У світі завжди були дві раси...
Є ті, хто розпинає, і ті, кого розпинають, гнобителі і пригноблені, хто ненавидить і кого ненавидять, які заподіюють страждання і страждають, гонителі та гнані.
Бабин Яр: конвеєр смерті на околиці Києва За два дні у вересні 1941 року на околиці Києва розстріляли понад 30 тисяч євреїв. Це була одна з найбільших масових акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни.
Бабин Яр: конвеєр смерті на околиці Києва За два дні у вересні 1941 року на околиці Києва розстріляли понад 30 тисяч євреїв. Це була одна з найбільших масових акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни.
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка-пам’ять «Страшна сторінка історії – нацистські концтабори» підготовлена відділом краєзнавства.
Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. До Великого терору відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку «Пам’ять буде жити вічно». На ній представлено інформацію з офіційний джерел, матеріали з наукових конференцій, монографій, бібліографічні, мультимедійні видання присвячені даній темі та перелік корисних пошукових сайтів.
Віртуальна виставка “Пам’ять серця”, на якій представлено книги про Кіровоградщину в роки Німецько-радянської війни, про героїв, які воювали за визволення нашого краю від нацистських окупантів.
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка-пам’ять «Страшна сторінка історії – нацистські концтабори» підготовлена відділом краєзнавства.
Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. До Великого терору відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку «Пам’ять буде жити вічно». На ній представлено інформацію з офіційний джерел, матеріали з наукових конференцій, монографій, бібліографічні, мультимедійні видання присвячені даній темі та перелік корисних пошукових сайтів.
Віртуальна виставка “Пам’ять серця”, на якій представлено книги про Кіровоградщину в роки Німецько-радянської війни, про героїв, які воювали за визволення нашого краю від нацистських окупантів.
До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Голокост. Нацистські табори смерті».
Усього за період існування Третього рейху було створено 27 великих і понад 1100 менших таборів. Ці цифри не були сталими: одні табори зникали, натомість з’являлись нові. Через них, в період з 1933 по 1945 рік, пройшли приблизно 2,3 мільйона чоловіків, жінок, дітей. Більшість із них – понад 1,7 мільйона загинули.
Шість таборів були саме таборами смерті: Белжец, Собібор, Треблінка, Аушвіц, Хелмно, Майданек. Поступово, в міру захоплення нацистами нових земель, табори поширювалися на території всієї Європи.
Відповідно до програми біологічного знищення «нижчих рас», у 1941 році розроблювалася система швидкого проведення стерилізації двох-трьох мільйонів євреїв, визнаних працездатними, а також циган. В Аушвіці, наприклад, згідно з цією системою репродуктивні органи жертв стерилізували за допомогою рентгенівських променів або ін’єкцій з роз’їдаючих хімічних та рослинних препаратів. Такі експерименти у широких масштабах проводив головний лікар Аушвіца Йозеф Менгеле.
Головними складовими таборів смерті були газові камери та крематорії. Нацисти сконструювали газові камери, щоб підвищити ефективність масових убивств і зробити процес більш безособовим для катів. Уперше газові камери стали застосовуватися ще під час програми евтаназії психічно хворих німців у вересні 1939 – кінці літа 1941 років.
Типова послідовність дій, що відбувалися в Аушвіці та Майданеку над цивільними особами єврейської та циганської національностей відразу після прибуття (в дорозі багато людей помирало у вагонах від спраги та задухи): відбір на негайне знищення на виході з вагонів; негайна відправка відібраних для знищення в газові камери. У першу чергу відбирали жінок, дітей, людей похилого віку і непрацездатних. Тих, хто залишався, чекала каторжна праця, голод. Тих, хто хворів або просто слабшав від голоду, негайно відправляли в газові камери. Так у комплексі таборів Аушвіц було сім таких газових камер.
