Виставка-портрет до 80-річчя з дня народження

1. Що я читаю? Читанку природи
й апокаліпсис миру та війни,
вивчаю хрестоматію народу
і віршами захоплююсь весни …
Євген Гуцало , «Час і простір»
(1937 — 1995)
Євген Пилипович Гуцало – дивовижний, загадковий, майже
нерозкритий критиками письменник, феномен якого у непохитній вірності
слову, в такому служінні йому, яке виключає розмінювання на будь-які інші
види, нехай і корисної, діяльності.
Визнаний майстер українського слова iз плеяди українських письменників-
шістдесятників. Йому вдалося себе реалізувати разом з Ліною Костенко,
Миколою Вінграновським, Іваном Драчем, Григіром Тютюнником та
іншими, витворивши новітню українську літературу.
Літературна спадщина Є. Гуцала налічує понад 200 оповідань, 20 повістей,
2 романи, 3 збірки поезій, книжки для дітей та публіцистика. Він — поет,
новеліст, повістяр, романіст, публіцист, есеїст. Михайло Коцюбинський
писав про Євгена Гуцала, що той «має трохи інші очі, ніж люди, і носить в
душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку, витягає з чорної
землі на світ божий квіти і перетворює в золото чорні закутки мороку».

2. Сторінки життя і творчості
Народився Є. Гуцало 14 січня 1937р. в с. Старому Животові (нині —
Новоживотів) Оратівського району Вінницької області в родині сільських
учителів. Світ дитинства, розтерзаний і водночас незмірно поглиблений
великою трагедією війни, становить джерельну основу його творчості. До
цього світу знову й знову повертається письменник на різних етапах свого
літературного шляху.
У 1959р. Є. Гуцало закінчує Ніжинський педінститут, якийсь час
працює в редакціях газет, видавництві «Радянський письменник», а згодом
повністю зосереджується на професійній літературній роботі. Активно
друкуватися почав 1960р., а через два роки вийшла перша збірка оповідань
«Люди серед людей». Книжку тепло привітали критика й літературна
громадськість. Відтоді одна за одною виходять нові збірки письменника:
«Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965),
«Хустина шовку зеленого» (1966), «Запах кропу»
(1969) та ін.
Лірична стихія творчості Є. Гуцала, як і
прози інших «шістдесятників», стала формою
суспільної опозиції. Безперечна
заслуга «шістдесятників», а серед них і
Є. Гуцала, в тому, що вони перенесли своїх
персонажів із площини героїчної в ліричну.
Це в повній иірі відображено в творах
ліричної прози («В полях», «Просинець»,
«Олень Август», «Вечір-чечір», «Скупана в
любистку», «Клава, мати піратська»,
«Весняна скрипочка згори», «Запах кропу»,
«У сяйві на обрії»).
У 60-ті роки, поряд із ліричними оповіданнями, етюдами, замальовками,
поезіями в прозі, з'являються друком дві концептуальні повісті Є. Гуцала —
«Мертва зона» (1967) та «Родинне вогнище» (1968, інша назва — «Мати
своїх дітей»). Тоді ж, у другій половині 60-х, було написано й повість
«Сільські вчителі», надруковану трохи згодом.
У повісті «Мертва зона» відбилося нове, формоване в 60-ті роки, бачення
війни як тотального спустошення світу людей. Мертва зона — це те, що
завжди породжується тоталітаризмом — чи то гітлерівського, чи то

