Сучасна література

1. Методичні аспекти
вивчення сучасних
літературних творів

2. Сучасна українська література
Сучасна українська література —
література останніх десятиліть, створена
сучасними українськими письменниками. У
науковій літературі точно не зазначено, від
якого моменту українську літературу слід
вважати сучасною. Утім, під поняттям
сучасна українська література найчастіше
розуміють сукупність художніх творів,
написаних від часу здобуття Україною
незалежності в 1991 році й дотепер.

3. Сучасна українська література
Таке розмежування зумовлене відмиранням
після 1991 року загальнообов'язкового для
митців СРСР стилю соціалістичного реалізму
та скасуванням радянської цензури.
Принципові зміни в українській літературі
відбулися ще в роки Перебудови (1985) і
особливо після Чорнобильської катастрофи
(1986). Деякі дослідники вважають, що
сучасна українська література починається від
1970-х років після покоління шістдесятників.
Та все ж таки при вивченні шкільного курсу
вважаємо сучасною літературу періоду
незалежності України.

4. Сучасна українська література
Сучасна українська література здебільшого
відрізняється від радянської не тільки
зверненням до досі заборонених тем
(голодомор, сексуальність, наркотики,
девіантна поведінка тощо), використанням
нових стилістичних прийомів (прийоми
постмодернізму, неоавангарду, нецензурна
лексика, використання суржика),
різноманітністю та змішанням жанрів, але й
своєрідною епатажністю, а також
осмисленням соціальних проблем та
історичної пам'яті.

5. Сучасна українська література
 Відомі сучасні українські поети: Грицько
Чубай, Олег Лишега, Віктор Неборак, Василь
Герасим'юк, Ігор Римарук, Петро Мідянка, Іван
Малкович, Оксана Забужко, Юрій Андрухович,
Кость Москалець, Павло Вольвач, Володимир
Цибулько, Ігор Павлюк, Сергій Жадан, Галина
Крук, Мар'яна Савка, Маріанна Кіяновська,
Андрій Бондар, Остап Сливинський, Дмитро
Лазуткін, Олег Коцарев, Богдана Матіяш, Павло
Коробчук, Ірина Шувалова, Андрій Любка, Лесь
Белей, Катерина Бабкіна, Ігор Калинець.

6. Сучасна українська література
 Провідні прозаїки: Валерій Шевчук, Володимир
Діброва, Юрій Винничук, Юрій Ґудзь, Юрій
Андрухович, Оксана Забужко, Юрій Покальчук,
Галина Пагутяк, Юрій Іздрик, Євген
Пашковський, Олесь Ульяненко, Павло Вольвач,
Степан Процюк, Тарас Прохасько, Тимофій
Гаврилів, Наталка Сняданко, Сергій Жадан,
Анатолій Дністровий, Дзвінка Матіяш, Ірена
Карпа, Таня Малярчук, Любко Дереш, Іван
Корсак, Юрій Мушкетик, Роман Іваничук,
Михайло Слабошпицький, Юрій Щербак.

7. Сучасна українська література
 Серед есеїстів відомі передовсім Микола Рябчук,
Віталій Жежера, Юрій Андрухович, Оксана
Забужко, Василь Махно, Олександр Бойченко,
Юрко Прохасько, Анатолій Дністровий, Андрій
Бондар.
 Сучасні драматурги: Олександр Ірванець, Надія
Симчич, Неда Неждана, Лесь Подерв'янський,
Павло Ар'є, Анна Багряна, Олена Клименко, Олег
Миколайчук-Низовець, Сергій Щученко, Артем
Вишневський, Олександра Погребінська, Олекса
Сліпець, Володимир Сердюк, Олександр Гаврош.

8. Застосування нових методів
літературознавчого дослідження
 архетипна критика (аналіз твору крізь призму певного
архетипу (певного першообразу, створеного
колективним (архаїчним) та індивідуальним (творчим)
підсвідомим)),
 гендерний,
 структуральний
один із наукових підходів до вивчення літератури як
мистецтва слова в системному аспекті),
 герменевтичний (такий аналіз художнього твору
передбачає розуміння його як структури, яка має певне
значення, тобто смислову єдність; метою цього методу
є входження в задум автора, розуміння цілого тексту на
основі аналізу частин,

9. Застосування нових методів
літературознавчого дослідження
компаративний (зіставлення художніх творів,
переважно різних національних літератур);
заповнення «білих плям» в історії української
літератури: вивчення постатей і творів
заборонених чи замовчуваних у Радянському
Союзі авторів («київська школа поетів»,
письменники діаспори);
активність і плюралізм критики: вивчення
нових явищ сучасної української літератури
(наприклад, постмодернізму)

10. Твори сучасної української літератури,
які раніше не вивчалися в школі (5-8
класи). У 5 класі діти знайомляться з повістю-казкою
Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні
Недоладії».
 Звертаємо увагу на те, чому у всіх героїв
перша частина імені НЕДО.
 Досліджуємо, чому саме така послідовність
епізодів зустрічей Алі з різними персонажами:
з Недоролем Десятим; з Недопопелюшкою; з
Недоладьком; з Недочеревиком; Першим
Недорадником; з Недоштаньком.

11. Галина Малик «Незвичайні пригоди Алі в
країні Недоладії»
Морально-етичні проблеми в казці: добро і
зло, відповідальність за свої вчинки, уміння долати
перешкоди на шляху до мети.
Окремої уваги заслуговує образ часу, значущість
якого усвідомлює не тільки Аля, а й усі персонажі
Недоладії.
Доречно порівняти цей твір з фантастичною
казкою Льюїса Керролла «Аліса в Країні Чудес»
(картини безглуздя; чи намагається Аліса змінити
світ, як це робить Аля).

12.  “Я починала читати у 5 років (мама розповідала) і добре
запам’ятала першу книжку, яку мама подарувала –
українські народні казки, від «Солом’яного бичка» до
«Бою на Калиновому мосту», «Котигорошка». І
раптом… Аліса – абсолютно інша культура,
філософія, інше парадоксальне світосприйняття,
нічого логічного, все догори ногами, все на
піввідчуттях, на додумуванні, на натяках, алюзіях.
Але водночас там є одна велика домовленість автора
з дитиною: я – дурачуся, а ти – зрозумій. І ще, що мене
дуже вражає – там у Керрола є декілька шарів: для дітей,
для старших дітей, для дорослих тощо. Це величезний
шифр, у якому зашифровано стільки всього! Досі не
розгадано усе, хоч і захищалися по ньому не одне
покоління літературознавців і керролістів”.

13. Казка «Незвичайні пригоди Алі в країні
Недоладії» має елементи коміксу.
 Комікс (від англ. сотіс — «комедійний», «комічний»,
«смішний») — послідовність малюнків, зазвичай із
короткими текстами, які створюють певну зв'язну
розповідь.
 Сучасні комікси з'явилися в газетах США в 90-ті рр.
XIX ст. Особливого поширення вони набули з 30-х рр.
XX ст., зокрема комікси Волта Діснея.
 Отже, казка «Незвичайні пригоди Алі в країні
Недоладії» є частково коміксом, бо вона містить як
звичайний текст, так й ілюстрації з коментарями
(найчастіше — вигуки або фрази героїв).
 Тема: зображення країни незавершених справ і пригод
Алі в цій країні.
 Недоладія — це символічне місце, куди потрапляють
ті, хто недоробив 100 й більше справ.

