Грінченківські
читання
2017
Емоційний світ дитини в
літературній спадщині
Б.Д. Грінченка
САБОЛ Діана Михайлівна – канд.психол.наук, ст.
викладач кафедри методики та психології дошкільної і
початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної
освіти Київського університету імені Бориса Грінченка
Б.Д. Грінченко
Аналіз творчої спадщини Б. Грінченка
засвідчив, що талановитий громадський
діяч засвоїв кращі надбання світової
педагогіки і поєднав їх з вітчизняними
традиціями виховання та формування
особистості.
Б.Д. Грінченко
Б. Грінченко, узагальнюючи свій досвід
роботи в школі та розвиваючи ідеї
Ушинського, доводив, що тільки особистісно
зорієнтоване навчання, національна освіта і
національна система виховання можуть
принести користь народові в цілому і кожній
людині зокрема.
Б.Д. Грінченко
Поняття «освіта» він трактував дуже широко — як
учіння, навчання, виховання, самовиховання,
соціалізацію, тобто як єдність усіх дій, що
розвивають і виховують особистість. Саме тому
навчальний процес Б. Грінченко спрямовував на
окрему особистість, ураховуючи її бажання,
уміння та творчі можливості
Б.Д. Грінченко
Письменник багато уваги приділяє
морально-етичним стосункам, кантівському
моральному імперативові, широко
трактованим у його художній творчості.
Однак прагнення до нормативності
моральних уявлень героя, його ідейних
настанов у деяких творах Грінченка інколи
призводили до спрощення проблеми
(особливо в прозі, драматургії).
Б.Д. Грінченко
Невичерпна енергія діянь Грінченка-
громадянина йшла поряд із не менш
плідною роботою його як письменника.
Писати він розпочав як поет і поетичну
творчість вважав насамперед виявом
духовних потенцій особистості.
Б.Д. Грінченко
Мотиви патріотизму як вияв солідарності зі
своїм народом, нацією характерні й
визначальні для творів цього періоду;
лірика громадянського чуття стала
потужним чинником вияву поетичного
таланту Грінченка.
Б.Д. Грінченко
Як поет і людина Грінченко не міг не
зважати на те, що говорить серце до серця.
І водночас у переважній більшості віршів
моральний імператив обов'язку стає для
ліричного героя визначальним.
Б.Д. Грінченко
У віршах Грінченка любов як найвище
чуття, що дає людині можливість
продовжити себе, ідеально представитися
в значущому іншому й, упливаючи на
формування особистості, творити нову
людину як нове духовне обличчя, не
заперечується. Однак цінність любові
визначається не лише змістом духовного
ідеалу. Краса духовна для Грінченка —
поета рівновелика красі тілесній.
Б.Д. Грінченко
У центрі уваги творів Грінченка початку XX ст. —
не так подія (як неправдою у бідної удови
забирають хату — "Хата", чи як бідна дівчина —
сирота, не знайшовши роботи, позбавляє себе
життя — "Сама, зовсім сама"), як почуття,
внутрішній стан людини, її реакція на цю подію.
Тому подія, ситуація оповідання "Покупка" (син з
батьком у крамниці купують обладунки на
похорон сина) — лише привід розкрити, передати
горе, душевний стан батька, у якого в розквіті літ
помирає любимий син, і трагедію душі
приреченого сина — закоханої в красу життя
людини.
Б.Д. Грінченко
розкриття духовного світу персонажів, що
зачіпав рух думки, почуття ("Сама, зовсім
сама" — марення хворої Маринки, "Хата"
— спогади Параски). Тут і надалі
Грінченка-прозаїка приваблюють
психологія доленосного вчинку, перебіг
людських почувань у кризових морально-
етичних ситуаціях.
Б.Д. Грінченко
Окрему групу складають оповідання для
дітей ("Олеся", "Грицько", "Кавуни",
"Украла"), де в строгій орієнтованості на
вікове сприйняття читача викладено ту чи ту
повчальну історію. Кращим серед них є
оповідання "Кавуни" — переконливістю
ситуації, психології вчинку, характеротворення
дітей і дорослих. Тема дитинства порушується
і в оповіданнях автобіографічного плану
("Чудова дівчина", "Ксеня", "Дядько Тимоха").
Б.Д. Грінченко
Крім оповідань для дітей, письменник
адаптував для дитячого сприймання
десятки казкових сюжетів (збірки
"Колоски", "Казки й оповідання", "Книга
казок віршом", "Народні українські казки
для дітей"), повчальних історій ("Чия
робота важча?", "Смілива дівчина"), що
суттєво доповнювало роздуми Грінченка-
просвітника про потребу свідомого
виховання дитини.
Б.Д. Грінченко
У своїх творах для дітей
Б.Д. Грінченко звертав особливу
увагу на емоційний стан героїв,
виховуючи співчутливе ставлення,
співпереживання, емпатію.
Пробуджував у читачів високі
моральні цінності.
Б.Д. Грінченко
Творча спадщина Бориса Грінченка, що як
художнє явище виходила на параметри
духовного життя суспільства, духовних
цінностей доби, стала етапом у формуванні
художньої свідомості XIX — початку XX
ст.
1. Історія української літератури XIX ст.
Борис Грінченко -
http://www.ukrlit.net/info/history_xix/30.html -
Заголовок з екрану
2. Проблема формування особистості дитини у
творчій спадщині Б. Грінченка та О. Лазурського -
http://elibrary.kubg.edu.ua/4748/1/I_Leontyeva
_1_14_konf_GI.pdf - Заголовок з екрану

Д. Сабол Емоційний світ дитини у літературній спадщині Бориса Грінченка

  • 1.
