У доброму
світі поетеси:
Наталя Забіла
Хто кого злякався?
Білий котик спав на лаві
Серед нашого двора.
Прилетіла чорна гава
Та як крикне раптом:
— Кра! —
Кіт прокинувся, злякався,
Та в димар на хату —
скік!
Здивувалась чорна гава:
— Де ж це білий котик зник? —
Бачить гава:
— Що то? Що то? —
Враз вилазить з димаря
Весь у сажі білий котик,
Чорний-чорний, як мара!
Наталя Забіла
Художник-ілюстратор
Ольга Григорівна Якутович
Художник-ілюстратор
Ольга Григорівна Якутович
Художник-ілюстратор Ольга Григорівна Якутович
Очеретяна хатина
біля річечки була,
і жила у ній родина
не велика, не мала:
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і веселе маленя
жабенятко-жабеня.
Так би жити й поживати,
та чомусь одного дня
почала вередувати
дружна жаб’яча сім’я.
– Тут вода занадто чиста!
– Комарі якісь дрібні!
– На лататті ніде й
сісти!–
буркотіли цілі дні
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і веселе маленя
жабенятко-жабеня.
Десь вони почули мову
про якийсь недальній край:
там калюжа є чудова,
а навколо – справжній рай!
Що ж тут думати-гадати?!
Швидко все забрали з хати,
в хуру коника впрягли,
хто що може потягли.
Йдуть і йдуть… Стомились дуже,
та скінчилась довга путь:
ось нарешті й та калюжа!
Оселилися й живуть:
жабка-дід і жабка-бабка,
мама-жабка, тато-жабка
і веселе маленя
жабенятко-жабеня.
Ще до осені далеко,
час минає спроквола.
Тільки враз жахлива спека
дошкуляти почала.
Наталя Забіла
ВЕРЕДЛИВІ ЖАБКИ
Художник-ілюстратор
Євгеній Володимирович Матвєєв
КОТИК-ВОРКОТИК
— Котику-Воткотику,
Йдеш ти звідкіля?
— У палаці був я,
Бачив короля!
— Котику-Воркотику,
Що ж ти там робив?
— Я під ліжком мишку
Мало не схопив!
Наталя Забіла
АНДРІЙКО-ШКОЛЯРИК
Андрійко наш уже школярик:
іде з портфеликом в руці,
а в ньому зошити й букварик,
пенал, і пера, й олівці.
Андрійко добре вчить уроки,
бо хоче вміти й знати все.
Додому йде веселим кроком
і "п’ять” у зошиті несе!
Наталя Забіла
Художник-ілюстратор Є. Житник
Забіла, Наталя Львівна.
   Про дівчинку, яка всього боялась : книжка-картинка / Н. Л. Забіла ;
худож. С. М. Васильченко. - К. : Веселка, 1989. - 12 с.
Забіла, Наталя Львівна.
  Про малят і про звірят :
збірка улюблених творів для
дітей / Н. Л. Забіла. - Х. :
Школа, 2004. - 79 с. : ілюстр.
Була собі бабуся,
Що в кошику з лози
Злетіла аж до місяця,
Ще й вище в три рази!
Й коли вона летіла
З пташками пліч-о-пліч,
Надворі стало поночі,
Надворі стала ніч.
Й коли вона летіла
До неба напрямці,
Побачили ми віника
В бабусиній руці.
— Куди, куди злетіла ти?
Чому, чому, чому?!
— Із неба павутиннячко
Я віничком зніму!
Зніму я павутиннячко
Та розжену хмарки,
Щоб завтра вранці сонечко
Світило залюбки!
ДБАЙЛИВА БАБУСЯ
Наталя Забіла
Художник-ілюстратор Є. Житник
Художник-ілюстратор Є. Житник
Забіла, Наталя Львівна.
   Ясоччина книжка : оповідання /
Н. Л. Забіла ; мал. А. Гілевич. - 4-е
вид. - К. : Веселка, 2000. - 28 с. :
ілюстр.
Одним з найкращих творів
Наталі Забіли є цикл віршованих
оповідань “Ясоччина книжка” (1934).
