The scientific heritage No 121 (121) (2023)

No 121 (121) (2023)
The scientific heritage
(Budapest, Hungary)
The journal is registered and published in Hungary.
The journal publishes scientific studies, reports and reports about achievements in different scientific fields.
Journal is published in English, Hungarian, Polish, Russian, Ukrainian, German and French.
Articles are accepted each month.
Frequency: 24 issues per year.
Format - A4
ISSN 9215 — 0365
All articles are reviewed
Free access to the electronic version of journal
Edition of journal does not carry responsibility for the materials published in a journal.
Sending the article to the editorial the author confirms it’s uniqueness and takes full responsibility for possible
consequences for breaking copyright laws
Chief editor: Biro Krisztian
Managing editor: Khavash Bernat
• Gridchina Olga - Ph.D., Head of the Department of Industrial Management and Logistics (Moscow, Russian
Federation)
• Singula Aleksandra - Professor, Department of Organization and Management at the University of Zagreb
(Zagreb, Croatia)
• Bogdanov Dmitrij - Ph.D., candidate of pedagogical sciences, managing the laboratory (Kiev, Ukraine)
• Chukurov Valeriy - Doctor of Biological Sciences, Head of the Department of Biochemistry of the Faculty of
Physics, Mathematics and Natural Sciences (Minsk, Republic of Belarus)
• Torok Dezso - Doctor of Chemistry, professor, Head of the Department of Organic Chemistry (Budapest,
Hungary)
• Filipiak Pawel - doctor of political sciences, pro-rector on a management by a property complex and to the
public relations (Gdansk, Poland)
• Flater Karl - Doctor of legal sciences, managing the department of theory and history of the state and legal
(Koln, Germany)
• Yakushev Vasiliy - Candidate of engineering sciences, associate professor of department of higher mathe-
matics (Moscow, Russian Federation)
• Bence Orban - Doctor of sociological sciences, professor of department of philosophy of religion and reli-
gious studies (Miskolc, Hungary)
• Feld Ella - Doctor of historical sciences, managing the department of historical informatics, scientific leader
of Center of economic history historical faculty (Dresden, Germany)
• Owczarek Zbigniew - Doctor of philological sciences (Warsaw, Poland)
• Shashkov Oleg - Сandidate of economic sciences, associate professor of department (St. Petersburg, Russian
Federation)
• Gál Jenő - MD, assistant professor of history of medicine and the social sciences and humanities (Budapest,
Hungary)
• Borbély Kinga - Ph.D, Professor, Department of Philosophy and History (Kosice, Slovakia)
• Eberhardt Mona - Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psychology and Pedagogy (Munich,
Germany)
• Kramarchuk Vyacheslav - Doctor of Pharmacy, Department of Clinical Pharmacy and Clinical Pharmacol-
ogy (Vinnytsia, Ukraine)
«The scientific heritage»
Editorial board address: Budapest, Kossuth Lajos utca 84,1204
E-mail: public@tsh-journal.com
Web: www.tsh-journal.com

CONTENT
EARTH SCIENCES
Rybalova O., Artemiev S., Bryhada O.,
Ilyinskiy O., Boyko O., Serdyuk K.
ADAPTIVE PHYTOREMEDIATION TECHNOLOGIES FOR
WASTEWATER TREATMENT IN THE CONTEXT OF
CLIMATE CHANGE .......................................................3
ECONOMIC SCIENCES
Hayrapetyan A., Aghajanyan S.
ENHANCING E-COMMERCE CUSTOM REGULATION
FOR SEAMLESS TRADE IN EAEU: A POLICY PAPER.....10
JURIDICAL SCIENCES
Kirin R., Shekhovtsov V.
E-GOVERNMENT LAW: INFORMATION AND
INFORMATIZATION STAGES OF FORMATION SOURCE
SYSTEMS....................................................................14
MILITARY SCIENCES
Vyzdryk V., Melnyk O.
IMPLEMENTATION OF NATO EDUCATIONAL
STANDARDS INTO THE EDUCATIONAL PROCESS OF
THE NATIONAL ACADEMY OF THE GROUND FORCES
NAMED AFTER HETMMAN PETR SAHAIDACHNY ......25
PEDAGOGICAL SCIENCES
Zholdasbekov A., Myrzabekov E.,
Zholdasbekova K., Tankish N.
DEVELOPMENT OF STUDENTS' CREATIVITY USING
COACHING TECHNOLOGIES IN THE EDUCATIONAL
PROCESS OF THE UNIVERSITY ...................................30
PHILOSOPHICAL SCIENCES
Prokopovych L.
MAN IN THE CONDITIONS OF SOCIAL CHAOS AND THE
NEW TECHNOLOGICAL REALITY ................................34
PHYSICS AND MATHEMATICS
Yegorova Z., Gripinich A.,
Baranovskaya Yu., Roslik V.
DETERMINATION OF PROPIONIC ACID AND ITS SALTS
IN BAKERY PRODUCTS...............................................39
SOCIAL SCIENCES
Pérez Gamón Carolina Margarita
THE FRAGILITY OF LATIN AMERICA IN THE 21ST
CENTURY SEDUCES THE LEFT. ...................................42
TECHNICAL SCIENCES
Naziyev J.
ANALYTICAL EQUATIONS OF THERMAL
CONDUCTIVITY OF LIQUID HYDROCARBONS ............45

The scientific heritage No 121 (2023) 3
EARTH SCIENCES
АДАПТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФІТОРЕМЕДІАЦІЇ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД В УМОВАХ
КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН
Рибалова О.
канд. техн. наук, доц., доц.
Національний університет цивільного захисту України, м. Харків
Артем’єв С.
Бригада О.
Ільїнський О.
канд. біол. наук, доц.
Бойко О.
викладач
Сердюк К.
Студентка
ADAPTIVE PHYTOREMEDIATION TECHNOLOGIES FOR WASTEWATER TREATMENT IN THE
CONTEXT OF CLIMATE CHANGE
Rybalova O.,
PhD, Associate Professor,
National University of Civil Defence of Ukraine
Artemiev S.,
Bryhada O.,
Ilyinskiy O.,
Boyko O.,
lecturer
Serdyuk K.
Student
DOI: 10.5281/zenodo.8371800
Аннотація
В роботі представлено аналіз кліматичних змін в європейських країнах та в Україні. Досліджено вплив
кліматичних змін на системи очищення води і розроблено рекомендацій для їх адаптації. В статті показано
переваги методу фіторемедіації для очищення стічних вод і проаналізовано вплив кліматичних змін на
фіторемедіацію. Дослідження підтверджує актуальність розробки нових методів фіторемедіації, адаптова-
них до кліматичних змін, що може значно покращити ефективність очистки стічних вод. Результати пред-
ставлених в статті досліджень є актуальними при прийнятті науково-обґрунтованих управлінських рішень
в галузі екологічної безпеки і забезпечення комфортних умов життєдіяльності людини.
Abstract
The paper presents an analysis of climate change in European countries and in Ukraine. The impact of climate
change on water treatment systems is investigated and recommendations for their adaptation are developed. The
article shows the advantages of phytoremediation for wastewater treatment and analyzes the impact of climate
change on phytoremediation. The study confirms the relevance of developing new phytoremediation methods
adapted to climate change, which can significantly improve the efficiency of wastewater treatment. The results of

