11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Він встановлений у пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року.
Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Збережемо в пам’яті…».
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка-пам’ять «Страшна сторінка історії – нацистські концтабори» підготовлена відділом краєзнавства.
11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Він встановлений у пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року.
Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Збережемо в пам’яті…».
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка-пам’ять «Страшна сторінка історії – нацистські концтабори» підготовлена відділом краєзнавства.
Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. До Великого терору відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку «Пам’ять буде жити вічно». На ній представлено інформацію з офіційний джерел, матеріали з наукових конференцій, монографій, бібліографічні, мультимедійні видання присвячені даній темі та перелік корисних пошукових сайтів.
Бабин Яр: конвеєр смерті на околиці Києва За два дні у вересні 1941 року на околиці Києва розстріляли понад 30 тисяч євреїв. Це була одна з найбільших масових акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни.
У світі завжди були дві раси...
Є ті, хто розпинає, і ті, кого розпинають, гнобителі і пригноблені, хто ненавидить і кого ненавидять, які заподіюють страждання і страждають, гонителі та гнані.
8 травня Україна відзначає День пам’яті та примирення. Ми вшановуємо героїчні подвиги людей, які боронили свою державу. Серед них було немало й відомих українських письменників.
Пропонуємо тобі згадати та вшанувати тих, хто захищав свою батьківщину, водночас залишаючись вірним своєму таланту писати твори, які й досі радують читачів.
Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. До Великого терору відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку «Пам’ять буде жити вічно». На ній представлено інформацію з офіційний джерел, матеріали з наукових конференцій, монографій, бібліографічні, мультимедійні видання присвячені даній темі та перелік корисних пошукових сайтів.
Бабин Яр: конвеєр смерті на околиці Києва За два дні у вересні 1941 року на околиці Києва розстріляли понад 30 тисяч євреїв. Це була одна з найбільших масових акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни.
У світі завжди були дві раси...
Є ті, хто розпинає, і ті, кого розпинають, гнобителі і пригноблені, хто ненавидить і кого ненавидять, які заподіюють страждання і страждають, гонителі та гнані.
8 травня Україна відзначає День пам’яті та примирення. Ми вшановуємо героїчні подвиги людей, які боронили свою державу. Серед них було немало й відомих українських письменників.
Пропонуємо тобі згадати та вшанувати тих, хто захищав свою батьківщину, водночас залишаючись вірним своєму таланту писати твори, які й досі радують читачів.
On Monday March 14, 2011, I presented a book review on Wikinomics. This presentation was for my Social Media Marketing class at the Schulich School of Business in Toronto. Feel free to leave your comments!
До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Голокост. Нацистські табори смерті».
Усього за період існування Третього рейху було створено 27 великих і понад 1100 менших таборів. Ці цифри не були сталими: одні табори зникали, натомість з’являлись нові. Через них, в період з 1933 по 1945 рік, пройшли приблизно 2,3 мільйона чоловіків, жінок, дітей. Більшість із них – понад 1,7 мільйона загинули.
Шість таборів були саме таборами смерті: Белжец, Собібор, Треблінка, Аушвіц, Хелмно, Майданек. Поступово, в міру захоплення нацистами нових земель, табори поширювалися на території всієї Європи.
Відповідно до програми біологічного знищення «нижчих рас», у 1941 році розроблювалася система швидкого проведення стерилізації двох-трьох мільйонів євреїв, визнаних працездатними, а також циган. В Аушвіці, наприклад, згідно з цією системою репродуктивні органи жертв стерилізували за допомогою рентгенівських променів або ін’єкцій з роз’їдаючих хімічних та рослинних препаратів. Такі експерименти у широких масштабах проводив головний лікар Аушвіца Йозеф Менгеле.
Головними складовими таборів смерті були газові камери та крематорії. Нацисти сконструювали газові камери, щоб підвищити ефективність масових убивств і зробити процес більш безособовим для катів. Уперше газові камери стали застосовуватися ще під час програми евтаназії психічно хворих німців у вересні 1939 – кінці літа 1941 років.
Типова послідовність дій, що відбувалися в Аушвіці та Майданеку над цивільними особами єврейської та циганської національностей відразу після прибуття (в дорозі багато людей помирало у вагонах від спраги та задухи): відбір на негайне знищення на виході з вагонів; негайна відправка відібраних для знищення в газові камери. У першу чергу відбирали жінок, дітей, людей похилого віку і непрацездатних. Тих, хто залишався, чекала каторжна праця, голод. Тих, хто хворів або просто слабшав від голоду, негайно відправляли в газові камери. Так у комплексі таборів Аушвіц було сім таких газових камер.