Ця невеличка за обсягом збірка
складається з восьми коротких
оповідань, об’єднаних однією
героїнею – маленькою дівчинкою
Ясею. Від першого оповідання
“Ясоччин садок” до заключного
“Ведмедикова хатка” проходить рівно
рік – від зими до зими.
Забіла, Наталя Львівна.
   Ясоччина книжка : оповідання /
Н. Л. Забіла ; худож. М. Бекало. - К.
: Веселка, 1993. - 28 с. : ілюстр.
Зростає маленька Ясочка, вигадниця та витівниця.
Навіть якщо вона захворіє, то і вдома знаходить гру –
організовує свій дитячий садок, в якому живуть її іграшки.
Художник-ілюстратор
Адель Григорівна Гілевич
Ясочка дуже уважно
прислуховується, придивляється
до оточуючого її світу. І коли
інші діти бачать на прогулянці в
лісі тільки горіхи і в захваті
зривають їх, то Ясочка помічає
інше – веселу білку. Вона
спостерігає її повадки, не може
відірвати погляду від невідомого
поки життя (“По горіхи”). Світ для
Ясочки повний фантастики, в
ньому оживає навіть її улюблений
ведмедик (“Ведмедикова хатка”).
Яся смілива, допитлива,
розумна дівчинка. Вона всім
цікавиться, все прагне пізнати.
Художник-ілюстратор
Адель Григорівна Гілевич
Художник-ілюстратор
Адель Григорівна Гілевич
ЛІСОВІ ЗАГАДКИ
Наталя ЗабілаКЛУБОЧОК
По лісі стежинкою
Дівчинка йшла
І раптом клубочок
На стежці знайшла.
Хотіла торкнутись —
Ой, що ж то за жах!
Цей сірий клубочок
Увесь в колючках!
Дівча від клубочка
Відскочило вбік,
А він ворохнувсь,
Розгорнувсь
Та й утік!..
Ну, хто догадається —
Що ж то було?
Який це клубочок
Дівчатко знайшло?
ТУКИ-ТУК
Хто на дереві над нами
— Туки-туки-тук?
Прибиває щось гвіздками
— Туки-туки-тук!
Наполегливо працює
— Туки-туки-тук!
Хоч нічого й не майструє
— Туки-туки-тук!
Робить він корисну справу
— Туки-туки-тук!
Ще й одягнений яскраво
— Туки-туки-тук!
ВОДЯНА КРАСУНЯ
Глянь, яка красунечка
Посеред ріки
Розпустила весело
Білі пелюстки.
А над нею сонечко
Й синява ясна,
Пурхають метелики
Білі, як вона.
Може, їй з метеликом
Високо в блакить
Теж злетіти хочеться —
Та не полетить!..
Бо її не випустить
Чорна глибина!
Бо вона прив’язана
Коренем до дна...
ВЕРТОЛЬОТЧИКИ
Над водою вертольотчики
Все літають взад-вперед,
І від їх легкого дотику
Не схитнеться очерет.
Що за дивні вертольотчики —
Не гуркочуть, не гудуть
І самі себе, без льотчиків,
Понад озером ведуть?!
ЛІСОВІ ЗАГАДКИ Наталя Забіла
Забіла, Наталя Львівна.
   Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика та його діда : фантастичні
оповідання / Н. Л. Забіла ; мал. М. Нечипоренко. - К. : Веселка, 1964. -
88 с. : ілюстр.
А такі книжки
Наталі Забіли
читали твої
пра-пра-
прадідусі та
бабусі
Забіла, Наталя Львівна.
Катруся вже велика : повість / Н. Л. Забіла ; мал. О. Яблонської та Є. Волобуєва. - К.
: Молодь, 1955. - 154 с. : ілюстр.
Малюнки О. Яблонської та Є. Волобуєва
Забила, Наталья Львовна.
   Про всех : стихи / Н. Л. Забила ; пер. с укр. Е. Благининой ;
худож. Н. Цейтлин. - М.; Л. : Детгиз, 1952. - 16 с. : ил. -
(Школьная библиотека для нерусских школ).
Забила, Наталья Львовна.
   Сколько нас? / Н. Л. Забіла ; пер. с укр. М. Забелло ; рис. М. Котляревской. -
[Х.; К.] : Молодой большевик, 1933. - [11] с. : ил.
