1. 1
ВІДГУК ОФІЦІЙНОГО ОПОНЕНТА
на дисертаційну роботу Ступеня Назара Михайловича
«Еколого-економічні засади збалансованого розвитку рекреаційних
територій», поданої на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за
спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони
навколишнього середовища
1. Актуальність теми дослідження та її зв’язок із науковими програмами
Рекреаційна індустрія є багатофункціональним комплексом видів діяльності,
що ґрунтується на поєднанні корисних та унікальних властивостей природних
екосистем і технологій соціально-економічного характеру, скоординованих у
напрямі досягнення позитивного суспільного ефекту. Загалом рекреаційна сфера
практично в усіх розвинутих державах світу займає доволі високі позиції у
структурах національних економічних систем. Причому вагомість рекреаційної
індустрії у розвитку територій, регіонів і країн залежить не лише суто від
природних чинників, наприклад, забезпеченості природними благами із
специфічними властивостями, але й від особливостей формування та
впровадження господарських механізмів їх освоєння. Належність рекреаційної
діяльності до сфери природокористування зумовлює зосередження значної уваги
на питаннях раціоналізації та збалансування рекреаційного освоєння природного
ресурсного потенціалу країни.
Сьогодні домінує думка, що проблематика природокористування вийшла за
межі екологічних технологій і перебуває у площині економічних стратегій та
механізмів. Йдеться про те, що для створення оптимального режиму використання
ресурсів довкілля слід зосередитись на формуванні та реалізації ефективних
організаційно-економічних і фінансових доктрин цілеспрямованого впливу на
природокористувачів з метою досягнення заздалегідь визначених завдань та
орієнтирів. Слід зауважити і те, що економічна політика розвитку рекреаційної
індустрії має враховувати вимоги екологічних законів, доповнені соціальними
векторами розвитку. Таким чином, поєднання економічних, екологічних і
соціальних складових у межах системи рекреаційного господарювання й треба
вважати цілісною стратегією збалансованого поступу рекреаційної індустрії.
Вищенаведені аргументи дають змогу дійти висновку, що тематика
дисертаційного дослідження Ступеня Н.М. є безумовно актуальною та важливою,
адже стосується проблем економічного регулювання процесів збалансованого
2. 2
поступу рекреаційної індустрії країни, яка попри достатні природно-рекреаційні
переваги відстає від рівня розвитку подібних територій європейських країн.
Дисертаційне дослідження виконане у межах науково-дослідних робіт
Львівського національного аграрного університету, зокрема за такими темами:
«Розробка науково-методичних засад формування організаційних, економічних,
інформаційних механізмів регулювання земельних відносин на регіональному
рівні» (ДР № 0111U001320, 2015 р.), «Розробка і вдосконалення теоретико-
методологічних засад земельних відносин та забезпечення збалансованого розвитку
території» (ДР № 0116U003178, 2016–2017 рр.); а також науково-дослідної роботи
Інституту агроекології і природокористування НААН: «Еколого-економічні засади
розвитку рекреаційного природокористування» (ДР № 0116U005568, 2017 р.).
2. Ступінь обґрунтованості та достовірності наукових положень,
висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, наукова новизна
досліджень
Ознайомлення з дисертаційною роботою Ступеня Н.М. дає підстави
стверджувати, що викладені в ній наукові положення, висновки і рекомендації є
обґрунтованими, достовірними і мають наукову новизну.
Наукові результати, отримані дисертантом, полягають в розробленні
теоретико-методологічних підходів до збалансованого розвитку рекреаційних
територій та обґрунтуванні напрямів їх еколого-економічного забезпечення.
Теоретичною та методичною основою дисертаційного дослідження є наукові
праці та методичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних учених з питань
еколого-економічного забезпечення збалансованого розвитку рекреаційних
територій. У процесі проведення дослідження застосовано як загальнонаукові, так і
спеціальні методи.
