Фонетика, графіка, орфрепія (заняття 1)

1. ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО!
ФОНЕТИКА
ГРАФІКА
ОРФОЕПІЯ
(ЗАНЯТТЯ І)

2. Фонетика - розділ науки про мову,
який вивчає звуки мови.
Графіка - розділ науки про мову, який
вивчає букви мови.
Орфоепія - розділ науки про мову, який
вивчає норми вимови слів.

3. Літера ґ : аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок,
ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґеґати, ґедзь,
ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти,
ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у
лампі), ґоґель-моґель,
ґрасувати,ґрати (іменник), ґратчастий,
ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля,
джиґун, дзиґа, дзиґлик тощо та похідні від
них, а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і
под.

4. ЗВУКИ
голосні приголосні

5. Голосних звуків шість:
[а], [о], [у], [и], [і], [е].
Для передавання їх на письмі
використовують 10 літер:
а, о, у, и, і, е, я, ю, є, ї.

6. Залежно від місця наголосу в слові
голосні звуки можуть бути
наголошеними і ненаголошеними:
наголошений [і] місто
ненаголошений [і] містечко

7. Вимова голосних звуків
Голосні [а],[і],[у] завжди
вимовляються чітко
а [а]: казка [казка]
і [і]: літо [л′іто]
у[у]: кужіль [кужʼіл′]

8. Вимова голосних звуків
о [о]:[образ], [молоко]
ненаголошений [о] в позиції
перед постійно наголошеним
[у], [і] вимовляється з
наближенням до [у] — [оу]:
[гоулубка], [зоузул′а], [соу бʼі]

9. Вимова голосних звуків
е [е]: [ден′], [горобец′],
а також на початку слова:
[епоха], [елег’ійа].
ненаголошений [е] вимовляється
наближено до [и] — [еи]: [неи су],
[меи н′і], [сеи ло], [веи сна]

10. Вимова голосних звуків
и[и] : [вишн′а], [лине]
у закінченнях прикметників: [гарний],
[чистий]
в інфінітивному суфіксі –ти: [пити],
[жити],
вимова ненаголошеного [и]
наближається до [е] - [ие]: [жие ве],
[т ие хен′кий]

11. Приголосні звуки
тверді дзвінкі губні
шиплячі
м’які глухі

12. М’які приголосні
М'якість приголосних передається за
допомогою букв:
- ь : сталь[стал′]
- і : тісто [т′істо]
- я,ю,є (один звук):
лялька [л′ал′ка]
“ДЕ ТИ З’ЇСИ ЦІ ЛИНИ,
РИДЗЮ?”

13. Глухі приголосні
“УСЕ ЦЕ КАФЕ «ПТАХ І ЧАША”
Губні приголосні
“МАВПА БУФ”
Шиплячі приголосні
“ЩЕ ЇЖДЖУ”

14. ЗАВЖДИ
щ - [шч]:
дощ [дошч], щука [шчука]
ї - [йі] :
їжак [йіжак], від'їзд [відйізд]
ь - [-]:
тінь [т′ін′] , лінь [л′ін′]

15. Я,Ю,Є два звуки [йа],[йу],[йе] :
- на початку слова: яма [йама], єнот [йенот],
юрта [йурта],
- після голосного: поява [пойава],боєць
[бойец′],воювати [войувати]

16. '
'
Я,Ю,Є два звуки [йа],[йу],[йе] :
- після апострофа: м’ята [мйата],п’ють
[пйут′],б’є [бйе],
- після ь: більярд [б’іл′йард], кольє
[кол′йе],
- після й : фойє [фоййе], війя [в’іййа],
майя [маййа]

17. [д͡ж] і [д͡з]
джміль
їжджу
дзеркало
дзига
[д], [ж] і [д],[з]
під+живити
під+жарений
під+земний
над+звуковий

18. Двокрапка після звука позначає
подовжений звук:
насіння [нас′ін′:а],
зілля [з′іл′:а],
колосся [колос′:а]

19. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ
У словах: легко, вогко, кігті, нігті,
дьогтю дзвінкий [г] змінюється на глухий
[х]:
легко [лéхко]
вогко [вохко]
кігті [к’іхт′і ]
нігті [н′іхт′і ]
дьогтю [д′охт′у]

20. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ
Глухі приголосні перед дзвінкими –
одзвінчуються, тобто міняються на
свою дзвінку пару:
футбол – [фудбóл],
вокзал [воґзал],
просьба [проз'ба],
лічба - [л′ід͡жба]

21. СКЛАДНІ ВИПАДКИ УПОДІБНЕННЯ
- шся – [с':а]: робишся – [рóбиес':а]
- ться – [ц':а]: носиться – [нóсиец':а]
- жся – [з'с'а]: розважся – [розвáз'с'а]
- чся – [ц'с'а] :не скалічся – [не скал'íц'с'а]
- шці – [с'ц'і] : ромашці - [ромáс'ц'і]
- жці – [з'ц'і] :мережці – [меирéз'ц'і]
- зж – [ж:] :зжати–[ж:áти]
- зч – [шч] : з чим – [шчим]
- здж – [ждж]: з джурою – [жджýройу]
- зш; - сш – [ш:] : зарісши – [зáр'іш:и]
- тч; - тш – [ч:] :братчик – [брач:ик]

22. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ
Де Ти З’їСи Ці ЛиНи + ДЗ перед
м’якими приголосними стають
м’якими.
Наприклад, пісня – [п'íс'н'а]
радість [рад'íс'т']

23. ждн - жн: тиждень - тижня, тижневий;
здн - зн: виїздити - виїзний;
стн - сн: честь - чесний, користь - корисний,
якість - якісний;
стл - сл: щастя - щасливий, стелити - слати;
скн - сн: тріск - тріснути, блиск - блиснути;
зкн - зн: бризкати - бризнути.
СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

24. Винятки: пестливий, кістлявий, зап’ястний,
хворостняк,шістнадцять, шістдесят, шістсот,
хвастливий.
У словах іншомовного походження випускний,
баластний, контрастний, компостний, аванпостний,
форпостний спрощення не відбувається.
Шістсот [ш'іс:о'т],
контрастний [контра'сний],

25. Дзвінкі приголосні перед глухими та в
кінці слів вимовляються дзвінко:
стежка [стeжка]
гриб [гриб]
діжка [д'íжка]
сад [сад]
кладка [кладка]
подружка [подружка]

26. Звук [д] є в кожному слові рядка
А дитина [д], боротьба [д'], день [д]
Б ведмідь [д'], десять [д] , джерело [д͡ж]
В баскетбол [д], душа [д] , дзвінок [д͡з]
Г податок [д] , дятел [д'], , звідти [д]
Д кладка [д], футболіст [д], город [д]

27. Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в
усіх словах рядка
А му[..]рість, [..]жерельний, досві[..]
Б пі[..]бити, баске[..]бол, електропоїз[..]
В тиж[..]невий, водоспа[..], [..]алекоглядний
Г астерої[..], переїз[..]ний, [..]рібнесенький
Д пере[..]овсім, по[..]звонити, [..]ублікат

28. Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в усіх
словах рядка
А му[д]рість, [д͡ж]ерельний, досві[д]
Б пере[д]овсім, по[д͡з]вонити, [д]ублікат
В тиж[..]невий, водоспа[д], [д]алекоглядний
Г астерої[д], переїз[..]ний, [д]рібнесенький
Д пі[д]бити, баске[д]бол, електропоїз[д]

29. Звук [т] треба вимовляти на місці
пропуску в усіх словах рядка
А [..]еатральний, турис[..]ський, лауреа[..]
Б каш[..]ан, [..]вірний, боро[..]ьба
В журя[..]ься, зіпсу[..]ий, [..]ихенький
Г факульта[..]ив, моло[..]ьба, субо[..]а
Д лісниц[..]во, розпи[..]ати, [..]ретій

30. Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в
усіх словах рядка
А [т]еатральний, турис[ ]ський, лауреа[т]
Б каш[т]ан, [т]вірний, боро[д']ьба
В журя[ ]ься [ц':а], зіпсу[т]ий, [т]ихенький
Г факульта[т]ив, моло[д' ]ьба, субо[т]а
Д лісниц[т]во, розпи[т]ати, [т]ретій

31. Підкреслені букви позначають однаковий
звук у кожному слові рядка
А джміль, добро, дріб
Б просьба, вісь, сьогодні
В дзбан, зберегти, зжати
Г вчиться, тьмяний, боротьба
Д якби, ґвалт, екзистенція

32. Підкреслені букви позначають однаковий звук у
кожному слові рядка
А джміль [д͡ж], добро [д], дріб [д],
Б просьба [з'], вісь [с'], сьогодні [с'],
В дзбан [д͡з], зберегти [з], зжати [ж:],
Г вчиться [ц':а], тьмяний [т'] , боротьба [д'],
Д якби [ґ], ґвалт [ґ], екзистенція [ґ]

33. Однакова кількість звуків і букв у всіх
словах рядка
А боєць, вищість, зраджений
Б озброєння, воїнський, дзвінок
В подвоєння, надзвуковий, мрія
Г євробачення, гущавінь, осяяння
Д виявлення, відзвітувати, мелодія

34. Однакова кількість звуків і букв у всіх словах
рядка
+ - + - -
А боєць, вищість, зраджений
+ - + - -
Б озброєння, воїнський, дзвінок
+ - +
В подвоєння, надзвуковий, мрія
+ - + - + -
Г євробачення, гущавінь, осяяння
+ - +
Д виявлення, відзвітувати, мелодія

35. Однакова кількість звуків і букв у всіх словах
рядка
А висаджують, зозулястий, перемивають
Б дзвонити, п’ятниць, український
В йодистий, з’єднування, сьогодення
Г підйомний, щебечуть, джміль
Д походжає, щирість, їстоньки

36. Однакова кількість звуків і букв у всіх словах
рядка
- + - + -
А висаджують, зозулястий, перемивають
- + - + -
Б дзвонити, п’ятниць, український
+ - - -
В йодистий, з’єднування, сьогодення
+ - - -
Г підйомний, щебечуть, джміль
- + + - + -
Д походжає, щирість, їстоньки

37. Однакова кількість звуків і букв у
кожному слові рядка
А прислів’я, мавпячий, Київщина
Б сьогодні, балтієць, дзижчати
В тюбетейка, віджити, щипати
Г водяний, м’якенький, щиглик
Д тріщить, сум’яття, дев’ять

38. Однакова кількість звуків і букв у кожному
слові рядка
+ + +
А прислів’я, мавпячий, Київщина
- + - -
Б сьогодні, балтієць, дзижчати
+
В тюбетейка, віджити, щипати
+ - +
Г водяний, м’якенький, щиглик
+ - + - + -
Д тріщить, сум’яття, дев’ять

39. Однакова кількість звуків і букв у
кожному слові рядка
А юридичний, щеплення, більярд
Б дзюдоїст, Ольвія, шампіньйон
В шлягер, Бессарабія, узбережжя
Г щитоносець, Макіївка, дюжина
Д б’ють, від’єднання, барельєф

40. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові
рядка
+ + - +
А юридичний, щеплення, більярд
- + - + -
Б дзюдоїст, Ольвія, шампіньйон
- + -
В шлягер, Бессарабія, узбережжя
+ - +
Г щитоносець, Макіївка, дюжина
+ - + - -+
Д б’ють, від’єднання, барельєф

41. БАЖАЮ
УСПІХУ!

42. ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО!
ФОНЕТИКА
ГРАФІКА
ОРФОЕПІЯ
(ЗАНЯТТЯ ІІ)

43. Запам’ятайте
У слові є стільки складів, скільки голосних
звуків:
біль – 1 склад
око – 2 склади
лілея [л′ілейа] – 3 склади
урізноманітнюватися
[ур′ізноман′ітн′уватис′а] – 9 складів

44. 1. Не розривати сполучень ДЖ, ДЗ,
які позначають один звук:
ґу-дзик, хо-джу.
2. Ніколи не розриваються сполучення
«йо» та «ьо»:
па-йок, сльо-за.