Забила, Наталья Львовна.
   Про девочку Маринку : стихи : пер. с
укр. / Н. Л. Забила ; рис. Е. Волянской-
Ухановой, Б. Уханова. - М. : Детгиз, 1957. -
16 с. : ил. - (Библиотечка детского сада).
Наталя Львівна Забіла народилася 3 березня 1903
року в місті Санкт-Петербурзі (тоді - Петербург) у
дворянській родині. «Мій батько, – згадувала письменниця,
– був сином академіка-скульптора Пармена Забіли і
троюрідним племінником українського поета, друга Тараса
Шевченка, Віктора Забіли. Батькова рідна тітка була
дружиною російського художника Миколи Ге. Мама не
вміла співати, а втім, укладаючи дітей спати, читала
напам’ять вірші, що їх вона знала безліч. Не дивно, що
майже всі ми змалку любили складати вірші та казки. Це
було для нас найулюбленішою розвагою». У цій родині
любили й цінували художнє слово, музику, малювання,
змалку привчали всіх дітей — а їх було семеро —
малювати, складати вірші, вигадувати казки. Для Наталі це
стало справою всього життя.
Пармен Петрович Забіла
Віктор Миколайович ЗабілаГерб роду Забіл
Наталя Забіла
Наталя Забіла подарувала дітям майже двісті
книжок. У творчому доробку письменниці вірші, повісті,
оповідання, п’єси і драматичні поеми. На таких творах,
як «Хатинка на ялинці», «Про Тарасика й Марисю»,
«Ясоччина книжка», «Катруся вже велика», «Під дубом
зеленим», «Веснянки», «Про дівчинку Маринку»,
«Перший крок», «Малим про велике», «Веселі друзі» та
багатьох інших виховувалось не одне покоління
української дітвори.
У 1972 р. за фантастичну п’єсу «Перший крок»
та драматичну поему «Троянові діти» Наталя Забіла
першою в Україні була удостоєна премії ім. Лесі
Українки.
У творчому доробку письменниці є чимало
перекладів: переспів «Слова о полку Ігоревім», казки
О. Пушкіна, вірші М. Некрасова, М. Лермонтова, К.
Чуковського, С. Маршака, С. Михалкова та інших поетів.
Книжки письменниці й донині читають, знають,
люблять.

Наталя Забіла

  • 1.
  • 2.
    Хто кого злякався? Білийкотик спав на лаві Серед нашого двора. Прилетіла чорна гава Та як крикне раптом: — Кра! — Кіт прокинувся, злякався, Та в димар на хату — скік! Здивувалась чорна гава: — Де ж це білий котик зник? — Бачить гава: — Що то? Що то? — Враз вилазить з димаря Весь у сажі білий котик, Чорний-чорний, як мара! Наталя Забіла
  • 3.
  • 4.
  • 5.
  • 6.
    Очеретяна хатина біля річечкибула, і жила у ній родина не велика, не мала: жабка-дід і жабка-бабка, мама-жабка, тато-жабка і веселе маленя жабенятко-жабеня. Так би жити й поживати, та чомусь одного дня почала вередувати дружна жаб’яча сім’я. – Тут вода занадто чиста! – Комарі якісь дрібні! – На лататті ніде й сісти!– буркотіли цілі дні жабка-дід і жабка-бабка, мама-жабка, тато-жабка і веселе маленя жабенятко-жабеня. Десь вони почули мову про якийсь недальній край: там калюжа є чудова, а навколо – справжній рай! Що ж тут думати-гадати?! Швидко все забрали з хати, в хуру коника впрягли, хто що може потягли. Йдуть і йдуть… Стомились дуже, та скінчилась довга путь: ось нарешті й та калюжа! Оселилися й живуть: жабка-дід і жабка-бабка, мама-жабка, тато-жабка і веселе маленя жабенятко-жабеня. Ще до осені далеко, час минає спроквола. Тільки враз жахлива спека дошкуляти почала. Наталя Забіла ВЕРЕДЛИВІ ЖАБКИ
  • 7.
  • 8.