4 The scientific heritage No 121 (2023)
the research presented in this article are relevant for making scientifically based management decisions in the field
of environmental safety and ensuring comfortable living conditions.
Ключові слова: зміни клімату, стічні води, метод фіторемедіації, адаптивні технології.
Keywords: climate change, wastewater, phytoremediation method, adaptive technologies.
Зміна клімату є найсуттєвішим глобальним
екологічним викликом ХХІ сторіччя, що стоїть пе-
ред людством та є ключовим компонентом довго-
строкового глобального реагування на зміну клі-
мату задля існування екосистем та захисту людей.
За даними Американської служби NOAA після
двох років поспіль (2019 і 2020), які увійшли до
трійки найтепліших за всю історію, глобальна тем-
ператураповітря Землі протягом 2021 року трохи
зменшилась, але не набагато. Згідно з аналізом вче-
них з Національних центрів екологічної інформації
NOAA (NCEI), 2021 рік зайняв шосте місце в
списку найтепліших років за всю історію, почина-
ючи з 1880 року [1].
Кліматичні зміни впливають на всі компоне-
нти навколишнього природного середовища, здо-
ров’я населення і викликають серйозні екологічні і
соціально- економічні проблеми [2,3].
Кліматичні моделі, які часто називають моде-
лями загальної циркуляції (МОЦ), - це чисельні мо-
делі, які імітують кліматичну систему в глобаль-
ному масштабі на основі фізичних, хімічних і біо-
логічних властивостей її компонентів, їхніх
взаємодій і зворотних зв'язків, а також з урахуван-
ням відомих властивостей кліматичної системи
процесів (IPCC, 2013a). Кліматичні моделі є най-
більш досконалими інструментами для моделю-
вання стану кліматичної системи та імітації її реак-
ції на зміни концентрації парникових газів в атмос-
фері. Моделі відрізняються за своєю складністю,
кількістю просторових вимірів і складністю опису
фізичних, хімічних чи біологічних процесів. Кліма-
тичні моделі еволюціонують у бік системних моде-
лей Землі (ESM), які включають представлення ву-
глецевого циклу, інтерактивний розрахунок атмос-
ферних викидів CO2 та інших кліматичних компо-
нентів (наприклад, атмосферної хімії, льодовико-
вого покриву, динамічної рослинності та азотного
циклу). Моделювання майбутнього клімату знач-
ною мірою залежить від граничних умов, які недо-
статньо відомі на майбутнє, а отже, результати є
дуже невизначеними. Більшість досліджень і оці-
нок глобальної зміни клімату (в тому числі IPCC
AR5) використовували GCM від CMIP5. Ці моделі
моделюють атмосферні процеси з горизонтальною
роздільною здатністю від 50 до 250 км і з 30 до 80
вертикальними шарами, а також океанічні процеси
з горизонтальною роздільною здатністю від 20 до
150 км і до 40 вертикальних шарів.
Прогнози опадів і температури від моделей за-
гальної циркуляції (МЗЦ), як правило, є основою
для оцінки зміни клімату, але вони не надають де-
тальної інформації про зміни клімату на регіональ-
ному або місцевому рівнях. На рис. 1 зображено
просторові моделі змін приземної температури та
опадів з використанням середніх значень щонайме-
нше 30 МОЦК за період 2081-2100 рр. порівняно з
1986-2005 рр. за сценарієм RCP2.6 (сценарій низь-
ких викидів) та сценарію RCP8.5 (сценарій високих
викидів) Обидва сценарії показують потепління та
зміни опадів по всьому світу, причому обидва сце-
нарії значно інтенсивніше для RCP8.5, ніж для
RCP2.6. Потепління особливо сильне у високих ши-
ротах. Прогнозується збільшення кількості опадів у
високоширотних регіонах та екваторіальній час-
тині Тихого океану, тоді як зменшення кількості
опадів прогнозується для багатьох субтропічних і
середньоширотних регіонів, включаючи Середзем-
номор'я (рис.1) [4].

Рисунок 1. Прогнозовані зміни середньої глобальної приземної температури та опадів [4]
Штрихуванням позначені області, де середній
сигнал за кількома моделями є меншим за одне ста-
ндартне відхилення внутрішньої варіації, а також
позначає області, де середній сигнал за кількома
моделями перевищує два стандартних відхилення
внутрішньої варіабельності і де 90 % моделей пого-
джуються з напрямком змін.
В останні роки в європейських країнах відбу-
лись наступні кліматичні зміни:
1. Температурні зміни: за даними Європейсь-
кої агенції з охорони довкілля (EEA), середня тем-
пература в Європі зросла приблизно на 1,5°C з по-
чатку XX століття.
2. Зміни в опадах: загалом, північні регіони
Європи стикаються зі збільшенням кількості
опадів, тоді як південні регіони стикаються з посу-
хами.
3. Екстремальні події: частота та інтенсивність
екстремальних погодних подій, таких як шторми та
повені, зросли.
4. Вплив на моря та океани: підйом рівня моря,
збільшення кислотності води та інші фактори впли-
вають на морські екосистеми [4].
В Україні відбуються наступні кліматичні
зміни:
1. Температурні зміни: за даними Українського
наукового центру екологічної калібрації, середня
температура в Україні зросла приблизно на 1,2°C за
останні 100 років.
2. Зміни в опадах: Україна стикається з нерів-
номірним розподілом опадів, з посухами в півден-
них регіонах та збільшенням опадів на півночі.
3. Екстремальні події: повені, шторми та інші
екстремальні погодні явища стають все частішими.
4. Вплив на сільське господарство: зміни в тем-
пературі та опадах впливають на сільське господар-
ство, особливо на вирощування зернових [5].
В Україні у 2021 році середня температура
склала +9,0°С, що співпало з кліматичною нормою
1991-2020 років. Найтепліше було в Одеській об-
ласті, де річна температура у Вилковому досягла
+12,4°С, а найхолодніше – в Івано-Франківській об-
ласті, де на сніголавинній метеостанції По-
жежевська річна температура склала лише +3,4°С
[1]
В табл.1. представлено дані щодо змін клімату
в країнах ЄС і Україні
Таблиця 1
Зміни клімату в країнах ЄС і Україні
Регіон
Зміна температури
(°C)
Зміна кількості опадів
(%)
Збільшення екстремальних подій
(%)
Країни ЄС +1,5 Північ: +20, Південь: -20 +30
Україна +1,2 Північ: +10, Південь: -10 +25

Зміни клімату значно впливають на якість по-
верхневих вод і на водні екосистеми. Стічні води є
однією з найбільших екологічних проблем сучасно-
сті. Згідно з даними Європейської агенції з охорони
довкілля, більше 40% стічних вод в країнах ЄС не
проходять належної очистки. Паралельно, клімати-
чні зміни, підтверджені дослідженнями, що опублі-
ковані в журналі "Nature Climate Change", вплива-
ють на ефективність систем очистки. Зокрема,
зміни в режимі опадів можуть впливати на концен-
трацію забруднюючих речовин.
В умовах глобальних кліматичних змін, акту-
альність розробки нових методів очистки стічних
вод зростає. За даними журналу "Science", тра-
диційні методи очистки можуть виявитися неефек-
тивними в умовах екстремальних погодних явищ.
Тому вивчення адаптивних технологій фіторе-
медіації стає ключовим напрямком наукових до-
сліджень. Згідно з дослідженнями, що опубліковані
в "Environmental Science & Technology", екстре-
мальні погодні умови, такі як зміна режиму опадів
та підвищення температур, можуть серйозно впли-
нути на ефективність систем очищення води. Згідно
з даними журналу "Water Resources Research",
зміни в режимі опадів можуть знизити ефек-
тивність традиційних методів очистки на 20-30%.
Зміни клімату можуть призвести до збільшення
кількості стічних вод, що потребують обробки, а та-
кож до зміни їхнього складу. Це робить тему до-
слідження статті надзвичайно актуальною для су-
часної науки та практики.
Метою дослідження є аналіз впливу кліматич-
них змін на роботу систем очищення води та ро-
зробка рекомендацій для їх адаптації.
Фіторемедіація — це метод очищення ґрунту і
води від забруднюючих речовин за допомогою рос-
лин і мікроорганізмів, асоційованих з ними. Цей
метод використовується для видалення важких ме-
талів, органічних сполук та інших забруднювачів [6
- 8].
Фіторемедіація є однією з ключових техно-
логій у сфері екологічної інженерії, яка використо-
вує рослини для очищення забруднених ділянок. З
урахуванням зростаючої екологічної проблема-
тики, цей метод займає особливе місце в досліджен-
нях таких організацій, як American Environmental
Protection Agency (EPA) та European Environment
Agency (EEA).
Фіторемедіація базується на здатності рослин
абсорбувати, стабілізувати або трансформувати за-
бруднюючі речовини з ґрунту чи води. До-
слідження, проведені EPA, підтверджують ефек-
тивність цього методу в умовах забруднення важ-
кими металами, пестицидами та іншими
органічними сполуками ("Phytoremediation: In Situ
Treatment of Environmental Contaminants", EPA) [9].
Переваги фіторемедіації:
1. Економічність: за даними EEA, фіторемеді-
ація є відносно дешевим методом очищення порів-
няно з традиційними технологіями
("Phytoremediation as a Sustainable Remediation
Technology", EEA) [10].
2. Екологічна безпека: фіторемедіація є
біологічно безпечним методом, який не використо-
вує хімічних реагентів. Цей метод є екологічно без-
печним і може покращити біорізноманіття ділянки
(Newman and Reynolds, 2004, "Phytodegradation of
Organic Compounds") [11].
3. Відновлюваність: рослини можна викори-
стовувати повторно, що забезпечує сталу ефек-
тивність методу. Однією з ключових новизн є вико-
ристання генетично модифікованих рослин для
підвищення ефективності фіторемедіації, що
підтверджено дослідженнями в журналі
"Environmental Science & Technology" (DOI:
10.1021/es503288t) [12].
4. Абсорбція та акумуляція: рослини поглина-
ють забруднювачі через кореневу систему і акуму-
люють їх у своїх тканинах (Ensley, 2000, "Rationale
for Phytoremediation") [13].
5. Ризосферна мікробіологічна діяльність: мік-
роорганізми в ризосфері рослин можуть розкладати
органічні сполуки (Glick, 2003, "Phytoremediation:
synergistic use of plants and bacteria to clean up the
environment") [14].
6 Трансформація: рослини можуть модифіку-
вати забруднювачі, перетворюючи їх на менш ток-
сичні форми (Salt et al., 1998, "Phytoremediation: A
Novel Strategy for the Removal of Toxic Metals from
the Environment") [15].
7. Відновлення ґрунту: фіторемедіація не
тільки очищує ґрунт, але і сприяє його віднов-
ленню, збагачуючи його корисними мікроелемен-
тами (Ma et al., 2011, "The use of hyperaccumulators
and tolerant plants in phytoremediation") [16].
8. Візуальна естетика: рослини, використову-
вані в фіторемедіації, можуть також покращити ві-
зуальний аспект забрудненої території (Aken et al.,
2010, "Phytoremediation of Contaminated Soil and
Ground Water at Hazardous Waste Sites") [17].
Таким чином, фіторемедіація є перспективним
напрямком в екології, який може забезпечити ефек-
тивне та екологічно безпечне очищення забруд-
нених територій.
Кліматичні змін істотно впливають на ефек-
тивність методів фіторемедіації:
1. Температурні зміни: підвищення темпера-
тури може вплинути на рост і розвиток рослин, ви-
користовуваних у фіторемедіації. З одного боку, це
може прискорити метаболічні процеси, але з ін-
шого — може викликати стрес для рослин.
2. Зміни водного режиму: збільшення або
зменшення кількості опадів може вплинути на до-
ступність води для рослин, що може знизити їх
ефективність у процесах фіторемедіації.
3. Зміни в сезонності: зміни в сезонних циклах
можуть вплинути на фази росту рослин, що, у свою
чергу, може вплинути на їх здатність до аккумуля-
ції токсичних елементів.
4. Зміни в екосистемах: кліматичні зміни мо-
жуть викликати зміни в місцевих екосистемах,
включаючи зміни в мікрофлорі, яка взаємодіє з рос-
линами в процесах фіторемедіації.
5. Екстремальні події: повені, посухи, шторми
можуть знищити рослинність, використовувану для

