регулювання. Доведено, що об’єктом регулювання еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів є не зміна фізичних чи агрохімічних властивостей ґрунтів, а вплив суб’єктів господарювання на землі в процесі виробничої діяльності. Зважаючи на це, забруднення ґрунтів слід розглядати як результат господарської діяльності економічних суб’єктів в системі еколого-економічних відносин, що призвело до погіршення фізичних, хімічних, біологічних чи механічних властивостей ґрунтів за рахунок накопичення в них шкідливих речовин. 2. Доведено, що складність природних, екологічних та соціально- економічних умов сільськогосподарського землекористування обумовлює необхідність застосування концептуального підходу в процесі функціонування еколого-економічного механізму відтворення земельних ресурсів, що передбачає впорядкування його елементів в рамках трьох блоків (сутнісного, організаційного та функціонального). Окрім цього важливим питанням є уточнення функцій, принципів, організаційної структури, інструментів та методів регулювання цього механізму. 3. Обґрунтовано доцільність застосування методичного базису інституціональної економічної теорії та теорії ігор для балансування інтересів держави, суспільства і суб’єктів господарювання та визначення можливих компромісів в процесі використання сільськогосподарських земель. Цей базис дає змогу здійснювати сценарний аналіз взаємодії суб’єктів еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів з метою визначення оптимальних стратегій та інструментарію забезпечення процесу регулювання землекористування. 4. Здійснено оцінку сучасного стану ґрунтів та ідентифікацію загроз їх забруднення на сільськогосподарських землях України, завдяки чому встановлено низку проблем та виявлено такі негативні тенденції: істотний прояв деградації ґрунтів із зменшенням обсягів ґрунтоохоронних заходів; погіршення агрономічних властивостей ґрунтів; формування негативного балансу гумусу у ґрунті; в окремих регіонах залишаються достатньо великі площі та рівень забруднення ґрунтів залишками пестицидів та радіоактивно забруднених ґрунтів. 5. Визначено, що чинна система регулювання сільськогосподарською діяльністю не забезпечує на належному рівні виконання суб’єктами господарювання покладених на них завдань щодо охорони й відновлення ґрунтів. Зокрема, потребує розширення дисциплінарна та матеріальна відповідальність за порушення екологічних нормативів, яка при цьому, буде стосуватися не лише безпосередньо суб’єктів господарювання, а й контролюючих органів, які з тих чи інших причин не забезпечили належний рівень контролю за дотриманням чинного законодавства.
- 18. 16 6. За результатами економіко-математичного моделювання поведінкових стратегій суб’єктів господарювання та держави в процесі регулювання рівня забруднення ґрунтів спрогнозовано результати впливу інструментів регулювання на дотримання екологічних нормативів допустимого забруднення ґрунтів внаслідок здійснення господарської діяльності. Запропоновано алгоритм розрахунку коефіцієнта перевищення розміру штрафних санкцій над обсягом витрат на організацію ґрунтоохоронних заходів, за якого зберігається оптимальною стратегія суб’єктів господарювання дотримуватись екологічних нормативів. 7. Запропоновано розділити плату за землю на три складові: плата за землю як за просторовий базис, плата за користування земельними ресурсами й плата за забруднення ґрунтів. Таке розділення водночас з чітким визначенням напрямів фінансових потоків по кожній з наведених складових, що здатне забезпечити належне функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів як в умовах сьогодення, так і після завершення формування ринку землі й зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. 8. Наведено аргументи щодо необхідності запровадження засад державного страхування екологічних ризиків, які виникають в процесі сільськогосподарського виробництва. Екологічне страхування дає змогу використовувати сучасні фінансові інструменти для організації ґрунтоохоронної діяльності таким чином, щоб забезпечити не лише дотримання основних принципів (наприклад, «забруднювач – платить»), а й виконання ґрунтоохоронних заходів на рівні, достатньому для становлення збалансованого землекористування, сталого розвитку агросектору й економіки в цілому. Список опублікованих праць за темою дисертації Статті у наукових фахових виданнях України: 1. Ігнацевич С.П. Концептуальні засади функціонування еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. 2016. № 18. Ч. 1. С. 135–138. Статті у виданнях іноземних держав та виданнях України, що включені до міжнародних наукометричних баз: 2. Ігнацевич С.П. Сценарний аналіз взаємодії суб’єктів функціонування механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів // Збалансоване природокористування. 2016. № 4. С. 145–152. 3. Ігнацевич С.П. Сутність категорій «земля» та «земельні ресурси» у процесі формування збалансованого землекористування // АгроСвіт. 2017. № 17. С.49–52. 4. Ігнацевич С.П. Закордонний досвід функціонування еколого- економічного механізму регулювання рівня забруднення сільськогосподарських земель // Збалансоване природокористування. 2017. № 3. С. 30–36.