У Треблінці, Белжец, Собіборі в живих тимчасово залишали лише тих, хто допомагав прибирати з газових камер і спалювати трупи, а також сортувати речі вбитих, і тих, хто обслуговував охорону таборів. Усі інші підлягали негайному знищенню.
Пам’ятаймо, докладаймо всіляких зусиль, щоб нічого подібного більше не повторилось!
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. До цього дня відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до вашої уваги віртуальну виставку «Голокост – шрам на серці людства».
Голокост – це уособлення людських страждань і абсолютного зла, символ трагічної події для всього людства. Три мільйони осіб знищено в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші померли від голоду, виснаження, примусової праці або в інших екстремальних життєвих умовах, у яких вони були змушені перебувати.
Нові та актуальні видання, які представлені на виставці, ознайомлять вас із трагедією Голокосту в Україні та світі, а також нагадають про катастрофу Бабиного Яру.
Тож запрошуємо до перегляду!
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. До цього дня відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до вашої уваги віртуальну виставку «Голокост – шрам на серці людства».
Голокост – це уособлення людських страждань і абсолютного зла, символ трагічної події для всього людства. Три мільйони осіб знищено в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші померли від голоду, виснаження, примусової праці або в інших екстремальних життєвих умовах, у яких вони були змушені перебувати.
Нові та актуальні видання, які представлені на виставці, ознайомлять вас із трагедією Голокосту в Україні та світі, а також нагадають про катастрофу Бабиного Яру.
Тож запрошуємо до перегляду!
У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив режим, що ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці належать до вищої раси, а євреї вважалися недолюдьми.
У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу. За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час.
Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву - Голокост (англ. Holocaust - "всеспалення").
Зберігаючи пам'ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів: Вінниччина» підготовлена відділом краєзнавства. У цей День давайте ж згадаємо усіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах, і тих, хто вижив усім смертям на зло…
11 квітня, у всьому світі відзначається пам'ятна дата — Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів.
Цій даті Чернігівська обласна бібліотека для дітей присвячує історичний екскурс…
Цей день в історії. 14 жовтня – День створення УПАestet13
Цей день в історії. 14 жовтня – День створення УПА
14 жовтня Україна відзначає День створення Української Повстанської Армії. За офіційною версією, саме 14 жовтня у місті Сарни на Рівненщині 1942 року був сформований перший підрозділ (сотня) УПА. Його очолював командир Сергій Качинський (Остап). Він був військовим референтом Організації українських націоналістів (ОУН) на чолі зі Степаном Бандерою.
За часів Другої світової війни УПА була військово-політичною формацією українського національно-визвольного руху. Це була єдина сила, яка ставила перед собою мету створити НЕЗАЛЕЖНУ УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ.
«Із наказу Головного командира УПА Романа Шухевича (Тараса Чупринки) від 14 жовтня 1947 року: «…Визнається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА».
«Амбасадор культури «розстріляного відродження» (до 110-річчя від дня народже...library_darnitsa
У виданні вміщено матеріали про життєвий шлях та діяльність видатного вченого-славіста із світовим ім’ям, історика української літератури, мовознавця, професора Гарвардського та Колумбійського університетів – Юрія Шевельова.
1. Голокост(матеріали до вивчення творчості Пауля Целана) Презентацію підготував Учень 11 класу Охрімівської ЗОШ Гайденко Сергій Вчитель: Чурса І.Д.
2. Зміст 1 Етимологіятерміну«Голкост» 2 ХарактернірисиГолокосту 3 ЖертвиГолокосту 4 Шоа — катастрофа європейськогоєврейства 5 Стан євреїв у Німеччиніу 1933—1939 роках 5 Стан євреївпід час війни 6 Бабин Яр
3. Голоко́ст — термін, який зазвичай використовують для позначення геноциду єврейського народу в часи Другої світової війни. У широкому розумінні — систематичне переслідування і знищення людей за ознакою їх расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
4. Етимологіятерміну Слово «голокост» походить згрецькоїмови (грец. Oλόκαυστον) — іскладаєтьсяздвохчастин (holos), щоозначає «випалений», або «спалеленийповністю» та (kaustos), щоозначає «жертвоприношення». Спочатку слово голокост мало релігійнийпідтекст, алетакожвживалосяпротягомсторіч по відношенню до катастроф та великого лиха переважнопов'язанихзпожежами. Наприклад, кріміншого, йоговикористовували для позначення геноциду вірменів турками в 1909 р., для опису великих пожеж в Міннесоті (США), 1918 р, тощо.[1] Уже в середині 20 сторіччя слово «голокост» вживалося в пресі по відношенню до хвилітерорупротиєврейськогонаселенняЄвропи початого Адольфом Гітлером. З середини 50-х років 20 сторіччя слово Голокост стало загальновживаним по відношенню до політикивинищення нацистами під час ДругоїСвітовоїВійниєвреїв та іншихнародівЄвропи. В такому сенсісучасне слово «Голокост», на відмінувідіншогойогозначення, пишетьсязвеликоїлітери.
