Огляд актуальних інтернет-сервісів для бібліотекаря

2. 2
За результатами дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope
Europe

3. 3
За результатами дослідження
gemiusAudience

4. 4
За результатами дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope Europe

5. 5
За результатами дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope
Europe

6. 6
За результатами дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope
Europe

7. термін, що позначає друге покоління
мережевих сервісів, принциповою
відмінністю яких від Веб 1.0 є те, що ці
сервіси дозволяють користувачам не тільки
мандрувати по мережі, але і спільно
працювати, розміщуючи в мережі текстову і
медіа інформацію.
7

8. Основні ознаки Веб 2.0:
 недорогі продукти та сервіси, відкриті для
доопрацювання, розвитку, удосконалення, а не
завершені (пакетні) продукти;
 контроль за унікальними джерелами даних, які
збагачуються коштом залучення значного числа
користувачів;
 ставлення до користувача як до співробітника;
 використання колективних інтелектуальних ресурсів;
самообслуговування користувачів;
 спрощення користувацького інтерфейсу.
8

9. 9

10. 10

11.  Вікіпедія — Вільна багатомовна енциклопедія.
 Google Maps — Google-карти.
 Flickr — онлайн-фотоальбом.
 del.icio.us — служба онлайнових закладок.
 Netvibes — Персональний десктоп.
 Digg.com — Новинний ресурс.
 Pligg — Веб 2.0 CMS.
 Quintura — Візуальна пошукова система з інтуїтивною картою
підказок.
 Live Journal — Сервіс для ведення блогів.
 Youtube — Відеосервіс.
 MySpace — Сайт мережних співтовариств.
 Last.fm — Музичне співтовариство.
 Ucoz — Веб-сервіс для створення сайті та ін.
11

12. 12
Головною особливістю Веб 2.0 є покращення та пришвидшення
взаємодії веб-сайтів з користувачами, що зумовило стрімке зростання
активності користувачів.
З розвитком веб 2.0 інтернет став цінним не як джерело інформації, а
як засіб (інструмент) комунікації.

13.  розширює професійні контакти,
 стимулює пошуки нового стилю й пріоритетів, творчої
волі, ідей співробітництва та способів їхньої реалізації в
бібліотечній галузі,
 формує позитивний імідж книгозбірень,
 допомагає зміцнити кредит довіри до них серед
користувачів та інших учасників інформаційного
суспільства,
 стимулює останніх бути партнерами в процесі розвитку
бібліотек.
Використання Інтернет-технологій в бібліотеках є наразі
обов'язковим для кожного фахівця.
Бібліотекарі повинні не лише орієнтуватися в питаннях
інформаційно-комунікаційних ресурсів та технологій, зокрема
Інтернет, але й практично застосовувати ці знання. 13

14. 14


15.  віртуальне довідкове обслуговування
15

16. 
16

17. 
17
,

18. 18

19. 
19

20.  системи управління контентом,
 портальні технології;
 mashup-додатки;
 RSS-формати;
 платформи створення форумів, сервіси створення анкет,
тестів, вікторин, віртуальних читальних залів, виставок,
екскурсій, турів, форумів;
 chat-обслуговування та collaborative browsing; сrowd-
soursing технології (тегування, wiki-портали, співтовариства
для виявлення споживчого інсайту, user generated-конкурси,
бази колективного досвіду, соціальні рекомендаційні системи,
хештеги);
 новітні соціальні медіа; сервіси хостингу. 20

21. 21

22. Важливим є питання ефективного управління
контентом вебсайта, основне завдання якого —
постійне оновлення інформації та надання різних
інформаційних сервісів користувачам
Вирішенням такої ситуації є використання
програмних комплексів управління контентом
(Content management system), наприклад,
системи Libcms.
Особливістю Libcms є те, що цей продукт
створювався як масштабне рішення, за допомогою
якого можна створювати як невеликі бібліотечні
сайти, так і складні інформаційні портали.
22

23. 23

24. 24

25. 25

26. Mash-up (Мешап) (інакше «меш-ап», від англ. mash-
up – змішувати) – веб-застосування, створені шляхом
змішування функціональності різних програмних
інтерфейсів та джерел даних.
З технічної точки зору мешап - це веб-сайт, який
об’днує дані з кількох джерел.
Наприклад, поєднавши картографічні дані від Google
Maps та інформацію з сайту бібліотеки, створимо
новий веб-сервіс: бібліотека на карті світу, з
додатковими сервісами навігації тощо.
26