3. сталінського гатунку. І в зоні люди залишаються людьми, вони здатні на
благородство, героїчний вчинок, але вони — приречені. Це суперечило
«возвеличенню героїчного подвигу народу», ламало схеми, в яких
закостеніла воєнна тематика.
Такий погляд на війну утверджує письменник і згодом у низці оповідань та
повісті «З вогню воскресли» (1978), в основу якої покладено розповіді
мешканців спалених сіл.
На початку 70-х років виходять друком лірико-психологічна повість «Дівчата
на виданні» (1971), дилогія «Сільські вчителі» (1971) та «Шкільний хліб»
(1973). Повісті з життя сільських учителів були високо оцінені критикою,
здобули широке читацьке визнання.
Повість «Двоє на святі кохання», надрукована 1973р. в журналі «Вітчизна»,
подібно до згаданих уже «Мертвої зони» та «Родинного вогнища», на довгі
роки була позбавлена права книжкового видання. Якщо перші дві повісті
написані в реалістичному ключі, то «Двоє на святі кохання» — твір наскрізь
виконаний у звичній для письменника стилістиці: лірико-психологічній,
медитативній.
У 80-х роках побачили світ твори: збірки
оповідань - «Жовтий гостинець» (1981),
«Оповідання з Тернівки» (1982),
«Новели» (1984), «Мистецтво подобатися
жінкам» (1985), «Княжа гора» (1985),
«Твори у 2-х томах» (1987), «В гості до
білого світу» (1989), «Сльози Божої
матері» (1990), повісті – «Милосердя по-
американськи» (1988), «Голодомор»
(1990).
Етапним для творчості письменника було звернення до
романної форми. Трилогія «Позичений чоловік»,
«Приватне життя феномена» та «Парад планет» (1982 -
1984) викликала неоднозначну реакцію критики,
спричинювалась до літературних полемік.

4. Появі романів передували своєрідні, за визначенням
автора, ексцентричні оповідання («Жінки є жінки»,
«Звабники і звабниці» та ін.), які ввійшли до збірок
«Полювання з гончим псом» (1980) та «Мистецтво
подобатись жінкам» (1986). У цих оповіданнях,
написаних із невимушеним використанням елементів
гротеску, травестії, бурлеску, своєрідно реалізується
давній задум Є. Гуцала створити український
Декамерон. Останнім часом прозаїк працював
над «епосом-еросом» — твори «Блуд» (1993),
«Імпровізація плоті» (1993).
Певною мірою несподіваним у цьому контексті, але
таким заповітно актуальним виявився цикл
публіцистичних статей, зібраних у посмертній збірці
«Ментальність орди» (1996) про експансіоністську
політику Росії. Цикл публіцистичних статей
«Ментальність орди» – це спроба зрозуміти причини
одвічних наших помилок і поразок, прагнення знайти
вихід і вирватись із залізних обіймів «старшого брата».
Від початку своєї творчості Є. Гуцало залюбки писав про дітей, про
світ дитинства. Збірка оповідань «У лелечему селі» вийшла у видавництві
“Веселка” 1969 року і стала однією з кращих у сучасній українській
літературі про дітей. Світ дитинства цих оповідань особливий. А ще ж
дивовижний світ городини, квітів, річки, гаю, поля, звірини й птаства, в
якому живе сільська дитина, – все це побачено й зображено тонким
поетичним зором ніжною душею письменника. Серед улюблених Гуцалових
персонажів – підліток або дитина з незвичайною, поетичною душею.
Поважну частку творчого доробку письменника становлять твори для дітей:
«Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973),
«Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984).

