У світі завжди були дві раси...
Є ті, хто розпинає, і ті, кого розпинають, гнобителі і пригноблені, хто ненавидить і кого ненавидять, які заподіюють страждання і страждають, гонителі та гнані.
У світі завжди були дві раси...
Є ті, хто розпинає, і ті, кого розпинають, гнобителі і пригноблені, хто ненавидить і кого ненавидять, які заподіюють страждання і страждають, гонителі та гнані.
Бабин Яр: конвеєр смерті на околиці Києва За два дні у вересні 1941 року на околиці Києва розстріляли понад 30 тисяч євреїв. Це була одна з найбільших масових акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни.
11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Він встановлений у пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року.
Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Збережемо в пам’яті…».
До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Голокост. Нацистські табори смерті».
Усього за період існування Третього рейху було створено 27 великих і понад 1100 менших таборів. Ці цифри не були сталими: одні табори зникали, натомість з’являлись нові. Через них, в період з 1933 по 1945 рік, пройшли приблизно 2,3 мільйона чоловіків, жінок, дітей. Більшість із них – понад 1,7 мільйона загинули.
Шість таборів були саме таборами смерті: Белжец, Собібор, Треблінка, Аушвіц, Хелмно, Майданек. Поступово, в міру захоплення нацистами нових земель, табори поширювалися на території всієї Європи.
Відповідно до програми біологічного знищення «нижчих рас», у 1941 році розроблювалася система швидкого проведення стерилізації двох-трьох мільйонів євреїв, визнаних працездатними, а також циган. В Аушвіці, наприклад, згідно з цією системою репродуктивні органи жертв стерилізували за допомогою рентгенівських променів або ін’єкцій з роз’їдаючих хімічних та рослинних препаратів. Такі експерименти у широких масштабах проводив головний лікар Аушвіца Йозеф Менгеле.
Головними складовими таборів смерті були газові камери та крематорії. Нацисти сконструювали газові камери, щоб підвищити ефективність масових убивств і зробити процес більш безособовим для катів. Уперше газові камери стали застосовуватися ще під час програми евтаназії психічно хворих німців у вересні 1939 – кінці літа 1941 років.
Типова послідовність дій, що відбувалися в Аушвіці та Майданеку над цивільними особами єврейської та циганської національностей відразу після прибуття (в дорозі багато людей помирало у вагонах від спраги та задухи): відбір на негайне знищення на виході з вагонів; негайна відправка відібраних для знищення в газові камери. У першу чергу відбирали жінок, дітей, людей похилого віку і непрацездатних. Тих, хто залишався, чекала каторжна праця, голод. Тих, хто хворів або просто слабшав від голоду, негайно відправляли в газові камери. Так у комплексі таборів Аушвіц було сім таких газових камер.
У Треблінці, Белжец, Собіборі в живих тимчасово залишали лише тих, хто допомагав прибирати з газових камер і спалювати трупи, а також сортувати речі вбитих, і тих, хто обслуговував охорону таборів. Усі інші підлягали негайному знищенню.
Пам’ятаймо, докладаймо всіляких зусиль, щоб нічого подібного більше не повторилось!
Бабин Яр: конвеєр смерті на околиці Києва За два дні у вересні 1941 року на околиці Києва розстріляли понад 30 тисяч євреїв. Це була одна з найбільших масових акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни.
11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Він встановлений у пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року.
Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Збережемо в пам’яті…».
До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Голокост. Нацистські табори смерті».
Усього за період існування Третього рейху було створено 27 великих і понад 1100 менших таборів. Ці цифри не були сталими: одні табори зникали, натомість з’являлись нові. Через них, в період з 1933 по 1945 рік, пройшли приблизно 2,3 мільйона чоловіків, жінок, дітей. Більшість із них – понад 1,7 мільйона загинули.
Шість таборів були саме таборами смерті: Белжец, Собібор, Треблінка, Аушвіц, Хелмно, Майданек. Поступово, в міру захоплення нацистами нових земель, табори поширювалися на території всієї Європи.
Відповідно до програми біологічного знищення «нижчих рас», у 1941 році розроблювалася система швидкого проведення стерилізації двох-трьох мільйонів євреїв, визнаних працездатними, а також циган. В Аушвіці, наприклад, згідно з цією системою репродуктивні органи жертв стерилізували за допомогою рентгенівських променів або ін’єкцій з роз’їдаючих хімічних та рослинних препаратів. Такі експерименти у широких масштабах проводив головний лікар Аушвіца Йозеф Менгеле.
Головними складовими таборів смерті були газові камери та крематорії. Нацисти сконструювали газові камери, щоб підвищити ефективність масових убивств і зробити процес більш безособовим для катів. Уперше газові камери стали застосовуватися ще під час програми евтаназії психічно хворих німців у вересні 1939 – кінці літа 1941 років.