фіторемедіації, або змінити хімічний склад ґрунту
та води.
З метою підвищення ефективності методів
фіторемедіації в умовах змін клімату можна запро-
понувати наступні рекомендації:
1. Адаптація рослин: вибір рослин, які можуть
адаптуватися до змінюючихся умов, може бути
ключовим.
2. Моніторинг і моделювання: постійний
моніторинг ефективності фіторемедіації та моде-
лювання можливих сценаріїв можуть допомогти в
адаптації методів.
3. Інтегровані підходи: комбінація фіторе-
медіації з іншими методами очищення може забез-
печити більш стабільні результати.
4. Дослідження і розвиток: проведення до-
сліджень для оцінки впливу кліматичних змін на
фіторемедіацію є критично важливим.
З метою зменшення впливу кліматичних змін і
захисту водних екосистем від забруднення пропо-
нуємо наступні адаптивні технології в системах
очищення води:
1. Інтелектуальні сенсорні мережі
Сучасні системи очищення води все частіше
включають в себе інтелектуальні сенсорні мережі,
які моніторять якість води в реальному часі. За до-
помогою машинного навчання, ці системи можуть
адаптуватися до змін у складі води та ефективно ви-
даляти забруднення [18].
Інтелектуальні сенсорні мережі використову-
ють розподілені сенсори для збору даних з різних
точок системи очищення води. Ці дані потім
аналізуються за допомогою алгоритмів машинного
навчання для оптимізації процесу очищення.
Типи сенсорів:
1. pH-сенсори: для моніторингу кислотності
води.
2. Турбідиметри: для вимірювання забрудне-
ності води.
3. Електропровідність: для визначення концен-
трації солей.
Використовуються алгоритми машинного нав-
чання для аналізу даних та прогнозування потреб
системи в реальному часі [19, 20].
Переваги:
- Адаптивність до змінних умов;
- Можливість віддаленого моніторингу.
Обмеження:
- Висока вартість встановлення;
- Потреба в періодичній калібруванні.
Однією з ключових новизн є інтеграція алго-
ритмів машинного навчання для прогнозування та
автоматичного управління системою на основі
зібраних даних.
Ці інтелектуальні сенсорні мережі представля-
ють собою перспективний напрямок для оп-
тимізації систем очищення води, особливо в кон-
тексті змінюваних кліматичних умов.
2. Варіабельні системи фільтрації
Традиційні фільтри часто не можуть справи-
тися зі змінами в концентрації забруднюючих ре-
човин. Варіабельні системи фільтрації можуть ав-
томатично змінювати тип фільтрації в залежності
від потреб [21].
Варіабельні системи фільтрації для очищення
води включають: модульні мембранні системи,
адаптивні системи з активованим вугіллям,
гібридні системи з біофільтрацією, системи з регу-
льованою пористістю.
2.1. Модульні мембранні системи
Ці системи використовують різні типи мем-
бран (наприклад, обернений осмоз, нанофільтра-
ція), які можна легко замінювати або комбінувати в
залежності від конкретних потреб [22].
2.2. Адаптивні системи з активованим вугіл-
лям
Системи, які використовують активоване ву-
гілля, можуть бути налаштовані для видалення спе-
цифічних забруднювачів, змінюючи тип або кіль-
кість вугілля [23].
2.3. Гібридні системи з біофільтрацією
Ці системи комбінують механічну фільтрацію
з біологічними процесами для ефективного вида-
лення органічних та неорганічних забруднювачів
[24].
2.4. Системи з регульованою пористістю
Ці системи дозволяють змінювати пористість
фільтруючого матеріалу, що дозволяє адаптуватися
до різних типів забруднення [25].
Ці варіабельні системи фільтрації надзвичайно
адаптивні та можуть бути налаштовані для роботи
в різних умовах, що є особливо важливим в кон-
тексті кліматичних змін.
3. Енергоефективні технології
З урахуванням зростання енергетичних цін та
потреби в зменшенні викидів CO2, розроблено
енергоефективні системи очищення води, які мо-
жуть працювати на відновлюваних джерелах
енергії [26].
Енергоефективні системи очищення води на
відновлюваних джерелах енергії:
3.1. Сонячні дистиляційні системи
Ці системи використовують сонячну енергію
для випаровування води, яка потім конденсується і
стає чистою. Системи можуть бути масштабовані
та адаптовані для різних умов [27].
3.2. Вітроенергетичні системи з обертовими
мембранами
Використовують енергію вітру для приводу
мембранних насосів, які фільтрують воду. Це ефек-
тивний метод для видалення солей та інших забруд-
нювачів [28].
3.3. Гідроенергетичні системи з елек-
тродіалізом
Ці системи використовують гідроенергію для
електродіалізу (метод, який використовує елек-
тричний струм для видалення забруднювачів з
води) [29].
3.4. Фотокаталітичні системи на сонячних ба-
тареях
Використовують сонячні панелі для забезпе-
чення енергії фотокаталітичним процесам, які роз-
кладають органічні забруднювачі в воді [30].