5. ХарактернірисиГолокосту таборисмерті в багатьохкраїнахЄвропи де запроваджувалась система винищення людей. расистські та псевдонауковітеорії про неповноцінністьчинедорозвиненістьпевнихгруп людей, якіпідлягализнищенню. Широко використовуваласятакожтеорія т. зв. «соціальногодарвінізму» — твердженнящовинищування людей булопродовженнямТеоріїЕволюціїДарвіна. хімічні та механічнізасобивбивствалюдей:крематорії, рахувальнімашиниз перфокартами для контролю над кількістюзнищених. використанняполонених для медичнихекспериментів, намаганняпідтримувати «чистоту раси»
8. Шоа — катастрофа європейського єврейства Шоа́ (гебр. שואה — лихо, катастрофа) — термін, який використовується євреями для визначення політики німецьких нацистів по планомірному знищенню єврейського етноса. Євреї були однією із найбільших груп, яка підлягала знищенню (як і слов'яни та радянські військовополонені). Жертвами Шоа вважаються 6 мільйонів євреїв Європи. В той же час, повного поіменного списку жертв не існує. Наприкінці війни нацисти розпочали знищення слідів своїх злочинів: вони руйнували табори смерті, існують свідчення про вивезення або остаточне знищення вже похованих останків замордованих. В музеї Голокосту Яд Вашем (YadVashem) в Єрусалимі зберігаються особисті документи і дані біля 3 мільйонів імовірних жертв. Відсутність повної інформації пояснюється тим, що у більшості випадків єврейські громади знищувались повністю, і не залишалось ні рідних, ні близьких, які могли б повідомити імена загиблих. Війна розкидала людей по усьому світу.
9. Стан євреїв у Німеччиніу 1933—1939 роках Незважаючи на, безумовно, дискримінаційнуполітику по відношенню до євреїв, геноцид розпочавсянасправді не одразупісля приходу нацистів до влади. Нацистинамагалисьвижитиєвреївзкраїни. В той же час євреям просто не булокудивиїхати. Початком переслідуваннюєвреїв в Німеччині став бойкот євреївз 1 квітня 1933 року іподальша низка расовихзаконів, націлених на євреїв, якіпрацювали в державнихустановахабозаймалисьпевноюпрофесійноюдіяльністю. «Нюрнбергский закон» від 15 вересня 1935 року поклав край рівноправ'юєвреїв в Німеччиніівизначавєврействоврасовихтермінах. Антиєврейськаістерія в Німеччиніпризвела у 1938 році (в нічз 9 на 10 листопада) до масовихпогромів, якіувійшли в історію як «Кришталеваніч» — через уламкисклазвітринєврейськихмагазинів, якимибулиусипанівулицінімецькихміст. У 1933—1939 роках зНімеччиниіАвстріївиїхало 330 тисячєвреїв. Близько 110 000 єврейськихбіженціввирвалисьзНімеччиниіАвстрії до сусідськихкраїн. З початком Другоїсвітовоївійни та приєднанням до НімеччинизахідноїПольщіускладнилися шляхи для легальноїеміграціїєвреїв.
10. Стан євреївпід час війни З початком війнинімецькіфашистизахопилицілірегіонизкомпактнимєврейськимнаселенням— Польщу, Прибалтику, Україну, Білорусію. У великих містах (набагаторідше— у невеликих)створювалисьєврейські гетто, кудисиломіцьзганялося усе єврейськенаселеннямістаіоколиць. Найбільше гетто було створено у Варшаві, де утримувалось до 480 000 євреїв. Вонобулоліквідовано у травні 1943 року, післямасовихдепортацій в Треблінкувлітку 1942 року ідвохповстань у січнііквітні 1943. У гетто міста Лодзь утримувалось до 160 000 євреїв. Це гетто булознищенопоступово: перша хвилядепортацій в Холм відбуваласяміжсічнемітравнем 1942 року, післяцьогокількадепортацій в Холм ііншітабори, а 1 вересня 1944 року вонобуло остаточно ліквідовано.