5. Дитяча проза (точніше — книжки для дітей і батьків) Є. Гуцала прикметна
особливим поетизованим зображенням стосунків між людьми. Невичерпну
«країну дитинства» письменник осмислює в різних жанрово-стильових
формах, щоразу — в новому баченні, про що свідчить і цикл «Оповідання з
Тернівки» (1982), книжка «Княжа гора» (1985).
У 1981p. вийшла друком перша поетична збірка Є. Гуцала «Письмо
землі». Далі з'являються книжки віршів «Час і простір» (1983), «Живемо на
зорі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989). Так рівно через двадцять
років після надрукування першої поетичної добірки «Зелена радість
конвалій» повертається письменник до лірики.
Нагороди Євгена Гуцала
• Літературна премія імені Юрія Яновського (1982) — за збірники
оповідань «Орлами орано», «Що ми знаємо про любов», «Полювання з
гончим псом» и «Оповідання з Тернівки»;
• Державна премія України ім. Т.Г.Шевченка (1985) — за дитячі збірки
«Саййора», «Пролетіли коні» ;
• Міжнародна премія фундації О. і Т. Антоновичів (1995) — за роман-
трилогію «Позичений чоловік»;
• Премія ім. Івана Огієнка (1995) — за публіцистичну книжку
«Ментальність орди».
Смерть письменника була жорстоко несподіваною. Він пішов із життя
у 58 років 4 липня 1995 року. Євген Гуцало – письменник надзвичайно
багатогранного й caмобутнього таланту, дивовижної працездатності, він
перебував у розпалі своїх творчих сил і ще зробив би дуже багато, якби доля
виявилася щедрішою до нього.
Збірка оповідань «Діти Чорнобиля» з’явилась вже у 1995 році після
смерті письменника.
В 2014 році вийшла книга вибраних творів Євгена
Гуцала «Таке страшне, таке солодке життя» – це
своєрідний груповий портрет українців на тлі епохи. Вона
містить імпресіоністичні оповідання й новели, де відчуття
гармонії людини і природи стає мірилом і сенсом
людського буття, повісті, присвячені найбільшим
трагедіям, які пережила Україна у ХХ столітті і які
вплинули на свідомість нашої нації

6. Неодноразово до творчості Гуцала звертався :кінематограф
• Кіноальманах«Київські зустрічі» (1979), а саме, кіноновела «Спинись,
хвилино…» — за мотивами оповідання «Підемо до мене, Іван…»;
• Відеофільм «У лузі на старому дивані» (1981) режисера В. Вітера — за
мотивами творів Євгена Гуцала (за сприяння Держтелерадіо України);
• Відеофільм «Виїзний товариський суд» (1981) — за мотивами творів
Євгена Гуцала (за сприяння Держтелерадіо України);
• Повнометражний фільм «Парад планет» (1984) — за однойменним
романом Євгена Гуцала (на московській кіностудії);
• Кінострічка«Солом'яні дзвони» (1986) — за повістю Євгена Гуцало
«Мертва зона» та його оповіданнями, відзняв Юрій Іллєнко;
• Відеофільм «Марія» (1987) — за мотивами творів Євгена Гуцала
(відзнято на студії «Укртелефільм»);
• Теленовела «Блуд» до серіалу О. Бійми «Острів любові» (1996) — за
однойменним романом Євгена Гуцала.
Прочитати про життя і творчість Є. Гуцала можна за посиланнями:
• Гу́цало Євген Пилипович // Енциклопедія Сучасної України. – Режим
доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=25016
• Євген Пилипович Гу́цало // сайт «УКРЛІТ.ORG — публічна електронна
бібліотека української художньої літератури». – Режим доступу :
http://ukrlit.org/hutsalo_yevhen_pylypovych
• Гуцало Євген Пилипович // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/Гуцало_Євген_Пилипович
• Гуцало Євген — повні тексти творів автора. – Режим доступу :
http://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=132
• Євген Гуцало. Ментальність орди. – Режим доступу :
http://www.exlibris.org.ua/orda/index.html
• Євген Гуцало. Блуд. – Режим доступу : http://nemaloknig.info/author-61652/
• Євген Гуцало. Голодомор. – Режим доступу :
http://www.etextlib.ru/Book/Details/46375
• Євген Гуцало. Діти Чорнобиля // сайт порталу «Гуртом — торрент-
толока». – Режим доступу : https://toloka.to/t69841
• Євген Гуцало. Сім’я дикої качки. – Режим доступу :
http://nemaloknig.info/author-61652/
• Євген Гуцало. Скажений чорнобильський собака. – Режим доступу :
http://nemaloknig.info/author-61652/
• Євген Гуцало. Сльози божої матері. – Режим доступу :
https://knigogid.ru/books/190232-slozi-bozho-mater