Vidguk kudrina

2. 0116Ш06782, 2016-2022 рр.), Кременчуцького національного університету
імені Михайла Остроградського (м. Кременчук) Міністерства освіти і науки
України («Проведення соціологічних досліджень щодо стану розвитку
підприємництва у місті Кременчук» (номер державної реєстрації
0119Ш02882, 2017 р.), Азовського морського інституту Національного
університету «Одеська морська академія» (м. Маріуполь) Міністерства освіти
і науки України («Теоретико-методологічне обґрунтування та практична
реалізація управління формуванням конкурентних переваг регіонів за
рахунок розвитку підприємств морегосподарського комплексу» (номер
державної реєстрації 0116Ш03213, 2016-2018 рр.), Західнодонбаського
приватного інституту економіки і управління (м. Павлоград) («Методологія
регіонального економічного розвитку» (номер державної реєстрації
0102Ш00369, 2002-2015 рр.).
Новизна наукових положень, висновків і рекомендацій дисертації
Аналіз змісту дисертаційної роботи Буряка Є.В. дає підстави
стверджувати, що сформульовану автором мету дослідження досягнуто,
завдання розв’язано. Результати дослідження характеризуються науковою
новизною та мають достатню ступінь апробації. Наукова новизна
дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні наукових положень, висновків
та рекомендацій щодо формування регіональних кластерів в умовах
розбудови інтеграційних процесів та стимулювання економічного зростання
регіонів України.
Окреслимо та систематизуємо найбільш вагомі наукові результати
дослідження, які несуть в собі елементи новизни:
авторськими напрацюваннями постають визначення інтегральної
функції теорії інтеграції суспільства та окреслення форм дослідження
інтеграційних змін, як формальних та неформальних, локальних та
глобальних, досліджених та прихованих, що дозволяє розширювати та
системно адаптувати відповідні знання в регіональному менеджменті (с. 43-
66);
розроблено низку теоретико-методологічних напрацювань з питань
розвитку теорії кластерів у відповідності до процесів розбудови
інтеграційних змін та залучення до майбутніх концепцій формування
національної кластерної моделі економіки системних знань фахівців, шкіл
українського регіонального менеджменту, накопичених напрацювань
науковців в напрямах соціальної економіки, інституціоналізації стандартів
ділового середовища та інформаційного прогресу, як наукових платформ
запуску механізмів підтримки регіональних кластерів, галузевих програм
підтримки малого та середнього бізнесу (с. 95-116);
рекомендовано адаптувати та залучати в практику українського
регіонального менеджменту концептуальних положень управлінських

3. підходів та практик регіональної кластерної політики Європи (положення
виокремлені із загальної економічної політики щодо бачення поступовості
дій та нарощення потенціалу євроінтеграції з урахуванням особливостей
територій, на які зорієнтовані цільові заходи), які, на відміну від наявних
рекомендацій, мають векторність успішного досвіду кластероутворення, що
дало можливість обґрунтувати базові принципи, управлінські технології, які
лежать в основі створення ефективної регіональної кластерної політики
(с. 118-144);
рекомендовано та систематизовано низку управлінських підходів
(с. 146, 150-159), визначень передумов (с. 143-144) та базових принципів
(с. 145-147) розробки та реалізації національної регіональної кластерної
політики на основі знань європейського досвіду успішних практик кластерної
діяльності, цільових проектів та програм, що на відміну від існуючих
адаптовані до вже напрацьованого потенціалу заходів євроінтеграційного
характеру та формують подальшу платформу системного балансу інтересів у
парадигмі відносин «влада-бізнес-населення (с. 147-163);
розроблено методичні підходи до оцінки регіональних тенденцій та
перспектив соціального й економічного розвитку з урахуванням
інтеграційних змін та градації регіонів - рекомендований підхід, на відміну
від наявних, залучає до дії інструментарій графічного відображення,
моделювання, картування як інструментів саме інформаційної епохи
регіонального менеджменту, насиченості інформації якісними та кількісними
параметрами, спрощеному доступу агентів кластеризації до таких знаннєвих
ресурсів (с. 184-210);
розроблено та рекомендовано до впровадження управлінську
технологію комплексного оцінювання впливу регіональної економічної
кластеризації на процес та компоненти регіонального розвитку, яка має
елементи новизни в питаннях підбору показників-параметрів (можливості
варіації показників), процедурному наповненні та потенційному висновку у
вигляді рейтингу регіонів, що прискорює та принципово спрощує прийняття
рішень в системі влади, бізнесу, інвесторів, агентів кластеризації (с. 215-230);
обґрунтовано концептуальний підхід в системі інформаційного
забезпечення агентів кластеризації щодо обрання регіонів для реалізації
проектів на основі оцінки концентрації ресурсів, врахування вже наявних
кластерів зі специфічними моделями ресурсозабезпечення (кластери
великого та середнього бізнесу) в умовах нарощення потенціалу інтеграції;
підхід носить інноваційно-управлінський характер з позиції переваг
визначення взаємозалежності і зв’язку концентрації та кластеризації (наголос
зроблено на визнанні спорідненості й наближеності в процесах концентрації
ресурсів та концентрації як загального процесу кластероутворення, умовне
допущення) (с. 260-281);
розроблена методика оцінки ресурсозабезпечення
кластероутворювальних процесів у регіонах на основі показників
регіональної сконцентрованості ресурсів та залучення компаративного
аналізу (підхід є адаптованим до оцінок, показників ринкової економіки, має