14.  Дійовими особами казки є: Аля, Недоладько,
Перший Недорадник (головні персонажі);
 бабуся, Недороль Десятий, Недочеревик,
Недоладяни, годинникар Недождень, гвардієць
Недоборода (другорядні персонажі).
 «Розумієш,— мовив Недоладько,— ми вирішили
залишитися в Недоладії. Ти повернешся додому,
домалюєш Першого Недорадника — і він зникне
звідси! І ми зможемо спокійно працювати, адже
ти нас навчила доробляти. Ми дороблятимемо всі
недороблені справи, які притягне сюди
Недочеревик. Та й Недоладія — наша
батьківщина, ми не можемо кинути її».

15. Композиція твору
 Композиційно її можна поділити на три частини.
 Експозиція казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»
(події доти, доки Аля потрапила в Недоладію);
 Зав'язка: зустріч із Недочеревиком;
 Розвиток дії (пригоди Алі в чарівній країні):
 знайомство з Недоладьком; пригоди в палаці Недороля;
 пошуки інструкції з повернення додому;
 ув'язнення та знайомство з гвардійцем Недобородою.
 Кульмінація (події наприкінці перебування Алі в Недоладії):
 ремонтування годинника; допомога недоладянам;
 повернення додому.
 Розв'язка (події, що відбулися після повернення Алі додому).
Події розгортаються упродовж одного дня та відбуваються в таких
місцях: кімната Алі; Недоладія; палац Недороля; дім
Недочеревика; в'язниця Недорадника; башта з годинником на
центральній площі Недограда.

16. Аля заблукала. Допоможіть їй визначитись, де
вона знаходиться:
 1. «Навкруги багато колон, висока стеля, горять
свічки, а в ніші стоять лицарські лати. Де я?» (Тронна
зала палацу Недороля)
 2. «Тут багато мотлоху, велика книга на столі і не
вистачає освітлення, бо нема вікон. Де я?» (Будинок
Недочеревика)
 3. «Бачу альбом з недорисованим чоловічком і гумку.
Все здається таким знайомим. Де ж це я?» (У себе в
кімнаті)
 4. «Я змерзла і не можу вийти звідси, бо мене
охоряють. Чую, як хтось працює сокирою. Куди я
потрапила?» (В'язниця)
 5. «Бачу багато усіляких механізмів, але не вистачає
головної деталі, яку хтось поцупив три дні тому. Де
я?» (Башта з годинником)

17. Хто є хто:
 1. Персонаж, який через своє недбальство потрапив до
чарівної країни та врятував усіх її мешканців. (Аля)
 2. Хто безупинно постачає нових мешканців у чарівну
країну. (Недочеревик)
 3. Персонаж, який став провідником головної героїні.
(Недоладько)
 4. Мав владу, але побоювався своїх радників. (Недороль
Десятий)
 5. У кого не вистачало важливої частини тіла — голови.
(Перший Недорадник)
 6. Охороняв прилад, завдяки якому головна героїня змогла
повернутись додому. (Годинникар Недождень)
 7. Персонаж, у якого головна героїня знайшла потрібну
деталь для приладу, який повернув її додому. (Гвардієць
Недоборода)

18. У яких кольорах ви бачили країну Недоладію? Чи
змінювалися барви впродовж усього твору?
 які справи треба було завершити в казці, щоб:
-звільнити країну від Першого Недорадника ...
(домалювати йому голову);
- зробити приємне бабусі... (довишивати
рушника);
- допомогти недоладянам... (домалювати те,
чого не вистачало);
- повернутись додому... (полагодити годинник);
- зробити з Недоладька звичайного хлопця...
(домалювати йому вухо, виправити обличчя).

19. Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»
(5 клас)
Необхідно ознайомити з постаттю
письменниці, яка з’явилася в програмі вперше.
Зірка Мензатюк — журналістка, письменниця,
авторка багатьох популярних казок, зокрема збірок
«Казочки-куцохвостики», «Київські казки», повісті
«Таємниця козацької шаблі», книжок-нарисів для
дітей «Наші церкви: історія, дива, легенди»,
оповідань про народні мистецтва «Катрусині
скарби», творів «Як до жабок говорити», «Макове
князювання», «Український квітник», «Дочка
троянди» та інших. Лауреат літературних премій
ім. Лесі Українки та ім. Наталі Забіли.

20. Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»
Серед цікавих фактів із життя письменниці
можна вибрати для учнів той, що вона багато
подорожує як зарубіжними країнами, так й
Україною. Дуже вразила письменницю подорож до
Італії, а також поїздка до луцьких музеїв. «Колись
там ріс бур’ян, усе було запущене, – говорить Зірка
Мензатюк в інтерв’ю журналістці, – а тепер це
красивий доглянутий комплекс».
Любов письменниці до подорожування тісно
пов’язана з написанням повісті. Сама авторка
зазначає: «Кожна моя книжка про те, що дуже
люблю. Наприклад, «Таємниця козацької шаблі» —
мандрівні пригоди».

21. Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»
Це – повість про сучасних дітей, яка порушує
важливі морально-етичні проблеми. Через детективні
пригоди – до історії рідного краю. На сторінках книги –
переплетення сучасного й минулого, містики й
реальності, багато пригод і гумору. Повість покликана
навчити школярів патріотизму, розрізняти справжнє й
фальшиве.
Після бесіди за змістом повісті учнів підводимо до
висновку про тему: мандри молодого подружжя
Руснаків зі своєю донькою Наталкою замками України
(Дубно, форт Тараканівський тощо) з метою врятувати
козацьку шаблю, що потрапила до рук національно
несвідомої нечистої сили - «нових українців», які хочуть
використати її на власну користь.

22. Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»
Оскільки замки України з їхніми таємницями,
підземними ходами, захованими скарбами – це те, що
люблять діти, будуємо урок таким чином, щоб донести до
учнів головне: за всім цим – справжня історія. Необхідно
досягти виховної мети уроку – зацікавити школярів
Україною, щоб вони відчули гордість за нашу державу,
сповнилися почуттям патріотизму.
Розповідаючи про історію написання твору,
обов’язково зазначаємо, що в той час Зірка Мензатюк
подорожувала Кам’янець-Подільським, їздила в Хотин, в
Олеський замок на Львівщині, Підгорецький замок.
Саме тут і пролягає шлях головних персонажів. Корисно
використати ілюстрації або відеоролики, щоб діти
відкривали для себе ці куточки. Як говорить Зірка
Мензатюк: «Заради того й писала».

23. Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»
Під час бесіди за змістом твору, не можна оминути
розповідь про Берестецьку битву – поле нашої поразки, бо в
житті кожної людини була якась особиста невдача. Отже, на
цьому прикладі слід навчити дітей правильно ставитися до
поразок, не опускати рук, сприймати невдачі як перший крок
до майбутньої перемоги.
Зірку Мензатюк дуже вразила пісня, написана після
Берестецької битви: «Кину пером, лину орлом, конем
поверну… Зима прийшла, хліба нема, тож нам не хвала,
весна прийшла…». Письменниця так пояснює її зміст: «Надії
оживають, незважаючи на важке становище. Для воїна це
була звична річ: один раз я переміг, другий раз мене
перемогли. Треба боротися далі». І її героїня Наталка
намагається врятувати шаблю навіть тоді, коли вже майже
немає шансів, але головне – вона не втрачає надію.

24. Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»
 Формування національної свідомості,
патріотичних почуттів, громадянської позиції,
усвідомлення актуальності цих понять у
нашому житті доцільно здійснювати шляхом
аналізу образів персонажів, які
протиставляються в повісті. Це – патріотично
налаштований привид, який з’явився для того,
щоб наші герої вирушили на пошуки козацької
шаблі, та «нечиста сила», яка хоче швидше
спекатися священної реліквії, щоб у персонажів
книги не відродився патріотизм.

25. Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»
 Необхідно проаналізувати, як вдало
поєднано в цій дитячій книжці кілька
жанрів. По-перше, захопливий детектив:
заплутаний сюжет, яскраві герої й таємниця,
яку не відгадати до останньої сторінки. По-
друге, до уваги юного читача та його батьків –
веселий путівник замками України;
описаний із любов’ю маршрут подорожі,
оскільки авторка сама не раз їздила ним. І,
нарешті, гостро висвітлено проблему
національної свідомості й патріотизму

26. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки»
(6 клас)
Особливу увагу необхідно приділити
мотивації. Учні мають усвідомити, що вони
дізнаються багато цікавого про життя українців у
далекому ХV ст., що цей захоплюючий
пригодницький твір не залишить їх байдужими.
Тому можна застосувати таке «вступне слово»
з елементами бесіди: «Ми закінчуємо вивчати
розділ «Загадково прекрасна і славна давнина
України». На попередніх уроках говорили про
козаків, Запорозьку Січ, кошових отаманів.

27. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки»
А чи знаєте ви, коли вперше з’явилися козаки?
Звідкіля вони взялися? Хто вони такі? Відповіді на
ці питання ми сьогодні знайдемо, коли
перегорнемо сторінки захоплюючої книги «Джури
козака Швайки». Написав її талановитий сучасний
український дитячий письменник В. Рутківський.
Це перша книга з історичної трилогії для дітей.
Видана вона видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-
ГА». За цю трилогію автору 9.02.2012 було
присуджено найвищу нагороду – Національну
премію України імені Тараса Шевченка.

28. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки»
Уся робота за твором має бути спрямована
на досягнення такої мети: ознайомити учнів із
першою книгою трилогії сучасного українського
письменника В. Рутківського; поглибити знання
про минуле нашого народу; розвивати навички
аналізу художнього твору, творчу уяву, пам’ять,
культуру мовлення; виховувати повагу до
славного минулого України, національну
свідомість і патріотизм, почуття гордості за те,
що ми – українці.

29. Володимир Рутківський
«Джури козака Швайки»
Перед організацією роботи з текстом твору
доцільно актуалізувати раніше отримані знання про
історичне минуле нашого народу. Для цього можна
використати такі запитання:
– Кого називали козаками? Де вони жили? Чим
займалися?
– Де жили татари й чому вони нападали на
українські села?
– Імена яких козацьких ватажків ви запам’ятали?

30. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки»
Необхідно пояснити учням: для того щоб читачі
могли якнайкраще уявити події давноминулих часів,
автори історичних творів часто вживають застарілі
слова, притаманні тій чи іншій епосі. Тому перед
роботою зі змістом треба здійснити словникову роботу:
 – зброєносець при козакові; чистить зброю,
доглядає коня, за що його вчать козацької справи.
Швайка – те саме, що й шило.
Уруські села (татар.) – українські села.
Ногайці, ординці – татари.
Плавні – заболочені, порослі очеретами береги
річки, що затоплюються під час повені.

31. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки»
Бесіда за змістом твору:
–Коли відбуваються події? (Перший розділ указує, що
події відбуваються в березні 1487 року.)
–Хто такі козаки? Як про це говориться у книзі?
(«У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в
землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у
дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу.
Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці
займаються все тим же, чомусь називається козакуванням.
Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик казав таке:
– По-татарському козак – це вільна людина, котрій і
сам чорт не брат. Хоче – звіра полює, хоче – візьметься за
шаблюку і йде на ногайця».)

32. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки»
– Хто такі Грицик і Санько?
Під час відповіді корисно заповнити таблицю:
Персонажі
твору
Спільне Відмінне
Грицик Вірні друзі;
ровесники, їм по 12 років;
живуть у Воронівці;
сміливі, спостережливі,
кмітливі, відчайдушні;
володіють шаблею
(дерев’яною), гарно на коні
тримаються;
у майбутньому стануть
справжніми побратимами.
Сирота. Жвавий, моторний,
непосидючий, гарячковитий, має
гострий зір, знає татарську мову, пасе
панську худобу, лише його любить і
слухає страшний бугай Петрик.
Санько Єдиний син у матері, яка його дуже
любить і опікає, мрійливий, спокійний,
розважливий, визнає першість Грицика,
має талант характерника: уміє
подумки віддавати накази й навіювати
прохання.

33. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки»
Чому хлопцям довелося залишити рідну Воронівку? (Щоб
порятувати односельців, вони налякали пана Кобильського та
його челядників, що йдуть татари. Пан швидко втік із села, але
такого жарту хлопцям не пробачив.) Тут треба показати
відповідні ілюстрації.
Як хлопці вперше зустрілися зі Швайкою? («Зі сховку хлопці
спостерігали, як татари в невеличкому озері шукали козака. Вони
вирвали весь очерет, скаламутили воду, а «козак усе не хотів
знаходитись». Хлопці подумали, що він загинув, щоб не втрапити в
руки ординцям. Коли вороги відійшли, Грицик вирішив вилізти на
похилу вербу та поглянути навколо. Раптом від стовбура відвалився
шмат кори і з дупла визирнув козак, за яким гналися татари. Він
упізнав воронівських хлопців, бо чув про них і бачив, а от друзі
добряче здивувалися, бо бачили його вперше. Швайка, а це був саме
він, вирішив, що здасть хлопців добрим людям, а сам подасться
своєю дорогою. Але з цього часу їхні дороги вже не розходилися».)

34. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки»
– Хто ж такий Пилип Швайка? Щоб діти краще ознайомилися
із цим персонажем, усвідомили його роль і зробили правильні
висновки, слід запропонувати їм заповнити таблицю:
Пилип Швайка
Уміння, майстерність, хист Вольові якості Почуттєві якості
Кращий козацький
вивідник (розвідник) землі
переяславської; знає мову
та звичаї татар, має
серед них вірних людей;
ходить безшумно,
безшелесно; наче нікуди
не дивиться, а все
бачить; бездоганно
володіє зброєю й
тримається на коні.
Сміливий, розумний,
спостережливий,
витривалий,
кмітливий,
відважний, рішучий;
звик покладатися
лише на себе.
Вірний товариш,
турботливий і уважний
до хлопців і братчиків,
поважає літніх козаків,
дослухається до їхніх
порад; любить рідну
землю, гарно її знає,
захищає від ворогів.

35. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки»
Після такої роботи школярі з легкістю зроблять висновок:
Пилип Швайка – справжній лицар, його поважають усі козаки
й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного,
відчайдушного, невловимого козака.
–Хто є найвірнішими друзями й помічниками Швайки?
(Кінь Вітрик, вовк Барвінок, Грицик, Санько.)
–Чи є у Швайки вороги, крім татар?
(Пан Кобильський, канівський староста, і його слуга
Юзеф Тишкевич.)
–Хто такий Тишкевич? Чим він небезпечний для
козаків?
(Служить двом господарям: панові Кобильському й
татарському вельможі Іслам-беку, наводить татар на
українські села, продає їм відомості про козаків)

36. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки»
Чи є гумористичні моменти у творі? З ким із
персонажів вони найбільше пов’язані? (Так, є багато таких
епізодів. Вони пов’язані найбільше з Демком Дурною Силою,
його дідом Кібчиком, з мамою Санька тіткою Мокриною; а в
одному епізоді навіть із Тишкевичем і паном Кобильським.)
Також аналізуємо мову твору:
–Як читалася книга: швидко чи повільно, легко могли
уявити епізоди чи не розуміли прочитаного?
–Чи відчували себе учасниками подій?
Скоріш за все, учні дійдуть висновку, що твір читається
легко, сюжет розгортається швидко й зрозуміло. Після цього
слід наголосити, що мова пересипана прислів’ями, приказками,
народними приповідками, порівняннями, жартами.

37. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки»
Доречним буде завдання учням – пояснити
значення фразеологізмів, які зустрічаються в тексті:
нічого очі мозолити, спіймати на гарячому, без пам’яті
летіли хлопці у глупу ніч, на серці неспокійно, стати як
кістка в горлянці, вовка мов лизень злизав, не
навчений я у Сірка очей позичати, щелепа повільно
поповзла вниз, ковзнув поглядом.
Висновок: ми познайомилися зі справжнім шедевром
про історичне минуле нашого народу, про справжніх
лицарів-патріотів, захисників рідного краю, про міцну
дружбу й взаємодопомогу, про спільні зусилля в боротьбі
проти ворога, про добрих, щирих, дотепних і кмітливих
людей, які люблять життя й свою рідну Україну.

38. Володимир Рутківський «Джури козака Швайки»
Для закріплення результату уроку доцільно дати таке ДЗ:
написати твір-мініатюру «Кого можна назвати патріотом у
творі В.Рутківського «Джури козака Швайки».
Закінчуємо тему мотивацією дітей до читання,
наголошуючи на тому, що можна довго й захоплено
розповідати про пригоди Швайки, Грицика й Санька, про
сміливих і кмітливих козаків, про підступного Тишкевича й
невдячного Кобильського, про жорстоких татар, але краще –
взяти книгу й самому про все прочитати. Саме так і треба
зробити тим, хто ще не читав або прочитав окремі розділи. А
тих допитливих учнів, які прочитали весь твір, заохочуємо до
наступних книжок трилогії, довівши їм, що ознайомлення з
подальшими пригодами наших героїв у творах «Джури-
характерники» та «Джури і підводний човен» принесуть

39. 6 клас
 Станіслав Чернілевський. При вивченні поезії
«Теплота родинного інтиму…» запропонувати учням
розкрити образ хати, прив’язаної до неба; читаючи вірш
«Забула внучка в баби черевички», зуміти передати
материнську гіркоту й сум розставання з рідними дітьми й
онуками.
 Вірш Ірини Жиленко «Жар-Птиця». Як діти розуміють
вислів «спіймати жар-птицю» та символіку цього поняття.
 Порівняти описи зовнішності Жар-птиці й Гави.
 Установити, якою є формула щастя для кожної дитини.
 Доцільно також пригадати відповідну народну казку,
пояснити художні засоби, які використовує поетеса.
Вивчаючи зазначений твір і вірші «Підкова», «Гном у
буфеті», усвідомити цінності, які треба берегти в
сучасному світі.

40. Ігор Калинець «Писанки», «Стежечка», «Блискавка»,
«Веселка», «Дим», «Криничка»
(зі збірки поезій «Дивосвіт» – на вибір) (6 клас )
Необхідно дати цілісне уявлення про зміст усієї
поетичної збірки, наголосивши, що поезія Ігоря Калинця
не зовсім звична для нас. Часом не знайдеш тут ні рим, ні
чіткого ритму, як у тих віршах, які вчать у школі. Та й
пише митець ніби про буденні речі. Але віє від них не
буднями, а святом. У звичайних віршах ми відкриваємо
незвичайну, дивовижну красу. Тому невипадково називає
автор цю збірку – «Дивосвіт». Тут зустрічаємося з вітром
і дощем, громом і веселкою, криничкою й димом, які
живуть так, як і ми з вами: радіють, пустують, сваряться.

41. Ігор Калинець
Акцентуємо увагу учнів на тому, що цикл віршів
«Дивосвіт» був написаний для маленької донечки поета
Дзвінки. Сам Ігор Калинець так і називає цю збірку –
«Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки».
Мета уроку має охопити багато завдань: ознайомити учнів
із талановитим українським поетом; навчити виразно й
вдумливо читати вірші з циклу «Дивосвіт», висловлювати
власне бачення стежки, веселки, диму, блискавки, криниченьки;
прокоментувати образне бачення світу, явищ природи в поезіях;
пояснити поєднання уявного, фантастичного й реального;
розвивати в учнів спостережливість, логічність мислення, увагу,
культуру мовлення; формувати світогляд; виховувати
сприйняття краси й сили художнього слова; почуття любові й
пошани до навколишнього світу, природи рідної України.

42. Ігор Калинець
Для актуалізації опорних знань пропонуємо
використати такі запитання:
–Що необхідно для того, щоб стати справжнім
поетом?
–Через що деякі українські письменники вимушені
були кинути рідний край і жити за його межами?
–Назвіть відомі вам художні засоби. Яка роль
приділяється художнім засобам у поетичних творах?
–Чи спостерігали ви за явищами природи? Чому
вони виникають?
–Чому більшість творів художньої літератури
пов’язані з усною народною творчістю?

43. Ігор Калинець «Писанки»
1. Яку «подорож» доводиться пройти яйцю, щоб стати
писанкою?
2. Які тварини бродять на писанках у «березневім
соці»?
3. Які враження й спогади навіяла поезія «Писанки»?
4. Як ставиться автор до оспіваних писанок?
Підтвердьте свою відповідь рядками вірша.
5. Які засоби художньої виразності використовує в
поезії Ігор Калинець? Проілюструйте свою відповідь
прикладами з вірша.
6. Опишіть писанки, які виникли у вашій уяві.
7. Чи доводилося вам розписувати великодні яйця?
Якщо так, то які візерунки ви вибирали? Чому?

44. Ігор Калинець «Писанки»
Для кращого розуміння змісту й тематики вірша
доцільно застосувати рубрику «Чи знаєш ти, що…»,
у якій дати додаткову інформацію: дослідники
вважають, що українська писанка має більше ста
символічних малюнків. Скажімо, у давнину кривулька
символізувала нитку життя, вічність сонячного руху,
триніг – повітря, вогонь і воду. Символічне значення
мала й кольорова гама писанки: червоний колір
означав радість життя й любов; жовтий – урожай;
зелений – багатство, буяння рослинного світу;
блакитний – здоров’я, а бронзовий символізував
матінку-землю.
Після хрещення Русі символіка писанок поступово
змінилася: тепер вони символізують радість і віру у
Воскресіння Ісуса Христа, християнське всепрощення.

45. Ігор Калинець «Стежечка»
1. Чим відрізняється стежечка від дороги?
2. Чому стежечка зображена як жива істота? За
допомогою якого художнього засобу це вдалося Ігорю
Калинцю? (Метафори.)
3. Якою зображено стежечку на початку твору? (З нею
поводяться, як із малою дитиною.) А наприкінці поезії?
4. Що трапляється стежці під час її подорожі?
5. Чому світ названо в поезії красним? (Красний → краса.)
6. Що свідчить про рухливість стежки? Як про це
зазначено у творі? («верчена…, як дзига»)
7. Якби глянути «з гори на всенький світ», що можна
було б побачити?
8. Чого навчає лірична героїня твору стежечку? Чим це
пояснити?

46. Ігор Калинець «Стежечка»
Корисним буде заповнення таблиці «Художні
засоби поезії»:
Метафори Епітети Порівняння Риторичні оклики
«стежечка
виросла,
біжить,
перескакує,
цвюхає,
збочує,
топче»;
«голова
крутиться»
«світ
красний»;
«стежечка
верчена»
«…як
дзига»
«…ого, як ти
виросла!»; «на
всенький світ!»

