Виставка-вікторина

1. Виставка-вікторина
“ Читаємо твори Василя Сухомлинського .”

2. Оповідання «Чорнобривці»
Тихий осінній вечір. Заходить сонце. У блакитному небі — ключ журавлів.
Наша бабуся сидить на лавці біля тину, дивиться на захід сонця. Я питаю:
- Бабусю, скажіть, для чого людина живе на світі?
Бабуся всміхнулася і каже:
- Щоб жити вічно.
Я не міг цього збагнути. Як це — жити вічно?
Бабуся каже:
- Ходімо до саду.
Пішли ми до саду. Там доцвітали чорнобривці. Бабуся зібрала жменьку
сухохо насіння квітів, зав'язала у вузлик.
- Почекай до весни, - зрозумієш, - сказала вона і поклала вузлик із насінням
чорнобривців у сухий куточок.
Настала весна. Ми з бабусею посіяли на грядці насіння. Зійшло, піднялося,
зацвіло. Які вони красиві, ці чорнобривці. Кращі ніж восени.
- Ось і людина живе, щоб вічно жила її краса — сказала бабуся. - Батьки
живуть, щоб виховувати дітей. А діти потім народжують своїх дітей, щоб
вічно жив людський рід.
- А для чого живе людський рід? - знову питаю я.
- Для щастя.

3. Вікторина до тексту
1. Бабуся сиділа на лавці:
А) літнього вечора
Б) осіннього вечора
В) осіннього ранку
2. Куди бабуся пішла з хлопчиком?
А) до саду
Б) до парку
В) на город
3. Які квіти цвіли у саду?
А) ромашки
Б) кульбаби
В) чорнобривці

4. 4. Бабуся сіяла насіння:
А) навесні
Б) влітку
В) восени
5. Людина живе:
А) щоб вічно жила її краса
Б) рости та продовжувати рід
В)щоб радіти
6. Для чого живе людський рід?
А) для радості
Б) для щастя
В) для життя

5. Оповідання «Скляне мишеня».
На Оленчинім вікні – маленьке скляне мишеня. Якось необережно
посунула мишенятко на край підвіконня, воно впало на підлогу й
розбилося. Злякалась Оленка:«Що ж мама скаже?». Це скляне мишеня
вона купила у крамниці в той самий день, коли Оленка принесла від
сусідів кошеня. Кошеня виросло, стало великим сірим котом, а мишеня
назавжди залишилось маленьким. «Що ж робити?» – думає Оленка,
зібравши скалки. Та й поклала скалки в піч. Починалося літо, піч не
топили. Мама ввечері і питає: – А де ж мишенятко? – Не знаю, де ж воно
поділося? – удавано здивованим голосом питає Оленка. Побідкалась мама
та й купила в крамниці нове мишеня. Настала осінь. Вигрібала мама
сміття з печі, щоб затопити, та й побачила скалки з мишеняти. – Хто ж це
його розбив? – Мабуть, кіт, – мовила Оленка, похиливши голову. –
Розумний же в нас кіт, – усміхається мама. – Розбив мишеня, зібрав скалки
та й у піч заховав. А в Оленки від сорому обличчя аж пашить. Оленка
думає: «Як же це мама знає, що мишеня не кіт розбив, а я?» Їй здається,
що мама бачить її думки.

6. Вікторина до тексту
1. Де знаходилося маленьке скляне мишеня?
А) на столі
Б) на Оленчинім вікні
В) на маминому вікні
2. Що трапилося зі скляним мишенням?
А) впало і розбилось
Б) впало і забруднилось
В) впало на підлогу
3. Де сховала дівчинка скалки?
А) у смітнику
Б) в печі
В) на подвір'ї

7. .
4. Коли мама помітила, що скляне мишеня розбито?
А) восени
Б) влітку
В) ввечері
5. Як почувала себе Оленка?
А) було соромно
Б) не відчувала себе винною
В) злякалась
6. Оленці здавалося що:
А) мама читає її думки
Б) ніхто не дізнається про її вчинок
В) мама її не вибачить

8. Оповідання “ Палець у чорнилі”
Це сталося в другому класі. На перві хтось, пустуючи,
мазнув чорнилом стінку біля дверей. На стінці залишився слід
від пальця. Задзвенів дзвінок. До класу заходить учителька.
Вона побачила той слід і питає: – Хто вимазав стінку
чорнилом? Усі мовчать. На першій парті сидів Мишко. У нього
палець був у чорнилі. – Це ти? – питає вчителька. – Ні, не я, –
відповідає Мишко. – Як тобі не соромно! – гнівається
вчителька. – Нашкодив, ще й нге зізнаєшся. Мишко стоїть,
похиливши голову. Він жде, коли Петро, що сидить за
останньою партою, встане й скаже: – Це я мазнув стіну. Але
Петро мовчить, заховавши під парту руку. Невже він не знає,
що так підло чинити?

9. Вікторина до тексту
1. В якому класі це сталося?
А) в першому
Б) в другому
В) в третьому
2. На стінці лишився слід…
А) від бруду
Б) від пальця
В) від старого плаката
3. Що спитала вчителька в учнів?
А) Хто підготував гарну розповідь?
Б) Чому в класі шумно?
В) Хто вимазав стіну чорнилом?

10. 4. Як звали хлопчика із брудним пальцем?
А) Мишко
Б) Михайло
В) Петро
5. Чому Мишко стояв похиливши голову?
А) було соромно
Б) не знав,що відповісти вчительці
В) чекав, поки Петро визнає свою провину
6. Яким реченням закінчується оповідання:
А) Це я мазнув стіну.
Б) Невже він не знав, що так підло чинити?
В) Мовчить, заховав під парту руку.

11. Тільки той стане справжнім учителем, хто ніколи не
забуває. що сам був дитиною
В.Сухомлинський
Вчитель Непомяща Л. Д.
Філія “ Голованівська ЗШ ім. Г. В. Міклея