У Треблінці, Белжец, Собіборі в живих тимчасово залишали лише тих, хто допомагав прибирати з газових камер і спалювати трупи, а також сортувати речі вбитих, і тих, хто обслуговував охорону таборів. Усі інші підлягали негайному знищенню.
Пам’ятаймо, докладаймо всіляких зусиль, щоб нічого подібного більше не повторилось!
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. До цього дня відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до вашої уваги віртуальну виставку «Голокост – шрам на серці людства».
Голокост – це уособлення людських страждань і абсолютного зла, символ трагічної події для всього людства. Три мільйони осіб знищено в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші померли від голоду, виснаження, примусової праці або в інших екстремальних життєвих умовах, у яких вони були змушені перебувати.
Нові та актуальні видання, які представлені на виставці, ознайомлять вас із трагедією Голокосту в Україні та світі, а також нагадають про катастрофу Бабиного Яру.
Тож запрошуємо до перегляду!
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. До цього дня відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до вашої уваги віртуальну виставку «Голокост – шрам на серці людства».
Голокост – це уособлення людських страждань і абсолютного зла, символ трагічної події для всього людства. Три мільйони осіб знищено в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші померли від голоду, виснаження, примусової праці або в інших екстремальних життєвих умовах, у яких вони були змушені перебувати.
Нові та актуальні видання, які представлені на виставці, ознайомлять вас із трагедією Голокосту в Україні та світі, а також нагадають про катастрофу Бабиного Яру.
Тож запрошуємо до перегляду!
11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Він встановлений у пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року.
Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Збережемо в пам’яті…».
28 жовтня відзначають 76-ту річницю визволення України від нацистських окупантів. Цього дня в 1944 році було остаточно вигнано війська нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. Про ці події можна дізнатися, переглянувши віртуальну виставку «Україна у війні 1941–1945 років: уроки історії», яку підготував відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук. Експозиція представлена також у відкритому доступі. Тож запрошуємо до перегляду.
8–9 травня Україна разом з іншими демократичними державами та народами вшановує пам’ять усіх загиблих у роки Другої світової війни, усіх, хто витримав нелюдську ношу війни.
Незгасна людська пам’ять про колосальні жертви Другої світової, про тисячі дощенту зруйнованих міст і десятки тисяч спалених сіл вкотре застерігає світ від небезпеки повторення цієї жахливої катастрофи.
До Дня пам’яті та примирення і 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Друга світова. Перемога життя над смертю».
У третю неділю травня в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. Цього дня ми вшановуємо пам’ять людей, які загинули або постраждали внаслідок політичних репресій комуністичного режиму.
Встановити точну кількість жертв неможливо. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.
Через терор і репресії пройшли всі верстви українського населення. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до архівів був заборонений.
У день скорботи схиляємо голови на знак пам’яті про всіх тих, хто загинув або постраждав в Україні внаслідок політичних репресій комуністичного режиму.
Щороку 22 червня український народ ушановує світлу пам'ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалася в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. Цей день для нас наповнений трагічними спогадами й болем. Найкривавіша в історії світу війна принесла українцям незліченні жертви та страждання, масовий терор, смерть і руйнування. Гірка доля не оминула жодну українську родину, війна забрала життя кожного п’ятого українця.
Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму.
До Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонують до уваги користувачів віртуальну виставку «Пам’ять, залишена війною».
14 травня 2021 року Україна вперше відзначає День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, запроваджений відповідною постановою Верховної Ради.
У роки Другої світової війни окупована нацистами Україна була одним із місць масових репресій проти євреїв і знищення їх. Одним із найсумнозвісніших таких місць є Бабин Яр у Києві.
Багато українців рятували євреїв, своїх знайомих, сусідів чи й сторонніх, від концтаборів і смерті, хоча за це нацисти жорстоко карали.