47. Ігор Калинець «Стежечка»
У підсумку аналізу цього вірша
шестикласники мають визначити його тему
(зображення стежечки, яка мандрує з
ліричним героєм чарівним світом природи) та
основну думку (уславлення краси довкілля,
любові до природи, уміння цінувати й
розуміти все живе навколо себе).
Слід наголосити, що тільки той сприймає
чарівний світ природи, хто вміє її відчувати,
любити, сприймати, як живу істоту; стежечка –
початковий шлях малої дитини до пізнання
дивосвіту.

48. Ігор Калинець «Блискавка»
1. Що вам відомо про блискавку як явище природи?
2. Чим ця поезія нагадує казку?
3. Як зрозуміти висловлення: «Краса врятує світ»?
4. Якою ви уявляєте королеву темряви?
5. У чому небезпечність блискавки?
6. Чому, на ваш погляд, дзеркало на питання про красу
королеви до нього відповідало їй «похапцем»?
7. Чи змогла б побачити власну красу королева темряви
без блискавки? Чому? Відповідь обґрунтуйте.
Тема: змалювання блискавки — «королеви темряви», яка
повсякчас намагається милуватися власною красою.
Основна думка: краса повинна бути не тільки
зовнішня, а й внутрішня, душевна.

49. Ігор Калинець «Веселка»
1. Що вам відомо про веселку як природне явище?
2. Чим поезія нагадує казку Ш. Перо «Попелюшка»?
3. З якою метою І. Калинець оживляє веселку?
4. Які чудодійні предмети ви знаєте?
5. Яким ви уявляєте подальше подружнє життя веселки й
соняшника?
6. Коли, на вашу думку, людина відчуває себе
щасливою?
Тема: зображення веселки — української дівчини, яка
своєю красою й чарівністю захопила князенка
соняшника.
Основна думка: уславлення веселки — дівочої краси,
стрічки веселки, наче стрічки українського віночка;

50. Ігор Калинець «Дим»
1. Якими словами називає автор дим? Чому?
2. Що свідчить про казкову форму цієї поезії?
3. Що нагадав дим мешканцям міста?
4. З’ясуйте, які події у творі реальні, а які – уявні.
Доведіть, чому.
 Учні з допомогою вчителя мають дійти висновку, що
темою вірша є казкове відображення диму, який втік від
вогнища.
 Та школярам треба зрозуміти, за змістом поезії, що хоча
дим і «втік від вогнища», але він без нього існувати не
може. Слід також з’ясувати, про що свідчить запах диму, –
про рід діяльності людини (готування їжі, прибирання в
садку, робота промислового підприємства). Таким чином
показуємо зв’язок поезії з реальним життям.

51. Ігор Калинець «Криничка»
1. Чи бачили ви криничку в природному середовищі? Яке
враження вона справила на вас?
2. Кого криничка вважає за свою матір?
3. Що свідчить про різницю розповідей кринички та її матусі?
4. Поясніть, що мав на увазі автор, пишучи: «…весняна калина не
хоче забрати з мене свою подобу?»
5. Згадайте, що вам відомо про русалок.
6. Чому сонце, як і все живе, теж п’є воду з кринички?
7. Що ви розумієте під «золотими соломинками» сонця?
8. Від чого залежить смак води в криниці?
9. Чим пояснити те, що здоров’я кожної людини залежить від
води?
10. Чому питання збереження питної води, криничок на сьогодні є
дуже важливим?

52. Підбиття підсумків уроку за збіркою «Дивосвіт»
Прийом «Мікрофон» – учні по черзі продовжують
фразу: «Дивосвіт» Ігоря Калинця вразив мене тим,
що…».
Запитання: «Чия роль вам найбільше до вподоби:
Стежки, Блискавки, Дзеркала, Веселки, Соняшника,
Кринички, її матері чи Диму? А може, автора?».
Під час пояснення свого вибору школярі ще раз
переконаються у великій ролі природи в житті людини,
відчують любов і пошану до неї, до рідної землі.
Учитель також має ще раз звернути на це увагу,
закінчивши урок, наприклад, такими словами:
«Барвистим, як веселка, глибоким, як криниця, і
щедрим, як весняний дощ, стає життя людини серед
природи, у злагоді з нею, у мирі й любові».

53. 6 клас. Ярослав Стельмах «Химера лісового
озера, або Митькозавр із Юрківки»
 Порівняння з Павлушою та Явою з повісті
Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки»
 2004 року В.Нестайко разом із поетом та
редактором Іваном Малковичем опрацювали та
опублікували нову авторську редакцію книги
«Тореадорів з Васюківки». Твір позбавлено
деяких неминучих ідеологічних нашарувань
минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному, а
тим паче майбутньому читачеві.

54.  «Спершу мене зацікавила книга, яку мені
привезли з Канади. Автор її — перший в
історії свого народу ескімоський
письменник Маркузі. Книжка адресована
дітям та цікаво, дохідливо розповідає про
суворе, сповнене небезпек і тяжкої праці
життя ескімоських племен. Звалася вона
«Гарпун мисливця», і працював я над її
перекладом з великим задоволенням».
Я.Стельмах
Чи була (є) у вашому дитинстві подібна
книга?

55. Запитання за твором
 Чи вважаєте Ви, що канікули – це чудовий час?
 Розкажіть про те, що під час канікул “вам і не
снилося”.
 Що таке вибухова сила двох друзів.
 Чудова фантазія Василя (докази існування озерної
химери: ставить на березі річки відбитки лап
страшного ненажерливого чудовиська, що з'їло
навіть ворону, залишивши лише пір'я).
 Чому Митько й Сергійко читають по вісім книжок із
зоології на тиждень?
 Чи пошив Василь хлопців у дурні?
 Чому герої Стельмаха видаються справжніми?

56. 6 клас. Леся Воронина
 Справжнє ім’я — Олена Анастасівна Вороніна,
літературні псевдоніми: Гаврило Ґава, Ніна
Ворон, Олена Вербна; член АУП.
 Нещодавно видана книга Л. Ворониної:
«Таємне товариство боягузів та брехунів», там і
вміщено пригодницько-фантастичну повість
«Таємне товариство боягузів, або Засіб від
переляку № 9» та її продовження «Таємне
товариство брехунів». У школі вивчається перша
частина. «Таємне товариство Боягузів, або Засіб
від переляку № 9» - це пригодницько -
фантастична повість про виховання гідності та
мужності.

57.  «Звичайно, я спробую порятувати світ. А люблю я
хороших людей. Синьомордів я б не рятувала»;
 «Найталановитіші дитячі письменники до старості
мають дитяче світосприйняття. Вони не
опускаються до рівня дитини, не удають із себе
малу дівчинку чи хлопчика. Вони просто так
почувають і пишуть про те, що для них цікаво, що їх
смішить чи захоплює. Це і Туве Янсон, і Астрід
Ліндгрен, і Анні Шмідт»;
 « Треба писати настільки цікаво, щоб від книги не
можна було відірватись. Коли вибираєте книжку,
раджу розкрити її на будь-якій сторінці і прочитати
бодай десять рядків. Якщо після цього дитина
схоче дізнатися, що було далі – ця книжка для неї».

58. Леся Воронина «Таємне товариство Боягузів,
або Засіб від переляку № 9»
 Тема твору : пригоди Клима Джури і
його родини, боротьба з
інопланетянами.
 Композиційно текст повісті містить 36
розділів, кожен із яких має заголовок.
До композиції прозового тексту
введено деякі ліричні елементи
(пісенька про байбачка).