Крім того, достовірність та обґрунтованість наукових положень, висновків
та рекомендацій базуються на використанні чинних нормативно-правових актів у
сфері рекреації, охорони навколишнього природного середовища, економіки
природокористування, матеріали і звіти Державної служби статистки України,
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства екології та
природних ресурсів України, вітчизняних підприємств туристично-рекреаційної
галузі, а також методичні рекомендації наукових установ, інформація з мережі
Інтернет, матеріали власних досліджень, інші літературні джерела з
проблематики дослідження.
Обґрунтованість результатів дослідження, їх практичну цінність засвідчує
також апробація на міжнародних науково-практичних конференціях, присвячених
3. 3
актуальним питанням екологічно-збалансованого природокористування та
екологічної безпеки, а також їх використання у практичній діяльності, про що
свідчать надані довідки.
Таким чином, основні наукові положення, що виносяться на захист, є
обґрунтованими та відповідають сформульованій меті та завданням дослідження.
Визначені автором об’єкт і предмет дослідження повною мірою відображені в
структурі дисертації та її основному змісті.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження
характеризується самостійністю, чіткістю і обґрунтованістю сформульованих
висновків, пропозицій та рекомендацій автора.
Зокрема в роботі запропоновано концептуальний підхід до збалансування
розвитку рекреаційних територій, який базується на реалізації трьох етапів:
розробка Дорожньої карти, формування системи індикаторів і вибір оптимального
інструментарію (с. 95–105), що послугував основою розроблення теоретико-
методологічного підходу до формування моделі збалансованого розвитку
рекреаційних територій, складовим елементом якого є методологічний підхід до
групування регіонів за рівнем ресурсного потенціалу (с. 117–122). Заслуговують на
особливу увагу методичний підхід до застосування глобальних критеріїв
збалансованого туризму для дестинацій у системі управління рекреаційними
територіями, що передбачає інтерпретацію ієрархії потреб для ключових
учасників відносин у сфері туристично-рекреаційної діяльності з метою
підвищення їх ініціативності, відповідальності, координації, консолідації та
контролю (с. 352–365), а також підхід до моделювання взаємозв'язків держави та
суб’єктів рекреаційної діяльності в процесі реалізації механізму державно-
приватного партнерства на основі теорії ігор (с. 290–301).
Розроблено функціональну схему збалансування та ієрархії управління
розвитком рекреаційних територій на основі визначення цілей, функцій та
інструментарію управління на кожному ієрархічному рівні (с. 243–246); структуру
еколого-економічного механізму управління збалансованим розвитком
рекреаційних територій, яку систематизовано за трьома взаємопов'язаними
блоками: концептуальним, аналітичним та функціональним (с. 246–249); а також
методологічні положення управління збалансованим розвитком рекреаційних
територій на основі системного підходу, доповненого елементами рекреаційно-
географічного, структурно-функціонального, мережевого, програмно-цільового та
маркетинго-аналітичного підходів (с. 109–118). Практичну цінність становить
методичний підхід до комплексного оцінювання ресурсного потенціалу
рекреаційних територій, що передбачає використання інтегрального індексу та дає
4. 4
змогу забезпечити просторове планування розвитку рекреаційної галузі (с. 153–
167).
Містить наукову новизну запропонований науково-методичний підхід до
стратегічного планування розвитку рекреаційної галузі, який, на відміну від
існуючих, передбачає застосування стратегічних альтернатив реалізації
ресурсного потенціалу за такими сценаріями: сировинного донора; нейтрального
розвитку; сировинного реципієнта (с. 310–317).
Представляють науковий інтерес теоретичні положення збалансованого
розвитку рекреаційних територій (пп. 1.2; пп. 1.3); а також представлена система
інструментів еколого-економічного механізму управління рекреаційними
територіями (с. 252–272).
Дисертаційна робота «Еколого-економічні засади збалансованого розвитку
рекреаційних територій» побудована логічно, її структура розкриває покладену в її
основу авторську наукову ідею. Отримані дисертантом теоретичні та практичні
результати свідчать про досягнення поставленої мети. Основні наукові положення
дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях,
конгресах та форумах.