4. прив’язку до статистичних оцінок ресурсів територій) в перспективі та на
відміну від наявних підходів актуалізує та систематизує інформацію щодо
проектних оцінок, моніторингів та діагностування потенційних можливостей
регіонів забезпечити ресурсами виробництва та сферу послуг у відкритому
інформаційному просторі (с. 284-310);
обґрунтовано та надано сутнісні характеристики управлінських
технологій формування інформаційно-комунікаційних систем у процедурах
підтримки організацій регіональних та галузевих (змішаних) кластерів;
авторська новизна полягає у прив’язці даних процедур до засад узгодження
заходів безпеки щодо ведення господарської діяльності, спрощення процедур
прийняття рішень, нової якості інтегрованої Інформаційної діяльності на
відкритих платформах; розглянуто сценарії станів та форм інформаційно-
комунікаційного забезпечення регіональних кластерів (с. 315-332);
розроблено управлінські підходи та концепцію кластерної політики в
форматі механізму регулювання регіонального розвитку, що ґрунтується на
визначені мети, завдань, управлінських принципів та підходів до реалізації
заходів; розглянуто можливі сценарії наповнення та реалізації різних
варіантів політики у відповідності до потреб та інтересів регіонів з
урахуванням розбудови інтеграційних процесів, що у загальному бачені
забезпечує новітні підходи до стимулювання розширеного відтворення
бізнес-середовища на європейських стандартах та критеріях ділового
середовища (с. 338-356);
обґрунтовано ключові фрагменти управлінської технології
паспортизації інформаційних ресурсів кластероутворення в регіоні, що
формує групу цільових інструментів нового наповнення інформаційного
забезпечення щодо станів кластероутворення в регіональному
господарському комплексі на основі цільових інформаційних технологій
(рекомендовано залучати геоінформаційні та картографічні технології), що
забезпечить ефективність та якість управлінського проектування, залучення
місцевого досвіду ведення бізнесу, активізації залучення інвесторів,
формування позитивного іміджу регіональної влади (с. 358-378);
розроблено та рекомендовано до впровадження управлінські підходи
комплексного оцінювання ризиків участі у кластерних проектах влади та
підприємств на основі системного, інтегрованого бачення специфіки ведення
господарської діяльності, що формує нове бачення ризиків та зон безпеки
кластероутворення (с. 383-385), враховує необхідність накопичення знань
ризикології кластероутворення у відповідності до перспектив розвитку
національної, регіональної і галузевої економік (с. 381-400).
Ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій,
сформульованих у дисертації, їх достовірність
Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи стали
інтегровані та систематизовані положення економічної теорії, регіональної
економіки та регіонального менеджменту, фінансово-економічного аналізу,