12. На території СРСР найкрупнішими гетто булигетто у Львові (409 тисяччоловік, існувалоз листопада 1941 по червень 1943 року), Мінську (біля 100 тисяччоловік, ліквідовано 21 жовтня 1943 року). У Вільнюсіу гетто спочаткуутримувалось 57 тисячєвреїв, більшістьз них булорозстріляно в ярах біляПонара. Післяпридушенняповстання у вільнюському гетто останнікількатисячєвреївбули 23 вересня 1943 року відправлені у табори в Естонії. Гетто в Білостоці (Bialystok, зараз Польща), в якомуналічувалось 50 000 євреїв, булоліквідовано 16 серпня 1943 року. Єврейськенаселення маленьких міст СРСР знищувалосьодразуі на місці так званимиайнзацгрупами (Einsatzgruppen), а такожмісцевимиколабораціоністами. Знищеннямєвреїв в окупованійОдеськійобластізаймалисьрумунськівійська. У серединіжовтня 1941 року розпочаласьдепортаціяєвреївзНімеччини, і за кількаднівбула заборонена єврейськаеміграція. Також у цей же час булапобудована низка таборівсмерті на територіїНімеччини та Польщі, де систематично знищували людей.
15. Бабин Яр- урочище на північно-західнійоколиціКиєва. Простягаєтьсявідвулиці Фрунзе в напрямкувулиці Мельникова міжКирилівськоюцерквоюівулицею Олени Теліги. Пам'ятникдітям, знищеним у БабиномуЯрі Пам'ятникрадянськимгромадянамівійськовополоненим, розстрілянимнімецькими фашистами в БабиномуЯрі
16. Масовірозстріли у БабиномуЯрі Під час німецькоїокупаціїКиєва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцеммасовихрозстрілівнімецькимиокупантами мирного населенняірадянськихвійськовополонених; євреїв та циган — за етнічноюознакою, а такожпартійних та радянськихактивістів, підпільників, членівОрганізаціїУкраїнськихНаціоналістів (переважночленівОУН-м), заручників, «саботажників», порушниківкомендантськоїгодинитаінших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року тут розстрілялимайже 34 тисячієвреїв.
17. Масовірозстріли у БабиномуЯрі та розташованомупоручіз ним Сирецькомуконцтаборіпроводилисяіпізніше, аж до звільненняКиєвавідокупації. Зокрема, 10 січня 1942 року булостраченоблизько 100 матросівікомандирівДніпровського загону Пінськоївійськовоїфлотилії, а 18 лютого 1943 року — трьохфутболістівкиївського «Динамо»: МиколуТрусевича, ІванаКузьменка та ОлексіяКлименка (за деякимиданимичастиназфутболістівбули членами НКВД, щоі стало причиною розстрілу), що дало привід для створенняпіслявійнилегенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у БабиномуЯрібуврозстріляний 621 член ОУН, серед них івідомаукраїнськапоетесаОленаТеліга разом ізчоловіком.
19. Висновок Німцівсіхрадянськихвійськовополонених (за виняткомєвреївіциган, якихвиділялизазовнішнімиознаками) називалиросіянами, тому визначитикількістьетнічнихукраїнців, білорусів, росіян, якихбулознищено не маєможливості. Загаломбулознищенопонад 3 млн. радянськихвійськовополонених. Радянськівійськовополоненімасово гинули у таборах через відмовунацистськоївладиїхгодувати, окрім того їхціленаправленознищували в таборах смерті. Іншіслов'янитакожвважалисьнеповноціннимиіпідлягаличастковомузнищенню. Передбачалосьїхпоневолення. До слов'ян на окупованій нацистами територіїзастосовуваласьполітика геноциду, планомірнезнищеннянаціональноїінтелігенціїінаціональноїкультури, пригнобленнярелігійногожиття, насильнамобілізація на примусовіроботи. Особливо жорсткійполітиці геноциду піддались поляки. Було заборонено польськумову, закритаусяпольськапреса, заарештованомайже усе духівництво, закритіусіпольськівузиісереднішколи, ліквідованіпольськікультурнізаклади, велась планомірнаполітика по замініпольськихназв, планомірнознищуваласьпольськаінтелігенціяідержавніслужбовці.