27. 27

28. 28

29. RSS-канал - технологія стандартизованого
автоматичного розповсюдження (трансляції) онлайнової
інформації, яка використовується для публікації та постачання
інформації, що часто змінюєтьєся, перегляду нових записів у
блозі, заголовків новин, анонсів статей, зображень, аудіо- і
відеоматеріалів.
В практичній діяльності RSS-стрічки можна
застосовувати для створення спеціальних пропозицій для
передплатників (наприклад, знижки на платні послуги),
розміщення інформації в інших інформаційних джерелах
(новинні сайти, сайти партнерів та ін.), просування власного
веб-сайту (RSS-стрічки з посиланнями повертають
користувачів на ваш сайт), реклами в RSS-стрічках та
публікації анонсів і новин бібліотеки. 29

30. http://www.nbuv.gov.ua/rss.xml
30

31. Розвиток технологій Web 2.0 забезпечує широкі можливості
«цифрового» майбутнього бібліотек.
В електронному інтерактивному форматі пропонуються
безкоштовні готові технологічні рішення, що уможливлюють
створення: дошок оголошень, електронних пам’яток і закладок,
листків-сигналів, гостьових книг, віртуальних читальних залів,
віртуальних виставок, екскурсій та турів, спеціалізованих форумів
професійного спілкування (Invision Power Board), сервісів
створення тестів (ipoll.ru, master-test.net, vashopros.ru,
virtualexs.ru, pollservice.ru, WebAnketa.com, MoyOpros.ru).
На зміну, а радше для закріплення звичайних форм
бібліотечно-інформаційного обслуговування, що здійснюється
через веб-сайти бібліотек — міжбібліотечного абонементу (МБА)
та електронної доставки документів (ЕДД), віртуальної довідкової
служби (ВДС), створюються: відео та Skype довідки, chat-
обслуговування та collaborative browsing — технології, основані
на соціально-орієнтованому програмному забезпеченні
(Collaboration and Social Software).
31

32. Chat-довідка виконується негайно. В її основу
покладено обмін короткими текстовими
повідомленнями між бібліотечним працівником і
користувачем у режимі реального часу. Бібліограф
водночас з'ясовує питання і дає відповідь. Така форма
обслуговування зручна для виконання уточнюючих,
адресних та фактографічних запитів.
Бібліограф повинен володіти певним запасом знань і
мати на робочому місці деякий набір довідкових видань.
Режим chat потребує спеціального програмного
забезпечення, яке дозволяє керувати діалогом між
бібліографом і користувачем.
32

33. 33

34. 34

35.  wiki-портали;
 спеціалізовані FAQ (Frequently Asked Question);
 співтовариства для виявлення споживчого інсайту;
 user generated-конкурси;
 бази колективного досвіду (Google, Answers.com);
 рекомендаційні системи (плагіни рекомендацій та
посилань);
 «хештеги» (hashtag), інструменти, що допомагають
перетворювати будь-які слова на посилання тощо.
#library
35

36. 36

37. 37

38. 38

39. Новим серед можливостей налагодження
комунікаційної взаємодії бібліотечного
співтовариства є використання новітніх медіа —
соціальних мереж та блогів. Бібліотеки вже активно
освоюють нові сервіси: заводять аккаунти (облікові
записи) в різних соціальних мережах й об’єднуються в
їх межах в інтерактивні дискусійні групи та
професійні співтовариства.
39

40. Серед популярних в Україні :
 «Творчість та інновації в українських бібліотеках»
ibinnovate.wordpress.com,
 «Бібліотечний автобан» bibliote4nyj-autoban.blogspot.com,
 «Методична служба публічних бібліотек Києва»
olga-methodlibkyiv.blogspot.com,
 «Бібліотечний гопак» bibliote4nyj-gopak.blogspot.com,
 «Могилянська бібліотекарка» kmalibrary.blogspot.com та ін.
Цікавими є блоги наших колег з близького («Мышь библиотечная»,
«Ариадна Библиотечная», «Библиотекарша », «Как пройти в библиотеку
», «2:0 в пользу читателей», « Библи отекари Беларуси» та ін.) та
далекого зарубіжжя (наприклад, блог Бібліотеки Конгресу США
http://blogs.loc.gov/loc/), «Інформаційний тиранозавр» (http:/
/andyburkhardt.com), Annoyed Librarian (http://blog.libraryjournal.
com/annoyedlibrarian) та ін.
Каталог закордонних бібліотечних блогів зібрано на LISWiki
http:/lliswiki.org/wiki/Main_Page, чи LISZen www.lisZen.com. 40