59. Проблематика повісті доволі широка:
 проблема подолання страху; проблема міжособистісних
стосунків у підлітковому віці (Клим і Кактус);
 проблема взаємин між різними поколіннями в родині
(Клим і його сім я, ставлення до бабусі);
 проблема дружби (Клим, Заєць, Жук);
 проблема зради (Кактус);
 проблема історичної пам’яті, спадковості поколінь,
збереження традицій;
 проблема існування позаземного розуму (прибульці-
завойовники).
 Образи-персонажі, які є рушіями сюжету: родина Джур
(Клим Джура, бабуся Соломія, батьки Клима); Сашко Смик
(Кактус); Заєць, Жук; «синьоморди» – жабоподібні
прибульці.

60.  Компаративна лінія: Д. Дефо,
«Робінзон Крузо», Ж. Верн
«П'ятнадцятирічний капітан», Марк
Твен, «Пригоди Тома Сойєра»
 Проблема для дослідження:
інопланетяни - які вони є в художній
літературі й у нашому уявленні
(наприклад, роман А.Кларка “Космічна
одісея 2001” (фантастичне пояснення
виникнення розумного життя на землі:
за допомогою космічних прибульців).

61. Вивчення сучасної літератури в 7 класі
 При вивченні української літератури в 7 класі
робиться акцент на осмисленні учнем власних
переживань, оцінок, ціннісних суджень.
 Методи, прийоми, види робіт: виразне читання,
художня розповідь, проектна діяльність
(пригодницькі, дослідницькі, творчі й інші проекти);
лист до літературного героя, заочна подорож,
Інтернет-пошук, робота з підлітковою періодикою,
підготовка повідомлення-презентації тощо.

62. Повість Марини Павленко «Русалонька із
7-В або прокляття роду Кулаківських»
 У творі створюються як вигадані світи, так і світ
реальний.
 Поєднання реалістичності й казковості
виявляється на кожному рівні –
композиційному, сюжетному, стилістичному.
 Доцільно звернути увагу на слова, вкладені в
уста сліпого старця: якщо докласти зусиль і
мати бажання та надію, можна змінити
людську долю.

63. Повість Марини Павленко «Русалонька із
7-В або прокляття роду Кулаківських»
 Події твору подаються крізь призму
сприйняття звичайною школяркою 7 класу
Софійкою, яка, закохана в однокласника
Вадима Кулаківського, намагається розгадати
секрет прокляття його родини.
 У цьому їй допомагають чарівні речі – стара
родинна шафа та низка коралів, яка колись
дісталася її прапрапрабабці Клаві від сліпого
старця.

64. Часові проміжки у творі
Перший – це кінець ХІХ – початок ХХ ст.: через «махінації» Гордія
Кулаківського з паперами на його родину падає прокляття.
Другий – перші десятиліття ХХ ст. – внаслідок зубожіння родини
Міщенків, Михайло (син обдуреного Кулаківським дворянина)
карається долею, не маючи змоги одружитися з коханою Юзею,
потрапляє до Сибіру за її викрадення.
Сім’я Гордія Кулаківського відчуває на собі перші наслідки
прокляття – самого Гордія прибив на смерть мішок з кукурудзою;
старший син випадково застрелився; донька за допомогою чар
одружила на собі нареченого іншої, не маючи після того ні щастя,
ні долі, ні дітей; молодший син, успадкувавши батьківську
жадібність, мучить свою дружину й сина, не даючи грошей на
елементарні потреби; Софійчина прапрапрабабця Клава,
втрачаючи нареченого Корнія, народжує від нього доньку.
Отримавши від сліпого старця коралі, відмовляється від
влаштування власної долі, рятуючи щастя своїх нащадків.

65. Часові проміжки у творі
 Третій – 30-40-і роки ХХ століття – старець
допомагає порятувати Катрусю Кулаківську;
початок війни.
 Четвертий – 50-60-і роки ХХ століття – трагічна доля
Кулаківських – «загибель» Василя Кулаківського на
війні, загибель його сина Івана, доньки Катерини.
 П’ятий – 70-і роки ХХ ст. – конфлікт Олени
Кулаківської із дорослим онуком Толиком,
оприлюднення діда Василя. Випадкові зустрічі і
зв’язки, зрештою, є невипадковими. Так, хлопчик
на фотографії тітки Сніжани, на якого можна було
навіть не звернути уваги, виявляється рідним
сином її нареченого.

66. Групи персонажів, що діють у різні часи

Софійка, її родина (мама, тато, братик Ростик, тітка Сніжана,
бабуся Ліна, дідусь, прабабця Ніна, прапрабабця Горпина (Корнієва
дочка), прапрадід Павло, прапрапрабабця Клава); Вадим
Кулаківський; родина Кулаківських (Гордій Кулаківський –
«джерело прокляття», його діти – Фрол, Франя, Яків, Корній
(чоловік Франі, колишній наречений Софійчиної прапрапрабабці
Клави), дружина Якова Лизавета, син Васюня, його дружина Олена,
донька Катерина, її чоловік Семен, син Іванко, онук Толик, його
дружина, онук Толика Вадим);
 родина Міщенків-Білих (Данило Міщенко-Міщенків, його син –
Мішель-Михайло-Мішка, онук-вусань, прапраправнук Валентин,
його син і донька від різних жінок);
 Сашко – друг Софійки;
 Ірка Завадчук – однокласниця; Пустельник – художник із Києва,
Сніжанин наречений; Баба Валя – сусідка Софійки, власниця кота
Фантика, що наглядала за «загадковою квартирою»; панна Юзефа
– кохана Мішеля; сліпий старець – віщун, який з’являється в
різні часи, допомагає прапрапрабабці Клаві, рятує Катрусю
Кулаківську, підказує Софійці, як зняти прокляття.

67. 7 клас. Любов Пономаренко
«Гер переможений»
Новела. Часові площини: повоєнні роки та 90-ті роки XX ст.
Війна знедолила, позбавила щастя й життя Фрідріха, який був
звичайним солдатом, що за чиїмсь злочинним наказом узяв до
рук зброю й прийшов на чужу землю як ворог, як загарбник. А
в душі в нього лунали німецькі пісеньки, жила любов до квітів,
до краси й гармонії, про що свідчив збудований так доладно
будинок.
Одне з питань, яке доцільно розглянути на уроці – жорстоке
ставлення дітей до полоненого, звернути увагу на
кульмінацію твору: «Якось посеред грудня я сиділа на вікні і
раптом побачила квітку. Пролітав перший сніжок, а вона
цвіла собі під вікном. Поруч з нагідкою стояв зроблений з
паличок і зв’язаний нами хрест…».

68. 7 клас. Олександр Гаврош
«Неймовірні пригоди Івана Сили»
 Повість про пригоди українського
силача, що став чемпіоном
Чехословаччини та Європи з кількох
видів спорту.
 За повістю «Неймовірні пригоди Івана
Сили, найдужчої людини світу» знято
повнометражний художній фільм «Іван
Сила» (режисер Віктор Андрієнко)
(2013).

69. Життєва основа твору
 Американська преса назвала Івана Фірцака найсильнішою
людиною ХХ століття, а чемпіон Британії з боксу Джон
Джексон після програшу українському силачеві викинувся з
вікна. Відомо, що Кротоном (що означає “непереможний”)
Івана Фірцака нарекли португальці, після того, як наш силач
подужав бика голими руками.
 Відомим є й те, що навіть після визнання цілим світом його
виняткової сили, Іван Фірцак все ж повертається до своєї
малої батьківщини (с. Білки Іршавського району), де
оселяється з родиною (дружина й восьмеро дітей) і
продовжує дивувати односельців неймовірними
здібностями.
 Був у Івана Сили й власний біограф – його товариш
журналіст Антон Копинець, який у 1971 році видав
документальну книгу “Кротон”.