Ці системи представляють собою енергоефек-
тивні та сталі варіанти для очищення води, особ-
ливо в умовах кліматичних змін, коли традиційні
методи можуть стати менш ефективними або недо-
ступними.
4. Біотехнологічні методи
Використання мікроорганізмів для очищення
води може бути ефективним способом адаптації до
змінних умов, особливо при вищих температурах,
які сприяють їх росту [31].
Ці адаптивні технології представляють собою
перспективний напрямок для подальших наукових
досліджень і практичної реалізації в умовах кліма-
тичних змін.
Мікроорганізми в методах фіторемедіації для
адаптації до кліматичних змін:
4.1. Ризобактерії
Ризобактерії живуть у кореневій системі рос-
лин і сприяють видаленню тяжких металів та інших
забруднюючих речовин. Вони можуть адаптува-
тися до змін умов, таких як підвищення темпера-
тури [32].
4.2. Міцоризні гриби
Ці гриби формують симбіотичні відносини з
рослинами, покращуючи їхню здатність до фіторе-
медіації. Вони також можуть адаптуватися до стре-
сових умов, включаючи зміни клімату [33].
4.3. Синьо-зелені водорості (цианобактерії)
Ці мікроорганізми можуть виживати в екстре-
мальних умовах, включаючи високі температури та
кислотність, і є ефективними в очищенні води від
різних типів забруднення [34].
4.4. Денітрифікаційні бактерії
Ці бактерії ефективно видаляють азотні спо-
луки з води, що є особливо важливим у контексті
змін клімату, які можуть впливати на концентрацію
цих сполук [35].
Ці мікроорганізми представляють собою важ-
ливий інструмент для адаптації систем очищення
води до кліматичних змін, враховуючи їхню
здатність адаптуватися до нових умов.
Аналіз показав, що зміни в режимі опадів мо-
жуть знизити ефективність традиційних методів
очистки на 20-30%. Це відповідає даним, опубліко-
ваним в "Environmental Science & Policy".
Адаптивні системи фіторемедіації враховують
зміни в режимі опадів та температурі. Перші ре-
зультати показують покращення ефективності на
15-20%.
Цей науковий обзор є лише початком глибо-
кого дослідження в цій критично важливій області.
Кліматичні зміни вимагають перегляду та
адаптації існуючих систем очищення води. Нові
адаптивні технології можуть стати ключовим еле-
ментом у боротьбі з цим глобальним викликом.
Фіторемедіація є перспективним напрямком в
екологічній інженерії. За даними авторитетних ор-
ганізацій, таких як EPA та EEA, цей метод виявляє
високу ефективність та екологічну безпеку.
Представлені в роботі дослідження дають
змогу прийняття необхідних управлінських рішень
щодо впровадження природоохоронних заходів в
умовах змін клімату з метою забезпечення сталого
екологічно безпечного розвитку нашої країни.
Список літератури
1. Національна доповідь про стан навко-
лишнього природного середовища в Україні у 2021
році. Міністерство захисту довкілля та природних
ресурсів України. 2022 р.,421 с.
2. Рибалова О. В., Артемʼєв С. Р. Ільїнський
О. В., Бригада О.В. Бондаренко О.О. Визначення
впливу кліматичних змін на довкілля і здоров’я на-
селення Харківської області. Scientific and technical
journal «Technogenic and Ecological Safety» Нау-
ково-технічний журнал «Техногенно-екологічна
безпека», 12(2/2022) с.51-64
3. Рибалова О. В., Золотарьова С.О. Небез-
пека збільшення температури повітря для здоров’я
населення. The VII International Science Conference
«Modern trends in development science and practice»,
November 02 – 05, 2021, Varna, Bulgaria. p.148-152.
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/1369
8
4. Європейська Агентура з Охорони Довкілля
(EEA): [Climate change impacts and vulnerability in
Eu-
rope](https://www.eea.europa.eu/publications/climate-
change-impacts-and-vulnerability-2016)
5. Український науковий центр екологічної
калібрації: [Кліматичні зміни в Укра-
їні](https://unfccc.int/documents/65715)
6. Ільїнський О. В., Рибалова О. В., Бригада
О. В., Бондаренко О. О., Артемʼєв С. Р. Застосу-
вання модельної установки для оцінки ефективно-
сті методів фіторемедіації очищення поверхневих
стічних вод / Науково-технічний журнал «Техно-
генно-екологічна безпека», с.36-43
7. O. Rybalova, O. Bryhada, L. Melnik. Effi-
ciency of phytoremediation method for surface runoff
treatment from urbanized territories. Quest Journals
Inc. Journal of Research in Environmental and Earth
Sciences ISSN: 2348-2532 Series 2, Volume 7 ~ Issue
7 (2021) pp: 01-06.
8. Рибалова О. В., Мельнік Л.В., Бондаренко
О.О. Коробкіна К.М. Акумулятивні властивості чо-
рнобривців в процесі фіторемедіації забруднених
важкими металами грунтів. Trends of development
modern science and practice. Abstracts of IX Interna-
tional Scientific and Practical Conference. Stockholm,
Sweden. 2021. Pp. 207-211. http://repositsc.nu-
czu.edu.ua/handle/123456789/13755
9. Phytoremediation: In Situ Treatment of Envi-
ronmental Contaminants", American Environmental
Protection Agency.
10. Phytoremediation as a Sustainable Remedia-
tion Technology", European Environment Agency
11. Newman, L. A., & Reynolds, C. M. (2004).
Phytodegradation of Organic Compounds. Current
Opinion in Biotechnology, 15(3), 225-230
12. Environmental Science & Technology", DOI:
10.1021/es503288t
13. Ensley, B. D. (2000). Rationale for Phytore-
mediation. In Phytoremediation of Toxic Metals: Using
Plants to Clean Up the Environment, 3-11

14. Glick, B. R. (2003). Phytoremediation: syner-
gistic use of plants and bacteria to clean up the environ-
ment. Biotechnology Advances, 21(5), 383-393
15. Salt, D. E., Smith, R. D., & Raskin, I. (1998).
Phytoremediation. Annual Review of Plant Physiology
and Plant Molecular Biology, 49, 643-668
16. Ma, X., Geiser-Lee, J., Deng, Y., & Kolma-
kov, A. (2011). Interactions between engineered nano-
particles (ENPs) and plants: Phytotoxicity, uptake and
accumulation. Science of the Total Environment,
408(16), 3053-3061
17. Aken, B. V., Correa, P. A., & Schnoor, J. L.
(2010). Phytoremediation of Contaminated Soil and
Ground Water at Hazardous Waste Sites. Environmen-
tal Science & Technology, 44(4), 1194-1200
18. "Smart Water Quality Monitoring Systems: A
Review," Journal of Cleaner Production, 2020.
[DOI](https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.124575)
19. «Smart Sensor Networks for Water Quality
Monitoring," Journal of Environmental Monitoring,
2018. [DOI](https://doi.org/10.1039/c7em00547h)
20. "Machine Learning Algorithms for Smart Wa-
ter Quality Sensors," Water Research, 2020.
[DOI](https://doi.org/10.1016/j.watres.2019.115121)
21. "Variable Filtration Systems in Water Treat-
ment: A Comparative Study," Water Research, 2018.
[DOI](https://doi.org/10.1016/j.watres.2018.05.035)
22. "Modular Membrane Systems for Water
Treatment," Journal of Membrane Science, 2019.
[DOI](https://doi.org/10.1016/j.memsci.2018.10.065)
23. "Adaptive Activated Carbon Systems for Wa-
ter Treatment," Water Research, 2017.
24. "Hybrid Biofiltration Systems for Water
Treatment," Environmental Science & Technology,
2018. [DOI](https://doi.org/10.1021/acs.est.7b06548)
25. "Variable Porosity Systems for Water Filtra-
tion," Journal of Environmental Engineering, 2020.
[DOI](https://doi.org/10.1061/(ASCE)EE.1943-
7870.0001703)
26. "Energy-Efficient Water Treatment Systems:
A Review," Renewable and Sustainable Energy Re-
views, 2019.
[DOI](https://doi.org/10.1016/j.rser.2019.109489)
27. "Solar Water Distillation: The Roof-Top Solar
Still," Desalination, 2016.
[DOI](https://doi.org/10.1016/j.desal.2015.11.029)
28. "Wind-Powered Membrane System for Water
Desalination," Journal of Membrane Science, 2018.
[DOI](https://doi.org/10.1016/j.memsci.2017.10.038)
29. "Hydropower-Driven Electrodialysis for Wa-
ter Treatment," Journal of Water Process Engineering,
2020.
[DOI](https://doi.org/10.1016/j.jwpe.2020.101544)
30. - "Solar Photocatalytic Water Purification:
From Basics to Applications," Environmental Science:
Water Research & Technology, 2019.
[DOI](https://doi.org/10.1039/C8EW00734A)
31. "Biotechnological Methods for Water Treat-
ment: A Review," Journal of Environmental Manage-
ment, 2021.
[DOI](https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2021.112789
)
32. "Role of Rhizobacteria in Phytoremediation:
A Review," Journal of Hazardous Materials, 2019.
[DOI](https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2019.121340)
33. "Mycorrhizal Fungi in Phytoremediation Ap-
plications: A Review," Chemosphere, 2020.
[DOI](https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2020.12
7377)
34. "Cyanobacteria in Bioremediation of
Wastewater: A Review," Algal Research, 2018.
[DOI](https://doi.org/10.1016/j.algal.2018.08.032)
35. "Denitrifying Bacteria in Wastewater Treat-
ment: A Review," Water Research, 2017.