45. 3. Апостроф і м’який знак при переносі
не відриваються від попередньої літери, а
отже, не переносяться на наступний
рядок:
бур’-ян, під’-їзд, кіль-це, слизь-ко.
4. Від попереднього голосного ніколи не
відривається буква «й»:
лій-ка, бай-кар.

46. 5. Одна літера, навіть якщо це склад, не
залишається в рядку і не переноситься в
наступний:
Ма-рія , ака-де-мія .
6. При переносі складних слів не можна
залишати в кінці рядка початкову частину
другої основи, якщо вона не становить
складу:
багато-ступінчастий , восьми-гранний

47. 7. Не розриваються абревіатури:
АЕС, ЛАЗ-35, МАГАТЕ.
8. Не переносяться прізвища,
залишаючи в попередньому
рядку ініціали: М.П.Войтенко

48. 9. Не відриваються умовні скорочення
від слів чи цифр, яких вони
стосуються: проф.Гончаренко, 123 км.
10. Не можна переносити в наступний
рядок розділові знаки, окрім тире, а
також залишати в попередньому рядку
відкриту дужку чи лапки.

49. АЛЕ: якщо імена, імена по батькові,
звання, назви мір подаються повністю,
то їх можна залишати в попередньому
рядку чи переносити в наступний:
Михайло // Павлович // Войтенко,
професор // Гончаренко, 132 //
кілометри.

50. Наголос – виділення силою голосу
певного складу в слові
наголос
вільний рухомий
вИпадок робИти
навчАння роблЮ
сантимЕтр рОбиш

51. лІкарський і лікАрський
вИкористання і використАння
вІдомість і відОмість
рефлЕкторний і рефлектОрний
магІстерський і магістЕрський

52. НАГОЛОС В ІМЕННИКАХ
1. Віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох
складів, мають наголос, як правило, на суфіксі: навчáння, завдáння,
запитáння, читáння, визнáння, видáння, пізнáння, послáння
(але: облáднання, нéхтування, бíгання, кóвзання).
2. Наголос у багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к(а) у
множині переходить на закінчення: вказíвка — вказівкú, учúтелька —
учителькú, лáстівка — ластівкú, гóлка — голкú, пúсанка —
писанкú; але: рóдичка — рóдички, сусíдка — сусíдки, верхíвка —
верхíвки.
3. Більшість іменників у множині має наголос на
закінченні: листкú,сторінкú тощо.
4. На останній склад наголошуємо такі слова на позначення мір
довжин: міліме́тр, сантиме́тр, кіломе́тр (АЛЕ: барóметр, термóметр ).
5. Іменники з формою на –лог мають наголос на останньому складі:
каталóг, діалóг, монолóг

53. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
І СКЛАД ІІ СКЛАД ІІІ СКЛАД
бе́ркут гурто́житок єрети́к
о́лень предме́т течія ́
спи́на вимо́ва дичина ́
до́нька дочка́ метоні́мія
я́ловичина сере́дина куліна́рія
ви́падок різно́вид прозорли́вість
за́гадка помі́щиця металу́ргія
по́ступка вітчи́м катало́г
ще́лепа промі́жок міліме́тр
ві́рші помі́щик новина́
ку′рятина гетьма́нщина глибина́

54. НАГОЛОС В ПРИКМЕТНИКАХ
1.У багатьох двоскладових прикметниках наголос
падає на закінчення: вузькúй, легкúй, липкúй,
мілкúй, низькúй, новúй, нуднúй, піснúй, різкúй,
сипкúй, скучнúй, стійкúй, стіннúй, страшнúй,
твердúй, тіснúй, тонкúй, труднúй, тяжкúй,
черствúй, чіткúй, чуткúй, шкільнúй.
2. Суфікс прикметників –еньк- , що позначає
пестливість, завжди є наголошеним: маленький,
чорненький, гарненький.

55. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
І СКЛАД ІІ СКЛАД ІІІ СКЛАД
па́ростковий нелю́дський віршови́й
шу́мний віршо́ваний порядко́вий
ще́лепний гучни́й дробови́й
ще́леповий смутни́й біржови́й
дрібни́й язико́вий
нена́висний хутрови́й
рекру́тський кулькови́й
кали́новий добови́й
католи́цький
крейдяни́й

56. Запам’ятайте
сторчма́, зусібі́ч, по-ново́му,
по-старо́му, зне́хотя, впо́вні,
врукопа́ш, нашвидку́, по-
зимо́вому, по-при́ятельському,
урочи́сто, впо́перек,
натще́серце, запанібра́та

57. НАГОЛОС У ДІЄСЛОВАХ
1. Правила наголошування
дієслова «бути» наступні: в теперішньому часі -
бути, будемо,проте в минулому часі: була,
було, були.
2. Багато дієслів мають наголос на останньому
складі: наприклад,нести, везти, мести.
3. Дієслова із закінченнями -емо, -имо, -ете,
-ите мають наголос на останній літері:
наприклад, веземо, ідемо, підете.
АЛЕ: будемо, гуркочемо, залишите.

58. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
І СКЛАД ІІ СКЛАД ІІІ СКЛАД
вýдити відстóяти пересúдіти
здвóїти ненáвидіти обійтú
кúдати полéжати ідемо́
сéрдити посúдіти ідете ́
тóвпитися черпáти обійти́ся
при́йдемо помóвчати несемо́
крóїти рекру́тський оремо́
пýрхати кали́новий орете ́
слúнити обі́йдуться
про́шу (будь
ласка)
прошу́(прохання)

59. НАГОЛОС У ЧИСЛІВНИКАХ
1. У числівниках, що закінчуються на –
десят, наголос припадає на останній склад:
п’ятдесят, сімдесят.
2. У числівниках, що закінчуються на
–адцять, наголошений передостанній склад:
одинадцять, чотирнадцять, вісімнадцять.

60. Наголос на 1-му складі:
дОгмат, кИдати, вИпадок, рАзом,
рОзвідка, вІрші, вІршів, прИповідка,
Олень, спИна, цАрина, немає чАсу,
щИпці, грОшей, дрОва, зОзла, фОльга,
кУрятина, бУдемо, дОлішній, пІдлітковий,
дОнька, рЕшето, зАгадка,
пОдруга, прИятель, стОляр, лЕгко,
цЕнтнер.

61. Наголос падає на останній склад:
кропивА, черговИй, осокА, листопАд
(в обох значеннях слова: і як назви
місяця, і як процесу опадання листя),
новИй, кіломЕтр, дочкА, вербА,
каталОг, яснИй, докумЕнт, легкИй,
шофЕр, бюлетЕнь, руслО, фаховИй.

62. Наголос падає на склади в середині
слів:
ознАка, читАння, завдАння,
запитАння, навчАння, видАння,
одинАдцять, чотирнАдцять,
мерЕжа, чорнОслив, гуртОжиток,
літОпис, ненАвисть, рукОпис,
чорнОзем

63. Перший склад наголошений у слові
А дрова
Б жалюзі
В жаркий
Г дочка

64. На другий склад падає наголос у
слові
А котрий
Б кілометр
В одинадцять
Г привезти

65. Перший склад наголошений у слові
А дочка
Б разом
В рукопис
Гжаркий

66. Перший склад наголошений у слові
А розвал
Б тонкий
В разом
Г люблю

67. Другий склад наголошений у слові
А приятель
Б недруг
В відгомін
Г обранець

68. Другий склад наголошений у слові
А запитання
Б сантиметр
В одинадцять
Г завдання

69. На другий склад падає наголос у
слові
А черговий
Б псевдонім
В ознака
Г осока

70. На третій склад падає наголос у
слові
А кропива
Б периметр
В підошва
Г однаковий

71. На другий склад падає наголос у
слові
А однаковий
Б добовий
В щовесни
Г сантиметр

72. На другий склад падає наголос у
слові
А одинадцять
Б черговий
В цемент
Г кидати
Д поки

73. У пісні наша доля.
В Одесі зацвіли акації.
Добра вість піднімає, а погана – у
землю вганяє.
День догорав – в очах людей жила
надія.