    КОТИК-ВОРКОТИК — Котику-Воткотику, Йдеш тизвідкіля? — У палаці був я, Бачив короля! — Котику-Воркотику, Що ж ти там робив? — Я під ліжком мишку Мало не схопив! Наталя Забіла
  • 9.
    АНДРІЙКО-ШКОЛЯРИК Андрійко наш ужешколярик: іде з портфеликом в руці, а в ньому зошити й букварик, пенал, і пера, й олівці. Андрійко добре вчить уроки, бо хоче вміти й знати все. Додому йде веселим кроком і "п’ять” у зошиті несе! Наталя Забіла
  • 10.
  • 11.
    Забіла, Наталя Львівна.    Продівчинку, яка всього боялась : книжка-картинка / Н. Л. Забіла ; худож. С. М. Васильченко. - К. : Веселка, 1989. - 12 с.
  • 12.
    Забіла, Наталя Львівна.   Промалят і про звірят : збірка улюблених творів для дітей / Н. Л. Забіла. - Х. : Школа, 2004. - 79 с. : ілюстр. Була собі бабуся, Що в кошику з лози Злетіла аж до місяця, Ще й вище в три рази! Й коли вона летіла З пташками пліч-о-пліч, Надворі стало поночі, Надворі стала ніч. Й коли вона летіла До неба напрямці, Побачили ми віника В бабусиній руці. — Куди, куди злетіла ти? Чому, чому, чому?! — Із неба павутиннячко Я віничком зніму! Зніму я павутиннячко Та розжену хмарки, Щоб завтра вранці сонечко Світило залюбки! ДБАЙЛИВА БАБУСЯ Наталя Забіла
  • 13.
  • 14.
  • 15.
    Забіла, Наталя Львівна.    Ясоччинакнижка : оповідання / Н. Л. Забіла ; мал. А. Гілевич. - 4-е вид. - К. : Веселка, 2000. - 28 с. : ілюстр. Одним з найкращих творів Наталі Забіли є цикл віршованих оповідань “Ясоччина книжка” (1934). Ця невеличка за обсягом збірка складається з восьми коротких оповідань, об’єднаних однією героїнею – маленькою дівчинкою Ясею. Від першого оповідання “Ясоччин садок” до заключного “Ведмедикова хатка” проходить рівно рік – від зими до зими.
  • 16.
    Забіла, Наталя Львівна.    Ясоччинакнижка : оповідання / Н. Л. Забіла ; худож. М. Бекало. - К. : Веселка, 1993. - 28 с. : ілюстр.
  • 17.
    Зростає маленька Ясочка,вигадниця та витівниця. Навіть якщо вона захворіє, то і вдома знаходить гру – організовує свій дитячий садок, в якому живуть її іграшки. Художник-ілюстратор Адель Григорівна Гілевич
  • 18.
    Ясочка дуже уважно прислуховується,придивляється до оточуючого її світу. І коли інші діти бачать на прогулянці в лісі тільки горіхи і в захваті зривають їх, то Ясочка помічає інше – веселу білку. Вона спостерігає її повадки, не може відірвати погляду від невідомого поки життя (“По горіхи”). Світ для Ясочки повний фантастики, в ньому оживає навіть її улюблений ведмедик (“Ведмедикова хатка”). Яся смілива, допитлива, розумна дівчинка. Вона всім цікавиться, все прагне пізнати. Художник-ілюстратор Адель Григорівна Гілевич
  • 19.
  • 20.
    ЛІСОВІ ЗАГАДКИ Наталя ЗабілаКЛУБОЧОК Полісі стежинкою Дівчинка йшла І раптом клубочок На стежці знайшла. Хотіла торкнутись — Ой, що ж то за жах! Цей сірий клубочок Увесь в колючках! Дівча від клубочка Відскочило вбік, А він ворохнувсь, Розгорнувсь Та й утік!.. Ну, хто догадається — Що ж то було? Який це клубочок Дівчатко знайшло? ТУКИ-ТУК Хто на дереві над нами — Туки-туки-тук? Прибиває щось гвіздками — Туки-туки-тук! Наполегливо працює — Туки-туки-тук! Хоч нічого й не майструє — Туки-туки-тук! Робить він корисну справу — Туки-туки-тук! Ще й одягнений яскраво — Туки-туки-тук!
  • 21.
