4 липня 2012 року, голова постійної комісії з питань охорони здоров'я, сім'ї, материнства та дитинства Громадської ради при Донецькій ОДА Маловичко С.П. взяв участь в роботі круглого столу «Реформа охорони здоров'я: уроки «пілотування»
Москаленко Максим, доцент кафедри менеджменту охорони здоров’я НМУ імені О.О. Богомольца, міжнародний член Американської школи керівників охорони здоров'я ACHE
Головний економіст з питань охорони здоров’я
Європейське Регіональне Бюро ВООЗ
Чарльз Норманд
декан факультету менеджменту і політики
охорони здоров’я, Школа Медицини Коледжу
Трініті в м. Дублін
Ана Йохансен
економіст з питань охорони здоров’я
Данія
Загальна редакція: Калачова Г.О.
Цей посібник підготовлений Міністерством фінансів України за підтримки урядів Німеччини та Великої Британії через проект «Ефективне управління державними фінансами», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Посібник містить положення бюджетного законодавства, викладені у доступній формі. Погляди й висновки, викладені в документі, не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Німеччини чи уряду Великої Британії.
26 червня 2012 року пройшов круглий стіл на тему "Пілотний експеримент у системі охорони здоров'я Донецької області: проміжні результати та роль громадськості".
Голова постійної комісії з питань з питань охорони здоров’я, сім`ї, материнства та дитинства Громадськоъ ради при ДонОДА Маловичко С.П. зазначив на питаннях правового супроводу експерименту з реформування галузі охорони здоров’я в Донецькій області.
Під час виступу були зроблені акценти на необхідності дотримання Конституції та чинного законодавства України. Звертаючись до учасників круглого столу він зазначив: «Для усунення виниклих ризиків необхідно: по-перше - отримати офіційне тлумачення Конституційним судом України ст. 49 Конституції, тобто що мається на увазі під забороною скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я, які надають безкоштовно медичну допомогу населенню. По-друге - відкоригувати терміни реалізації експерименту шляхом їх пролонгації. По-третє - забезпечити своєчасне та належне фінансування пілотного експерименту. І, по-четверте, - проводити обов'язкові консультації з громадськістю. Якщо цього не зробити, то очікуваний «потяг реформ» на ділі може виявитися «дрезиною», яку самі медики і змушені штовхати».
4 липня 2012 року, голова постійної комісії з питань охорони здоров'я, сім'ї, материнства та дитинства Громадської ради при Донецькій ОДА Маловичко С.П. взяв участь в роботі круглого столу «Реформа охорони здоров'я: уроки «пілотування»
Москаленко Максим, доцент кафедри менеджменту охорони здоров’я НМУ імені О.О. Богомольца, міжнародний член Американської школи керівників охорони здоров'я ACHE
Головний економіст з питань охорони здоров’я
Європейське Регіональне Бюро ВООЗ
Чарльз Норманд
декан факультету менеджменту і політики
охорони здоров’я, Школа Медицини Коледжу
Трініті в м. Дублін
Ана Йохансен
економіст з питань охорони здоров’я
Данія
Загальна редакція: Калачова Г.О.
Цей посібник підготовлений Міністерством фінансів України за підтримки урядів Німеччини та Великої Британії через проект «Ефективне управління державними фінансами», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Посібник містить положення бюджетного законодавства, викладені у доступній формі. Погляди й висновки, викладені в документі, не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Німеччини чи уряду Великої Британії.
26 червня 2012 року пройшов круглий стіл на тему "Пілотний експеримент у системі охорони здоров'я Донецької області: проміжні результати та роль громадськості".
Голова постійної комісії з питань з питань охорони здоров’я, сім`ї, материнства та дитинства Громадськоъ ради при ДонОДА Маловичко С.П. зазначив на питаннях правового супроводу експерименту з реформування галузі охорони здоров’я в Донецькій області.
Під час виступу були зроблені акценти на необхідності дотримання Конституції та чинного законодавства України. Звертаючись до учасників круглого столу він зазначив: «Для усунення виниклих ризиків необхідно: по-перше - отримати офіційне тлумачення Конституційним судом України ст. 49 Конституції, тобто що мається на увазі під забороною скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я, які надають безкоштовно медичну допомогу населенню. По-друге - відкоригувати терміни реалізації експерименту шляхом їх пролонгації. По-третє - забезпечити своєчасне та належне фінансування пілотного експерименту. І, по-четверте, - проводити обов'язкові консультації з громадськістю. Якщо цього не зробити, то очікуваний «потяг реформ» на ділі може виявитися «дрезиною», яку самі медики і змушені штовхати».
Грищук Сергій Миколайович
виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас
України», кандидат медичних наук
СИСТЕМНІСТЬ, ПРАВО і ЗАКОННІСТЬ – НЕОБХІДНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНИХ ЗМІН СИСТЕМИ ОХО...Vasyl Melnychuk
СИСТЕМНІСТЬ, ПРАВО і ЗАКОННІСТЬ – НЕОБХІДНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНИХ ЗМІН СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
VI Всеукраїнський форум ААУ з публічного права.
Сесія «Реформа охорони здоров’я, освіти і пенсійна реформа у світлі права»
Матеріали зустрічі журналістів з експертом ІСЕД Ігорем Яковенком. Глибинний аналіз стану системи охорони здоров’я в Україні і реформи, запропонованої Урядом.