ECONOMIC SCIENCES
ENHANCING E-COMMERCE CUSTOM REGULATION FOR SEAMLESS TRADE IN EAEU: A
POLICY PAPER
Hayrapetyan A.,
Ph.D. in Economics
Senior Researcher in Amberd Research Center of ASUE
Aghajanyan S.
Ph.D. in Economics
Lecturer in the Chair of International Economic Relations of ASUE
DOI: 10.5281/zenodo.8371804
Abstract
This policy paper provides a comprehensive analysis of the e-commerce sector within the Eurasian Economic
Union (EAEU), highlighting its challenges, opportunities, and potential for driving economic growth. It sets forth
a series of well-crafted policy recommendations aimed at establishing a conducive environment for e-commerce
development. By implementing these measures, policymakers can fully unleash the potential of e-commerce, fos-
tering economic growth, and advancing digital inclusion. As the e-commerce sector flourishes, it necessitates the
establishment of a fair and efficient regulatory framework to facilitate smooth cross-border transactions. Address-
ing the custom regulation and taxation of e-commerce transactions requires collaborative efforts. Policymakers
must strive to develop transparent and equitable customs and taxation systems that prevent tax evasion while easing
the burden on small and medium-sized enterprises. One essential consideration is the implementation of destina-
tion-based taxation, ensuring that taxes are paid in the countries where products and services are consumed. This
approach fosters fairness and discourages tax avoidance strategies.
The policy paper aims to propose specific measures to enhance e-commerce custom regulation, effectively
tackling the unique challenges presented by online trade. Leveraging technology and fostering international coop-
eration are pivotal in designing streamlined customs processes, creating an enabling environment for e-commerce
growth. Such endeavors will ensure compliance, minimize illicit activities, and foster a flourishing e-commerce
landscape within the EAEU.
Keywords: e-commerce, e-payment, facilitation, regulatory framework, custom regulation.
Introduction
The continual advancement of information tech-
nologies and financial instruments has led to an unprec-
edented proliferation of electronic and mobile methods
for ordering services and purchasing goods, catapulting
e-commerce into a pervasive global phenomenon. This
transformative mode of trade has not only revolution-
ized how goods are marketed, sold, and purchased but
has also profoundly reshaped delivery mechanisms and
payment terms. At every stage of e-commerce activity,
from browsing and ordering products to making pay-
ments and facilitating deliveries, information and com-
munication technologies play a pivotal role, enabling
commercial enterprises to explore limitless opportuni-
ties within the virtual realm.
Over the past two decades, the e-commerce mar-
ket has witnessed a staggering growth trajectory, riding
on the coattails of the exponential increase in Internet
users, the remarkable influence of social networks and
interactive online platforms, the dynamic evolution of
electronic payment systems, and the seamless transition
of market leaders to cutting-edge e-commerce techno-
logical platforms. This seismic shift towards e-com-
merce transcends national borders, constituting a truly
global phenomenon that dismantles the traditional sales
and procurement systems and propels trade to an inter-
connected, borderless dimension.
E-commerce has not only permeated domestic
markets but has also transcended international bounda-
ries, fortified by the rapid development of Internet, in-
formation, and telecommunications tools and technolo-
gies. As a result, it has emerged as an influential con-
duit for conducting business on a global scale, reshap-
ing the contours of international trade. Against this
backdrop, the pressing need arises to meticulously ex-
amine and refine custom regulations in the e-commerce
sector, forging a path towards an agile, efficient, and
transparent global trade environment.
This paper endeavors to navigate an expansive ar-
ray of strategies aimed at fortifying custom regulations
in the e-commerce domain, charting a transformative
course towards a world characterized by seamless
global trade. As we embark on this journey of explora-
tion, we seek to illuminate the multifaceted challenges
confronting policymakers, businesses, and consumers
alike, and in doing so, we aspire to carve out a future
that harmonizes e-commerce custom regulations, spur-
ring equitable progress and innovation in the realm of
international trade.
E-commerce Outpacing Regulatory Frame-
works: Unlocking the Trade Potential in EAEU
The exponential growth of digital commerce
worldwide has sparked intense discussions on effec-
tively addressing the tax challenges brought about by
the rapid digitization. The interplay of digitization’s
swift proliferation and the liberalization of trade poli-
cies has set in motion a continuous wave of structural
transformations across economies. As this metamor-
phic process unfolds, attempting to isolate the digital
economy from other sectors proves to be a formidable
task.

The e-commerce landscape is evolving at break-
neck speed and has already become a significant cata-
lyst for increasing trade potential, particularly within
the Eurasian Economic Union (EAEU). Its burgeoning
growth has the power to stimulate cross-border eco-
nomic development, leading to heightened employment
opportunities and the creation of new jobs. Recognized
as one of the pivotal tools for augmenting the efficiency
and scale of foreign trade, cross-border e-commerce
has emerged as a prominent revenue source for numer-
ous states. However, the burgeoning success of this sec-
tor has also exposed “loopholes” in the existing legis-
lation, allowing some to exploit the high duty-free
threshold by circumventing the legal classification of
“goods for personal use” and subsequently selling them
in the market.
The surge in e-commerce volumes has prompted
economic communities and international organizations
to initiate research on the legal frameworks governing
this domain, encompassing areas such as taxation, con-
sumer protection, and safeguarding private infor-
mation. Nevertheless, the unprecedented rise of e-com-
merce has caused an overwhelming influx of small
packages crossing borders, rendering traditional cus-
toms processes inadequate and inefficient. Customs ad-
ministration faces challenges in efficiently handling
this category of goods, causing complexities for foreign
economic activity participants and customs authorities
alike. The absence of well-defined legal procedures for
collecting customs duties and preventing violations in
the e-commerce space exacerbates these issues, leading
to “vulnerable problems” that hinder trade facilitation.
Custom authorities encounter the pressing need to ex-
pedite the formalization of international mail packages,
prompting countries to reevaluate their approach to e-
commerce, recognizing it as an independent and sub-
stantial avenue for importing foreign consumer goods.
As the volume of e-commerce trade soars, it be-
comes imperative to consider not only its current scale
but also the dynamics of its growth, necessitating radi-
cal measures to revamp its regulatory landscape. How-
ever, the phenomenal surge in online shopping presents
a new set of challenges for customs in securing the sup-
ply chain, protecting the public, and ensuring effective
duty and tax collection.
Currently, EAEU’s focus on expanding trade po-
tential centers around e-commerce. Nevertheless, the
rapid expansion of the e-commerce industry has yet to
be fully assimilated into existing customs regulations
and processes. In light of this, other measures such as
those facilitating trade, streamlining customs proce-
dures, and establishing a threshold for duty-free trade
have gained increased significance. Hence, the devel-
opment and enhancement of the e-commerce regulatory
toolset by customs authorities become imperative for
effectively monitoring transactions in this domain, un-
derscoring the urgency and relevance of this research
endeavor.
Balancing the Imbalance: Fostering Cohesive
E-commerce Custom Regulation in EAEU
The e-commerce revolution is rapidly outpacing
existing regulatory frameworks, presenting a signifi-
cant challenge for policymakers worldwide. The con-
fluence of digitization’s rapid spread and the liberaliza-
tion of trade policies has resulted in a continuous met-
amorphosis of the global economy. Within this trans-
formative landscape, e-commerce has emerged as a
formidable force, shaping trade potentials within the
Eurasian Economic Union (EAEU) and beyond. As this
burgeoning sector offers immense opportunities, it is
imperative to address the pertinent issue of e-commerce
custom regulation and taxation.
1. Lack of Comprehensive Approaches: The
World Trade Organization and the World Customs Or-
ganization are making strides in regulating electronic
commerce. However, comprehensive approaches to e-
commerce custom regulation and taxation are yet to be
fully developed. The primary challenge lies in deter-
mining the thresholds at which e-commerce becomes
subject to tariff regulation, with no unified international
position on this critical matter.
• Fragmented Rules at EAEU Level: The lack
of harmonized rules for conducting e-commerce and
customs regulation on an international level is re-
flected, to some extent, within the EAEU. While the
Union’s Customs legislation has devised legal mecha-
nisms for controlling the flow of goods through inter-
national postal parcels, discrepancies persist.
• Striking the Right Balance: The discourse
on improving customs legislation should extend be-
yond the EAEU’s boundaries. A delicate balance must
be achieved, ensuring that new regulations are effective
without burdening entrepreneurs or creating unfavora-
ble disparities compared to other countries. Veronika
Nikishina[1], the Minister for Trade of the Eurasian
Economic Commission, highlighted the importance of
striking an effective and non-restrictive approach in her
speech during the panel session on “Digital Transfor-
mation of International Trade: E-commerce and Be-
yond” at the Eastern Economic Forum on September 5,
2019.
• Avoiding Extremes: Neither the imposition
nor exemption of new taxes can be deemed wholly ac-
ceptable. Striking the right balance is crucial, as an ill-
conceived approach could lead to underpayment of
taxes or stifle the organic growth of e-commerce. Har-
monization of duty-free trade limits across EAEU
countries is essential to prevent imbalances and ensure
fair competition.
• Cross-border Complexities: The presence of
inconsistent customs rules and regulations across coun-
tries hampers the seamless flow of goods and services.
High customs duties and complex clearance processes
create cost overruns and delays for e-commerce busi-
nesses and consumers. Inadequate customs infrastruc-
ture and a shortage of trained personnel further exacer-
bate the challenges.
• The Rising Menace of Counterfeits: The
surge in e-commerce also brings forth an alarming rise
in counterfeit products and illicit trade on digital plat-
forms. Robust regulation and enforcement mechanisms
are imperative to safeguard consumers and businesses
alike.
In the quest for a cohesive and efficient e-com-
merce custom regulation framework, the EAEU must