  • 2.
    Емоційний світ дитинив літературній спадщині Б.Д. Грінченка САБОЛ Діана Михайлівна – канд.психол.наук, ст. викладач кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка
  • 3.
    Б.Д. Грінченко Аналіз творчоїспадщини Б. Грінченка засвідчив, що талановитий громадський діяч засвоїв кращі надбання світової педагогіки і поєднав їх з вітчизняними традиціями виховання та формування особистості.
  • 4.
    Б.Д. Грінченко Б. Грінченко,узагальнюючи свій досвід роботи в школі та розвиваючи ідеї Ушинського, доводив, що тільки особистісно зорієнтоване навчання, національна освіта і національна система виховання можуть принести користь народові в цілому і кожній людині зокрема.
  • 5.
    Б.Д. Грінченко Поняття «освіта»він трактував дуже широко — як учіння, навчання, виховання, самовиховання, соціалізацію, тобто як єдність усіх дій, що розвивають і виховують особистість. Саме тому навчальний процес Б. Грінченко спрямовував на окрему особистість, ураховуючи її бажання, уміння та творчі можливості
  • 6.
    Б.Д. Грінченко Письменник багатоуваги приділяє морально-етичним стосункам, кантівському моральному імперативові, широко трактованим у його художній творчості. Однак прагнення до нормативності моральних уявлень героя, його ідейних настанов у деяких творах Грінченка інколи призводили до спрощення проблеми (особливо в прозі, драматургії).
  • 7.
    Б.Д. Грінченко Невичерпна енергіядіянь Грінченка- громадянина йшла поряд із не менш плідною роботою його як письменника. Писати він розпочав як поет і поетичну творчість вважав насамперед виявом духовних потенцій особистості.
  • 8.
    Б.Д. Грінченко Мотиви патріотизмуяк вияв солідарності зі своїм народом, нацією характерні й визначальні для творів цього періоду; лірика громадянського чуття стала потужним чинником вияву поетичного таланту Грінченка.
  • 9.
    Б.Д. Грінченко Як поеті людина Грінченко не міг не зважати на те, що говорить серце до серця. І водночас у переважній більшості віршів моральний імператив обов'язку стає для ліричного героя визначальним.
  • 10.
    Б.Д. Грінченко У віршахГрінченка любов як найвище чуття, що дає людині можливість продовжити себе, ідеально представитися в значущому іншому й, упливаючи на формування особистості, творити нову людину як нове духовне обличчя, не заперечується. Однак цінність любові визначається не лише змістом духовного ідеалу. Краса духовна для Грінченка — поета рівновелика красі тілесній.
  • 11.
    Б.Д. Грінченко У центріуваги творів Грінченка початку XX ст. — не так подія (як неправдою у бідної удови забирають хату — "Хата", чи як бідна дівчина — сирота, не знайшовши роботи, позбавляє себе життя — "Сама, зовсім сама"), як почуття, внутрішній стан людини, її реакція на цю подію. Тому подія, ситуація оповідання "Покупка" (син з батьком у крамниці купують обладунки на похорон сина) — лише привід розкрити, передати горе, душевний стан батька, у якого в розквіті літ помирає любимий син, і трагедію душі приреченого сина — закоханої в красу життя людини.
  • 12.
    Б.Д. Грінченко розкриття духовногосвіту персонажів, що зачіпав рух думки, почуття ("Сама, зовсім сама" — марення хворої Маринки, "Хата" — спогади Параски). Тут і надалі Грінченка-прозаїка приваблюють психологія доленосного вчинку, перебіг людських почувань у кризових морально- етичних ситуаціях.
  • 13.
    Б.Д. Грінченко Окрему групускладають оповідання для дітей ("Олеся", "Грицько", "Кавуни", "Украла"), де в строгій орієнтованості на вікове сприйняття читача викладено ту чи ту повчальну історію. Кращим серед них є оповідання "Кавуни" — переконливістю ситуації, психології вчинку, характеротворення дітей і дорослих. Тема дитинства порушується і в оповіданнях автобіографічного плану ("Чудова дівчина", "Ксеня", "Дядько Тимоха").
  • 14.
    Б.Д. Грінченко Крім оповіданьдля дітей, письменник адаптував для дитячого сприймання десятки казкових сюжетів (збірки "Колоски", "Казки й оповідання", "Книга казок віршом", "Народні українські казки для дітей"), повчальних історій ("Чия робота важча?", "Смілива дівчина"), що суттєво доповнювало роздуми Грінченка- просвітника про потребу свідомого виховання дитини.
  • 15.
    Б.Д. Грінченко У своїхтворах для дітей Б.Д. Грінченко звертав особливу увагу на емоційний стан героїв, виховуючи співчутливе ставлення, співпереживання, емпатію. Пробуджував у читачів високі моральні цінності.
  • 16.
    Б.Д. Грінченко Творча спадщинаБориса Грінченка, що як художнє явище виходила на параметри духовного життя суспільства, духовних цінностей доби, стала етапом у формуванні художньої свідомості XIX — початку XX ст.
  • 17.
    1. Історія українськоїлітератури XIX ст. Борис Грінченко - http://www.ukrlit.net/info/history_xix/30.html - Заголовок з екрану 2. Проблема формування особистості дитини у творчій спадщині Б. Грінченка та О. Лазурського - http://elibrary.kubg.edu.ua/4748/1/I_Leontyeva _1_14_konf_GI.pdf - Заголовок з екрану