41. Як показує досвід останніх років, соціальні медіа стають
одним з основних, а головне, найшвидшим
розповсюджувачем новин.
Дослідження компанії CNN, яка проаналізувала
поведінку міжнародних читачів щодо вибору каналів
отримання новин в Інтернеті, показало - 43 % новин
поширюються через соціальні сайти, зокрема Facebook,
Twitter, MySpace і YouTube.
Решта способів доставки новинного контенту -
використання електронної пошти - ЗО %, SMS - 15 % і
миттєвих повідомлень (ICQ тощо).
41

42. Перспективним у налагодженні інформаційно-
комунікаційної взаємодії бібліотечного співтовариства
стає використання сервісів хостингу: медіа-
майданчиків, що дозволяють розміщувати фото-, відео-
та аудіо-матеріали; соціальних Share-сервісів — веб-
ресурсів для зберігання та транслювання
інформаційних об’єктів у різних форматах (PowerPoint,
Word та Adobe PDF, Dif PDF та ін.).
42

43.  сервіси для зберігання, обміну та спільної роботи над
інформаційними об’єктами в режимі он-лайн;
(Google.Docs, Dropbox, Upload, Calameo, Slideshare та ін.)
 соціальні медіасховища — сервіси для спільного зберігання та
обміну мультимедійними файлами
(Flickr , Picasa, Instagram, YouTube, Scribd, Soundcloud та ін.);
 сервіси відеоконференцій та їхні різновиди (trueconf.ua, Skype,
Google Hangouts та ін.);
 сервіси проведення вебінарів (WizIQ.com, GeniRoom.com та ін.);
 вебкастинг (webcasting): скайпкасти (skypecast).
43

44. 44

45. 45

46. 46

47. Мережеві комунікації та технології Веб 2.0
вдало «вплітаються» і в бібліотечну діяльність,
охоплюють все більше і більше бібліотечних по
слуг та сервісів, утворюючи новий етап розвитку
бібліотечної справи, який називають «Бібліотека
2.0»
47

48.  По-перше, майже всі засоби є відкритими для
доопрацювання, розвитку програмними рішеннями, а не
завершеними, «пакетними» продуктами .
 По-друге, важливою перевагою розглянутих програмних
засобів є безплатне використання — можливість
безкоштовного встановлення та експлуатації.
 По третє, більшість із зазначених технологічних засобів є
легкими для використання й не потребують від спеціалістів
бібліотечно- інформаційної сфери знань методів системно-
функціонального аналізу окремих технологічних процесів
та особливостей їхнього проектування.
 По-четверте, розглянуті програмні засоби — це мережеві
веб-додатки, які не потребують інсталяції великих
програмних комплексів, високих стандартів потужності
апаратного забезпечення бібліотек.
Отже, розглянуті веб-технології слід приймати до уваги
бібліотекам для того, щоб вчасно зорієнтувати свій шлях у
напрямі комунікаційної взаємодії бібліотек та суспільства.
48

49. Підготовлено за матеріалами:
 дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope Europe;
 дослідження gemiusAudience;
 О. Мар’їна. «Веб-технології в бібліотеках: нові можливості розвитку
комунікаційного середовища»;
 Т. Якушко, Т. Ярошенко. «Технології Веб 2.0 для бібліотек і користувачів:
нові можливості розвитку бібліотечного середовища»;
 Н. П. Волян «Технології Веб 2.0 у бібліотечній діяльності»;
 О.Д. Мартинюк. «Веб-технології в бібліотеках: нові можливості розвитку
у сучасному інтернет-середовищі»;
 А. Вітушко, А. Струнгар. «Веб-сервіси для підвищення комунікативності
бібліотечних сайтів»;
 Л. Чуприна «Оперативна інтернет-інформація в інформаційно-
аналітичній діяльності бібліотек України»;
 О.В. Моргунова. «Библиотеки в социальных сетях»;
 М.Л. Бурчик, Н. В. Соколова «LibCMS – эффективное средство для
ведения сайта библиотеки»
 Вікіпедії та ін. 49