confront these challenges and devise tailored solutions.
A unified approach, informed by international best
practices, is vital to foster seamless cross-border trade,
capitalize on economic development opportunities, and
pave the way for a thriving digital future. By streamlin-
ing customs procedures, harmonizing standards, and
minimizing trade barriers, policymakers can bolster the
growth of cross-border e-commerce, fostering a robust
and competitive trading environment within the EAEU
and beyond.
Conclusion: Navigating the Future of E-com-
merce Custom Regulation in EAEU
The landscape of global trade is witnessing an un-
precedented transformation as e-commerce continues
to accelerate, reshaping the way goods and services are
exchanged across borders. Within the Eurasian Eco-
nomic Union (EAEU), the e-commerce sector holds
immense potential for driving economic growth, foster-
ing employment opportunities, and enriching the lives
of citizens. However, with these opportunities come in-
herent challenges that necessitate a well-crafted regula-
tory framework to ensure fairness, efficiency, and com-
pliance in cross-border transactions.
This policy paper has explored the multifaceted di-
mensions of e-commerce custom regulation in the
EAEU, analyzing the opportunities, challenges, and po-
tential strategies for harmonizing customs procedures.
Recognizing the need for comprehensive approaches,
we have delved into the complexities of tariff regula-
tion, seeking to strike the right balance between effec-
tiveness and non-restrictiveness. As the global commu-
nity grapples with the digital transformation of interna-
tional trade, the EAEU finds itself at the crossroads of
policy decisions that can shape the trajectory of its e-
commerce landscape.
One crucial aspect of fostering cohesive e-com-
merce custom regulation lies in addressing the frag-
mented rules at both the international and EAEU levels.
Harmonization of customs legislation will ensure a
seamless flow of goods and services, bolstering cross-
border trade and minimizing complexities for busi-
nesses operating within the Union. Additionally, Ve-
ronika Nikishina’s emphasis on effective regulation
that does not hinder entrepreneurial growth serves as a
guiding principle for policymakers, driving them to
craft innovative solutions that accommodate the dy-
namic nature of e-commerce.
The challenges of enforcing customs regulations
in the digital era cannot be overlooked. From the rise of
counterfeit products to the inadequacy of customs in-
frastructure, these issues demand tailored solutions that
embrace technology, international cooperation, and ro-
bust enforcement mechanisms. By prioritizing trans-
parency, efficiency, and collaboration, the EAEU can
pave the way for a future where e-commerce thrives,
fostering a competitive and progressive economic land-
scape.
To remain at the forefront of global trade, the
EAEU must view the development of an agile e-com-
merce custom regulation framework as an imperative.
Facilitating cross-border e-commerce will open new
markets for businesses, attract investments, and
strengthen international trade relations. Policymakers
must champion measures that streamline customs pro-
cesses, foster international cooperation, and eliminate
trade barriers, propelling the Union into a prosperous
digital future.
In conclusion, the EAEU stands on the precipice
of an era defined by the digital transformation of global
trade. The challenges and opportunities of e-commerce
custom regulation underscore the need for a compre-
hensive, equitable, and forward-looking approach. By
embracing technology, collaboration, and innovation,
the Union can unlock the full potential of e-commerce,
propelling economic growth, fostering digital inclu-
sion, and shaping a future where seamless trade knows
no borders.
As policymakers and stakeholders embark on this
transformative journey, they must be guided by a
shared vision of fostering cohesion in e-commerce cus-
tom regulation. Together, they can navigate the chal-
lenges, forge new paths, and create a world where the
promise of e-commerce is fulfilled, empowering econ-
omies, enriching lives, and propelling the Eurasian
Economic Union towards a bright and sustainable fu-
ture.
Policy Recommendations:
1. Harmonization of E-commerce Regula-
tions: The EAEU must prioritize the harmonization of
e-commerce regulations across member states to estab-
lish a consistent and transparent framework for cross-
border trade. Policymakers should align customs pro-
cedures, taxation policies, data protection regulations,
and consumer rights frameworks to facilitate seamless
e-commerce transactions.
2. Destination-Based Taxation: Implementa-
tion of destination-based taxation for e-commerce
transactions is essential to ensure fair and equitable tax-
ation. By collecting taxes in the countries where prod-
ucts and services are consumed, the EAEU can prevent
tax evasion and promote a level playing field for busi-
nesses.
3. Enhanced Customs Infrastructure and
Training: Policymakers should invest in modernizing
customs infrastructure and provide specialized training
for customs officials to cope with the challenges posed
by the rapid growth of e-commerce. Automated sys-
tems for customs value verification and efficient clear-
ance processes will facilitate prompt handling of e-
commerce shipments.
4. Combatting Counterfeits and Illicit
Trade: Robust mechanisms to combat counterfeit
products and illicit trade must be established to protect
consumers and legitimate businesses. Policymakers
should collaborate with industry stakeholders and inter-
national agencies to strengthen intellectual property
rights enforcement and enhance monitoring mecha-
nisms.
5. Trade Facilitation and Reducing Trade
Barriers: Policymakers should prioritize trade facilita-
tion by reducing bureaucratic complexities and stream-
lining customs procedures. Mutual recognition of trade
documents, simplified customs declarations, and expe-
dited customs clearance for low-value shipments will
enhance business efficiency and consumer access to a
diverse range of goods and services.

ACKNOWLEDGEMENT
The research was carried out in the framework of
the EU-funded ‘’The EU and the EEU: Between Con-
flict and Competition, Convergence and Cooperation/
EUCON’’ Jean-Monnet Network Project (620085-
EPP-1-2020-1-AT-EPPJMO-NETWORK). The Euro-
pean Commission's support for the production of this
publication does not constitute an endorsement of the
contents, which reflect the views only of the authors,
and the Commission cannot be held responsible for any
use which may be made of the information contained
therein.
References
1. World Trade Organization (WTO) (2013). E-
Commerce in Developing Countries: Opportunities and
Challenges for SMEs.
2. OECD (2011). OECD Guide to Measuring the
Information Society 2011.
3. Brown R. Articles of the OECD Model Tax
Convention on Income and on Capital.
4. Dambromina O. L. Economist. Older, Wiser,
Webbier, 2001.34р., Friedman В., Greve M., Kockfield
A. E-Taxes: Between Cartel and Competition // AEI
Federalist Outlook. 2001. № 8.52., Operkent A. The
Law Problems of Electronic Economy //Journal of
Monetary Economics. 2001. № 12.25р.
5. Корень А.В. Налогообложение субъектов
электронной коммерции: проблемы и перспективы:
монография. – Владивосток: Изд-во ВГУЭС, 2010.
– 38с.
6. Scupola A. (2003). The Adoption of Internet
Commerce by SMEs in the South of Italy: An Environ-
mental, Technological and Organizational Perspective.
Journal of Global Information Technology
Management, 6(1), 52-71.
7. Palan R. The Offshore World: Sovereign Mar-
kets, Virtual Places and Nomadic Millionaires. – Cor-
nell University Press, 2003.
8. Peha J. M. US Advisory Commission on Elec-
tronic Commerce / Information and Media. 1999.
9. Tiberin E. Towards a European Research
Area: Science, Technology and Innovation. Key
Figures 2003-2004. – Luxembourg, 2003.48 р.
10. Dol E. G. Eastern Tax Enlightenment // The
Wall Street Journal Europe. – 2003.74 р.
11. Krivenko E. N. Trends in tax regulation of e-
commerce transactions in the modern world. Izvestiya
Irkutskoy gosu-darstvennoy ekonomicheskoy akademii
= Izvestiya of Irkutsk State Economics Academy, 2015,
vol. 25, no. 4, pp. 672-676. DOI: 10.17150/1993-
3541.2015.25(4).672-676.
12. Operkent A. The Law Problems of Electronic
Economy //Journal of Monetary Economics. 2001. №
12.
13. OЭСР (1997)” Electronic Commerce: The
Challenges to the Tax Authorities and Taxpayers”
1997.
14. OЭСР (1998) “Electronic Commerce: Taxa-
tion Framework Conditions” 1998.
15. Отчет OЭСР (2014) “Addressing the Tax
Challenges of the Digital Economy”.
16. Speech by Veronika Nikishina, Minister for
Trade of the Eurasian Economic Commission, at the
panel session ‘Digital Transformation of International
Trade: E-commerce and Beyond,’ held during the East-
ern Economic Forum on September 5, 2019. [Elec-
tronic resource].
URL: http://www.eurasiancommission.org/ru/nae/new
s/Pages/06-09-2019-2.aspx