- 19. 17 5. Ігнацевич С.П. Економіко-математична модель господарювання в системі регулювання рівня забруднення ґрунтів // Економічний дискурс. 2018. Вип. 3. С. 89–97. 6. Ігнацевич С.П., Бутрим О.В. Страхування екологічних ризиків в системі регулювання рівня забруднення ґрунтів // Збалансоване природокористування. 2018. № 1. С. 28–34. (Особистий внесок: обґрунтовано інструментарій страхування екологічних ризиків в системі регулювання рівня забруднення ґрунтів; 0,6 ум.друк.арк.). 7. Ігнацевич С.П. Фінансово-економічне забезпечення ґрунтоохоронних заходів в системі страхування екологічних ризиків // АгроСвіт. 2018. № 10. С. 49–54. Матеріали конференцій: 8. Бутрим О.В., Ігнацевич С.П. Еколого-економічні особливості механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів // Економіка природокористування: стан, проблеми, перспективи. ІІ Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. (м. Ірпінь, 29 березня 2016 р.). Ірпінь: УДФСУ, 2016. С. 288– 291. (Особистий внесок: визначено стан, проблеми та особливості функціонування механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів; 0,1 ум.друк.арк.). 9. Ігнацевич С.П. Концептуальні засади взаємодії елементів механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів // Проблеми збалансованого природокористування в агросфері: матеріали Міжн. наук.-практ. конф. (м. Київ, 2-4 листопада 2016 р.). К.: ДІА, 2016. С. 71–74. 10. Ігнацевич С.П. Сутність доданої вартості у виробничому процесі: економічний аспект // Збалансоване природокористування: традиції, перспективи і інновації: матеріали І Міжн. наук.-практ. конф. (м. Київ, 18-19 травня 2017 р.). К.: ДІА, 2017. С. 41–43. 11. Ігнацевич С.П. Формування ефективного еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів // Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві: матеріали Міжн. наук.-практ. конф. (м. Київ, 6-7 липня 2017 р). К.: ДІА, 2017. С. 63–65. 12. Ігнацевич С.П. Нормативно-правове регулювання сільськогосподарської діяльності в системі охорони ґрунтів / Актуальні питання сьогодення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Вінниця, 20 березня 2018 р.). Обухів: Друкарик. 2018. Т.5. С.132. 13. Ігнацевич С.П. Механізм страхування екологічних ризиків в системі регулювання рівня агроекологічної безпеки // Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві: матеріали Міжн. наук.-практ. конф.(м. Київ, 4-6 липня 2018р). К.: ДІА, 2018. С. 25–27.
- 20. 18 АНОТАЦІЯ Ігнацевич С.П. Удосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Інститут агроекології і природокористування НААН, Київ, 2018. У дисертаційній роботі з’ясовано сутність забруднення ґрунтів та виявлено змістовну основу еколого-економічного забезпечення процесу регулювання його рівня. Обґрунтовано концептуальні положення ефективного функціонування еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Удосконалено теоретико-методичний підхід до інституціонального забезпечення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Здійснено оцінку рівня та виявлено основні загрози забруднення ґрунтів на сільськогосподарських землях України. Проаналізовано сучасний стан та проблеми функціонування системи регулювання рівня забруднення ґрунтів в Україні. Розроблено економіко-математичну модель поведінкових стратегій суб’єктів господарювання та держави в процесі регулювання рівня забруднення ґрунтів. Обґрунтовано напрями вдосконалення еколого-економічного механізму регулювання рівня забруднення ґрунтів. Ключові слова: забруднення, еколого-економічний механізм, ґрунти, сільськогосподарська діяльність, регулювання, механізм, інструменти. АННОТАЦИЯ Игнацевич С.П. Усовершенствование эколого-экономического механизма регулирования уровня загрязнения почвы. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.06 – экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Институт агроэкологии и природопользования НААН, Киев, 2018. В диссертационной работе исследованы и обобщены теоретические подходе к определению существенно-содержательной основы эколого- экономического обеспечения процесса регулирования уровня загрязнения почвы. Определено, что загрязнение почв нужно рассматривать в качестве результата хозяйственной деятельности экономических субъектов, которая привела к ухудшению физических, химических, биологических или механических свойств почвы за счет накопления в почве элементов, которые в случае попадания в сельскохозяйственную продукцию способны вызвать угрозу здоровью и жизни потребителей такой продукции. Доказано, что сложность природных, экологических и социально- экономических условий сельскохозяйственного землепользования обусловливает необходимость применения концептуального подхода в процессе функционирования и усовершенствования эколого-экономического