3. Важливість отриманих результатів і рекомендацій щодо їх подальшого
використання
Одержані наукові результати мають важливе практичне значення
розв’язання актуальної наукової проблеми в галузі економіки
природокористування та охорони навколишнього природного середовища, що
полягає у розробленні теоретико-методологічних підходів до збалансованого
розвитку рекреаційних територій та обґрунтуванні напрямів їх еколого-
економічного забезпечення. Обґрунтовано та доведено, що забезпечення
збалансованого розвитку рекреаційних територій реалізується через розробку його
ефективних механізмів та інструментарію відповідно до напрямів державної
політики України, а також розроблення і наукове обґрунтування сценаріїв
розвитку та стратегії збалансування рекреаційних територій залежно від рівня їх
ресурсного потенціалу, та формування визначеної системи заходів і напрямів
підвищення інвестиційної привабливості рекреаційних територій.
Розроблені теоретико-методологічні та прикладні положення логічно
доведено до рівня конкретних пропозицій і практичних розробок, які сприяють
формуванню ефективних інструментів збалансованого рекреаційного
природокористування. Основні наукові положення дисертації впроваджено у
практичній діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України
5. 5
(довідка № 15-01-91-17/1 від 27.07.2017 р.), Головного управління
Держгеокадастру у Львівській області (довідка № 31-13-0.1-14914/2-17 від
23.11.2017 р.), Управління земельних ресурсів Львівської міської ради (довідка
№ 2403-вих-5618 від 07.11.2017 р.), Державної екологічної інспекції у Львівській
області (довідка № 01-356 від 24.01.2018 р.), а також в господарській діяльності
ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (довідка
№ 702 від 25.10.2017 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному
процесі Львівського національного аграрного університету (довідка № 01-27-02-
1138/1 від 17.10.2017 р.).
Враховуючи вище викладене, запропоноване дослідження можна повною
мірою розглядати як таке, що вносить суттєвий вклад у розвиток науки в сфері
економіки природокористування та охорони навколишнього природного
середовища.
4. Повнота викладу наукових положень, висновків і рекомендацій в
опублікованих працях дисертанта
Результати наукових досліджень виконані Ступенем Н.М., які покладено в
основу дисертації, у повній мірі відображені у 41 науковій праці, у т.ч. 1
одноосібній монографії, 23 статтях у наукових фахових виданнях з економіки, з
яких 14 – у виданнях іноземних держав та виданнях України, які включено до
міжнародних наукометричних баз та 17 тезах наукових доповідей.
5. Оцінка оформлення дисертації та змісту автореферату
Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею,
наукові результати та висновки, викладені в дисертаційній роботі та публікаціях
належать автору особисто. Дисертація не містить матеріалів кандидатської
дисертації. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті
положення, які є результатом особистих досліджень.
Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку
використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 447
сторінок. Робота містить 50 таблиць, 39 рисунків та 8 додатків. Список
використаних джерел налічує 407 найменувань, викладених на 40 сторінках.
За своїм обсягом, змістом і структурою, повнотою викладення результатів
дослідження, мовно-літературним оформленням дисертаційна робота відповідає
встановленим вимогам. В роботі надані змістовні пропозиції. Отримані
6. 6
дисертантом теоретичні та практичні результати свідчать про досягнення
поставленої мети.
Зміст автореферату відповідає основним положенням дисертації.
Автореферат містить загальну характеристику дисертації, основний зміст роботи
(за розділами), загальні висновки, список опублікованих праць, анотації.
Порівняння змісту автореферату і основних положень дисертації свідчить про їх
повну ідентичність.
6. Дискусійні питання та зауваження до дисертаційної роботи
Відзначаючи в цілому достатній рівень наукових здобутків дисертанта,
обґрунтованість одержаних результатів і практичне значення дисертаційної
роботи, слід відмітити про дискусійний характер окремих положень, що спонукає
до формулювання з цього приводу наступних зауважень та побажань:
1. Пропонуючи у першому розділі (пп. 1.4) механізм узгодження інтересів
суб'єктів використання потенціалу рекреаційних територій, автор, на нашу думку,
не надто зосереджується на інструментарії реалізації такого механізму.