JURIDICAL SCIENCES
ПРАВО Е-УРЯДУВАННЯ: ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЙНИЙ ЕТАПИ
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЖЕРЕЛ
Кірін Р.С.,
д-р юрид. наук, доц., провід. наук. співр., Державна установа «Інститут
економіко-правових досліджень» імені В.К. Мамутова НАН України»
ORCID ID: 0000-0003-0089-4086
Шеховцов В.В.
д-р юрид. наук, проф., декан факультету адвокатури,
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
ORCID ID: 0000-0002-9101-7160
E-GOVERNMENT LAW: INFORMATION AND INFORMATIZATION STAGES OF FORMATION
SOURCE SYSTEMS
Kirin R.,
Doctor of Law, Associate Professor, Senior Research Fellow, State Organization
V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of NAS of Ukraine
ORCID ID: 0000-0003-0089-4086
Shekhovtsov V.
Doctor of Law, Professor, Dean of the
Faculty of Advocacy, Yaroslav Mudryi National Law University
ORCID ID: 0000-0002-9101-7160
DOI: 10.5281/zenodo.8371806
Анотація
В статті досліджуються хронологічно-предметні особливості формування законодавства України про
е-урядування з класифікацією його ранніх періодів за критерієм концептуального нормативно-правового
акту. Встановлено системні об’єктно-суб’єктних зв’язки блоків законодавства про е-урядування та е-де-
мократію, як моделей правомірної діяльності, що мають власний зміст об’єктивних та суб’єктивних ознак.
Abstract
The article examines the chronological and subject-specific features of the formation of Ukraine's e-govern-
ment legislation with a classification of its early periods according to the criterion of a conceptual legal act. The
author establishes the systemic object-subject relations of the blocks of legislation on e-government and e-democ-
racy as models of lawful activity which have their own content of objective and subjective features.
Ключові слова: е-урядування, е-демократія, формування законодавства, нормативно-правові акти,
джерела, інформація, інформатизація.
Keywords: e-government, e-democracy, legislation formation, regulations, sources, information,
informatization.
Постановка проблеми. Сучасна Концепція
розвитку електронного урядування (далі – е-уряду-
вання) в Україні [1], з огляду на міжнародний дос-
від, визнає його одним з основних факторів забез-
печення успішності реформування та підвищення
конкурентоспроможності країни. Реформа будь-
якої галузі в сучасних умовах спрямована на ши-
роке використання сучасних інформаційно-комуні-
каційних технологій (далі – ІКТ) для досягнення не-
обхідного рівня ефективності та результативності.
Адже саме інструменти е-урядування здатні забез-
печити:
1) значне покращення якості обслуговування
фізичних і юридичних осіб та підвищення відкри-
тості, прозорості та ефективності діяльності органів
державної влади (далі – ОДВ) та органів місцевого
самоврядування (далі - ОМС);
2) передумови для розбудови в Україні ефек-
тивних цифрової економіки і цифрового ринку та
його подальшої інтеграції до єдиного цифрового
ринку ЄС (EU Digital Single Market Strategy).
Втім, міжнародні оцінки свідчать про значне
відставання України від світових темпів розвитку е-
урядування та необхідність удосконалення держав-
ної політики у даній сфері, спрямованої на
розв’язання у тому числі й такої першочергової
проблеми, як несформованість та недосконалість
нормативно-правової бази, що регулює сферу роз-
витку е-урядування.
Тож, наразі одними з важливих напрямів пра-
вових досліджень є: - аналіз та систематизація нор-
мативно-правової бази з питань е-урядування, ІКТ
на предмет їх дієвості та досягнення задекларованої
мети та стратегічних цілей; - актуалізація та розро-
блення нових нормативно-правових актів (далі –
НПА) з питань е-урядування, ІКТ, інформаційного
суспільства та адміністративних е-послуг тощо.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Проблеми правового забезпечення розвитку е-уря-
дування, в силу своєї актуальності, неодноразово

ставали предметом дослідження як вітчизняних так
і зарубіжних вчених. Серед численних публікацій,
присвячених цій тематиці, запинимося на окремих
з них.
Так, Є. Калішенко, розглядаючи правове забез-
печення розвитку е-урядування в Україні, дійшла
висновку, що проведений аналіз НПА урегулю-
вання відповідних суспільних відносин показав на-
явність різнорівневої моделі правового забезпе-
чення впровадження е-урядування, яка об’єднує
правові норми різної юридичної сили, що знайшли
своє зовнішнє закріплення в актах інформаційного
та адміністративного законодавства, а також ілюст-
рує взаємовплив і взаємодію цих галузей права в
умовах сьогодення [2, с. 140].
У своїй докторській дисертації О.С. Дніпров
(п. 4.2.3 «Нормативно-правове забезпечення елект-
ронного урядування в Україні») зазначає, що нор-
мативно-правове забезпечення є однією з переду-
мов створення та належної діяльності е-уряду. Воно
спрямовується на регулювання відносин у сфері ін-
форматизації в частині забезпечення інформацій-
них потреб суспільства, захисту прав споживачів е-
послуг, установлення компетенції, а також коорди-
нації діяльності державних органів в умовах функ-
ціонування е-урядування. Автор констатує, що но-
рмативно-правові передумови функціонування е-
урядування передусім базуються на чинному зако-
нодавстві у сфері інформаційних відносин і захисту
інформації. На цей час сферу е-урядування та вза-
галі інфраструктуру ІКТ в Україні регулюють осно-
вні нормативно-правові акти у сфері інформації [3,
с. 22].
Втім, така позиція вимагає окремого з’ясу-
вання співвідношення понять «е-уряд» та «е-уряду-
вання», а також «інформація» та «інформатизація».
Крім того, вказуючи, що на сучасному етапі
побудови в Україні демократичної, правової дер-
жави важливого значення набуває врахування в
управлінській практиці та правотворчій діяльності
сучасного змісту європейської концепції належ-
ного урядування («good governance») та одноймен-
них принципів, які сформувалися у західній юриди-
чній думці на основі фундаментальної ідеї верхо-
венства права [3, с. 23], О.С. Дніпров не наводить
порівняння змістів дефініцій «належне уряду-
вання» та «е-урядування».
Інші автори наполягають на тому, що е-уряду-
вання дозволяє вирішити ряд існуючих проблем, а
також загалом вдосконалює адміністративно-
управлінську систему та підвищує ефективність ді-
яльності ОДВ зокрема [4, с. 175].
У колективній монографії науковці визначили
етапи правового регулювання впровадження е-уря-
дування в Україні наступним чином [5, с. 42-50]:
1) передетап, який включає встановлення пра-
вових норм, що регулювали сферу демократії,
права на інформацію, функціонування мережі Інте-
рнет, вказували на принципи функціонування орга-
нів державної влади та місцевого самоврядування;
2) перший етап (2002-2009 рр.), коли утвер-
джуються нормативні норми, що забезпечують га-
рантії доступу громадян до інформації органів пуб-
лічної влади та утверджується статус е-документа;
3) другий етап (2010-2019 рр.), що передбачає
сукупність нормативних актів, які забезпечують
стратегію е-урядування через посилення доступу
до публічної інформації та адміністративних пос-
луг у відповідності з євроінтеграційними вимогами;
4) третій етап (з 2019 року до цього часу), який
характеризується значною активізацією впрова-
дження е-урядування, що зумовлено створенням
Міністерства цифрової трансформації України.
Проте, наведена періодизація вбачається пев-
ною мірою дискусійною, адже у ній не простежу-
ється єдність класифікаційного критерію.
О.Ю. Бучковська та О.В. Веремчук вважають
для подальшого розвитку е-демократії необхідним
постійне удосконалення нормативно-правової бази,
шляхом прийняття у якості законів України ряду за-
конопроєктів, зокрема «Про публічні консульта-
ції», «Про всеукраїнський референдум». При цьому
авторки розглядають е-урядування як необхідну
складову розвитку е-демократії та цифрового суспі-
льства [6, с. 175, 179].
Зазначимо, що законопроєктні пропозиції до-
слідниць не є оригінальними, адже вони тривалий
час перебували на парламентському розгляді, один
з яких прийнятий на початку 2021 р. [7] і у повному
обсязі набуде чинності щодо організації та прове-
дення е-голосування з дня набрання чинності зако-
ном щодо застосування інноваційних технологій з
електронного (машинного) голосування, а другий –
з 22.03.2023 р. знаходиться на розгляді у другому
читанні [8].
Р.С. Завада у своїй публікації доводить, що
правова природа е-урядування проявляється у його
методологічній інструментарності через технологі-
чно забезпечувальну можливість державно-управ-
лінської діяльності у багатьох сферах, що передба-
чає захист прав, свобод, законних інтересів осіб, ви-
рішення проблеми конфлікту інтересів, створення
суспільного блага та надання відкритості ресурсів
для загального користування, що ґрунтується на си-
нергетичних підходах непередбачувальності пода-
льших можливостей [9, с. 255].
Подібне трактування правової природи е-уря-
дування, тобто, розкриття сутності явища з погляду
права, видається дещо перевантаженим, адже ви-
значення правової природи зазвичай означає вияв-
лення місця правового явища у системі права та
його специфічних істотних ознак. Отже, по суті,
з’ясування правової природи е-урядування, перш за
все, має дати відповідь на питання галузевої прина-
лежності норм, якими ці е-відносини регламенту-
ються задля визначення саме тих норм, що є родо-
вими з врегулювання даної групи суспільних відно-
син.
Як зазначає Ем-Джей Мун, зміна інформа-
ційно-комунікативних відносин трансформує е-
урядування у сторону доступності та відкритості.
Сучасне законодавство про свободу інформації змі-
нюється від «пасивного» надання державної інфор-
мації на запит особи до позитивного (проактив-