Горбенко Г.В. Головний лікар Центру ПМСД Житомирської районної ради
Шуляк В.І., головний лікар КУ «Центральна районна лікарня» Житомирської районної ради
Вежновець Тетяна Андріївна, доцент кафедри менеджменту охорони здоров`я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кандидат медичних наук
Парій Валентин Дмитрович , доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту охорони здоров`я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, медичний директор клініки «Оберіг», секретар експертної групи МОЗ України з питань удосконалення законодавства в сфері охорони здоровʼя в умовах реформування системи охорони здоровʼя
Стандартизація медичних технологій – важливий компонент функціонування сист...
Фінансово-економічне обгрунтування діяльності ЦПМД як суб'єктів самостійного господарювання
1. Фінансово-економічне
обґрунтування діяльності
Центрів первинної медичної
допомоги
як суб'єктів самостійного
господарювання
Кафедра менеджменту охорони здоров'я
Інституту післядипломної освіти
НМУ імені О.О.Богомольця
Доповідач: Короткий Олександр
Володимирович
Аспірант кафедри, завідувач інформаційно-
аналітичного відділу КНП «ЦПМСД №1»
Святошинського району м. Києва
2. Правове підґрунтя
утворення Центрів ПМСД
як суб’єктів самостійного
господарювання
• Закон України № 3612 від 07.07.2011 року «Про
порядок проведення реформування системи охорони
здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій
областях та місті Києві»;
• Закон України № 3611 від 07.07.2011 «Про внесення
змін до Основ законодавства України про охорону
здоров'я щодо удосконалення надання медичної
допомоги»;
• Господарський Кодекс України (ст. 78 «Комунальні
унітарні підприємства»);
• Рішення Київської міської ради про створення
комунального некомерційного підприємства «Центр
ПМСД»;
• Розпорядження голови Київської міської державної
адміністрації про затвердження Статуту підприємства
3. Основні положення Статуту,
що стосуються фінансово-
економічної діяльності
• Підприємство здійснює господарську некомерційну
діяльність, спрямовану на досягнення збереження та
зміцнення здоров’я населення;
• Підприємство забезпечує надання медичної допомоги
відповідно до договору про медичне
обслуговування населення за бюджетні кошти;
• Підприємство є одержувачем бюджетних коштів в
межах затверджених бюджетних асигнувань;
• Майно Підприємства належить до комунальної
власності територіальної громади м. Києва і
закріплюється за ним на праві оперативного
управління
6. Сестри медичні ПМД (сестри медичні
дільничні та сестри медичні загальної
практики сімейної медицини
Динаміка укомплектованості штатних посад сестер медичних ПМД фізичними
особами,%
7. Структура видатків кошторису
Центру ПМД в 2017 році
Враховуючи загальнорічний кошторис, який складає
близько 41 млн. грн., кількість коштів, яка припадатиме на
одного мешканця становить 343 грн.
8. Структура видатків кошторису Центру
ПМД без урахування витрат на заробітну
плату адміністративного та
обслуговувального персоналу
11. Розрахункова структура видатків кошторису ЦПМД
з урахуванням витрат на скринінгові програми
(виявлення ГХ, ЦД, колоректального раку)
Враховуючи необхідність отримання додаткових коштів у
кількості 8,8 млн. грн., щорічний кошторис дорівнюватиме
49,8 млн. грн., тоді кількість коштів, яка припадатиме на одного
мешканця становитиме 416 грн.
12. Невикористані можливості КНП
• На жаль, незважаючи на зміну статусу, фінансування підприємства
продовжує відбуватись методом постатейного кошторису
(фінансування з місцевого бюджету шляхом надання фінансової
підтримки). Відповідно, керівник не має права самостійно оперативно
перерозподіляти надані йому для використання кошти між різними
напрямами витрат залежно від пріоритетних потреб. Будь-яка зміна
кошторису вимагає прийняття рішення місцевою радою та дозволу
місцевих фінансових органів;
• Кошторисне фінансування підприємства призводить до відсутності
можливостей у керівництва до покращення якості діяльності та більш
ефективного та раціонального використання фінансів;
• Немає законодавчо закріпленого базового пакету медичної допомоги,
надання якого держава гарантує всім своїм громадянам безоплатно,
тобто за рахунок державних та місцевих бюджетів. Це спричинює
законодавчі колізії і проблеми, коли норми різних актів, що регламентують
охорону здоров’я, суперечать одна одній;
• Відсутність єдиної загальноприйнятої технології розрахунку
собівартості медичної послуги у державних та комунальних медичних
закладах ускладнює процес планування економічно обґрунтованого
розміру бюджетного фінансування та формалізує договірні відносини між
замовником-розпорядником коштів та постачальником медичних послуг.
13. Можливі кроки покращення фінансово-
економічної ситуації
• Перехід від кошторисного фінансування залежно від
показників потужності закладів охорони здоров’я до
державного замовлення на підставі договорів між
замовником та акредитованим постачальником
медичних послуг, виходячи з потреб населення у певних
видах медичної допомоги;
• Перехід на якісно новий метод оплати послуг з охорони
здоров’я: поєднання подушної оплати і стимулюючих
надбавок за пріоритетні види діяльності;
• Перегляд принципу розподілу коштів між первинним,
вторинним та третинним рівнями медичної допомоги, що
на сьогодні є деформованим, з превалюванням
фінансування медичної допомоги вторинного рівня;
• Реалізація на практиці принципу «гроші йдуть за
пацієнтом», що асоціюється з переходом до оплати
діяльності постачальників медичних послуг залежно від
результатів їхньої роботи; ця оплата має бути спрямована
на максимально можливе врахування потреб, прав та
інтересів пацієнтів як споживачів медичних послуг;
• Створення умов для розвитку конкуренції між
виробниками медичних послуг у системі охорони
громадського здоров’я, що потенційно може сприяти
підвищенню ефективності використання ресурсів