74. № схема написання
1 У рік у школі
2 В роки в академії
3 В рік в академії
4 В роки в школі
5 У ,
якщо
- в, ф, св,
сф,тв, хв,льв
тощо
ліки у відділенні
справи у фірмі
вада у твердженні
руки у хвилі
точки у сфері
вона у Львові

75. № схема написання
1 І день і ніч
2 Й руки й очі
3 Й хліб й айва
4 Й роки й дні
5 І ,
якщо -
й,я,ю,є,ї
її і його
сливи і яблука
риба і юшка
віра і єдність
кіно і їжа

76. Потрібно поставити у на місці всіх пропусків у
рядку
А було .. Києві, лежала .. шухляді, плавала .. воді
Б знімки .. фотографа, ліси .. хвої, читати ..голос
В перерва .. навчанні, їхати .. вагоні, десь .. річці
Г бути .. формі, осінь .. Каневі, допоможе ..війти
Д гуляв .. лісі, улюблений ..читель, блиск .. очах

77. Потрібно поставити у на місці всіх пропусків у
рядку
А було в Києві, лежала в шухляді, плавала у воді
Б знімки у фотографа, ліси у хвої, читати вголос
В перерва в навчанні, їхати у вагоні, десь у річці
Г бути у формі, осінь у Каневі, допоможе увійти
Д гуляв у лісі, улюблений учитель, блиск в очах

78. Літеру у на місці всіх пропусків треба писати
в рядку
А ..війшли до хати, переконана ... цьому
Б ... свободу віримо, прочитала ... афіші
В зайшла ... ранці, пішли ... світлицю
Г була ... Сваляві, дивився ... віконечко
Д приходила ... формі, квіти ... руках

79. Літеру у на місці всіх пропусків треба писати в
рядку
А увійшли до хати, переконана в цьому
Б у свободу віримо, прочитала в афіші
В зайшла вранці, пішли у світлицю
Г була у Сваляві, дивився у віконечко
Д приходила у формі, квіти в руках

80. Прийменник у на місці пропуску слід уживати в усіх
словах рядка
А перебував … Ватикані, експонат … музеї,
наймиліше … світі
Б поїхати … відрядження, птах … небі, купити …
аптеці
В побувати … Львові, квітник … саду, покласти …
узголів’я
Г приведення … відповідність, участь … форумі,
оселя … рушниках
Д висновок … статті, запевнили … добросусідстві,
вишня … цвіту

81. Прийменник у на місці пропуску слід уживати в усіх
словах рядка
А перебував у Ватикані, експонат у музеї,
наймиліше у світі
Б поїхати у відрядження, птах у небі, купити в аптеці
В побувати у Львові, квітник у саду, покласти в узголів’я
Г приведення у відповідність, участь у форумі, оселя в
рушниках
Д висновок у статті, запевнили в добросусідстві, вишня
у цвіту

82. Людина велична (1) своїх крайнощах: (2)
мистецтві, коханні, самопожертві, (3)
відданості і (4) егоїзмі. (5) се ж світу
найчастіше не вистачає саме золотої середини.
Літеру у слід писати на місці всіх цифр, окрім
А1
Б2
В3
Г4
Д5

83. Людина велична у своїх крайнощах: у
мистецтві, коханні, самопожертві, у
відданості і в егоїзмі. Усе ж світу найчастіше
не вистачає саме золотої середини.
Літеру у слід писати на місці всіх цифр, окрім
А1
Б2
В3
Г4
Д5

84. БАЖАЮ
УСПІХУ!