ного) її розкриття за ініціативою самих урядів та ві-
дкритих урядових даних [10].
Тож, очевидно, що концепція глобальних сус-
пільних благ, у тому числі й інформаційних, може
бути ефективнішою, якщо концепцію добробуту,
яку вона передбачає, розширити за межі індивідуа-
льного рівня. На думку Северина Денуліна та Ніко-
ласа Таунсенда категорія «хороше життя» живе не
лише в індивідуальному житті, а й у житті спільнот,
які утворюють люди. Успішне забезпечення глоба-
льних суспільних благ залежить від визнання того,
що «хороше життя спільноти» є конститутивним
компонентом «хорошого життя людини» [11].
Виділення невирішених раніше частин зага-
льної проблеми. Таким чином, проведений огляд
окремих наукових доробків в галузі різноманітних
правових аспектів е-урядування продемонстрував
не аби яку зацікавленість вчених-правників до об-
раної для дослідження проблеми. В той же час, мо-
жна стверджувати, що питання формування законо-
давства про е-урядування або розглядалися вкрай
обмежено або ж взагалі залишалися поза увагою.
Мета статті, постановка завдання. Мета
статті полягає в дослідженні хронологічно-предме-
тних особливостей формування законодавства Ук-
раїни про е-урядування.
Для досягнення поставленої цілі в межах даної
статті передбачено виконання наступних завдань: -
визначення предметно-хронологічного процесу фо-
рмування законодавства України про е-урядування
з класифікацією його періодів за критерієм концеп-
туального нормативно-правового акту; - встанов-
лення системних об’єктно-суб’єктних зв’язків бло-
ків законодавства про е-урядування та е-демокра-
тію.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Визначення предметно-хронологічного про-
цесу формування законодавства України про е-
урядування. Переважна більшість науковців або
вважають початком формування законодавства Ук-
раїни про е-урядування власне появу згадок про
нього у певних НПА або ж пов’язують його із під-
готовчим етапом взагалі не визначаючи при цьому
певних дат та не використовуючи жодних критеріїв
періодизації.
На наше переконання початок етапу, в якому у
1992 р. були закладені законодавчі основи право-
вого регулювання інформаційних відносини, що
виникають у всіх сферах життя і діяльності суспі-
льства і держави при одержанні, використанні, по-
ширенні та зберіганні інформації, слід вважати
прийняття Закону України «Про інформацію» [12],
в якому вперше було передбачено забезпечення
права на інформацію, серед іншого, обов'язками су-
б'єктів владних повноважень: - інформувати гро-
мадськість та медіа про свою діяльність і прийняті
рішення; - визначити спеціальні підрозділи або від-
повідальних осіб для забезпечення доступу запиту-
вачів до інформації.
Саме в цьому законі (в редакції від 02.10.1992
р.) вперше було передбачено, що головними напря-
мами і способами державної інформаційної полі-
тики є, серед іншого: - забезпечення доступу грома-
дян до інформації; - створення національних систем
і мереж інформації; - сприяння постійному онов-
ленню, збагаченню та зберіганню національних ін-
формаційних ресурсів; - створення загальної сис-
теми охорони інформації тощо.
Хронологічно цей етап формування інформа-
ційно-правових засад державного та місцевого уря-
дування можна представити наступним чином:
- 1992 р. – постанова парламенту «Про роз-
робку пакету проектів законів з проблем інформа-
тизації і захисту інформації» [13], Закон України
«Про інформацію» [12];
- 1993 р. – указ Президента України про дер-
жавну політику інформатизації України [14], поста-
нова уряду про Головне управління інформації та
зв'язків з пресою і громадськістю [15];
- 1994 р. - указ Президента України про
єдину комп'ютерну інформаційну мережу держав-
них органів приватизації [16], Закон України «Про
захист інформації в інформаційно-комунікаційних
системах» (з 1994 р. «Про захист інформації в авто-
матизованих системах», з 2006 р. – «Про захист ін-
формації в інформаційно-телекомунікаційних сис-
темах») [17];
- 1995 р. - Меморандум про взаєморозуміння
щодо співробітництва в сфері телекомунікацій і ро-
звитку Всесвітньої інформаційної інфраструктури
між Урядом України та Урядом США [18], указ
Президента України про утворення Національного
агентства з питань інформатизації [19];
- 1996 р. – Конституція України [20, ст.ст. 1,
17, 34], розпорядження Президента про заходи
щодо підвищення рівня інформованості населення
України про основні напрями державної політики
[21], закон про звернення громадян [22];
- 1997 р. - постанови уряду про: - першочер-
гові заходи інформатизації [23], затвердження Кон-
цепції технічного захисту інформації в Україні [24];
- указ Президента України про невідкладні заходи
щодо впорядкування системи здійснення державної
інформаційної політики та удосконалення держав-
ного регулювання інформаційних відносин [25], за-
кон про порядок висвітлення діяльності ОДВ та
ОМС в Україні засобами масової інформації (далі –
ЗМІ) [26].
На другому етапі – етапі формування інформа-
тизаційно-правових засад урядування в Україні на
початку 1998 р. було прийнято закони України
«Про Концепцію Національної програми інформа-
тизації» (далі – НПІ) [27], «Про Національну про-
граму інформатизації» [28], «Про затвердження За-
вдань Національної програми інформатизації на
1998-2000 роки» [29].
Загалом цей рік видався надзвичайно плідним
у правовому регулювання відносин урядування,
адже були прийняті: 1) укази Президента про: 1.1)
деякі заходи щодо захисту інтересів держави в ін-
формаційній сфері [30]; 1.2) вдосконалення держа-
вного управління інформаційною сферою [31], на
який негативно відреагував парламент [32]; 1.3)
вдосконалення порядку здійснення організаційно-

The scientific heritage No 121 (121) (2023)

The scientific heritage No 121 (121) (2023)

Recommended

Recommended

More Related Content

Similar to The scientific heritage No 121 (121) (2023)

Similar to The scientific heritage No 121 (121) (2023) (20)

More from The scientific heritage

More from The scientific heritage (20)

The scientific heritage No 121 (121) (2023)