Держава Ізраїль ушановує неєвреїв, які тоді з ризиком для себе та своїх родин рятували євреїв, почесним званням «Праведник народів світу». Станом на 1 січня 2020 року, коли державний ізраїльський Центр пам’яті жертв Голокосту в світі «Яд ва-Шем» востаннє на цей час оновлював свою статистику, в переліку вдостоєних цього звання з України їх 2659 – це четверта найбільша кількість серед країн світу. Це лише офіційні дані, а скількох історій ми не знаємо й не дізнаємося вже ніколи.
Присвоєння цього почесного звання обставлене низкою умов, тому реальна кількість мешканців України, які рятували євреїв від Голокосту, є очевидно більшою.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Людяність у часи жорстокості».
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
1. У світі завжди були дві раси...
Є ті, хто розпинає, і ті, кого
розпинають, гнобителі і пригноблені,
хто ненавидить і кого ненавидять, які
заподіюють страждання і
страждають, гонителі та гнані.
2. Бабин Яр... Полюс нелюдськості...
Наш біль. Наша пам’ять. Одна з
найстрашніших сторінок літопису
зла та страждань, написана
людською кров’ю.
3. Бабин Яр.....Тут розстрілювали, тут спалювали
трупи і тут просівали попіл.
Після Другої світової війни назва київського яру
стала символом людської трагедії. Так історично
склалося, що Бабин Яр і в Україні й у світі втілює
значно більше, ніж географічна назва та одна з
трагічних адрес масових розстрілів часів Другої
світової війни. У літопису глобальної єврейської
Катастрофи (Шоа), саме з цією київською
місцевістю пов’язують початок Голокосту в Європі,
хоча насправді хвиля розстрілів котилася до Києва
від самого кордону.
Київ став першим великим містом, цілком
«вільним від євреїв». Саме в Бабиному Яру
розстріляли майже все єврейське населення міста.
4. У період окупації міста німецькими
військами з 19 вересня 1941 р. по 6 листопада
1943 р. стратили майже 200 тисяч осіб. Бабин
Яр був місцем масових страт і поховань, він
став величезною братською могилою, де
тільки згідно з офіційними радянськими
даними загинуло більше ста тисяч осіб –
військовополонених, євреїв, циган,
комуністів, підпільників, моряків
Дніпровського загону Пінської військової
флотилії, партизанів, націоналістів,
заручників...
5.
6. Для німецьких окупантів “проблема київських євреїв” відразу
стала актуальною. Київ – одне з найбільших (після Москви і
Ленінграда) міст Радянського Союзу за чисельністю населення.
Четверту частину його населення складали євреї. За переписом 1939
р. у Києві проживало 846,7 тисяч жителів, у тому числі українців –
53,2%, євреїв – 25,5%, росіян – 16,5%.
Акція по знищенню єврейського населення була організована
блискавично і фундаментально. 26 вересня 1941 р. відбулася нарада,
на якій розглядалися заходи щодо ліквідації єврейського населення
міста. Було визначене місце розстрілу –
Бабин Яр, один із найбільших на території
Києва ярів, довжиною понад 2,5 км, глибиною
від 10 до 50 метрів, де можна було б
розмістити тисячі трупів. До Бабиного Яру
існували зручні підходи, поряд залізнична
станція Лук’янівка – товарна, що давало
можливість створити враження у
приречених, що їх чекає переїзд до нового
місця проживання.
7. Для збереження таємності, айнзацкоманда і зондеркоманда
отримували накази про операції по винищуванню «ворогів
Рейху» усно. Для проведення операції було виділена
айнзацкоманда 4-а під командуванням штандартенфюрера СС
Пауля Блобеля, посилена 45-м та 303-м поліцейськими
батальйонами і загоном української допоміжної поліції.
Згодом у жовтні 1941 р. роту передали у склад дивізії СС
«Вікінг».