70. 8 клас. Юрій Винничук «Місце для дракона»
(програма 2016/2017 н.р.)
 І знову Юрій Винничук бавиться з магічним реалізмом.
 Знов добро і зло у Винничука помінялось масками - люди стали
драконами, а Грицько-дракон - більше людина, ніж самі люди.
 Дракон зовсім не лютий хижак, що поїдає пишних молодиць, а
добрий травоїдний мрійник і романтик. Тішиться метеликам, пише
вірші та читає Біблію. Біля його печери милують око доглянуті
клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки
вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що він пише вірші.
Князівські посланці скликають лицарів, щоб убити дракона, проте,,
відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” і гадки не мав із
кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди.
 Отже, чи буде щасливим поет, чия душа літає попід хмари, серед
законів нашого світу? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед
придворних інтриг, королівських змов, лицарських поєдинків і
боротьби за принцесу та Люботинське королівство?

71. Юрій Винничук «Місце для дракона»
 М’якосердий Грицько, він же “кровожерливий” дракон,
погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві.
 Самотній старий пустельник про Дракона: “Навіщо виховував у
ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього
поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі
місця, бо вони нетутешні”.
Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки
драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? Де взяти стільки юд,
аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого
проклинати – сили його підупадають. Боже! Пошли нам
драконів!” – роздумує Юрій Винничук.
 Автор говорить вустами головного персонажа: “Ми народ
ліриків, а не воїнів. І вже тому приречені на загибель. Народ, що
не породив жодного диктатора, не може називатися нацією. Це
лише юрба, об’єднана мовою, вишиванками й піснями про
безсмертя. Зважте – співають про безсмертя, перебуваючи на

72.  При вивченні сучасної української літератури в
основній школі вчителеві важливо звернути увагу на
специфічні особливості сприймання літератури
учнями.
 Науковець Г.Токмань зазначає, що в 5–6 класах - це
безпосередність, суб’єктивність, співучасть, емоційне
співпереживання, «наївний реалізм»,
фрагментарність, прямолінійність, асоціативна
ідентифікація героїв твору;
 для старших підлітків (7–8 класи) характерними є
здатність до зіставлення, самовизначення,
позиційності, егоцентричності, психологічної
вмотивованості подій, абстрактного й логіко-
понятійного мислення, вразливості й роздвоєності у
своїх почуттях і ставленнях, експериментування над
власним Я та соціальними стосунками тощо.

73. Суспільно-історичний контекст та особливості
розвитку сучасної української літератури
 Сучасні літературознавці (Тамара Гундорова,
Соломія Павличко, Дмитро Наливайко)
літературний процес кінця XIX— XX століть
умовно поділяють на два етапи:
 1) епоха модернізму: кінець XIX — перша
половина й середина XX століття;
 2) епоха постмодернізму: 80-ті — 90-ті роки
XX століття.

74. Хронологічні межі постмодернізму
 5 різних точок зору щодо цього питання:
 Перші: вважають початком доби постмодернізму роман
Дж. Джойса «Поминки по Фіннегану» ( 1939 р.);
 другі – попередній його роман «Улліс» (1922 р);
 треті – американську «нову поезію» 1940-х – 1950-х рр.;
 четверті вважають, що постмодернізм – це не «фіксоване
хронологічне явище», а деякий духовний стан, який «у
будь-якому епосі є власним постмодернізмом» (У. Еко);
 п’яті взагалі висловлюються про постмодернізм як про «одну
з інтелектуальних фікцій нашого часу» (наприклад,
Ю. Андрухович). Але більшість дослідників сходяться на
тому, що перехід від модернізму до постмодернізму
припадає на середину 1950-х рр. У 1960-і – 1970-і рр.
постмодернізм охоплює різні національні літератури, а в
1980-і рр. постмодернізм став домінуючим напрямком
сучасної літератури й культури.

75. 11 клас. Постмодернізм
 Учням необхідно пояснити, що постмодернізм – не
просто літературний напрям. Він претендує на
вираження загальної теоретичної «надбудови»
сучасного мистецтва, філософії, науки, політики,
економіки, моди.
 Провідні ознаки постмодернізму в літературі: іронія,
«цитатне мислення», принцип гри; а також цитата,
цитатне мислення. Іншими характеристиками
постмодернізму є невизначеність, театральність,
гібридизація жанрів тощо.
 Найпоширенішими образами-метафорами
постмодернізму є карнавал, лабіринт, бібліотека,
божевілля.

76. Український постмодернізм
 Зародився в 1980-х pp. і пов'язаний з
іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В.
Неборака (літературне угрупування «Бу-
Ба-Бу»), а пізніше й із представниками
таких груп, як «Пропала грамота»: Ю.
Позаяк, В. Недоступ; «Лу-Го-Сад»:
І. Лучук, Н. Гончар; «Нова дегенерація»:
І. Андрусяк, І. Ципердюк та інші.

77. Український постмодернізм мав
декілька відгалужень:
 ґротескний (Володимир Діброва,
Лесь Подерв'янський, Богдан Жолдак),
карнавальний (Бу-Ба-Бу), апокаліптичний (
Юрій Іздрик, Тарас Прохасько,
Євген Пашковський), попкультурний (
Сергій Жадан), феміністичний (Оксана Забужко),
популярний (Юрій Винничук).
 Характерні зразки постмодернізму в нашому
“молодому” письменстві 1990 – 2000-х років:
романи Ю. Андруховича “Московіада” й
“Перверзія”, О. Забужко “Польові дослідження з
українського сексу”, Ю. Іздрика “Острів КРК”

78.  Постмодерністи утверджують принцип загальної
рівнозначності усіх явищ і аспектів життя, часто
агресивно засуджують насильницьку дегуманізацію,
асиміляцію людини зовнішнім світом, що були
яскраво виражені в просторі радянської імперії
(збірка поезій «Тінь великого класика та інші вірші»
(1991), п'єси Олександра Ірванця «Маленька п'єса
про зраду для одної актриси», «RECORDING»
(1991), роман Юрія Іздрика «Воццек» (1996). В
цьому аспекті український постмодернізм має
свою специфіку як явище постколоніальної
культури. Це засвідчує проза Юрія Андруховича: за
грою, «витівками» у його творах прозирає віра в
духовність народу, якої немає в західних
постмодерністів.

79. Визначальні риси постмодернізму:
 - культ незалежної особистості;
- потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого;
- прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно
протилежні) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій;
- бачення повсякденного реального життя як театру абсурду,
апокаліптичного карнавалу;
- використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на
ненормальності, несправжності, протиприродності панівного в
реальності способу життя;
- зумисне химерне переплетення різних стилів оповіді (високий
класицистичний і сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий
та ін.; у стиль художній нерідко вплітаються стилі науковий,
публіцистичний, діловий тощо);
- суміш багатьох традиційних жанрових різновидів;
- сюжети творів — це легко замасковані алюзії (натяки) на відомі
сюжети літератури попередніх епох;
- запозичення, перегуки спостерігаються не лише на сюжетно-
композиційному, а й на образному, мовному рівнях;
- як правило, у постмодерністському творі присутній образ оповідача;
- іронічність і пародійність.