    ВОДЯНА КРАСУНЯ Глянь, якакрасунечка Посеред ріки Розпустила весело Білі пелюстки. А над нею сонечко Й синява ясна, Пурхають метелики Білі, як вона. Може, їй з метеликом Високо в блакить Теж злетіти хочеться — Та не полетить!.. Бо її не випустить Чорна глибина! Бо вона прив’язана Коренем до дна... ВЕРТОЛЬОТЧИКИ Над водою вертольотчики Все літають взад-вперед, І від їх легкого дотику Не схитнеться очерет. Що за дивні вертольотчики — Не гуркочуть, не гудуть І самі себе, без льотчиків, Понад озером ведуть?! ЛІСОВІ ЗАГАДКИ Наталя Забіла
  • 22.
    Забіла, Наталя Львівна.    Дивовижніпригоди хлопчика Юрчика та його діда : фантастичні оповідання / Н. Л. Забіла ; мал. М. Нечипоренко. - К. : Веселка, 1964. - 88 с. : ілюстр. А такі книжки Наталі Забіли читали твої пра-пра- прадідусі та бабусі
  • 23.
    Забіла, Наталя Львівна. Катрусявже велика : повість / Н. Л. Забіла ; мал. О. Яблонської та Є. Волобуєва. - К. : Молодь, 1955. - 154 с. : ілюстр.
  • 24.
    Малюнки О. Яблонськоїта Є. Волобуєва
  • 25.
    Забила, Наталья Львовна.    Провсех : стихи / Н. Л. Забила ; пер. с укр. Е. Благининой ; худож. Н. Цейтлин. - М.; Л. : Детгиз, 1952. - 16 с. : ил. - (Школьная библиотека для нерусских школ).
  • 26.
    Забила, Наталья Львовна.    Скольконас? / Н. Л. Забіла ; пер. с укр. М. Забелло ; рис. М. Котляревской. - [Х.; К.] : Молодой большевик, 1933. - [11] с. : ил.
  • 27.
    Забила, Наталья Львовна.    Продевочку Маринку : стихи : пер. с укр. / Н. Л. Забила ; рис. Е. Волянской- Ухановой, Б. Уханова. - М. : Детгиз, 1957. - 16 с. : ил. - (Библиотечка детского сада).
  • 29.
    Наталя Львівна Забіланародилася 3 березня 1903 року в місті Санкт-Петербурзі (тоді - Петербург) у дворянській родині. «Мій батько, – згадувала письменниця, – був сином академіка-скульптора Пармена Забіли і троюрідним племінником українського поета, друга Тараса Шевченка, Віктора Забіли. Батькова рідна тітка була дружиною російського художника Миколи Ге. Мама не вміла співати, а втім, укладаючи дітей спати, читала напам’ять вірші, що їх вона знала безліч. Не дивно, що майже всі ми змалку любили складати вірші та казки. Це було для нас найулюбленішою розвагою». У цій родині любили й цінували художнє слово, музику, малювання, змалку привчали всіх дітей — а їх було семеро — малювати, складати вірші, вигадувати казки. Для Наталі це стало справою всього життя. Пармен Петрович Забіла Віктор Миколайович ЗабілаГерб роду Забіл Наталя Забіла
  • 30.
    Наталя Забіла подаруваладітям майже двісті книжок. У творчому доробку письменниці вірші, повісті, оповідання, п’єси і драматичні поеми. На таких творах, як «Хатинка на ялинці», «Про Тарасика й Марисю», «Ясоччина книжка», «Катруся вже велика», «Під дубом зеленим», «Веснянки», «Про дівчинку Маринку», «Перший крок», «Малим про велике», «Веселі друзі» та багатьох інших виховувалось не одне покоління української дітвори. У 1972 р. за фантастичну п’єсу «Перший крок» та драматичну поему «Троянові діти» Наталя Забіла першою в Україні була удостоєна премії ім. Лесі Українки. У творчому доробку письменниці є чимало перекладів: переспів «Слова о полку Ігоревім», казки О. Пушкіна, вірші М. Некрасова, М. Лермонтова, К. Чуковського, С. Маршака, С. Михалкова та інших поетів. Книжки письменниці й донині читають, знають, люблять.