5. теорії інтеграції та ризикології, наукові праці вітчизняних і зарубіжних
науковців стосовно питань оцінки впливу діяльності кластерів на регіональну
економіку, обґрунтування доцільності поширення процесів кластеризації в
регіонах країни й розробки заходів регіональної політики щодо їх активізації
у відповідності до потреб часу. Нормативно-правову базу дисертації склали
законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України і Кабінету
Міністрів України, органів державної влади та місцевого самоврядування,
офіційні документи Світового банку, Всесвітнього економічного форуму,
Європейського банку реконструкції та розвитку, Програми розвитку
Організації Об’єднаних Націй. Фактологічну базу дисертаційної роботи було
сформовано в результаті обробки статистичних даних Державної служби
статистики України, Головних управлінь статистики в областях України,
особистих спостережень автора.
Висновки, пропозиції та методичні положення дисертаційної роботи є
достатньо науково обґрунтованими, їх основою є системність та
послідовність у проведенні комплексного аналізу теоретико-методологічних
положень та методичних підходів, використання міжнародного досвіду,
узагальнення широкого спектру репрезентативного статистичного матеріалу.
У дисертації знайшли доцільне науково обґрунтоване використання
різні наукові методи і прийоми дослідження, авторські підходи до обробки
інформації. Так, у роботі: при уточненні сутності груп базових категорій
«кластер», «регіональний кластер», «інтеграція», класифікації кластерів за
видами та типами, обґрунтуванні узагальненої схеми функціонування
кластерних форм регіонального розвитку використано підходи системний та
логічних узагальнень; при обґрунтуванні теорії та методології синергетичної
взаємодії знань регіоналістики та теорії інтеграції залучено наукові методи
абстракції, аналізу і синтезу; при здійсненні оцінки передумов створення
кластерних форм розвитку в регіонах - методи порівняльного та графічного
аналізу. Залучено та адаптовано методи статистичного та компаративного
аналізу в оцінці концентрованості ресурсів та особливостях
ресурсозабезпечення кластерних проектів; залучено методи сценарування та
цільового проектування в процесі обґрунтування управлінських технологій
та заходів кластерної політики; активізовано методи економіко-
математичного аналізу в процедурах та табличному оцінюванні показників
соціального, економічного, інтегрованого розвитку регіонів та відповідного
впливу на процеси регіонального кластероутворення; проведено кластерний
аналіз регіональних утворень за цільовими заданими параметрами, що
відповідають стратегічним планам розвитку регіонів.

6. Наукове значення та практична цінність одержаних результатів
дослідження
Наукове значення дисертаційної роботи Буряка Є.В. полягає у
обґрунтуванні теоретико-методологічних основ і науково-прикладних засад
формування регіональних кластерів в умовах розбудови інтеграційних
процесів.
Практична цінність одержаних у дисертаційній роботі результатів
полягає у тому, що основні теоретичні положення, обґрунтовані автором у
дисертації, доведено до рівня методичних розробок і практичних
рекомендацій щодо обґрунтування доцільності здійснення процедур
створення кластерів в регіональній економіці, системної підтримки розвитку
малого та середнього бізнесу, комплексному покращені станів ділового
середовища. Для органів місцевого самоврядування та публічної влади
особливу практичну значущість мають рекомендації щодо обґрунтування:
дослідження соціального та економічного потенціалу регіону до створення
кластерних форм розвитку на основі рейтингування та картування успішних
територій (с. 184-213); методичного підходу до комплексного оцінювання
можливостей цільового ресурсозабезпечення кластерних проектів на основі
оцінок концентрації ресурсів на певній території (с. 281-310); розробка
концептуальних підходів до розробки регіональної кластерної політики
(с. 337-351); створення технології паспортизації регіональних інформаційних
ресурсів щодо кластероутворення (с. 358-377); комплексних підходів та
сценарування оцінки ризиків кластеризації агентами даного процесу (с. 380-
398).
За результатами дослідження було отримано довідки про впровадження
від: Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (довідка № 01-93/2
від 25.03.2019 р.), Автозаводської районної адміністрації Виконавчого
комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (довідка № 01-
29/312 від 29.05.2019 р.), Департаменту «Центр надання адміністративних
послуг у місті Кременчуці» Кременчуцької міської ради Полтавської області
(довідка № 1-27/321 від 31.05.2019 р.), Кременчуцької районної державної
адміністрації в Полтавській області (довідка №243/1-61 від 29.05.2019 р.),
Української асоціації з розвитку менеджменту та бізнес-освіти (довідка
№398/23-12 від 18.12.2018 р.), Кременчуцького відділення Полтавської
торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України (довідка
№ 140/08-04 від 30.05.2019 р.), Приватного акціонерного товариства
«Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (довідка № 912/4648 від
04.12.2018 р.), Публічного акціонерного товариства «Укртатнафта» (довідка
№43/02-55 від 30.05.2019 р.), Світловодської районної державної
адміністрації в Кіровоградській області (довідка №01-31/84/1 від