80. Видання творів
 Твори сучасних поетів і прозаїків видавалися у
численних антологіях:
Мала українська енциклопедія актуальної літератури
, Іменник, 100 тисяч слів про любов, включаючи
вигуки, Декамерон. 10 українських прозаїків
останніх десяти років та ін.
 Однією з особливостей творчості українських
поетів 1990-х та 2000-х є застосування
мультимедіа та перформансів. Так, Юрій
Андрухович виконував свої вірші разом з гуртом
Карбідо. Юрій Андрухович використовує також
елементи відео у своїх мультимедійних виставах
(«Самогон. Цинамон. Абсент»).

81. З-поміж творчих доробків поетів, які увійшли до
літератури протягом 90-х років,
цікаві для аналізу збірки:
 “Отруєння голосом”, “Дерева і води” І.Андрусяка,
“Апологетика на світанку” С.Процюка, “Переселення
квітня” І.Ципердюка, “Полювання на оленя”
Р.Мельникова, “Цитатник” С.Жадана, “Крапки”,
“Брудершафт із собою” Н.Федорака, “На кордоні імперій”
Р.Трифонова, “Замкнутий простір” А.Охрімовича, “Его і
центр” Л.Мельник, “У зимах бажань” О.Куценко, “Сліди на
піску” Г.Крук, “Міфотворення” М.Кіяновської, “Ти, три
хвилини тому” Т.Девдюка, “Переступ і поступ” О.Галети,
“Бруки і стерні” П.Вольвача, “Мелодія вічних прощань”
М.Брацило.
 А також: “Автостоп” О.Забужко, “Піраміда”, “Ангели і
тексти” В.Цибулька, “ЛуГоСад” (Н.Гончар, Р.Садловський,
І.Лучук), оскільки світовідчування цих авторів, творчість
яких традиційно – за датою дебюту – відносять до 80-х рр.,
виявляється ближчим до художнього світу покоління 90-х.

82. Стилістичні розвідки сучасної української
літератури
 Стилістично сучасні українські письменники
користуються низкою стилів та їх комбінаціями.
Типовим постмодерністським романом є «Перверзія»
Юрія Андруховича.
 Роман «Рекреації» Ю. Андруховича
 Образотворення в "Рекреаціях" має постмодерні
особливості. В кожному із образів чотирьох
письменників, що діють у романі, наявні
автобіографічні риси, а це, за свідченням
В.Пахаренка, дуже характерно для персонажу
постмодерного літературного твору.

83. Роман «Рекреації» Ю. Андруховича
 Найважливішою ознакою цього твору, що
визначає побудову його образної структури, є
карнавальність. Це головний мотив
перетворення, воскресіння простежується і в назві
роману Андруховича (‘рекреація’ можна
розшифрувати як ‘наново-творення’), і в назві
основної події твору - Свято Воскресаючого Духу.
Отже, заново народитися повинен і цілий світ
(зокрема, українська культура), і кожний, хто
потрапив на це свято.

84. Роман «Рекреації» Ю. Андруховича
 Через образи чотирьох героїв автор
досліджує основні сфери
взаємовідносин творчої людини зі
світом, що визначаються такими
опозиціями: митець - проблема свободи
(Хомський), митець - соціум
(Мартофляк), митець - проблема смерті
(Немирич), митець - етнос (Штундера).
 Уся серйозність проблематики зв’язків
митця із всесвітом прихована.

85. Сучасні часописи
 «Київ». Літературно- художній та громадсько-
політичний збірник. Новий, часом несподіваний
погляд на нашу історію та видатні постаті націє- й
державотворення. Зберіг щомісячний вихід.
 «Дзвін». Літературно- мистецький і громадсько-
політичний часопис Національної спілки письменників
України. Містить статті про письменників, критиків,
літературознавців, перекладачів, бібліографів,
фольклористів, а також про літературні течії,
об’єднання, музеї, видавництва, періодичні видання,
альманахи тощо.

86. Сучасні часописи
 «Сучасність». Література, наука, мистецтво,
суспільне життя. Часопис незалежної думки. Є
містком між українськими представниками
літературної творчості в Україні та поза її межами,
пробуджує наукову й творчу думку в Україні та
висвітлює діяльність культурних сил діаспори.
 «Слово і час». Журнал теорії, історії й критики
літератури. Друкує статті й розвідки з питань теорії
й історії української літератури, компаративістики,
зарубіжних і слов’янських літератур, текстології,
літературного джерелознавства, літературної
критики.

87. Сучасні часописи
 «Дніпро». Щомісячний літературно- художній та
громадсько- політичний ілюстрований журнал.
 Надзавдання діяльності видання — пошук і
пропагування творчості українських здібних
письменників — творців сучасної української
літератури.
 Почав виходити 1927 р. в Харкові під назвою
«Молодняк». Головними редакторами були:
 П. Усенко, А. Малишко, М. Руденко, 0. Підсуха, Д.
Ткач, І. Стативка, Ю. Мушкетик, В. Бровченко, В.
Коломієць, з 1984 р.— М. Луків.

88. Сучасні часописи
 «Нова проза». Альманах сучасної української
літератури. Це нова сучасна проза.«Гаряча десятка»
найінтригуючих текстів сучасної України: Андрухович
«12 обручів», Іздрик «Воццек», Прохасько «Непрості»,
Жадан «Порно», Кононенко «Імітація» та ін
 «Березіль».Недержавний літературно-художній
 та суспільно-політичний часопис. Єдиний
україномовний журнал такого спрямування на
Слобожанщині. Видається з 1956 р.
 (до 1991 р. виходив під назвою «Прапор»).
Співзасновники: СПУ і трудовий колектив редакції.
 Основні розділи: публіцистика, художня література,
критика, сатира, гумор.

89. СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ.
ХХІ тисячоліття
 Нове тисячоліття знаменувало появу нових
літературних часописів. Першою ластівкою і
водночас відкриттям нового формату
літературного часопису став
центральноєвропейський часопис «Потяг’76»,
організований Ю. Андруховичем та О. Бойченком.
Сьогодні друкований формат «Потягу’76» змінено
на віртуальний і віднедавна він функціонує як
Інтернет-часопис.

90. СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ.
ХХІ тисячоліття
 У лютому 2006 року вийшов друком перший випуск
нового літературно-критичного часопису «Київська
Русь». Часопис, очолюваний Д. Стусом «Київська
Русь» представляє високого рівня літературні твори й
авторитетні літературно-критичні статті. Кожен випуск
часопису присвячений окремій темі чи проблемі
(«Революція», «Ілюзія», «Протяг», «Бабло» та ін.);
 2007 року у Львові з’явився літературно-мистецький
журнал-книга «Provocatio: поезія, проза, есеї».
 2006 року відновив видання літературний журнал для
дозвілля «Український детектив»,

91. СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ.
ХХІ тисячоліття
 2007 року вийшов друком журнал «УФО» («Український
фантастичний оглядач»), в якому публікується україномовна
фантастика та критичний огляд літературної та кінофантастики.
 Упродовж кількох останніх років, окрім друкованих часописів,
додалися ще інтернет-видання.
Знаковим явищем літературно-критичного дискурсу є заснування
2007 року інтернет-видання «ЛітАкцент», яке очолює В. Панченко
як головний редактор, а його функціонування забезпечує
Науковий центр досліджень сучасної літератури НаУКМА.
Діяльність «ЛітАкценту» не обмежилася форматом вебсайту: 2008
року у видавництві «Темпора» вийшов з друку перший випуск
альманаху «ЛітАкцент. Сучасна література в колі твого читання»,
до якого увійшли матеріали кількох рубрик інтернет-видання.