9. Убивство безневинних людей тільки за те, що вони
належать до тієї чи іншої нації, стало одним зі
найстрашніших і кривавих злочинів нацизму і своєрідним
символом страждань мирного населення. Неправдоподібним
є стислий термін підготовки і проведення небувалої за
масштабами страти величезної кількості жителів, в
основному жінок, старих і дітей. Це стало можливим тільки
завдяки тому, що вся акція від початку до кінця була не
тільки задумана, але і спланована, розрахована до деталей
завчасно. Виникає питання: «Чому вони підкорилися наказу,
чому пішли?» Але що їм залишалося робити – адже в наказі
чітко говорилося: «Хто не підпорядкується цьому
розпорядження буде розстріляний». До того ж свою роль
зіграла і дезінформація – багато хто вважав, що їх будуть
переселяти.
10. Пам'ятник радянським громадянам і
військовополоненим, розстріляним
німецькими фашистами в Бабиному Яру
Історія Бабиного Яру в минулому
сторіччі, зокрема в часи Другої світової
війни страшна і повчальна. Десятки
тисяч жертв – це реальна ціна за людську
безвідповідальність і маніакальне
бажання панувати над світом. Водночас,
це повчальний урок для нинішнього
покоління, яке має знати усю правду про
одну з найбільших трагедій людства.
Менора: Пам'ятник знищеним у
Бабиному Яру євреям
11. Хрест на місці розстрілу православних
священиків у листопаді 1941 р.
Сьогодні на тлі монументальних
споруд, які символізують трагедію
єврейського народу, майже загубилися
пам’ятні хрести, що не дають забути
про українські жертви. З ініціативи
ОУН на честь 50-ї річниці трагічної
загибелі у Бабиному Яру Олени Теліги
та інших учасників націоналістичного
підпілля було встановлено дубовий
Пам’ятний Хрест. До речі, впродовж
останніх двох років цей Хрест декілька
разів намагалися зруйнувати невідомі
особи, що свідчить про неприхований
наступ на українську пам'ять
Бабиного Яру. Вже у 2000 році на місці,
де 6 листопада 1941 року були
розстріляні архимандрит Олександр і
протоєрей Павло, встановлено інший
Пам’ятний Хрест. На цьому місці
відбуваються регулярні богослужіння, а
за Хрестом доглядають прихожани
церкви Святого Михаїла.
12. Бабин Яр поступово стає
важливим символом
збереження національної
пам’яті українського
народу, його
християнських коренів.
Проте, на жаль,
український, в тому числі
християнський, голос
Бабиного Яру ще не
співмірно слабкий із
масштабами людської
трагедії, що відбулася тут в
роки останньої війни. І це
прямий докір усім нам.
14. Цей унікальний проект задумано як
пересувну експозицію, що виставлятиметься
у музеях. Його місія – розповісти глядачам,
відвідувачам музеїв про трагедію, яка
розігралася на українській землі
у роки Другої світової війни. За задумом,
«Реквієм» – багатофігурна скульптурна
композиція розміром у 15 футів, виготовлена
методом лиття.
15. «Реквієм» – це емоційно насичене візуальне нагадуванням про масові
вбивства, які мали місце в урочищі Бабин Яр у Києві в Україні, з вересня
1941-го до вересня 1943-го років. За приблизними підрахунками, за роки
нацистської окупації у Бабиному Яру загинуло понад 100 000 осіб. Людей
знищували за національною ознакою – євреїв та циган, за належність до
політичних організацій – членів ОУН, комуністів, підпільників. Бабин Яр
став місцем масових страт радянських військовополонених, мирних
жителів, заручників, порушників комендантської години, психічно хворих.
«Реквієм» вшанує пам’ять
усіх загиблих у Бабиному
Яру. Центральною
смисловою частиною
композиції будуть фігури
жінки та хлопчика, що
вибираються з яру.
Фрагмент пам’ятника
16. Час може зарубцювати рани.
Та він безсилий загасити
нашу пам’ять. Шовінізм і
ксенофобію не можна
перемогти лише силовими чи
чисто політичними
методами. Боротьба з цим
злом проходить через душі
людей. Крапку може
поставити лише перемога
людського розуму та волі.
Нгуєн Дуі Фонг 2 – ГРС(ГО)/Т