Типова послідовність дій, що відбувалися в Аушвіці та Майданеку над цивільними особами єврейської та циганської національностей відразу після прибуття (в дорозі багато людей помирало у вагонах від спраги та задухи): відбір на негайне знищення на виході з вагонів; негайна відправка відібраних для знищення в газові камери. У першу чергу відбирали жінок, дітей, людей похилого віку і непрацездатних. Тих, хто залишався, чекала каторжна праця, голод. Тих, хто хворів або просто слабшав від голоду, негайно відправляли в газові камери. Так у комплексі таборів Аушвіц було сім таких газових камер.
У Треблінці, Белжец, Собіборі в живих тимчасово залишали лише тих, хто допомагав прибирати з газових камер і спалювати трупи, а також сортувати речі вбитих, і тих, хто обслуговував охорону таборів. Усі інші підлягали негайному знищенню.
Пам’ятаймо, докладаймо всіляких зусиль, щоб нічого подібного більше не повторилось!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
2. Зміст
1. Вступ
2. Поховання жертв Голодомору
3. Масові розстріли у Бабиному Яру (1941–1943)
4. Виконавці розстрілів
5. Вшанування
6. Заповнення яру ґрунтом і катастрофа 1961 року
7. Пам'ятники, встановлені на згадку про трагедію
8. Бабин Яр сьогодні
9. Джерела інформації
3. Бабин Яр – трагічне урочище, яке є
могилою від 33 тисяч до 100 тисяч
чоловік в період німецької окупації
Києва у 1941 -1943 роках. Бабин Яр
став місцем масових розстрілів
німецькими окупантами мирного
населення і радянських
військовополонених; євреїв та циган -
за етнічною ознакою, а також
партійних та радянських активістів,
підпільників, членів Організації
Українських Націоналістів
(переважно членів ОУН), заручників,
«саботажників», порушників
комендантської години та інших.
1.Вступ
4. Трагедія розпочалась У неділю 26 вересня 1941
р. Смертельний наказ Того ж дня по місту було розклеєно
оголошення: "Наказується всім жидам міста Києва і
околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до
год. 8 ранку при вул. Мельника – Доктерівській (коло
кладовищ). Всі повинні забрати з собою документи, гроші,
білизну та інше Хто не підпорядкується цьому
розпорядженню буде розстріляний. Хто займе жидівське
мешкання або пограбує предмети з тих мешкань, буде
розстріляний".
Підпису не було.
7. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року тут
розстріляли майже 34 тисячі євреїв.
Масові розстріли у Бабиному Ярі та розташованому
поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і
пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Зокрема,
10 січня 1942 року було страчено близько 100
матросів і командирів Дніпровського загону Пінської
військової флотилії
8. Близько 25 тис. розстріляних євреїв.
У Яру розстріляли 33 771 осіб — майже усе
єврейське населення Києва. Подальші розстріли
євреїв пройшли 1, 2, 8 та 11 жовтня 1941 р., за цей
час було розстріляно близько 17 000 євреїв.
11. 27 вересня 1941 р.
Згідно архівних даних СБУ (Музей
Історії КМКПЛ №1) було знищено 440
пацієнтів: 360 із них — в 1941 року, в
березні 1942 року — ще 50, 17 жовтеня
1942 року— ще 30. Разом було знище-
ено та розстріляно 751 пацієнта.
12. Бабин Яр став могилою перш за все :
а) Євреям;
б) Циганам;
в) Кримським караїмам;
г) Радянським військовополоненим;
д) Бійцям ОУН (крило Мельника А.);
14. 5. Вшанування
Тривалий час радянська влада намагалася
замовчати трагедію у Бабиному Яру, і
лише після велелюдного стихійного
мітингу з нагоди 25 роковин трагедії 29
вересня 1966 року за участю відомих
дисидентів Івана Дзюби та Віктора
Некрасова, про неї почали говорити на
державному рівні. Пізніше було
встановлено перший пам'ятник жертвам.
Історики пов'язують таку поведінку із
намаганням приховати усю правду про
трагедію.
І.Дзюба
В.Некрасов
16. Ніхто не забутий, ніщо не забуто…
Менора: памятник разтріляним в
Бабиному Яру євреям…
7. Пам'ятники, встановлені на згадку про трагедію
17. Пам'ятник радянським громадянам і
військовополоненим, розстріляним
німецькими фашистами в Бабиному Яру
Пам'ятник загиблим дітям
18. Хрест на місці розстріляних
православних священиків у
листопаді 1941 р.
19. Хрест в пам`ять про разтріляних в
Баби-ному Яру українських
націоналістів…
20. Нині Бабиного Яру фактично не має, його зрівняли із землею. Тут
проклали дороги й трасу метрополітену, побудували житлові
квартали, розбили парк. Лише верхів'я урочища Бабин Яр у межах
вулиць Дорогожицької та Мельникова,залишилосянезабудованим -
як місце трагедії світового масштабу, місце історичної пам'яті
8. Бабин Яр сьогодні
21. Бабин Яр – це, безумовно, трагедія
Українського масштабу. Бо від цього
постраждали насамперед українці. Вони
стали жертвами двох систем -
Більшовицької та Нацистської. Убивали і
були убієнними. І що? Перемелені двома
жорнами гори трупів і торжество однієї
системи над іншою. Годі українцям бути
інструментами у чужих руках!