- 21. 19 механизма восстановления земельных ресурсов, предусматривает упорядочение его элементов в рамках трех блоков (содержательного, организационного и функционального). Кроме этого важным вопросом является уточнение функций, принципов, организационной структуры, инструментов и методов регулирования этого механизма. Обоснована целесообразность применения методического базиса институциональной экономической теории и теории игр для балансировки интересов государства, общества и субъектов хозяйствования и определения возможных компромиссов в процессе использования сельскохозяйственных земель. Этот базис позволяет осуществлять сценарный анализ взаимодействия субъектов эколого-экономического механизма регулирования уровня загрязнения почв с целью определения оптимальных стратегий и инструментария обеспечения процесса регулирования землепользования. Осуществлена оценка современного состояния почв и идентификация угроз их загрязнения на сельскохозяйственных землях Украины, благодаря чему установлен ряд проблем и выявлены следующие негативные тенденции: существенное проявление деградации почв с уменьшением объемов почвоохранных мероприятий; ухудшение агрономических свойств почв; формирование отрицательного баланса гумуса в почве; в отдельных регионах остаются достаточно большие площади и уровень загрязнения почв остатками пестицидов и радиоактивно загрязненных почв. Определено, что действующая система регулирования сельскохозяйственной деятельности не обеспечивает на должном уровне выполнения субъектами хозяйствования возложенных на них задач по охране и восстановлении почв. В частности, нуждается в расширении дисциплинарная и материальная ответственность за нарушение экологических нормативов, которая при этом будет касаться не только непосредственно субъектов хозяйствования, но и контролирующих органов, которые по тем или иным причинам не обеспечили надлежащий уровень контроля за соблюдением действующего законодательства. Исходя из результатов экономико-математического моделирования поведенческих стратегий субъектов хозяйствования и государства в процессе регулирования уровня загрязнения почв спрогнозировано результаты влияния инструментов регулирования на соблюдение экологических нормативов допустимого загрязнения почв в результате осуществления хозяйственной деятельности. Предложен алгоритм расчета коэффициента превышения размера штрафных санкций над объемом затрат на организацию почвоохранных мероприятий, при котором сохраняется стратегия субъектов хозяйствования придерживаться экологических нормативов. Предложено разделить плату за землю на три составляющие: плата за землю как по пространственный базис, плата за пользование земельными ресурсами и плата за загрязнение почв. Такое разделение одновременно с четким определением направлений финансовых потоков по каждому из приведенных составляющих способно обеспечить функционирование эколого-
- 22. 20 экономического механизма регулирования уровня загрязнения почв как в условиях, так и после завершения формирования рынка земли и снятия моратория на продажу земель сельскохозяйственного назначения. Приведены аргументы о необходимости введения основ государственного страхования экологических рисков, возникающих в процессе сельскохозяйственного производства. Экологическое страхование позволяет использовать современные финансовые инструменты для организации почвоохранной деятельности таким образом, чтобы обеспечить не только соблюдение основных принципов, но и выполнение почвоохранных мероприятий на уровне, достаточном для становления сбалансированного землепользования и устойчивого развития аграрного сектора и экономики в целом. Ключевые слова: загрязнение, эколого-экономический механизм, почва, сельскохозяйственная деятельность, регулирования, механизм, инструменты. ANNOTATION Ignatsevich S. Ecological and economic improvement for the mechanism of the soil contamination level regulation. – The manuscript. The thesis for the Degree of Ph.D. in Economics, specialty 08.00.06 – Economics of natural management and environment protection. – Institute of Agroecology and Nature Management of NAAS, Kyiv, 2018. In dissertation described the essence of soil contamination and defined the content basis of ecological and economic provision in the process of soil contamination level regulation. Substantiated the conceptual provisions of the effective functioning of the ecological and economic mechanism of soil contamination level regulation. Improved the theoretical and methodical approach to the institutional provision of the ecological-economic mechanism of soil pollution control. Estimated the value and identified the main threats of soil contamination on agricultural land in Ukraine. Analyzed the current state and main problems of functioning of soil contamination regulation system in Ukraine. Developed economic-mathematical model of economic entities behavioral strategies and its state in the process of soil contamination level regulation. Substantiated the directions of improvement of the ecological-economic mechanism of soil contamination level regulation. Keywords: pollution, ecological-economic mechanism, soil, agricultural activity, regulation, mechanism, tools.