4. Письменниця є автором декількох
кіносценаріїв (стрічки «Підкидьок» (1939),
«Слон і мотузочок» (1945) тощо).
5. 1964 − 1973 рр. вела передачу «Знайти людину» на
радіостанції «Маяк» (про пошуки родин дітей,
котрі загубилися від час ІІ св. війни). Завдяки
програмі поновлені зв’язки майже тисячі сімей.
Вона стала джерелом однойменної прозової книги
(1968). В основі «Чекай на мене» − теж формат цієї
радіопередачі.
6. Більшість творів Барто написано для дошкільнят та учнів
початкової школи. Вірші легко читати й запам’ятовувати.
Автор «розмовляє» з дітлахами простою мовою без зайвих
описів та відступів. Агнія Львівна ніби розповідає
історію, що нещодавно сталася. Крім того, називає героїв
на ім’я.
1998 р. російська рок-група «Маша та Ведмеді»
використала вірш письменниці «Любочка» для
однойменної пісні, трохи змінивши слова.
7. Агнія Барто є автором циклу віршів
«Вовка − добра душа». Винахідливий
хлопчик став головним героєм багатьох
творів фольклору.
8. Цикл віршів «Іграшки» (1936), написаний для
малечі, набув популярності в читачів різного віку.
Над робочим столом Агнії Барто висів автограф
космонавта Юрія Гагаріна з першим рядком
вірша «Ведмедик» («Впав ведмедик на підлогу…»).
А поезія «М’яч» («Наша Таня гірко плаче») стала
улюбленою жартівливою піснею туристів.
9. До циклу входять такі вірші: «Ведмедик»,
«Бичок», «Слоник», «Літак», «Лошатко», «Грузовик»,
«М’яч», «Зайчатко», «Козлик», «Кораблик» тощо.
Українською збірку переклала Наталя Забіла.
10. Використані джерела
1. Барто Агния. Стихи детям [Электронный
ресурс] / Агния Барто. − Режим доступа:
http://www.agniyabarto.ru
2. Барто Агнія. Іграшки [Електронний ресурс] /
Агнія Барто. − Режим доступу:
http://казка.укр/barto_igrashki.html
3. Барто Агнія Львівна : стаття [Електронний
ресурс]. − Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Барто_Агнія_Львів
на