7. 20.09.2019 р.), Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод
дорожніх машин» (довідка №69/1142 від 11.10.2019 р.), Виконавчого
комітету Світловодської міської ради (довідка № 01-17/5/1 від 29.01.2020 р.),
Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод»
(довідка №46.01-12/12 від 23.01.2020 р.), Приватного підприємства
«Виробничо-торгова компанія «Лукас» (довідка №28 від 30.01.2020 р.), а
також у навчальному процесі Кременчуцького національного університету
імені Михайла Остроградського Міністерства освіти і науки України (довідка
№ 02-10/444 від 08.05.2019 р.).
Наукове та практичне значення одержаних автором дисертації
результатів підтверджується їх апробацією на науково-практичних
конференціях різного рівня, що проводилися в більшості регіонів України та
за кордоном.
Рекомендації щодо використання результатів дисертаційної роботи
Отримані результати дослідження щодо обґрунтування активізації та
інституціоналізації кластерних форм ведення господарської діяльності в
регіонах відповідного стимулювання регіонального розвитку мають не тільки
теоретико-методологічне значення, але можуть також бути використаними в
практичній діяльності Міністерства цифрової трансформації України,
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства розвитку
громад та територій України, Міністерства соціальної політики України,
головних управлінь промисловості та розвитку інфраструктури обласних
державних адміністрацій, територіальних та галузевих органів управління з
питань поширення процесів кластеризації інноваційного типу, органів
місцевого самоврядування, науково-дослідних установ за профілем роботи,
закладів вищої освіти.
Повнота викладення наукових положень, матеріалів, висновків і
рекомендацій дисертації в опублікованих працях
За результатами дослідження, проведеного науковцем, було
опубліковано 38 наукових праць (загальний обсяг - 19,78 д. а., з яких
особисто здобувачеві належать 17,73 д. а.), з них 4 монографії, 15 статей у
наукових фахових виданнях України, 3 статті у наукових фахових виданнях
України, включених до міжнародних наукометричних баз, 4 статті у
міжнародних виданнях. Також є 12 публікацій у матеріалах наукових
конференцій. Публікації повністю відображають зміст, основні положення та
наукову новизну дисертаційної роботи.

8. Дискусійні питання та зауваження до дисертаційної роботи
Не зважаючи на позитивні риси, слід виділити декілька зауважень до
дисертаційної роботи:
1. В першому розділі, параграф 1 .2 .«Теоретико-методологічне т
управлінське визначення процесу інтеграції» автор системно розглядає
категорію «інтеграція» з позиції вузького та широкого трактування
управлінського функціонального навантаження, ним акцентовано увагу на
«споріднених термінах у науковому, практичному та публічному спілкуванні,
що підтверджує актуальність такого знання, зацікавленість в онтології
досліджень, потребі подальших узагальнень і сутнісних наповнень» (с. 75-78;
с. 82-85). Цьому аспекту приділено значну увагу, доробок має ознаки
наукової новизни. Водночас автор не виносить це положення на захист як
елемент новизни в розвитку наукової теорії.
2. Не зважаючи на змістовне наповнення параграфу 2.1 «Концептуальні
перспективи адаптування досвіду Європи в межах державної та регіональної
політики», не ясно, які тренди розвитку регіонів та перспективи
кластероутворення в Україні є найбільш актуальними в контексті поширення
новітніх наукових знань регіонального менеджменту з позиції врахування
позитивного світового досвіду. Робота значно виграла б, якщо в рамках
концептуальних підходів формування регіональних кластерів в умовах
розбудови інтеграційних процесів на основі парадигми управління знаннями
було б визначено практичні рекомендації щодо управління новітніми
проектами євроінтеграції.
3. У третьому розділі «Дослідження інтеграційних процесів та
особливостей формування регіональних кластерів України» табл. 3.1,
рис. 3.2-3.7 присвячені питанням оцінки та системного аналізу населення
Україні (міграції, безробіття тощо). Водночас слід зазначити, що по тексту
дисертації більше в жодному місці не приділено уваги населенню регіону як
активному учаснику кластерних відносин, що зменшує очікувані переваги від
реалізації запропонованих рекомендацій на практиці.
4. На с. 262-263 дисертації (розділ 4) автор зазначає, що для «особливої
характеристики або позначення процесів концентрування загалом і
регіональної (територіальної) концентрації ресурсів зокрема, у економічній
літературі також використовуються такі поняття (іноді навіть як терміни-
синоніми, тобто як близькі чи тотожні концентрації терміни) як агломерація
локалізація, таргетування». По-перше, автор не пояснює спільне та відмінне
у співвіднесенні цих понять. По-друге, залишається незрозумілим, чому саме
процеси концентрації (а не агломерації, локалізації, таргетування) постали
об’єктом вивчення на цьому етапі дослідження дисертанта.
5. На нашу думку недостатньо обґрунтованим представляється відбір
статистичних показників з позиції аналітико-інформаційного забезпечення
кластерних проектів для оцінювання концентрованості ресурсів регіонів
України (с. 278-279). Не зрозуміло чому саме представлені в дисертації
показники відібрано для оцінювання.