2. Обґрунтовуючи концептуальний підхід до збалансування розвитку
рекреаційних територій, який базується на реалізації підготовчого, інформаційно-
аналітичного та функціонально-інструментального етапів, автор на с. 100 декларує
про необхідність врахування у межах цього підходу впливу екологічних,
економічних та соціальних чинників. Поряд з тим, на нашу думку, не достатньою
мірою розкриваючи вплив соціального чинника. Зокрема, відображаючи,
приміром, у функціонально-інструментальному блоці переважно інструментарій
економічного спрямування, а саме: нормативно-правова база, регулювання у сфері
оподаткування, процеси бюджетування, інвестиції, політика ціноутворення тощо.
3. Згідно пропонованого методичного підходу до комплексного оцінювання
ресурсного потенціалу рекреаційних територій, ґрунтовно розкритому у пп. 2.3
дисертаційного дослідження, автор у пп. 3.1 проводить ранжирування регіонів
України за рівнем ресурсного потенціалу рекреаційних територій, на основі чого
наводить результати картографічного моделювання. У підсумку автор декларує
висновок про те, що більшість регіонів України мають низький рівень ресурсного
потенціалу рекреаційних територій порівняно з найкращими аналогами в країні.
Поряд з тим, на нашу думку, варто було вказати причини такої ситуації в країні. Чи
це зумовлено лише природно-кліматичними та регіональними особливостями, чи
присутні й інші чинники впливу на подібний стан речей (приміром, інституційні,
організаційно-управлінські або фінансові фактори тощо).
4. Досліджуючи сучасний стан та особливості розвитку туризму на
7. 7
рекреаційних територіях (пп. 3.3), автор, на нашу думку, дещо перенасичує роботу
показниками світового досвіду у сфері розвитку екологічного туризму.
5. У пп. 4.2 автором представлено схему комплексного підходу до побудови
системи регулювання туризму на рекреаційних територіях, яка, на нашу думку,
потребує ґрунтовнішого наповнення у площині інструментально-методичного
апарату та механізму реалізації такої системи у розрізі зазначених основних блоків
дій. Так само, у пп. 4.3 відображено схему державно-приватного партнерства в
системі регулювання збалансованого розвитку рекреаційних територій, яка, на
нашу думку, вимагає аналогічних уточнень.
6. На нашу думку, повнішого обґрунтування потребує доцільність
застосуванням у пп. 5.2 трьох екстраполяційних методів: лінійного тренду (Linear
Trend); моделі експоненціального згладжування Хольта (Holt’s exponential
smoothing); моделі експоненціального згладжування Брауна (Brown’s Exponential
Smoothing), а також мотивація автора щодо вибору саме зазначених моделей задля
визначення прогнозних показників розвитку курортно-рекреаційної галузі України
на короткострокову перспективу.
7. У загальних висновках до дисертаційної роботи, на нашу думку, слід було
представити відповідні органи державної, регіональної та місцевої виконавчої
влади, які б могли використовувати у своїй діяльності сформульовані автором
наукові положення, висновки та рекомендації при розробленні та реалізації
відповідних програм та стратегій розвитку туристично-рекреаційної сфери.
Водночас зазначимо, що наведені зауваження та наявність окремих
дискусійних положень не впливають на наукову і практичну цінність одержаних
автором результатів та не знижують в цілому позитивної оцінки дисертаційної
роботи.
7. Загальний висновок
Дисертаційна робота Ступеня Назара Михайловича «Еколого-економічні
засади збалансованого розвитку рекреаційних територій» виконана на актуальну
проблемну тему, базується на ґрунтовному аналізі детермінант збалансованого
розвитку рекреаційних територій, обґрунтуванні напрямів удосконалення системи
його еколого-економічного забезпечення у напрямі дотримання екологічних
імперативів та принципів сталого зростання, які є предметом її захисту за
спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони
навколишнього середовища.
Тема і зміст дисертаційної роботи відповідають паспорту спеціальності
08.00.06 – економіка природокористування та охорона навколишнього середовища