9. 6. У підрозділі 5.2 дисертації рекомендовані положення щодо
впровадження нового інформаційного забезпечення у вигляді паспортизації
(та паспортів кластерів). Рівень кластероутворення в українській економіці є
достатньо низьким, як доводить практика та було встановлено в роботі.
Водночас для всіх регіонів України така технологія не постає актуальною,
можливо слід рекомендувати робити національну платформу інформаційного
забезпечення, наприклад на базі якогось університету, або міністерства
(Міністерства інфраструктури України, Міністерства розвитку громад та
територій України).
7. На рис. 5.9. «Компоненти потенціалу кластероутворення регіонів»
(с. 383) здійснено систематизацію складових потенціалу кластеризації, що
створюють підґрунтя для побудови кластерів в Україні. Інформація
актуальна та науково обґрунтована, водночас слід зазначити, що її актуально
було б розташувати в інших параграфах, де розглядаються особливості
організації кластерів та відповідної інфраструктури, а не питання ризиків та
безпеки кластероутворення. Наприклад параграф 4.3 - формування
інформаційно-комунікаційної інфраструктури або параграф 5.2. з позиції
преваг та перспектив паспортизації.
У той же час висловлені зауваження не можуть суттєвим чином
вплинути на загальну достатньо позитивну оцінку дисертаційної роботи
Буряка Є.В.
Загальний висновок щодо дисертаційної роботи та її відповідності
вимогам до дисертацій на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Дисертаційна робота Буряка Євгена Вікторовича «Формування
регіональних кластерів в умовах розбудови інтеграційних процесів» є
завершеним науковим дослідженням, виконаним автором самостійно на
актуальну тему.
Дисертація містить теоретичні положення та практичні пропозиції, що
в сукупності вирішують важливе завдання з формування майбутньої
національної моделі кластерної економіки зі специфічними моделями регіонів.
Отримані результати та висновки мають наукову новизну, важливе теоретичне,
методологічне та практичне значення, роблять безперечний внесок в теорію та
практику кластеризації економіки регіону.
Дослідження виконано на високому науковому рівні, матеріал
викладено чітко й обґрунтовано з умілим використанням аналітико-
кластерного та графічного підходу до викладення, що значно полегшує його
сприйняття. Усі положення, результати й висновки є чітко аргументованими.
Впровадження результатів дисертаційної роботи підтверджено
документально, про що свідчать листи про впровадження, які наведено у
додатках до дисертації.

10. Опубліковані роботи та автореферат відображають основні положення
дисертації. Основні результати дослідження апробовані та схвалені на
достатній кількості науково-практичних конференцій різного рівня, що
проводилися на території України та за її межами.
Все перелічене дає підстави стверджувати, що дисертаційна робота
Буряка Євгена Вікторовича на тему «Формування регіональних кластерів в
умовах розбудови інтеграційних процесів» відповідає вимогам пп. 9, 10, 12,
14 «Порядку присудження наукових ступенів», затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України № 567 від 27 липня 2013 р. зі змінами і
доповненнями, затвердженими Постановами Кабінету Міністрів України
№656 від 19.08.2015 р., № 1159 від 30.12.2015 р., № 567 від 27.07.2016 р.,
№943 від 20.11.2019 р. та №607 від 15.07.2020 р., що висуваються до
дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук.
Загальна оцінка роботи є позитивною, а здобувач Буряк Євген
Вікторович заслуговує на присудження наукового ступеня доктора
економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і
регіональна економіка.
Офіційний опонент:
доктор економічних наук,
професор, завідувач кафедри
бізнес-економіки та адміністрування
Сумського державного педагогічного
університету імені А.С. Макаренка
Міністерства освіти і науки України
Підпис засвідчую: